|
ІНСТИТУТ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ
УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК
ПОЛТОРЕЦЬКИЙ СЕРГІЙ ПЕТРОВИЧ
УДК 633.15:631.52
УДОСКОНАЛЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ
ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ГРЕЧКИ НА НАСІННЯ
В ПІДЗОНІ НЕСТІЙКОГО ЗВОЛОЖЕННЯ ПІВДЕННОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Спеціальність: 06.01.09 – рослинництво
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Київ – 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Уманській державній аграрній академії Міністерства аграрної політики України протягом 1999-2001 рр.
Захист дисертації відбудеться 11.06.2002 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.360.01 при Інституті цукрових буряків УААН, за адресою: Україна, 03141, м. Київ, вул. Клінічна, 25.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту цукрових буряків УААН.
Автореферат розісланий 10.05.2002 року.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Насіннєвий матеріал гречки, як і інших сільськогосподарських культур, є тією ланкою, що зв’язує між собою покоління вирощуваних рослин. Посів поточного року проводиться насінням врожаю попереднього вегетаційного періоду, яке акумулювало сортові й посівні властивості, що утворилися під впливом екологічних умов і комплексу елементів технології вирощування попереднього року.
В цьому плані в насіннєзнавстві гречки є ряд не повністю з’ясованих питань щодо впливу фону живлення, строків і способів сівби та строків збирання у конкретній грунтово-кліматичній зоні; які з цих факторів найбільш впливають на формування життєздатності насіння. Цікавим є дослідження сили й тривалості модифікаційного ефекту в насіннєвих поколіннях.
Важливе значення в насіннєзнавстві має зв’язок поколінь: як впливає попередня дія елементів технології на якість насіння, які з них позитивно впливають на материнське, а які – на майбутнє.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Визначені в дисертації питання є складовою частиною державної теми “Розробка агроекологічних основ насіннєзнавства гречки”, номер державної реєстрації 0100U000461.
Мета й завдання досліджень. Метою роботи було розробити елементи технології вирощування високоякісного насіння гречки для зони нестійкого зволоження Лісостепу України. Мета досягалася шляхом вивчення впливу фону живлення, способу сівби, строків збирання та погодних умов на:
- ріст і розвиток рослин,
- польову схожість насіння та густоту стеблостою рослин,
- фотосинтетичну діяльність посівів та водоспоживання рослин,
- формування врожайності насіння та елементів її структури на материнських рослинах,
- посівні якості насіння,
- врожайні властивості насіння,
- економічну ефективність удосконалення технології вирощування насіння.
Об’єкт досліджень – насіння гречки, його посівні та врожайні властивості.
Предмет досліджень – основні елементи технології вирощування високоякісного насіння гречки, умови та фактори, що впливають на врожайність та насіннєві властивості.
В процесі виконання роботи використовували загальнонаукові та спеціальні методи досліджень.
Серед загальнонаукових методів досліджень використовували: 1. Висування робочих гіпотез – при виборі напрямків наукових досліджень. 2. Експерименту – для дослідження об’єкту та процесів, що відбуваються в ньому. 3. Спостереження – з метою виявлення кращих елементів технології, які сприяють підвищенню врожаю та поліпшенню його якості. 4. Аналізу – за допомогою якого досліджуваний об’єкт розчленовувався на складові частини з метою більш детального вивчення. Синтезу – з метою поєднання розчленованих та проаналізованих частин досліджуваного об’єкта в єдине ціле. 5. Індукції – з метою виділення варіантів з найвищими посівними якостями та врожайними властивостями для їхнього впровадження у виробництво. Дедукції – при проведенні біометричного аналізу рослин. 6. Абстрагування – при прогнозуванні результатів експериментів, виділенні найістотніших зв’язків в досліджуваному об’єкті.
Серед спеціальних методів використовували: 1. Лабораторний – для аналізу рослин з метою вивчення взаємодії між рослиною та умовами навколишнього середовища; оцінки якості врожаю. 2. Польовий – для виявлення достовірних різниць між варіантами досліду, кількісної оцінки впливу факторів життя на врожайність рослин та якість насіння. 3. Метод морфологічного аналізу – при вивченні ознак рослин, які перебувають у найтіснішому зв’язку з продуктивністю рослин та якістю насіння. 4. Метод математичної статистики – при плануванні досліджень, обробці отриманих результатів з метою визначення вірогідності даних за певної точності, виявленні залежності між досліджуваними показниками.
Наукова новизна одержаних результатів. В умовах зони нестійкого зволоження Лісостепу України досліджено вплив комплексу елементів технології та екологічних умов на процес плодоутворення і формування посівних якостей та врожайних властивостей материнського і наступного покоління насіння гречки; встановлено залежності щодо реакції рослин гречки на погодні умов, фони живлення, способи сівби та строки збирання.
Практичне значення одержаних результатів. Для удосконалення технології вирощування насіння гречки запропоновані оптимальні фони живлення, способи сівби та строки збирання гречки сортів типу Любава для одержання насіння з високим рівнем життєздатності. Встановлено залежності, які дозволяють враховувати погодні умови підзони нестійкого зволоження південного Лісостепу України, що передбачаються за довготривалим прогнозом.
Виробнича перевірка результатів досліджень була проведена у 2001 році в навчально-дослідному господарстві “Родниківка” Уманського району Черкаської області на площі 24 га та в СВК ім. Фрунзе Ульянівського району Кіровоградської області на площі 16 га. Рекомендовані елементи технології вирощування гречки гарантують одержання високоякісного насіння, підвищення врожайності на 24 ц/га і високу економічну ефективність виробництва.
Особистий внесок здобувача. Дисертант особисто брав участь у плануванні і закладанні польових дослідів, виконанні аналізів, обробці і аналізу матеріалів, підготовці їх до друку. Експериментальні дані, які наведені в дисертації, одержані здобувачем самостійно.
Апробація результатів дисертації. Матеріали результатів досліджень щороку обговорювалися на засіданнях кафедри рослинництва та кормовиробництва Уманської державної аграрної академії. Основні положення результатів досліджень оприлюднені на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького, аспірантського складу та науковців Подільської аграрно-технічної академії у 2000-2001 роках, на міжвузівській науково-практичній конференції в Уманській державній аграрній академії, присвяченій 10-річчю незалежності України у 2001 році.
Публікації. За темою дисертації опубліковано п’ять статей, в тому числі чотири - в збірниках наукових праць, що входять до списку Положення ВАК.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, п’яти розділів, висновків, 38 додатків. Основний матеріал викладений на 146 сторінках машинописного тексту, який включає 30 таблиць і 23 рисунки. Бібліографічний список включає 162 джерела.
ЗМІСТ РОБОТИ
Шляхи підвищення врожайності та якості насіння гречки
(огляд літератури)
У розділі подано відомості про залежність якості насіння гречки від чинників довкілля. Проаналізовано напрям досліджень з екології насіння – як першопричину в мінливості його якості. Визначено мету й завдання досліджень: взаємозв’язок умов вирощування, підготовки, зберігання і проростання насіння у поєднанні з біологічними властивостями; виявлення умов, що сприяють максимальній реалізації генетичного потенціалу продуктивності сорту.
Умови та методика досліджень
Експериментальну частину роботи виконували протягом 1999-2001 років на дослідному полі Уманської державної аграрної академії в умовах помірно-континентального клімату підзони нестійкого зволоження південної частини правобережного Лісостепу України.
Середня температура січня становить –5,9˚С, липня - +20˚С. Середньорічна температура повітря – біля 7,6˚С. В окремі роки можна спостерігати суттєве відхилення температур від середніх багаторічних. З травня по вересень спостерігається значна кількість днів з високою температурою, а в літній період їх кількість була в середньому більша 50%. Середня кількість днів за рік з температурою вище +25˚С становить 72 дні, максимальна кількість – 84 (відповідно 40-43 і 48-51% до періоду активної вегетації сільськогосподарських культур). Максимальна денна температура повітря значно перевищує оптимальну, а в літні місяці – і критично допустиму. В середньому за рік сума опадів становить 618 мм, проте є роки, коли їх буває мало (350 мм) або значно більше норми (700 мм). В роки досліджень погодні умови загалом були близькими до середньобагаторічних, характерних для зони. Однак в окремі періоди мали місце і різкі відхилення, зокрема приморозки у травні та посушливе жарке літо у 1999 і 2001 роках.
Грунт дослідного поля – чорнозем опідзолений важкосуглинковий на лесі. Орний шар характеризується такими показниками: вміст гумусу (за Тюріним) – 2,98-3,31%; реакція грунтового розчину – слабо кисла (рН сольової суспензії 5,50-5,75; гідролітична кислотність (за Каппеном) – 1,94-2,25 смоль/кг; ступінь насичення основами (за Хіссинком) – 89,8-92,5%. За Чириковим грунт середньозабезпечений рухомими формами фосфору (109-132 мг/кг) та калію (105-120 мг/кг). Забезпеченість легкогідролізованим азотом за Корнфілдом низька (89-103 мг/кг). Грунт добре поглинає воду і рівномірно віддає її рослинам, придатний для вирощування всіх сільськогосподарських культур, в тому числі і гречки.
Роботу виконували шляхом проведення польових дослідів на дослідному полі УДАА в польовій сівозміні кафедри рослинництва та кормовиробництва протягом 1999-2001 років.
Дослід 1. Посівні та врожайні властивості насіння гречки залежно від співвідношення мінеральних добрив та способів сівби. Схема досліду наведена в табл. 1.
Способи сівби: звичайний рядковий, норма висіву – 3,6 млн. схожих насінин на гектар; широкорядний з шириною міжрядь 45 см, норма висіву – 2,0 млн. схожих насінин на гектар. Площа облікової ділянки – 50 м². Повторність – чотириразова. Попередник – озима пшениця. Фосфорні і калійні добрива вносили під основний обробіток грунту у формі суперфосфату гранульованого і калійної солі (40%), азотні – весною під передпосівну культивацію.
Дослід 2. Посівні та врожайні властивості насіння гречки залежно від строків збирання та фону живлення. Схема досліду представлена в табл. 2.
Площа облікової ділянки – 50 м². Повторність – чотириразова. Попередник – озима пшениця. Фосфорні і калійні добрива вносили під основний обробіток грунту у формі суперфосфату гранульованого і калійної солі (40%), азотні – весною під передпосівну культивацію. Спосіб сівби –широкорядний з шириною міжрядь 45 см і нормою висіву – 2 млн. схожих насінин на гектар.
Дослід 3. Модифікаційні зміни, що відбуваються під впливом екологічних факторів на врожайних властивостях насіння гречки.
Облікова площа ділянок становила 4 м², повторність – шестиразова, розміщення ділянок – рендомізоване. Попередник – озима пшениця. Мінеральні добрива під гречку не вносили. Спосіб сівби – широкорядний, норма висіву – 2,0 млн. схожих насінин на гектар.
Гречку сорту Любава (еліта) в дослідах вирощували за загальноприйнятою технологією крім заходів, що вивчалися.
Обліки, спостереження та аналізи в дослідах проводили згідно з загальноприйнятими методиками:
1. Фенологічні спостереження проводили за методикою Держсортовипробування з визначенням фаз повних сходів, бутонізації, початку цвітіння, масового цвітіння, збиральної стиглості. 2. Вплив погодних умов на ріст і розвиток гречки аналізували за даними метеостанції “Умань”. 3. Облік приросту насіння проводили шляхом взяття проб. Для цього на кожному варіанті фіксували дату цвітіння і через 30 днів подекадно відбирали проби рослин. 4. Площу листків і фотосинтетичний потенціал посівів визначали за А.А. Ничипоровичем та ін. 5. Вологість грунту та сумарне водоспоживання рослин визначали за методикою А.А. Роде ваговим методом через кожні 10 см на глибину 1 м перед сівбою і в основні фази росту і розвитку гречки. 6. Облік врожаю проводили суцільним поділяночним методом збирання переобладнаним комбайном “Нива”. Врожайність приводили до 100 %-ної чистоти та стандартної вологості. 7. Аналіз структури рослин проводили за такими ознаками: рослини в цілому: висота рослин, см; число гілок першого порядку, шт.; число пазушних суцвіть на рослині, шт.; маса плодів з рослини, г.; а стебла: довжина другого міжвузля, см; висота прикріплення першого суцвіття, см; довжина зони гілкування, см; число вузлів, шт.: в зоні гілкування; в зоні плодоношення; на стеблі; вузол першого гілкування, порядковий номер; вузол першого суцвіття, порядковий номер. 8. При оцінці якості насіння визначали: масу 1000 зерен – за ГОСТ 12041-80; схожість, енергію, швидкість та дружність проростання – за ГОСТ 12083-84; життєздатність – за ГОСТ 12039-82; посівну якість насіння – за ДСТУ 2240-93. 9. Польову схожість та збереженість рослин – за методикою, яка викладена В.Ф. Мойсейченком та В.О. Єщенком. 10. Економічну ефективність результатів досліджень визначали за загальноприйнятими методиками на основі діючих нормативів. 11. Результати досліджень аналізували статистично дисперсійним, кореляційним та регресійним методами з використанням ЕОМ Pentium II.
Вплив фонів живлення, способів сівби та строків збирання на формування насіння материнських рослин
Формування стеблостою рослин. На густоту рослин гречки комплексно впливають як фони живлення, так і способи сівби. На всіх фонах живлення порівняно з контролем спостерігали зниження густоти стеблостою як на початку і в кінці вегетації (за виключенням варіанту, де вносилися азотні добрива). Особливо відчутним воно було при звичайному рядковому способі сівби: якщо на початку вегетації на контролі густота стеблостою становила 273 шт/м2 , то при внесенні повної норми мінеральних добрив вона знизилася до 251 шт/м2 , або на 8,2%; в кінці вегетації – з 229 до 214 шт/м2, або на 6,8%. На широкорядних посівах цей процес проходив менш інтенсивно. Найвідчутніше зменшення густоти стеблостою було на варіанті з внесенням фосфорно-калійних добрив (відповідно на 3,4 і 3,7%).
Із збільшенням тривалості вегетаційного періоду густота стеблостою на початку вегетації не змінювалася, однак на удобрених варіантах її рівень був помітно нижчим. Якщо на неудобреному фоні щільність стеблостою була у межах 82,8-83,5 шт/м2, то на удобреному – 81,1-81,6 шт/м2.
Густота стеблостою в кінці вегетації із зростанням тривалості вегетаційного періоду зменшувалася на неудобреному фоні з 76,4 шт/м2 (тривалість вегетації 65 днів) до 74,4 шт/м2 (тривалість вегетації 95 днів), а на удобреному – відповідно з 76,0 до 73,7 шт/м2. Удобрений фон забезпечував вищий рівень виживання рослин.
Фотосинтетична діяльність посівів та водоспоживання рослин. На широкорядних посівах чиста продуктивність фотосинтезу (ЧПФ) посівів гречки була дещо вища. Найвища вона була при внесенні повної норми мінеральних добрив у розрахунку N45P45K45; при виключенні з повного добрива одного з компонентів рівень продуктивності знижується. Найбільший приріст фотосинтетичної продуктивності забезпечували калійні та фосфорні добрива.
Інтенсивніше витрачалася волога при звичайному рядковому способі сівби. Це пояснюється тим, що до початку цвітіння, коли надземна частина рослин слабо затінює ґрунт, який не розпушується, в загальному водоспоживанні випаровування є основною величиною витрат води. В середньому по досліду сумарне водоспоживання за вегетаційний період становило 3488 м3/га, а при широкорядному – тільки 3225 м3/га. Найбільше воно у варіантах з калійними і азотними добривами.
На широкорядних посівах вода витрачається економніше. В середньому по досліду на 1 т насіння витрачалося 400 м3 води, а на звичайних – 550 м3. Внесення повної норми добрив сприяло зниженню коефіцієнта водоспоживання в середньому за роки досліджень на звичайних посівах на 95, а на широкорядних – на 37 м3/т, що обумовлювалося, головним чином, різницею рівнів підвищення врожайності від внесення добрив.
Як добрива, так і способи сівби мають значний вплив на водоспоживання рослин у вегетативний та генеративний періоди росту і розвитку. На звичайних рядкових посівах повне мінеральне добриво, а також калійні та азотно-калійні добрива сприяли використанню від 52,5 до 62,7% доступної вологи у вегетативний період (повні сходи-початок цвітіння). Рослини з удобрених варіантів краще переносять несприятливі умови вологозабезпечення, які складаються, як правило, в підзоні нестійкого зволоження в наступні фази вегетації (генеративний період).
На широкорядних же посівах у варіантах з повним мінеральним добривом та при виключенні одного з компонентів основна маса води (від 60,1 до 79,2%) використовується в генеративний період (цвітіння-дозрівання). В цей час рослини проявляють найбільшу потребу у воді в зв’язку з ростом не тільки вегетативних, а й репродуктивних органів: квіток, зав’язі й насіння.
Врожайність гречки та її структура. Якщо за звичайного способу сівби найвища врожайність гречки формується на фонах повних мінеральних та азотно-калійних добрив – відповідно 13,3 та 12,4 ц/га, то за широкорядного – відповідно повних мінеральних (приріст врожаю 3,9 ц/га), азотно-фосфорних (приріст – 2,5 ц/га) та фосфорно-калійних добрив (приріст – 2,1 ц/га). Ріст врожайності насіння обумовлювався як ростом насіннєвої продуктивності рослин, так і зростанням маси 1000 насінин.
Найвища врожайність насіння гречки материнських рослин формувалася на фоні без добрив з тривалістю вегетації 75 днів; а на удобреному фоні - при тривалості вегетації 65 і 75 днів (відповідно 13,0, 13,9 та 14,6 ц/га). Зростання врожайності на цих варіантах забезпечувалося ростом маси плодів на одній рослині. За несприятливих погодних умов ступінь дозрівання плодів на цих варіантах на час скошування була низькою – лише 50-75% плодів побуріло. Збирання врожаю гречки у фазі побуріння більше 75% плодів призводило до значних втрат насіння.
Вплив елементів технології на посівні якості та врожайні властивості насіння гречки
Посівні якості насіння. Найякісніше насіння формувалося при звичайному способі сівби гречки (табл. 1). На фоні азотно-калійного, фосфорного та повного мінерального живлення за показниками лабораторної схожості воно відповідало категорії оригінального (лабораторна схожість – 93,2-96,7%, енергія проростання – 90,5-90,8%, сила росту – 92,8-96,5%).
Встановлено тісну залежність між лабораторною схожістю та енергією проростання (r = 0,79) а також між лабораторною схожістю та силою росту (r = 0,98). За коефіцієнтами детермінації лабораторна схожості на 63% залежить від енергії проростання і на 97% - від сили росту.
На звичайних посівах найвищий рівень польової схожості та повноти сходів був на варіантах з азотним, калійним та фосфорно-калійним добривами, а на широкорядних – на фоні азотних, фосфорних та фосфорно-калійних добрив.
За несприятливих погодних умов першої половини генеративного періоду гречки значно якісніше насіння формується при продовженні вегетації до 85 та 95 днів, тоді як за сприятливих умов високоякісне насіння формується вже на 65 та 75 день після повних сходів (табл. 2). Встановлено тісний зв’язок лабораторної схожості з енергією проростання (r = 0,89).
Підвищеною польовою схожістю та повнотою сходів виділялося насіння, отримане з материнських рослин на удобреному фоні з тривалістю вегетації 65, 75 та 85 днів. Тут польова схожість була на рівні 87,3-88,3%, а повнота сходів –91,0-91,9%. Встановлено прямий зв’язок між повнотою сходів і польовою схожістю (r = 0,94).
Врожайні властивості насіння. Більш висока густота стеблостою спостерігався на тих ділянках першого насіннєвого потомства, де рослини були вирощенні з насіння широкорядних посівів. Проте, якщо на всіх варіантах звичайної сівби показники виживання рослин порівняно з контролем були нижчими, особливо на фоні азотно-фосфорного добрива, то у рослин, отриманих з широкорядних посівів, виживання на фоні фосфорних, калійних, азотно-фосфорних та азотно-калійних добрив було значно вище, ніж на контролі (на 3,0-4,8 пункти). За звичайної сівби найбільша кількість рослин першого насіннєвого потомства на кінець вегетації була на азотному, калійному та фосфорно-калійному фонах, а при широкорядній сівбі – на фонах азотного та фосфорного добрива.
Встановлено сильний кореляційний зв’язок між густотою стеблостою рослин першого насіннєвого потомства на початку вегетації і польовою
Таблиця 1
Якість отриманого посівного матеріалу залежно від фону живлення та способу сівби материнських рослин
(середнє за 1999-2001 рр.)
Таблиця 2
Якість отриманого посівного матеріалу залежно від строку збирання та фону живлення материнських рослин
(середнє за 1999-2001 рр.)
схожістю (r = 0,72), а також з густотою стеблостою в кінці вегетації (r = 0,73).
Сильний кореляційний зв’язок має густота стеблостою в кінці вегетації з польовою схожістю (r = 0,81), та з повнотою сходів (r = 0,71).
В середньому за роки досліджень найбільшою ЧПФ відрізнялися рослини, що отримані з насіння варіантів звичайної сівби з фонів фосфорного, азотно-калійного та фосфорно-калійного живлення (12,44-12,87 г/м2за добу), а з насіння варіантів широкорядної сівби – з фонів азотно-калійного, фосфорно-калійного та повного мінерального живлення (11,82-12,27 г/м2за добу). В цілому по досліду більш активно ці процеси проходили в рослинах із насіння звичайного способу сівби – 11,75 проти 10,86 г/м2за добу у рослинах із насіння широкорядного способу сівби.
ЧПФ має сильний кореляційний зв’язок з вмістом хлорофілу (r = 0,80)та з вмістом сухої речовини у листках (r = 0,71).
В середньому за два роки досліджень врожайність першого насіннєвого потомства гречки була вищою на варіантах звичайної сівби; середня прибавка по досліду – 0,8 ц/га є достовірною (рис. 1).
За звичайної сівби найбільшу прибавку врожаю отримано на фоні фосфорного (2,4 ц/га), азотно-калійного (1,9 ц/га) та азотно-фосфорного (1,6 ц/га) живлення; на варіантах широкорядної сівби – на варіантах фосфорно-калійного (3,3 ц/га), азотно-калійного та повного мінерального живлення (2,5 ц/га). Такі прибавки врожаю обумовлені оптимальною густотою стеблостою рослин, активною фотосинтетичною діяльністю посівів, що сприяло росту маси насіння з однієї рослини і 1000 насінин.
Безпосередньо на врожайність першого насіннєвого потомства мали вплив такі фактори: маса плодів з однієї рослини (r = 0,95), вміст сухої речовини в листках (r = 0,78), вміст хлорофілу (r = 0,77), фотосинтетична продуктивність (r = 0,88).
В досліді з вивчення строків збирання та фонів живлення встановлено, що густота стеблостою та виживання рослин першого насіннєвого потомства були вищими на варіантах, де насіння формувалося на удобреному фоні з тривалістю вегетації материнських рослин 65 та 75 днів. Продовження тривалості вегетації до 85 та 95 днів негативно впливало на густоту і виживання рослин.
Встановлено тісний кореляційний зв’язок між виживанням рослин та густотою в кінці вегетації(r = 0,95).
В середньому за роки досліджень високу фотосинтетичну продуктивність мали материнські рослини, що вегетували на удобреному фоні 65 та 75 днів (відповідно 12,42-12,43 г/м2за добу). Більш тривалий термін вегетації материнських рослин викликав зниження ЧПФ першого насіннєвого потомства.
Встановлено сильний кореляційний зв’язок між фотосинтетичною продуктивністю і життєвістю насіння материнських рослин, зокрема, з швидкістю проростання (r = 0,95).
Найвища врожайність формувалася там, де материнські рослини вегетували на удобреному фоні протягом 65 та 75 днів (відповідно 16,9-17,1 ц/га). Рівень врожайності визначали продуктивність рослин та маса 1000 насінин (рис. 2).
Встановлені досить високі залежності між врожайністю першого насіннєвого потомства і вмістом хлорофілу (r = 0,71), вмістом сухої речовини в листках (r = 0,74) та продуктивністю фотосинтезу (r = 0,77).
Економічна ефективність елементів технології вирощування насіння гречки
Економічний аналіз наслідків досліджень показав, що в умовах підзони нестійкого зволоження південного Лісостепу України для одержання високоякісного насіння сортів гречки типу Любава слід застосовувати звичайний рядковий спосіб сівби на фонах живлення P45 та N45К45. Завдяки високій врожайності та невисокій собівартості 1 ц насіння першого насіннєвого потомства одержано максимальний сукупний прибуток за два покоління - відповідно 682,31 грн. та 717,79 грн., що на 98,69-134,23 грн. більше, ніж на контролі (табл. 3).
Використовуючи різні фони живлення та строки збирання гречки перевагу слід віддати вирощуванню материнських рослин на фоні повного мінерального добрива (N45Р45К45) протягом 65 та 75 днів. На цих варіантах отримано максимальну прибавку врожаю, що сприяло зниженню собівартості одиниці продукції до 7,85 та 7,95 грн.; а сукупний прибуток з 1 га становив відповідно 838,32 та 852,47 грн.
Таким чином, економічний аналіз елементів технології вирощування насіння гречки свідчить про перевагу використання звичайного рядкового способу сівби з фонами живлення P45 та N45К45. Роздільне збирання гречки на всіх агротехнічних фонах необхідно розпочинати через 65-75 днів після появи повних сходів.
Таблиця 3
Економічна ефективність вирощування насіння гречки залежно від фонів живлення, способів сівби та строків збирання (перше покоління – материнські рослини, середні дані за 1999-2001 рр., друге покоління – перше насіннєве потомство, середні дані за 2000-2001 рр., кращі варіанти)
ВИСНОВКИ
Дослідження впливу елементів технології на врожайні властивості та якість насіннєвого потомства гречки дозволили встановити оптимальний фон живлення, спосіб сівби та строк збирання. За поколіннями насіннєвих посівів вплив цих факторів суттєво різнився.
- Материнські рослини.
1.1. Зрідженість рослин протягом вегетації змінювалася таким чином:
- за способами сівби: при звичайному рядковому на фоні живлення - азотному, фосфорному та калійному – зрідженість не перевищувала 13,9-14,6 %; за широкорядного - на фоні азотного та фосфорного живлення 13,5-15,9%;
- за строками збирання – найбільша збереженість посівів була при збиранні через 65 та 75 днів після повних сходів (вижило 90,9-93,1% рослин).
1.2. Фотосинтетична продуктивність та водоспоживання посівів материнських рослин характеризується показниками:
- найвища чиста продуктивність фотосинтезу була на фоні повного мінерального живлення як на звичайних, так і широкорядних посівах (відповідно 12,47 та 11,02 г/м2 за добу);
- вище сумарне водоспоживання було за звичайного, потім широкорядного способу сівби (відповідно 3387 і 3225 м3/га);
1.3. Найвища врожайність материнських рослин гречки формувалася на звичайних посівах - на фоні азотно-калійного та повного мінерального живлення (відповідно 12,4 і 13,3 ц/га) та широкорядних посівах - на фоні азотно-фосфорного, фосфорно-калійного та повного мінерального живлення (відповідно 10,5-12,3 ц/га) за вегетаційного періоду 65 та 75 днів ( відповідно 13,9 та 14,6 ц/га).
1.4. Рівень врожайності насіння на 53,0-82,4% визначався впливом добрив, на 61,0-87,3% - строками збирання і на 0,7-17,7% - способами сівби.
1.5. Врожайність насіння пов’язана з рядом господарсько-цінних ознак:
- з витрачанням вологи на звичайних посівах у вегетативний період (r = 0,39) та у генеративний період (r = -0,44); широкорядних - відповідно r = 0,37 та r = 0,72;
- у варіантах строків збирання та фонів удобрення: з кількістю пазушних суцвіть (r = 0,42), з довжиною другого міжвузля (r = 0,43), з висотою прикріплення першого суцвіття (r = 0,57), з номером першого вузла з суцвіттям (r = 0,64), з масою 1000 насінин (r = -0,36), з масою виповнених плодів на рослині (r = 0,95).
2. Перше насіннєве потомство формувалося з кращими якостями:
2.1. При звичайному рядковому способі сівби на фоні азотно-калійного, фосфорного та повної норми мінерального живлення; на фоні живлення N45P45K45 за тривалості вегетації материнських рослин 65 та 75 днів.
2.2. Встановлено сильний кореляційний зв’язок лабораторної схожості з енергією проростання (r = 0,79) та силою росту (r = 0,98); густоти стеблостою на початку вегетації з польовою схожістю (r = 0,72) та в кінці вегетації (r = 0,73); густоти стеблостою в кінці вегетації з польовою схожістю (r = 0,81), повнотою сходів (r = 0,71).
2.3. За строками збирання та фонами живлення встановлено тісний зв’язок між виживанням рослин і густотою в кінці вегетації (r = 0,95).
2.4. Найвищі показники чистої продуктивності фотосинтезу формувалися: у варіанті звичайної сівби - на фоні фосфорного, азотно-калійного та фосфорно-калійного живлення; широкорядної - на фоні азотно-калійного, фосфорно-калійного та повної норми мінерального добрив;
- в посівах, де материнські рослини формували врожай на удобреному фоні живлення протягом 65 та 75 днів.
2.5. Достовірно істотна врожайність насіння була у варіантах:
- за звичайної сівби та фону мінерального живлення: на варіантах фосфорного (15,1 ц/га), азотно-калійного (14,6 ц/га) та азотно-фосфорного (14,3 ц/га); широкорядної – відповідно фосфорно-калійного (15,2 ц/га), азотно-калійного та повного мінерального добрива (14,4 ц/га);
- за строками збирання, де материнські рослини вегетували на удобреному фоні 65 та 75 днів (відповідно 16,9 і 17,1 ц/га).
2.6. Частка впливу на врожайність першого насіннєвого потомства гречки розподілялася таким чином:
- у досліді з фонами живлення та способами сівби частка впливу добрив становила 19,9-61,5%, способів сівби – 1,8-23,5%, взаємодії їх – 9,7-31,3%, погодних умов – 25,3-27,0%; встановлено тісний кореляційний зв’язок між врожайністю і масою плодів на одній рослині (r = 0,95), вмістом сухої речовини в листках (r = 0,78), вмістом хлорофілу в листках (r = 0,77) та чистою продуктивністю фотосинтезу (r = 0,88);
- у досліді з фонами живлення та строками збирання частка впливу строків збирання становила 43,1-46,8%, фонів живлення – 12,8-28,2%, погодних умов – 11,9-41,2%; встановлено тісну кореляційну залежність між врожайністю та вмістом хлорофілу в листках (r = 0,71), вмістом сухої речовини в листках (r = 0,74) та чистою продуктивністю фотосинтезу (r = 0,77).
3. В умовах нестійкого зволоження південного Лісостепу України для одержання насіння гречки з високими посівними якостями та врожайними властивостями рекомендується:
- сіяти гречку звичайним рядковим способом на фоні азотно-калійного (N45K45), або фосфорного (Р45) живлення;
- при сівбі гречки широкорядним способом з шириною міжрядь 45 см застосовувати повне мінеральне добриво в нормі N45Р45К45;
- за такої технології до скошування гречки приступати через 65-75 днів після появи повних сходів.
| 
