|
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ СВИНАРСТВА ІМ. О.В. КВАСНИЦЬКОГО УААН
На правах рукопису
Гребеник ГРИГОРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
УДК 636.47.082.22
Удосконалення продуктивних та племінних якостей свиней великої білої породи у племінних господарствах Сумщини
06.02.01 – розведення та селекція тварин
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Полтава – 2005
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Полтавській державній аграрній академії
Науковий керівник – кандидат сільськогосподарських наук,
доцент
Нагаєвич Віталій Михайлович,
Полтавська державна аграрна академія,
проректор з навчальної роботи
Офіційні опоненти:
доктор сільськогосподарських наук,
член-кореспондент УААН, професор
Березовський Микола Давидович,
Інститут свинарства ім.О.В.Квасницького УААН,
завідувач відділу розведення і генетики
сільськогосподарських тварин;
кандидат сільськогосподарських наук,
доцент
Барановський Дмитро Іванович,
Харківська державна зооветеринарна академія,
декан технологічного факультету.
Провідна установа – Херсонський державний аграрний університет, кафедра генетики та розведення сільськогосподарських тварин.
Захист відбудеться 5 травня 2005 р.
о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради
(К.44.351.01) при Інституті свинарства ім. О.В.Квасницького УААН
36006, м. Полтава, вул.Шведська Могила, 1.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту свинарства
імені О.В.Квасницького УААН, м. Полтава, вул. Шведська Могила, 1
Автореферат розісланий 29 березня 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат біологічних наук О.І.Підтереба
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Галузь свинарства була і є найбільш перспективною у вирішенні м’ясної проблеми у тваринництві. Значна увага при цьому надається підвищенню продуктивності тварин за рахунок селекційного процесу. За останні роки в Україні створені нові високопродуктивні породи: полтавська м’ясна та українська м’ясна [Баньковський Б.В. та ін., 1996; Баньковский Б.В., 1998; Медведев В.А., Ткачев А.Ф., 1976, Соловйов І.В., 1994], а також спеціалізовані внутрішньопородні лінії і типи [Березовський М., 1996; Березовский М.Д., 2002; Березовский М.Д. 1990; Березовский М.Д., Ноздри- на Н.П., 1985; Медведев В.А., 1995], які широко використовуються для одержання внутрішньопородних і міжпородних гібридів, що сприяє підвищенню продуктивності свиней. Значно вплинули на підвищення племінних та продуктивних якостей і тварини зарубіжної селекції.
В Україну у різні роки були завезені свині великої білої породи англійської, шведської, естонської селекції, які використовувались при створенні вітчизняних заводських ліній і типів, що сприяло значному підвищенню швидкостиглості свиней та поліпшенню їх м’ясних якостей [Голуб Н.Д., 1975; Голуб Н.Д., Бондаревская Е.Н., 1990; Голуб Н.Д. та інші, 1995].
Галузь свинарства в Сумській області здавна мала значну питому вагу в загальному сільськогосподарському виробництві регіону. В області розводиться чотири основні планові породи свиней: велика біла, миргородська, велика чорна і полтавська м’ясна. Основною породою свиней є велика біла, яка розводиться в усіх районах Сумської області і питома вага якої складає 98 відсотків від загального поголів’я. За весь період роботи племінних заводів в області було створено ряд високопродуктивних заводських ліній, родин і заводський тип свиней у великій білій породі.
Враховуючи вищенаведене, нами ставилось за мету проаналізувати методи удосконалення свиней великої білої породи у провідних племзаводах Сумщини, вивчити продуктивність свиней великої білої породи вітчизняної, естонської та німецької селекції, та намітити нові напрямки в подальшій селекційній роботі по вдосконаленню відгодівельних та м’ясо-сальних їх якостей.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідних робіт Полтавської державної аграрної академії по темі “Створити високопродуктивні стада свиней з використанням генотипів вітчизняної і зарубіжної селекції”. (№ держреєстрації теми 0105U002166)
Мета та завдання досліджень. Метою досліджень було вивчити:
- історію становлення та розвитку великої білої породи свиней у племінних господарствах Сумської області (методи створення заводських ліній і родин, лебединського заводського спеціалізованого типу УВБ-2);
- встановити вплив свиней шведської, англійської, естонської і німецької селекції на ріст і розвиток молодняку;
- вивчити вплив кнурів зарубіжної селекції на репродуктивні якості свиноматок;
- відгодівельні та м’ясо-сальні якості молодняку української, німецької та естонської селекції;
- визначити біохімічні та імунологічні показники крові у молодняку української, німецької і естонської селекції;
- вивчити фізико-хімічні властивості продуктів забою;
- визначити комбінаційну здатність;
- встановити економічну ефективність використання кнурів зарубіжної селекції.
Предмет досліджень. Предметом досліджень є комплекс історико-теоретичних, селекційних, екстер’єрних та інтер’єрних показників, відгодівельних та м’ясо-сальних якостей свиней великої білої породи української, шведської, німецької та англійської селекції в провідних племзаводах Сумщини.
Об’єкт досліджень – продуктивність свиноматок, ріст і розвиток молодняку, відгодівельні, забійні і м’ясо-сальні якості, біохімічні та гематологічні показники крові.
Методи досліджень: історико-науковий, популяційний, зоотехнічний, фізіологічний, біохімічний, біометричний та економічний.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні в умовах провідних племінних господарств Сумщини проведені наукові дослідження, спрямовані на вивчення продуктивних якостей свиней великої білої української, шведської, німецької та естонської селекції. Дослідженнями доведено найбільш ефективне використання свиноматок великої білої породи української селекції (УВБ-2) у поєднанні з кнурами великої білої німецької і естонської селекції, доля кровності яких повинна бути в межах – 1/4 - 1/8.
Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень стали основою рекомендацій з удосконалення селекційно-племінної роботи великої білої породи свиней у Сумській області, які реалізовані через програми: “Програма якісного вдосконалення тварин у господарствах Сумської області на 1990-2000 роки”, “Програма розвитку племінного тваринництва та м’ясної худоби в господарствах Сумської області на 1996-2006 роки”, “Програма формування конкурентоспроможних галузей спеціалізованого молочного і м’ясного скотарства, свинарства, вівчарства і конярства 1996-2006 року в господарствах Сумської області”, “Програма (бізнес-план) створення високопродуктивних стад в окремих господарствах області”.
Найбільш ефективні варіанти парувань кнурів естонської, шведської та німецької селекції та свиноматок великої білої породи лебединського заводського типу УВБ-2 впроваджені у практику племінної роботи племзаводу “Штепівка” Лебединського району Сумської області.
Особистий внесок здобувача. Декларація особистої участі автора полягає в організації і проведені досліджень, відборі та підборі поголів’я, зборі і узагальненні, біометричній обробці первинних даних. Автором проведено історико-науковий аналіз методів селекції при створенні лебединського заводського типу свиней великої білої породи. Здобувач безпосередньо приймав участь у створенні племінного заводу “Штепівка”, та впровадження результатів досліджень. Понад 90% матеріалу, викладеного в дисертації, належить автору.
Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень дисертації доповідались та обговорювались і отримали позитивну оцінку на науково-виробничих конференціях Полтавської державної аграрної академії (2001-2002 р.р.), Сумського Національного аграрного університету (2002-2003 р.р.), на ІХ Міжнародній науково-виробничій конференції “Актуальні проблеми розвитку свинарства” м.Миколаїв (2002 р.), на засіданні кафедри технології виробництва продукції тваринництва ПДАА (2004 р.), відділу розведення і генетики Інституту свинарства УААН (2004 р.).
Публікації. Основні результати наукових досліджень по темі дисертації знайшли відображення у дев’яти працях, опублікованих на сторінках фахових видань, затверджених ВАК України.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 187 сторінках комп’ютерного тексту і включає: вступ, огляд літератури, мета та методи досліджень, результати власних досліджень, аналіз і узагальнення результатів, висновки і пропозиції виробництву, містить 52 таблиці, 9 рисунків. Список використаної літератури включає 283 джерел, із яких 48 на іноземній мові.
ОсновнИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Матеріали та методи досліджень. Селекційна робота з великою білою породою свиней в провідних племзаводах “Василівка”, “Михайлівка” протягом багатьох років проводиться під методичним керівництвом наукових співробітників Інституту свинарства ім.О.В.Квасницького УААН і викладачів Полтавської державної аграрної академії (доцент Голуб Н.Д.). За цей період було створено 3 заводські лінії, 4 заводські родини, лебединський заводський тип і спеціалізована лінія УВБ-2 з поліпшеними відгодівельними якостями.
Дослідження проводили у два етапи. На першому етапі для вивчення методів селекції спрямованої на удосконалення племінних стад свиней проводили аналіз методів селекції зі стадом за 1980-2003 роки племзаводів “Василівка” і “Михайлівка”, перспективного плану розвитку свинарства в Сумській області, матеріали апробації заводських ліній, родин і типів.
Другий етап дисертаційної роботи виконувався на базі племзаводу “Штепівка”. Стадо племзаводу сформовано за рахунок завезення молодняку із племзаводів “Василівка” Сумської та ім. Литвинова Луганської областей, які були провідними господарствами при створенні спеціалізованої лінії і заводського типу УВБ-2. Свиноматки мали міцний тип конституції, хороші репродуктивні якості: багатоплідність – 11,1-11,4 гол., маса гнізда поросят в 2 місяці – 185-195 кг.
За період 1998-2003 років у стаді використовувалися кнури лебединського заводського типу (УВБ-2), кнури великої білої породи естонської і німецької селекції.
Враховуючи, що свині великої білої породи естонської і німецької селекції характеризуються більш вираженим м’ясним типом, нами і було поставлено за мету вивчити продуктивність та деякі біологічні особливості молодняку свиней, одержаних від парування їх зі свиноматками великої білої породи вітчизняної селекції ЛЗТ УВБ-2.
Дослідження проводили за такою схемою.
Таблиця 1
Схема досліду
ЛЗТ УВБ-2 – лебединський заводський тип
українська велика біла – 2.
ВБЕ – велика біла естонської селекції.
ВБН – велика біла німецької селекції.
Вивчали репродуктивні якості свиноматок при різних варіантах парування, ріст і розвиток піддослідного молодняку, відгодівельні та м’ясні якості, фізико-хімічні властивості м’яса та деякі біохімічні показники крові. Із морфологічних показників крові вивчали кількість еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну в крові, а з біохімічних – вміст білка і співвідношення білкових фракцій та трансаміназ (АСТ і АЛТ).
Відгодівельні якості оцінювали за такими показниками: середньодобових приростів, віку досягнення живої маси 100 кг і витрати кормів на 1 кг приросту.
Контрольний забій свиней проводили на Кременчуцькому м’ясокомбінаті по 5 голів із кожної групи. При цьому визначали забійну масу і забійний вихід за загальноприйнятою методикою.
Фізико-хімічні властивості м’яса і сала вивчали в лабораторіях Інституту свинарства УААН.
З метою вивчення клінічного стану тварин і їх резистентності у молодняку свиней брали кров у віці 60, 120, 180, 240 днів. У якій визначали вміст еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну.
Кількість еритроцитів і лейкоцитів визначали за допомогою фотоеритрогемометра, модель М-065; вміст загального білка – рефрактометром ІРФ-22.
Білкові фракції сироватки крові експрес-методом по А.С. Карпюку (цит. по Кондрахіну І.П., 1985).
Активність амінотрансфераз (АСТ і АЛТ) визначали методом S. Reitman, S. Frankel (1957), в модифікації Т.С. Пасхіної.
Загальний білок визначали рефрактометрично за методом Рейсса.
Бактерицидну активність сироватки крові – фотоелектроколориметричним методом по О.В. Смирновій, 1966, а як тест-культуру використовували Е. сoli (штам 0-139).
Лізоцимну активність сироватки крові – фотоелектроколориметричним методом у модифікації відділу зоогігієни УНД ІЕВ, а як тест-культуру використовували M. Lysodeikticus (штам 2655).
Фагоцитарну активність нейтрофілів визначали за методом Е.Ф.Чернушенко і Л.С. Когосової, 1978, а як тест-культуру використовували staph. аureus (штам 209 Р). Загальну кількість імуноглобулінів – за методом М.А. Костини (1985).
Економічну ефективність відгодівлі молодняку свиней розраховували шляхом визначення собівартості 1кг приросту, прибутку від реалізації 1ц свинини та рівня рентабельності.
Статистичну обробку одержаних результатів досліджень проводили за методикою М.О.Плохінського. Вірогідність одержаних величин між групами визначали за допомогою критеріїв Стьюдента.
РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Історія становлення та розвитку свиней великої білої породи Сумської області. Розведенням свиней великої білої породи племінні господарства Сумської області займаються з 1930 року.
Комплектування стад проводилося за рахунок завозу племінного молодняку із провідних племзаводів Росії – “Венцы Заря”, “Никоновское” і “Большое Алексеевское”.
Це були тварини генеалогічних ліній кнурів Свата, Драчуна, Лафета, Сніжка, Сталактита та генеалогічних родин свиноматок Волшебниці, Тайги, Сніжинки, Чорної Пташки, Ясочки, Химери та Сої.
З метою поліпшення продуктивних якостей наявного поголів’я свиней були завезені кнури-плідники із Англії, Швеції і Естонії. Так з’явилися генеалогічні лінії Громкого (Кінг Девід), Шалуна, Шаблона, Карпа, Оріона, Кролле, Йєтта, Йоли і генеалогічні родини свиноматок Ариски, Шихти, Шини, Майє, Лійзи, Кийї, Кай.
У племзаводах Сумської області створено і апробовано три заводські лінії кнурів Драчуна 65 (А.Х.Кащенко, В.Г.Сокол, 1966), Громкого 6767 і Драчуна 8435 (Н.Д.Голуб, Г.Г.Клюс та інші, 1975, 1995) і чотири заводські родини свиноматок (Н.Д.Голуб, В.Г.Сокол, 1972, 1983) – Волшебниці 2488, Волшебниці 10202, Волшебниці 1988 і Чорної Пташки 6554.
При створенні заводських ліній використовували віддалений і помірний інбридинг на родоначальника (метод “кільцювання”, топкросінг, оцінку і відбір ремонтного молодняку за власною продуктивністю та оцінку, відбір і підбір кнурів і маток за відгодівельними і м’ясними якостями. Значий вплив на продуктивність кнурів даних заводських ліній виявили кнури великої білої породи зарубіжної селекції (англійської – Громкий 6767 і шведської – Драчун 8435).
При створенні заводських родин були використані такі методи селекції, як оцінка свиноматок за репродуктивними і материнськими якостями, виявлення найбільш вдалих поєднань кнурів і свиноматок та їх інтенсивне використання для закріплення кросу ліній; спрямоване вирощування ремонтного молодняку.
Саме ці лінії та родини і стали основною генеалогічною структурою при створенні заводського типу свиней, який був апробований комісією Міністерства сільського господарства і продовольства України у 1993 році.
Генеалогія лебединського заводського типу представлена 7 основними лініями кнурів та 6 родинами свиноматок. Найбільш поширеними лініями кнурів місцевої селекції слід вважати лінії Свата, Драчуна, Леопарда, Секрета. Із ліній естонської і шведської селекції виділяються кнури лінії Сегера, Нута, Шалуна і Шаблона.
У складі лебединського заводського типу представлені до апробації 2 заводські лінії (Драчуна 8435 і Громкого 6767) і 4 заводські родини (Волшебниці 1988, Чорної пташки 6554, Волшебниці 8756, Волшебниці 6928).
При вивченні поєднаності стад племзаводів “Василівка”, ім. Щорса Миколаївської області і “Венцы Заря” Краснодарського краю гетерозис краще проявився за репродуктивними якостями, ніж за відгодівельними.
Найбільш повний прояв гетерозису спостерігався за багатоплідністю між тваринами племзаводу “Василівка” та ім. Щорса – 13,6%, за живою масою поросят у 2 місяці в усіх поєднаннях в межах 8,4-18,4%, за відгодівельними якостями ефект гетерозису був в межах 0,4-3,5%, за віком досягнення живої маси 100 кг і 2,5-6,7% за затратами корму на 1 кг приросту.
Таким чином, можна зробити висновки, що створення спеціалізованих ліній у свинарстві, розведення свиней методом замкнутого стада (популяції), використання диференційованої селекції і подальший міжлінійний крос потомків є фактором підвищення продуктивності свиней при чистопородному розведенні.
Використання кнурів зарубіжної селекції. Згідно вищенаведеної методики у експериментальній частині роботи було поставлене завдання вивчити вплив кнурів великої білої породи німецької і естонської селекції на ріст, розвиток і продуктивність свиней великої білої породи української селекції.
Дослідження проводилися на базі племзаводу “Штепівка” за період з 2001 по 2004 роки. Вивчали вплив кнурів великої білої породи естонської і німецької селекції на продуктивність і розвиток свиней лебединського заводського типу батьківської спеціалізованої лінії з поліпшеними відгодівельними якостями (ЛЗТ УВБ-2).
Були сформовані 3 групи свиноматок – аналогів за розвитком і продуктивністю, по 30 маток в кожній групі (табл. 1), які відносяться до генеалогічних родин Волшебниці, Чорної Пташки, Тайги і Сої.
За свиноматками І (контрольної) групи були закріплені кнури-плідники великої білої породи української селекції (ЛЗТ УВБ-2) генеалогічних ліній Свата, Карпа і Драчуна, свиноматки ІІ (дослідної) групи були спаровані кнурами великої білої породи німецької селекції генеалогічних ліній Цаго, Вінцера і Фалтона, а свиноматки ІІІ (дослідної) групи спаровані з кнурами великої білої породи естонської селекції генеалогічних ліній Йоли, Тайка і Принца.
Продуктивність свиноматок. Продуктивність свиноматок вивчали за загально прийнятими показниками (табл. 2).
Таблиця 2
Продуктивність свиноматок
Експериментальні дані показують, що багатоплідність свиноматок була достатньо високою в усіх дослідних групах. Свиноматки контрольної групи мали багатоплідність 11,6 поросяти, масу гнізда поросят при відлученні – 188,5кг, збереженість поросят до 2-місячного віку було на рівні 90,2%.
Багатоплідність свиноматок ІІ дослідної групи (спарованих кнурами німецької селекції) становила також 11,6 поросяти, жива маса гнізда поросят при відлученні – 185,6 кг, що менше контрольної групи на 2,9 кг. Дещо нижчим був відсоток збереження поросят до 2-місячного віку – 89,9%, що пов’язано, напевно, з процесом їх адаптації. Свиноматки ІІІ дослідної групи (спаровані з кнурами естонської селекції) мали багатоплідність 11,5 поросяти, що нижче контрольної групи на 0,1 поросяти. Маса гнізда поросят при відлученні становила 189,1 кг. Однак вірогідної різниці за цим показником між даними групами не встановлено. Збереженість поросят була вищою у свиноматок ІІІ групи.
Отже, кнури німецької і естонської селекції суттєво не відрізнялися від кнурів вітчизняної селекції ні за багатоплідністю, ні за масою поросят у 2 місяці. Різниця за цими показниками була незначною і статистично не вірогідною (при Р<0,90).
Ріст і розвиток молодняку. Відмічена різниця в показниках росту і розвитку піддослідного молодняку.
Результати показали (табл. 3), що у віці 2 місяці середня жива маса була у поросят І і ІІІ груп – 17,8 кг, а у поросят від кнурів німецької селекції – 17,3 кг, що на 2% менше. У віці 4 місяці поросята німецької селекції уступали своїм ровесникам із контрольної групи всього на 0,2 кг, а в 6 місяців перевищували контрольну групу на 3,2 кг, або 4,4%.
Тварини ІІІ групи у 6-місячному віці перевищували своїх ровесників з контрольної групи на 4,6 кг, або 6,2% (Р>0,95).
Живої маси 100 кг досягали підсвинки ІІІ і ІІ дослідних груп за 215,8- 223,9 днів, що на 18,6-10,5 днів раніше за підсвинків з контрольної групи (Р>0,99).
При цьому менші затрати кормів мали свині ІІ і ІІІ дослідних груп – 5,0 і 4,8 корм. одиниць відповідно.
Свині другої дослідної групи на виробництво 1 кг приросту витрачали на 0,5 корм. од. менше у порівнянні з контрольною групою, або на 9,1%, а свині третьої дослідної групи витрачали менше кормів порівняно з контрольною групою на 0,7 корм. од., або 12,8%.
Таблиця 3
Відгодівельні якості молодняку свиней
Облік росту показав, що існує статистично вірогідна різниця між підсвинками контрольної і дослідних груп за промірами глибини грудей і обхвату п’ясті поросят у віці 2 місяці. Так поросята від кнурів німецької селекції мали більшу глибину грудей на 7,4% (Р>0,999), а естонської селекції на 9,7% (Р>0,999).
Обхват п’ясті у поросят німецької і естонської селекції становив 11,5 см, а у поросят української селекції 10,9 см, що більше на 0,6 см, або 5,5% (Р>0,9). У віці 4 місяців встановлена статистично вірогідна різниця між контрольною і ІІ та ІІІ дослідними групами за довжиною тулуба на 2,7% (Р>0,95) і 3,5% (Р>0,95), висотою в холці на 7,8% (Р>0,9) і шириною грудей на 8,6% (Р>0,95). Встановлена статистично вірогідна різниця у віці 6 місяців за довжиною тулуба між молодняком контрольної групи і ІІ дослідної групи на 6,9см (Р>0,999), а також ІІІ дослідної групи на 5,1см (Р>0,95), або 6,7 і 4,9% відповідно. За промірами глибини грудей встановлена різниця на 1,7-2,1см, або 6,5% (Р>0,95) і 8,0% (Р>0,95) відповідно. За іншими промірами статистично вірогідної різниці не встановлено (табл. 4).
Таблиця 4
Лінійні проміри молодняку свиней
Таким чином, молодняк одержаний від кнурів великої білої породи німецької і естонської селекції має значно краще виражений м’ясний тип продуктивності, що підтверджується величиною таких промірів як довжиною тулуба і обхвату грудей. Різниця за такими показниками у підсвинків І групи становила 15,8см, у підсвинків ІІ групи – 22,6см і у підсвинків ІІІ групи – 18,5см. Слід відмітити, що за період з 2 до 6-ти місячного віку довжина тулуба у підсвинків контрольної групи збільшилась на 30,1см, у підсвинків ІІ дослідної групи (німецька селекція) – на 37,2см і ІІІ дослідної групи (естонська селекція) – на 34,7см, що свідчить про більш інтенсивний ріст довжини тулуба у підсвинків дослідних груп і становила 151,0-147,1%, тоді як у контрольній групі – 141,1%. Підсвинки від кнурів зарубіжної селекції мали дещо більший обхват п’ясті – на 0,4-0,9см і глибину грудей – на 1,2-1,7см.
На думку багатьох вчених, проміри не завжди дають об’єктивну оцінку тілобудови, а тому, для більш повної оцінки пропорцій будови тіла тварин, були розраховані індекси розтягнутості, збитості, масивності, високоногості, глибокогрудості, широкогрудості і костистості.
Таблиця 5
Індекси тілобудови дослідних свиней
Аналіз таблиці 5 показав, що тварини дослідних груп (німецької та естонської селекції) мали більший індекс розтягнутості у 6-ти місячному віці на 13,88% (Р>0,99) і 12,9% (Р>0,99), менший індекс збитості на 5,27% (Р>0,99) і на 1,81% (Р>0,9) відповідно. Статистично вірогідна різниця виявлена за індексом глибокогрудості, високоногості, масивності і костистості.
Таким чином, аналізуючи екстер’єрний профіль піддослідних свиней за допомогою індексів можна зробити висновок, що свині естонської і німецької селекції мали більш розтягнутий і глибокий тулуб, а індекс високоногості їх навпаки був дещо менший.
М’ясні якості піддослідних свиней. Найбільшим забійним виходом характеризувалися підсвинки ІІ і ІІІ групп, у яких він становив 74,45 і 77,33%, що вище від контрольної групи на 3,26 і 3,14% відповідно (Р>0,90).
Свині дослідних груп мали значно кращі м’ясні якості. Довжина напівтуші у підсвинків контрольної групи становить 92,0±0,84 см, а дослідних груп 95,4-95,6 см, що більше на 3,4-3,6 см (Р>0,99) (табл. 6).
За показниками товщини сала на холці туш підсвинки, одержані від кнурів німецької і естонської селекції, мали нижчі показники порівняно з молодняком свиней української селекції на 4,3 і 7,3%.
За товщиною сала над 6-7 грудними хребцями установлена статистично вірогідна різниця між тваринами контрольної і ІІ дослідної групи – на 21,8% (Р>0,95) і ІІІ дослідної групи – на 6,6% (Р>0,90).
За масою внутрішнього жиру також встановлена статистично вірогідна різниця між тваринами контрольної і дослідними групами.
Таблиця 6
М’ясні якості піддослідних свиней (М ± m, по 5 голів в кожній групі)
| 
