|
IНСТИТУТ ЗЕРНОВОГО ГОСПОДАРСТВА
УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМIЇ АГРАРНИХ НАУК
ГОРДIЙ Микола Миколайович
УДК 633.11.”324”:631.8
ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТI ОЗИМОЇ ПШЕНИЦI ПРИ ВИКОРИСТАННI МАКРО- I МIКРОДОБРИВ В ПIВНIЧНИХ РАЙОНАХ СТЕПУ УКРАЇНИ
06.01.09 - рослинництво
Автореферат
дисертацiї на здобуття наукового ступеня
кандидата сiльськогосподарських наук
Днiпропетровськ - 2000
Дисертацiєю є рукопис.
Робота виконана в Iнститутi зернового господарства УААН.
Науковий керiвник: доктор сiльськогосподарських наук, старший
науковий спiвробiтник ДЕМIШЕВ Леонiд Феофанович, Iнститут зернового господарства УААН, завiдувач вiддiлом технологiї вирощування озимої пшеницi
Офiцiйнi опоненти: доктор сiльськогосподарських наук, професор
ТКАЛIЧ Iгор Дмитрович, Iнститут зернового господарства УААН, завiдувач лабораторiї технології вирощування ярих зернових і олiйних культур
кандидат сiльськогосподарських наук, старший науковий спiвробiтник ГАРМАШОВ Володимир Вiкторович, Одеська державна дослiдна станцiя, завiдувач лабораторiї рослинництва
Провiдна установа: Днiпропетровський державний аграрний унiверситет, кафедра рослинництва, м. Днiпропетровськ
Захист вiдбудеться “_14”_квітня_ 2000 р. о 14_годинi на засiданнi спецiалiзованої вченої ради Д 08.353.01 в Iнститутi зернового господарства УААН, 49027, м. Днiпропетровськ, вул. Дзержинського, 14; телефон 45-02-36.
З дисертацiєю можна ознайомитись у бiблiотецi Iнституту зернового господарства УААН за адресою: 49027, м. Днiпропетровськ, вул. Дзержинського, 14.
Автореферат розiсланий “_14___”_березня__ 2000 р.
Вчений секретар спецiалiзованої
вченої ради ___________________ Артюх О.Д.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Збільшення виробництва високоякісного зерна було і залишається ключовим завданням для всього народно-господарського комплексу України.
В останні роки в технології вирощування озимої пшениці використовують різні види та форми добрив, у тому числі і мікродобрива. Проте вивчення їх впливу i, особливо в комплексi з макродобривами, на ріст, розвиток та продуктивність озимої пшениці практично не проводилось.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження по дисертаційній темі були складовою частиною плану науково-дослiдних робiт відділу технології вирощування озимих зернових культур Iнституту зернового господарства УААН і виконувались за державною програмою "Продовольство", проектом "Зерно", завданням 01.05 НТП "Зернові і олійні культури" на 1996- 2000 рр. та темою "Розробити і освоїти екологічно чисті ресурсозберiгаючi технології вирощування зернових колосових культур", № д.р. 01870042489.
Мета і задачі досліджень. Метою даної роботи було розробити прийоми комплексного використання макро- і мікродобрив при вирощуванні озимої пшениці в умовах північних районiв Степу України.
Для її досягнення вирішували наступні задачі:
- оптимізувати умови росту та розвитку озимої пшениці за рахунок використання різних строків та доз внесення азотних добрив;
- виявити ефективність використання мікродобрив для обробки насіння та обприскування посівів у фазі виходу рослин в трубку;
- визначити енергетичні та матеріальні витрати при застосуванні нових елементів інтенсивної технології вирощування і розробити рекомендації виробництву, які забезпечують максимальний збір зерна озимої пшениці з високими показниками якості при найменших витратах.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах північних районiв Степу України встановлена висока ефективність використання мікродобрив при обробці насіння та обприскуванні посівів озимої пшениці в період виходу рослин в трубку. Визначенi енергетичнi та матерiальнi витрати при застосуваннi нових елементiв технологiї вирощування озимої пшеницi.
Практичне значення одержаних результатів. Експериментальний матеріал дав змогу економічно обгрунтувати і рекомендувати виробництву використання мікродобрив шляхом обробки насіння дозою 3 л/т та обприскування посівів озимої пшениці (3 л/га), а також комплексне застосування макро- і мікродобрив, які сприятимуть збільшенню урожайності цієї культури та одержанню екологічно чистої продукції.
Особистий внесок здобувача. Спільно з керівником роботи дисертантом визначався напрямок досліджень, розроблені програми і схеми лабораторних та польових дослідів. Автор особисто проводив експерименти і спостереження, виконував математичну обробку одержаних даних, розрахунок економічної та біоенергетичної ефективності окремих технологічних прийомів.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на міжнародній науково-практичній конференції "Землеробство ХХІ століття - проблеми та шляхи вирішення" (Київ - Чабани, 8-10 червня 1999 р.), "Вчимося господарювати" (Київ - Чабани, 22-23 листопада 1999 р.), на засіданнях вченої ради Iнституту зернового господарства УААН (1997-1999 рр.).
Основні результати досліджень витримали виробничу перевірку в АТП "Присамар’я" Новомосковського району Дніпропетровської області, впроваджувались у виробництво на площi 100 га та в Дослiдному господарствi Iнституту зернового господарства УААН - на 80 га.
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових статей.
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 134 сторінках машинописного тексту, включає 38 таблиць, 5 рисунків, 4 додатки. Складається із загальної характеристики роботи, п’яти розділів, висновків та практичних рекомендацій. Список використаних джерел охоплює 229 найменувань, в тому числі 34 іноземних авторів.
ЗМІСТ РОБОТИ
Стан вивчення питання й обгрунтування вибраного напрямку.
У цьому розділі приводиться аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених по вивченню впливу дії макро- і мікродобрив на процес формування величини і якості врожаю зерна озимої пшениці. Висвітлено особливості весняно-літнього розвитку рослин, поживний режим грунту під впливом макро- і мікродобрив, обгрунтована необхідність проведення досліджень по темі дисертації.
Умови і методика проведення досліджень.
Дослідження з озимою пшеницею сорту Альбатрос одеський проводили протягом 1997-1999 рр. у АТП "Присамар'я" Новомосковського району Дніпропетровської області, розташованому в північній підзоні Степу України та в Дослiдному господарствi Iнституту зернового господарства УААН.
Грунти - чорноземи звичайні малогумусні з валовим вмістом в орному шарі (0-30 см) гумусу - 3,2-3,6; азоту - 0,16-0,18; фосфору - 0,11%. Забезпеченість грунтів рухомими формами фосфору (Р2О5 за Чириковим) - 80-100 мг/кг, обмінним калієм (К2О) - 150-200 мг/кг. Висока насиченість поглинального комплексу кальцієм (82-92% від загальної суми) забезпечує нейтральну реакцію грунтового розчину (рН = 6,8-7,3), а також оптимальні для пшениці агрофізичні властивості.
Вміст мікроелементів у грунті слідуючий: Cu - 0,36-0,60 мг/кг; Zn - 0,6-0,84; Co - 0,28-0,42; Mn - 34,7-50,1 мг/кг.
Грунтові води залягають глибоко (6-8 м), тому основним джерелом забезпечення рослин вологою є атмосферні опади.
Клімат території помірноконтинентальний. Він характеризується недостатнім та нестійким зволоженням восени, холодною, малосніжною, з частими відлигами зимою, посухою навеснi і влітку.
Погодні умови (кількість тепла, вологи і розподіл їх протягом вегетації озимої пшениці) відрізнялись як від середньобагаторічних, так і між роками на протязі проведення досліджень. 1996/97 рiк був більш вологим як в осінній, так i у весняний періоди, що призвело до значного підвищення врожайностi озимої пшениці. 1997/98 рiк характеризувався як сприятливий для росту і розвитку рослин озимої пшениці, але в червні спостерігалось надмірне підвищення температури повітря, що призвело до формування щуплого зерна. 1998/99 рiк відзначався надзвичайно несприятливими умовами в осінній і весняно-літній періоди. У посушливих умовах осені одержали сходи тільки у середині жовтня. Різке зниження температури (до -11оС) на початку травня негативно вплинуло на формування колосу.
Попередником озимої пшеницi була кукурудза на силос. Висівали сорт Альбатрос одеський. Добрива вносили згідно схеми дослідiв: рано весною, локально дисковими сiвалками в перiод кущiння, в фазу виходу рослин в трубку та позакореневе пiдживлення. Площа облікової ділянки - 66,0 м2. Повторність триразова. Посiв проводили сiвалками С3-3,6. Норма висіву - 5 млн. схожих зерен на 1 га.
Мікродобрива, виготовлені Iнститутом хімічних реактивів (м. Дніпропетровськ) у вигляді комплексонатів (Zn - 15-20 г/л, Cu - 25-30, B - 4-5, Mo - 0,1-0,15, Mn - 7,5--10,0 г/л), вносили у фазу виходу рослин в трубку обприскуванням посівів нормою 3 л/га. У Дослiдному господарствi IЗГ УААН в спеціальному досліді проводили вивчення впливу обробки насіння (3 л/т) та обприскування посівів (3 л/га) мікроелементами.
В дослідах проводили фенологічні спостереження, біометричні виміри, облік густоти стояння рослин, приріст надземної маси, аналіз структури врожаю. У відділі агрохімії Iнституту зернового господарства УААН, в агрохімічній лабораторії Новомосковського району та в АОЗТ “Агросоюз” у грунтових зразках визначали вміст нітратів спектрофото-метричним методом; нітрифікаційну здатність грунту - за Кравковим в модифікації ВНДI кукурудзи; засвоювані фосфати - за Чириковим (оцтовокисла витяжка); рухомість К2О - за методом ВІДА; вміст продуктивної вологи в грунті - термостатно-ваговим методом до глибини 1,5 м, через кожні 10 см. При агрохімічному аналізі рослинних зразків визначали вміст загального азоту за К’єльдалем (мікрометод), загального фосфору - колориметричним методом, загального калію - за допомогою полум’яного фотометра. Площу листкової поверхні визначали за А.А. Ничипоровичем (1961) шляхом множення довжини листка на ширину і на коефіцієнт перерахунку 0,67. Вміст хлорофілів "а" і "в" в листках пшениці визначали спектрофотометричним методом за А.А. Шлик (1968).
Збирання врожаю проводили прямим комбайнуванням. Одержані врожайні дані обробляли методом дисперсійного аналізу за Б.А. Доспєховим (1979) на ПЕОМ.
Технологічні показники якості зерна визначали в лабораторії зимостійкості та якості зерна Iнституту зернового господарства УААН згідно існуючих ДСТ.
Економічну та біоенергетичну ефективність вирощування озимої пшениці в залежності від застосування макро- і мікродобрив оцінювали згідно існуючих рекомендацій за цінами на початок 1999 року.
Ріст, розвиток і продуктивність озимої пшениці в залежностi від строків та доз внесення азотних добрив.
У продуктивності рослин велике значення має їх надземна маса. Як показали наші дані, внесення різних доз азотних добрив позитивно вплинуло на приріст сухої речовини рослин озимої пшениці. Дію добрив було вже помітно в осінній період. Так, маса сухої речовини у варіанті без добрив становила 124 г, а на фоні N30P60 - 136 г/м2.
До періоду виходу рослин в трубку різниця зростала і становила у першому випадку 251 г, а у другому - 259 г/м2. При проведеннi підживлення рано весною нормою N30 маса сухої речовини підвищувалась до 273 г .
Встановлено, що строки та дози азотних добрив суттєво впливали на формування площі листкової поверхні у рослин озимої пшениці. Найбільшою вона була в кінці фази виходу рослин в трубку, а потiм до фази цвітіння відмічалось зниження площі листкової поверхні. Це пояснюється значним відмиранням частини листків і непродуктивних пагонів. При внесенні азотних добрив площа листкової поверхні зростала. Так, на фонi N30P60 + N60 локально вона становила 7210 см2, а при внесенні цієї ж дози у два строки (рано весною N30 + локально N30) - 6437 см2 на 100 рослин.
Використання азотних добрив приводило до інтенсивнішої втрати грунтової вологи. В 1997 р. у варіанті без добрив витрати вологи становили 281,3 мм, на фоні N30P60 - 300,8, а з додатковим підживленням N30 локально - 357,5 мм. Збільшення доз азотного підживлення до N60 не приводило до значних змін в споживаннi грунтової вологи.
Добрива істотно впливали як на загальну витрату вологи, так і на ефективність її використання. В 1996/97 р. у варіанті без добрив витрати води на одну тонну зерна становили 971 м3, на фоні N30P60 - 832 м3/т, а в 1997/98 р. вiдповiдно - 1040 i 858 м3/т. Найбільш економно волога витрачалась при проведені додаткового підживлення N30 локально або у фазу виходу рослин в трубку. Встановлено, що проведення підживлення локально в кущiння або в фазу виходу в трубку дозволяло рослинам пшениці на 141 - 337 м3 менше витрачати вологи на формування одної тонни зерна у порівнянні з контрольним варіантом.
Дослідження показали, що зі збільшенням доз азотного добрива від N30 до N60 кг/га підвищувалась маса біологічного урожаю і помітно зростав винос поживних речовин, особливо азоту і, в меншій мірі, -зольних елементів. У середньому за три роки у варіанті з внесенням N30Р60 винос азоту, фосфору і калію становив відповідно 67,2, 26,4 і 38,8 кг/га, а з підживленням N30 локально ці показники підвищилися до 89,4, 33,4 і 55,5 кг/га.
Внесення добрив в періоди весняного кущіння та виходу в трубку, співпадає з найбільш активним ростом рослин та збільшенням щільності стеблостою, у зв'язку з чим підживлення в цей період сприяло формуванню колосків та репродуктивних органiв. Внесення азотних добрив у підживлення озимої пшениці сприяло істотному збільшенню продуктивного кущіння рослин. Так, на контрольному варіанті коефіцієнт продуктивного кущіння становив 1,64, на фоновому варіанті - 1,85, а при внесенні N30 рано весною - 2,16.
Дослідження показали, що оптимальною дозою азотних добрив при внесенні їх локально у підживлення озимої пшениці на фоні N30Р60 є N30 (табл. 1). Збільшення дози до N60 було малоефективним.
Найбільші прибавки урожаю із підвищеною окупністю добрив одержанi від азотного підживлення локально у фазi кущiння або в період виходу рослин в трубку. Так, при внесенні азотного підживлення в дозі N30 рано весною приріст урожаю становив 10,6 ц, проведення підживлення такою ж нормою локально - 12,5, а в період виходу рослин в трубку - 12,1 ц/га. Слід відмітити, що в посушливому 1999 роцi найбiльш доцільним було проведення підживлення рано весною.
Внесення N30 в два прийоми рано весною і локально або в період виходу рослин в трубку не мало суттєвих переваг з одноразовим підживленням.
Таким чином, найбiльш ефективним для пiдвищення урожайностi було внесення азотних добрив у підживлення нормою N30 локально в фазу кущiння або у фазу виходу рослин в трубку.
Комплексний вплив макро- і мікродобрив на ріст та продуктивність озимої пшениці.
Поряд з азотними, фосфорними, калійними та іншими макродобривами велике
значення у житті рослин мають мікродобрива (B, MO, Cu, Zn, Mn, та інші), які при правиль-
Таблиця 1
Врожайність (ц/га) озимої пшениці в залежності від строків та доз
азотних підживлень
Примiтка. ПП* - позакорневе підживлення.
ному використаннi значно підвищують врожайність та якість зерна озимої пшениці. Потреба у мікродобривах іноді проявлється настільки різко, що без них рослини хворiють і дають дуже низький врожай.
За даними наших досліджень на варiювання біометричних показників озимої пшениці істотно впливають не тільки макро-, але й мікродобрива. Обробка насіння комплексонатом вже в осiнній період приводила до збiльшення маси сухої речовини на 2,7 г/м2 в порiвняннi з контрольним варiантом, а в перiод колосiння ця рiзниця збiльшувалась до 34 г/м2. Позитивний ефект забезпечила обробка насіння та послiдуюче обприскування посівів мікродобривами. Так, на контрольному варіанті кількість продуктивних стебел становила 647, тільки з обробкою насіння - 689, з обприскуванням посівів - 708, а при обробцi насiння та обприс-куваннi посівів - 712 на 1 м2.
Обробка насіння вже восени сприяла підвищенню вмісту хлорофілу «а+в» з 6,8 до 7,3 мг на 1 г сухої речовини. Ця закономiрнiсть простежувалась i в перiод прапорцевого листка. Якщо на контролi вмiст хлорофiлу «а+в» був 11,1 мг, то на фонi з обробкою насiння мiкродобривами - 12,4 мг/г. Обприскування посiвiв також позитивно вплинуло на формування хлорофiлових зерен. В перiод прапорцевого листка вмiст хлорофiлу пiдвищувався до 12,7 мг, а при обробцi насiння та обприскуваннi посiвiв - до 13,1 мг/ г сухої речовини.
Дослiдження показали, що iз збiльшенням доз азотних добрив пiдвищується в рослинах вмiст не тiльки макро-, але i мiкроелементiв. Так, у варiантi без добрив вмiст азоту в зернi становив 1,5 9%, Mo - 0,18 мг/кг i Mn - 44,3 мг/кг сухої речовини. На фонi N30P60 + N30 локально цi показники зросли вiдповiдно до 1,72%; 0,30 i 52,9 мг/кг. Найбiльший вмiст N, Mo, i Mn в рослинах був у варiантi з обробкою посiвiв мiкродобривами i становив 1,81; 0,67 i 64,1 мг/кг, вiдповiдно.
Одержанi данi свiдчать про високу ефективнiсть мiкродобрив (табл. 2). Прирiст вро
Таблиця 2
Врожайність (ц/га) озимої пшениці залежно від використання макро- і мікродобрив, 1997-1999 рр.
жаю вiд обприскування посiвiв становив 2,3-5,6 ц/га. Особливо висока ефективнiсть вiдмiчена у варiантах без макродобрив. Тут прирiст врожаю був 5,6 ц/га. Це пов’язано з тим, що на фонi без добрив застосування мiкроелементiв дозволяє рослинами озимої пшеницi ефективнiше використовувати їх з грунту. Слiд вiдмiтити, що в посушливi роки пiдвищується ефективнiсть мiкродобрив. У 1999 роцi у варiантi з обприскуванням посiвiв прирiст врожаю становив 7,7 ц/га.
Обробка насiння та вегетуючих рослин мiкродобривами сприяла суттєвому пiдвищенню врожаю зерна. Тiльки вiд обробки насiння прирiст врожаю становив 2,9 ц/га, вiд обприскування - 4,1, а вiд обробки насiння та вегетуючих рослин - 6,1 ц/га (табл. 3).
Таблиця 3
Вплив обробки насіння та вегетуючих рослин мікродобривами на
врожайність озимої пшениці, ц/га
Таким чином, мiкродобрива - ефективний агроприйом пiдвищення продуктивностi посiвiв озимої пшеницi.
За нашими даними, використання мiкродобрив як для обробки насiння, так i для об-прискування посiвiв суттєво не впливало на пiдвищення якiсних показникiв зерна озимої пшеницi.
Економiчна i бiоенергетична ефективнiсть застосування макро- i мiкродобрив в технологiї вирощування озимої пшеницi.
При вирощуваннi озимої пшеницi пiсля кукурудзи на силос, порiвняно бiдному за поживними речовинами попереднику, спостерiгається досить висока ефективнiсть внесення мiнеральних добрив (табл. 4).
У порiвняннi з варiантом без добрив вже при внесеннi азотно-фосфорних добрив в дозi N30P60 забезпечується пiдвищення продуктивностi i ефективностi виробництва зерна озимої пшеницi. Загальний прирiст врожаю вiд макродобрив становив вiд 6,9 до 13,6 ц/га. У порiвняннi з контролем, найбiльший прирiст врожаю одержано вiд внесення азотного добрива в дозi N60 локально (13,6 ц/га), при внесеннi цiєї дози вроздрiб у два строки N30 рано весною i N30 локально в фазу кущiння або N30 в перiод трубкування (13,0 ц/га). Однак по рiвню окупностi витрат вони поступаються показникам, одержаним при внесеннi азотних добрив в дозi N30 локально або у фазу виходу рослин в трубку. На цих варiантах досягається порiвняно висока продуктивнiсть озимої пшеницi (вiдповiдно на 12,5 i 12,1 ц/га зерна i на 13,8 i 13,4 ГДж/га бiльше нiж на контролi) та забезпечується найдешевше i найменш енергоємне зерно (вiдповiдно 20,36 i 20,25 грн/ц i 688 i 693 МДж/ц). Тут, у порiвняннi з неудобреним фоном, собiвартiсть 1 ц зерна знизилась на 10,2-10,7 %, а його енергоємнiсть зменшилась на
Таблиця 4
Економічна і біоенергетична ефективність застосування макродобрив під озиму пшеницю, 1997-1999рр.
9,0-9,7%. Це позитивно вплинуло на рiвень окупностi грошово-матерiальних та енергетичних витрат. За даними дослiдiв в середньому за три роки рiвень рентабельностi пiдвищився вiдповiдно на 20,1-21,1%, а коефiцiєнт енергетичної ефективностi вирос з 2,16 до 2,39 од. Подальше пiдвищення дози азоту до 60 кг/га, у порiвняннi з рекомендованим варiантом N30 зменшило окупнiсть тукiв i пiдвищило собiвартiсть та енергоємнiсть виробництва центнера зерна озимої пшеницi.
Високою виявилась ефективнiсть застосування мiкродобрив. В середньому за рахунок цього фактору врожайнiсть озимої пшеницi пiдвищилась на 3,3 ц, а на неудобреному фонi - на 5,6 ц/га (табл. 5).
Прирiст врожаю як в грошовому, так i енергетичному виразi вiдповiдно в 3,5 та 6,5 рази перевищував витрати на застосування мiкродобрив. На неудобреному фонi на кожну гривню витрат одержано 4,09 грн чистого прибутку, а 1 ГДж енерговитрат давав прирiст енергiї 6,83 ГДж. Висока ефективнiсть мiкродобрив встановлена також на фонi основного внесення азотно-фосфорного добрива. Витрати на застосування мiкродобрив по енергетичним витратам окупалися у 5,6 рази, а грошово-матерiальних - в 2,8 рази. На варiантах, де застосовувались азотнi добрива у пiдживлення порiвняно висока ефективнiсть одержана на
Таблиця 5
Економічна і біоенергетична ефективнiстъ застосування макро- і мікродобрив при вирощуванні озимої пшениці, 1997-1999 рр.
фонi локального внесення в дозi N30. Збiльшення доз внесення азотних добрив у два рази, тобто їх внесення N30 рано весною, а потiм локально або в фазу трубкування у тiй же дозi не погiршувало економiчнi показники з точки зору окупностi витрат на удобрення. Однак, враховуючи дефiцит i високу вартiсть азотних добрив, застосування в дозi N30 знижує витрати при їх впровадженнi у виробництво.
Порiвняльна оцiнка ефективностi мiкродобрив в технологiї вирощування озимої пшеницi при рiзних способах їх застосування, тобто при обробцi насiння та обприскуваннi вегетуючих рослин, а також при сумiсному застосуваннi (обробка насiння + обприскування рослин) показала високу ефективнiсть дослiджуваних агротехнiчних прийомiв.
Кожна витрачена на мiкродобрива гривня забезпечує одержання чистого прибутку, залежно вiд варiантiв, вiд 4,62 до 7,93 грн. Прирiст врожаю в енергетичних одиницях в 5-8 раз перевищує витрати енергiї на застосування мiкродобрив. При цьому бiоенергетичнi i економiчнi показники ще бiльш наочно, нiж данi по врожайностi свiдчать про високу ефективнiсть сумiсного застосування мiкродобрив (обробка насiння i обприскування посiвiв у фазi трубкування). В цьому варiантi одержано найдешевше i найменш енергоємне зерно, що в свою чергу забезпечує найбiльший коэфiцiєнт енергетичної ефективностi та рiвень рентабельностi виробництва озимої пшеницi.
зробити висновки про доцiльнiсть використання цього агрозаходу в технологiї вирощування озимої пшеницi.
ВИСНОВКИ
1. Найбiльшi накопичення маси сухої речовини, лiнiйний прирiст рослин озимої пшеницi та рацiональнiше використання грунтової вологи було на фонi N30P60 пiд основний обробiток грунту + N30 у пiдживлення локально в кущiння або у фазi виходу рослин в трубку.
2. Внесення азотних добрив сприяє збiльшенню надходження основних елементiв живлення в рослини. На початкових етапах вегетацiї вмiст азоту в рослинах мало змiнюється. В перiод виходу рослин в трубку i до повної стиглостi, коли iнтенсивно збiльшується маса бiологiчного врожаю, вмiст азоту вищий у рослинах на фонi з внесенням азотних добрив.
- Проведення пiдживлення дозою N30 локально в кущiння на фонi N30P60 призводило
Таким чином, комплексна агроекономiчна i бiоенергетична оцiнка застосування макро- i мiкродобрив дозволила бiльш об’єктивно визначити їх ефективнiсть та до збiльшення основних елементiв структури врожаю. При дефiцитi у грунтi основних елементiв живлення формується порiвняно невелика кiлькiсть продуктивних стебел i мiнiмальна маса зерен в колосi. Використання азотних добрив у пiдживлення сприяє збiльшенню продук-тивних стебел i маси зерна в колосi.
Таблиця 6
Еекономічна та біоенергетична ефективнiсть різних способів застосування мікродобрив у технології вирощування озимої пшениці,
1997-1999 рр.
4. Оптимальною дозою азотного пiдживлення є N30 локально в кущiння або в фазi виходу рослин в трубку (на фонi N30P60 пiд основний обробiток грунту). Прибавка врожаю становила 12,5 ц/га. В посушливих умовах доцiльно проводити пiдживлення цiєю ж дозою рано весною.
5. Внесення азотних добрив як пiд основний обробiток, так i у пiдживлення сприяло пiдвищенню вмiсту бiлка в зернi i клейковини у борошнi, що i визначило хлiбопекарськi властивостi пшеницi. Проведення дворазового пiдживлення не призводило до пiдвищення якiсних показни-кiв зерна озимої пшеницi.
6. Використання мiкродобрив сприяло бiльшому накопиченню їх в зернi i соломi. Вмiст N, Mo i Mn в зернi зростав до 1,81 %, 0,67 та 64,1 мг/кг, тодi як без обробки цi показники становили 1,72 %, 0,30, 52,9 мг/кг, вiдповiдно.
7. Обробка насiння та обприскування посiвiв мiкродобривами приводили до пiдвищення основних елементiв структури врожаю. На фонi N30P60 + N30 локально без обробки посiвiв довжина колосу становила 7,6 см, кiлькiсть колоскiв - 15,7 шт., зерен в колосi - 30,6 шт. та маса 1000 зерен - 39,9 г, а на оброблених мiкродобривами - 7,7 см, 15,4 шт., 30,9 шт., 41,4 г, вiдповiдно.
8. Обробка насiння озимої пшеницi мiкродобривами приводила до пiдвищення врожаю на 2,9 ц, обприскування посiвiв - на 4,4 ц/га, а обробка насiння та обприскування посiвiв - на 6,1 ц/га.
РЕКОМЕНДАЦIЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. При використаннi азотних добрив у пiдживлення доцiльно на фонi N30P60 пiд основний обробiток грунту внести N30 локально в перiод кущiння або в фазу виходу рослин в трубку. У посушливi роки -проводити пiдживлення тiєю ж дозою рано весною.
- Для максимальної реалiзацiї потенцiалу продуктивностi озимої пшеницi в пiвнiчних районах Степу України необхiдно на оптимальному фонi мiнерального живлення використовувати мiкродобрива для обробки насiння (3 кг/т) та обприскування посiвiв у фазу виходу рослин в трубку рослин нормою 3 кг/га.
СПИСОК ОПУБЛIКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦIЇ
1. Ярошенко С.С., Гордiй М.М., Горобець Н.М. Застосування макро- i мiкродобрив на посiвах озимої пшеницi // Матерiали мiжнародної наук.-практ. конф., 8-10 червня 1999 р. - Київ - Чабани, 1999. - С. 114-115.
2. Демiшев Л.Ф., Ярошенко С.С., Горобець Н.М., Гордiй М.М. Особливостi використання нових форм добрив та регуляторiв росту при вирощуваннi озимої пшеницi в Степу України // Бюл. IЗГ УААН. - Днiпропетровськ, 1999. - № 8. - С. 29-33. (Проводив аналiз рослинних зразкiв, зробленi узагальнення).
3. Рибка В. С., Горобець Н. М., Гордiй М. М., Компанiєць В. О., Стеблюк А.В. Екологiчнi та економiко-енергетичнi особливостi нових форм азотних добрив та рiстрегулюючих речовин при вирощуваннi озимої пшеницi // Вiсник Днiпропетровського ДАУ. - Днiпропетровськ, 1999. - № 1-2. - С. 65-67. (Приймав безпосередню участь у визначеннi економiко-енергетичних та бiоенергетичних особливостей азотних добрив).
4. Ярошенко С.С., Гордiй М.М. Дiя макро- i мiкродобрив при вирощуваннi озимої пшеницi / Матерiали наук.-практ. семiнару молодих вчених та спецiалiстiв, 22-23 листопада 1999 р. - Київ - Чабани, 1999. - С. 33-34.
5. Демiшев Л.Ф., Ярошенко С.С., Горобець Н.М., Гордiй М.М. Використання макро- i мiкродобрив при вирощуваннi озимої пшеницi // Бюл. IЗГ УААН. - Днiпропетровськ, 1999. - № 11. - С. 14-17.
- Демiшев Л.Ф. Ярошенко С.С., Гордiй М.М., Горобець Н.М. Дiя макро- i мiкродобрив на посiвах озимої пшеницi: Зб. наук. пр. УСГА. - Умань, 1999. - С. 147-151.
| 
