|
ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ПАНКЄЄВ СЕРГІЙ ПЕТРОВИЧ
УДК 636.4.082
УДОСКОНАЛЕННЯ ПРИЙОМІВ ОЦІНКИ
СЕЛЕКЦІЙНИХ ОЗНАК СВИНЕЙ
ЗА ВІДТВОРНИМИ ТА ВІДГОДІВЕЛЬНИМИ ЯКОСТЯМИ
06.02.01- Розведення та селекція тварин
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Херсон-2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті
Міністерства аграрної політики України
Науковий керівник- доктор сільськогосподарських наук, професор,
член-кореспондент УААН
Коваленко Віталій Петрович,
Херсонський державний аграрний університет,
завідувач кафедри генетики та розведення
сільськогосподарських тварин
Офіційний опонент- доктор сільськогосподарських наук, професор
Агапова Євгенія Михайлівна,
Одеський державний аграрний університет,
завідувач кафедри спеціальної зоотехнії
Офіційний опонент- кандидат сільськогосподарських наук
Калініченко Галина Іванівна,
Миколаївський державний аграрний університет,
доцент кафедри спеціальної зоотехнії
Провідна установа- Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова “Асканія-Нова” УААН, відділ свинарства, смт Асканія-Нова
Захист дисертації відбудеться “ 25 “ травня 2004 року
о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К67.830.02 в
Херсонському державному аграрному університеті ( 73006 Херсон, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус, ауд. 118)
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного
аграрного університету за адресою: 73006 Херсон, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус.
Автореферат розісланий “ 23 “ квітня 2004 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Карапуз В.Д.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. На сучасному етапі селекційної роботи у свинарстві важливого значення набуває розробка критеріїв оцінки і прогнозування відтворювальних здатностей свиноматок. Це зумовлено тим, що вони визначають обсяги вирощування і відгодівлі тварин, показники виробництва продукції на голову родинного стада. Відомо, що відтворювальні здатності свиней мають низькі показники успадкованості (0,15…0,25), тому прямий відбір на їх підвищення не завжди є ефективним. У цьому аспекті в свинарстві доцільно вивчити співвідношення маси поросят до маси маток та вирівняність гнізд, так як дані показники у певній мірі характеризують репродуктивний потенціал свиноматок (Березовський М.Д., Ломако Д.В., 2000;.Пелих В.Г., 2002).
Для підвищення ефективності відбору свиней за відгодівельними та м'ясними якостями останнім часом значна увага приділяється вивченню закономірностей процесу онтогенезу тварин, використовується ряд математичних моделей для опису та прогнозування подальшого росту; їх застосування дозволить підвищити точність оцінки племінної цінності тварин у більш ранньому віці, що сприятиме зменшенню генераційного інтервалу і прискоренню темпів селекційного прогресу (Бородай В.П.,2001; Степаненко Н.В.,2002). Виходячи з цих передумов, слід вважати актуальними дослідження, спрямовані на розробку нових критеріїв оцінки свиноматок за відтворювальними здатностями та визначення параметрів інтенсивності росту тварин і їх зв'язку з рівнем відтворних та відгодівельних якостей.
Зв'язок роботи з науковими програмами. Робота була складовою частиною науково-дослідних робіт Херсонського державного аграрного університету і виконувалась за темами: "Розробити і впровадити технологічний проект підвищення репродуктивних якостей свиней універсальних і м'ясних порід шляхом оцінки їх інтенсивності формування” (№ державної реєстрації 0196U015903) і "Розробка та впровадження системи племінної роботи з метою формування високопродуктивного стада свиней великої білої породи з підвищеними м'ясними якостями" (№ державної реєстрації 0101U001996).
Мета і задачі досліджень. Метою роботи було удосконалення прийомів відбору ремонтного молодняку, підвищення репродуктивних і відгодівельних якостей, виходячи із класів розподілу свиноматок за живою масою, вирівняності гнізд, співвідношення маси поросят до маси маток та індексу життєздатності впродовж 4 опоросів. Відповідно до поставленої мети були визначені слідуючі завдання:
- провести комплексну оцінку відтворювальних здатностей свиноматок, розподілених за живою масою, індексом вирівняності, співвідношенням маси поросят до маси матки та індексом життєздатності з урахуванням методів відбору при різних строках відлучення;
- встановити можливість використання параметрів математичної моделі Т.К.Бріджеса для прогнозування живої маси ремонтних свинок;
- визначити зв'язок тілобудови основних та перевіряємих свиноматок з їх відтворювальними здатностями;
- встановити можливість використання дисперсійного аналізу при оцінці відтворювальних здатностей свиноматок та шляхового аналізу для встановлення їх залежності з відгодівельними якостями тварин;
оцінити інтер'єрні показники крові у молодняку та визначити коефіцієнти кореляції з живою масою у 2- та 4-місячному віці;
- визначити економічну ефективність проведених досліджень.
Об'єкт досліджень – свиноматки і ремонтний молодняк великої білої породи нових внутрішньопородних типів УВБ-2 та УВБ-3.
Предмет досліджень – Закономірності формування відтворювальних здатностей свиноматок при використанні удосконалених методів оцінки. Показники продуктивності тварин різних груп відбору та їх інтер’єрні ознаки.
Методи досліджень − Дослідження відтворювальних здатностей свиноматок, динаміку росту молодняка проводили згідно зоотехнічних методів. Обробку даних здійснювали генетико-статистичними та біометричними методами із застосуванням дисперсійного, кореляційного та шляхового аналізу. Інтер’єрні показники вивчалися за загальноприйнятими зоотехнічними методами. Особливості росту та розвитку свиней вивчаємих груп відбору визначали з використанням моделі Т.Бріджеса.
Наукова новизна роботи. Вперше встановлена закономірність зміни адаптивної норми свиней різних класів розподілу за живою масою, співвідношенням маси поросят до маси матки та індексу вирівняності гнізд. Доведена доцільність використання показників співвідношення маси гнізда на час опоросу до маси свиноматки та індексу життєздатності для відбору тварин з високим рівнем відтворювальних здатностей.
Отримані нові дані відносно інтенсивності росту, деяких біохімічних показників крові піддослідних тварин. З використанням шляхового аналізу встановлено прямий і побічний вплив ознак відтворювальних здатностей свиноматок на показники росту їх нащадків, що дає можливість удосконалити програму селекції у свинарстві. Виявлені закономірності можуть бути використані в поглибленій селекційній роботі.
Практична цінність роботи. Результати виконаних досліджень сприяють підвищенню відтворювальних здатностей свиноматок: за рахунок збільшення багатоплідності і маси гнізда на час відлучення у тварин оптимальних класів розподілу. Економічна ефективність впровадження у розрахунку на 100 голів склала 26326 грн.
Особистий внесок здобувача. Автор дисертації приймав участь у розробці схем і методик досліджень. Особисто виконав весь об'єм експериментальних робіт, аналіз і узагальнення первинних даних з методичною допомогою керівника дисертаційної роботи.
Апробація результатів роботи. Основні положення дисертаційної роботи були викладені, обговорені та схвалені на щорічних наукових конференціях викладачів ХДАУ (1999...2002), науково-практичній конференції Миколаївського державного аграрного університету (2003), Міжнародній науково-виробничій конференції "Перспективи розвитку свинарства" (м. Гродно, 2003), Міжнародній науково-практичній конференції "Виробництво продукції тваринництва в Україні: селекція, технологія, ветеринарна безпека та економіка" (м. Суми, 2003).
Публікації. Матеріали дисертаційної роботи опубліковані у 8 друкованих працях, в фахових виданнях, де викладено основний зміст наукових досліджень за темою дисертації.
Структура і об'єм роботи. Дисертаційна робота включає: вступ, огляд літератури, матеріали і методику досліджень, результати досліджень, обговорення та узагальнення результатів досліджень, список використаних джерел.
Дисертація викладена на 125 сторінках комп'ютерного тексту, вміщує 50 таблиць. Список використаної літератури налічує 174 найменування, в тому числі17 іноземних.
Матеріал і методика власних досліджень
Дослідження проведені в 1999...2003 роках в умовах племрепродуктора учбово-дослідного господарства “Приозерне” Комсомольського району м. Херсон за тематикою кафедри генетики та розведення сільськогосподарських тварин Херсонського державного аграрного університету. Об’єктом досліджень були свині великої білої породи нових внутрішньопородних типів УВБ-2 таУВБ-3.
Умови годівлі та утримання тварин були ідентичні для усіх груп тварин і відповідали зоотехнічним нормам ВІТу, з урахуванням віку, живої маси та фізіологічного стану. Тип годівлі – помірно-концентратний з використанням кормів власного виробництва.
Схема експериментальних досліджень наведена в табл. 1.
Таблиця 1 - Схема експериментальних досліджень
Комплексну оцінку материнських якостей (КПВЯ) за методикою В.А. Коваленка та ін. (1981).
Індекс життєздатності свиноматок розраховували за методикою В.П. Коваленка (2000):
І =  ×% збереженості гнізда (1)
де, Хі - індивідуальна багатоплідність маток;  - середня багатоплідність, голів
Індекс вирівняності гнізд розраховували за розробленим нами індексом (2003):
І =  (2 )
де, Хmax - максимальна жива маса поросяти в гнізді на час опоросу, кг; Хmin - мінімальна жива маса поросяти в гнізді на час опоросу, кг;  - середнє значення великоплідності в гнізді, кг
Для вивчення закономірностей росту ремонтного молодняку визначали показники інтенсивності формування (Δt), запропонований Ю.К.Свєчиним (1985) – індекс напруги росту (Ін) та індекс рівномірності росту (Ір) – В.П. Коваленко, С.Ю. Боліла (1997):
Δt =  (3)
де, W2, W4, W6 - жива маса у відповідні вікові періоди;
- напруга росту (Ін): Ін= (4)
Δt - індекс інтенсивності росту; СП - середньодобовий приріст; ВП - відносний приріст.
- індекс рівномірності росту (Ір):  . (5)
- модифікований індекс (Ім): Ім=ΔtхСП (6)
Математичне моделювання інтенсивності росту свиней виконували за допомогою моделі Т.К. Бріджеса (1986), в удосконаленні В.П. Коваленка та ін. (1998):
N (t) = А (1-е-м (t0 + t) ) (7)
де, N (t) – жива маса у момент часу t; А – жива маса у зрілому віці, кг; α, м - параметри росту; t - вікові періоди, міс.
При оцінці зв'язку тілобудови перевіряємих та основних свиноматок з їх відтворювальними здатностями розраховували індекс збитості:
І збитості =  (8)
де: ОГ – обхват грудей за лопатками, см; ДТ – довжина тулубу, см.
З метою встановлення можливості ранньої оцінки продуктивних якостей і вивчення інтенсивності обмінних процесів у молодняку різних класів розподілу (у 2- та 4-місячному віці) відбирали проби та проводили аналіз сироватки крові. Зокрема, визначали активність ферментів аспартат(АСТ) та аланін(АЛТ) амінотрансфераз за методом Рейтмана та Френкеля (Тодоров В.І.,1983), загальний білок- рефрактометричним методом; холестерин- методом В.В.Меншикова(1987).
Біометрична обробка даних проводилась методом варіаційної статистики за М.О.Плохинським (1969) з використанням мікрокалькулятора МК-61 та ЕОМ на базі процесора "Pentium-2000" пакет Statgraphics версії 5 розробленого для комп'ютера типу ІВМРС (Григор’єв С.Г., 1992).
Результати власних досліджень
Відтворювальні здатності свиноматок різних методів відбору.
Для визначення відтворних якостей, у межах кожного методу відбору свиноматки були розподілені на класи М-, Мо, М+ (М- - нижче середніх значень, М0- модальний клас, М+- вище середніх значень).
Залежно від живої маси свиноматок після опоросу встановлено, що найбільшу багатоплідність мали свиноматки ІІІ опоросу класу М+, переважаючи на 2 голови свиноматок ІІ опоросу. Тварини класу М+ мали більшу молочність (на 28,1кг), середню масу однієї голови на час відлучення (на 1,5кг), та масу гнізда на час відлучення (на 63,3кг).
За індексом вирівняності гнізда найбільшими відтворювальними здатностями відрізнялися свиноматки класу М0 і М+ ІІІ опоросу, значно переважаючи тварин інших груп. Тварини класу М+ ІІІ опоросу мали значну перевагу над свиноматками ІІ опоросу: за багатоплідністю (3,3голови), за молочністю (на 9,1 кг), та за середньою масою гнізда на час відлучення (на 40,3 кг).
Аналогічна тенденція спостерігалося і при відборі маток за співвідношенням маси поросят на час опоросу до маси матки: за багатоплідністю (на 2,4 голів), за молочністю (на 19,3 кг), за масою гнізда на час відлучення ( на 53,4 кг), та за комплексним показником відтворних якостей (на 36,7 балів).
Таблиця 2 – Відтворювальні здатності свиноматок з урахуванням різних методів відбору
Примітка: *-Р<0,05;**-P<0,01;***-P<0,001
Індекс життєздатності. Найбільшими відтворювальними здатностями відзначалися свиноматки ІІІ опоросу класу М+: у них була зафіксована висока багатоплідність (13,6 голів), молочність (79,4 кг), маса гнізда у віці 60 діб (206,2 кг, Р<0,01) та комплексний показник відтворних якостей (156,2 бали) – табл. 3.
Таблиця 3 – Відтворювальні здатності свиноматок залежно від індексу життєздатності
Примітка: *Р- <0,05; **Р-< 0,01; ***Р- <0,001
Перевага свиноматок класу М+ за комплексним показником відтворних якостей становила 18,4 бали – І опорос; 25,4 бали – ІІ опорос; 16 балів – III опорос.
Дисперсійним аналізом мінливості відтворювальних здатностей свиноматок з урахуванням різних методів відбору встановлений суттєвий вплив показників співвідношення маси поросят до маси матки на багатоплідність. Доля впливу склала 89 % і була високодостовірною.
Оцінка закономірностей росту та інтенсивності формування ремонтного молодняку. З метою вивчення закономірностей росту молодняку великої білої породи, отриманого від свиноматок ІІ опоросу, проведено розподіл тварин за рівнем середньодобових приростів.
Встановлено, що максимальні показники інтенсивності формування були вищими в І групі, що свідчить про більший компенсаторний ріст (табл. 4).
Ця група тварин також мала вищі показники напруги росту (0,284). Але за індексом рівномірності росту максимальне значення отримано у третій групі молодняку з середньодобовим приростом більше 614 г. У цій групі виявлений і найбільший модифікований індекс (0,103), значення якого прямо пропорційно пов’язано з рівнем середньодобових приростів.
Таблиця 4 – Індекси інтенсивності росту молодняку залежно від середньодобового приросту
Оцінка параметрів моделі росту молодняку, розподіленого відносно живої маси свиноматок після опоросу, індексу вирівняності гнізд та співвідношення маси поросят до маси матки, свідчить, що найбільший показник швидкості росту – α-кінетична – отримано у тварин І групи, розподілених за співвідношенням маси поросят до маси матки – 2,385, а найбільша експоненційна швидкість росту відмічена у класі М- з урахуванням живої маси свиноматок після опоросу – 0,0129 та 0,1084 – у класі М0 відносно співвідношення маси поросят до маси матки (табл. 5).
Таблиця 5 - Параметри моделі росту тварин
У молодняку класу М-, розподіленого за масою поросят на час опоросу до маси матки, відмічений найбільший показник співвідношення кінетичної та експоненційної швидкостей росту – 343,53, що свідчить про наявність оберненої залежності живої маси тварин від співвідношення констант росту, що дозволяє рекомендувати цих тварин для відбору в селекційні групи.
За взаємозв’язком живої маси молодняку з критеріями росту та розвитку встановлено, що найбільші кореляційні зв’язки відмічені з інтенсивністю росту, особливо між живою масою молодняку ІІІ групи у 6-місячному віці (+0,981); між живою масою молодняку ІІ групи у 2-місячному віці (-0,952). Високий позитивний кореляційний зв’язок спостерігався у цій же групі у віці 5 місяців (+0,672); середній показник коефіцієнту кореляції (+0,439) – у молодняку ІІІ групи у віці 3 місяців.
Виходячи з даних про фактичну і теоретично визначену живу масу, можна судити про високу прогнозну значимість використаної моделі.
Встановлено, що для всіх груп молодняку середня величина відхилення експериментальних і прогнозованих оцінок знаходилась у межах від 3,05 до 7,86%. Тому дану модель доцільно використовувати для вивчення закономірностей росту тварин та відбору високопродуктивних особин для отримання потомства наступних генерацій. При цьому створюються умови для індивідуального відбору, що сприяє підвищенню темпів селекційного прогресу.
Використання кореляційного і шляхового аналізу для оцінки відтворювальних здатностей свиней. Проведений аналіз коефіцієнтів шляху для 7 показників відтворювальної здатності свиноматок трьох опоросів (багатоплідність, великоплідність, молочність; кількість поросят, середня маса однієї голови та середня маса гнізда на час відлучення, збереженість) та 3 результативних ознак (відгодівельних якостей їх нащадків) – жива маса, вік досягнення живої маси 100 кг та середньодобовий приріст на відгодівлі.
За зв’язком між показником відтворювальної здатності свиноматок з відгодівельними якостями молодняку встановлено, що для свиноматок-першоопоросок існує високий обернений кореляційний зв'язок (-0,79) між молочністю і віком досягнення живої маси 100 кг; а з середньою масою гнізда кореляція була на рівні -0,61.Отже, переважний вплив на рівень відгодівельних якостей молодняку мали такі показники відтворної здатності: багатоплідність, молочність, співвідношення маси поросят до маси маток та середня маса однієї голови на час відлучення.
Таблиця 6 – Шляхові коефіцієнти для віку досягнення живої маси 100 кг
Примітка: Х1 – багатоплідність, голів; Х3 – співвідношення маси поросят до маси маток; Х4 – молочність, кг; Х7 – середня маса гнізда на час відлучення, кг.
| 
