|
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН
КАДИШ ВАЛЕРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
УДК: 636.2.082.31.453.5
ФОРМУВАННЯ ВІДТВОРЮВАЛЬНОЇ ЗДАТНОСТІ У
БУГАЇВ-ПЛІДНИКІВ АБЕРДИН-АНГУСЬКОЇ ПОРОДИ
06.02.01 – розведення та селекція тварин
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
с. Чубинське Київської області - 2001
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті розведення і генетики тварин УААН
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Сірацький Йосип Зенонович, завідувач відділу відтворення Інституту розведення і генетики тварин УААН
Офіційні опоненти:
доктор сільськогосподарських наук, професор Рудик Іван Адамович, завідувач кафедри розведення і генетики сільськогосподарських тварин Білоцерківського державного аграрного університету;
кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Костенко Олександр Іванович, заступник академіка-секретаря відділу зоотехнії Української академії аграрних наук.
Провідна установа: Інститут сільського господарства Полісся УААН, відділ розведення і генетики великої рогатої худоби, м. Житомир.
Захист відбудеться “26” червня 2001 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН; 08321, Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН.
Автореферат розісланий “ 23 ” травня 2001 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Мільченко Ю.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Плодючість тварин визначається сукупною дією багатьох морфо-фізіологічних факторів, кожний із яких має генетичну зумовленість (А. Bаne, 1954; П.Д. Пшеничний, 1964; К.Б. Свєчин, 1964; М.М. Колесник, 1966). Важливим засобом реалізації генотипової селекції є штучне осіменіння корів і телиць глибокозамороженою спермою. (В.К. Милованов, 1962; Г.У. Солсбері, Н.Л. Ван-Демарк, 1966, І.В. Смирнов, 1971; 1973, Ф.І. Осташко, 1978, 1995; M. Coflauх, 1978; Н. Morre, 1979; W. Patter, 1982; Й.З. Сірацький, 1992; В.В. Шапірко, 1997, 2000). Накопичення даних про вікову та породну мінливість і відтворювальну здатність статевих клітин, зв'язки між показниками спермопродуктивності, фізіологічні та біохімічні особливості організму плідників, вплив різних факторів на кількість і якість спермопродукції та запліднювальну здатність сперміїв дає можливість оцінити відтворювальну здатність плідників. В даний час ці питання у бугаїв м'ясних порід вивчені недостатньо. Їх розробка дозволить удосконалити технологію отримання та зберігання сперми з метою підвищення запліднюваності самок. Тому вивчення росту і розвитку тварин, їх статевих органів, кількісних і якісних показни-ків спермопродуктивності, взаємозв'язку її показників із інтер'єром та обгрунтуван-ня тривалого інтенсивного використання плідників м'ясних порід має теоретичне і практичне значення. Це і визначає актуальність теми дисертаційної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи була складовою частиною плану науково-дослідних робіт Інституту розведення і генетики тварин УААН “Розробити методи оцінки племінних ресурсів, ефективного та довготривалого використання порід сільськогосподарських тварин. Провести адаптаційну і селекційну оцінку племінних ресурсів порід тварин України” в 1996-2000 роках (№ державної реєстрації 0196 U 016326).
Мета і завдання досліджень. Метою наших досліджень було вивчити закономірності формування відтворювальної здатності у плідників абердин-ангуської породи. Для реалізації мети необхідно було дослідити:
- ріст і розвиток бугайців;
- вікову динаміку росту і розвитку статевого апарату та придаткових статевих залоз;
- динаміку росту сім'яних канальців сім'яників;
- вікову динаміку показників спермопродуктивності;
- вплив сезону року на показники спермопродуктивності;
- тривалість використання та причини вибуття плідників із племпідприємств;
- вплив різного рівня вирощування бугайців на становлення показників спермопро-дуктивності та вміст вільних амінокислот в плазмі крові і сперми при їх статевому дозріванні;
- вікову динаміку вмісту вільних амінокислот в плазмі крові і сперми та їх взаємозв'язок з показниками спермопродуктивності у бугайців до 2-річного віку;
- взаємозв'язки між амінокислотним складом плазми крові і амінокислотним складом плазми сперми.
Об'єктом дослідження були бугайці та дорослі бугаї абердин-ангуської породи.
Предметом дослідження були статеві органи, придаткові статеві залози, кров, сперма, жива маса та проміри плідників абердин-ангуської породи.
Методи дослідження: зоотехнічні – взяття лінійних промірів тіла, визначення живої маси, індексів будови тіла; морфологічні – визначення вікової динаміки маси статевих органів та придаткових статевих залоз; гістологічні – вивчення діаметра сім'яних канальців сім'яників; біологічні – вивчення кількісних і якісних показників сперми, вмісту вільних амінокислот в плазмі крові та сперми і біохімічних показників крові; біометричні – визначення середніх величин, їх похибки та взаємозв'язків між показниками за методикою М.О. Плохинського (1969, 1970), П.Ф. Рокицького (1974) та Є.К. Меркур'євої (1970).
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено вікову динаміку росту статевих органів, придаткових статевих залоз та діаметр сім'яних канальців сім'яників у плідників абердин-ангуської породи, досліджено вплив різного рівня вирощування на статеву зрілість і кількісні та якісні показники спермопродуктивності. Отримана нова інформація про вікову динаміку вмісту вільних амінокислот і їх концентрацію в плазмі крові та сперми плідників при статевому дозріванні. Вивчено взаємозв'язки між показниками спермопродукції і вільними амінокислотами, амінокислотним складом плазми крові та амінокислотним складом плазми сперми. Проведено поглиблений аналіз росту живої маси, лінійного росту, вікової динаміки якісних і кількісних показників спермопродуктивності та запліднювальної здатності сперміїв і на його основі з'ясовано тенденції зміни параметрів репродуктивної здатності бугаїв абердин-ангуської породи при наростанні їх живої маси та промірів.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати досліджень мають важливе значення для розробки теоретичних і практичних питань раціонального використання плідників абердин-ангуської породи та підвищення запліднювальної здатності їх статевих клітин. Вони використані в монографії “Формування відтворювальної здатності у м'ясної худоби” (Київ, Аграрна наука, 2000) та впроваджені на племфермах, племрепродукторах і племпідприємствах Хмельницької області (акт впровадження від 16 березня 2001 року). Результати досліджень використані при розробці програми селекційно-племінної роботи з м'ясними породами великої рогатої худоби в Хмельницькій області.
Особистий внесок здобувача. За безпосередньою участю дисертанта розроблено методику досліджень, організовано і проведено науково-виробничі та лабораторні дослідження, зібрано первинні дані, статистично проаналізовано, описано й узагальнено одержані результати, сформульовано висновки та пропозиції виробництву, що випливають із результатів досліджень.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладено та обговорено в доповідях на міжнародній конференції “Проблеми індивідуального розвитку сільськогосподарських тварин” (Київ, 1997), ІІ міжнародній конференції “Використання сучасних молекулярно-генетичних і біотехнологічних розробок у генетико-селекційних дослідженнях” (Одеса, 1998), Всеукраїнській науково-виробничій конференції “Нарощування генетичного потенціалу сільськогосподарських тварин у реформованих господарствах (Черкаси, 2000), міжнародній ювілейній науково-практичній конференції “Теоретичні основи і практичне використання методу штучного осіменіння та кріоконсервації гамет в селекції тварин” (Київ, 2001) і на щорічних розширених засіданнях відділу відтворення та вченої ради Інституту розведення і генетики тварин УААН в 1997-2001 роках.
Публікації. Основні положення дисертації висвітлено в журналах, міжвідомчих наукових збірниках, матеріалах конференцій та двох монографіях. Всього по темі дисертаційної роботи опубліковано 10 наукових праць.
Структура і об'єм дисертації. Дисертація викладена на 152 сторінках машинописного тексту, складається із вступу, огляду літератури, методики і матеріалу досліджень, власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури та додатків; включає 39 таблиць, 357 літературних джерел з них 89 іноземною мовою.
МЕТОДИКА І МАТЕРІАЛ ДОСЛІДЖЕНЬ
Робота виконана в Інституті розведення і генетики тварин УААН в період з 1996 по 2000 рік.
Вікову динаміку спермопродуктивності вивчали на 215, тривалість життя і використання – на 210, ріст, розвиток, екстер'єрні показники, вікову динаміку спермопродуктивності до 2-річного віку – на 20, вплив інтенсивності росту на статеву зрілість та показники спермопродуктивності – на 16, вікову динаміку росту статевих органів і придаткових статевих залоз – на 27 бугайцях та бугаях-плідниках абердин-ангуської породи, які належали племрепродукторам Хмельницької і Сумської областей, Головному селекційному центру Київської області та племпідприємствам України.
Схема досліджень наведена на рисунку 1.
У піддослідних тварин вивчали живу масу і проміри. Живу масу визначали шляхом індивідуального щомісячного зважування бугайців. Абсолютний приріст за весь та окремі вікові періоди визначали за загальноприйнятими методиками, а відносну швидкість росту – за формулою С. Броді.
Для характеристики лінійного росту, екстер'єру та загального розвитку тварин в 9-; 12-; 15-; 18- і 24-місячному віці за допомогою мірної палиці, циркуля та мірної стрічки брали слідуючі проміри: висоту в холці, ширину грудей за лопатками, глибину грудей, ширину в маклаках, ширину в сідничних горбах, косу довжину тулуба (палицею), обхвату грудей за лопатками, обхвату п'ястка. Індекси будови тіла
Формування відтворювальної здатності у бугаїв-плідників абердин-ангуської породи
Ріст і розви-ток бугайців Екстер'єр-ні показники: проміри, індекси Ріст і розвиток статевих органів, придат-кових статевих залоз Трива-лість вико-ристан-ня Вікова дина-міка спермо-продук-тивності Вплив інтенсив-ності росту на статеву зрілість бугайців Інтер'єр-ні показ-ники
Розробка пропозицій по відбору, вирощуванню та використанню бугаїв
Рис. 1. Схема досліджень.
тварин вираховували шляхом співвідношення відповідних промірів. Для характеристики розвитку сім'яників при житті бугайців за допомогою стрічки та тестиметра брали проміри окружності мошонки та довжини правого і лівого сім'яника (Г.Д. Святовець, В.М. Сірокуров, Й.З. Сірацький та інші, 1972).
Динаміку вікових змін статевих органів у бугайців абердин-ангуської породи вивчали шляхом препарування та зважування їх після забою новонароджених, 3-, 6-, 9-, 12-, 15-, 18-, 24- і 36-місячних тварин. В кожному віковому періоді забивали по три голови. Статеві органи та придаткові статеві залози зважували з точністю до 0,01г. Для вивчення діаметра сім'яних канальців брали шматочки сім'яників, фіксували їх в 10-процентному нейтральному формаліні на протязі доби, а потім – в 5-процентному. Робили зрізи товщиною 7-10 мк. Препарати фарбували гематоксиліном та еозином. Діаметр сім'яних канальців визначали під мікроскопом за допомогою окуляр-мікрометра та окулярної сітки, проводячи по 20 вимірів кожного зразка.
Вміст вільних амінокислот у плазмі крові та сперми визначали за допомогою автоматичного амінокислотного аналізатора. Для досліджень у бугайців брали кров із яремної вени після ранкової годівлі. Для отримання плазми кров після відстоювання центрифугували протягом 30 хвилин при 4000 об/хв. Нативну сперму після її оцінки з метою отримання плазми також центрифугували.
Загальний білок у крові вивчали рефрактометрично, концентрацію гемоглобіну і кількість еритроцитів в 1 мм3 – фотоелектричним еритрогемометром моделі 065, вміст каротину – за П.Т. Лебедєвим і А.Т. Усовичем (1969), кальцій – за Де-Вардом, фосфор – за Брігсоном в модифікації А.Т. Усовича (1969), резервну лужність – за Раєвським (1974) і кількість лейкоцитів – за загальноприйнятою методикою.
Тривалість племінного використання бугаїв-плідників вивчали за матеріалами зоотехнічного обліку племпідприємств України за період з 1990 по 2000 роки. Тривалість життя бугаїв визначалася за датами народження і датами вибуття. При зборі даних про причини вибуття всі діагнози групувалися за комплексом споріднених причин. Вплив інтенсивності вирощування на статеву зрілість і показники спермопродукції вивчали на двох групах бугайців, в яких було по 8 тварин. При низькому рівні вирощування (І група) середньодобові прирости від народження до статевого дозрівання бугайців складали 650-700, а при високому (ІІ група) – 850-950 грамів. Частку впливу віку та живої маси на показники спермопродуктивності вивчали методом дисперсійного аналізу, а кореляційне відношення, кореляційні зв'язки та вірогідність різниці між показниками визначали за М.О. Плохинським (1969, 1970), П.Ф. Рокицьким (1974) і Є.К. Меркур'євою (1970).
РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Ріст і розвиток бугаїв-плідників абердин-ангуської породи
Жива маса тварин є об'єктивним інтегруючим показником росту організму, а проміри відображають ріст окремих частин тулуба. Результати наших досліджень показують, що тварини абердин-ангуської породи характеризуються специфічністю росту живої маси (табл. 1). Так, до 3-місячного віку жива маса бичків збільшується в 4,24 раза, до 6-міс. – 7,24; 9-міс. – 10,47; 12-міс. – 13,67; 15-міс. – 17,17; 18-міс. – 19,69; 21-міс. – 21,50 і 24-місячного віку – в 22,80 раза. З 18-місячного віку ріст жи-
1. Динаміка росту живої маси бугайців
абердин-ангуської породи до 2-річного віку (М±m)
Вік тварин, міс. n Жива маса, кг n Вік тварин, міс. Жива маса, кг
Новонароджені 20 24,10±0,4 20 15 413,8±6,6
3 20 102,2±1,1 20 18 474,6±5,3
6 20 174,4±1,9 20 21 518,2±5,8
9 20 252,3±3,9 20 24 549,5±8,7
12 20 329,9±5,7
вої маси знижується. Абсолютні середньодобові прирости у бугайців абердин-ангуської породи від народження до 15-місячного віку в середньому становили 855 грамів, а від народження до 18-місячного віку – 824 грами. Найбільш високими абсолютними приростами характеризувався період з 13 до 15 місяців. Після 15-місячного віку, а особливо з 18-місячного, абсолютні середньодобові прирости бугайців знижувались. Ці дані вказують на скороспілість тварин абердин-ангуської породи. З віком знижувалась і відносна інтенсивність росту живої маси бугайців. Найбільш високу напруженість росту відмічено у тварин від народження до 3-місячного віку. В період з 4- до 6-місячного віку відносна інтенсивність росту в порівнянні з віковим періодом від народження до 3 місяців знижується в 2,37 раза. В подальшому йде поступове зниження напруженості росту і в період з 22- до 24-місячного віку в порівнянні з періодом від народження до 3-місячного віку вона знижується в 21,1 раза. Аналіз вікової динаміки живої маси бугаїв-плідників, які використовувалися на племпідприємствах України показує, що вона збільшується до 5-6-річного віку. В подальшому із невеликими коливаннями жива маса залишається майже незмінною. Динаміка промірів тіла у бугайців абердин-анугської породи показує, що інтенсивність росту тварин у висоту, довжину, ширину та глибину у різні вікові періоди проходить неоднаково. У плідників цей ріст відбувається до 5-6-річного віку. Індекси будови тіла бугайців та бугаїв-плідників також підтверджують цей висновок. Аналіз взаємозв'язку промірів із живою масою та віком бугаїв-плідників показав, що між промірами та живою масою і промірами та віком існує тісний позитивний зв'язок. Встановлено, що з живою масою проміри мали кореляцію в межах 0,53-0,78 (Р<0,001), а з віком в межах – 0,49-0,73 (Р<0,001).
Ріст і розвиток статевого апарату та придаткових статевих залоз
Нашими дослідженнями встановлено, що абсолютна маса сім'яників, придатків сім'яників і придаткових статевих залоз з віком збільшується (табл. 2).
2. Вікові зміни живої маси, маси сім'яників і придаткових статевих залоз у бугаїв абердин-ангуської породи (n=3 в кожному віковому періоді)
Вік тварин, міс. Жива маса, кг Маса, г
Сім'я-ників Придатків сім'яників Куперових залоз Передмі-хурової залози Міхурце-видних залоз
Новонароджені 23,3±0,5 6,4±0,4 1,8±0,21 0,68±0,03 0,51±0,04 2,1±0,20
3 101,7±1,1 33,9±1,9 5,8±1,10 1,31±0,15 1,10±0,13 6,2±0,31
6 173,1±1,8 92,3±3,8 12,7±1,40 1,55±0,12 1,40±0,11 14,2±0,22
9 254,3±3,7 248,6±4,3 25,6±1,30 2,68±0,15 1,61±0,10 29,1±0,62
12 335,2±4,4 337,3±5,8 33,5±1,10 5,15±0,16 2,08±0,09 33,1±0,71
15 416,5±4,3 441,5±9,1 42,1±1,50 8,80±0,28 3,21±0,15 46,5±0,93
18 481,1±5,6 487,1±8,3 51,2±1,70 10,30±0,37 4,01±0,17 58,3±1,30
24 545,3±6,2 528,2±7,6 62,3±1,90 12,40±0,48 4,47±0,22 78,5±1,60
36 651,4±5,4 597±8,8 86,9±1,50 14,80±0,53 4,86±0,31 96,4±2,40
Від народження до 36-місячного віку жива маса бугайців збільшується в 28 разів, маса сім'яників – в 93,3, придатків сім'яників – в 48,3, куперових залоз – в 21,8, передміхурової – в 9,5 і маса міхурцевих залоз – в 45,9 раза. Інтенсивність росту сім'яників в 3,3, придатків сім'яників в 1,7 і міхурцевидних залоз в 1,6 раза вище інтенсивності росту тіла. Проте ця закономірність не розповсюджується на куперові та передміхурову залози, які ростуть повільніше, ніж жива маса. В перші три місяці постембріонального розвитку найбільш інтенсивно ростуть маса тіла, сім'яники та придатки сім'яників. Куперові, міхурцевидні та передміхурова залози в цей віковий період ростуть не так інтенсивно. До 6-місячного віку інтенсивність росту тіла, сім'яників, придатків сім'яників, куперових, передміхурової і міхурцевидних залоз зменшується. З 6- до 9-місячного віку значно підвищується швидкість росту куперових залоз та проходить інтенсивний ріст сім'яників, придатків сім'яників та міхурцевидних залоз. Це пояснюється тим, що у бугайців до 9-місячного віку наступає статева зрілість. Після 18-місячного віку у твраин інтенсивність росту сім'яників, придатків сім'яників і придаткових статевих залоз знижується, хоча їх маса поступово збільшується. Однією з найбільш характерних змін, які пов'язані зі статевою зрілістю, є збільшення діаметра сім'яних канальців (табл. 3). Середній діаметр сім'яних канальців у новонароджених бугайців абердин-ангуської породи становив 45,6 мікрона. До 3-місячного віку він збільшується в 1,53
3. Середній діаметр сім'яних канальців сім'яників бугайців абердин-ангуської породи (n=3 в кожному віковому періоді)
Вік тварин, міс. Середній діаметр сім'яних канальців, М±m, мікрон Вік тварин, міс. Середній діаметр сім'яних канальців, М±m, мікрон
Новонароджені 45,6±0,4 15 197,9±4,2
3 69,8±0,9 18 206,2±4,6
6 127,9±2,4 24 213,4±3,8
9 162,3±4,1 36 219,6±3,7
12 179,3±3,8
раза, до 6-місячного – в 2,80, 9-місячного – в 3,56 і 12-місячного віку – в 3,93 раза. Відносна інтенсивність росту сім'яних канальців в період від народження до 3-місячного віку становила 42,0 %, від 3- до 6-місячного – 58,8, від 6- до 9-місячного – 23,7, від 9- до 12-місячного – 10,0, від 12- до 15-місячного – 9,9 від 15- до 18-місячного віку – 4,1 і від 18- до 24-місячного віку – 3,4 %. Інтенсивність росту сім'яних канальців з віком тварин зменшується. Встановлено, що діаметр сім'яних канальців тісно корелює з масою сім'яників (r=+0,89).
Тривалість життя та племінного використання
бугаїв-плідників абердин-ангуської породи
Результати наших досліджень показують, що бугаї-плідники абердин-ангуської породи на племпідприємствах України використовувалися до 14-річного віку. Встановлено, що середня тривалість їх життя складала 73,49±1,17 місяців. Основними причинами вибуття бугаїв були порушення відтворювальної здатності (35,71 %), фізіологічна старість (17,62 %), неінфекційні захворювання (13,33 %) та захворювання кінцівок (8,60 %). За зоотехнічним браком вибувало 6,67 %, буйним норовом – 3,33, інфекційними захворюваннями – 3,81, захворюванням статевих органів – 4,29 і за іншими причинами – 6,67 % бугаїв. Вік вибуття змінювався залежно від причини вибуття. При вибутті за фізіологічною старістю бугаї-плідники мали середній вік 123,45±4,99 місяців, за порушенням відтворювальної здатності – 57,20±3,32, за захворюваннями статевих органів – 38,50±7,93, за неінфекційними хворобами – 71,20±5,70, за зоотехнічним браком – 57,80±6,54, за буйним норовом – 55,10±7,95, за інфекційними хворобами – 58,70±11,67, за захворюваннями кінцівок – 81,60±6,83 і за іншими причинами – 78,70±7,13 місяця.
Вікова мінливість та спадкова зумовленість відтворювальної
здатності бугаїв-плідників.
При нормальних умовах вирощування бугайці абердин-ангуської породи почи-
нають давати спермопродукцію з 9-10-місячного віку і за кількісними та якісними показниками сперми вже в 2-3-річному віці досягають високих показників (табл. 4). Об'єм еякуляту 2-річних бугайців цієї породи складає 72,18% і 3-річних – 80,10 % від об'єму еякуляту 5-6-річних плідників, концентрація сперміїв – відповідно 91,51 і 96,23, загальна кількість сперміїв в еякуляті – 66,06 і 77,15, активність сперміїв – 97,24 і 98,16, резистентність сперміїв – 96,37 і 101,95 та стійкість сперміїв до заморожування – 113,92 і 113,56 %.
4. Динаміка кількісних і якісних показників сперми у бугайців абердин-ангуської породи до 2-річного віку
Показники Вікові періоди, місяці
10-12 13-15 16-18 19-24
Жива маса в кінці періоду, кг 329,8±5,7 413,8±6,6 474,6±5,3 549,5±8,7
Об'єм еякуляту, мл 2,28±0,27 2,45±0,33 2,69±0,30 3,02±0,17
Концентрація сперміїв в еякуляті млрд./мл 0,88±0,07 0,91±0,08 0,95±0,05 0,98±0,09
Загальна кількість сперміїв в еякуляті, млрд. 2,01±0,14 2,22±0,21 2,56±0,17 2,96±0,23
Активність сперміїв, бали 6,45±0,18 7,49±0,15 7,91±0,11 8,25±0,13
Об'єм еякуляту, концентрація, загальна кількість сперміїв в еякуляті, актив-ність сперміїв у плідників абердин-ангуської породи збільшується до 5-6-річного віку. Стійкість сперміїв до заморожування та резистентність сперміїв мають високі показники вже в 2-3-річному віці бугаїв. На показники спермопродукції та заплідню-вальну здатність сперміїв значно впливає вік і жива маса плідників. Частка впливу віку на об'єм еякуляту становила 24,2 %, а живої маси – 26,3 %, на концентрацію сперміїв – відповідно 15,2 і 7,9, на загальну кількість сперміїв в еякуляті – 21,2 і 22,5, активність сперміїв – 7,8 і 11,6, резистентність – 6,3 і 9,7, стійкість сперміїв до заморожування – 9,9 і 17,2, запліднювальну здатність сперміїв від першого осіменіння – 3,6 і 5,3 і на загальну запліднювальну здатність – 4,9 і 6,5 %.
При дослідженні кількісних і якісних показників спермопродукції за сезонами року встановлено, що у бугаїв абердин-ангуської породи найвищий об'єм еякуляту та загальна кількість сперміїв в еякуляті були весною. Ці показники поступово зменшувалися в літній, осінній та зимовий періоди. Різниця між цими показниками у весняний та зимовий періоди була високо вірогідною (Р<0,001). За концентрацією і активністю сперміїв суттєвої різниці не встановлено.
Результати наших досліджень показують, що взаємозв'язки між об'ємом еякуляту і загальною кількістю сперміїв в еякуляті, концентрацією і загальною кількістю сперміїв в еякуляті, активністю і стійкістю сперміїв до заморожування, активністю і запліднювальною здатністю сперми у бугаїв-плідників відносяться до прямолінійного типу. Кореляційне відношення між цими показниками знаходиться в межах 0,59-0,83 і має високу взаємозумовленість – 34,81-68,89 %. Кореляційне відношення між іншими кількісними та якісними показниками спермопродукції знаходилося в межах 0,28-0,45 і мало значну взаємозумовленість – 7,84-20,25 %.
На фенотипову різноманітність показників спермопродукції бугаїв-плідників абердин-ангуської породи значно впливає їх спадковість. Коефіцієнти успадковуваності об'єму еякуляту, концентрації сперміїв, загальної кількості сперміїв в еякуляті, активності, резистентності, стійкості сперміїв до заморожування та запліднювальної здатності сперміїв для пар батько-син були в межах 0,21 – 0,41 і дід-онук – 0,15-0,29. Коефіцієнти повторюваності для цих же показників були в межах 0,55-0,81.
Вплив інтенсивності росту на формування репродуктивної функції бугаїв-плідників абердин-ангуської породи
Інтенсивність вирощування бугайців відбилася на рості живої маси, лінійному рості, показниках спермопродукції та інтер'єрних показниках. Результати наших досліджень показують, що при низькому рівні вирощування бугайці абердин-ангуської породи були більш високоногими, вужчими в грудях, менш масивними, мали менш виражений тип і статева зрілість у них наступала на 32 дні пізніше, ніж при інтенсивному (табл. 5). Об'єм еякуляту, концентрація сперміїв, загальна кількість сперміїв в еякуляті та активність сперміїв були значно меншими у бугайців, вирощених при низькому рівні годівлі, в порівнянні з бугайцями, які були вирощені інтенсивно.
5. Вплив інтенсивності росту на статеву зрілість і показники
спермопродукції бугайців абердин-ангуської породи
Показники При низькому рівні вирощування При високому рівні вирощування
Вік першого отримання сперми, днів 298 271
Вік першого отримання сперми з наявністю сперміїв, днів 317 296
Вік досягнення статевої зрілості – наявності в спермі 10 і більше процентів сперміїв з прямолінійно-посту-пальним рухом, днів 328 296
Кількісні і якісні показники сперми:
Об'єм еякуляту, мл 1,6±0,13 2,2±0,15
Концентрація сперміїв, млрд./мл 0,61±0,11 0,73±0,10
Загальна кількість сперміїв в еякуляті, млрд. 0,98±0,15 1,61±0,17
Активність сперміїв, бали 5,2±0,40 6,5±0,50
|
