Библиотечный каталог авторефератов Украины

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

Ладиш Ірина Олексіївна

УДК 591.87:591.144:636.3.035

ФОРМУВАННЯ ШКІРЯНО-ВОЛОСЯНОГО ПОКРИВУ І ВОВНОВОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ У ОВЕЦЬ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД РОЗВИТКУ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ

06.02.01 - розведення та селекція тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Харків - 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луганському державному аграрному університеті,

Міністерство АПК України

Науковий керівник:              доктор біологічних  наук, професор

Каци Георгій Дмитрович,

Луганський  державний аграрний

університет, завідуючий кафедрою

біології тварин

Офіційні опоненти:             доктор сільськогосподарських наук,

заслужений працівник народної освіти України,

Шуваєв Василь Тихонович,

Дніпропетровський державний аграрний

університет, професор кафедри технології

виробництва продукції тваринництва

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Дерев’янко Ольга Пилипівна,

Харківський зооветеринарний інститут,

завідуюча кафедрою дрібного тваринництва

Провідна установа:              Херсонський державний аграрний університет,

кафедра годівлі,

Міністерство АПК  України ,  м. Херсон

Захист відбудеться  ‘ 26 ’     жовтня        1999 р. о 10 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 65.356.01 Інституту тваринництва Української академії

аграрних наук ( 312120, м. Харків, п /в Кулиничі ).

З дисертацією можна ознайомитися  в бібліотеці Інституту тваринництва УААН

( 312120,  м. Харків, п/в Кулиничі ).

Автореферат розісланий ‘ 25’  вересня   1999 року

(підпис)

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Вступ. Підвищення продуктивності овець і збільшення обсягів виробни­цтва вовни є актуальною задачею. Одним з найбільш ефективних способів вирі­шення цього завдання є удосконалення методів селекційно-племінної роботи. Слід зазначити, що методи добору овець в племінних господарствах в основному грун­туються на даних бонітування тварин переважно у віці одного року, що не може в повній мірі сприяти інтенсифікації селекційного процесу. Тому пошук ефективних методів оцінки і прогнозування вовнової продуктивності племінних овець залиша­ється приоритетним напрямом наукових досліджень та роботи спеціалістів в галу­зі вівчарства.

Актуальність теми. Настриг та якість вовни овець залежать від морфо-функціональної будови шкіри, яка в свою чергу підлягає впливу не лише умов го­дівлі та утримання, але й різних ендогенних факторів, при цьому стан шкіряного покриву міцно пов’язаний з функцією щитовидної залози, однією з умов нормаль­ного функціювання якої слід вважати регулярне надходження йоду в організм.

Нормування годівлі за мікроелементами здійснюється введенням у раці­он тварин мінеральної солі, доза і тривалість згодовування  якої істотно зміню­ються. Введення  йодистого калію позитивно впливає на продуктивність сіль­ськогосподарських тварин, а саме на вовнову продуктивність - закладку волося­них фолікулів.

Визначення впливу морфо-функціонального становлення шитовидної залози на формування шкіряно-волосяного покриву та подальшої вовнової про­дуктивності у овець потребує поглибленного вивчення. Пошук ефективних ме­тодів оцінки та прогнозування вовнової продуктивності може бути пов’язаний з контролем гістогенезних процесів, що протікають в щитовидній залозі та шкірі овець.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. До­слідження були проведені у відповідності з тематичним планом наукових робіт Луганського державного аграрного університету (номер державної реєстрації 0197 U004952 ).

Мета і задачі досліджень. Метою дисертаційної роботи було вивчен­ня взаємозв’язку між функціональним становленням щитовидної залози, роз­витком шкіряно-волосяного покриву на  різних етапах онтогенезу та подаль­шою вовновою продуктивністю у овець.

Відповідно до цього були поставлені завдання :

- вивчити морфологічну картину будови шкіри та зробитити морфо­логічний аналіз функціонального становлення щитовидної залози у ембріонів овець асканійської тонкорунної породи 76-78-денного віку, який відповідає пер­шій стадії гістологічного розвитку шкіри за Н.О.Діомідовою;

- з’ясувати вплив йодистого калію  на розвиток щитовидної залози у овець;

- дати характеристику розвитку шарів шкіри, інтенсивності закладки во­лосяних фолікулів, становлення шкіряних залоз (сальних і потових) у новона­роджених ягнят;

- вивчити кількісні та якісні показники вовнової продуктивності овець в залежності від стимулюючого розвитку щитовидної залози;

- виявити кореляційні взаємозв’язки між розвитком шкіряно-волосяного покриву, вовновою продуктивністю та становленням щитовидної залози.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше зроблено комплекс­ний підхід до проблеми вовноутворення  шляхом вивчення гістологічних харак­теристик шкіри в зв‘язку  з стимулюючим розвитком щитовидної залози.

Вперше вивчено вплив материнського організму на гістологічні процеси, які виникають в шкірі та щитовидній залозі ембріонів, отриманих від них.

Проведено кількісний аналіз гістологічних зрізів шкіри та щитовидної залози за допомогою різних морфометричних методів.

Вивчено корелятивну залежність між показниками шкіри та щитовидної залози під впливом йодистого калію у дослідних тварин.

Проведено кількісний та якісний аналіз показників вовнової продуктивно­сті овець в залежності від розвитку щитовидної залози.

Запропоновано засіб  ранньої діагностики подальшої вовнової продук­тивності овець за допомогою гістологічних спостережень за станом щитовидної залози у овець.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослід­жень свідчать про взаємозв’язок  між функціональним становленням щитовид­ної залози, розвитком шкіряно-волосяного покриву  на різних етапах онтогене­зу  та послідуючою вовновою продуктивністю у овець асканійської тонкорунної породи. Визначено вплив материнського організму на розвиток ембріону, який надає можливість для  формування концепції розвитку щитовидної залози у овець.

Встановлено доцільність використання йодистого калію на стимулю­ючий розвиток щитовидної залози та підвищення  вовнової продуктивності у овець. На основі проведених досліджень визначені такі показники: відно­шення сосочкового шару до сітчастого,  співвідношення довжини і ширини шкіряних залоз, що надають можливість оцінити зв’язок між організмом та навколишнім середовищем.

Особистий внесок здобувача. Автором  самостійно організовано і проведено науково-дослідний експеримент  на вівцях асканійської тонкорунної породи в КСП  “Айдар” Марківського району Луганської області. Здобувачем опрацьовано велику кількість літературних джерел як вітчизняних, так і закор­донних  авторів з питань руноутворювання та впливу йодистого калію на вовно­ву продуктивність овець. Ним освоєні усі необхідні методики досліджень. У співпраці з  доцентом кафедри галузевої зоотехнії Бєлогуровою В.І. були прове­дені бонітування та облік вовнової продуктивності у овець ( 80 і 20 % ).

Висновки та пропозиції виробництву в роботі виконані автором осо­бисто при методичній допомозі доктора біологічних наук Г.Д.Каци і кандидата медичних наук М.Х.Абакарова. Особистий внесок здобувача складає більш  три чверті загального обсягу науково-експериментальної роботи.

Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень доповідали­ся на наукових конференціях Луганського державного аграрного університету  (1997,1998,1999 роки); на конференції молодих вчених “Проблеми ветеринарної медицини по обслуговуванню тваринництва колективних та фермерських госпо­дарств”, в Інституті експериментальної та клінічної ветеринарної медицини (Харків, 1992 ); дисертаційну робот розглянуто на розширеному засіданні кафедри біо­логії тварин ЛСГІ за участю членів кафедр галузевої зоотехнії та загального тварин­ництва (1998 ) і рекомендовано до захисту.

Публікації. За матеріалами результатів досліджень опубліковано 6 робіт в наукових журналах і  збірниках наукових праць, в т.ч. у 3 виданнях, передба­чених ВАКом України.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація  викладена на 163 сторінках машинописного тексту і складається з вступу, огляду літератури, матеріалу і методики досліджень, результатів досліджень і їх обговорення, висновків і про­позицій виробництву, списку літератури,  що включає  273 найменування, з яких 37 іноземною мовою, додатків. Містить  24 таблиці та 23 рисунки.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Науково-господарські досліди були проведені у 1990 - 1993 роках у спе­ціалізованому господарстві по вирощуванню овець асканійської тонкорунної породи КСП “Айдар” Марківського району Луганської області.

Було добрано 40 голів овець асканійської тонкорунної породи за ме­тодом аналогів (за віком, живою масою, вовновою продуктивністю). Сформо­вано дві групи по 20 голів в кожній: одна група дослідна , друга - контрольна. Тварини знаходилися в літньому таборі. Рівень годівлі відповідав нормам ВІТ, напування було організовано  уволю. Овець обох груп осіменяли гаремним ме­тодом при використанні елітного барана-плідника № 92611 асканійскої тонко­рунної породи, завезеного до господарства з племзаводу “Червоний  чабан”, Херсонської області.

Протягом двох перших місяців суягності переярки дослідної групи  отримували йодистий калій по 2 г щоденно у вигляді водного розчину. Забій 6 голів маток дослідної та контрольної груп проводили на 76 -78 день суягності з метою взяття у них ембріонів для добору гістоматеріалу .

Мікроскопічні дослідження шкіряного покриву ембріонів, новонарод­жених ягнят проводили за методиками Н.О.Діомідової [51] і Г.Д.Каци [89]. До­слідження морфо-функціонального стану щитовидної залози у ембріонів 76-78-денного віку здійснювали за методиками Г.Г.Автанділова [10] і В.Л. Бикова [24], M.Palkovich [268]. Бонітуваня ярок дослідної та контрольної груп  у 1- 2-річному віці проводили згідно з “Інструкцією по бонітуванню овець тонкорун­них порід з основами  племіної роботи” [75].

Схема досліду

Група  переярок

Контрольна                                                   Дослідна

(20 голів)                                                       (20 голів)

Досліджуваний фактор

                                                  Індуційований вплив йодис­того калію на розвиток щитовидної залози ембріонів 76-78-денного віку

Контрольовані ознаки

Статистичний аналіз отриманих даних

                                   ↓                                         ↓                                ↓

Кореляційні взаємозв’язки між показниками, які характеризують

розвиток структури шкіри та  щитовидної залози

РЕЗУЛЬТАТИ  ВЛАСНИХ  ДОСЛІДЖЕНЬ

Гістологічні дослідження шкіри ембріонів 76-78-денного віку Н.О.Діомідова [53], М.М.Лущихін [123], М.Тумуржав [216], О.П.Панфілова [162], Г.А.Стакан і ін. [200], Г.Д.Каци, Л.С.Шелест [88], П.П.Корнієнко [104], М.К.Кройтер, В.Є.Дюдіна [109] й ін. своїми дослідженнями розкрили, що формування  вовнового покриву тонкорунних овець є часткою великої загаль­нобіологічної проблеми - пізнання закономірностей індивідуального розвитку  тварин та можливості управління процесами онтогенезу .

Мікроскопічне дослідження шкіри включало не тільки опис тканинних структур клітинних елементів, волокнинних утворень та похідних шкіри - коренів волосся і залозистого апарату, а й визначення кількісних показників товщини її шарів (табл. 1).

Таблиця 1

Морфометричні показники шкіри ембріонів

76-78-денного віку (M±m)

На даному етапі  ембріогенезу позначаються незначні відмінності за густотою закладки волосяних фолікулів, а також диференціювання шарів шкіри  ембріонів 76 - 78 - денного віку . Шкіра ембріонів дослідної групи на 5 %  вірогідно тонша від шкіри ембріонів контрольної групи. Помітні відмінності і у товщині дерми: сосочковий шар на 4% і сітчастий шар на 5 % у дослідній групі поступається даним  показникам контрольної. Гущина волосяних фолікулів другої групи складає 98% даної характеристики  ембріонів контрольної групи. Шари шкіри знаходяться на стадії формування, в тому числі у сосочковому шарі структура ще повністю не утворена.

У цьому віці відзначається інтенсивна закладка первинних волосяних фо­лікулів. Зародкові фолікули, хоча і незначно, але поглинули в сосочковий шар дерми.

Характеристика морфо-функціонального стану

щитовидної залози  ембріонів

Мікроскопічне вивчення  препаратів щитовидної залози ембріонів  76-78-денного віку свідчить, що залоза  оточена тонкою досить пухкою сполучно-тканинною оболонкою, від якої відходять прошарки, що проникають у товщу органу. В самому органі визначаються стромальний та паренхіматозний компоненти, візуально, в окремих ділянках і частіше за усе по периферії органу, стромальний компонент з кровоносними судинами має перевагу над паренхіматозним. Паренхіма залози набуває характер фолікулярного типу (табл.2).

Формування фолікулів щитовидної залози у контрольній групі носить мозаїчний характер. На одних ділянках фолікули дрібні, а на інших - крупніші, оточені  кровоносними судинами, що відображається на коефіцієнті варіації діаметра порожнини фолікула (Cv = 24%). Стінка фолікула з виразною порожниною утворена одношаровим кубічним епітелієм, висота клітин котрого дорівнює 6,4 ± 0,4 мкм. При цьому помітна значна варіабельність цього показника (Сv = 41,7%), який певно залежить від ступеня формування фолікулів та накопичення в них колоїду, а саме - функціо­нальної активності різних фолікулів

Таблиця 2

Морфо-функціональний стан щитовидної залози  (M±m)

.

Паренхіма щитовидної залози ембріонів дослідної групи також має будову фолікулярного типу, проте, нами виявлено певні структурні відмінності, які стосуються, як строми, так і паренхіми дослідних залоз. Від пухкої сполучно-тканинної оболонки відходять прошарки до паренхіми залози, які формують строму органу та складають разом з кровоносними судинами стромально-судинний компонент залози. Цей компонент найбільш розвинутий та диференційований у ембріонів дослідної групи в порівнянні з контрольною групою та поділяє паренхіму залози на долі різної форми та величини. У прошарках сполучної тканини клітинних елементів менше, отвір кровоносних судин та капілярів шир­ший, ніж у контрольних ембріонів. Щодо паренхіматозного компоненту, то відзначається збільшення кількості фолікулів залози, як на периферичних, так і в центральних ділянках, урідження епітеліоцитів між фолікулами. У дослідній групі на одиницю площі приходиться на 20% більше фолікулів, ніж у контрольній .

Морфометричні дані свідчать, що у ембріонів дослідної групи внутрішній діаметр фолікула на 1,78 мкм більший, ніж у ембріонів контрольної групи. Поруч з тим, звертає на себе увагу низький коефіцієнт варіації цієї ознаки: у до­слідній групі Cv = 9,5% в порівнянні з контрольною групою, де Cv = 24,0%, що безперечно свідчить про однаковість фолікулів за розміром у дослідній групі. Таким чином, у ембріонів дослідної групи гістологічні процеси формування структурно-функціональних одиниць щитовидної залози відбуваються більш інтенсивно і майже одночасно по всій паренхимі.

Висота клітин тиреоїдного епітелію на 2,35±0,2 мкм менша у ембріонів дослідної групи, разом з цим коефіцієнт варіації цієї ознаки високий (Сv=38,7%). Деяке збільшення середнього діаметру порожнини та високий коефіцієнт варіації висоти клітин епітелію стінок фолікулів дозволяє припущення, що багато фолікулів знаходяться на різних стадіях утворення та накопичення тиреоглобуліну .

Таким чином, гістогенез структурно-функціональних одиниць щитовидної залози, а також формування її стромально-судинного комплексу відбувається більш інтенсивно у ембріонів дослідної групи.

Висота тиреоїдного епітелію та гущина фолікулів можуть бути індикаторами активності щитовидної залози у ембріонів 76-78-денного віку.

Кореляційні взаємозв’ язки між показниками шкіри

та щитовидної залози

Аналіз свідчить, що гущина фолікулів та висота тиреоїдного епітелію щитовидної залози мають досить високі кореляційні зв’язки з розвитком сосочкового та сітчастого шарів шкіри, гущиною волосяних фолікулів у ембріонів обох груп. Поряд з цим, напрямок зв’язків має  специфічні особливості у тварин дослідної та контрольної групи, що обумовлюється одномоментним ( у дослідній), та поступовим ( у контрольній) розвитком  волосяних фолікулів.

Отримані  данні підтверджують,  що щитовидна залоза  та шкіряно-во­лосяний покрив розвиваються з різною швидкістю  (табл. 3).

Гістологічне дослідження шкіри у новонароджених ягнят

На момент народження у шкірі ягнят  наявні всі структури, які характерні для дорослої тварини, але диференціювання її тканевих структур ще не закінчено.

Отримані дані узгоджуються з результатами досліджень О.П.Панфілової [161], Г. Д.Каци [87], О.І.Єрохіна [63], Г.С.Авсаджанова [1-4], Б.О.Вовченка [32] та ін., які стверджують, що на момент нарождення ягнят виявляються ре­зультати впливу умов, в яких проходив їхній попередній розвиток (табл. 4).

Таблиця 4

Кількісна характеристика структури шкіри новонароджених ягнят (M±m)

Аналіз кількісних даних підтверджує, що шкіра дослідних ягнят вірогідно тонша  (на 359 мкм, або 15,2%), ніж шкіра контрольних ягнят. Вона відрізняється як за товщиною епідермісу (на 19,9%),  так і за товщиною дерми (на 31,6%).

Дослідження шарів дермальної частини шкіри підтверджують, що вони змінюються  в залежності від загальної товщини шкіри, тобто з її зменшенням в дослідній групі відбувається зменшення сосочкового і збільшення сітчатого шарів.

Еластичні і колагенові волокна у сосочковому шарі майже сформовані та орієнтовані в різних напрямах. Сітчастий шар, за думкою багатьох авторів, найбільш реактивний до дії зовнішнього середовища, негативно корелює з густотою вовни.

Аналіз отриманного матеріалу показує, що у дослідній групі сітчастий шар на 14% перевищує даний шар контрольної, тобто прискорений розвиток сполучно-тканинних структур  не затримує закладку волосяних фолікулів. При порівнянні розвитку шарів шкіри контрольної та дослідної груп  відмічається прискорений темп диференціювання шкіри у новонароджених ягнят дослідної групи.

Вивчення вікових змін структури шкіри не тільки дозволяє висвітлити особливості формування шкіри і вовни  у постембріональний період, а й вста­новити зв’язок із головними морфологічними показниками шкіри і вовни у відповідні вікові періоди (табл. 5).

З віком змінюється відсоткове відношення шарів шкіри у ембріонів та новонароджених ягнят. Сосочковий шар  шкіри займає  одну третину, а сітчастий  - дві третини  усієї товщини шкіри. Загальна товщина шкіри у ягнят контрольної груп збільшилась у 4,9 рази на момент народження, а у ягнят дослідної групи - в 4,4 рази.

Таблиця 3

Коефіцієнти  кореляції між структурними елементами шкіри і щитовидної залози

Таблиця 5

Вікові зміни товщини шкіри та відношення її шарів

у ембріонів та новонароджених ягнят