|
Національна Академія наук України
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології
імені М.Т.Рильського
Гнатишин Оксана Євстафіївна
УДК 78.071.1:78.021(2):78.087.61+78.087.68
ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ
ТВОРЧОЇ ЛАБОРАТОРІЇ АНАТОЛІЯ КОС-АНАТОЛЬСЬКОГО
(на матеріалах архіву композитора)
17.00.03 – музичне мистецтво
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата мистецтвознавства
Київ – 2001
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті мистецтвознавства, фольклористики
та етнології ім. М. Рильського Національної Академії Наук України (відділ музикознавства).
Науковий керівник – доктор мистецтвознавства, професор
Загайкевич Марія Петрівна,
Інститут мистецтвознавства, фольклористики
та етнології ім.М.Т.Рильського НАН України, провідний науковий співробітник– консультант
Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, професор
Клин Віктор Львович,
Київський Національний університет культури і мистецтв, завідувач кафедри теорії музики, фортепіано і музичного виховання
кандидат мистецтвознавства, доцент
Копиця Маріанна Давидівна
Національна музична академія України
ім. П. І. Чайковського
Провідна установа: Одеська державна консерваторія ім. А. В. Нежданової
Міністерство культури й мистецтв України
Захист відбудеться 8 лютого 2001 року о 16 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.227.01 в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України за адресою: 01001, Київ-1, вул. Грушевського, 4.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (01001, Київ-1, вул. Грушевського, 4).
Автореферат розіслано 5 січня 2001 р.
Вчений секретар
Спеціалізованої вченої ради Микитенко О. О.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Сучасний розвиток музикознавчої науки в Україні неможливий без проведення науково-прикладних досліджень в галузі архівознавства та документознавства. Тривале нехтування джерельною базою протягом багатьох років призвело до значної обмеженості інформативного поля, внаслідок чого творча спадщина українських композиторів на джерельному і бібліографічному рівні вивчена вкрай слабо. Це у свою чергу стало причиною відсутності музикознавчих досліджень, присвячених діячам української музичної культури, в основі яких лежить комплексний аналіз архівних документів. Недооцінкою документальних даних пояснюються і численні неточності навіть у серйозних працях, а також нотних виданнях. Тимчасом архіви діячів музичного мистецтва — воістину безцінне джерело для об’єктивного дослідження мислення, творчого методу, стилю композитора, для наукової та виконавської інтерпретації конкретних творів, а особливо для висвітлення досі невідомих фактів біографії чи важелів формування ідейних переконань. Адже специфіка радянської доби визначила своєрідний, “вибірковий” підхід до архівної справи, що пояснювався необхідністю суворого дотримання засад панівної ідеології.
На сучасному етапі виникла необхідність заповнення прогалин, виправлення помилок або перекручень, подолання упереджених підходів до вивчення й оцінки окремих мистецьких особистостостей, їх творчості, ролі в мистецькому процесі певного історичного періоду. Тим більше, що останні роки стали сприятливими для подібних наукових досліджень і оприлюднення їх результатів. Цим пояснюється давно очікувана поява окремих фахових описів музичних архівів, в тому числі, приватних колекцій.
Для своєї роботи дисертант обирає джерелознавчий аспект вивчення життєвого шляху і творчої лабораторії львівського композитора А. Кос-Анатольського (1909–1983). Він увійшов в історію української музики як один із яскравих, самобутніх і активних її творців. Показний і явно поверхневий, “радянський патріотизм” композитора мав зворотній бік, а саме — патріотизм істинного українця. Цей основний складовий елемент його індивідуальності не тільки визначав етичну поведінку А. Кос-Анатольського в житті, живив його активний безкомпромісний громадянський темперамент, а й наклав відбиток на усю музичну творчість композитора.
Сформувавшись як мистець вже у зрілих роках, Анатолій Кос-Анатольський працював у різних жанрах. Він досягнув значних успіхів у сфері опери та балету, писав інструментальні композиції для різних виконавських складів, кантати, ораторії. Однак центральне місце в його творчому доробку займають хорові твори, солоспіви, обробки народних мелодій, які можна віднести до кращих здобутків української пісенної лірики.
Доробок композитора є у репертуарі багатьох відомих колективів та окремих виконавців. Він відіграв вагому роль у розвитку українського музичного мистецтва, збагаченні та розширенні його жанрово-тематичної та виражально-стильової палітри. Крім того, твори Кос-Анатольського стали джерелом поповнення репертуару для численних самодіяльних колективів і виконавців, базою для удосконалення їх професійної майстерності, а також своєрідною школою для початкуючих і навіть зрілих поетів-піснярів.
В основу даної дисертації покладено археографічно-музикознавчий аналіз матеріалів приватного архіву композитора, що стосуються сольної вокальної та хорової ділянки творчої спадщини А. Кос-Анатольського — найважливіших з точки зору значення для української музики жанрів, а також біографії композитора. Дослідник зосереджує увагу на вивченні різного роду документів, в тому числі авторських нотних та інших рукописів. Саме вони покликані суттєво збагатити знання про маловідомі (чи зовсім незнані) сторінки біографії мистця, формування на прикладі окремих творів основних творчих засад. Адже подібних даних практично неможливо знайти в офіційній службовій документації, що, як правило, складає основу державних сховищ. Натомість маємо підстави вважати, що в численних і багатоманітних матеріалах приватного архіву А. Кос-Анатольського на повну силу відобразилась індивідуальна і творча особистість визнаного майстра української хорової та вокальної музики, яка до цього часу в друкованих матеріалах трактувалась переважно однобоко.
Розгляд особистих біографічних документів, визначення їхньої вірогідності відкрили безліч маловідомих або ж приховуваних моментів з життя композитора. Аналіз зібрання нотних рукописів та поетичних текстів до них пролив світло на різні аспекти творчої лабораторії А.Кос-Анатольського, характерні для нього творчі процеси, дав можливість виявити нові сторінки його творчого доробку.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Творча спадщина українських композиторів на джерельному рівні вивчена недостатньо. Усвідомлення цього стало поштовхом для поступової реанімації музикознавчих досліджень, в основі яких — фахове опрацювання архівних матеріалів. Тематика дисертації знаходиться в руслі діяльності Музикознавчої комісії Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. Вона полягає у формуванні наукової джерельної бази музикознавчих студій через створення описів та каталогів музичних автографів, їх всебічне (палеографічне, текстологічне та ін.) вивчення, а також складання бібліографій та нотографій. Тим самим збагачується вивчення музично-історичного процесу та культурних надбань українського народу, що до цього часу не завжди відзначалося об’єктивністю чи повнотою.
Об’єкт дослідження: Джерелознавчий аспект (документальні джерела) музикознавчих студій, присвячених життю і спадщині композитора А. Кос-Анатольського.
Предметом дослідження в цьому випадку стали історико-документальна біографія композитора та його творча лабораторія в жанрі обробок народних пісень та вокальних (сольних і хорових) композицій.
Методи дослідження: розгляд приватних біографічних документів і згрупування їх у хронологічний ряд; археографічно-музикознавчий аналіз автографів, авторизованих копій нотного та текстового плану; виявлення істинного музичного й поетичного текстів; звернення до них через певний час; оприлюднення нових творів як і невідомих фактів створення знаних композицій та ін., що в підсумку створюють картину життєвого шляху та творчої лабораторії А. Кос-Анатольського.
Мета і завдання дослідження. Головною метою пропонованого дослідження є проникнення в суть різного роду документів та матеріалів приватного архіву А. Кос-Анатольського, каталог яких нещодавно побачив світ. На їх основі доповнити знані відомості про життя і багатогранну особистість мистця, поглибити музикознавчий аналіз популярних зразків сольної вокальної та хорової творчості за допомогою нових знахідок, а також виявити й оцінити невідомі композиції. Важливо при цьому довести наукову значущість аналізу авторського рукопису (зокрема, нотного) для теоретичного обгрунтування творчих засад композиторської праці. Що стосується офіційних біографічних документів, то на підставі їх фахового аналізу необхідно було якомога детальніше відтворити хронологію усіх важливих подій життя А.Кос-Анатольського. Прагнення досягти поставленої мети зумовило вирішення таких основних завдань:
· простежити формування й утвердження національних рис у світогляді мистця в умовах змін суспільно-політичних систем в Західній Україні ;
· окреслити пробле |