Библиотечный каталог авторефератов Украины

Міністерство культури і мистецтв України

      Київський державний університет

                культури і мистецтв

                                                УДК 78(09)(477)

       Чабанова - Ісхаак Ганна Едуардівна

    Польові дослідження в музичній 

     фольклористиці ХІХ - ХХ ст.

                        Спеціальність

17.00.01- теорія та історія культури

                  АВТОРЕФЕРАТ

  дисертації на здобуття наукового ступеня

        кандидата мистецтвознавства

                Київ - 1998

Дисертацією є рукопис.

       Робота виконана в Київському державному університеті культури і мистецтв, Міністерство культури і мистецтв України.

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: доктор мистецтвознавства, професор

Іваницький Анатолій Іванович,

Київський державний університет

культури і мистецтв, завідувач

кафедри фольклору і етнології.

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ: доктор мистецтвознавства, професор

Грица Софія Йосипівна, Інститут 

мистецтвознавства, фольклористики

та етнології ім.М.Рильського НАН

України, м.Київ, провідний

науковий співробітник.

кандидат мистецтвознавства, доцент

Єфремов Євген Васильович,

Національна музична академія

ім.П.Чайковського, кафедра

музичної фольклористики.

ПРОВІДНА УСТАНОВА:

Національний педагогічний

університет ім.М.Драгоманова,

кафедра гри на музичних інструментах,

Міністерство освіти України, м.Київ

      Захист відбудеться 10 січня 1999 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.807.02  Київського державного університету культури і мистецтв за  адресою: м.Київ, вул. Щорса, 36.

       З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київського державного університету культури і мистецтв, м.Київ, вул. Щорса, 36.

       Автореферат розіслано 10 грудня 1998 р.

       Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                              Г.М.Загадарчук

                                                  За­галь­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка ро­бо­ти.

       Актуальність дослідження Фоль­к­ло­р був і за­ли­ша­є­ть­ся плі­д­ним дже­ре­лом зба­га­чен­ня су­ча­с­ної куль­ту­ри і во­д­но­раз ска­р­б­ни­цею пі­зна­валь­но-­іс­то­ри­ч­ної ін­фор­ма­ції: ет­но­ге­не­зу, ети­ки, ес­те­ти­ки, му­зи­ч­них сма­ків та об­да­ро­ва­но­с­ті на­ро­ду. То­му зби­ран­ня (за­пис, фі­к­са­ція, фон­ду­ван­ня) зраз­ків фоль­к­ло­ру ви­су­ва­є­ть­ся за­раз на пер­ший план. Не­об­хід­но всти­г­ну­ти за­пи­са­ти, вря­ту­ва­ти від за­бут­тя ма­к­си­мум на­род­них ме­ло­дій, яки­ми ще ба­га­та Укра­ї­на.

       Але в наш час про­с­то за­пи­са­ти на­род­ну пі­с­ню, об­ряд - цьо­го за­ма­ло. По­трі­б­на на­у­ко­ва ме­то­ди­ка, ви­ко­ри­с­тан­ня спе­ці­аль­них за­пи­таль­ни­ків, за­сто­су­ван­ня форм зби­ра­ць­кої до­ку­мен­та­ції, поста­нов­ка ме­ти за­пи­су (жа­н­ри, ре­гі­о­ни то­що), ви­ко­ри­с­тан­ня опи­сів, ко­мен­та­рів, а та­кож вмін­ня всту­па­ти у кон­такт з но­сі­я­ми на­род­ної куль­ту­ри, опи­ту­ван­ня і, зви­чай­но, до­три­му­ва­ти­ся ети­ч­них норм спіл­ку­ван­ня. До су­ча­с­но­го зби­ра­ча ви­су­ва­ють­ся рі­з­но­бі­ч­ні ви­мо­ги: знан­ня фоль­к­ло­ру, пси­хо­ло­го-­пе­да­го­гі­ч­ні зді­б­но­с­ті, знан­ня іс­то­рії та те­о­рії куль­ту­ри, во­ло­дін­ня су­ча­с­ною ау­діо- та ві­де­о­а­па­ра­ту­рою, обі­з­на­ність в іс­то­рії фоль­к­ло­ри­с­ти­ки (і на­сам­пе­ред - в ме­то­ди­ці по­льо­вої, тобто екс­пе­ди­цій­ної ро­бо­ти по­пе­ре­дни­ків) і, зро­зу­мі­ла річ, - про­фе­сі­о­наль­но-­му­зи­ч­на осві­че­ність.

       Незва­жа­ю­чи на два століття розвитку му­зи­ч­ної фоль­к­ло­ри­с­ти­ки, до­сі на­у­ка не має під­су­м­ко­вої пра­ці з тех­ні­ки та ме­то­ди­ки зби­ра­ць­кої ро­бо­ти. Си­ту­а­ція, на пер­ший по­гляд, ви­да­є­ть­ся де­що па­ра­до­к­саль­ною. За­пи­са­но де­ся­т­ки ти­сяч зраз­ків на­род­ної му­зи­ки, зі­бра­но зна­ч­ні дер­жа­в­ні та при­ва­т­ні ко­ле­к­ції фоль­к­ло­ру, - а ме­то­ди по­льо­вої ро­бо­ти за­ли­ша­ю­ть­ся на ем­пі­ри­ч­но­му рі­в­ні. Од­нак озна­йо­м­лен­ня з іс­то­рі­єю фоль­к­ло­ри­с­ти­ки, з чи­с­лен­ни­ми свід­чен­ня­ми зби­ра­чів до­во­дить: про­тя­гом двох­сот ро­ків до­свід на­ко­пи­чу­ва­в­ся. То­му за­ко­но­мі­р­но поста­ла по­тре­ба йо­го уза­галь­ни­ти. Цим обу­мо­в­ле­но іс­то­ри­ч­ний ра­курс до­слі­джен­ня. Ва­ж­ли­вою лан­кою на цьо­му шля­ху бу­ло ін­терв’’ювання су­ча­с­них зби­ра­чів фоль­к­ло­ру. По­тре­би гли­бо­ко­го пі­знан­ня на­род­ної му­зи­ч­ної куль­ту­ри за­ко­но­мі­р­но ви­су­ва­ють на пер­ший план не­об­хід­ність, по-­пер­ше, уза­галь­нен­ня та ана­лі­зу двох­со­т­лі­т­ньо­го пе­рі­о­ду зби­ра­ць­кої ді­я­ль­но­с­ті, по-­дру­ге, ви­ве­ден­ня її на те­о­ре­ти­ч­ний та пра­к­ти­ч­но-­ре­ко­мен­да­цій­ний рі­вень.

       Все ска­за­не ви­ще обу­мо­в­лює ак­ту­аль­ність об­ра­ної те­ми до­слі­джен­ня.

       Тема дисертаційного дослідження пов’’язана з Державною комплексною науковою темою “Культура. Просвітництво. Дозвілля”, з “Концепцією Київського державного університету культури і мистецтв по підготовці кадрів соціально-культурної сфери”.

На­пря­мок ро­бо­ти в пра­к­ти­ч­но­му та навчаль­но-­ме­то­ди­ч­но­му змі­с­то­ві пря­мо пов’’язаний з та­ким ди­с­ци­п­лі­на­ми навчаль­них пла­нів ка­федр фоль­к­ло­ру і ет­но­г­ра­фії, на­род­но­го му­зи­ч­но­го ви­ко­нав­с­т­ва, му­зи­ч­ної фоль­к­ло­ри­с­ти­ки ви­щих навчаль­них за­кла­дів Укра­ї­ни, як “Фольклористика (ме­то­до­ло­гія і ме­то­ди­ка)”, “Методика за­пи­су і транс­к­ри­п­ції (роз­ши­ф­ров­ки) на­род­ної му­зи­ки”, “Музичний фоль­к­лор”, “Фольклорні екс­пе­ди­ції”, а та­кож з дер­жа­в­ни­ми та га­лу­зе­ви­ми до­слі­джен­ня­ми фоль­к­ло­ру (зо­кре­ма Чо­р­но­биль­сь­ким фон­дом, се­ред пла­нів яко­го є за­вдан­ня за­пи­су му­зи­ч­но­го фоль­к­ло­ру пе­ре­се­ле­н­ців з зо­ни ра­діо­ак­ти­в­но­го за­бру­д­нен­ня).

       Уза­галь­нен­ня до­сві­ду за­пи­су му­зи­ч­но­го фоль­к­ло­ру, спро­ба ство­рен­ня те­о­ре­ти­ч­них ос­нов по­льо­во­го до­слі­джен­ня фоль­к­ло­ру як окре­мої ди­с­ци­п­лі­ни му­зи­ч­ної фоль­к­ло­ри­с­ти­ки ста­но­вить ме­ту до­слі­джен­ня.

       У зв’’язку з поста­в­ле­ною ме­тою ви­рі­шу­ю­ть­ся та­кі за­вдан­ня:

• про­ана­лі­зу­ва­ти зби­ра­ць­ку ді­я­ль­ність про­тя­гом

ХІХ-ХХ ст.;

• окре­с­ли­ти ос­но­в­ні ета­пи роз­ви­т­ку зби­ран­ня фоль­к­ло­ру;
• ви­ко­ри­с­та­ти до­ся­г­нен­ня ет­но­г­ра­фії, пси­хо­ло­гії, со­ці­о­ло­гії для по­треб удо­ско­на­лен­ня ме­то­ди­ки му­зи­ч­но-­фоль­к­ло­ри­с­ти­ч­них по­льо­вих до­слі­джень;
• ви­сві­т­ли­ти ос­но­в­ні фор­ми і ме­то­ди зби­ра­ць­кої ді­я­ль­но­с­ті;
• з ме­тою уза­галь­нен­ня ін­ди­ві­ду­аль­но­го до­сві­ду по­льо­вої ро­бо­ти проаналізувати матеріали опитування су­ча­с­них зби­ра­чів на­род­ної культури;
• опрацюва­ти фор­ми зби­ра­ць­кої до­ку­мен­та­ції (па­с­порт ви­ко­на­в­ців, па­с­порт фоль­к­ло­р­но­го тво­ру, за­пи­таль­ник, ли­с­ток зби­ра­ча, фор­ми ре­є­с­т­ра­ції зі­бра­них ма­те­рі­а­лів) з ме­тою їх до­по­в­нен­ня та удо­ско­на­лен­ня;
• сформулювати пра­к­ти­ч­ні й науково-ме­то­ди­ч­ні уза­галь­нен­ня з ме­тою їх впро­ва­джен­ня в те­о­рію і пра­к­ти­ку по­льо­вої ро­бо­ти та навчаль­ний про­цес (фоль­к­ло­р­на пра­к­ти­ка).

       На­у­ко­ва но­ви­з­на до­слі­джен­ня по­ля­гає в уза­галь­нен­ні, ана­лі­зі, розробці науково-методичних рекомендацій по впро­ва­джен­ню в на­у­ко­вий та навчаль­ний обіг те­о­ре­ти­ч­них по­ло­жень зби­ра­ць­кої ро­бо­ти, які ма­ють сут­тє­ве зна­чен­ня для по­даль­шо­го по­по­в­нен­ня до­ку­мен­таль­но­го фон­ду му­зи­ч­ної фоль­к­ло­ри­с­ти­ки. Ди­сер­та­цій­на пра­ця є одним з пер­ших досліджень, де підсумовується значний куль­ту­р­но-­гро­мад­сь­кий та іс­то­ри­ч­ний до­сві­д зби­ран­ня му­зи­ч­но­го фоль­к­ло­ру.

       Пра­к­ти­ч­не зна­чен­ня ди­сер­та­ції обу­мо­в­лю­є­ть­ся тим, що її ма­те­рі­а­ли і ви­снов­ки слу­гу­ва­ти­муть по­даль­шо­му роз­ви­т­ку та удо­ско­на­лен­ню до­слі­д­ни­ць­ко­го апа­ра­ту зби­ра­ць­кої ро­бо­ти та по­гли­б­ле­но­му ро­зу­мін­ню фе­но­ме­ну на­род­ної му­зи­ч­ної куль­ту­ри. Під­су­м­ко­вий огляд іс­то­рії зби­ра­ць­кої ді­я­ль­но­с­ті за два сто­літ­тя до­зво­лить су­ча­с­ним “польовикам” глиб­ше ус­ві­до­ми­ти тен­де­н­ції по­си­лен­ня ува­ги до іс­то­ри­ч­но­го змі­с­ту до­слі­джен­ня на­род­ної му­зи­ки, опа­ну­ва­ти ді­є­ви­ми ме­то­да­ми спіл­ку­ван­ня, опи­ту­ван­ня, ко­мен­ту­ван­ня за­пи­сів. Ро­бо­та мо­же бу­ти ви­ко­ри­с­та­на у створенні навчаль­ного по­сі­б­ника з пре­д­ме­ту “Методика зби­ран­ня і транс­к­ри­п­ція (роз­ши­ф­ров­ка) на­род­ної му­зи­ки”, а та­кож ста­ти в при­го­ді ши­ро­ко­му ко­лу про­фе­сі­о­на­лів та ама­то­рів зби­ран­ня на­род­ної му­зи­ки.

       Ап­ро­ба­ція ре­зуль­та­тів ди­сер­та­ції. Ос­но­в­ні по­ло­жен­ня ро­бо­ти бу­ло опри­лю­д­не­но у ви­сту­пах на Дру­го­му все­ук­ра­їн­сь­ко­му се­мі­на­рі ви­кла­да­чів му­зи­ч­но­го фоль­к­ло­ру (Ки­їв, 1993 р.), на на­у­ко­вих кон­фе­ре­н­ці­ях Ки­їв­сь­ко­го дер­жа­в­но­го уні­вер­си­те­ту куль­ту­ри і ми­с­тецтв (1993 - 1998 рр.), у до­по­ві­ді на за­сі­дан­ні ка­фе­д­ри фоль­к­ло­ру і ет­но­ло­гії КДУКіМ (чер­вень, 1998 р.), та в наукових пу­б­лі­ка­ці­ях ав­то­ра.

       Стру­к­ту­ра ди­сер­та­ції обу­мо­в­ле­на ме­тою і за­вдан­ням до­слі­джен­ня. Во­на скла­да­є­ть­ся із всту­пу, трьох роз­ді­лів, ви­снов­ків, спи­с­ку ви­ко­ри­с­та­них дже­рел (307 най­ме­ну­вань), до­да­т­ків. Об­сяг ди­сер­та­ції ста­но­вить 185 сто­рі­нок, до­да­т­ки об­ся­гом 45 сто­рі­нок.

                          Ос­но­в­ний зміст ро­бо­ти

       У всту­пі на­го­ло­ше­но на не­до­ста­т­ньо­му те­о­ре­ти­ч­но­му опра­цю­ван­ні пра­к­ти­ч­них до­ся­г­нень що­до ме­то­дів за­пи­су му­зи­ч­но­го фоль­к­ло­ру, чим обу­мо­в­лю­є­ть­ся ак­ту­аль­ність об­ра­ної те­ми. По­зна­че­но ме­ту і за­вдан­ня удо­ско­на­лен­ня по­льо­вих до­слі­джень, на­го­ло­ше­но на їх куль­ту­р­но-­іс­то­ри­ч­но­му та навчаль­но-­пе­да­го­гі­ч­но­му зна­чен­ні. Вка­за­но на на­у­ко­ву і пра­к­ти­ч­ну по­тре­бу да­ної ро­бо­ти, на­зва­но пу­б­лі­ка­ції ав­то­ра.

       Роз­діл пер­ший “Становлення та роз­ви­ток по­льо­вих до­слі­джень”. Тер­мін “польове до­слі­джен­ня” за­раз є за­галь­но­прий­ня­тим. Зби­ра­ць­ка ро­бо­та “в по­лі” (тобто, у спіл­ку­ван­ні з но­сі­я­ми фоль­к­ло­ру) ста­но­вить ос­но­ву ет­но­г­ра­фі­ч­них та фоль­к­ло­ри­с­тичних до­слі­джень. Ним охо­п­лю­є­ть­ся ос­но­в­не ко­ло про­б­лем: за­д­ля чо­го роз­шу­ку­ю­ть­ся і за­пи­су­ють­ся зраз­ки на­род­ної му­зи­ч­ної твор­чо­с­ті; які іс­ну­ють ме­то­ди по­шу­ку спі­ваків; як від­бу­ва­є­ть­ся опи­ту­ван­ня; як здій­с­ню­є­ть­ся фі­к­са­ція спі­ву (гри) та опис ви­ко­нан­ня; що є ре­зуль­та­том зби­ра­ць­кої ро­бо­ти.

       Багатогранність об’’єкту польових досліджень - фольклору зумовлює трьохаспектний аналіз: 1) нотних збірників; 2) програм польових досліджень від кінця ХVVІІІ ст.; 3) за персоналіями (діяльність відомих збирачів фольклору).

Зби­ра­чі рід­ко і за­ма­ло за­ли­ша­ли свід­чен­ня про свої ме­то­ди зби­ран­ня фоль­к­ло­ру і спіл­ку­ван­ня із спі­вака­ми. То­му опу­б­лі­ко­ва­ні за­пи­си є пер­ши­ми дже­ре­ла­ми для ана­лі­зу як пра­к­ти­ки, так і те­о­рії зби­ра­ць­кої ро­бо­ти.

       Пер­ші за­пи­си бу­ло зро­б­ле­но у ХVVІ ст. (ба­ла­да “Дунаю, Ду­наю, че­му сму­тен те­чеш”), але без ме­ло­дій. З ХVVІІІ ст. роз­по­чи­на­є­ть­ся етап фі­к­са­ції на­спі­вів. З’’являються збі­р­ни­ки В.Трутовського (1776-1795 рр.) та ін. Пе­рі­од кі­н­ця ХVVІІІ - поч.ХІХ ст. ввій­шов в іс­то­рію як пе­рі­од плі