|
МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА І АРХІТЕКТУРИ
ПИСАРЕНКО НАТАЛІЯ ПЕТРІВНА
УДК 75.051 (470)
ТЕНДЕНЦІЯ ПЕРЕТВОРЕННЯ СТАНКОВОЇ КАРТИНИ У ПАННО
В РОСІЙСЬКОМУ ЖИВОПИСІ КІНЦЯ XIX-ПОЧАТКУ ХХ ст.
17.00.05 – образотворче мистецтво
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата мистецтвознавства
Київ – 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана: в Національній академії образотворчого
мистецтва і архітектури Міністерства
культури і мистецтв України
Науковий керівник: кандидат мистецтвознавства, професор
ЗАВАРОВА ГАННА ВОЛОДИМИРІВНА,
Національна академія образотворчого
мистецтва і архітектури
Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, професор
ОВСІЙЧУК ВОЛОДИМИР АНТОНОВИЧ,
Львівська академія мистецтв;
кандидат мистецтвознавства, доцент
ПОБОЖІЙ СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ,
Українська академія банківської справи, м.Суми
Провідна установа: Інститут мистецтвознавства, фольклористики
та етнології ім.М.Т.Рильського НАН України
Захист відбудеться “08”жовтня 2002р. о 14.00 годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.103.01 Національної
академії образотворчого мистецтва і архітектури ( 04053, м.Київ,
вул.Вознесенський узвіз,20).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної
академії образотворчого мистецтва і архітектури (04053, м.Київ,
вул.Вознесенський узвіз,20).
Автореферат розісланий “27” серпня 2002р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Ю.В.Белічко
1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. Тенденція перетворення станкової картини у панно
неодноразово відзначалась дослідниками, однак автори обмежувались
констатацією факта існування в російському мистецтві межі століть
цього нового типа живописного твору. Зміст окремих картин-панно та
художній сенс явища в цілому ніколи не ставали предметом спеціально-
го наукового дослідження.
Між тим, тенденція перетворення станкової картини у панно, ха-
рактерна для всього європейського живопису межі XIX-ХХст., є однією
з основних та найбільш загальних для різних національних шкіл об”єк-
тивацій художнього процесу, що визначав вигляд європейського образо-
творчого мистецтва цього періоду. Дослідження цього окремого аспекта
художньої проблематики доби дозволяє зробити широкі висновки стосов-
но природи художньої образності символізма в образотворчому мистец-
тві та зумовленої новим характером змісту революції пластичних форм,
що характеризують мистецтво кінця XIX –початку ХХст. в його своєрід-
ності.
Сучасний рівень розвитку науки, дозволяючий користуватися мето-
дами суміжних дисциплін, виводить мистецтвознавство на новий рівень,
відкриваючи можливість з якісно нових наукових позицій розглянути
недосліджені проблеми образотворчого мистецтва кінця XIX-початку ХХ
століть. Запропонована в дисертації комплексна методика аналіза кар-
тини-панно дозволяє реконструювати творчий процес, логіку побудови
образа, надає цінні відомості про психологію творчості, які мають
пряме відношення для актуальної для нашого часу проблеми гуманізації
науки.
ЗВ”ЯЗОК З НАУКОВИМИ ПРОГРАМАМИ, ПЛАНАМИ,ТЕМАМИ. Тема дисертації по-
в”язана з науковими планами кафедри теорії та історії мистецтва На-
ціональної академії образотворчого мистецтва і архітектури, зокрема,
з відпрацюванням стратегії наукового дослідження проблем, що розгля-
даються в лекційних курсах “Історія російського мистецтва другої по-
ловини XIX-початку ХХ століть” та “Методика аналіза творів образо-
творчого мистецтва”, а також з науковими планами вивчення колекції
російського живопису кінця XIX-початку ХХст. в збірці Горлівського
художнього музею.
МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ. Головна мета дослідження тенденції
перетворення станкової картини у панно в російському живописі кінця
XIX-початку ХХст. полягає в з”ясуванні художньої природи цього явища
в його національно-історичній обумовленості.
Виходячи з цього, вирішуються такі завдання:
2
- з”ясування причин виникнення тенденції перетворення станкової кар-
тини у панно в російському живописі кінця XIX-початку ХХст.;
- аналіз змісту та особливостей формального вирішення деяких най-
більш типових зразків картини-панно;
- систематизація основних формально-стилістичних ознак картин-панно.
ОБ”ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ – структура художнього образа в новому російсько-
му живописі кінця XIX- початку ХХст. та специфіка його пластичного
втілення; зокрема, феномен декоративної умовності в зображальній си-
стемі ряда творів станкового живопису межі століть.
ПРЕДМЕТОМ ДОСЛІДЖЕННЯ є картини-панно “Демон повалений”(1902,ДТГ)
М.О.Врубеля, “Смарагдове намисто”(1904,ДТГ) В.Е.Борисова-Мусатова,
“Масляна”(1916,ДРМ) Б.М.Кустодієва.
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. Методологічною основою дослідження є традиційний
історико-культурний підхід, суттєво доповнений культурологічною та
історико-компаративною методикою дослідження предмета. В дисертації
запропонована також оригінальна комплексна методика аналіза картини-
панно, яка базується на синтезі класичних методів мистецтвознавства
і принципів аналізу поезії символізму в сучасному літературознавстві.
НАУКОВА НОВИЗНА ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ полягає в тому, що, вперше
здійснивши з сучасних наукових позицій поглиблений і всебічний ана-
ліз змісту, смислу та зображальної мови картин-панно М.О.Врубеля,
В.Е.Борисова-Мусатова, Б.М.Кустодієва, вдалося довести смислову і
стилістичну спорідненість цих ключових творів російського мистецтва
кінця XIX-початку ХХст., виявити типологію художнього мислення авто-
рів картин-панно, внаслідок чого стало можливим зробити важливі для
теорії та практики мистецтва межі століть висновки стосовно специфі-
ки художньої творчості періоду глобальної світоглядної та пластичної
революції, що мала основоположне значення для розвитку мистецтва ХХ
століття.
ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ полягає в можливості їх ви-
користання в наукових дослідженнях, лекціях та екскурсіях. Запропо-
нована в дисертації методика аналізу картин-панно придатна до аналі-
за творів російських живописців символізму старшого покоління в ці-
лому, а також до творів сучасного живопису та графіки, за типом
художньої образності тяжіючих до символізму.
АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИСЕРТАЦІЇ. Основні положення та результати
викладено в доповідях на наукових конференціях: 7-ма Міжнародна нау-
кова конференція “Мова і культура” (Київ,1998р.), Х Ювілейна Міжнарод-
на конференція “Мова і культура”(Київ,2001р.), Міжнародна конферен-
ція “Перспективи метафізики: класична та некласична метафізика на
межі століть”(Санкт-Петербург,1997р.).
| 
