|
ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВеРСИТЕТ
ЛИХАЧ ВАДИМ ЯРОСЛАВОВИЧ
УДК 636.4: 636.082.26
ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНИХ ЯКОСТЕЙ СВИНЕЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ М’ЯСНИХ ГЕНОТИПІВ ПРИ ЧИСТОПОРОДНОМУ РОЗВЕДЕННІ ТА СХРЕЩУВАННІ
06.02.01 – розведення та селекція тварин
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Херсон - 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Миколаївському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України
Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор,
Заслужений працівник сільського господарства України
Топіха Віра Сергіївна,
Миколаївський державний аграрний університет,
завідувач кафедри спеціальної зоотехнії
Офіційний опонент - доктор сільськогосподарських наук, професор,
Заслужений діяч науки та техніки України
Агапова Євгенія Михайлівна,
Одеський державний аграрний університет,
завідувач кафедри технології виробництва і переробки
продукції тваринництва
Офіційний опонент – кандидат сільськогосподарських наук,
Шульга Юрій Іванович,
Інститут тваринництва степових районів
ім. М.Ф. Іванова „Асканія-Нова”, Національний
науковий селекційно-генетичний центр
з вівчарства УААН, завідувач відділу свинарства
Провідна установа – Інститут тваринництва УААН,
лабораторія виробництва свинини, м. Харків
Захист дисертації відбудеться „11” травня 2006 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті (73006, Херсон, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус, ауд. 64 ).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006, Херсон, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус.
Автореферат розісланий „ 7 ” квітня 2006 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.Д. Карапуз
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Останнім часом як у світі, так і в Україні, збільшився попит на високоякісну нежирну свинину. Тому, приділяють багато уваги використанню найбільш продуктивних тварин вітчизняного і світового генофонду, та використанню нових м’ясних порід, типів та ліній свиней, як при чистопородному розведенні так і схрещуванні для одержання більшої кількості м’ясної свинини (В.О. Медведєв 1990; В.П. Коваленко, В.І. Яременко 1992; В.П. Рибалко 1999, 2000; М.П. Михайлова 2002).
В цьому плані важливе місце відводиться свиням породи дюрок, які використовуються в Україні протягом 30 років. За цей період вивченні їх продуктивні якості, створені високопродуктивні стада цієї породи у ВАТ „Племзавод Степной”, племзаводі СВК „Агрофірма „Миг-Сервіс-Агро”, племрепродукторі ТОВ „Техмет-Юг”, на базі яких створений новий тип свиней породи дюрок української селекції (В.С. Топіха, А.А. Волков 2002, 2004). Ці тварини потребують подальшого вивчення. На теперішньому етапі в країну надходять і використовуються свині великої білої та інших порід зарубіжної селекції. Виходячи з цих передумов, слід вважати актуальними дослідження, які спрямовані на вивчення формування відгодівельних та м’ясних якостей свиней породи дюрок української селекції, свиней великої білої породи і породи гемпшир імпортної селекції при чистопородному розведенні та схрещуванні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт Миколаївського державного аграрного університету “Розроблення та впровадження на рівні сучасних вимог селекційно-генетичних та технологічних методів підвищення виробництва продукції тваринництва та птиці в південному регіоні” (№ державної реєстрації 0105U008479) та з координаційним планом Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького УААН, із завданням науково-технічної програми, підпрограми „Свинарство” – „Розробити єдину в країні науково-обґрунтовану систему відродження ведення галузі свинарства у господарствах різних за розміром і формою власності”, завдання „Завершити селекційну програму по створенню заводського типу в породі дюрок та розробити селекційно-технологічну програму по використанню породи дюрок в схрещуванні” (№ державної реєстрації 0101U003254, 0101U003255).
Мета і завдання дослідження. Метою досліджень було комплексне вивчення продуктивних якостей свиней порід дюрок української селекції, великої білої і гемпшир імпортної селекції, при прямому і реципрокному схрещуванні та вивчення особливостей формування м’ясних якостей в динаміці росту.
Для досягнення цієї мети передбачалось здійснити:
- порівняльну оцінку відтворювальних якостей свиноматок і кнурів;
- оцінку показників росту й розвитку свиней різних генотипів;
- провести порівняльну оцінку відгодівельних та м’ясних якостей чистопородного та помісного молодняку свиней;
- проаналізувати особливості формування м’ясності означених генотипів в динаміці та встановити інтенсивність росту м’язової тканини;
- визначення якісних показників м’ясо-сальної продукції чистопородних і помісних свиней, їх біохімічні та фізичні особливості;
- оцінку інтер’єрних показників досліджуваних поєднань тварин;
- визначення кореляційних зв’язків між продуктивними ознаками свиней;
- зоотехнічну та економічну оцінку використання свиней різних генотипів.
Об’єкт досліджень. Свиноматки та плідники великої білої породи імпортної селекції, породи дюрок української селекції, породи гемпшир американської селекції, а також помісний молодняк, одержаний за схемою реципрокного схрещування.
Предмет досліджень. Продуктивність свиноматок, ріст і розвиток чистопородного і помісного молодняку, м’ясні якості, фізико-хімічні показники якості м’яса і сала свиней різних генотипів.
Методи досліджень. Основний метод – експериментальний. У роботі використані зоотехнічні, фізіологічні та біохімічні методики досліджень. При обробці одержаних результатів використовували біометричні та економічні методи із застосуванням обчислювальної техніки.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне порівняльне вивчення формування продуктивних якостей в динаміці росту свиней породи дюрок української селекції, свиней великої білої породи і породи гемпшир імпортних генотипів при чистопородному розведенні і схрещуванні. Виявлено специфічність росту, розвитку, співвідношення основних тканин тіла свиней в залежності від віку і породності. Помісні генотипи з кровністю порід дюрок і гемпшир характеризувалися більш тривалим періодом росту м’язової тканини у тілі і зменшенням жировідкладення, більшою скоростиглістю і виходом м’яса, зберігалась інтенсивність росту м’язової тканини до 6 місячного віку.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати є підставою для підвищення ефективності використання свиней спеціалізованих м’ясних генотипів при різних методах розведення. Використання запропонованих виробництву ефективних варіантів поєднань тварин породи дюрок української селекції і гемпшир американської селекції з великою білою породою імпортних генотипів сприяло підвищенню маси поросят у віці 2 місяця на 0,51…1,89 кг, скороченню віку досягнення живої маси 100 кг на 3…14 днів, збільшенню виходу м’яса з туші на 0,70…3,28%, вартість додаткової продукції при реалізації м’яса становила 30,26…73,10 грн.
Одержані результати досліджень запропоновані для використання як в теоретичних, так і в практичних цілях та впроваджені в умовах племзаводу СВК Агрофірма “Миг-Сервіс-Агро” Новоодеського району Миколаївської області, що підтверджується актом.
Особистий внесок здобувача полягає в розробці методики, безпосередній організації і проведенні досліджень, опрацюванні матеріалів отриманих експериментальних даних, виробничій перевірці результатів досліджень, формулюванні висновків та пропозицій виробництву, в підготовці до друку наукових праць. Уточнення методичних підходів і теоретичних положень проведено разом з науковим керівником. У загальному обсязі виконаних робіт частка автора становить 95%.
Апробація результатів дисертації. Основні положення результатів наукових досліджень доповідалися й отримали позитивний відзив, на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Миколаївського державного аграрного університету (2003-2005 рр.), Міжнародній науково-практичній конференції “Стан, проблеми та перспективи сучасної аграрної науки і практики” (м. Львів, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції “Современные проблемы ведения свиноводства интенсивными методами” (м. Одеса, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції “Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва” (м. Львів, 2005).
Публікація результатів досліджень. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 7 наукових праць у фахових виданнях.
Обсяг і структура дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 141 сторінці комп’ютерного тексту і включено: вступ, огляд літератури, матеріал і методику досліджень, результати досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки, список використаних джерел літератури, 30 таблиць, 6 рисунків, 1 додаток. Список використаної літератури нараховує 256 джерел, з них 22 - іноземною мовою.
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальні дослідження за темою дисертаційної роботи проводились протягом 2002-2005 років в умовах племзаводу з розведення свиней породи дюрок української селекції і племрепродуктора з розведення свиней великої білої породи імпортної селекції СВК “Агрофірма “Миг-Сервіс-Агро” Новоодеського району Миколаївської області, в лабораторіях кафедри спеціальної зоотехнії Миколаївського державного аграрного університету, обласної державної лабораторії ветеринарної медицини, клініко-діагностичної лабораторії міської лікарні №4, забійно-переробному цеху СВК “Агрофірма “Миг-Сервіс-Агро”.
Науково-господарський дослід був проведений в умовах повноцінної годівлі: годівля проводилась комбікормами власного виробництва з використанням преміксів компанії “Frank Wright” (Англія). Для тварин всіх піддослідних груп були створенні аналогічні умови годівлі та утримання.
Схема досліду з вивчення відтворювальних якостей свиноматок і кнурів наведена в табл. 1.
Таблиця 1 - Схема досліду з вивчення відтворювальних якостей
Примітки: * - ВБ(І) – велика біла порода імпортної селекції; ** - ДУС – порода дюрок української селекції; *** - Г(А) – порода гемпшир американської селекції.
Запліднення свиноматок проводили методом штучного осіменіння (Інструкція із штучного осіменіння свиней. Київ, 2003). Спарованих свиноматок утримували індивідуально протягом 30 днів в приміщенні для умовно-поросних свиноматок, після чого їх переводили в приміщення для утримання тварин другої половини поросності груповим методом, на 85 день поросності вони надходили в цех глибоко-супоросних свиноматок, де вони утримувалися індивідуально. За 7 днів до очікуваної дати опоросу свиноматок переводили в приміщення для опоросу.
Відтворювальні якості свиноматок піддослідних груп визначали за такими показниками: багатоплідність, великоплідність, жива маса і кількість поросят при відлученні (30 днів), молочність, кількість поросят і жива маса поросяти у 60-денному віці, збереженість приплоду.
Для вивчення відтворювальних якостей кнурів оцінювали за кількісними й якісними показниками сперми і запліднювальною здатністю.
Комплексний показник свиноматок за відтворними якостями визначали за методикою В.О. Коваленка (1981).
Схема досліджень з вивчення відгодівельних, забійних і м’ясо-сальних якостей наведена в табл. 2. Вивчення відгодівельних і м’ясних якостей, ріст і розвиток молодняку вивчали за загальноприйнятими у свинарстві методиками (Сучасні методики досліджень у свинарстві. Інституту свинарства УААН. Полтава, 2005).
Таблиця 2 - Схема досліду з вивчення відгодівельних, забійних
та м’ясо-сальних якостей
Примітки: * - ВБ(І) – велика біла порода імпортної селекції; ** - ДУС – порода дюрок української селекції; *** - Г(А) – порода гемпшир американської селекції.
Відгодівельні якості піддослідного молодняку вивчали за наступними показниками: вік досягнення живої маси 100 кг, середньодобовий приріст, витрати корму на 1 кг приросту. Забійні і м’ясо-сальні якості, а також характер росту і формування м’язової, жирової і кісткової тканини визначали за результатами контрольного забою тварин при досягненні живої маси 20, 40, 60, 80, 100 кг по 3 голови з групи. Контрольний забій з обвалюванням туш був проведений за загальноприйнятою методикою (ВАСГНІЛ 1987; Сучасні методики досліджень у свинарстві. Інституту свинарства УААН, Полтава, 2005).
Від забитих тварин живою масою 100 кг відбирали зразки м’яса та шпику. Оцінка продуктів забою визначалась за загальноприйнятими методиками (А.М. Поливода, Р.В. Стробикина, М.Д. Любецький, 1977).
Фізико-хімічний склад м’яса і шпику визначали за показниками: кількість загальної вологи; кількість протеїну; вміст золи; вологоутримуюча властивість м’яса; рН (активна кислотність) м’яса; інтенсивність забарвлення м’яса; йодне число; вміст вологи в жировій тканині; жир і суха речовина. З метою оцінки – смакових і кулінарних властивостей свинини проведена дегустація м’ясного бульйону та м’яса.
Визначали морфологічний та біохімічний статус крові свиней за загальноприйнятими методиками: кількість еритроцитів і лейкоцитів – підрахуванням в камері Горяєва; вміст загального білка у сироватці крові – рефрактометричним методом; кількість альбумінів, α-, β-, γ- глобулінів – нефелометричним методом. Вміст гемоглобіну визначали за допомогою гемометру Салі.
Експериментальні дані оброблені методом варіаційної статистики за М.О. Плохинським (1969), з використанням персональних комп’ютерів і програм, які входять до пакета STATISTIKA V.5.5.
РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Відтворювальні якості свиноматок. Аналіз відтворювальних якостей свиноматок (табл.3) показав, що усі матки характеризувалися високими відтворювальними якостями. Але більш високими показниками багатоплідності характеризувалися матки великої білої породи імпортної селекції при чистопородному розведенні – 11,90 голів. Схрещування свиноматок породи дюрок з кнурами великої білої породи сприяло підвищенню їх багатоплідності на 9%, в порівнянні з показником маток породи дюрок при чистопородному розведенні.
Таблиця 3 - Відтворювальні якості свиноматок (n=14), 
Примітки: * - Р>0,95; ** - Р>0,99; *** - Р>0,999.
Матки породи дюрок української селекції в поєднанні з кнурами великої білої породи імпортної селекції відмічалися більшим показником великоплідності – 1,34 кг, і перевищували аналогів І групи на 8,2% (Р>0,999). Найвищі показники молочності мали свиноматки І групи – 51,24 кг, вони перевищували за цим показником свиноматок ІІ, ІІІ, ІV і V групи на 18% (Р>0,95); 12% (Р<0,95); 10% (Р<0,95); 19,3% (Р>0,95) відповідно. За кількістю поросят при відлученні найвищим показником характеризувалися тварини І групи – 10,48 голів. Порівнюючи показники живої маси поросят у 60 днів в розрізі контрольної і дослідних груп, находимо, що найбільшою живою масою відзначалися поросята ІV і V дослідної групи, і вони перевищували контрольну групу на 10% (Р>0,999) та 9,5% (Р>0,999) відповідно. Найбільший процент збереженості поголів’я мали матки ІV дослідної групи – 89,69%, найменше значення цього показнику було у свиноматок V групи і дорівнювало – 81,37%. Збільшення маси гнізда у 60–денному віці у свиноматок ІV дослідної групи, дозволило отримати більш високий показник відтворювальної якості – 125,72 бала. Найменше значення КПВЯ мали матки ІІ дослідної групи – 107,72 бала, за рахунок нижчої багатоплідності й молочності свиноматок.
Відтворювальна здатність кнурів плідників породи дюрок української селекції і великої білої породи імпортної селекції. При оцінці показників спермопродукції кнурів вищезазначених порід, встановлено, що кнури породи дюрок за об’ємом еякуляту поступалися плідникам великої білої породи на 28,8% (Р>0,999). За результатами концентрації сперміїв, кращий показник був у кнурів породи дюрок – 0,36 млрд./мл., що на 5,9% більше ніж у тварин великої білої породи (Р<0,95). Подібна ситуація склалася і за рухливістю сперміїв, вищим значення показнику було у кнурів породи дюрок, і перевищував кнурів великої білої породи на 0,5% (Р<0,95). При оцінці кнурів за показником виживаємості сперми поза організмом вище значення показнику мала сперма кнурів породи дюрок – 159 годин, що на 8,2% (Р>0,999) більше ніж у аналогів великої білої породи. Запліднювальна здатність була вищою у кнурів породи дюрок і дорівнювала 77,5%, що на 1,8% більше ніж у кнурів великої білої породи.
Ріст і розвиток піддослідного молодняку. За однакових умов годівлі та утримання чистопородний і помісний молодняк характеризувався різною інтенсивністю росту (табл. 4). За всі вікові періоди більш високими показниками живої маси характеризуються помісні генотипи ІІІ, ІV і V дослідних груп, у 6-місячному віці їх жива маса становила: 105,45 кг, 103,96 кг та 109,74 кг, відповідно, і перевищували контроль на 7,1%, 5,6%, 11,4% (Р>0,999). Відмінності за зміною живої маси підтвердились рівнем абсолютних, середньодобових та відносних приростів оскільки жива маса прямопропорційно пов’язана з ними.
Вивчення лінійного розвитку піддослідних тварин, вказує, що генотипи з кровністю спеціалізованих м’ясних порід (дюрок і гемпшир) у віковій динаміці мали зміни пропорцій тілобудови у напрямку покращення його м’ясних форм з помітним збільшенням задньої третини тулубу, а також тенденцію збільшення індексів розтягнутості та м’ясності.
Таблиця 4 - Динаміка живої маси піддослідних тварин (кг), 
Примітки: * - Р>0,95; ** - Р>0,99; *** - Р>0,999.
Скоростиглість і використання корму у піддослідного молодняку свиней. Аналізуючи відгодівельні якості молодняку свиней різних генотипів встановлено, що відгодівельні якості усіх поєднань високі, це досягнуто за рахунок повноцінної годівлі (табл.5).
Таблиця 5 - Відгодівельні якості піддослідного молодняку (n=18), 
Примітки: * - Р>0,95; ** - Р>0,99; *** - Р>0,999.
Серед чистопородних і помісних генотипів більш ефективним виявилось поєднання V групи. Підсвинки цього поєднання на 14 днів (7,65%) раніше досягали живої маси 100 кг ніж підсвинки контрольної групи (Р>0,999), це обумовлено більш високими середньодобовими приростами – 812 г, що перевищує І групу на 45 г (5,88%). Тварини V групи краще оплачували корми, витрачаючи на 1 кг приросту живої маси на 6,5% менше кормових одиниць ніж підсвинки І групи. За результатами контрольної відгодівлі отримано результати середньодобових приростів молодняку у І групі на рівні 767 г (720...790 г), ІІ групи на рівні – 770 г (730...815 г), ІІІ групи – 804 г (780...830 г), ІV групи – 791 г (775...805 г), V – 812 г (770...900 г). Це дає можливість зробити висновок, що в результаті досліджень нами було виявлено генетичний потенціал продуктивності даних генотипів.
Формування м’ясності свиней спеціалізованих м’ясних генотипів при чистопородному розведенні та схрещуванні. В якості показників, які характеризують туші, наводимо показники площі “м’язового вічка” (табл. 6) та індексу м’ясності.
Таблиця 6 - Вікова динаміка площі “м’язового вічка” (см2), 
Примітки: * - Р>0,95; ** - Р>0,99.
В постембріональний період ріст і розвиток основних тканин тіла свиней протікали нерівномірно і мали вікові та породні особливості. Встановлено, що висока інтенсивність зростання площі „м’язового вічка” зберігалася при досягненні тваринами II і V груп 6-місячного віку.
Схрещування маток великої білої породи з кнурами спеціалізованих м’ясних порід позитивно вплинуло на якість туш нащадків. Молодняк одержаний від цих поєднань мав показники площі „м’язового вічка” та індексу м’ясності у всі вікові періоди, вищі ніж у чистопородних аналогів великої білої породи. Найнижчі значення показника “м’язового вічка” зафіксовано у тварин І групи, високі у помісей ІІІ та ІV дослідних груп і найвищі – у тварин ІІ та V дослідних груп. В тушах одержаних від молодняку усіх дослідних груп, площа сала, що прилягає до “м’язового вічка” була менша, ніж в тушах тварин контрольної групи. При високій інтенсивності росту площі “м’язового вічка”, площа сала, яка прилягає до нього, теж збільшується. Внаслідок таких процесів у збільшенні площ ”м’язового вічка” і сала, що прилягає до нього, індекс м’ясності з підвищенням живої маси зменшувався, але зберігався на відносно високому рівні, і складав при живій масі 100 кг по групам в межах 1,54…1,77, і дослідні генотипи ІІ, ІІІ і V груп більш стійко зберігали інтенсивність зростання площі “м’язового вічка” до 6 місячного віку.
Вихід продуктів забою. В розрізі контрольної і дослідних груп виявлена закономірність – забійний вихід тварин із збільшенням передзабійної маси підвищується і по досягненню живої маси 100 кг сягає 77,70…81,10%. Молодняк одержаний від реципрокного схрещування свиней породи дюрок з породою велика біла (ІІІ, ІV), за значенням цього показнику мав проміжне наслідування, а чистопородні тварини породи дюрок і помісний молодняк V дослідної групи відрізнялися найвищим показником забійного виходу в усіх вагових категоріях.
Особливості розвитку внутрішніх органів в динаміці росту тварин. В міру збільшення живої маси свиней абсолютна жива маса внутрішніх органів молодняку всіх груп зростає. Найбільш інтенсивно росте печінка, яка бере безпосередню участь у травлені. Такі органи, як селезінка, серце та легені характеризуються повільнішим ростом у порівнянні із швидкістю зростання живої маси тварини в цілому.
Чистопородний молодняк породи дюрок (ІІ) і помісний молодняк, поєднання порід гемпшир і велика біла (V) незалежно від вагових кондицій мали більшу абсолютну вагу серця, легенів, печінки, селезінки та нирок у порівнянні з аналогами великої білої породи (І). Кращий розвиток більшості органів свиней генотипів ІІ і V дослідних груп, свідчить про їхню більш активну функціональну діяльність, що зумовлює підвищений обмін речовин і пов’язану з ним більш високу м’ясну продуктивність свиней цих поєднань.
Морфологічний склад туш. Обвалювання туш показало, що групи між собою різнилися за морфологічним складом (табл. 7).
В наших дослідженнях спостерігалась закономірність зміни співвідношення тканин з віком, зменшення виходу м’яса і збільшення сала, але для різних генотипів притаманна власна інтенсивність зміни цього співвідношення. Більш високим відносним вмістом м’язової тканини характеризувалися тварини ІІ і V дослідних груп. При забої у 100 кг вихід м’яса даних генотипів становив – 64,00% і 63,86%, більше аналогів І групи на 3,3% (Р>0,999) і 3,1% (Р>0,95) відповідно, сала на рівні – 23,30% і 22,76%, що менше контролю на 2,78% і 3,32% відповідно. Помісні генотипи, одержані від реципрокного схрещування (ІІІ і ІV), у всі вагові категорії за вмістом м’яса займали проміжне положення, при забої у 100 кг вихід м’яса становив – 62,00% і 61,42% відповідно, що більше за контрольну групу на 1,28% і 0,70%. Найменше значення виходу м’яса було у тварин І групи – 60,72% і вони характеризувалися більшим ніж дослідні генотипи виходом сала – 26,08%.
Таблиця 7 - Морфологічний склад туши свиней (%), 
Примітки: * - Р>0,95; ** - Р>0,99; *** - Р>0,999.
Показники якості м’яса і сала у піддослідного молодняку свиней. Аналіз одержаних результатів фізико-хімічних показників м’язової тканини піддослідних тварин (табл. 8) засвідчив, що показник рН м’яса свиней всіх груп
знаходився у межах норми.
Таблиця 8 – Фізико-хімічні показники м’яса свиней, 
Примітка: * - Р>0,95;
Аналіз даних таблиці показує, що піддослідні групи практично не відрізнялися за вмістом загальної вологи, але меншим на 0,4% за контроль, цей показник був у м’ясі молодняку V дослідної групи. Найбільший вміст жиру серед дослідних груп мало м’ясо ІІІ і ІV групи і перевищували контроль на 0,10% і 0,29% відповідно (Р<0,95). Найвищим вмістом протеїну характеризувалося м’ясо отримане від тварин ІІ і V дослідних груп, які перевищували І групу на 0,24% і 0,60% відповідно. Найвищий вміст золи спостерігався у м’ясі молодняку ІV дослідної групи, який переважав за цим показником на 0,03% м’ясо контрольної групи (Р<0,95). Спостерігалися деякі розбіжності між тваринами різних поєднань і за фізико-хімічними властивостями жирової тканини. Встановлено, що шпик свиней всіх піддослідних груп відноситься до щільної консистенції з добрими показниками засвоювання.
З метою оцінки смакових і кулінарних властивостей свинини була проведена дегустація м’ясного бульйону та вареного м’яса. Встановлено, що м’ясо чистопородних свиней породи дюрок і помісей V групи відзначалося вищою якістю. За результатами аналізу якості м’ясо-сальної продукції і дегустаційної оцінки не виявлено негативного впливу спеціалізованих м’ясних порід на якісні та кулінарні показники м’яса.
Кореляційні зв’язки між показниками продуктивності свиней піддослідних генотипів. За матеріалами контрольної відгодівлі та забою тварин, результати яких наведено вище, визначено кореляційні зв’язки між ознаками, які характеризують відгодівельні та м’ясні якості свиней (табл. 8).
В розрізі піддослідних груп встановлено високий від’ємний зв’язок між середньодобовими приростами тварин на відгодівлі та витратами корму на 1 кг приросту; середній зв’язок між віком досягнення живої маси 100 кг та витратами корму на 1 кг приросту, між співвідношенням м’яса в туші і площею „м’язового вічка”; середній від’ємний зв’язок між забійним виходом та товщиною шпику над 6-7 грудним хребцем.
Таблиця 9 - Кореляційні зв’язки між відгодівельними та м’ясними якостями піддослідних генотипів
Примітка: * - Р>0,95.
Гематологічні показники піддослідних тварин. Отримані результати досліджень морфологічного і біохімічного складу крові свиней різних генотипів показали, що молодняк ІІ, ІІІ, ІV і V дослідних груп мав перевагу над молодняком контрольної групи за показниками морфологічного і біохімічного складу крові, що характерно для підвищеного рівня метаболічних процесів, пов’язаних з ростом м’язової тканини та пояснює підвищену енергію росту. На підставі проведених гематологічних досліджень, можна зробити висновок, що всі гематологічні показники піддослідних тварин знаходились у межах фізіологічних норм для свиней кожного вікового періоду. Дані досліджень свідчать про високу реактивність організму, що сприяє виявленню генетичного потенціалу у піддослідних тварин.
Економічна ефективність результатів досліджень. Молодняк ІІ, ІІІ, ІV і V дослідних груп мав перевагу над аналогами контрольної групи за абсолютним приростом на 1,0%; 8,1%; 4,5%; і 11,9% відповідно, що дало змогу одержати 5,37; 43,52; 24,18; і 63,93 грн., додаткової продукції від 1 відгодівельної голови. Внаслідок впровадження результатів наукових досліджень, за однакової ціни реалізації м’яса свиней піддослідних груп вартість додаткової отриманої продукції дослідних груп склала: ІІ – 55,86 грн., ІІІ – 30,26 грн., ІV – 40,00 грн., V – 73,10 грн., в розрахунку на 1 голову.
ВИСНОВКИ
Отримані результати досліджень, їх аналіз та статистична обробка дозволили зробити наступні висновки:
1. Аналіз результатів відтворювальних якостей свиноматок показав, що найвищу багатоплідність (11,90±0,48 голів) мали матки великої білої породи імпортної селекції при чистопородному розведенні. Збільшення маси гнізда у 60–денному віці у свиноматок ІV дослідної групи, де материнською формою була велика біла порода, а батьківською – порода дюрок дозволило отримати більш високий показник відтворювальної якості – 125,72±1,85 бала. Найменше значення КПВЯ мали матки ІІ дослідної групи – 107,72±1,16 бала, за рахунок нижчої багатоплідності та молочності свиноматок.
2. Встановлено специфічність росту молодняку свиней піддослідних груп. За всі вікові періоди більш високими показниками живої маси характеризуються помісні генотипи ІІІ, ІV і V дослідних груп, у 6-місячному віці їх жива маса становила: 105,45±0,20 кг, 103,96±0,28 кг, 109,74±0,21 кг відповідно, і перевищували аналогів великої білої породи на 7,1%, 5,6%, 11,4% (Р>0,999), що зумовлено більшим рівнем абсолютних, середньодобових та відносних приростів.
3. Відмічено зміни пропорцій тілобудови помісного молодняку поєднань маток великої білої породи з кнурами спеціалізованих м’ясних порід (дюрок, гемпшир) в напрямку покращення м’ясних форм з помітним збільшенням довжини тулуба і розвитку задньої третини тулуба та збільшення індексів розтягнутості та м’ясності.
4. Найкращими відгодівельними якостями характеризувалися тварини поєднання ♂Г(А) х ♀ВБ(І): вони досягали живої маси 100 кг у 169±1,00 днів, на 14 днів (7,7%) раніше контролю (Р>0,999); середньодобові прирости підсвинків цього поєднання становили – 812±5,0 г, і перевершували контрольну групу на 45 г, або на 6% (Р>0,999), з меншими показниками витрат кормів – 3,18 корм. од., менше від контролю на 0,22 корм. од. (6,5%), при Р>0,999.
5. В постембріональний період ріст і розвиток основних тканин тіла свиней протікали нерівномірно і мали вікові та породні особливості. Встановлено, що площа „м’язового вічка” інтенсивно збільшується до живої маси 60 кг. Чистопородні тварини породи дюрок (ІІ), за цим показником, переважали аналогів великої білої породи при забої у 60 кг на 2,7 см2, помісний молодняк отриманий від реципрокного схрещування породи дюрок і великої білої (ІІІ, IV) та поєднання ♂Г(А) х ♀ВБ(І) на 1,1; 1,4; 1,3 см2 відповідно. Тварини ІІ, ІІІ і V груп зберігали інтенсивність росту площі „м’язового вічка” на високому рівні при досягненні живої маси 100 кг, значення якого становило – 39,3; 37,9; 38,5 см2, відповідно
6. Відмічено, що у тварин усіх піддослідних груп з віком підвищується значення показнику забійного виходу. У всіх вагових кондиціях найбільше значення показнику забійного виходу було у ІІ і V дослідної групи, і при забої живою масою 100 кг дорівнював – 81,10±0,35% і 80,65±0,54% - більше ніж у підсвинків великої білої породи на 3,4% і 2,95% відповідно.
7. Аналіз морфологічного складу туш, показав, що показники виходу м’яса при забоях у 20...100 кг був різний і залежав від генотипу тварин і становив по групам 69,70...64,00%. За виходом м’яса з туші, кращими були чистопородні тварини породи дюрок української селекції і помісний молодняк поєднання ♂Г(А) х ♀ВБ(І). При забої у 60...100 кг вихід м’яса даних генотипів перевищував чистопородних тварин великої білої породи на 3,42; 4,09; 3,28% і на 3,00; 3,18; 3,14% відповідно.
8. Фізико-хімічні властивості м’язової і жирової тканин чистопородних і помісних тварин знаходились на рівні технологічних потреб, характеризувалися високою якістю. Істотної різниці у показниках, які досліджувалися, між тваринами різних генотипів не встановлено. На підставі результатів аналізу якості м’ясо-сальної продукції і дегустаційної оцінки, встановлено, що прилиття крові кнурів спеціалізованих м’ясних порід не спричинило негативного впливу на якість і кулінарні властивості м’яса.
9. Відмічено високу функціональну та адаптаційну здатність у молодняку дослідних генотипів, за рахунок кращого розвитку органів дихання і кровообігу (легені, серце, селезінка), травлення (печінка), виділення (нирки).
10. Аналізуючи дані гематологічних досліджень зазначаємо, що всі показники знаходилися в межах фізіологічної норми для тварин кожного вікового періоду. Встановлено підвищений рівень метаболізму у піддослідних генотипів, що сприяє виявленню генетичного потенціалу продуктивності.
11. Економічний аналіз результатів досліджень показав, що більш ефективними поєднаннями при реалізації м’яса були чистопородні тварини породи дюрок української селекції і помісні тварини поєднання ♂Г(А) х ♀ВБ(І), що дало можливість отримати 55,86...73,10 гривень додаткової продукції на 1 відгодівельну голову відповідно.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
Для збільшення виробництва свинини в господарствах добре забезпечених кормовою базою пропонується використовувати схрещування маток великої білої породи імпортної селекції з кнурами спеціалізованих м’ясних порід – гемпшир, дюрок, що забезпечить отримання скоростиглого відгодівельного молодняку з тонким шпиком, більшою площею "м’язового вічка" і виходом м’яса з туші 63,86…64,00%, без зниження продуктивності маток.
| 
