Библиотечный каталог авторефератов Украины

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Яновська  Оксана  Віталіївна

УДК 636.4.087.7:636.4.087.74

УДОСКОНАЛЕННЯ  РЕЦЕПТУРИ  БВМД  ДЛЯ  МОЛОДНЯКУ  СВИНЕЙ  В  УМОВАХ  СТЕПУ  УКРАЇНИ

06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі годівлі сільськогосподарських тварин Дніпро-петровського державного аграрного університету Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор

Свєженцов Анатолій Іванович,

Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських тварин.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН, заслужений діяч науки і техніки України, Кулик Михайло Федорович, Інститут кормів УААН, заступник директора;

доктор   сільськогосподарських  наук,   професор, Трончук Іван Самойлович, Полтавська державна аграрна академія, завідувач кафедри годівлі.

Провідна установа - Луганський національний аграрний університет, кафедра годівлі та розведення тварин, Міністерство аграрної політики України, м. Луганськ.

Захист дисертації відбудеться “16” січня 2003 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, кімната 41.

Автореферат розісланий “14” грудня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

                                           Цицюрський Л.М.

1

Загальна  характеристика  роботи

Актуальність теми. Важлива роль у реалізації продуктивних якостей тварини належить умовам утримання та збалансованій годівлі, яка базується на використанні різноманітних кормів, біологічно активних речовин, амінокислот, вітамінів, мікроелементів (Богданов Г.О., 1984; Крохіна В.А., 1990; Денісов В.І. та ін., 1993; Карпусь М.М. та ін., 1993;.Сорокін В.Г. та ін., 1993; Гур’янов А.М., 1995; Чиков А.П., 1998; Гуцол А.М., 1999; Огороднічук Г.П., 1999; Захаренко М.О.,1999; Ібатуллін І.І., Отченашко В.В., 2000; Кліценко Г.Т., 2001). Проте існуючі рецептури преміксів у складі БВМД для вирощування та відгодівлі молодняку свиней не враховують особливості вмісту макро- та мікроелементів в кормах та воді біогеохімічних провінцій різних регіонів України, що призводить до зниження приростів живої маси, збільшення затрат кормових одиниць та перетравного протеїну на 1 кг приросту, зниження забійного виходу, і в кінцевому рахунку не вдається в повній мірі реалізувати генетичний потенціал свиней. Зокрема, в преміксі КС-4, який часто використовується при виготовленні комбікормів для свиней на вирощуванні та відгодівлі, дози мікроелементів не відповідають до фізіологічних потреб тварин. Проведений аналіз літературних даних свідчить, що на сьогоднішній день не існує рецептури БВМД, яка б враховувала синергічну і антагоністичну взаємодію мікроелементів при їхньому надходженні з кормами. Однією з важливих складових БВМД є високобілкові корми рослинного та тваринного походження, але ці кормові засоби – дорогостоячі та дефіцитні. Впровадженням нетрадиційних кормових добавок, дія яких спрямована на ліквідацію дефіциту протеїну в раціонах тварин, займались Гноєвой В.І. (1985), Тукусер Р.Л. (1994), Панько В.В.(1995), Борисенко Л.М. (1997), Свєженцов А.І. (2002). Перспективним кормом для ліквідації дефіциту білка в раціонах тварин вважається кукурудзяний глютен - побічний продукт переробки кукурудзи, а ця рослина культура широко вирощується в регіоні Степу України, що, в свою чергу, обумовлює її доступність для потреб тваринництва. Існують різні погляди на використання кукурудзяного глютену в годівлі тварин, зокрема свиней (Карунский А.І., 1987; Склянкін Ю.В. та ін., 1988; Шерстобітов В., 1997; Мошкутело І. та ін., 2000;). Вживання його в складі БВМД згідно проведеного інформаційного пошуку не вивчалося зовсім. Немає повідомлень про характер взаємодії мікроелементів, вітамінів та інших біологічно активних речовин з глютеном.

Таким чином, удосконалення діючих рецептур БВМД з урахуванням вмісту мікроелементів в кормах Степу України – проблема актуальна, яка має народногосподарське значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом науково-дослідної роботи, що виконувалась на замовлення Міністерства аграрної політикиУкраїни за темою "Розробка селекційної програми та створення дніпропетровського типу м'ясної породи свиней" (реєстраційний №0196U021022), а також комплексної теми "Удосконалення продуктивних ознак сільськогосподарських тварин в умовах Степу України",

2

що виконується на зооінженерному факультеті Дніпропетровського державного аграрного університету (ДДАУ).

Мета і завдання досліджень.

Мета досліджень - удосконалити рецептуру БВМД для молодняку свиней в умовах Степу України та вивчити її вплив на обмін речовин в організмі свиней.

Для виконання цієї мети перед нами були поставлені наступні завдання:

- виявити вплив БВМД з різним мікромінеральним складом, а також нетрадиційною добавкою - глютеном на середньодобові прирости маси і конверсію корму;

- вивчити обмін речовин та енергії у піддослідних свиней у зв'язку з використанням БВМД різних рецептур;

- визначити перетравність основних поживних речовин в організмі свиней, баланси азоту, кальцію, фосфору;

- встановити вплив удосконалених БВМД на стан внутрішніх органів, морфологічний склад туш, гістологічну структуру печінки, якість м'яса піддослідних тварин;

- розрахувати економічну ефективність використання БВМД удосконалених рецептур.

Об’єкт дослідження  – молодняк свиней великої білої породи.

Предмет дослідження  - рецептура БВМД для молодняку свиней на вирощуванні та відгодівлі.

Методи дослідження . Для досягнення поставленої в роботі мети використали зоотехнічні, біохімічні, гістологічні методи дослідження.

Наукова новизна. Вперше розроблена рецептура БВМД, в якій проведена корекція мікроелементного складу преміксу з урахуванням особливостей біогеохімічної провінції Степу України.

Вперше в рецептурі БВМД для вирощування та відгодівлі свиней застосовано кукурудзяний глютен.

Вивчені процеси перетравлення і використання поживних речовин раціону, особливості енергетичного обміну в організмі молодняку свиней при застосуванні БВМД з преміксом, удосконаленим за мікроелементним складом та включенням до її складу кукурудзяного глютену, а також досліджена динаміка біохімічних показників сироватки крові свиней в залежності від рецептури удосконалених БВМД, морфологічний склад туш, хімічний склад м’яса та гістологічна структура печінки.

Практичне значення результатів досліджень.

Виробнича апробація результатів досліджень проведена на свинокомплексі ОАО комбінату "Запоріжсталь" (акт впровадження від 23 травня 2000 року) та на дочірньому підприємстві з іноземними інвестиціями “Сімікстрейд - Іст”. При проведенні виробничої апробації на комплексі ОАО комбінату "Запоріжсталь" в дослідній групі виявлено збільшення середньодобових приростів живої маси свиней на 9,73% проти контрольної групи, зменшення собівартості 1 ц приросту. При цьому рентабельність виробництва складала 14,28% проти 10,11% в контролі.

3

Впровадження удосконаленої рецептури БВМД для годівлі свиней в господарствах різної форми власності, на підприємствах комбікормової промисловості та включення кукурудзяний глютен замість частини кормів тваринного походження до складу БВМД сприятиме підвищенню середньодобових приростів живої маси молодняку свиней, зниженню витрат кормів, собівартості свинини, а також покращанню її якості.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана особисто здобувачем на кафедрі годівлі сільськогосподарських тварин ДДАУ та в умовах свиноферми дослідного господарства “Дніпро” інституту зернового господарства УААН під керівництвом доктора сільськогосподарських наук, професора Свєженцова А.І. Проведені два науково-господарських досліди, два балансових досліди, два контрольних забою свиней, біохімічні дослідження сироватки крові тварин та гістологічні дослідження печінки. Отримані дані оброблені методом варіаційної статистики з використанням програми “EXСEL”. Весь об’єм експериментальних досліджень виконані здобувачем самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися автором на наукових конференціях ДДАУ 1999-2001 рр., першій науково-практичній конференції з проблем застосування біологічно активних речовин при виробництві комбікормів "Премікс-99" (м. Одеса, 1-2 жовтня 1999); обласних виставках племінних тварин “Агроперспектива-2000”, “Агроперспектива-2001” (с. Краснопілля Дніпропетровської області, вересень 2000, жовтень 2001), науково-практичній конференції “Діагностика, профілактика та лікування хвороб продуктивних тварин”, присвяченій 80-річчю факультету ветеринарної медицини Національного аграрного університету (м. Київ, 16-20 жовтня 2000 р.); науково-практичній конференції “Проблеми виробництва екологічно-чистої сільськогосподарської продукції” (м. Житомир, жовтень 2000 р.); міжнародній конференції, присвяченій 25-річному ювілею факультету ветеринарної медицини Дніпропетровського агроуніверситету “Шляхи підвищення резистентності та продуктивності тварин” (м. Дніпро-петровськ, травень 2000), науково-практичній конференції інституту тваринництва центральних районів Української академії аграрних наук “Шляхи розвитку тваринництва в ринкових умовах” (м. Дніпропетровськ, 8 листопада, 2001).

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи опубліковані в 7 наукових статтях, з них 6 в фахових виданнях, а також в монографії “Основы полноценного кормления свиней” (2000).

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 123 сторінках машинописного тексту, містить 56 таблиць. Робота складається із вступу, огляду літератури, методики досліджень, результатів власних досліджень, їх аналізу, висновків та рекомендацій виробництву, списку використаних джерел літератури, що містить 276 найменувань, в т. ч. 74 зарубіжних авторів, 24 додатків.

4

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження провели в 1998-2000 рр. в дослідному господарстві “Дніпро” інституту зернового господарства УААН, де було поставлено два науково-господарських, два фізіологічних експерименти, два контрольних забої свиней та в лабораторіях: кафедри годівлі сільськогосподарських тварин ДДАУ, біомоніторінгу національного державного університету (м. Дніпропетровськ), обласній лабораторії ветеринарної медицини.

Кожний науково-господарський дослід провели на чотирьох групах свиней великої білої породи; в першому досліді кількість тварин в групі становила 13 голів, в другому - 15. Тривалість першого досліду – 118 днів, другого – 120.

На протязі дослідів визначали динаміку живої маси свиней, вивчали окремі гематологічні показники, які характеризують обмінні процеси в організмі тварин.

Для вивчення перетравності поживних речовин, особливостей обміну азоту, кальцію та фосфору на фоні науково-господарських експериментів провели два фізіологічні досліди згідно методичних вказівок ВІТа (Аітова М.Д. та ін., 1984). З цією метою відібрали по три тварини з кожної групи, яких утримували в обмінних клітках, дотримуючись схеми годівлі, що була прийнята для кожного науково-господарського досліду (табл. 1). При цьому керувались методичними вказівками ВІТа (Крохіна В.О. та ін., 1983; Щеглов В.В. та ін., 1987). Тривалість підготовчого періоду становила 10 днів, облікового – 6. Оскільки концентрація заліза в кормах (раціонах) Степу України перевищує потребу свиней в 1,5-2 рази, то ми виключили цей мікроелемент зі складу преміксу в IV групі. Поросятам ІІ групи (перший дослід) і ІІІ групи (в обох дослідах) ми згодовували основний раціон і БВМД з преміксом ДДАУ, в якому використовували хлорид кобальту (6,05 мг), сульфат цинку (40 мг) та міді (25 мг). Таке поєднання та дозировка солей мікроелементів були запропановані Свєженцовим А.І. (1986), але у складі БВМД не були апробовані.

В кормах, зразках калу і сечі за загальноприйнятими методиками (Пєтухова К.О. та ін., 1989) визначали: загальну вологу, загальний азот – методом К’єльдаля; “сирий” жир – методом Рушковського, “сиру” клітковину – за Геннебергом та Штоманом; “сиру” золу – при спалюванні зразків в муфельній печі.

Дослідження крові вели згідно наступних методик: загальний білок сироватки крові – за де Ваарду; неорганічний фосфор – ванадат-молібдатним методом; резервну лужність – по Раєвському; АсАТ, АлАТ – методом Рейтмана і Френкеля; креатинін – за допомогою пікринової кислоти; сечовину – з використанням діацетилмонооксиму.

Оскільки існують повідомлення про взаємодію білкового, мінерального та енергетичного живлення тварин, то ми вивчили закономірності розподілу енергії в організмі свиней при згодовуванні удосконалених БВМД згідно методичних рекомендацій Ноздріна М.Т. (1977), Гамко Л.М. (1982), Панасен-

5

ко Ю.О. (1999). Використання енергії тваринами в наших дослідах визначали в період проведення фізіологічних (балансових) дослідів.

Таблиця 1 - Схема науково-господарських дослідів

Особливості біогеохімічної провінції Степу України з’ясовували шляхом узагальнення даних по концентрації мінеральних речовин в ґрунтах і кормових засобах, досліджень цільної крові та щетини свиней з визначенням концентрації в них заліза, цинку, марганцю, міді та кобальту. Дослідження провели методом атомно-абсорбційного аналізу на спектрофотометрі AAS-30.

Отримані результати обробили методом варіаційної статистики за Плохінським М.О. (1969).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Особливості біогеохімічної ситуації Степу України. При проведенні аналізу комбікормів та БВМД, які використовують для годівлі свиней в Степу України нами встановлена завищена кількість заліза – в 1,5-2 рази більше у зрівнянні з нормами. Разом з цим рівень міді, цинку та кобальту не відповідає потребам молодняку свиней. Вміст заліза і цинку в цільній крові свиней нижче середніх нормативних показників; кількість заліза в зразках щетини значно вища проти оптимального фізіологічного рівня. Зафіксований високий ступінь кореляції між концентрацією кобальту в цільній крові свиней та щетині (r = 0,92). Тісний від’ємний зв’язок виявлений між наявністю заліза, марганцю, міді та цинку в цільній крові піддослідних свиней і щетині (відповідно r = -0,56; -0,37; -0,74; -0,80).

Характер годівлі свиней. В складі основних раціонів були корми, характерні для умов Степу України (дерть пшенична, ячмінна, кукурудзяна). До складу БВМД I – III груп входили наступні компоненти: соєвий і соняшниковий шроти, м’ясо-кісткове та рибне борошно, метіонін, вітамінно-мінеральний  премікс.  Свині IV групи в першому досліді у  складі БВМД отримали 15% кукурудзяного глютену замість частини м’ясо-кісткового та рибного борошна (по масі); в другому досліді кукурудзяним глютеном замінили частину (15%) соняшникового шроту.

Завдяки додаванню БВМД стало можливим довести до норм ВАСГНІЛ (1985) основні поживні речовини раціонів.

Продуктивність свиней. Різні за мікроелементним складом БВМД обумовили неоднакову інтенсивність росту відгодівельного молодняку свиней (табл. 2). Найвищі прирости живой маси (на 17,4% вище, ніж в контролі) тварин

Таблиця 2 - Прирости живої маси піддослідних свиней, M±m

*p = 0,95; **p = 0,990; ***p = 0,999

у першому досліді одержано в IV групі, яка у складі раціону отримувала БВМД з кукурудзяним глютеном і преміксом зі зниженою на 25% кількістю мікроелементів від рівня преміксу КС-4 та виключенням заліза з його складу.

Вживання преміксу ДДАУ обумовило дещо менше підвищення приростів живої маси свиней – на 11,06% порівняно з контролем. Підвищення концентрації йоду з 0,24 мг до 0,3 мг на 1 кг сухої речовини раціону в складі БВМД другої групи свиней не призвело до істотної інтенсифікації приростів живої маси свиней. Тобто в умовах Степу України кількість йоду в складі стандартної БВМД задовольняє потреби молодняку свиней.

В другому науково-господарському досліді, найвищу інтенсивність росту – 674 г на добу - одержано в IV групі свиней, яка отримувала БВМД з кукурудзяним глютеном та премікс без застосування у його складі солей заліза з одночасним 25%-ним зниженням від кількості мікроелементів преміксу КС-4.

Застосування преміксу ДДАУ у складі БВМД в другому експерименті дозволило збільшити прирости живої маси тварин на 9,17% порівняно з контролем.

Фізіологічні дослідження обміну речовин. При біохімічному дослідженні сироватки крові піддослідних свиней не виявлено відхилень від нормативних показників. Внаслідок використання удосконаленої БВМД в раціонах IV групи відбулося підвищення рівня загального білка в організмі піддослідних тварин, активності амінотрансфераз, тобто тих показників, які характеризують анаболічний бік обміну речовин.

Найвищі коефіцієнти перетравності (табл. 3) сирого протеїну, жиру та клітковини виявилися у свиней IV групи, які споживали в основному раціоні БВМД з кукурудзяним глютеном і преміксом зі зменшеною (на 25%) кількістю мікроелементів та без використання в складі БВМД заліза. Висока перетравність основних поживних речовин в значній мірі обумовили інтенсифікацію приростів живої маси молодняку свиней.

В обох дослідах додавання преміксу ДДАУ до складу БВМД третьої групи позитивно вплинуло на збільшення коефіцієнтів перетравності протеїну, жиру та клітковини – відповідно на 2,2-2,7%, 5,2-5,5%, 2,7-3,4%.

При вивченні балансу азоту у свиней піддослідних груп встановлено, що при майже однаковому надходженні азоту з кормами найкраще його використання спостерігалося в IV групі - 72,29%  ±  4,01 проти 65,62% ± 7,6 в контрольній групі першого досліду і 76,4%± 1,44 (р< 0,05) проти 60,79% ± 2,61 в II досліді. Досить ефективно використовували азот свині, які у складі БВМД споживали премікс ДДАУ (68,14% ± 3,46 в I досліді та 72,25% ± 1,15 в II досліді). Всі ці зміни в обміні речовин в значній мірі обумовили досить значні прирости живої маси у тварин цих груп. В I досліді найефективніше використання кальцію та фосфору спостерігалося в II та IV групах і, як наслідок, кістки тварин другої групи виявились найбільш міцними (497,4 кг/см2 проти 380,2 кг/см2 в контролі). В II досліді зберігалася аналогічна тенденція (438,9 кг/см2 проти 356,8 кг/см2 в контролі).

8

Таблиця 3 - Перетравність поживних речовин раціонів, M±m, n=3

*p<0,05

Обмін енергії в організмі молодняку свиней

В Україні проблемами енергетичного живлення тварин займались: Свєженцов А.І. (1982), Цюпко В.В. (1984), Гноєвой В.І. (1985), Цвігун А.Т. (1993), і все ж дані з цього питання дуже обмежені. Майже відсутні дані про взаємозв’язок в обміні речовин між мінеральними речовинами, протеїном та енергією. Тому ми прийняли за необхідне виявити особливості розподілу спожитої енергії в організмі піддослідних свиней.

Забезпеченість тварин майже рівною концентрацією валової енергії практично однаково впливала на вилучення енергії корму (обмінна енергія знаходилась в межах 37,42-39,75 МДж в першому досліді та 41,42-42,08 МДж – в другому).

В обох дослідах переважністю в використанні енергії характеризувались тварини IV групи, які споживали у складі удосконаленої БВМД кукурудзяний глютен та зменшену на 25% кількість мікроелементів від рівня преміксу КС-4 (без додавання заліза). В I досліді у свиней цієї групи коефіцієнт обмінності складав 82,08%, проти 78,06% в контролі.

Разом з тим коефіцієнт корисної дії (ККД) корму складав 36,86%, перевищуючи показник I групи на 5,14% (табл. 4).

9

В II досліді коефіцієнт обмінності був майже на одному рівні у всіх групах, тільки в IV відмічена тенденція до збільшення цього показника. ККД корму перевищував контроль на 2,92%. Удосконалення рецептури БВМД шляхом зниження на 25% концентрації мікроелементів від рівня преміксу КС-4 (без застосування заліза) та включення до її складу кукурудзяного глютену супроводжувалось зниженням затрат обмінної енергії на 1000 ккал продукції: в I і II досліді цей показник був меншим, ніж в контрольній групі майже на 1 МДж обмінної енергії.

Таблиця 4 - Розподілення енергії в організмі молодняку свиней

Отже, застосування БВМД удосконаленого складу призводить до економного використання енергії кормів.

Як результат оптимізації мікромінерального живлення молодняку свиней, в їх організмі посилювались процеси синтезу м’яса (табл. 5). Особливо це стосується тварин, які споживали БВМД з кукурудзяним глютеном та зменшеною на 25% кількістю мікроелементів, а також БВМД з преміксом ДДАУ.

Дослідження хімічного складу найдовшого м’яза спини піддослідних свиней показали, що найбільше протеїну вміщувалося в зразках IV групи (21,55% проти 19,94% в контролі в першому досліді і 22,01% проти 21,87% - в другому).

10

Таблиця 5 - Результати контрольного забою свиней, M ± m, n=3

Використання удосконалених БВМД в раціонах молодняку свиней не викликає порушень гістологічної структури паренхіми печінки свиней, що свідчить про відсутність метаболічних порушень в їхньому організмі тобто в умовах науково-господарських дослідів згодовування експериментальних БВМД не вплинули негативно на функцію цього органу. Використання удосконалених рецептур білково-вітамінно-мінеральних добавок не привело до погіршання смакових якостей м’яса та бульйону з нього.

Результати виробничої перевірки показали, що молодняк свиней, якому у складі раціону згодовували БВМД, виготовлену за рецептурою IV дослідної групи, ріс на 9,73% інтенсивніше, ніж в контролі, де використовували БВМД зі стандартним преміксом КС-4. При цьому рентабельність виробництва склала 14,28% проти 10,11% в контролі.

11

Економічна ефективність використання

удосконалених БВМД

Встановлено, що найбільш економічно доцільно годувати свиней на раціонах з включенням удосконалених БВМД, в тому числі з кукурудзяним глютеном та зниженою на 25% кількістю мікроелементів від рівня преміксу КС-4 з одночасним виключенням з його складу заліза (табл. 6).

Таблиця 6 - Економічна ефективність використання удосконалених БВМД в годівлі молодняку свиней (I дослід)

Рентабельність приросту свиней IV групи в I досліді виявилась на 32,4% вищою, ніж в контрольній групі. Рентабельність виробництва свинини в II досліді в означеній групі тварин склала 30,7%, що на 18,9% перевищувало контроль.

ВИСНОВКИ

1. Біогеохімічна провінція Степу України характеризується значним надлишком заліза в кормових засобах, дефіцитом міді, цинку, кобальту.

12

Забезпеченість вказаними мікроелементами свиней за рахунок води складає всього 0,06-2,47% від норми. Встановлена тенденція до зниження концентрації заліза, цинку в цільній крові свиней, в зразках щетини – тенденція до збільшення концентрації заліза проти нормативних показників, що свідчить про необхідність оптимізації раціонів за мікроелементним складом.

2. Удосконалення рецептури БВМД зниженням рівня мікроелементів в складі преміксу КС-4 на 25% та виключенням з рецептури заліза, а також заміна м’ясо-кісткового і рибного борошна у складі БВМД кукурудзяним глютеном (15% по масі) сприяє:

- покращенню перетравності органічної речовини на 2,62%, протеїну – на 10,99%, жиру – на 12,06%, клітковини – на 7,02%;

- збільшенню середньодобових приростів маси на 17,4%, скорочення затрат кормових одиниць на 19,3% та перетравного протеїну на 19,5%.

3. Заміна соняшникового шроту у складі удосконаленої БВМД кукурудзяним глютеном (15% по масі) супроводжується:

- покращенням перетравності протеїну на 8,64%, жиру – на 3,3%, клітковини – на 7,42%;

- збільшенням середньодобових приростів маси тіла свиней на 10,3% при одночасному зниженню затрат кормових одиниць на 13,38% та перетравного протеїну на 13,4%.

4. Додавання БВМД з кукурудзяним глютеном та зниженою на 25% кількістю мікроелементів (від рівня преміксу КС-4) без застосування солей заліза підвищує засвоєння азоту в організмі молодняку свиней.
5. Використання рецептури БВМД зі зменшеним на 25% вмістом мікроелементів (без заліза) та додавання до її складу кукурудзяного глютену призводить до ефективнішого використання енергії корму і, як наслідок, підвищення коефіцієнтів обмінності (на 1,34-4,02%) та коефіцієнту корисної дії корму (на 2,92-5,14%).
6. Застосування в раціонах молодняку свиней на вирощуванні та відгодівлі БВМД зі зменшеною на 25% кількістю мікроелементів без додавання заліза та використанням кукурудзяного глютену збільшує вихід м’яса на 3,3-3,56%, призводить до зростання площі “м’язового вічка”.
7. Використання удосконалених БВМД для молодняку свиней на вирощуванні та відгодівлі не призводить до суттєвих змін в біохімічному складі крові (АсАТ, АлАТ, загального білка, резервної лужності), порушень гістологічної структури паренхіми печінки свиней, що свідчить про відсутність метаболічних порушень в їхньому організмі.
8. Згодовування преміксу ДДАУ у складі БВМД супроводжувалось збільшенням середньодобових приростів живої маси на 9,2-11,1%, покращення коефіцієнтів перетравності протеїну на 2,24-2,69%, жиру – на 5,19-5,55%, клітковини – на 2,42-3,43%, збільшення рентабельності виробництва свинини на 15,1-23,2%.

13

9. В умовах Степу України застосування йодиду калію (в формі амілоїдину) в складі преміксу ДДАУ не призводить до збільшення продуктивності свиней, що свідчить про недоцільність підвищення концентрації йоду в раціонах у зрівнянні з діючими нормами.

10.Застосування БВМД з кукурудзяним глютеном та зниженим рівнем мікроелементів (від рівня стандартного преміксу КС-4) призводить до зниження собівартості 1 ц приросту на 51,8-60,7 грн., збільшення прибутку від реалізації 1 ц приросту, підвищення рентабельності виробництва свинини на 18,9-32,4%.