|
ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КОЦЮБЕНКО Ганна Анатоліївна
УДК 636.127:636.082
УДОСКОНАЛЕННЯ ПРИЙОМІВ ПІДВИЩЕННЯ РОБОТОЗДАТНОСТІ ТА ПОКРАЩЕННЯ ЕКСТЕР’ЄРНО-КОНСТИТУЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ КОНЕЙ УКРАЇНСЬКОЇ ВЕРХОВОЇ ПОРОДИ
06.02.01. - розведення та селекція тварин
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Херсон 1998
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі генетики і розведення сільськогосподарських тварин Херсонського державного аграрного університету.
Провідна установа: - Національний аграрний університет, Міністерство АПК України, м. Київ
Захист дисертації відбудеться “__30__”__”11 __” 1998 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К-47.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті (Херсон-6, вул. Р.Люксембург, 23, кім. ___).
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Херсонського державного університету за адресою: Херсон–6, вул. Р. Люксембург, 23.
Автореферат розісланий “_30”________10_______1998 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Карапуз В.Д
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. На Україні за останні роки при умовах ринкової економіки більше звертається уваги на розвиток конярства, в якому далеко не останнє місце займає наша вітчизняна порода - українська верхова. На сучасному етапі розвитку конезаводства основною проблемою є удосконалення селекційно-генетичних ознак української верхової породи, таких як роботоздатність та екстер’єрно-конституційні особливості.
Роботоздатність - головна ознака, тому основна мета спортивного та племінного конярства - це вирощування висококласного коня, який відповідає вимогам сучасного світового рівня.
Актуальною задачею є вивчення впливу взаємодії генотипу і середовища на робочі якості коней, а також проведення порівняльної оцінки роботоздатності маточних родин та гнізд української верхової породи з метою вибору найбільш ефективних для подальшої селекційно-племінної роботи.
На наш погляд, недостатньо проведено досліджень щодо робочих якостей коней української верхової породи з комплексним вивченням їх взаємодії з екстер’єрно-конституційними ознаками та інтенсивністю формування, оцінки екологічних та генетичних параметрів їх адаптивної здатності, тому ці питання є актуальними.
Зв’язок роботи з науковою темою. Основу експериментальної частини дисертаційної роботи складають результати, отримані при виконанні плану науково-дослідних робіт кафедри генетики і розведення сільськогосподарських тварин Херсонського державного аграрного університету (N держ. реєстрації 0195U028318): “Розробка генетичних основ селекції тварин з використанням сучасних досягнень популяційної і екологічної генетики”
Мета да завдання досліджень. Метою досліджень стало вивчення типологічних особливостей коней української верхової породи за мірними ознаками та встановлення зв’язку класів розподілу з роботоздатністю; встановлення зв’язку інтенсивності формування коней в ранньому онтогенезі з їх наступним ростом і роботоздатністю; визначення загальної та специфічної комбінаційної здатності ліній, родин і заводських гнізд.
Конкретно в роботі були поставлені слідуючі завдання:
- встановити зв’язок розподілу коней на класи модальний, мінус та плюс-варіанти до мірних ознак з їх показниками екстер’єру, бальної оцінки та роботоздатності;
-вивчити можливості використання показників інтенсивності формування для прогнозування росту, розвитку тварин
і їх спортивних якостей;
- розробити критерії інтегральної оцінки генотипової цінності коней з використанням пробіт-методу;
- вивчити комбінаційну здатність ліній, родин і гнізд коней української верхової породи;
- оцінити еколого-генетичні параметри ліній, родин, гнізд коней вивченого генотипу;
- розробити прийоми відбору в конярстві з використанням типологічних особливостей тварин.
Наукова новизна роботи. Проведені дослідження обгрунтували доцільність виділення в популяції коней української верхової породи різних груп розподілу за типологічними особливостями, що сприяє відбору тварин з високими оцінками роботоздатності;
- встановлено високий зв’язок показників інтенсивності формування в ранньому онтогенезі з наступними показниками росту коней та їх роботоздатністю;
- вивчено ефекти загальної та специфічної комбінаційної здатності основних ліній, родин , гнізд в породі, оцінено показники їх пластичності і стабільності.
Практичне значення роботи. Відбір тварин з оптимальних класів розподілу за мірними ознаками сприяє підвищенню їх роботоздатності та спортивних якостей. Використання оцінки за інтенсивність формування дозволяє прогнозувати продуктивні якості, що прискорює темпи селекційного прогресу в породі.
Особистий внесок дисертанта. Безпосередня участь в розробці тематики досліджень, в збиранні первинних даних роботоздатності та мірних ознак коней, в їх обробці та аналізі, формулюванні наукових положень, які витікають з результатів досліджень.
Апробація роботи. Матеріали, окремі розділи та результати дисертаційної роботи доповідались на обласних науково-практичних конференціях “Перспективні напрямки розвитку АПК Причорноморського регіону” (Миколаїв,1996), (Миколаїв,1997) та на науковій конференції Херсонського сільськогосподарського інституту, а також на роз-ширеному засіданні кафедри генетики і розведення сільськогосподарських тварин ХСГІ.
Публікація результатів дослідженнь. Матеріали по темі дисертації опубліковані в журналах “Тваринництво України” (1997,N5), “Цитологія і генетика” (1998, N3), “Вісник аграрної науки Причорномор’я”(1997, N1),
“Таврійский науковий вісник” (1998, N3 ). Всього за матеріалами дисертації надруковано 5 наукових праць.Об’єм та структура дисертації. Дисертація викладена на 117 сторінках машинописного тексту, проілюстрована 34 таблицями та 2 фотокартками, і містить вступ, огляд літератури, опис матеріалів і методик досліджень, результати досліджень та висновки.
Список використаної літератури складає 143 джерела, з них 29 - на іноземних мовах.
Матеріал і методика досліджень
Дослідження по темі дисертаційної роботи виконані в Лозівському кінному заводі Харківської області в період 1995-1998 рр. Об’єктом дослідження були чистопородні коні української верхової породи та їх помісі. Загальна схема досліджень наведена в таблиці 1.
Таблиця 1 - Схема експериментних досліджень
Типологічні особливості коней визначали на основі їх розподілу по класам за мірними ознаками. З цією метою було взято три проміри (висота в холці, обхват грудей, обхват п’ястка). Розподіл тварин за класами вели на підставі середніх пробітів (індекса пристосованості), який визначався за формулою:
 , де
xi - індивідуальне значення ознаки в особини;
x - середнє значення по конкретній ознаки;
- дисперсія розподілення ознаки;
n - кількість ознак.
Тварин в межах х+0.67 відносили до класу М0 , нижче цих меж -
до класу М- , відповідно, вище - до класу М+ .
Методом дисперсійного аналізу вивчалась величина і суттєвість впливу розподілу тварин за класами на їх екстер’єрно-конституційні особливості і роботоздатність. З метою вивчення характеру успадкування типологічних особливостей потомства було проведено вивчення співвідношення класів маток і дочок і його вірогідність за допомогою критерія 2 .
Інтенсивність формування коней в ранньому онтогенезі вивчалася за трьома промірами та живою масою з використанням методики, запропонованою Ю.К.Свечіним (1984):
 , де
w0 - величина ознаки при народженні,
w6 - величина ознаки в 6 місяців,
w12 - величина ознаки в 12 місяців,
w30 - величина ознаки в 2,5 роки.
Відповідно до значень Dt тварини були розподілені на швидко, помірно і повільно формуємих, що дало можливість встановити зв’язок з їх роботоздатністю.
Зокрема було проведено визначення кореляційної залежності між інтенсивністю формування і середнім балом за роботоздатність при заводських випробуваннях, а також мірними ознаками.
З метою виявлення оптимальних поєднань заводських гнізд, родин і ліній вивчена їх комбінаційна здатність за методикою розробленою Н.В.Турбіним і Л.В.Хотильовою(1986).
При вивченні дискретності генофонду вивчаємих ліній і родин в українській верховій породі коней використана методика багатомірної трансгресії за Л.А.Животовським (1982).
З метою вивчення реакцій вивчаємих генеалогічних груп на зміну умов середовища визначені їх еколого-генетичні параметри; виходячи з даних випробувань за 5-7 років - показники пластичності і стабільності, їх визначення проводили за методикою В.З.Пакудіна і Л.М.Лопатіної (1984). Статистична обробка даних проведена з використанням мікрокалькулятора “Електроніка МК-61” за алгоритмами М.О.Плохинського,(1961).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Компоненти фенотипової дисперсії основних типологічних ознак та роботоздатності коней
Розраховані індекси оцінки типологічних особливостей молодняка української верхової породи та відповідні їм показники походження та типу, ектер’єру, промірів та роботоздатності тварин наведені в таблиці 2.
Таблиця 2 - Вплив генотипових та паратипових факторів на показники
бонітувальних ознак молодняка коней УВП
Підтвердилося теоретичне положення про те, що особини модального класу за величиною нормованих відхилень ближче до нульових значень, а відповідні їм пробіти знаходяться в значеннях близьких 5,00. Відповідно, за всі вивчені роки тварини класу мінус-варіант (М-) мали пробіти 4,50 і нижче, а особини класу плюс-варіант (М+) від 5,50 та вище.
Вивчення залежності бонітувальних оцінок особин різних класів розподілення показало в більшості випадків переваги особин модального класу, що погоджується з грунтуванням принципів стабілізуючого відбору. Чітко просліджується тенденція до зміни адаптивної норми від
модального класу до класу плюс-варіант для молодняка 1993 року народження. Це може бути обумовлено погіршенням умов годівлі тварин, що виявилося в зменшенні промірів та оцінки за роботоздатність.
Вивчення порівняльної частки впливу (h2) класів розподілення (генотипових факторів) та умов зовнішнього середовища, в котрих вирощувався молодняк різних років народження, показало більш суттєвий вплив класів (типологічних особливостей, табл..3).
Таблиця 3 - Дисперсійний аналіз мінливості бонітувальних ознак молодняка
За показниками оцінки походження та типу тварин частка впливу класів розподілення була на рівні 9,60% (Р<0,05), за промірами - 42,03% (Р<0,001). В той же час роботоздатність коней в більшій ступені визначалася впливом фактора року народження - 22,45% (р<0,01) проти 3,59% для фактора класу розподілення. По цій ознаці та оцінці походження та типу на відміну від інших встановлено достатньо високий вплив взаємодії “генотип х середовище” - відповідно 27,20% (Р<0,05%) та 10,06% (Р<0,001).
Можна припустити, що у відношенні цих ознак проявляється неадитивність спадкової обумовленності, внаслідок чого можна очікувати їх покращення на шляхах контролюємої гетерозиготності. При цьому підтвердилося припущення про більш високу спадкову обумовленність екстер’єрно-конституційних особливостей тварин, так
як ознаки оцінки екстер’єру та промірів в меншій ступені проявили взаємодію “генотип х середовище”. Роботоздатність особин переважно залежала від паратипових факторів, що необхідно враховувати під час проведення оцінки та доборі тварин за даною ознакою. Одержані значення варіанс та долі впливу за запропонованим індексом оцінки типологічних особливостей коней свідчать про його високі прогнозні значення, оскільки його мінливість залежала тільки від класів розподілення (h2 = 84,10% Р<0,001).
Дисперсійний аналіз мінливості ознак для помісного молодняка показав, що гетерозиготність і пов’язана з нею тенденція до збільшення лінійних промірів тварин обумовила менш чіткий вплив класів розподілення на оцінку роботоздатності коней (h2=1,72% Р<0,05)) та на їх екстер’єрну оцінку (h2=7,93% (Р<0,05)). В той час, як по балам за проміри виявилися більш суттєві різниці між класами, і частка впливу склала 42,65% (Р<0,05).
Таким чином, проведені дослідження показали доцільність виділення в популяції коней української верхової породи типологічних груп, відрізняющихся за мірними ознаками.
Вивчення закономірностей успадкування типологічних особливостей коней української верхової породи і їх розподілу за класами мірних ознак
Результати розподілення дочок на класи відносно класів розподілення їх матерів за мірними ознаками та бонітувальній оцінці наведені в таблиці 4.
Таблиця 4 - Співвідношення потомства чистопородних маток різних класів розподілу за мірними ознаками та бонітувальній оцінці
Продовження табл. 4
Найбільша кількість дочок модального класу просліджується в модальному класі матерів, що повністю погоджується з теоретичною частотою розподілення. При цьому найменші відхилення теоретичної та фактичної частоти розподілення (c2) досліджуються, в основному, за середніми пробітами. Це свідчить про доцільність оцінки не за окремо взятою ознакою, а за сформованим комплексом (мірні ознаки, бонітувальна оцінка).
При визначенні кореляційної залежності між матерями та їх дочками також доцільно використовувати показники середніх пробітів.
Кореляція мірного середнього пробіта виявилася позитивною у чистопородних тварин і склала 0,415. У помісних тварин вона виявилася негативною і склала -0,265. Кореляція бонітувального середнього пробіта у помісних тварин виявилася більшою, ніж у чистопородних і склала відповідно 0,416 проти 0,132.
Кореляційний та регресивний зв’язки інтенсивності формування та роботоздатності коней
Проходження онтогенетичних процесів в заданому біологічному ритмі протікає в тісній взаємодії один з одним, що і обумовлює появу кореляції. Результати проведених досліджень кореляціної залежності інтенсивності формування та мірних ознак родин, гнізд наведено в таблиці 5.
Таблиця 5 - Кореляційна залежність інтенсивності формування і мірних ознак родин, гнізд
Примітка: * - P<0.05 ** - P<0.01 *** - P<0.001
Інтенсивність формування тварин за живою масою коливалася в межах 60-80%, за висотою в холці - в межах 10-15%, за обхватом грудей - в межах 18-27%, за обхватом п’ястка - 4,5-10,5%.
Кореляційна залежність виявилася негативною. Це свідчить про зворотню залежність інтенсивності формування і мірних ознак, тобто, чим швидше росте тварина в молодому віці, тим раніше наступає гальмування росту.
Найбільш сильна кореляційна залежність виявилася між інтенсивністю формування і живою масою. Межі її коливань склали -0,95-0,61. Інші мірні ознаки в більшості випадків мали середню і слабку кореляційну залежність з інтенсивністю формування.
Через показники кореляційної залежності за родинами та гніздами можна свідчити про препотентність останніх. Чим сильніший кореляційний зв’язок, тим більше успадковується тенденція до інтенсивного формування.
Показники кореляційної залежності інтенсивності формування та роботоздатності родин, гнізд наведені в таблиці 6.
В більшості випадків вона мала негативний характер та середню силу впливу, або ж її значення були близьки до нульових. Це свідчить про те, що найкращі показники роботоздатності характерні коням із середніми показниками інтенсивності формування, що необхідно враховувати при проведенні відбору в конезаводстві.
Таблиця 6 - Кореляційний зв’язок інтенсивності формування і роботоздатності родин, гнізд
Еколого-генетична характеристика маточних родин, заводських гнізд та ліній коней української верхової породи
Удосконалення породи, стійкість в передачі цінних господарсько-корисних ознак забезпечується не тільки шляхом створення чоловічих ліній, але і безпосередньо розповсюдженням в породі маточних родин та гнізд, які в оптимальному поєднанні з лініями здатні давати високоцінне потомство.
Дані таблиці 7 свідчать, що найбільшу частку впливу має таке джерело мінливості, як поєднання “лінія х родина”.
Таблиця 7 - Дисперсійний аналіз мінливості мірних ознак і роботоздатності
При цьому найбільша доля впливу просліджується за такою ознакою, як жива маса (30%), а найменша - за роботоздатністю (16%). Це свідчить про те, що більшою спадковістю
характеризуються екстер’єрно-конституційні ознаки.
В таблиці 8 показана специфічна комбінаційна здатність ліній, родин, гнізд української верхової породи.
Таблиця 8 - Специфічна комбінаційна здатність ліній, родин, гнізд
української верхової породи коней
З врахуванням комплексної оцінки за даними таблиці 8 можна виявити найкраще та найгірше поєднання “лінія х родина” за мірними ознаками та роботоздатністю. Лінія Фактотума найкраще потомство дає в поєднанні з гніздами Боготи та Амбразури; лінія Хобота найкраще поєднується з родинами Евріки та Інфри, а також гніздом Пафи; лінія Безпечного - з гніздом Тропки та Азалії.
Аналізуючи еколого-генетичні параметри родин, гнізд української верхової породи коней (табл.9) можна визначити найбільш стабільні та пластичні родини і гнізда за мірними ознаками та роботоздатністю.
Таблиця 9 - Еколого-генетичні параметри родин, гнізд коней української верхової породи
За живою масою високопластичними є : гніздо Азалії, родини Інфри і Евріки, в той же час вони є низькостабільними.
Середньопластичними виявилися : гнізда Тропки, Амбразури, Ави, Архітки. Гнізда Боготи, Пафи, Фокусниці - є низькопластичними та високостабільними.
За висотою в холці високопластичні - гнізда Тропки, Азалії, Амбразури, Ави, Фокусниці, родина Інфри. Середньопластичні - родина Евріки. Низькопластичні - гнізда Боготи, Пафи.
За обхватом грудей - високопластичні родина Евріки, гнізда Тропки, Пафи. Середньопластичні - гнізда Азалії, Амбразури. Низькопластичні - гнізда Боготи, Архітки, Фокусниці, родина Інфри.
За роботоздатністю - високопластичні гнізда Боготи, Азалії, Фокусниці.
Середньопластичні - гніздо Ави, низькопластичні - родини Евріки, Інфри, гнізда Тропки, Амбразури, Пафи, Архітки.
За результатами проведених досліджень можна зробити висновок, що родини та гнізда, яким притаманна висока та середня пластичність за мірними ознаками, мають низьку пластичність за роботоздатністю. Це свідчить про те, що у коней роботоздатність більш стійка ознака, ніж мірні ознаки.
В таблиці 10 наведено результати аналізу генетичної подібності родин та гнізд коней.
Таблиця 10 - Генетичні дистанції родин, гнізд коней української
верхової породи за мірними ознаками та роботоздатністю
Найбільші показники трансгресії виявлені у гнізда Амбразури. Це свідчить про те, що цьому гнізду характерна найбільша генетична подібність. Найменші показники трансгресії виявлені у родини Інфри.
Із проведених досліджень можна зробити висновок, що найбільша генетична подібність характерна молодим гніздам та родинам, а найменша - найбільш старим.
Економічна ефективність використання жеребців-плідників з лінії Фактотума на матках з гнізд Боготи і Амбразури складає відповідно 1800, 1200 у.о. При поєднанні лінії Хобота з гніздом Пафи - 1800 у.о., Амбразури - 1200 у.о., з родиною Інфри - 1200 у.о.; лінії Безпечного з гніздом Тропки - 1800 у.о., Боготи - 900 у.о.
ВИСНОВКИ
1. Доказана ефективність використання принципів стабілізуючого відбору (виділення особин модального класу) при селекції коней української верхової породи за роботоздатністю та типологічними особливостями. Встановлена перевага особин модального класу за бонітувальними ознаками, такими, як походження, тип, проміри, екстер’єр та роботоздатність. При погіршенні умов утримання спостерігається зрушення адаптивної норми популяції в бік класу плюс-варіант.
2. Дисперсійним аналізом встановлено суттєвий вплив класів розподілу тварин за мірними ознаками на їх бальну оцінку за походження (9,60%,) , проміри (42,03%). В той же час на роботоздатність коней встановлено значний вплив року народження (22,45%). За цією ж ознакою також встановлено значний вплив взаємодії “генотип х середовище” (10,06%).
3. Особливості успадкування типологічних ознак потомства, отриманого від маток різних класів розподілу, свідчить про найбільше співвідношення потомства і маток, що відносяться до модального класу за мірними ознаками. При цьому найменші відхилення теоретичної та фактичної частоти розподілу спостерігаються в основному за середніми значеннями пробітів. Це вказує на доцільність оцінки коней не за окремо взятою ознакою, а за сформованим комплексом (мірні ознаки, бонітувальна оцінка).
4. Визначено параметри інтенсивності формування і встановлено їх зв’язок з мірними ознаками та роботоздатністю коней української верхової породи. Найбільш висока кореляційна залежність виявлена між інтенсивністю формування та живою масою (0,61-0,95).
- Встановлена загальна та специфічна комбінаційна поєднанність ліній, родин, гнізд за основними селекційними ознаками коней. Найкращі поєднання “лінія х родина” такі:
Фактотум х Богота, Амбразура;
Хобот х Евріка, Інфра, Пафа;
Безпечний х Тропка, Азалія.
| 
