|
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ШАРМАГІЙ ІРИНА МИКОЛАЇВНА
УДК 633.11:632 (477.9)
КІДНИКИ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ТА ФАКТОРИ, ЩО ОБМЕЖУЮТЬ
ЇХ ЧИСЕЛЬНІСТЬ В УМОВАХ ПЕРЕДГІРСЬКОГО КРИМУ
03.00.09 - ентомологія
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
сільськогосподарських наук
Київ - 1998
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Кримському державному аграрному університеті
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор
Славгородська-Курпієва Лідія Епіфанівна,
Кримський державний аграрний університет,
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий
співробітник Секун Микола Павлович, Інституту захисту
рослин УААН, завідувач відділу токсикології пестицидів
кандидат сільськогосподарських наук, Мовчан Олексій
Миколайович, Державна інспекція з карантину рослин
України, головний інспектор
Провідна установа: Уманська сільськогосподарська академія, Міністерство
Агропромислового комплексу, кафедра захисту рослин
Захист відбудеться 26 березня 1999р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 в Національному аграрному університеті за адресою: Київ-41, вул.Героїв оборони 15, навчальний корпус №3, ауд.65.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету: Київ-41, вул.Героїв оборони 11, навчальний корпус №10.
Автореферат розісланий « 26 лютого» 1999р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Менджул В.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Серед зернових культур найбільш цінною є озима пшениця. Агропромисловому комплексу України необхідно забезпечити стабільне нарощування її продуктивності у всіх зонах вирощування. Головною проблемою виробництва озимої пшениці є поліпшення її якості, кондиційність врожаю сильних пшениць, вирішенню якої перешкоджає велика кількість різних шкідників.
В********************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************'e7міни в агроценозах.
У зв’язку з цим особливої актуальності в умовах сучасного сільськогосподарського виробництва набуває вивчення шкідливих і корисних членистоногих, їх співвідношення, вивчення динаміки чисельності шкідників і факторів, що обмежують розмноження окремих видів. Агроценотичні основи і принципи побудови інтегрованої системи захисту озимої пшениці від шкідників дають можливість реалізувати основну мету, пов’язану з регулюванням чисельності шкідливих і корисних організмів агроценозу та звести до мінімуму використання хімічних засобів захисту.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Дослідження проводились в рамках галузевої програми «Розробка науково-обгрунтованої системи землеробства Криму» за темою 2 «Удосконалити агрономічні елементи системи землеробства для Криму, що забезпечують підвищення її продуктивності і стійкості, збільшення родючості грунту, захист його від ерозії, скорочення затрат на 10-12%», № держреєстрації 01830036123.
Мета і завдання досліджень. Метою роботи було:
- виявлення видового складу шкідників озимої пшениці та вивчення закономірностей динаміки чисельності найбільш шкідливих видів у різних полях сівозміни;
- оцінка факторів, що обмежують розмноження окремих видів фітофагів та елементів інтегрованого захисту.
При цьому були поставлені такі завдання:
- вивчити видовий склад шкідливих членистоногих озимої пшениці в різних полях сівозміни;
- визначити кількісні та якісні зміни у взаємозв’язках фітофагів та зоофагів;
- визначити вплив факторів, що знижують чисельність окремих видів шкідників;
- розробити систему захисту озимої пшениці від шкідників з врахуванням природних регулюючих факторів.
Наукова новизна одержаних результатів. Показано формування фауни фітофагів озимої пшениці для умов Криму у різних полях сівозміни, вивчені закономірності динаміки чисельності найбільш шкідливих видів членистоногих. Вперше зареєстровані для Криму - зерновий кліщ - Penthaleus major Duges, злакова листовійка - Cnephasia pascuana Hb.
Визначено видовий склад зоофагів шкідників озимої пшениці. Встановлена їх роль при різних рівнях впливу антропічного фактора. Розроблена науково-обгрунтована система захисту озимої пшениці від шкідників і вдосконалена методика визначення фітосанітарного стану полів.
Практичне значення одержаних результатів. Рекомендовані агроценотичні основи та принципи побудови інтегрованого захисту озимої пшениці від ряду шкідників з урахуванням чергування культур у сівозміні дозволили звести до мінімуму застосування хімічних засобів захисту рослин, що сприяло регулюючій ролі зоофагів, та зменшенню забруднення довкілля.
Розроблена науково обгрунтована система захисту озимої пшениці від шкідників та рекомендації щодо оцінки фітосанітарного стану полів можуть бути використані в сільськогосподарському виробництві та навчальному процесі вузів України.
Декларація особистого внеску. Автор безпосередньо проводив експерименти і спостереження, статистичний аналіз даних.
Апробація результатів дисертації. Розроблена науково обгрунтована система захисту озимої пшениці від шкідників впроваджена в господарствах Криму на площі 1000 га. Основні результати досліджень були викладені в доповідях на конференції молодих учених (Москва, МДУ,1987), Х Всесоюзному ентомологічному з’їзді (Ленінград, 1989), науково-практичних конференціях Кримського державного аграрного університету (1989, 1990, 1996, 1997),а також на курсах підвищення кваліфікації спеціалістів сільського господарства південних областей України.
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 статті і 2 тези доповідей.
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 142 сторінках машинописного тексту, складається з вступу, 5 розділів, висновків та пропозицій виробництву, двох додатків на 10 сторінках, переліку посилань на літературні джерела, що складається з 244 назв, у тому числі 24 іноземних авторів. Кількість рисунків - 16, таблиць з експериментальним матеріалом - 29.
ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
- Стан вивчення питання
Відображено ступінь вивчення біології та шкодочинності найбільш небезпечних шкідників озимої пшениці (злакових мух, хлібної жужелиці, хлібних жуків, клопа-шкідливої черепашки, пшеничного трипса, стеблових пильщиків, коваликів). Внаслідок узагальнення літературних даних висвітлені питання регулювання чисельності деяких шкідливих і корисних організмів у екосистемі пшеничного поля, показані шляхи збереження та використання природних ресурсів зоофагів, які обмежують шкодочинність комах. Відзначено вплив антропічного фактора на********************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************2а методика
проведення досліджень
Дослідження проводились у 1989-1996 роках на виробничих та дослідних полях озимої пшениці учбового господарства «Комунар» Кримського державного аграрного університету, а також в господарствах «Плодовоє» Бахчисарайського району та «Україна» Білогорського району. Проводились маршрутні обстеження виробничих посівів озимої пшениці у господарствах передгірської зони Криму.
Метеорологічні умови вегетаційних періодів за роки досліджень були різними.
Обліки і спостереження за динамікою чисельності шкідників і ентомофагів здійснювались за загальновизнаними методиками (Дядечко,1964; Бабинская и др.,1965; Мегалов, 1968).
Чисельність коваликів встановлювали з використанням феромонних пасток (Исмаилов и др.,1981;Олещенко и др.,1985).
Біологічна ефективність обробок інсектицидами визначалась на підставі зміни чисельності комах, а для внутрішньостеблових шкідників - за процентом пошкоджених рослин в досліді та в контролі.
Ефективність застосування феромонів проти коваликів методом дезорієнтації самців оцінювали за методикою В.Д. Бєдного та ін. (1978), та методом елімінації самців за підрахунками личинок дочірнього покоління з врахуванням вікової шкали (Долин,1964).
При встановленні видового складу шкідників користувались визначниками (Копаньова, 1980; Дядечко, 1964; Долин, 1978; Крижановский, 1981; Бей-Биенко, 1965,1968,1970,1978 та інш.).
Ідентифікація хижих жужелиць проведена науковим співробітником Російського інституту захисту рослин А.Г.Ковалем. Статистичну обробку одержаних результатів досліджень проводили за П.Ф.Ракицьким (1973) та Б.О.Доспєховим (1985) на комп’ютері.
- Фауна шкідників озимої пшениці в умовах
Передгірського Криму
Подані видовий склад та динаміка чисельності по роках досліджень. Виявлено 55 видів шкідників озимої пшениці, в тому числі 53 з типу членистоногі - Arthropoda: ряд рівнокрилі -Homoptera - 4 види, напівтвердокрилі - Hemiptera - 6, трипси - Thysanoptera - 1, прямокрилі - Orthoptera - 5, твердокрилі - Coleoptera - 22, перетинчастокрилі - Hymenoptera - 2, двокрилі - Dіptera - 7, лускокрилі - Lepidoptera - 6. Клас павукоподібні представлений зимовим зерновим кліщем - Penthaleus major Duges. Виявлено два види шкідників з типу молюски - Mollusca - Deroceras agrestis L., D.reticulatus Mull.
Домінуючими у роки досліджень були такі шкідники: велика злакова попелиця - Sitobion avenae F., клоп-шкідлива черепашка - Eurygaster integriceps Put., пшеничний трипс - Haplothrips tritici Kurd., італійський прус - Calliptamus italicus L., хлібна жужелиця - Zabrus tenebrioides Gz., п’явиця червоногруда - Lema melanopus L., жук-кузька - Anisoplia austriaca Hrbst., чорний хлібний пильщик - Trachelus tabidus F., шведська муха - Oscinella pusilla Mg., пшенична муха - Phorbia securis Tiens., злакова листовійка - Cnephasia pascuana Hbn.
4.Інтегрована система та роль її елементів в обмеженні
чисельності шкідників озимої пшениці
4.1.Ресурси корисних організмів на посівах озимої пшениці
На полях озимої пшениці в умовах Передгірського Криму було виявлено 44 види ентомофагів, що відносяться до 6 рядів Insecta. Серед них 27 видів поліфагів, 11 - афідофагів, решта - ентомофаги щитників, щитників-черепашок, пшеничного трипса та стеблових пильщиків.
Серед поліфагів найбільш широко представлена родина Carabidae - 22 види. Домінуючі види - Poecilus cupreus L., P.sericeus F.-W., Pterostichus crenuliger Chd., Carabus campestris F.-W., жужелиці роду Amara (A.interstitialis Dej., A.littorea Thoms., A.similata Gyll.). В той же час такі види як Ampalpus interstitialis Rtt., Bembidion properans Steph., Brachinus psophia Serv., Broscus cephalotes L., Calathus ambiguus Pk., C.erratus C. Sahlb., C.fuscipes Gz., C.mollis Hrbh., Harpalus distinguendus Duft., Laemostenus tauricus Dej., Pseudoophonus griseus Pz., Pterostichus melanarius Ill., Trechus quadristriatus Schrnk. зустрічались поодинокими екземплярами.
Динаміка чисельності ентомофагів вивчалась синхронно з чисельністю шкідників на посівах сівозмін з різними попередниками. При порівнянні трьох варіантів з попередниками озимий ячмінь, зайнятий пар (вика з пшеницею) та кукурудза на силос на сорті Безоста 1, максимальна кількість ентомофагів з ряду Diptera (родини Syrphidae, Chamaemyiidae), а також хижих Carabidae спостерігалась після зайнятого пару, де на одну пастку за сезон в середньому відловлено 23,2 екз., а після озимого ячменю -15,5, кукурудзи - 8,1 екз. Спостереження за динамікою чисельності коваликів та хижих жужелиць показали, що при зростанні чисельності жужелиць зменшується кількість коваликів, відловлених феромонними пастками (рис. 1).
Більше видове розмаїття хижих Carabidae спостерігалось на озимій пшениці, посіяній після кукурудзи (рис.2)
При вивченні комплексу афідофагів виявлені такі: Сoccinella septempunctata L., Coccineea quatuordecimpustulata L., Adalia bipunctata L., Adonia variegata Gz., Chrysopa carnea Steph., Ch. formosa Br., Syrphus ribessii L., Metasyphus corollae F., Aphidius ervi Hal., A. picipes Nees.
Максимальна кількість ентомофагів з родин Coccinellidae та Aphidiidae виявлена на озимій пшениці, посіяній після ячменю.
9
8
7
6
5 1
4
3
2
1
2
II д IV III д IV II д V III д V I д VI I д VI II д VI III д VI Місяці декади
1. Ковалик посівний ; 2. Хижі жужелиці.
Рис.1. Динаміка чисельності хижих жужелиць та ковалика посівного на
озимій пшениці після зайнятого пару (Учгосп «Комунар»,
1989-1991 рр.).
Спеціалізовані ентомофаги пшеничного трипса Aeolothrips albicinctus Hal., A. intermedius Bagn. зустрічались у незначній кількості і не стримували розмноження шкідника.
Теленомуси (Trissolcus grandis Thoms., Telenomus chloropus Thoms.) заражали яйця Eurygaster integriceps Put. на 40 %.
- Агротехнічні прийоми
4.2.1. Вплив бур’янів на заселеність посівів шкідниками
Встановлено, що максимальна чисельність дротяників відмічалась на полях, засмічених багаторічними бур’янами: пирієм повзучим, свинориєм, осотом рожевим та польовим, берізкою польовою і помітно менша вона була на полях, засмічених однорічними та дворічними бур’янами. Максимальна кількість підгризаючих совок була виявлена на посівах, засмічених гірчицею польовою (табл.1).
Таблиця 1- Вплив різного забур’янення полів на шкідників, що живуть у
грунті, учгосп «Комунар» (1993-1994рр)
Отже, боротьба з бур’янами - важливий прийом агротехніки, який дозволяє помітно зменшити чисельність шкідників, особливо тих, що живуть в грунті.
4.2.2.Вплив добрив на шкідників, що живуть в грунті
Встановлена токсична дія амонійних добрив на личинок коваликів. При цьому більший ефект спостерігається при внесенні їх навесні. Найбільш помітне зменшення чисельності дротяників спостерігається при внесенні хлористого амонію як навесні, так і восени (табл.2, 3 ).
Таблиця 2- Вплив весняного внесення амонійних добрив на личинок
ковалика посівного (учгосп «Комунар», середні багаторічні дані)
Ефективність застосування аміачної води проти личинок коваликів становила 30.8%.
Таблиця 3- Вплив осіннього внесення амонійних добрив на личинок
коваликів (учгосп «Комунар», середні багаторічні дані)
- Обробіток грунту
Дана оцінка впливу оранки та мілкого обробітку на заселеність шкідниками посівів озимої пшениці. Встановлено, що при мілкому обробітку грунту значно зменшується чисельність хлібних пильщиків, злакової попелиці та трипсів, але зростає чисельність хлібної жужелиці, дротяників та шведської мухи (рис.3).
110
100
90
80
70
60
50
40
30
20
| 
