Библиотечный каталог авторефератов Украины

Інститут гігієни та медичної екології ім.О.М. Марзеєва

ГЕРАСИМЕНКО  ОЛЬГА  ІГОРЕВНА

УДК 613.65:616-003.96:616.8-008.615

гігієнічнА   ДІАГНОСТИКА   

пСИХОФІЗІОЛОГІЧНОЇ  адаптації   підлітків,

що НАВЧАЮТЬСЯ  ОПЕРАТОРСьКИМ  СПЕЦІАЛЬНОСТЯМ

14.02.01 Ї Гігієна

Автореферат

дисертації  на здобуття  наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ -2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Коробчанський Володимир Олексійович

Харківський державний медичний університет,

завідувач кафедри загальної гігієни та екології № 1

Офіційні опоненти: доктор медичних  наук, професор

Бесєдіна Олександра Андріївна

Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків

АМН України, м.Харків, завідувач відділу гігієни підлітків

доктор біологічних наук

Томашевська Людмила Анатоліївна

Інститут гігієни та медичної екології ім.О.М. Марзеєва

АМН України, м.Київ, головний науковий співробітник

Провідна установа: Інститут медицини праці АМН України, відділ епідеміологічних досліджень, м.Київ

Захист відбудеться   23 січня   2004 р.  о 10оо годині   на засіданні спеціалі­зованої вченої ради Д 26.604.01 Інституту гігієни та медичної екології ім.О.М.Марзеєва АМН України за адресою: 02660, м.Київ-94, вул.Попудренка, 50.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту гігієни та медичної екології ім.О.М. Марзеєва АМН України за адресою: м.Київ, вул.Попудренка, 50.

Автореферат розісланий   16  грудня  2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                             Селезньов Б.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За нашого часу діапазон спеціальностей, зв'язаних із підвищеним психоемоційним і розумовим навантаженням, яким можуть навчаться підлітки в ПТУ, неухильно розширюється. Дана обставина визначає підвищену увагу до процесу психофізіологічної адаптації підлітків, що освоюють операторські спеціальності в системі професійно-технічної освіти, оскільки основними віковими особливостями організму учнів ПТУ є незавершеність процесу формування психофізіологічних функцій, а також висока чутливість (сенситивність) зростаючого організму до усіх зовнішньосередовищних впливів (Сердюковская Г.Н., 1991; Сухарев А.Г., 1993; Кучма В.Р., 2002; Бардов В.Г., 2002; Полька Н.С., 2003; Сергета І.В., 2003).

Тому актуальне науково-теоретичне та практичне значення набуває розробка з гігієнічних позицій методичних підходів до вивчення коре­ляційної залежності між станом психофізіологічних функцій організму та успішністю процесу адаптації до різних видів діяльності. Незважаючи на численні дослід­ження в цій галузі (Навакатікян А.О., 1990; Горбунов В.В., 2001; Лях Ю.Є., 2001; Беседіна О.А., 2002; Коробчанський В.О., 2003), дотепер все ще не розроблені надійні об'єктивні критерії та методи оцінки психофізіологічних функцій людини в процесі освоєння спеціальностей операторського профілю.

Актуальним напрямком і необхідною умовою оптимізації психо­фізіологічної адаптації (ПФА) підлітків, що навчаються операторським спеціаль­ностям, є виявлення закономірностей даного процесу з використанням адекватних методів гігієнічної діагностики функціонального стану організму підлітків в процесі професійно-технічного навчання. Рішення цього питання дозволяє об'єктивно оцінити фізіологічні можливості організму учнів у процесі навчання з урахуванням характеру учбово-виробничої діяльності і на цій основі керувати процесом їхньої ПФА.

З огляду на викладене концептуальною задачею дослідження є наукове обґрунтування методичних підходів до гігієнічного вивчення та оцінки нервово-емоційного напруження (НЕН) як критерію функціонального стану організму і можливого формування донозологічних станів у підлітків у динаміці ПФА їх до умов учбово-виробничої діяльності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукових досліджень Харківського державного медичного університету по темі "Розробка й обґрунтування гігієнічної концепції керування професійною адаптацією і профвідбором учнів ПТУ і коледжів" (державний реєстраційний номер 0199U001763), що є частиною державних комплексних міжвідомчих програм "Профілактика захворювань і формування здорового способу життя населення України на період до 2000 року" і "Діти України" (розд. 3 “Поліпшення умов розвитку, виховання і освіти дітей”), а також відповідно до пріоритетної конкурсної теми МОЗ України “Фізіолого-гігієнічні аспекти донозологічних станів та їх корекції в дітей і підлітків в умовах навчальних закладів різного рівня освіти” (2001-2004 рр.).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи ― розробка й обґрунтування критеріїв гігієнічної оцінки і прогнозування НЕН підлітків, що навчаються операторським спеціальностям у системі професійно-технічної освіти, в процесі їх ПФА до умов  навчання.

Відповідно до цієї мети в роботі вирішувались наступні задачі:

1. Вивчити і дати порівняльну фізіолого-гігієнічну характеристику учбово-виробничої діяльності підлітків, що навчаються спеціальності оператора.
2. Вивчити динаміку функціонального стану організму, професійно значущих психофізіологічних функцій і психоемоційного стану підлітків, що навчаються спеціальності оператора, при різних термінах навчання.
3. Установити гігієнічне значення особистісних властивостей підлітків, що навчаються спеціальності оператора, в процесі ПФА.
4. Вивчити вплив професійно зумовленого НЕН на макро- і мікроелементний фонд організму підлітків, що навчаються спеціальності оператора.
5. Обґрунтувати фізіолого-гігієнічні кореляти і розробити концептуальну модель формування НЕН як критерію ПФА і донозологічної діагностики у підлітків-учнів ПТУ, які освоюють операторські спеціальності.
6. Розробити й обґрунтувати комплекс профілактичних заходів, спрямованих на оптимізацію адаптаційного процесу підлітків, збереження та зміцнення здоров’я, профілактику перенапруження підлітків, що навчаються операторсь­ким спеціальностям.

Об'єкт дослідження ― процес адаптації підлітків-учнів ПТУ до режиму навчання та чинників учбово-виробничого середовища.

Предмет дослідження ― гігієнічні аспекти ПФА підлітків, що освою­ють у ПТУ операторські (основна група) і будівельні (група порівняння) спеціальності.

Методи дослідження. Для вивчення функціонального стану організму підлітків були використані наступні методи: хронорефлексометрії з диферен­ціюванням ― для вивчення сили і рухливості нервових процесів; коректурна проба за таблицями А.Г. Іванова-Смоленського ― для визначення стійкості уваги, розумової працездатності і точності роботи; метод повного відтво­рення числового ряду ― для визначення об'єму короткочасної пам'яті; функціо­нальний стан серцево-судинної системи визначали по показниках частоти серцевих скорочень, систолічного і діастолічного артеріального тиску, пульсового тиску, хвилинного і систолічного об'єму кровообігу, коефіцієнта ефективності кровообігу; тест "САН" ― для визначення самопочуття, актив­ності і настрою; тест 16 PF по R. Cattell ― для визначення психологічних характеристик особистості; метод атомно-абсорбційної спектрофотометрії та полуменевої фотометрії ― для оцінки фонду макро- і мікроелементів у різних біологічних середовищах організму, фотоколориметрії ― для визначення вмісту ферментів у сироватці крові. Професіографічні дослідження проводилися з використанням методу професіографічного моделювання. Чинники учбово-виробничого середовища вивчали з використанням загальновизнаних методів дослідження мікроклімату, шуму, освітлення, забруднення повітря.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше на основі систем­ного аналізу з гігієнічних позицій обґрунтовані якісні і кількісні критерії НЕН як критерію донозологічної діагностики процесу ПФА підлітків, що освоюють спе­ціальності операторського профілю. Встановлено, що рівень НЕН відбиває дина­міку, специфіку і тривалість адаптаційного процесу, прямо впливаючи на форму­вання комплексу професійно значущих функцій і успішність освоєння спеціаль­ності підлітками в ПТУ. При цьому головним чинником, що зумовлює розвиток НЕН, є специфіка учбово-виробничої діяльності учнів-підлітків. На цій основі розроблені і науково обґрунтовані методичні підходи до об'єктивної оцінки і прогнозування функціонального стану організму, збереження та зміцнення здоров’я, профілактики перенапруження, підвищення індивідуальної сталості учнів-підлітків, попередження донозологічних станів у період навчання в ПТУ.

Теоретичне значення одержаних результатів. Проведені фізіолого-гігієнічні дослідження дозволили встановити закономірності процесу ПФА підлітків, що освоюють у ПТУ операторські спеціальності, і науково обґрун­тувати комплекс профілактичних і оздоровчих заходів, спрямованих на підвищення їхньої професійної сталості і профілактику донозологічних станів у процесі учбово-виробничої діяльності. Дано характеристику НЕН як універсального критерію гігієнічної діагностики процесу ПФА підлітків, що навчаються  в системі професійно-технічної освіти.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено та впроваджено в практику Держсанепіднагляду науково обгрунтовані методи донозологічної діагностики функціонального стану організму, підвищення професійної сталості підлітків, що навчаються в ПТУ (Патент України № 22651 А, Патент України № 22652 А).  Запропонований комплекс заходів з професійно-прикладної фізичної під­готовки підлітків-користувачів ЕОМ, спрямований на профілактику перенап­руги їхнього організму та попередження дистресових станів (Інформаційний лист МОЗ України № 118-2001), і розроблені системи профілактичних захо­дів із саногенетичної корекції донозологічних станів серед підлітків-учнів ПТУ, які освоюють операторські спеціальності (Інформаційний лист Харків­ського обласного центру здоров'я № 2 від 21.05.02 р.; Інформаційний лист МОЗ України, рішення РПК від 09.10.02). Матеріали професіографічного дослідження, а також оцінки функціональ­ного стану організму підлітків, що освоюють операторські і будівельні спеціальності, використано при упорядкуванні Державних санітарних правил і норм по влаштуванню та утриманню учбових закладів системи профтехосвіти (МОЗ України).

Матеріали роботи, що стосуються оцінки і прогнозування НЕН у підлітків-учнів ПТУ і профілактики донозологічних станів, впроваджені в практику Держсанепіднагляду Харківської та Бєлгородської (Російська Федерація) областей, що підтверджено відповідними актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведені всі профе­сіографічні, психологічні, психофізіологічні, фізіологічні і біохімічні дослідження стану організму підлітків, що освоюють спеціальності "оператор ЕОМ", "оператор-наладник робототехнічних комплексів", "штукатур", "штукатурЇ личкувальникЇплиточникЇмаляр будівельний".

У роботах, написаних у співавторстві, дисертанту належать всі ідеї щодо реалізації методів оцінки і прогнозування НЕН як критерію психофізіо­логічної адаптації підлітків, що знайшло різнобічне відображення в дисертаційній роботі.

Апробація результатів дисертації. Матеріали роботи докладено і обго­ворено на науково-практичній конференції "Медико-соціальні аспекти стану здоров'я дітей і підлітків" (Харків, 1998), підсумковій регіональній науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю санепідслужби України "Епі­деміологія, екологія і гігієна" (Харків, 1998), міжнародних Фальцфейнів­ських читаннях (Херсон, 1999), регіональній науково-практичній конферен­ції "Епідеміологія, екологія і гігієна" (Харків, 1999), на конференціях моло­дих учених Харківського державного медичного університету "Медицина третього тисячоріччя" (Харків, 1999, 2001, 2002, 2003), Міжнародній науко­во-практичній конференції Українського НДІ охорони здоров'я дітей і під­літків "Здоров'я школярів на межі тисячоріч" (Харків, 2000), VIII Міжнарод­ній науково-технічній конференції "Екологія і здоров'я людини" (Щелкіно, АР Крим, 2000), Міжнародному симпозіумі “Біоетика на порозі ІІІ тисячо­річчя (Харків, 2000), Українській науково-практичній конференції "Актуаль­ні проблеми організації медичного забезпечення дітей та підлітків" (Харків, 2002), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні технології збереження та зміцнення здоров’я дітей, підлітків та молоді” (Вінниця, 2003).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 15 наукових працях, у тому числі в 8 статтях у фахових наукових виданнях, 5 роботах у збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій і 2 патентах України.

Об'єм і структура дисертації. Робота містить 144 сторінки машино­пису, 14 таблиць, 3 рисунки. Складається із вступу, 5 розділів власних досліджень, висновків і бібліографічного покажчика. Список літератури включає 277 джерел, з них 33 Ї іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито сутність і стан наукової проблеми розробки методич­них підходів до гігієнічної оцінки ПФА підлітків-учнів ПТУ, обґрунтовано актуальність теми і необхідність проведення дослідження, визначено його об’єкт, предмет, мету, завдання, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість, основні методи дослідження, наведено дані про апробацію та впровадження результатів наукової праці.

У розділі 1 наведено аналітичний огляд літератури за проблемою гігієнічної діагностики донозологічних станів у підлітків в процесі ПФА до умов професійно-технічного навчання; розкрито сучасний стан вивчення закономір­ностей розвитку їх психофізіологічних функцій в процесі освоєння спеціаль­ностей операторського профілю; визначено розроблені науковцями-гігієністами принципи та методи збереження та зміцнення здоров’я учнів ПТУ. В розділі представлено існуючи методичні підходи до оцінки ступеня НЕН та діагностики перенапруження, що може виникати в умовах підвищених психоемоційних навантажень. На основі узагальнення приведених даних літератури обґрунтовано висновок про необхідність проведення досліджень з метою розробки комплексу методів гігієнічної оцінки і прогнозування НЕН підлітків, що навчаються операторським спеціальностям у системі професійно-технічної освіти, в процесі їх ПФА до умов навчання, та заходів, спрямованих на профілактику донозо­логічних станів.

У розділі 2 представлено об'єкти, об'єм та методи дослідження, які застосовувались для вирішення поставлених завдань. Об'єктами спостере­ження були підлітки, що проходили навчання виробничим спеціальностям із різним ступенем виразності професійно зумовленого НЕН: операторського і будівель­ного профілю з різними термінами навчання, а саме: підлітки, що навчаються спеціальності “оператор ЕОМ” (при однорічній системі підготовки) і “оператор-наладник робототехнічних комплексів” (РТК) (трирічна система підготовки), характер наступної праці в яких зв'язаний зі значними вимогами до вищих психофізіологічних функцій, а також група порівняння Ї підлітки, що навча­ються спеціальності “штукатур” (на однорічних відділеннях ПТУ) і “штукатурЇ личкувальникЇплиточникЇмаляр будівельний” (ШЛПМБ) Ї при комплексній системі підготовки по суміжних професіях (трирічна система підготовки), характер наступної праці яких припускає умови, де психоемоційний компонент діяльності не є визначальним.

Виходячи з принципу стандартизації обстежуваного контингенту особ­ливу увагу приділяли ідентичності житлово-побутових умов, режиму дня і харчування підлітків. Усі обстежені протягом навчання в ПТУ жили в гурто­житку, мали схожий режим і раціон харчування в їдальні училищ. Відповід­но до існуючої класифікації всі обстежені відносилися до I та II груп здоров'я.

Дослідження функціонального стану організму підлітків із трирічним періодом навчання в ПТУ проводилися на початку періоду навчання, на початку виробничої практики (через 1,5 роки) і наприкінці періоду навчан­ня, при однорічній системі ― на початку і наприкінці навчання.

У відповідності з ціллю роботи комплексна програма досліджень вклю­чала: 1) дослідження гігієнічних чинників учбово-виробничого середовища та процесу навчання; 2) професіографічні дослідження; 3) динамічне дослідження функціо­нального стану організму підлітків у процесі навчання; 4) вивчення динаміки становлення професійно значущих функцій і особистісних особливостей підлітків як корелятів НЕН; 5) дослідження психоемоційного стану підлітків-учнів ПТУ; 6) вивчення вмісту макро- і мікроелементів і активності ферментів у різних біологічних середовищах організму підлітків; 7) створення моделі форму­вання НЕН як критерію ПФА підлітків-учнів ПТУ; 8) розробку й апробацію комплексу адаптогенних заходів, спрямованих на зберігання і зміцнення здоров'я підлітків, що освоюють спеціальності з професійно зумовленим НЕН, оптимізацію процесу ПФА та профілактику перенапруження організму, попередження дистресів.

Відповідно до поставлених задач у роботі використано комплекс адекватних методів дослідження функціонального стану організму, що відповідають загальноприйнятій уніфікованій методичній програмі (табл. 1).

3 розділ містить порівняльний фізіолого-гігієнічний аналіз даних погли­бленого  професіографічного  дослідження  принципово різних спеціальностей: 1) із домінуванням сенсорного компонента (і з погляду робочої гіпотези ― вираженим НЕН) Ї основна група; 2) із домінуванням мотор­ного компонента, що припускає відносно низький рівень НЕН Ї група порівняння.

При вивченні санітарно-гігієнічних умов праці підлітків, які освоюють спеціальність оператора ЕОМ, встановлено, що параметри мікроклімату, освіт­лення та електромагнітного випромінювання на робочих місцях операторів не перевищували допустимих величин. Середня температура повітря у холодний період року складала (23,3±0,1) оС, а в теплий ― (25,6±0,1) оС, що відповідає допустимим значенням згідно ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ (19―25) оС і менше 28 оС відповідно). Відносна вологість (43,7±0,5) % в теплу пору року, (49,2±0,4) % Ї в холодну) та швидкість руху повітря (0,13±0,05) м/с у літній період і (0,14±0,02) м/с ― у зимовий) також находились в межах оптимальних величин (40-60) % і 0,2 м/с відповідно). Коефіцієнт природної освітленості складав (1,17±0,1) %, що знаходиться  в  межах  гігієнічного  регламенту  згідно СНіП II-4-79 (не менше 0,9 %). Штучне освітлення на більшості робочих місць також було оптимальним: (216,7±28,3) лк ― загальне і (597,7±98,3) лк ― комбіноване (гігієнічна норма 200 і 400 лк відповідно). Виробничий шум на робочому місці оператора характеризувався як широкополосний, постійний, з переваженням звукового тиску в діапазоні середніх і високих частот. При нормі згідно ДСанПіН 5.5.6.009-98  не більше 65 дБА його величина досягала (75,0±1,3) дБА. Перевищення шуму реєструвалось також на частотах 250 Гц, 500 Гц, 1000 Гц, 2000 Гц, 4000 Гц, 8000 Гц, що може несприятливо впливати на процес психофізіологічної адаптації підлітків.

При вивченні зовнішньосередовищних умов праці на робочому місці штукатура було виявлено суттєве відхилення від норми таких параметрів, як середня температура (5,8±0,2) оС в холодну пору року при допустимому мінімумі  13 оС)  та  швидкість  руху  повітря  (1,2±0,1) м/с  при  допустимих межах 0,2 ― 0,5 м/с). Нижче гігієнічних норм на робочому місці штукатура були показники як Таблиця 1

Зміст, методи та об'єм досліджень функціонального стану організму підлітків

природного (0,90±0,05) % при нормі 1,7 %), так і штучно­го освітлення (45,5±3,0) лк при нормі 150 лк). Значно перевищувала допустимі значення запиленість повітря робочої зони (6,02±0,07) мг/м3 при гігієнічній нормі не більше 2,0 мг/м3). Виробничий шум при нормі не більше 80 дБА складав (75,0±1,3) дБА. Всі ці фактори суттєво ускладнюють процес ПФА підлітків, які освоюють будівельні спеціальності.

Було встановлено, що виробнича діяльність оператора протікає при адекватній вимогам професії функціональній напрузі всіх рівнів підсистеми ПЗФ, що включають: 1) властивості аналізаторів (зір, слух); 2) психофізіологічні функ­ції (увага, пам'ять); 3) індивідуально-типологічні особливості (основні власти­вості нервових процесів); 4) моторику. Причому напруга окремих структурних елементів підсистеми ПЗФ має чітке кількісне вираження, зумовлене рівнем їх затребування і реалізації в процесі трудової діяльності. Це дає підставу вважати, що праця оператора ЕОМ, на відміну від праці штукатура, потребує найбільш високих вимог щодо вищих психофізіологічних функцій: коркової нейродина­міки, уваги, пам'яті, і протікає при домінуванні головним чином сенсорного компонента.

У 4 розділі викладено результати порівняльного вивчення ролі НЕН у формуванні ПФА. Виходячи із сучасних уявлень про психоемоційний статус людини, межі реакції в якому задаються генетично, а виразність реакції зумов­люється ступенем зовнішнього подразника, вивчили вплив характеру спеціаль­ності, що освоюється, на формування НЕН як відповідної реакції організму на професійні вимоги. При вивченні психоемоційного стану підлітків по показниках тесту "САН" було встановлено, що для тих, що навчаються спеціальності оператора, у динаміці процесу навчання характерна відносна стабільність показників. До кінця періоду навчання відзначається зростання “активності” (з 4,44±0,21 до 4,60±0,12, р>0,05) і “настрою” (з 5,30±0,25 до 5,41±0,19, р>0,05) при деякому зниженні “самопочуття”, що в цілому є тенденцією сприятливого розвитку психоемоційного статусу підлітків. У підлітків, що освоюють будівельні спеціальності, до кінця терміну навчання величини показників тесту мали загальну направленість до зниження, що може свідчити про їх нестійкий психоемоційний стан.

У результаті порівняльного вивчення динаміки основних властивостей нервових процесів як показників, що безпосередньо відбивають напругу ЦНС, встановлено, що до кінця періоду навчання у підлітків, які освоюють спеціальність оператора, спостерігається зрівноваження збуджувальних і гальмівних процесів ЦНС, що свідчить про позитивну адаптаційну динаміку показників рухливості нервових процесів (табл. 2).  Про сприятливі адаптаційні зміни в підлітків-операторів до кінця періоду навчання свідчить також вірогідне збільшення значень показників психофізіологічних функцій, а саме коефіцієнтів стійкості уваги, розумової працездатності, точності, що є свідченням трену­вальної функції професійного навчання у формуванні виробничих навичок і, у свою чергу, сприяє оптимізації психоемоційного стану.

В групі підлітків, що освоюють будівельні спеціальності, до кінця терміну навчання також спостерігалося збільшення сили процесів збудження і гальмування, що дозволяє судити про сприятливий розвиток адаптаційного процесу. Про позитивну динаміку функціонального стану ЦНС у даній групі підлітків свідчить також збільшення до закінчення періоду навчання коефіцієнта стійкості уваги, точності, розумової працездатності, що узгоджується з даними інших авторів.

Аналіз стану психофізіологічних функцій підлітків на різних етапах професійного навчання дозволив установити, що на початковому етапі у підлітків, що освоюють як операторські так і будівельні спеціальності, високий рівень НЕН зумовлений періодом гіперфункції організму у відповідь на нову систему зовнішньосередовищних учбово-виробничих факторів. Надалі в міру актуалізації адаптаційних можливостей організму до завершення 1,5 років навчання наступає стадія зниження напруження, що супроводжується нормалізацією рівня реалізації ПЗФ і подальшою стабілізацією їх протягом виробничої практики.

Аналіз функціонального стану серцево-судинної системи підлітків-учнів ПТУ, що відбиває переважно енергетичну складову системи забезпечення роботи і безпосередньо зв'язаний з емоційним компонентом діяльності, пока­зав, що в групі підлітків, які навчаються спеціальності оператора, основні показники  гемодинаміки стабілізувалися до кінця теоретичного навчання, через 1,5 роки. Про це свідчило вірогідне зменшення систолічного, діастолічного і пульсового тиску (р < 0,05); зменшення значення коефіцієнта ефективності кровообігу та його хвилинного об'єму. Така спрямованість зміни гемодинамічних показників дозволяє думати, що на зміну вираженому НЕН початкового періоду навчання, що виникає у зв'язку з гіперфункцією систем забезпечення діяльності і супроводжує період динамічної неузгодженості організму, в результаті вмикання компенсаторно-пристосувальних механіз­мів приходить адекватна учбово-виробничим   вимогам   робоча  напруга.   З  фізіологічної   точки  зору   організм

Таблиця 2

Динаміка функціонального стану організму підлітків,

які навчаються операторським та будівельним спеціальностям в ПТУ

Примітка: р1 - достовірність різниці  показників на початку та через 1,5 роки навчання; р2 - на початку та наприкінці;

наближується до оптимального психо­емоційного стану, що відпо­відає вікостатевому статусу підлітків.

У групі підлітків, що навчаються спеціальності будівельника, протягом періоду навчання спостерігалося збільшення систолічного і діастолічного тиску при тенденції до зниження частоти серцевих скорочень, статистично вірогідне зниження хвилинного об'єму і певне зниження коефіцієнта ефек­тивності кровообігу. Подібна тенденція свідчить, що на початковому етапі ПФА компенсаторно-пристосувальні механізми під­тримки необхідного рівня функціонування вегетативного компонента діяль­ності реалізуються внаслідок збільшення значень основних показників гемо­динаміки. По мірі актуалізації адаптаційних можливостей організму наступає стадія зниження напруги, що супроводжується нормалізацією рівня гемоди­намічних показників і подальшою стабілізацією рівня їхньої реалізації.

5 розділ присвячений вивченню ролі особистісних психологічних влас­тивостей підлітків у формуванні НЕН як критерію ПФА та гігієнічної діагностики донозологічних станів. Як показали наші дослідження взаємо­зумовленості типологічних властивостей особистості й успішності освоєння професії оператора ЕОМ, прогностично несприятливими є такі риси темпера­менту, як емоційна нестійкість, висо­ка і низька збудливість, висока і низька тривожність. Вони можуть істотно ускладнювати процес ПФА до даного виду праці, зв'язаного з вираженим НЕН, і підвищувати імовірність розвитку нервово-психічних порушень. При цьому характерологічні особливості обстеженого контингенту свідчать про виражену різноспрямованість поведінкових реакцій підлітків, що може істотно відбиватися на відношеннях у навчальному колективі, установці на освоєння обраної спеціальності і надалі на ефективності професійно-виробничої діяльності та формуванні дистресових станів. До акцентуацій особистості, що здатні істотно ускладнювати процес ПФА підлітків, що освоюють у ПТУ спеціальність оператора, відносяться брехливість, надмірна обережність, низький ступінь прийняття соціальних норм, надмірна сором'язливість і авантюризм, перебільшені сенситивність і реалізм, егоцентризм і акцентуаційна конформність, низький рівень самоконтролю.

У 6 розділі викладено результати установлення біохімічних корелятів НЕН, яке супроводжує процес ПФА підлітків. Порівняльне вивчення вмісту макро- і мікроелементів і активності ферментів в основних біологічних середовищах організму підлітків, які освоюють різні спеціальності (рис.1), виявило, що най­більш  показовими  з точки зору  виразності  НЕН є рівні вмісту в організмі таких

елементів, як магній, цинк і мідь.  При цьому важливим оцінним критерієм НЕН є вміст біометалів у сечі. Так, виявлено вірогідні відміни у концентрації магнію в сечі підлітків, які освоюють спеціальність оператора, - (2,94±0,11) ммоль/л, у порівнянні з будівельниками - (2,53±0,07) ммоль/л (р<0,01), та міді (0,31±0,009) і (0,28±0,01) мкмоль/л відповідно, р<0,05). Тривала напруга ЦНС, характерна для учбово-виробничої діяльності підлітків, які навчаються операторським спеціаль­ностям, приводить до збільшення вмісту мікроелементів у сечі підлітків, і нав­паки, при освоєнні спеціальності, характер діяльності в якій не зв'язаний із вираженим НЕН, виведення мікроелементів не змінюється. Факт виходу мікро­елементів із клітинних структур можна розглядати як прояв пошуку регуля­торними системами організму нових співвідношень іонів металів в основних субстратах відповідно до пред'явлених у даний момент фізіологічних вимог. Це явище можна розглядати як свідчення взаємозв'язку між базовим рівнем збудливості мозкових структур і структурою фонду мікроелементів в організмі.

Підвищення ферментативної активності церулоплазміну [(343,9±4,6) мг/л у підлітків-операторів і (292,34±5,7) мг/л у будівельників, р<0,001] і лактатдегідро­генази [(3,01±0,23) ммоль/год·л і (2,14±0,14) ммоль/год·л відповідно, p<0,001] в сироватці крові, що спостерігалося, є одним із проявів неспецифічного гострого синдрому, який відбиває процес вегетативної перебудови організму підлітків вна-слідок загальної адаптаційної реакції організму в процесі освоєння спеціальності.

7 розділ присвячено аналізу та узагальненню результатів порівняльного вивчення ролі НЕН у процесі адаптації до умов навчання принципово різним спеціальностям. Проведений аналіз отриманих результатів експерименталь­них досліджень показав, що, незважаючи на принципові професіографічні розходження між спеціальностями операторського і будівельного профілів, більшість факторів-корелятів НЕН схожа (табл.3). Дана обставина підтверд­жує уявлення про універсальність НЕН як загальнобіологічного явища, що направляє адаптаційний процес і відбиває його енергетику.

У рішенні однієї з основних задач дослідження була запропонована концептуальна схема формування НЕН як критерію ПФА підлітків-учнів ПТУ і профілактики перенапруження організму (рис.2).

Зовнішня складова системи формування НЕН представлена умовами і чинниками учбово-виробничої діяльності підлітків у ПТУ, зокрема, професійно-технічного навчання; професійними вимогами, що відбивають специфіку освоєння в ПТУ професії; характерними рисами позаучбового режиму дня; характером і режимом харчування; руховою активністю тощо.

Таблиця 3.

Зовнішньосередовищні та фізіологічні кореляти нервово-емоційного напруження як критерію психофізіологічної адаптації підлітків-учнів ПТУ

Примітка: +  - адаптаційно значущі фактори.

Внутрішня складова системи формування НЕН представлена психоемоційним статусом організму підлітків-учнів ПТУ, і корелює з рядом показників функціонального стану організму на психологічному, психофізіологічному, соматичному і біохімічному рівнях організації.

З точки зору розробки системи первинної профілактики перенапруги організму, що є пусковим моментом у формуванні донозологічних станів, надзвичайно важливим є виділення двох етіологічних складових НЕН: професійно зумовленої й обстановочної. При цьому професійно зумовлена складова визначається характером праці за обраною спеціальністю, а обста­новочна ― умовами і режимом навчання, а також позаучбовим режимом, психологічним мікрокліматом і мотивацією до навчання. 

ВИСНОВКИ

1. На основі проведених комплексних досліджень розроблено й обґрун­товано принципи гігієнічної оцінки і прогнозування нервово-емоційного нап­руження як універсального критерію донозологічної діагностики психофізіо­логічної адаптації підлітків, що навчаються операторським спеціальностям, і запропонований комплекс заходів щодо профілактики перенапруження.

2. Як критерій донозологічної гігієнічної діагностики нервово-емоційне на­пруження безпосередньо пов’язане зі специфікою учбово-виробничої діяльності і професіографічними особливостями спеціальності, що освоюється.

Значний рівень НЕН при освоєнні спеціальності оператора зумовлений специфічними вимогами професії до вищих психофізіологічних функцій учнів-підлітків: коркової нейродинаміки, уваги, пам'яті, при визначеній ролі зору, слуху і моторики (виконання значної кількості дрібних стереотипних рухів), з урахуванням вегетативних систем забезпечення діяльності. При цьому відповідність фактичного і професійно затребуваного розвитку системи забезпечення роботи є одним з універсальних об'єктивних критеріїв ПФА підлітків до умов учбово-виробничого режиму в ПТУ.

3. Визначна роль НЕН у процесі ПФА підлітків до операторської праці виявляється в динаміці функціонального стану організму і психоемо­ційного стану протягом терміну навчання. До кінця періоду навчання в ПТУ в учнів-операторів на фоні відносно стабільного психоемоційного стану (по всіх категоріях тесту САН р>0,05) спостерігалися сприятливі адаптаційні зміни в корковій нейродинаміці внаслідок рівнозваження збуджувальних і гальмівних процесів у ЦНС, вірогідного збільшення значень коефіцієнта стійкості уваги (на 146,5 %, р < 0,05),  розумової  працездатності (на 18,1 %, р > 0,05), точності (на 6,5 %, р > 0,05), що є свідченням тренувальної функції професійного навчання у формуванні виробничих навичок.

Динаміці функціонального стану ЦНС відповідали зміни у вегетативному компоненті забезпечення діяльності: істотне зниження до кінця навчання систолічного, діастолічного і пульсового тиску (р < 0,05), зменшення значень коефіцієнта ефективності кровообігу та хвилинного об'єма кровообігу, які свідчать, що на зміну вираженому НЕН початкового періоду навчання, що виникає у підлітків у зв'язку з гіперфункцією систем забезпечення діяльності і супроводжує період динамічної неузгодженості, приходить адекватне учбово-виробничим вимогам робоче напруження.

4. Несприятливими щодо ПФА та успішності освоєння операторських спеціальностей є такі особистісні властивості, як емоційна нестійкість, високий і низький ступінь збудливості, висока і низька тривожність підлітків. До акцентуацій особистості, що здатні істотно ускладнювати процес ПФА підлітків, що освоюють у ПТУ спеціальність оператора, відносяться брехливість, надмірна обереж­ність, низький ступінь прийняття соціальних норм, надмірна сором'язливість і авантюризм, перебільшені сенситивність і реалізм, егоцентризм і акцен­туаційна конформність, низький рівень самоконтролю, що вимагає органі­зації індивідуального підходу та психолого-педагогічної корекції поведін­кових реакцій в процесі навчання.

5. Одними з важливих критеріїв донозологічної діагностики процесу ПФА підлітків, що освоюють операторські спеціальності, є показники мікроелемент­ного обміну і ферментативної активності. У відповідь на зовнішній регулярний стрес-вплив, зв'язаний з освоєнням учнями-операторами нового виду учбово-виробничої діяльності, підвищується вихід у кров і виведення із сечею біометалів: магнію - (2,94±0,11) ммоль/л, цинку - (183,27±7,19) мкмоль/л і міді -(0,31±0,01) мкмоль/л, а також вірогідно підвищується ферментативна активність металоферментів церулоплазміну (р < 0,001) і лактатдегідрогенази (р < 0,001), що відбиває загальну адаптаційну реакцію організму, яка не виходить за межі норми реакції.

6. З метою гігієнічної діагностики НЕН як критерію ПФА підлітків, що навчаються операторським спеціальностям, визначено ряд універсальних факто­рів-корелятів серед факторів учбово-виробничого середовища і функціонального стану організму підлітків, що дає можливість їхньої систематизації і формалізації в модель формування НЕН. До специфіч­них факторів-корелятів НЕН для підлітків, що навчаються операторським спеціальностям, відносяться зовнішньо­середовищні фактори: необхідність сприйняття значної кількості інформації при високому ступені відповідальності за роботу, в умовах зосередженого спостереження за техпроцесом і готовності до різкої зміни робочої ситуації, виконання значного числа дрібних стереотипних рухів, а також психофізіологічні кореляти: акцентуації за емоційністю, збудливістю і тривожністю, психоемо­ційний стан, показники мікроелементного обміну та ферментативної активності металоферментів.

7. Система гігієнічних заходів серед підлітків, що навчаються в ПТУ спеціальностям операторського профілю, повинна бути орієнтована на збере­ження і зміцнення здоров'я, профілактику донозологічних станів, які зв'язані з перенапруженням і перевтомою організму, і включати підвищення його опірності на основі заходів адаптогенного, саногенного і режимно-організаційного характеру, які передбачають оцінку і корекцію морфофункціонального і психофізіологічного стану, індивідуально-орієнтований підхід, психологічний добір на операторські спеціальності, впровадження комплексів професійно-прикладної фізичної підготовки для користувачів ЕОМ, раціональне харчування з вітамінізацією і специфічною мінералізацією харчового раціону.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Коробчанский В.А., Попов О.И., Герасименко О.И., Усенко С.А. Мето­-дологические основы системного анализа операторской деятельности в гигиене // Довкілля та здоров`я.- 1999. - №4 (11). - С. 36-41.

Автором проведено професіографічне дослідження діяльності оператора ЕОМ.

2. Коробчанский В.А., Герасименко О.И. Гигиенические аспекты влияния про­фессионально обусловленного нервно-эмоционального напряжения на макро-микроэлементный фонд организма подростков, осваивающих различные профессии в ПТУ // Гигиена населенных мест. - 2000. – Вып.37. – С. 459-462.

Дисертант  провів біохімічні дослідження, оформив матеріали роботи.

3. Воронцов М.П., Коробчанский В.А., Герасименко О.И. Физиолого-гиги­еническая характеристика психоэмоционального напряжения, как критерия психофизиоло­гической адаптации подростков-учащихся ПТУ // Гигиена населенных мест. - 2001. -Вып.38. - Том II. - С.328-333.

Автором проведено вивчення динаміки психофізіологічних функцій підлітків-учнів ПТУ.

4. Воронцов М.П., Коробчанский В.А., Герасименко О.И., Иваненко Т.А. Физиоло­го-гигиенические корреляты и механизмы формирования нервно-эмоцио­наль­ного напряжения как критерия профессиональной адаптации подростков-уча­щихся СПТУ // Гигиена населенных мест. - 2002. -Вып.39. - Том II. - С.260-264.

Автор вивчав основні показники успішності професійної адаптації підлітків-учнів ПТУ, оформив матеріали роботи.

5. Герасименко О.И. Некоторые биохимические показатели у подростков, осваивающих профессии с различной выраженностью нервно-эмоцио­нального напряжения // Довкілля та здоров`я. - 2003.- №1 (24).- С.40-42.
6. Герасименко О.И. Методические принципы оценки психоэмоционального напряжения как фактора профессиональной адаптации // Медицина сегодня и завтра. -  1998. - № 1 (4). – С.177-180.
7. Коробчанский В.А., Герасименко О.И., Усенко С.А. Физиолого-гигиеничес­кие аспекты профессиографической оценки нервно-эмоционального напряже­ния // Експериментальна і клінічна медицина. - 1998. - № 1. - С.157-161.

Дисертантом проведено фізіолого-гігієнічне вивчення характеру праці операторів-користувачів ЕОМ.

8. Герасименко О.И. Физиолого-гигиеническая характеристика личност­ных особен­ностей учащихся ПТУ в связи с проблемой профессионально обусловленного психоэмоционального напряжения // Медицина сегодня и завтра. - 1999. - № 2. – С.96-99.
9. Коробчанский В.А., Герасименко О.И., Иваненко Т.А., Усенко С.А. Эколого-гигиеническая характеристика влияния учебно-производственной среды на сано­генез подростков, осваивающих специальности, связанные с работой на ЭВМ // Метода. - 1999. - С.95-96.

Автором проведено вивчення умов учбово-виробничого середовища та психофізіологічних показників підлітків, що освоюють спеціальність оператора ЕОМ.

10. Коробчанський В.О., Герасименко О.I. Спосіб визначення рівня реалі­зації уваги. Пат. 22651А Україна, МКВ А 61 В 5/00, А 61 В 5/16. - № 97126097;  Заявл.17.12.97; Опубл. 07.04.98.

Дисертантом проводилось вивчення показників уваги в підлітків.

11. Коробчанський В.О., Герасименко О.I. Спосіб підвищення професійної стійкості. Пат. 22652А Україна, МКВ А 61 В 5/00, А 61 В 5/16. - № 97126094; Заявл.17.12.97; Опубл. 07.04.98.

Дисертантом проводилось визначення кількісних показників функціо­нального стану організму підлітків в процесі професійної адаптації.

12. Воронцов М.П., Коробчанский В.А., Герасименко О.И., Иваненко Т.А. Динамика состояния здоровья подростков-учащихся ПТУ, как показатель успешности освоения профессиональной деятельности // Медико-соціальні аспекти стану здоров`я дітей і підлітків: Тези доповідей наук.-практ.конференції. - Харків, 1998. - С.158-160.

Автором вивчалась успішність освоєння професій учнями ПТУ.

13. Коробчанский В.А., Иваненко Т.А., Герасименко О.И. Влияние нервно-эмоционального напряжения на макро-микроэлементный фонд организма подростков // Здоров’я школярів на межі тисячоліть: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. – Харків, 2000. – С.43-44.

Дисертант самостійно відтворив експеримент по вивченню вмісту макро-мікроелементів у різних біологічних середовищах організму підлітків, провів аналіз одержаних результатів, оформив матеріали роботи.

14. Герасименко О.И. Порівняльна фізіолого-гігієнічна оцінка виробничої діяль­ності підлітків, що освоюють деякі масові професії // Медицина третього тисячоліття. Збірник тез конф. молодих вчених Харк. держ. мед. ун-ту. - Харків, 2002. -  С.184.
15. Коробчанський В.О., Герасименко О.І., Іваненко Т.О. Нервово-емоційна напруга підлітків, які опановують різні виробничі професії в ПТУ, як критерій гігієнічної діагностики донозологічних станів // Актуальні проблеми організації медичного забезпечення дітей та підлітків: Матер. наук.-практ.конф. - Харків, 2002. - С.106-108.

Автор здійснив статистичну обробку та аналіз отриманих даних, оформив матеріали статті.