|
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Солоненко Віталій Михайлович
УДК: 632.51:632.9:638.853.494
ШкОдОЧИННІСТЬ бур’янів та заходи ЗАХИСТУ ПОСІВІВ РІПАКА ЯРОГО ВІД НИХ у ПРАВОБЕРЕЖНОМУ
ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
06.01.13 - гербологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
КИЇВ – 2003
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті кормів УААН
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор
Борона Володимир Пантелейович,
Інститут кормів УААН, завідувач лабораторії
захисту рослин кормових культур
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор
Жеребко Володимир Михайлович,
Національний аграрний університет,
професор кафедри хімічного захисту рослин
кандидат сільськогосподарських наук,
старший науковий співробітник
Скурятін Юрій Миколайович,
Інститут землеробства УААН
старший науковий співробітник
лабораторії обробітку грунту та боротьби з бур'янами
Провідна установа: Уманський державний аграрний університет, кафедра мікробіології, біохімії і фізіології рослин Міністерства аграрної політики України, м. Умань.
Захист відбудеться “10” грудня 2003 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.10 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 41.
Автореферат розісланий “8” листопада 2003 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Рожко В.М.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Одним із резервів збільшення виробництва рослинної олії і кормового білка в Україні, є розширення площ посіву та підвищення продуктивності ріпака ярого. Використання біологічного потенціалу цієї культури зможе відіграти значну роль у виробництві продуктів харчування, кормів та сировини для промисловості. Це сприятиме покращенню фітосанітарної ситуації в сівозмінах насичених соняшником. Проте висока забур'яненість полів є одним з важливих факторів, що негативно впливають на продуктивність ярого ріпака.
Актуальність теми. В сучасних умовах надійний захист посівів сільськогосподарських культур від бур'янів забезпечує інтегрована система. Для ріпака ярого розробка такої системи є актуальною. Не достатньо вивчені особливості формування видового складу бур'янів, їх шкодочинність і критичний період конкурентних взаємовідносин, потребує обґрунтування раціональне застосування гербіцидів в системі інтегрованого захисту цієї культури від бур'янів у правобережному Лісостепу України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у 1999-2001 рр. в лабораторії боротьби з бур'янами Інституту кормів УААН у рамках державної науково-технічної програми "Кормовиробництво" згідно завдання: “Розробити та впровадити біоекономічні моделі інтегрованої боротьби з бур’янами в посівах кормових та зернофуражних культур, які забезпечать зменшення забур'яненості на 90-95 % та підвищення продуктивності на 22-25 %”. Номер державної реєстрації 0196 U 018126.
Мета і задачі дослідження. Метою досліджень було вдосконалення системи захисту посівів ріпака ярого від бур'янів в умовах правобережного Лісостепу України.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:
- вивчити особливості формування видового складу бур’янів в агроценозі ріпака ярого;
- визначити шкодочинність різних видів бур’янів та встановити критичний період конкурентних взаємовідносин культури та бур'янів;
- провести оцінку біологічної ефективності гербіцидів та дослідити їх вплив на урожайність та якісні показники насіння ріпака;
- дати економічну та енергетичну оцінку застосування гербіцидів;
- обґрунтувати рекомендації по застосуванню окремих гербіцидів для хімічного прополювання посівів ріпака ярого.
Об’єкт дослідження – забур’яненість посівів ріпака ярого у зоні правобережного Лісостепу України.
Предмет дослідження – шкідливість бур’янів та заходи захисту ріпака ярого від них.
Методи дослідження: польовий – для вивчення шкодочинності бур'янів та оцінки біологічної ефективності гербіцидів; лабораторно-хімічний – для визначення якісних показників насіння ріпака ярого; розрахунково-порівняльний – для визначення економічної та енергетичної ефективності застосування гербіцидів; математично-статистичний – для об’єктивної та кількісної оцінки експериментальних даних.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше вивчено шкодочинність однорічних бур’янів в посівах ріпака ярого та встановлено критичний період конкурентних відносин культури і бур’янів в умовах правобережного Лісостепу України. Встановлено вплив гербіцидів на забур’яненість посівів, урожайність і якісні показники насіння ріпака, а також обґрунтовано раціональну систему застосування гербіцидів.
Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень пройшли виробничу перевірку в СТОВ “Україна” с. Мазурівка Чернівецького району Вінницької області в 2002 році на площі 60 га. Застосування бутизану 400, 40 % к.с. з нормою витрати 2,0 л/га до сходів ріпака забезпечило ріст урожайності на 3,7 ц/га насіння, умовно-чистого прибутку - 44,5 грн., та рівня рентабельності - 13 %.
На основі проведених нами досліджень по державному випробовуванню гербіциду селект, 12 % к. е., його включено до “Переліку пестицидів...”, дозволених для використання на посівах ріпака ярого.
Особистий внесок здобувача. Автор безпосередньо брав участь у плануванні та проведенні дослідів, обліків та спостережень, аналітичній обробці експериментальних даних та підготовці матеріалів до друку.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на міжнародній науково-практичній конференції “Защита растений на рубеже ХХІ века” в Мінську (2001), на наукових конференціях ВДАУ (2001-2002 рр.) та засіданнях Вченої ради Інституту кормів УААН (1999-2001 рр.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено в 7 наукових працях, з яких 6 - опубліковано у фахових виданнях та 1 - в матеріалах конференції.
Обсяг та структура роботи. Дисертаційна робота у вигляді рукопису викладена на 160 сторінках комп’ютерного набору. Вона складається із вступу, 6 розділів, висновків та пропозицій виробництву, переліку посилань та додатків. У дисертації міститься 28 таблиць, 14 рисунків та 22 додатки. Список використаної літератури містить 245 джерел, серед них 23 на іноземних мовах.
основний Зміст роботи
В огляді літератури узагальнені результати досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених по даній тематиці. На підставі аналізу дається обґрунтування доцільності вивчення шкодочинності бур'янів, їх конкурентного взаємовпливу в агроценозі ріпака, а також необхідність удосконалення системи захисту його посівів від бур'янів.
МІСЦЕ, Умови та методика проведення досліджень
Польові дослідження проводили в 1999-2001 роках у дослідному господарстві “Бохоницьке” Інституту кормів УААН Вінницького району Вінницької області на сірих лісових середньосуглинкових ґрунтах. В орному шарі вони містять гумусу (за Тюріним) 2,1-2,4%, легкогідролізованого азоту (за Корнфілдом) – 9,0-11,2 мг на 100 г ґрунту, рухомого фосфору і обмінного калію (за Чириковим) – 12,1-14,2 та 8,1-11,6 мг на 100 г ґрунту відповідно. Гідролітична кислотність становить 2,81-3,87 мг на 100 г ґрунту, сума ввібраних основ – 13,3-13,8 мг.екв на 100 г ґрунту, рН сольової витяжки – 5,2-5,4. Ґрунтоутворююча порода – лес. Рельєф місцевості – рівниний.
Погодні умови в роки досліджень помітно відрізнялись від середніх багаторічних показників за температурним режимом та зволоженням, але в цілому були сприятливими для росту та розвитку ріпака ярого.
Сорт ріпака ярого – Шпат. Попередник – пшениця яра. Висівали ріпак ярий суцільним рядковим способом ранньою весною: 14.04.99., 13.04.00., 6.04.01. Норма висіву – 2,5 млн. шт. схожих насінин на 1 га. Агротехніка вирощування культури загальноприйнята для даної зони.
Шкодочинність окремих видів бур'янів вивчали шляхом їх спільного вирощування з ріпаком ярим (Воєводін та ін. 1983). Після появи повних сходів культури, густоту бур’янів формували вручну з однорічних одно- (мишій сизий) та двосім’ядольних бур’янів (лободи білої та триреберника непахучого). Задану кількість бур’янів підтримували на протязі вегетаційного періоду шляхом багаторазових (через 3-4 дні) перевірок і знищення тих, які зійшли пізніше. Збирання насіння ріпака проводили з усієї облікової площі комбайном “Sampo-130” в фазу повного дозрівання.
Критичний період конкурентних відносин бур'янів та культури визначали за методикою ВАСГНІЛ (1985). Бур’яни видаляли вручну по строках у відповідності до схеми досліду протягом вегетації. Для модельних дослідів площа посівної ділянки становила 4 м2, облікової – 2 м2, при шестиразовому повторенні.
Для вивчення можливості застосування гербіцидів на посівах ріпака ярого та обґрунтування системи раціонального їх використання провели ряд спеціальних досліджень. Вивчення ефективності застосування гербіцидів проводили згідно (“Методические рекомендации ...”, 1981, 1990), Б.О. Доспєхов (1985) та С.О. Трибель (2001).
Площа посівної ділянки складала – 32 м2, облікової – 24 м 2, повторність досліду – чотириразова. Розміщення ділянок – рендомізоване. Гербіциди вносили ранцевим обприскувачем. Витрата робочої рідини – 250 л/га.
Обліки забур’яненості проводились в такі строки:
- перед внесенням післясходових гербіцидів;
- через 14 та 30 днів після внесення гербіцидів;
- перед збиранням культури.
У першому та другому обліках визначали видовий склад бур’янів та їх кількість. Третій облік – кількісно-ваговий, під час якого визначали кількість бур’янів по видах та їх сиру масу.
Кількість бур’янів підраховували по видах на постійно зафіксованих майданчиках (0,25м2) в 4-х місцях кожної ділянки у двох несуміжних повтореннях. Обліки густоти культурних рослин проводили в фазі повних сходів та перед їх збиранням на тих же ділянках.
Для вивчення фітотоксичної дії гербіцидів на культурні рослини в схему дослідів включали варіант з ручними виполюваннями, де бур’яни знищували протягом всього вегетаційного періоду.
Зниження маси бур’янів визначали шляхом порівняння з контрольним варіантом (без гербіцидів та ручних прополювань)
Ефективність дії гербіцидів визначали шляхом обчислення відсотка загибелі бур'янів у кожному варіанті, в порівнянні з вихідною забур'яненістю на цих же ділянках і робили поправку на контрольний варіант, в якому бур'яни не знищували.
Вміст азоту в насінні ріпака визначали фотоколориметричним методом з використанням реакції індофенольної зелені. Вміст фосфору визначали ванадієво-молібдатним методом. Вміст калію в насінні ріпака визначали на полум’яному фотометрі методом емісії за "Руководством по анализам кормов" (1982). Аналіз насіння ріпака на вміст жирних кислот, проводили згідно “Метода определения жирнокислотного состава” на газорідинному хроматографі “Chrom -5 “.
Масу 1000 насінин визначали на основі зважування, з точністю до 0,01 г двох проб по 500 г насінин (Дальничук, Торжинская, 1990).
Економічний аналіз застосування гербіцидів проведений згідно методики В.В. Ісаєва (1990). Величину енергетичних витрат на застосування гербіцидів визначали за методикою О.К. Медведовського, П.І. Іваненка (1988).
Статистичний аналіз отриманих результатів проводили методом дисперсійного аналізу за Б.О. Доспєховим (1985).
ДОСЛІДЖЕННЯ КОНКУРЕНТНОГО ВЗАЄМОВПЛИВУ БУР'ЯНІВ
ТА РІПАКА ЯРОГО
Особливості формування видової забур'яненості у ріпаковому агрофітоценозі. У посівах ріпака ярого зони правобережного Лісостепу України формувався змішаний тип забур’яненості, в якому домінують двосім’ядольні види. Кількість бур’янів в посівах знаходилась на рівні 171-297 шт./м2, в т.ч. талабан польовий (Thlaspi arvense L.) – 26 шт./м2 або 12 %, триреберник непахучий (Matriсaria perforata Merat .) – 21,3 шт/м2 або 10 % та грицики звичайні (Capsela bursa-pastoris (L.) Medicus) – 10,3 шт./м2 або 5 %, які належать до зимуючих видів. Частка ранніх ярих – лободи білої (Chenopodium album L.) складала – 17,7 шт/м2 або 8 %, гірчаку почечуйного (Poligonum persicaria L.) –5,3 шт./м2 або 2 % та гірчаку шорсткого (Poligonum scabrum Moench.) – 4,0 шт./м2 або 2 % (рис. 1).
Рис. 1. Структура видового складу бур’янів ріпакового агроценозу,
(у середньому за 1999-2001 рр.)
Пізні ярі бур’яни були представлені щирицею звичайною (Amaranthus retroflexus L.) – 65 шт./м2 або 30 %, мишієм сизим (Setaria glauca (L.) Pal. Beauv.) – 25,6 шт./м2 або 12 %, галінсогою дрібноквітковою (Galinsoga parviflora Cav.) – 13,7 шт./м2 або 6 % та курячим просом (Echinochloa cruss-galli (L.) Pal. Beauv.) – 9,7 шт./м2 або 5 %. Багаторічні коренепаросткові бур’яни – осотом рожевим (Cirsium arvense (L.) Scop.) – 3,3 шт./м2 або 2 % та осотом жовтим (Sonchus arvensis L.) – 2,0 шт./м2 або 1 %, із багаторічних кореневищних бур’янів зустрічався, пирій повзучий (Agropiron repens (L.) Nevski) в кількості 5,0 шт./м2 або 2 % (рис. 1).
Погодні умови, в період сівби та протягом двох декад після висіву культури мали значний вплив на формування видового складу бур'янів у агроценозі ріпака ярого. Так, за умов прохолодної весни та достатнього зволоження ґрунту, в 1999 і 2001 роках, сходи бур'янів з’являлися раніше сходів культури, а в структурі бур’янового угрупування переважали зимуючі види, частка яких складала 40-58 %. За умов 2000 року, коли середня температура повітря під час сівби була вищою від норми на 6,7 0С, а після висіву випало 19 мм опадів, домінували пізні ярі види бур’янів, які сходили одночасно з культурою, а їх частка сягала понад 80 % від загальної кількості.
Вивчення шкодочинності різних видів бур'янів у посівах ріпака ярого. Істотне зниження урожайності ріпака спостерігали при наявності 20 шт./м2 бур'янів, на 2,3 ц/га або на 13 %, з масою однієї рослини на період збирання 10,1 г. За наявності у посівах 30 шт./м2 бур'янів їх шкодочинність зростала, що обумовлювало зменшення врожайності на 3,3 ц/га або на 18 %. Із збільшенням чисельності бур'янів до 40 і 50 шт./м2, урожайність знижувалась відповідно на 4,2 і 4,9 ц/га або на 23 і 27 %. На ділянках, де зберігалася природна забур’яненість посівів (98 шт./м2) урожайність знижувалась на 5,8 ц/га або на 32 %.
Таблиця 1 – Вплив різної кількості бур'янів і їх маси на урожайність
ріпака ярого, (у середньому за 1999-2001 рр.)
Визначення критичного періоду шкодочинності бур'янів у посівах ріпака ярого. Важливим показником, який характеризує особливості конкурентних взаємовідносин в агроценозі ріпака ярого є строки знищення та появи бур'янів у посівах. Їх знання необхідне для обґрунтування оптимальних строків їх контролю. Встановлено, що достовірно знижували урожайність ріпака ярого бур’яни, які знаходились в посівах понад 30 днів. Так, знищення бур'янів через 40 днів після появи сходів культури сприяло втратам врожайності на 2,2 ц/га або на 12 % (рис. 2).
Рис. 2. Вплив різних строків появи та знищення бур’янів на урожайність насіння ріпака ярого, (у середньому за 1999-2001 рр.)
Найбільшої шкоди посівам ріпака ярого завдавали бур’яни, які з’являлися до або одночасно із сходами культури. На ділянках, де сходи бур’янів з’являлись через 10 днів після сходів ріпака, втрати врожаю становили 4,6 ц/га або 26 %. Дещо меншими на 14-19 % вони були на ділянках, з появою сходів на 20-й та 30-й день після сходів культури. За відсутності бур’янів протягом 40-50 днів урожайність зменшувалась на 1,2-1,8 ц/га. Максимальне зниження урожайності (на 30 %) спостерігали на ділянках, де бур’яни були присутні протягом всієї вегетації культури.
Отже, гербокритичний період конкурентного взаємовпливу і шкодочинності бур'янів у посівах ріпака ярого настає на 35-40-й, а закінчується - на 45-50-й день вегетації культури. Для того, щоб звести до мінімуму, негативний вплив бур’янів на культуру, необхідно забезпечити чистоту посіву ріпака ярого протягом перших 40 днів вегетації. Більш пізнє знищення бур’янів – не компенсує втрат, заподіяних культурі.
ВПЛИВ ГЕРБІЦИДІВ НА ЗАБУР’ЯНЕНІСТЬ ПОСІВІВ
РІПАКА ЯРОГО
Обґрунтування можливостей застосування гербіцидів та встановлення раціональних норм їх витрати на посівах ріпака ярого. Визначена біологічна ефективність: бутизану 400, 40 % к.с., фюзиладу супер, 12,5 % к.е., шогуну, 10 % к.е. та лонтрелу 300, 30 % в.р. при прополюванні ріпака ярого в правобережному Лісостепу України (табл. 2).
Біологічна активність бутизану 400 при досходовому використанні була дещо вищою в порівнянні з післясходовим застосуванням. Зменшення забур'яненості при такому застосуванні становило 88 %. Високочутливими до бутизану виявилися: триреберник непахучий, лобода біла, щириця звичайна, грицики звичайні, галінсога дрібноквіткова, які гинули на 94-100 %. Однорічні злакові види гинули повністю. Гербіцидна дія бутизану 400 (2,0 л/га) при внесені по сходах культури була дещо нижчою – загибель бур'янів становила 79 % в порівнянні з контролем без гербіцидів та ручних прополювань.
Збільшення норми витрати препарату до 2,5 л/га не сприяло посиленню його гербіцидної активності, а рівень загибелі бур’янів протягом вегетації не перевищував 79-80 %.
Через місяць після внесення бутизану 400 (2,0 л/га) ефективність проти однорічних двосім'ядольних бур'янів становила 80-85 %, а проти однорічних злакових видів 85-89 %. При обробці бутизаном 400 (2,5 л/га) двосім'ядольні бур’яни гинули на 84-87 %, однорічні злакові види - на 85 %.
Проти видів осоту, пирію повзучого, а також гірчиці польової і редьки дикої препарат виявився не ефективним.
Гербіциди шогун (1,0 л/га) та фюзилад супер (1,5 л/га) діють лише на злакові бур'яни, тому при змішаному забур'янені їх загальна загибель не перевищувала 53-56 %.
Лонтрел 300 (0,1-0,2 л/га) обумовлював зниження загального рівня засміченості на 63-70 %.
Таблиця 2 – Вплив гербіцидів на забур’яненість посівів ріпака ярого,
(у середньому за 1999-2001 рр.)
Визначення біологічної ефективності гербіциду селект на посівах ріпака ярого. Гербіцидну активність селекту проти однорічних і багаторічних злакових бур’янів вивчали при нормах витрати від 0,4 до 1,8 л/га (табл. 3). Перші ознаки гербіцидної дії селекту на однорічні види злаків спостерігали на 5-й – 7-й, а на пирій 7-й – 9-й день після внесення. Через 14 днів після обприскування з нормою селекту 0,4-0,8 л/га чисельність злакових бур’янів зменшилась на 83-94%, а при нормі 1,4-1,8 л/га загибель злаків досягла 96-99 %. Обліки забур'яненості свідчать, що через 30 днів кількість злакових бур’янів не перевищувала 0,5-8,5 шт./м2, внесення селекту (0,4 л/га) знищило 85 % проса курячого та 67 % пирію повзучого (табл. 3).
Таблиця 3 – Вплив гербіциду селект, на однорічні та багаторічні злакові види бур'янів на посівах ріпака ярого, (у середньому за 1999-2000 рр.)
При нормі селекту 0,8 л/га однорічні злаків гинули на 92 %, а забур’янення пирієм повзучим зменшувалося на 83 %. Гербіцидна активність селекту проти пирію повзучого посилювалася із збільшенням норми витрати до 1,4-1,8 л/га, коли бур'ян гинув повністю. Гербіцидна активність проти злакових бур’янів зберігалась до збирання культури, а їх маса не перевищувала 20 г/м2.
Вплив комбінованого застосування гербіцидів селект та лонтрел на забур’яненість посівів ріпака ярого. Найвищої загибелі бур’янів досягли при обробці посівів баковою сумішшю селекту з лонтрелом 300 (1,8 л/га + 0,2 л/га), коли кількість двосім'ядольних бур'янів зменшилась на 94 %, а злакові гинули повністю (табл. 4). Селективність лонтрелу та селекту до ріпака ярого була високою і не залежала від способу внесення даного препарату.
Таблиця 4 – Вплив гербіцидів селект та лонтрел на забур’яненість ріпака ярого,
(у середньому за 1999-2001 рр.)
Застосування селекту та лонтрелу не лише забезпечило високу ефективність проти багаторічних видів бур’янів у посіві ріпака, але сприяло зниженню їх кількості в сівозміні. Так, у посіві озимої пшениці, яка висівалась після ріпака ярого, на ділянках, з внесенням гербіцидів нараховували 1-2 шт/м2 розетки осотів та 5-6 шт./м2 пирію повзучого. В контролі їх кількість складала відповідно – 5-6 та 10-12 шт./м2 При цьому рівень забур'яненості пирієм повзучим зменшився на 45-50, а осотами – на 67-80 %. Фітотоксичності та зрідження густоти стояння озимої пшениці на оброблених гербіцидами ділянках, восени та в наступному році не виявили.
ВПЛИВ ГЕРБІЦИДІВ НА УРОЖАЙНІСТЬ РІПАКА ЯРОГО
ТА ЙОГО ЯКІСТЬ
Урожайність ріпака ярого під впливом застосування різних гербіцидів. Досходове внесення бутизану 400 (2,0 л/га) обумовило приріст врожайності насіння ріпака ярого на 29 %, що було близьким урожайності в контролі з ручними прополюваннями (табл. 5). Максимальну врожайність отримали у варіантах, з досходовим внесенням бутизану 400 та післясходовою обробкою одним із протизлакових гербіцидів – шогуном (1,0 л/га) або фюзиладом супер (1,5 л/га) на 31%. Обробка посівів лонтрелом 300 (0,1 і 0,2 л/га) зберігала від 15 до 17 % врожаю. Гербіциди, не виявляли фітотоксичної дії на культурні рослини не зріджували густоту посівів в усі роки проведення досліджень.
Таблиця 5 – Вплив гербіцидів на густоту стояння та урожайність ріпака ярого, (у середньому за 1999-2001 рр.)
Вплив гербіциду селект на урожайність ріпака ярого. Не зважаючи на гербіцидну активність селекту проти злакових бур’янів, його застосування суттєво вплинуло на ріст урожайності ріпака. У досліді спостерігали тенденцію до зростання урожайності при підвищенні норм витрати гербіциду.
Внесення селекту з нормами витрати 0,4-0,8 л/га забезпечило надійний захист від однорічних злакових бур’янів і сприяло росту врожайності культури від 1,2 до 3,1 ц/га. При збільшенні норми витрати до 1,4 -1,8 л/га посилилась його активність до багаторічних злакових бур'янів (пирію повзучого), що забезпечувало приріст урожайності насіння культури на 3,7-3,9 ц/га.
Залежність урожайності ріпака ярого від комбінованого застосування гербіцидів селект та лонтрел. Гербіциди, селект та лонтрел 300 виявили високу вибірковість до культурних рослин. В результаті зниження рівня забур'яненості створилися сприятливі умови для росту та розвитку ріпака. Максимальний приріст урожайності (23 %) було отримано при застосуванні бакової суміші селекту з лонтрелом з нормами витрати 1,8 л/га + 0,2 л/га (табл. 6).
Таблиця 6 – Вплив гербіцидів селект та лонтрел на урожайність ріпака ярого (у середньому за 1999-2001 рр.)
Вплив гербіцидів на якість насіння ріпака ярого. Застосовування гербіцидів на посівах ріпака негативно не впливало на хімічний склад насіння, його схожість і масу 1000 насінин. Не виявлено негативного впливу на вміст у насінні жирних кислот (пальмітинової, стеаринової, лінолевої, арахінової та ліноленової) у всіх варіантах досліду у порівнянні з контрольними варіантами.
ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ
ВИКОРИСТАННЯ ГЕРБІЦИДІВ У ПОСІВАХ РІПАКА ЯРОГО
| 
