|
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Сонець Віктор Андрійович
УДК 635.342:631.5
ТЕХНОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ КОНВЕЄРНОГО ВИРОБНИЦТВА КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛІССЯ УКРАЇНИ
06.01.06 – овочівництво
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
сільськогосподарських наук
Київ – 2004
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів
України
Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук,
академік УААН
Барабаш Орест Юліанович,
Національний аграрний університет,
професор кафедри овочівництва
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук,
Лихацький Віталій Іванович,
Уманський державний аграрний університет,
Завідувач кафедри овочівництва
кандидат сільськогосподарських наук,
старший науковий співробітник,
Лещук Надія Василівна,
Український інститут експертизи сортів рослин, старший
науковий співробітник відділу кваліфікаційної
експертизи сортів рослин
Провідна установа - Інститут овочівництва і баштанництва УААН, відділ
технології виробництва овочевої продукції та насіння,
п/в Селекційне, Харківський район, Харківська область
Захист відбудеться „17” грудня 2004 р. о 12 годині на засіданні
Спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 у Національному аграрному університеті
за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3,
аудиторія 65
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного
університету за адресою: м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний
корпус 4, к. 41
Автореферат розісланий „12” листопада 2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Балабайко В.Ф.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Аналіз фактичного стану овочівництва в умовах Центрального Полісся України свідчить про те, що забезпеченість споживачів овочевою продукцією, в тому числі й капустою білоголовою, недостатня. Вона має сезонний характер і складає 70% в рік від науково-обгрунтованих норм. Площа під цією культурою щорічно займає 9,0 – 9,5 тис. га. Урожайність її відносно низька – 15,2 т/га, а виробництво складає 142,6 тис. т., що не задовольняє потреби населення. Особливо не вистачає свіжої продукції капусти білоголової в зимово-весняний період. Враховуючи актуальність завдання нами вивченні такі питання, як підбір строків висаджування розсади капусти білоголової різних груп стиглості, способів її вирощування для безперебійного постачання продукції протягом року, підвищення врожайності та її якості.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертаційної роботи були виконані згідно з тематикою Національного аграрного університету: “Розробка та удосконалення технології вирощування овочевих культур у відкритому і закритому грунті” (державний реєстраційний номер 0103U008113).
Мета та задачі дослідження. Метою дослідження є науково-технологічне обґрунтування основних агротехнічних заходів вирощування якісного врожаю капусти білоголової різних груп стиглості для безперебійного надходження до споживачів.
Відповідно до мети вирішувались такі завдання:
- вивчення найбільш ефективних способів вирощуваня розсади капусти білоголової ранньостиглих сортів та строків її висаджування у відкритий грунт для отримання ранньої товарної продукції у весняно-літній період;
- визначення оптимальних способів вирощування розсади капусти білоголової середньостиглих, середньопізніх сортів і гібридів, строків її висаджування для забезпечення споживачів продукцією у свіжому вигляді протягом літньо-осіннього періоду;
- обґрунтування найбільш раціональних строків сівби насіння капусти білоголової середньопізніх, пізньостиглих сортів і гібридів за безрозсадного способу вирощування, які впливають на продуктивність та придатність врожаю для тривалого зберігання;
- визначення економічно-енергетичної ефективності виробництва капусти білоголової
різних груп стиглості залежно від способів вирощування, строків висаджування розсади та сівби насіння за безрозсадного способу;
- побудова схеми конвеєрного виробництва капусти білоголової різних груп стиглості протягом року для безперебійного забезпечення населення продукцією у свіжому вигляді.
Об’єкт дослідження. Онтогенетичні процеси формування потенціалу продуктивності та основних хімічних показників продукції капусти білоголової
різних груп стиглості залежно від агротехнологічних заходів.
Предмет досліджень. Сортимент капусти білоголової: ранньостиглий сорт Димерська 7, середньостиглий гібрид Мегатон, середньопізній сорт Столична та гібрид Коронет, пізньостиглий сорт Лангендейкер децема, технології їх вирощування.
Методи досліджень. Польовий – вивчення взаємодії предмету досліджень з біотичними та абіотичними факторами, хімічний – визначення хімічного складу продукції, морфофізіологічний – визначення біометричних параметрів рослин, математичний – метод дисперсійного аналізу, розрахунково-порівняльний – оцінка економічної і енергетичної ефективності вирощування капусти білоголової.
Наукова новизна одержаних результатів. На сірих опідзолених грубопилувато-легкосуглинкових грунтах Центрального Полісся України вивчені найбільш раціональні способи вирощування розсади капусти білоголової, оптимальні строки її висаджування у відкритий грунт, сівба насіння за безрозсадного способу для безперебійного постачання продукції населенню протягом року. Встановлено вплив агротехнологічних заходів та факторів навколишнього середовища на динаміку формування врожайності сортів та гібридів капусти білоголової.
Практичне значення одержаних результатів. Для Центрального Полісся України підібрані кращі строки висаджування розсади капусти білоголової різних груп стиглості та способи вирощування розсади у закритому і відкритому грунті. Підтверджена ефективність вирощування середньопізніх та пізньостиглих сортів капусти білоголової безрозсадним способом. Основні результати досліджень були впроваджені у виробництво в господарствах Київської області. При вирощуванні капусти білоголової на площі 10 га в селянському фермерському господарстві „Ін-Ван” Києво-Святошинського району валовий прибуток збільшився на 19337 грн, у СТОВ „Першотравневе” Богуславського району на площі 18 га на 27645 грн.
Особистий внесок здобувача. Автор безпосередньо проводив польові та лабораторні дослідження, узагальнював отримані результати. Основні висновки та наукові положення зроблені дисертантом. Частка участі автора у дослідженнях становить 85%.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідали на засіданнях кафедри овочівництва, науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу плодоовочевого факультету Національного аграрного університету в 1999, 2001, 2002 роках та Симеренківських читаннях в 2002, 2003 роках.
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 3 наукові праці у фахових виданнях.
Структура та обсяг роботи. Рукопис дисертації викладений на 163
сторінках друкованого тексту, складається з 5 розділів, 39 таблиць, 6 рисунків, висновки та пропозиції виробництву. Список використаної літератури нараховує
183 джерела.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступній частині обгрунтовано тему дисертаційної роботи, визначено наукову новизну, мету та основні завдання, задекларовано особистий внесок та наведено структуру і обсяг дисертації.
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
У першому розділі подано огляд літературних джерел, у яких наведені морфологічні та біологічні властивості капусти білоголової, її видовий склад та цінність продукції. Наведені дані вирощування капусти білоголової в Україні та безпосередньо в Центральному Поліссі України. Висвітлені основні фактори, що визначають сучасний рівень виробництва цієї культури і основні перспективи збільшення продукції. Наведені дані про адаптивні технології вирощування, на основі яких визначено мету і завдання досліджень.
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Польові дослідження проводили в 1999, 2001, 2002 роках в сільськогосподарському комплексі “Совки” Агрокомбінату “Пуща Водиця” Києво - Святошинського району та на орендованих землях запасу Яблунівської сільської Ради Макарівського району Київської області. Грунт сірий опідзолений грубопилувато-легкосуглинковий. Вміст гумусу в орному шарі – 2,03%, азоту – 88 мг/кг (за Корнфілдом), фосфору – 227 мг/кг, калію – 144 мг/кг (за Кірсановим). Щільність грунту – 1,5г/см3 , рН сольове 6,5.
Для проведення дослідів користувались методиками: В.Ф.Мойсєйченко ”Методика опытного дела в плодоводстве и овощеводстве (1988), “Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві” за редакцією Г.Л. Бондаренка, К.І. Яковенка (2001), “Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур” за редакцією В.В.Волкодава (2001). Статистичну обробку результатів досліджень проводили дисперсійним методом за методикою Б.А. Доспєхова “Методика польового досліду” (1985).
Дослід 1. Вплив строків і способів висаджування розсади капусти білоголової ранньостиглого сорту Димерська 7 на період надходження товарної продукції. Варіанти досліду: висаджування розсади (табл.1) горщечкова - 25 березня та 1 квітня; безгорщечкова – 1, 5 та 10 квітня. Вік розсади 60 днів (5-6 листків). Схема висаджування рослин 70 х 30см.
Дослід 2. Вплив строків висаджування розсади та сівби насіння при безрозсадному способі вирощування капусти білоголової середньостиглого гібриду Мегатон на період надходження товарної продукції та її якість. Варіанти досліду: висаджування розсади (табл.2) тепличної - 10 і 25 квітня та 10 травня; з відкритого грунту - 25 травня та сівба насіння (безрозсадний спосіб) у відкритий грунт - 15 квітня. Вік розсади, вирощеної в закритому грунті 55 днів, відкритому – 50. Схема висаджування рослин 70 х 50см.
Дослід 3. Вплив строків висаджування розсади і сівби насіння капусти білоголової середньопізніх сортів та гібридів у відкритий грунт на товарну врожайність і її якість. Сорт Столична та гібрид Коронет. Варіанти досліду (табл. 3): висаджування розсади 20 травня та 5 червня; сівба насіння (безрозсадний спосіб) у відкритий грунт – 5 та 20 квітня. Розсада з відкритого грунту, вік її - 45 днів. Схема висаджування рослин 70 х 50см.
Дослід 4. Вплив строків і способів висаджування розсади, сівби насіння капусти білоголової пізньостиглого сорту Лангендейкер децема на товарну врожайність, її якість та придатність продукції для тривалого зберігання. Варіанти досліду (табл. 4): висаджування розсади – 20, 30 травня та 10 червня; сівба насіння – 5, 15 та 25 квітня (безрозсадний спосіб). Розсада з відкритого грунту, вік її - 45 днів. Схема висаджування рослин 70 х 60см.
Спостереження, виміри та обліки проводили в першому і третьому повтореннях на спеціально виділених 10 рослинах. Відзначали дати висаджувння розсади та сівби насіння. При безрозсадному способі: дати з’явлення сходів, утворення 1, 2, 4, 6 листків. При розсадному способі: дати приживання рослин. У всіх варіантах: початок зав’язування головок, настання технічної стиглості та збір урожаю.
Вимірювали: висоту розсади у період висаджування, при безрозсадному способі - висоту рослин у фазі 4 і 6 листків. У всіх варіантах: початок зав’язування головок.
В період збирання врожаю продукцію сортували на товарну та нетоварну (ДСТ-1724-85).
До нетоварної відносили пошкоджені хворобами, шкідниками, тріснуті та недорозвинені рослини. З товарної групи відбирали середні проби з 5 головок для хімічного аналізу. Визначали: вміст сухої речовини методом висушування в термостаті при температурі 105оС, цукрів (сума) – за Бертраном, аскорбінової кислоти – за Муррі та нітрати іоноселективним методом. Виробничі витрати на вирощування капусти різних груп стиглості визначали шляхом складання технологічних карт, а біоенергетичну ефективність вирощування – за методикою О.С.Болотських, М.М.Довгаль.
ВПЛИВ СТРОКІВ І СПОСОБІВ ВИСАДЖУВАННЯ РОЗСАДИ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ РАННЬОСТИГЛОГО СОРТУ НА ПЕРІОД НАДХОДЖЕННЯ ПРОДУКЦІЇ, ЇЇ УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ
Результатами досліджень встановлено, що на формування раннього врожаю капусти білоголової ранньостиглого сорту Димерська 7 за різних строків висаджування розсади та способів її вирощування суттєво впливає сума активних температур. Так, найвищу товарну врожайність - 33,5 т/га (середнє за три роки) нами отримано за висаджування горщечкової розсади 1 квітня (контроль). Сума активних температур при цьому складала 1038 оС . Перший збір отримано через 67 днів після її висаджування. За більш раннього строку (25.03) урожайність – 30,9 т/га, що на 2,6 т/га менше за контроль. Але за цього строку перший збір отримано в першій декаді червня, тоді як при традиційних строках висаджування розсади (ІІ-ІІІ декади квітня) товарна продукція надходить до споживачів у ІІІ декаді червня. Сума активних температур в середньому за три роки при висаджуванні розсади 25 березня і до початку збору врожаю становила 1008оС, яка і дала змогу сформувати врожай. Період споживання ранньої капусти у свіжому вигляді – І-ІІ декади червня.
Про вплив суми активних температур на формування врожаю говорить той факт, що при висаджуванні безгорщечкової розсади 10 квітня вона збільшилась до 1103 оС, а період до початку збору зменшився в середньому за три роки, до 66 днів. Товарна врожайність – 31,2 т/га. Період споживання продукції за цього строку - ІІ-ІІІ декади червня. Необхідно відзначити, що при висаджуванні безгорщечкової розсади 1 і 5 квітня строки надходження врожаю затримуються на 5-7 днів. Урожайність також зменшується (30,1-30,4 т/га проти 31,2 т/га). Зниження врожайності залежить від періоду приживання розсади і погодних умов року. Так, в 1999 році найвищу товарну врожайність (33,6 т/га) отримано за висаджування горщечкової загартованої розсади 25 березня. При висаджуванні без горщечкової розсади 1 квітня вона потрапила під короткочасні заморозки до мінус 4оС протягом двох діб, внаслідок чого період приживання її подовжився на 7 днів. За першого строку (25.03) зниження температури повітря практично не вплинуло на подальший ріст і розвиток рослин.
Середня маса головки (в середньому за три роки), залежно від строків висаджування та способів вирощування розсади складала від 0,73 кг (розсадагорщечкова 01.04) до 0,67 кг (розсада безгорщечкова 01.04).
При дослідженні основних показників хімічного складу продукції встановлено, що сума активних температур, строки висаджування розсади істотно не впливають на вміст сухої речовини. Він в середньому за три роки складав 6,3-6,4%. При більш пізніх строках висаджування розсади (10.04) у головках підвищується вміст цукрів (сума) - 3,5% (контроль 3,2%), і, навпаки, зменшується вміст аскорбінової кислоти до 37,6 мг/100г сирої маси (контроль 40,9 мг/100г). Очевидно це пов’язано із підвищенням середньодобової температура повітря до 15,7оС (контроль 15,7 оС) та зменшенні вологості грунту. Вміст нітратів – 730-731мг/кг сирої маси, за максимально допустимого рівня 800 мг/кг сирої маси.
Таблиця 1 - Товарна врожайність і маса головки капусти білоголової сорту Димерська 7 залежно від строків висаджування і способів вирощування розсади
Середня маса головки (в середньому за три роки), залежно від строків висаджування та способів вирощування розсади складала від 0,73 кг (розсадагорщечкова 01.04) до 0,67 кг (розсада безгорщечкова 01.04).
При дослідженні основних показників хімічного складу продукції встановлено, що сума активних температур, строки висаджування розсади істотно не впливають на вміст сухої речовини. Він в середньому за три роки складав 6,3-6,4%. При більш пізніх строках висаджування розсади (10.04) у головках підвищується вміст цукрів (сума) - 3,5% (контроль 3,2%), і, навпаки, зменшується вміст аскорбінової кислоти до 37,6 мг/100г сирої маси (контроль 40,9 мг/100г). Очевидно це пов’язано із підвищенням середньодобової температура повітря до 15,7оС (контроль 15,7 оС) та зменшенні вологості грунту. Вміст нітратів – 730-731мг/кг сирої маси, за максимально допустимого рівня 800 мг/кг сирої маси.
ВПЛИВ СТРОКІВ ВИСАДЖУВАННЯ РОЗСАДИ ТА СІВБИ НАСІННЯ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ СЕРЕДНЬОСТИГЛОГО ГІБРИДУ МЕГАТОН НА ПЕРІОД НАДХОДЖЕННЯ ТОВАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ, ЇЇ ВРОЖАЙНІСТЬ І ЯКІСТЬ
Для забезпечення подальшого безперебійного надходження капусти білоголової до споживачів важливе місце належить середньостиглим сортам та гібридам. Це пов’язано
з тим, що між надходженням врожаю ранньо- і середньопізніх сортів та гібридів дуже часто створюється розрив. Його можна ліквідувати шляхом правильного підбору строків висаджування розсади середньостиглих сортів і способів її вирощування.
Результатами наших досліджень встановлено, що для цього потрібно висаджувати тепличну розсаду у два строки. Перший – 10.04, відразу після останнього висаджування розсади ранньостиглого сорту. За такого строку перший збір отримано через 89 днів, на п’ять днів раніше за контроль (25.04). Товарна врожайність при цьому була найбільшою - 39,0 т/га, що на 2,0 т/га більше за контроль (табл.2). Температура повітря, в середньому за три роки, за період від висаджування розсади (10.04) до початку збору врожаю (І декада липня) становила 16оС (оптимальна температура для росту та розвитку капусти). Сума активних температур 1540 оС, кількість опадів 201,5 мм.
При наступних строках висаджування розсади нашим завданням було визначити і обґрунтувати такий строк, за якого період надходження якісної продукції тривав до початку збору врожаю капусти білоголової середньопізніх сортів. Тому другим строком є висаджування розсади 10 травня. Початок збору врожаю – ІІ декада серпня. Товарна врожайність – 34,9 т/га. Період надходження продукції тривав до ІІ декади вересня. Сума ефективних температур становила 1560 оС , кількість опадів – 218,3 мм.
При більш пізніх строках висаджування розсади (25.05) товарний врожай знижується до 32,9 т/га (контроль 37,0 т/га). Слід відмітити, що розвиток рослин цього строку проходив за підвищеної температури повітря (19,9 оС). Температура на поверхні грунту підвищилась до 28 оС, а в окремі дні досягала 50оС, а кількість опадів збільшилась лише на 19,1 мм, що суттєво вплинуло на продуктивність рослин і період надходження продукції (ІІ декада серпня – ІІ вересня).
При висаджуванні розсади капусти гібриду Мегатон 25 травня, вирощеної як у теплиці так і у відкритому грунті, товарна врожайність суттєво не різнилась і становила 32,9 -33,9 т/га.
Безрозсадний спосіб вирощування (сівба насіння 5 квітня) суттєво не вплинув на період надходження продукції. Він тривав з ІІІ декади серпня до ІІ декади вересня. Таким чином, при висаджуванні розсади тепличної 10 квітня та 10 травня повністю забезпечується безперебійне надходження продукції протягом другої та третьої декад липня, серпень та першої декади вересня.
Таблиця 2 - Товарна врожайність і середня маса головки капусти білоголової середньостиглого гібриду Мегатон залежно від строків висаджування розсади та сівби насіння
За висаджування розсади тепличної 10 квітня вміст сухої речовини складав 6,3%, цукрів (сума) – 3,2%, аскорбінової кислоти – 34,3 мг/100г сирої маси, нітратів- 576 мг/кг сирої маси. При висаджуванні тепличної розсади 10 травня збільшується вміст сухої речовини до 6,4%, цукрів (сума) - 3,6% і незначне зменшення вмісту аскорбінової кислоти - 33,6 мг/100г сирої маси та нітратів – 588 мг/кг сирої маси. Очевидно це пов’язано з підвищенням температури повітря до 19,90С (контроль 16оС) та недостатньої кількості ґрунтової вологи. Необхідно відзначити, що за роки досліджень вміст нітратів знаходився в межах максимально допустимого рівня.
ВПЛИВ СТРОКІВ ВИСАДЖУВАННЯ РОЗСАДИ ТА СІВБИ НАСІННЯ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ СЕРЕДНЬОПІЗНІХ СОРТІВ І ГІБРИДІВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ
Врожай середньопізніх сортів капусти білоголової збирають в Центральному
Поліссі України за один прийом при масовому достиганні головок в ІІ декаді вересня, тому строки висаджування розсади та сівби насіння істотно впливали на його величину та якість.
За розсадного способу вирощування капусти білоголової товарна врожайність більша в порівнянні з безрозсадним (табл.3). Основним фактором при формуванні врожаю є забезпечення вологою рослин протягом вегетаційного періоду. Тому при достатньому вологозабезпеченні рослини формують більшу асиміляційну поверхню, яка впливає на продуктивність. При висаджуванні розсади 20 травня сорту Столична в середньому за три роки товарний врожай склав 51,8 т/га, що на 2,8 т/га більше за наступний строк висаджування розсади (5 червня). За вегетаційний період випало 335 мм опадів, середньодобова температура повітря 16,50С, відносна вологість 67%. За висаджування розсади 5 червня і до збору врожаю кількість опадів зменшилась на 35 мм, що дещо вплинуло на зниження врожайності.
За безрозсадного способу вирощування (сівба насіння 5 квітня) сорту Столична товарний врожай отримано 46,3 т/га, що на 4,0 т/га менше, ніж при сівбі насіння 20 квітня. При цьому потрібно відзначити, що загальна врожайність була більшою при сівбі насіння 5 квітня, однак при надто ранніх строках головки в кінці вегетації розтріскуються, що призводить до зменшення товарного врожаю. Так, у структурі врожаю при сівбі 5 квітня товарний урожай склав 80%, нетоварний – 20%, з них 15,2% тріснутих головок, 2,6% пошкоджених шкідниками та хворобами і 2,2% недорозвинених рослин. При сівбі насіння капусти 20 квітня - 90% товарний урожай, 10% нетоварний, з них 3,8% головок тріснутих, 3,7% пошкоджених і 2,5% недорозвинених. Зменшення товарного врожаю при сівбі насіння 5 квітня ми виявили і при вирощуванні гібриду Коронет.
Для споживання у свіжому вигляді протягом осінньо-зимового періоду (листопад - січень) капусту середньопізніх сортів закладали на зберігання. Встановлено, що розмір втрат продукції за період зберігання залежав від строків висаджування розсади та сівби насіння. Так, в середньому за три роки досліджень, найбільші втрати головок під час зберігання були при висаджуванні розсади 5 червня (16,7-16,9%) та сівбі насіння 5 квітня (15,0-18,0%) сорту Столична та гібриду Коронет. Найвищий вихід товарних головок спостерігали при висаджуванні розсади 20 травня - 92-94%, та сівбі насіння 20 квітня – 90-94%. Необхідно відзначити, що за час зберігання загальні втрати продукції були дещо менші у гібриду Коронет, порівняно з сортом Столична.
Хімічний склад головок капусти білоголової в певній мірі залежить від сорту. Так, за вмістом сухої речовини, цукрів (сума) та аскорбінової кислоти гібрид Коронет перевищував сорт Столична на 10-12%. У гібриду він склав: сухої речовини – 8,5-8,6%, цукрів (сума) – 3,8-4,8%, аскорбінової кислоти – 51,0-58,7 мг/100г. Це можна пояснити генетичним потенціалом гібриду. Суттєвої закономірності між строками висаджування розсади, сівбою насінням при безрозсадному способі вирощування та вмістом сухої речовини в головках капусти перед закладанням на зберігання нами не виявлено. Вміст цукрів (сума) в продукції при безрозсадному способі вирощування був меншим на 0,6-0,8% та аскорбінової кислоти на 4,2-5,3мг/100г. Очевидно це можна пояснити тим, що при безрозсадному способі вирощування капуста формує меншу площу листків, що сповільнює нагромадження цукрів. Після зберігання, незалежно від строків висаджування розсади та сівби насіння капусти білоголової, вміст сухої речовини, цукрів (сума) та аскорбінової кислоти в головках зменшився на 15-20%.
Таблиця 3 - Вплив строків висаджування розсади та сівби насіння на товарну врожайність капусти білоголової середньопізніх сортів і гібридів
ВПЛИВ СТРОКІВ ВИСАДЖУВАННЯ РОЗСАДИ, СІВБИ НАСІННЯ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ ПІЗНЬОСТИГЛОГО СОРТУ ЛАНГЕНДЕЙКЕР ДЕЦЕМА НА ТОВАРНУ ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ПРИДАТНІСТЬ ДЛЯ ТРИВАЛОГО ЗБЕРІГАННЯ
| 
