|
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КОЦЮБА ТЕТЯНА МИХАЙЛІВНА
УДК 635.21 : 631.5 (477.75)
УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ
ВИРОЩУВАННЯ РАННЬОЇ КАРТОПЛІ
У ПЕРЕДГІР’Ї КРИМУ
06.01.06 - овочівництво
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
КИЇВ - 2001Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Кримському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Васецький
Віктор Феодосійович, Кримський державний аграрний
університет, завідувач кафедри овочівництва.
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, доцент Чернецький
Василь Михайлович, Вінницький державний аграрний
університет, в.о. професора кафедри плодівництва,
овочівництва, технології зберігання і переробки продукції
рослинництва
доктор сільськогосподарських наук, професор, академік
АН ВШ України, Болотських Олександр Степанович,
Харківський державний аграрний університет
ім. В.В.Докучаєва, завідувач кафедри технології
сільськогосподарських продуктів та плодоовочівництва.
Провідна установа: Уманська державна аграрна академія Міністерства аграрної політики України, кафедра овочівництва, м. Умань.
Захист відбудеться “ 16 ” березня 2001 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10, читальний зал.
Автореферат розісланий “ 6 ” лютого 2001 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Балабайко В.Ф. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Урожайність ранньої картоплі у передгірській зоні Криму ще не досягла оптимального рівня. Зумовлено це тим, що існуюча технологія її вирощування не повністю відповідає грунтово-кліматичним умовам зони та біологічним особливостям культури. Крім того, вона пов’язана із значними витратами праці та коштів, що істотно знижує рентабельність виробництва ранньої картоплі.
Великий внесок у розвиток вітчизняного картоплярства внесли вчені: Н.Н. Балашев, Н.С. Бойко, І. П. Бугайова, О.В. Горкуценко, Н.І. Губар, В.С. Куценко та ін.
У Криму в 60 - 70 х роках вивченням ранньої картоплі та технології її виробництва займалися такі вчені, як І.Д. Безпалий, Т.В. Куванова, В.М. Михайлов та ін. Проте, у їх працях не був відображений вплив основних технологічних прийомів виробництва ранньої картоплі на її врожайність та якість у передгірській зоні Криму, з урахуванням біологічних особливостей культури та умов зони вирощування.
Зазначені обставини були підставою для вибору теми цієї дисертаційної роботи: “Удосконалення технології вирощування ранньої картоплі у передгір’ї Криму”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота, в яку входять результати безпосередніх досліджень автора з питань вивчення технологічних прийомів виробництва ранньої картоплі, виконана відповідно планам наукових досліджень кафедри овочівництва по комплексній темі: “Розробка раціональної технології вирощування ранньої картоплі” (Протокол № 5 від 3.02.1977 р.) та включена у план науково- дослідної роботи Кримського державного аграрного університету за проблемою “Науково-обгрунтована система ведення сільського господарства в Криму у період виходу з кризи та переходу до ринку”, № держреєстрації 01.840032044.
Мета та завдання дослідження. Мета дослідження полягала у розкритті резервів підвищення продуктивності ранньої картоплі у передгірській зоні Криму на основі застосування раціональних технологічних прийомів її виробництва.
Згідно з метою, у завдання дослідження входило:
- Вивчити способи передсадивного пророщування бульб картоплі.
- Встановити оптимальний строк садіння бульб навесні.
- Виявити найкращу глибину весняного садіння картоплі.
- Вивчити профіль поверхні грунту та підгортання під час вирощування ранньої картоплі.
О б ’ є к т о м дослідження було вирощування ранньої картоплі у Криму.
П р е д м е т о м дослідження були основні технологічні прийоми виробництва ранньої картоплі та їх використання для підвищення її продуктивності у передгірській зоні Криму.
Теоретичну основу дисертаційної роботи складали універсальні методи досліджень: діалектичний та історичний. Результати дослідження отримані за допомогою прикладних методів: польового експерименту та допоміжних спостережень.
Вірогідність результатів досліджень підтверджена методами дисперсійного та кореляційного аналізів.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у слідуючому: вперше у передгірській зоні Криму:
- вивчено та науково обгрунтовано передсадивне пророщування бульб на світлі, на вологій соломі; строки та глибина весняного садіння бульб; вирощування картоплі на рівній поверхні з наступним дворазовим підгортанням;
- отримані експериментальні данні, пов’язані з формуванням урожаю ранньої картоплі під час використання основних прийомів технології вирощування, таких як: передсадивного пророщування бульб, строку та глибину садіння картоплі, а також профіля поверхні грунту та підгортання рослин;
- економічно обгрунтовано вирощування ранньої картоплі з використанням технологічних прийомів: передсадивного пророщування бульб, строку та глибини весняного їх садіння, а також профілю поверхні грунту та підгортання рослин.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що виявлені оптимальні та найбільш раціональні технологічні прийоми виробництва ранньої картоплі можливо застосовувати у сільськогосподарських підприємствах та фермерських господарствах передгірської зони Криму.
Результати дослідження були упроваджені у виробництво у сільськогосподарському підприємстві “Агрофірма “Нива” Красногвардійського району Автономної Республіки Крим з лютого по липень 2000 року.
Особистий внесок здобувача: лабораторні та польові дослідження, аналіз експериментального матеріалу, статистична обробка даних виконана дисертантом особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доведені на Кримській республіканській конференції “Актуальні проблеми АПК Криму” (Сімферополь, 1999); Міжвузівській конференції “Проблеми АПК у працях вчених Криму” (Сімферополь, 1999); Науково-практичній конференції “Сучасні соціально-економічні проблеми Криму та шляхи їх вирішення” (Сімферополь, 2000); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми економіки агропромислового комплексу та формування його кадрового потенціалу (Харків, 2000).
Публікації. По темі дослідження опублікована 1 стаття у науковому журналі, 3 - у збірниках наукових праць, 1 - в матеріалах науково-практичної конференції.
Структура дисертації. Робота складається з вступу, 10 розділів, висновків, списку використаних джерел (232 найменування) та 37 додатків. Об’єм дисертації 238 сторінок тексту, ілюстрованого 34 таблицями, 34 малюнками, 9 формулами.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
- Умови та методика проведення досліджень.
Дослідження проводили у 1997 - 1999 рр на дослідній ділянці кафедри овочівництва Кримського державного аграрного університету, розташованій у предгірській зоні Криму.
Грунт дослідної ділянки представлений чорноземом звичайним міцелярно-карбонатним на жовто-бурих хрящуватих глинах. Потужність гумусового горизонту 40-80 см. Вміст гумусу в орному шарі 3,0 - 3,6 %, гідролізованого азоту - 1,2-5,5; рухомого фосфору - 1,6-6; обмінного калію - 19,8-29,0 мг/100г грунту. Найменша вологоємкість в активному шарі грунту
(0-60 см) складає 26-33 % маси абсолютно сухого грунту.
У період проведення дослідження метеорологічні умови відрізнялись по роках. Весна 1997 року була контрастною: два місяці зберігалась холодна та волога погода, і лише у травні вона стала сухою та спекотною. У березні - квітні середньодобова температура повітря становила + 4,2 0 С, грунту на глибині 10 см - + 5,50 С, що, відповідно, на 2,1 и 2,30 С менше середньорічних значень. За цей період опадів випало 155 мм (на 89 мм більше за норму). Літо 1997 року було помірно теплим та вологим.
Найбільш сприятливі погодні умови для нормального росту та розвитку відзначались у 1998 та 1999 рр. Весняний період у ці роки можна охарактеризувати як теплий, а у 1998 році ще й вологий. Аномальним явищем 1999 року були заморозки у першій декаді травня, до -1,40 С у повітрі та на грунті. Тому у середньому за місяць температура повітря складала лише +12,60 С (на 2,30 С менше за норму). Однак, вже наприкінці другої декади травня, температурний фон наблизився до норми.
Літо 1998 року було помірно-теплим та помірно-вологим; у 1999 - дуже теплим, а на його початку ще й дуже дощовим.
В цілому, метеорологічні умови у роки досліджень дозволили витримати схему дослідів та отримати достовірний експериментальний матеріал.
У дослід з вивчення способів передсадивного пророщування бульб входили наступні варіанти:
1. Без пророщування (контроль); 2. Сухе пророщування на світлі при температурі повітря +12 ... +160 С протягом 30 днів; 3. Сухе пророщування на світлі при температурі повітря +12... +160 С протягом 15 днів; 4. Сухе пророщування на світлі при температурі повітря +12... +160 С протягом 20 днів та при температурі повітря +6...+80 С протягом 10 днів; 5. Сухе пророщування на світлі при температурі повітря +12... +160 С протягом 10 днів та при температурі повітря +6...+80 С протягом 20 днів; 6. Пророщування на світлі, на вологій соломі при температурі повітря +12... +160 С протягом 15 днів; 7. Пророщування на світлі, на вологій соломі при температурі повітря +12...+160 С протягом 10 днів та при температурі повітря +6 ... +80 С протягом 5 днів; 8. Пророщування на світлі, на вологій соломі при температурі повітря +12...+160 С протягом 5 днів та при температурі повітря +6...+80 С протягом 10 днів.
У дослід з установлення оптимального строку весняного садіння бульб були включені чотири строки: перша, друга, третя (контроль) декади березня та перша декада квітня.
У дослід з виявлення найкращої глибини садіння картоплі навесні бульби висаджували на глибину: 6-8, 10-12 (контроль), 14-16 та 18-20 см.
У дослід з вивчення профілю поверхні грунту та підгортання рослин під час весняного садіння бульб входили варіанти: 1. Гребенева поверхня без підгортання; 2. Гребенева поверхня з підгортанням 1 раз; 3. Гребенева поверхня з підгортанням 2 рази (контроль); 4. Рівна поверхня без підгортання; 5. Рівна поверхня з підгортанням 1 раз; 6. Рівна поверхня з підгортанням 2 рази.
Загальна площа ділянки 75 м2, облікова 50 м2, повторність 4-кратна. Розміщення ділянок - рендомізоване.
У всіх дослідах використовували районований сорт картоплі Невська. Садіння попередньо прогрітих бульб (крім варіантів досліду з вивчення способів передсадивного пророщування картоплі) здійснювали вручну. Спосіб садіння - рядовий за схемою розміщення рослин 70 х 25 см. Попередник - капуста білокачанна. Агротехніка у варіантах дослідів відповідала агроправилам, прийнятим для даної зони овочівництва та застосовувалась згідно зі схемою та методикою дослідження.
У дослідах проводили такі обліки, спостереження та аналізи: 1. Фенологічні спостереження: початок та масове з’явлення сходів; бутонізація; початок та масове цвітіння; початок бульбоутворення; початок відмирання картоплиння. 2. Біометричні спостереження: висота та кількість стебел у кущі; накопичення маси бульб. 3. Фізіологічні спостереження: площа поверхні листя; фотосинтетичний потенціал; господарська продуктивність фотосинтезу. Ці фізіологічні показники визначали за методикою, викладеною в роботі В.І. Камчатного (1995). 4. Облік урожаю проводили на кожній ділянці (повторності). При цьому визначали середню кількість бульб та середню масу бульби у кущі. Товарні бульби відбирали згідно з ДСТ 7176-85 та ДСТ 26545-85; 5. Визначення вмісту сухої речовини у картоплі здійснювали через висушування аналізованого матеріалу до постійної маси; 6. Вміст крохмалю у бульбах визначали методом Еверса по ДСТ 7194-81; 7. Статистичну обробку результатів досліду проводили методами дисперсійного та кореляційного аналізів (Б.О. Доспехов, 1985; Н.К. Нікулін, 1972); 8. Економічну ефективність розраховували на основі аналізу прибутку, отриманого від реалізації ранньої картоплі, собівартості продукції та рівня рентабельності (Г.В. Савицька, 1997).
- Передсадивне пророщування бульб та його вплив на формування врожаю картоплі.
Технологія підготовки бульб до садіння полягала у пророщуванні на світлі: сухому та на вологій підстілці. Найбільш інтенсивно проростали бульби при сухому пророщуванні на світлі, при температурі повітря +12...+160 С протягом 30 днів. При такому способі пророщування довжина паростків досягала 1,2 см, а їх кількість - 3,6 штук.
При пророщуванні на світлі, на вологій соломі, при температурі повітря +12...+16 0С протягом 15 днів; при пророщуванні бульб на світлі, на вологій соломі, при температурі повітря +12...+160С протягом 10 днів та при температурі повітря +6...+80С протягом 5 днів, дякуючи підвищеній вологості повітря та його вільному доступу до бульб спостерігалось більш швидке проростання бруньок на них, ніж при сухому пророщуванні. Проте, для рівномірного проростання картоплі її необхідно було періодично перевертати, що збільшувало витрати праці та часу. Наприкінці пророщування довжина паростків становила 0,2-0,4 см, а їх кількість - 2,9-3,1 штук.
Особливості росту та розвитку рослин. Пророщування бульб перед садінням сприяло тому, що кожна фенологічна фаза росту та розвитку рослин проходила у більш ранні строки у порівнянні з рослинами, які були отримані від бульб без попереднього пророщування.
При сухому пророщуванні бульб на світлі, при температурі повітря +12...+160С протягом 30 днів фазу масового з’явлення сходів відзначали у першій декаді травня - на 10 днів раніше, ніж у контролі (без пророщування). Початок бульбоутворення у рослин при такому способі пророщування бульб було зафіксовано на 13 днів раніше, ніж у контролі.
При пророщуванні бульб на світлі, на вологій соломі, при різних температурних режимах та відмінній кількості днів (табл. 1) фазу масового з’явлення сходів відзначали раніше, ніж у контролі на 2-3 дні, а фазу початку бульбоутворення - на 3-5 днів.
Висота стебел при сухому пророщуванні бульб на світлі, при температурі повітря +12... +160С протягом 30 днів наприкінці цвітіння була більшою, ніж у контролі на 13,0-13,1 см, а кількість стебел - на 0,6-1,9 штук.
При пророщуванні бульб на світлі, на вологій соломі при температурі повітря +12...+160С протягом 5 днів та при температурі повітря +6...+80С протягом 10 днів висота стебел виявилась на 5,3 - 1,1 см вищою, а їх кількість - на 0,2 - 0,6 штук більшою, ніж у контролі.
Найвищі фізіологічні показники продуктивності рослин було відзначено при сухому пророщуванні бульб на світлі, при температурі повітря +12...+160С протягом 30 днів. При середній площі поверхні листя 17,15 тис.м2/га, середній фотосинтетичний потенціал складав 3062 тис.м2 дн/га. У контролі ці показники були нижчими, відповідно, на 5,18 тис. м2/га та 1107 тис.м2 дн/га.
Урожайність, якість та хімічний склад товарних бульб картоплі. При сухому пророщуванні бульб на світлі, при температурі повітря +12...+160С протягом 30 днів урожайність в середньому за роки досліджень була вищою на 6,7 т/га (52 %), а товарність - на 5,3 %, ніж у контролі (табл. 1)
Таблиця 1
Вплив способів передсадивного пророщування бульб на урожайність, якість та хімічний склад картоплі (1997-1999 рр.)
Значення показників хімічного складу бульб при сухому пророщуванні на світлі при температурі повітря +12...+160С протягом 30 днів відрізнялись від контролю. Вміст сухої речовини перевищував контроль на 3,1 %, а крохмалю - на 3,2 %.
- Вплив строку весняного садіння бульб на продуктивність рослин та якість картоплі.
Особливості росту та розвитку рослин. Змінюючи час з’явлення сходів, строк весняного садіння бульб надавав вплив на швидкість проходження усіх попередніх фенологічних фаз росту та розвитку рослин.
При садінні бульб у першій декаді березня (3...6.03) початок з’явлення сходів було відзначено через 40-45 днів після садіння , що у порівнянні з садінням у третій декаді березня (26...29.03; контроль) сталося раніше на 14-16 днів. Оскільки, при садінні картоплі у першій декаді березня (3...6.03) спостерігали самі ранні сходи, усі наступні фази вегетації рослин також наставали у найбільш ранні строки.
У порівнянні з контрольним строком садіння (третя декада березня) у середньому за роки досліджень бутонізація у рослин, посаджених у першій декаді березня (3...6.03) наставала раніше на 10 днів, фаза масового цвітіння - на 13 , фаза початку бульбоутворення - на 14 днів та фаза початку відмирання картоплиння - на 11 днів. Проте, ранні строки садіння та швидке проходження основних фаз вегетації не сприяли інтенсивному росту та розвитку рослин. Тому наприкінці цвітіння максимальний ріст стебел спостерігали при садінні бульб у третій декаді березня (26...29.03; контроль) - 37,4 - 53,6 см. Тут же відзначали найбільшу кількість стебел у кущі - 1,8 - 4,0 штук.
При цьому строку садіння рослини показали найвищу фізіологічну продуктивність. У середньому за роки досліджень площа поверхні листя становила 14,08 тис.м2/га, фотосинтетичний потенціал - 2385 тис. м2 дн/га, а господарська продуктивність фотосинтезу - 1,48 г м2/добу. При більш ранніх та більш пізньому строках весняного садіння бульб функція листя зв’язана з формуванням врожаю була менш ефективною.
Урожайність, якість та хімічний склад товарних бульб. Строк весняного садіння бульб зумовлював час збирання врожаю. Чим раніше був строк садіння, тим раніше наставав час збирання врожаю картоплі (табл.2) Тому саме раннє збирання врожаю провели при садінні бульб у першій декаді березня (3...6.03) - на 14 днів раніше, ніж у контролі.
Таблиця 2
Строки збирання картоплі залежно від строків садіння бульб, дати
(1997-1999 рр.)
Незважаючи на це, кращим строком весняного садіння бульб була третя декада березня (26...29.03), тому що значення показників урожайності, якості та хімічного складу бульб тут були максимальними (табл.3).
Таблиця 3
Вплив строку садіння бульб на урожайність якість та хімічний склад картоплі (1997-1999 рр)
- Вплив глибини весняного садіння бульб на ріст та розвиток рослин, урожайність та якість картоплі.
Температурний режим та вологість грунту в залежності від глибини садіння бульб. Розподіл тепла весною в шарі грунту на глибині садіння бульб відбувався у напрямку зверху вниз. Тому найбільш оптимальну температуру грунту на глибині садіння бульб для росту та розвитку рослин відзначали на глибині 6-8 см. У порівнянні з садінням картоплі на глибину 10-12 см (контроль) температура грунту тут у середньому була на 0,3-1,20С вищою. Однак, з момента початку бульбоутворення (час настання підвищених температур повітря) найкращу температуру грунту спостерігали на глибині 18-20 см. На відміну від садіння на глибину 10-12 см (контроль) температура у цьому шарі грунту виявилась на 0,5-1,20С нижчою.
Вологість грунту також змінювалась в залежності від глибини садіння картоплі. На меншій глибині розташування бульб у грунті відзначали менші запаси вологи через високу швидкість її випаровування. На більшій глибині садіння картоплі - навпаки. Так, у порівнянні з глибиною садіння бульб на 10-12 см (контроль) вологість грунту на глибині 6-8 см у фазі сходів була на 2,1 % нижчою, а на глибині 18-20 см - на 6,8 % вищою. Виходячи з цього, найбільш оптимальний температурний режим та зволоження були відзначені на глибині садіння картоплі 18-20 см.
Особливості росту та розвитку рослин. В залежності від ступеня прогрівання грунту відзначали й строки настання основних фаз росту та розвитку рослин. Період садіння - масові сходи виявився найкоротшим при садінні бульб на глибину 6-8 см - на 1-3 дні раніше, ніж при садінні на 10-12 см (контроль). Найдовшим - при садінні бульб на глибину 18-20 см - на 3-6 днів пізніше, ніж у контролі.
Фазу бутонізації при садінні бульб на глибину 6-8 см спостерігали на 1-3 дні раніше, ніж у контролі, фазу масового цвітіння - на 1-2, фазу початку бульбоутворення - на 1-4 дні раніше. Проте, більша частина бульб формувалася близько до поверхні грунту (на глибині 10-12 см). Піддаваючись діянню сонячних променів, вони набували зеленого кольору. А при садінні картоплі на глибину 18-20 см утворення основної маси бульб відбувалося дуже глибоко (на глибині 20-22 см), тому ці бульби слабо росли та розвивалися.
Найбільші висоту та кількість стебел у кущі наприкінці цвітіння відзначали у рослин при садінні бульб на глибину 14-16 см, - відповідно, на 6,6-9,8 см та 0,9 - 0,4 штук більше, ніж при садінні на глибину 10-12 см (контроль). Тут спостерігали й найвищі фізіологічні показники продуктивності рослин. Площа поверхні листя, фотосинтетичний потенціал та господарська продуктивність фотосинтезу виявились вищими, ніж у контролі, відповідно, на 2,67 тис. м2/га, 514 тис. м2-дн/га, та 0,1 г-м2/добу.
Урожайність, якість та хімічний склад товарних бульб. Максимальну урожайність (17,8 т/га) та товарність картоплі (93,1 %) забезпечувала глибина садіння бульб 14-16 см, що у порівнянні з контролем в середньому за роки досліджень виявилося більшим, відповідно, на 3,1 т/га (21,0 %) и 2,3 % (табл.4).
Таблиця 4
Вплив глибини садіння бульб на урожайність, якість та хімічній склад картоплі (1997 - 1999 рр)
Вміст сухої речовини та крохмалю у картоплі при садінні бульб на глибину 14-16 см також був найбільшим та перевищував контроль, відповідно, на 2,4 і 1 %.
- Ріст та розвиток рослин, урожайність та якість картоплі в залежності від профілю поверхні грунту та підгортання.
Динаміка температури та вологості грунту при різному профілі її поверхні та підгортанні. При гребеневій поверхні протягом усієї вегетації відзначали найбільш високу температуру грунту на глибині садіння бульб - в середньому на 1,2-2,70С вище, ніж при рівній. Однак, при рівному профілі поверхні грунту з моменту масових сходів теплові умови для росту та розвитку рослин на глибині садіння картоплі були більш сприятливими. Крім того, тут спостерігали меншу швидкість випаровування вологи з грунту. А дворазове підгортання при цьому профілі поверхні, виконуючи роль мульчі, збільшувало об’єм пухкого грунту над бульбами.
Особливості росту та розвитку рослин. Час настання фенологічних фаз росту та розвитку рослин не залежав від кількості підгортань, але воно знаходилось в залежності від ступеня прогрівання грунту.
При гребеневій поверхні грунту з одно- та дворазовим підгортанням (контроль) фаза початку з’явлення сходів та фаза масових сходів наставала на день раніше, ніж при рівній поверхні з одно- та дворазовим підгортанням. Проте, усі наступні фенологічні фази росту та розвитку рослин відзначували на 1-3 дні раніше при рівному профілі поверхні грунту з одно- та дворазовим підгортанням, оскільки тут складалися для цього найбільш сприятливі умови.
При рівній поверхні грунту з дворазовим підгортанням були отримані максимальні значення висоти та кількості стебел у кущі.
Так, наприкінці цвітіння висота стебел у порівнянні з гребеневою поверхнею грунту з дворазовим підгортанням (контроль) виявилась на 4,9-2 см вищою, а кількість стебел у кущі - у середньому на 0,3 штук більшою.
При рівній поверхні грунту з дворазовим підгортанням функція листя на формування врожаю проявилася більш активно. У порівнянні з гребеневою поверхнею грунту з дворазовим підгортанням (контроль) площа поверхні листя тут була більшою на 2,05-1,03 тис. м2/га, величина фотосинтетичного потенціалу - на 418-444 тис. м2 - дн/га, а господарська продуктивність фотосинтезу - на 0,04 г - м2/добу.
Урожайність, якість та хімічний склад товарних бульб. Найбільшу середнью урожайність товарних бульб відзначували при рівній поверхні грунту з дворазовим підгортанням - 18,5 т/га, що було вище, ніж у контролі на
2,6 т/га (16,4 %) (табл.5).
Вміст сухої речовини у бульбах тут у порівнянні з гребеневою поверхнею грунту з дворазовим підгортанням виявився більшим на 1,4 %, а крохмалю -
на 0,4 %.
Таблиця 5
Вплив профілю поверхні грунту та підгортання на урожайність, якість та хімічний склад картоплі (1997 - 1999 рр)
- Економічна ефективність основних технологічних прийомів при вирощуванні ранньої продукції картоплі
Теоретичне обгрунтування раціональних технологічних прийомів виробництва ранньої картоплі сприяло підвищенню не тільки урожайності та якості товарних бульб, але й економічної ефективності її вирощування. Серед усіх досліджених технологічних прийомів найбільш істотний вплив на збільшення прибутку та зниження собівартості продукції мало передсадивне пророщування картоплі (табл.6). При сухому пророщуванні бульб на світлі, при температурі повітря +12...+160С протягом 30 днів собівартість 1 т ранньої картоплі у порівняні з контролем (без пророщування) виявилась нижчою на 133 грн., а прибуток від реалізації продукції 1 га більшим на 4,0 тис.грн. Рівень рентабельності відповідав 122 %, що на 72 % вище, ніж без пророщування.
При садінні бульб у першій (3...6.03) та другій (11...12.03) декадах березня, незважаючи на високу ціну реалізації, яка у порівнянні з контролем (третя декада березня) у середньому за роки досліджень була вищою, відповідно, на 34 и 6 %, через низьку врожайність картоплі собівартість 1 т продукції виявилась, відповідно, на 109 та 64 грн. більшою за контроль.
| 
