|
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ОВЧАРУК ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ
УДК 635.142+ 635.53[:631.5
Теоретичне обгрунтування і агротехнічні основи вирощування петрушки і селери для продовольчого та насінницького використання в умовах південно-західної частини Лісостепу України
06.01.06 – овочівництво
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора сільськогосподарських наук
КИЇВ - 1999
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Подільській державній аграрно-технічній академії Міністерства АПК України
Науковий консультант: академік УААН, заслужений працівник народної освіти України, доктор сільськогосподарських наук, професор Барабаш Орест Юліанович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри овочівництва.
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Болотських Олександр Степанович, Харківський державний аграрний університет ім. В.В.Докучаєва, завідувач кафедри технології сільськогосподарських продуктів та плодоовочівництва;
доктор сільськогосподарських наук Горова Тамара Корніївна, Інститут овочівництва і баштанництва УААН, завідувач відділом селекції та насінництва овочевих культур;
доктор сільськогосподарських наук, професор Чернецький Василь Михайлович, Вінницький сільськогосподарський інститут, професор кафедри плодівництва, овочівництва, технології зберігання і переробки с.-г. продукції.
Провідна установа: Уманська сільськогосподарська академія Міністерства АПК України, кафедра овочівництва.
Захист відбудеться “15”грудня 1999 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 в Національному аграрному університеті за адресою: 252041, Київ – 41, вул. Героїв оборони, 15, НАУ, навчальний корпус 3, аудиторія 65.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 252041, Київ – 41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10, читальний зал.
Автореферат розісланий “22” вересня 1999 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Балабайко В.Ф.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Петрушка і селера відіграють значну роль у харчуванні людини. Вони надають страві приємного запаху і смаку, а також збагачують її на вітаміни і мінеральні елементи. Площа під цими культурами в Україні щорічно займає 2,5 тис. га, а в південно-західній частині Лісостепу 558 га. Урожайність їх відносно низька (9,0-9,5 т/га коренеплодів і 5,0 т/га зелені ). Така урожайність не може в достатній мірі задовольнити потреби населення та переробну консервну промисловість у сировині. Особливо не вистачає зелені петрушки і селери в зимово-весняний період.
Грунтово-кліматичні умови південно-західної частини Лісостепу України досить сприятливі для вирощування високих врожаїв петрушки і селери, як на коренеплоди, так і на зелень. Проте, все це вимагає розробки інтенсивної технології вирощування продукції, яка грунтувалася б на вивченні та поєднанні біологічних особливостей культур у взаємозв’язку з технологічними процесами їх вирощування. Тому, перед нами постала потреба у вивченні ряду агротехнічних заходів, які забезпечували б підвищення урожайності і якості петрушки і селери у конвейєрному виробництві їх товарної продукції протягом року, а також розробити технологію вирощування насіння петрушки безвисадковим способом.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертаційної роботи були виконані на основі плану і тематики наукових досліджень Кам’янець-Подільського с.г. інституту (1987-1994 рр.) та Подільської державної аграрно-технічної академії (1995-1998 рр.), і за державною науково-технічною програмою (державний реєстраційний номер 01990002834).
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка основних агротехнічних заходів вирощування високого і якісного врожаю петрушки і селери в цілорічному конвейєрному виробництві, а також одержання насіння петрушки безвисадковим способом на підставі:
- вивчення підзимових, весняних, післяукісних та післяжнивних посівів петрушки і селери для одержання високого і якісного врожаю коренеплодів і зелені протягом літньо-осіннього періоду з відкритого грунту;
- встановлення найбільш ефективних доз внесення мінеральних добрив для одержання високоякісного врожаю;
- встановлення найбільш раціональних способів вирощування товарної зелені петрушки і селери в спорудах закритого грунту для безперебійного надходження в зимово-весняний період;
- виявлення найбільш ефективних способів зберігання свіжої товарної зелені петрушки і селери з метою продовження строку її використання;
- побудови конвейєрного виробництва товарної зелені та коренеплодів протягом року для безперебійного забезпечення продукцією населення і переробних консервних заводів сировиною.
- розробки технології безвисадкового способу вирощування насіння петрушки з низькою його собівартістю.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах південно-західної частини Лісостепу України вивчено підзимові, весняні, післяукісні та післяжнивні посіви петрушки і селери у відкритому грунті та різні способи вирощування у закритому для побудови конвейєрного виробництва товарної продукції і безперебійного її постачання населенню та консервній промисловості сировиною протягом року. Встановлено, що рання товарна продукція петрушки і селери надходить від перезимувавших коренеплодів у відкритому грунті після багаторазового збирання зелені в минулому році. Після цього ранню товарну продукцію петрушки можна одержати від підзимової сівби на пучкову продукцію, селери – від вирощування розсадним способом. Найвищу продуктивність їх одержано також від ранньовесняного строку сівби (1-4.04) і багаторазового зрізування зелені петрушки – 37,0 т/га, селери 32,2 т/га. В подальшому високоякісну продукцію зелені для свіжого споживання в літньо-осінній період забезпечують післяукісні та післяжнивні посіви, хоча урожайність від них дещо нижча в порівнянні з ранньовесняною сівбою.
Удосконалено технологію вирощування зелені петрушки і селери в несезонний період у спорудах закритого грунту шляхом дорощування, пересаджування рослин в другій декаді вересня, сівби насіння в другій декаді листопада і вигонкою в п’ять строків в осінньо-зимово-весняний періоди.
Вперше розроблено і побудовано конвейєрне виробництво зелені петрушки і селери протягом року для забезпечення населення регіону і консервну промисловості свіжою продукцією.
Розроблено технологію безвисадкового способу вирощування насіння петрушки, яка забезпечує врожайність його до 0,5 т/га, що на 0,2 т/га перевищує традиційний висадковий спосіб. При цьому способі знижується собівартість насіння більше, як у 3-4 рази, а прибуток з 1 га посіву збільшується у 4-6 разів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що для умов південно-західної частини Лісостепу України підібрані кращі строки сівби насіння петрушки і селери у відкритому і закритому грунті, а також строки висаджування рослин в закритому грунті для конвейєрного вирощування продукції протягом року.
Вперше нами доведена можливість в умовах зони використання післяукісних і післяжнивних посівів петрушки. Розроблена технологія зберігання зелені незалежно від строків її збирання. Удосконалені способи і методи вирощування зелені петрушки і селери у спорудах закритого грунту, які підвищують урожайність і якість продукції.
Доказана ефективність безвисадкового способу вирощування насіння петрушки, яка широко використовується в спеціалізованих насінницьких господарствах регіону.
Наукові технологічні розробки з питань конвейєрного вирощування товарної продукції петрушки і селери протягом року, а також насіння петрушки безвисадковим способом, висвітлені в рекомендаціях Мінагропрому і впроваджені в сільськогосподарське виробництво в південно-західних областях України (акти впровадження додаються).
Особистий внесок здобувача полягає в самостійній розробці програм, методики та практичному виконанні експериментальних та лабораторних досліджень, в узагальненні отриманих результатів. Частка участі дисертанта в одержанні експериментальних даних складає понад 85%.
Апробація результатів дисертації. За матеріалами досліджень зроблені доповіді на :
- Міжнародній науковій конференції " Навколишнє середовище і здоров'я ", Чернівці, 1993 р.
- Міжнародній науковій конференції " Селекція овочевих і баштанних культур на гетерозис". Інститут овочівництва і баштанництва УААН. Харків, 1995 р.
- Міжнародній науково-практичній конференції "Екологічні проблеми в західному регіоні України та Молдови". Подільська державна аграрно-технічна академія, 1996р.
- Міжнародній науково-практичній конференції "Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва", Одеська сільськогосподарська дослідна станція НВО "Еліта", 1996 р.
- Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу” присвячену пам’яті професора Євгена Хропливого, Львівський державний аграрний університет Мінагропрому України, 1999 р.
- Звітних науково-практичних і методичних конференціях професорсько-викладацького складу Національного аграрного університету, 1994-1997 рр.
- Звітних науково-практичних і методичних конференціях професорсько-викладацького складу Кам'янець - Подільського СГІ, Подільської державної аграрно-технічної академії, 1983-1999 рр.
- Обласних і районних виробничих конференціях та семінарах з питань овочівництва протягом 1985-1999 рр.
Публікації. За темою дисертації опубліковано монографію, дві брошури-рекомендації, всього 55 наукових праць.
Обсяг та структура роботи. Робота у вигляді рукопису викладена на 407 сторінках машинописного тексту, має 8 розділів, 135 таблиць, 17 малюнків, висновки та пропозиції виробництву. В списку використаної літератури є 386 джерел, а в додатках - 35 таблиць та акти впровадження.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Умови, об'єкти та методики досліджень
Клімат південно-західної частини Лісостепу України помірно- континентальний. Річна сума опадів становить в середньому 581 мм , із яких 68% випадає в теплу пору року. Сумарна фотоактивна радіація досягає 51,8 ккал/см2 , а за період квітень-жовтень – 42,2 ккал/см2. Це дозволяє вирощувати в зоні високі врожаї овочевих культур.
У південно-західній частині Лісостепу України переважають чорноземи глибокі опідзолені на лесовидних породах і глинах , які займають у Хмельницькій області 59,5% орних земель, в Тернопільській – 39,7 , Івано-Франківській - 52,8 і в Чернівецькій - 79,3% ( Є.П. Латишев , 1994 ) .
Грунт дослідного поля овочевої сівозміни ПДАТА - чорнозем глибокий малогумусний, середньосуглинковий на лесі. Вміст гумусу в орному шарі – 4,8% , легкогідролізованого азоту – 7,8-9,2 мг на 100 г грунту , рухомого фосфору – 10,1-13,5 і обмінного калію – 13,5-15,6 мг на 100 г грунту , рН сольової витяжки – 5,8-6,2, ступінь насичення основами 98%.
Експериментальну роботу проводили шляхом постановки польових , лабораторних , вегетаційно-польових та виробничих дослідів. При закладці дослідів і проведенні фенологічних спостережень керувались такими матеріалами: " Методика польового досліду в овочівництві і баштанництві ", Б.Ф.Білик , Г.Л.Бондаренко, К.: - 1979; “Методические указания ВИР по изучению и поддержанию коллекции овощных растений ( морковь, сельдерей, петрушка, пастернак, редька и редис)”, Л.: - 1981; “Методика государственного сортоиспытания сельскохозяйственных культур ( картофель, овощи и бахчевые культуры)”, М.: - 1975.
Технологія вирощування в дослідах була загально прийнятою для петрушки і селери. Обробіток грунту складався з глибокої (25-27 см) зяблевої оранки, ранньовесняної і передпосівної культивацій з боронуванням і коткуванням.
Мінеральні добрива вносили з розрахунку N60Р60К90, у формі аміачної селітри , суперфосфату і калійної солі, фосфорно-калійні (Р60К90) - під зяблеву оранку , азотні (N60) - під передпосівну культивацію. Сівбу проводили широкорядним способом сухим насінням з нормою висіву петрушки - 6-8 кг/га на глибину 1,5-2,0 см , селери - 3-4 кг/га , 0,5-1,0 см з шириною міжрядь 45 см. Під час вегетації рослин проводили фенологічні спостереження і біометричні виміри.
Протягом зимового періоду проводили спостереження за перезимівлею рослин у відкритому грунті, товщиною снігового покриву та промерзанням грунту.
Після перезимівлі рослин у відкритому грунті та в період збирання врожаю, проводили підрахунки густоти рослин. Облік врожаю зелені і коренеплодів - поділяночний. Збір зелені проводили при їх висоті 25-30 см (згідно з стандартом № 408-83) з половини облікової ділянки. З другої половини ділянки збирали коренеплоди, сортували на товарні і нетоварні згідно ДОСТу-370-83. Із товарної групи коренеплодів відбирали середні проби з 10 і 20 штук для проведення біохімічного і 50-100 - морфологічного аналізів. У вегетаційний період визначали площу листкової поверхні (методом відбивання на папері) та продуктивність асиміляції за А.А.Нечипоровичем (1961) і С.І.Лебедєвим (1972). Нагромадження маси листків та коренеплодів, починаючи з фази утворення 2-3 листка - через кожних 15 днів на ділянці, де проводили збір зелені і без збирання ( середнє із 10 рослин кожного варіанту). Врожай насіння збирали в період масового побуріння суцвіть. Урожайні дані обробляли методом дисперсійного аналізу за Б.О.Доспєховим (1979).
Розмір посівної ділянки 15-20 м2 , облікової 10-15 м2, на виробництві - 28,5-89 м2 , облікової - 20-50 м2. Повторність три-чотириразова. Сорти петрушки: Звичайна листкова (листкова форма), Урожайна, Бордовицька і Цукрова (коренеплідна форма); селери - Яблучна (коренеплідна).
Вміст сухої речовини визначали методом висушування в сушильній шафі при температурі 105оС до постійно сталої маси. Вміст аскорбінової кислоти за І.К.Муррі; цукрів - за Бертраном (в коренеплодах); ефірної олії - за методом Гінзбурга (в листках). Для проведення біохімічних досліджень в рослинному матеріалі відбирали проби в дворазовій повторності за "Методикою фізіологічних досліджень в овочівництві і баштанництві" (1979).
Хімічні аналізи зелені, коренеплодів петрушки та селери проводили в Хмельницькій обласній станції хімізації та лабораторіях Подільської державної аграрно-технічної академії (Кам'янець-Подільського сільськогосподарського інституту). При визначені економічної та біоенергетичної ефективності товарної продукції зелені та коренеплодів петрушки і селери оцінювали за прийнятими цінами, насіння та мінеральні добрива за державними закупівельними цінами.
ТЕХНОЛОГІЯ КОНВЕЙЄРНОГО ВИРОБНИЦТВА ПЕТРУШКИ
І СЕЛЕРИ У ВІДКРИТОМУ ГРУНТІ
Підзимові строки сівби петрушки і селери. Для конвейєрного вирощування високих врожаїв товарної продукції петрушки і селери велике значення мають строки сівби, особливо підзимові.
Підзимова сівба цих культур забезпечує дружні сходи насіння, підвищує врожайність та якість зелені і коренеплодів.
Вплив підзимової сівби насіння петрушки і селери
на польову схожість
Результатами досліджень встановлено, що найкраща польова схожість насіння нами відзначена при сівбі перед замерзанням грунту (табл.1). Вона становила для петрушки при сівбі 15-18 листопада 28,3 %, селери - 24,7 %, що перевищує ранньовесняну на 3,7 % і 5,6 %, відповідно. Тоді, як при сівбі в І декаді листопада вона дещо знижується - петрушки на 0,4 % і селери на 1,3 %. Це пов’язано з тим, що окремі насінини вже почали проростати і взимку загинули.
Слід також зазначити, що на польову схожість насіння впливають метеорологічні умови року. Так, при сівбі 1-4 листопада 1987 року зазначений місяць був досить холодним (середня температура 0,7 оС) і польова схожість становила – петрушки 34,7 %, селери 25,8 %. Найгіршою вона була у 1989 році (петрушки 22,7 % і селери – 20 %), коли температура в листопаді була найвищою (середньомісячна 2,5 оС). Останнє також слід пояснити частковим проростанням насіння в осінній період, що привело до його загибелі зимою.
Таблиця 1 - Польова схожість насіння петрушки і селери залежно від строків
сівби. Середнє за 1987-1990 рр.
Вплив підзимової сівби петрушки і селери
на ріст та розвиток рослин
Основна мета конвейєрного виробництва продукції петрушки і селери з відкритого грунту - безперебійне надходження зелені і коренеплодів з ранньої весни до пізньої осені. Тому, всі агротехнічні заходи вирощування сировини були направлені на прискорення росту і розвитку рослин. За нашими дослідженнями встановлено, що в ранньовесняний період від підзимової сівби сходи петрушки з'явилися на 9, селери - 13 день і масові на 11 і 15 день, відповідно. Із підвищенням середньодобової температури повітря і грунту, різким зниженням вологи сходи їх з'явилися тільки на 16-20, а масові 24-30 день, що на 8-10 днів пізніше проти сівби насіння, яку провели під зиму. Утворення 2-3 листків при підзимовій сівбі встановлено на 30-й (петрушки) і 34 день (селери), що на 6-8 днів раніше контролю (1-4.04). Утворення 6-8 листків на рослинах петрушки встановлено 26.06, селери - 30.06, що в цілому становить період від масових сходів – 82-й (петрушки) 84 день (селери), і збирання врожаю пучкової продукції проводили в третій декаді травня.
Урожайність, хімічний склад , зберігання пучкової
продукції петрушки від підзимового строку сівби
В одержанні ранньої продукції петрушки в конвейєрному виробництві важливе місце займає вирощування її на пучкову продукцію. Кращими строками сівби є підзимові посіви, які проводили окремо від товарних, переважно на південних схилах, родючих, легких за механічним складом грунтах. Результатами досліджень встановлено, що підзимова сівба насіння петрушки прискорює строки надходження товарної продукції порівняно з ранньовесняною на 10-12 днів. У рослин відбувається більш інтенсивний ріст. Станом на 10.06 довжина листків становила 30-40 см, що перевищувала ту, яка вирощувалась від ранньовесняної сівби на 15 см, що вплинуло на урожайність продукції.
Підвищену урожайність пучкової зелені одержали при довжині листка 30-40 см від підзимової сівби 15-18.11. Серед сортів для конвейєрного виробництва виділяється ранньостиглий – Цукрова, де урожайність становила 23,3-32,8 т/га. На структуру врожаю пучкової продукції петрушки впливають строки збирання (табл. 2). Так, при збиранні в травні на рослинах утворилося лише 4 листки з довжиною від 10 до 20 см, що становить урожайність 9,0 т/га пучкової продукції. Для конвейєрного виробництва найбільш ефективним строком збирання врожаю є друга декада червня. На цей період на рослинах утворилося 6-8 листків з довжиною 30-40 см, що забезпечує урожайність від 23,3 до 32,8 т/га. При цьому в структурі врожаю зелена маса займає 21,9 - 30,9 т/га і коренеплоди – 1,4 – 1,9 т/га. Тому, для конвейєрного виробництва продукції нами встановлені кращі строки збирання урожаю - перша і друга декада червня з середньою довжиною листка 30-40 см і підвищеною урожайністю – 32,8 т/га.
Таблиця 2 - Вплив строків збирання на урожайність пучкової продукції
петрушки сорту Цукрова з наростаючим підсумком.
Середнє за 1987-1990 рр.
1987 р. 1988 р. 1989 р. 1990 р.
НІР05 коренеплоди 1,8 2,1 1,7 1,9
зелена маса 1,1 1,3 1,5 1,2
Строки збирання врожаю впливали на зміну якісних показників продукції. Нами встановлено, що з розвитком рослин петрушки вміст клітковини, аскорбінової кислоти, каротину і ефірної олії змінюється. Підвищений вміст клітковини відмічено в черешках і коренеплодах. При довжині листка 30 см (пучкова стиглість) на період збирання вміст клітковини складав від 1,03 до 1,63 %, тоді як при довжині листка до 60 см в листкових пластинках - 2,06 % і черешках - 3,08 %, відповідно. Із розвитком рослин підвищується вміст аскорбінової кислоти, у листкових пластинках при довжині листка 30-40 см становив 273,8-328,4 мг/100 г, в черешках - 57,2-78,9 мг/100 г, з подальшим їх розвитком концентрація її в листкових пластинках в значній мірі буде залежати від погодно-кліматичних умов вегетаційного періоду. В коренеплодах також відмічено підвищення аскорбінової кислоти з 28,0 мг/100 г до 35,3 мг/100 г сирої маси.
Вміст каротину в пучковій продукції петрушки підвищується протягом періоду вегетації з 0,89 мг/100 г до 5,28 мг/100 г, аналогічно в черешках та коренеплодах. Вміст ефірної олії в листкових пластинках незалежно від строків збирання врожаю становив при довжині листка 30-40 см - 0,133-0,174 мг/100 г, тоді, як в черешках знизилося в 2-3 рази. Таким чином, для збирання петрушки на пучкову продукцію кращою довжиною листків є 30-40 см, що становить у структурі загального врожаю 93-98 % з підвищеними біохімічними показниками.
Для безперебійного забезпечення конвейєрного виробництва зелені петрушки, важливим є період зберігання пучкової продукції. Він залежить від способу та місця зберігання (табл. 3). За нашими дослідженнями вона найкраще зберігалася в холодильній камері, у неперфорованих пакетах і мішках з поліетиленової плівки до 75-80 діб при температурі +2 +3 оС і відносній вологості повітря 90-95% і виходом товарної продукції 95,3 %. У ящиках з неперфорованими поліетиленовими вкладишами - 65-70 діб з виходом товарної продукції 93,7 % і в контейнерах з неперфорованими поліетиленовими вкладишами до 30-35 діб з товарною продукцією 91,2 %. Тоді, як при зберіганні в овочесховищі tо +16 оС і відносній вологості 75-80 % продукція може зберігатися до 8-10 діб у пакетах і мішках з виходом товарної продукції 86,3%.
Таблиця 3 - Збереження пучкової продукції петрушки залежно від способу
зберігання. Сорт Цукрова. Середнє за 1987-1990 рр.
При цьому слід зазначити, що в середньому за чотири роки досліджень втрати сухої речовини зеленої петрушки у холодильній камері на 10 добу становили лише 1,2 %, тоді як на 85 вона практично втратила свою товарну якість. Втрати аскорбінової кислоти інтенсивніші були при зберіганні в овочесховищі. На 2 добу зберігання вони становили 18,8 мг/100 г, а на 4 - 36,4 мг/100 г сирої маси. Аналогічні процеси відбувалися і в холодильній камері. На 10 добу зберігання пучкової продукції втрати аскорбінової кислоти становили у перфорованих пакетах 23,4 мг/100 г, а на 30 - 32,2 мг/100 г. Ароматичність петрушки в період зберігання практично не зменшилася, а втрати ефірної олії становили 0,023-0,025 мг/100 г сирої маси.
Краще зберігалася пучкова продукція петрушки у неперфорованих пакетах в холодильній камері і овочесховищі. Втрати сухої речовини в продукції в овочесховищі становили лише - 1,2 % (2 доби) і 2,3 % (4 доба зберігання). В холодильній камері на 10 добу зберігання втрати вмісту сухої речовини досягли 0,3 %, на 30 - 1,6 %, аскорбінової кислоти при зберіганні петрушки в овочесховищі становили 11,2 мг/100 г ( 2 доби ) і 23,4 мг/100 г ( 4 доба ). В холодильній камері на 10 добу - 12,0 і 30 - 22,2 мг/100 г сирої маси. Зміни вмісту ефірної олії протягом періоду зберігання були незначними.
Тому слід зазначити, що краще зберігається пучкова продукція петрушки у неперфорованих пакетах і мішках. При цьому втрати сухої речовини не перевищували від 0,3-1,6%, незалежно від способу, місця та тривалості періоду її зберігання. Незначними були втрати аскорбінової кислоти та ефірної олії в овочесховищі на 4 добу зберігання. Тоді, як при зберіганні в холодильній камері, особливо на 30 добу вміст аскорбінової кислоти знизився на 22,2 мг/100 г, ефірної олії - 0,021 мг/100 г сирої маси. Крім цього, в період зберігання продукції проходило руйнування зелених пігментів листка, коренеплоди втрачали тургор, що погіршувало зовнішній вигляд товарної продукції і знижувало її якість.
Вплив весняних строків сівби петрушки і селери
на польову схожість насіння та розвиток рослин
Весняні строки сівби по-різному впливали на польову схожість насіння петрушки і селери. В середньому за роки досліджень польова схожість насіння петрушки при сівбі 1-4,04 становила - 24,7%, селери - 19,0%; 15-18,04 - 23,7%, 18,4%; 1-4,05 - 22,1%, 18,4%; 15-18,05 - 21,6%, 17,7%, відповідно. Весняні строки сівби впливають на ріст і розвиток зазначених рослин. За три роки наших досліджень встановлено, що від весняних строків сівби масові сходи петрушки з'явилися на 18-22, селери 20-23 день. Затримання з’явлення сходів насіння селери, порівняно з петрушкою, дрібніше і містить більше ефірної олії. Особливо це спостерігається від пізньовесняної сівби, де сходи з'явилися на 3-5 днів пізніше. Утворення 2-3 листків на рослинах петрушки в середньому від строків сівби становило 30-34 і селери 40-44 дні від масових сходів. Утворення 6-8 листків (перше зрізування) відзначено нами від ранньовесняних строків сівби на 90-93 день. Подальше зрізування листків займає важливе місце в конвейєрному виробництві продукції зазначених культур.
Період надходження, урожайність і хімічний склад
зелені петрушки і селери при багаторазовому збиранні
від весняних строків сівби
Весняна сівба та сорти впливали на строки надходження товарної зелені петрушки і селери з відкритого грунту. Так, в середньому за три роки при сівбі 1-4.04 (контроль) нами проведено п'ять зрізувань зелені, від сівби 15-18.04 - три , 1-4.05 і 15-18.05 лише два зрізування. Товарна продукція від сівби 1-4.04 почала надходити з 1-4.07, другого - 1-4.08, третього - 1-7.09, четвертого - 25-31.09 і п'ятого - 15-25.10. Від сівби 15-18.04 першу зелень збирали з 15-24.07, другу - 20-25.08 і третю - 26-30.09. Від пізніх весняних строків сівби (1-4.05 і 15-18.05) зелень надходила в літньо-осінній період, перше зрізування її провели 10-15.08, друге - 17-24.09.
З рослин селери перша зелень надійшла від сівби 1-4.04 - 17-20.07, друга - 12-14.08, третя - 11-13.09 і четверта - 15.10. Від сівби 15-18.04 провели три зрізи зелені - першу - 16-19.07 другу - 21-24.08, третю - 17-20.09. Від пізніх весняних строків сівби ( 1-4.05 і 15-18.05 ), відповідно першу 15-17.08, другу - 26-28.09.
Весняні строки сівби, багаторазове зрізування листків, сорти в значній мірі впливали на врожайність зелені петрушки і селери. Підвищену урожайність зелені нами одержано від ранньовесняної сівби (1-4.04). Вона становила при першому зрізуванні, незалежно від сорту, петрушки - 12,0 т/га і селери – 13,2 т/га. Тоді, як загальна урожайність зелені петрушки від п'ятиразового збирання становила: у сорту Урожайна – 32,5 т/га, Бордовицька – 33,5 т/га, Звичайна листкова – 37,0 т/га, Цукрова – 29,5 т/га, селери (сорт Яблучна) від чотириразового зрізування – 32,2 т/га. Від сівби 15-18.04 на період першого зрізування листків петрушки в середньому за три роки, залежно від сорту, урожайність становила: 7,5 т/га, селери – 6,8 т/га. До осені врожайність петрушки від триразового збору становила в сорту Урожайна – 17,0 т/га, Бордовицька – 17,5 т/га, Звичайна листкова – 19,8 т/га і Цукрова –15,0 т/га, селери – 16,0 т/га. Аналогічно одержано від пізніших весняних строків сівби.
Зміна хімічного складу товарної продукції петрушки і селери залежала від весняної сівби, багаторазового зрізування зелені і сорту. Серед строків збирання з підвищеними хімічними показниками виділяється 1, 2 і 3 зрізування листків, сортів Урожайна і Звичайна листкова. Вміст сухої речовини на період першого зрізування, зазначених сортів, становив 16,4 % і 16,2 %; аскорбінової кислоти - 11,4 мг/100 г і 6,1 мг/100 г; ефірної олії - 0,12 мг/100 г і 0,24 мг/100 г, відповідно. В зелені селери першого зрізування вміст сухої речовини становив - 10,9 %, аскорбінової кислоти - 28,21 мг/100 г і каротину - 4,02 %.
Вплив весняних строків сівби на зрізування зелені,
урожайність і перезимівлю рослин петрушки і селери
у відкритому грунті
У створенні конвейєрного виробництва зелені петрушки і селери у відкритому грунті особливе місце займає високоякісна свіжа продукція, яка надходить в ранньовесняний період із відкритого грунту.
Таблиця 4 - Урожайність зелені петрушки і селери залежно від строків сівби в
перший рік культури та перезимівлі коренеплодів.
Середнє за 1987-1990 рр.
НІР05 1987 р. – 6,2; 1988 р. – 6,9; 1989 р. – 6,6; 1990 р. – 6,7.
Результатами наших досліджень встановлено, що ранньовесняні строки сівби, багаторазове зрізування зелені, сорти петрушки і селери в певній мірі впливали на перезимівлю коренеплодів і урожайність зелені в другий рік культури після відростання ( табл. 4 ).
Також, нашими результатами досліджень встановлено,що рослини петрушки і селери випадають у три критичних періоди. При першому похолоданні (листопад-грудень) в грунті їх загинуло в середньому за три роки, петрушки - 16,2 %, селери 17,3 %. В другий січневий період рослин загинуло від морозу відповідно - 10,2 та 11,0 %. Найнебезпечнішим в умовах регіону є третій лютневий період, коли при тимчасовому потеплінні починає відростати коренева система рослин і при цьому втрачаються всі захисні властивості їх, і вони можуть загинути.
Після перезимівлі рано навесні рослини з настанням потепління (ІІІ декада березня – І квітня) починають відростати і інтенсивно розвивається надземна частина їх. Перше збирання зелені провели 15-18.05 і друге - 18-20.06, при цьому одержали підвищену урожайність зелені, на контролі вона становила: сорту Бордовицька – 3,7 т/га і 15-18.04 строку сівби - Урожайна 2,7 т/га. Враховуючи урожайність І і ІІ року одержано від сорту Звичайна листкова 40,5 т/га (на контролі) і другому строку сівби – 22,1 т/га.
Вплив весняної сівби петрушки і селери
на урожайність і якість коренеплодів
При вирощуванні коренеплодів петрушки і селери спостерігалася різниця в рості та розвитку рослин, які на період збирання врожаю відрізнялися між собою за масою, хімічним складом та іншими показниками. Нашими дослідженнями встановлено, що близько 20-30% коренеплодів перевищували масу 80 г, 70-80 % були нижче маси 30 г, які із них були більше половини мілких. Ця остання група рослин, а також більші маси 80 г, як правило знижують урожайність і товарність коренеплодів зазначених культур.
Із ранньовесняного строку сівби (1-4.04) і сортів петрушки, з підвищеною урожайністю коренеплодів виділяється сорт Урожайна – 29,5 т/га і товарністю - 86,8 %. Від сівби 15-18.04 за урожайністю коренеплодів виділяється сорт Бордовицька – 25,2 т/га, за товарністю сорт Цукрова - 74,5 %. Від пізніх весняних строків сівби загальна урожайність зменшується і знижується їх якість. Коренеплоди селери від ранніх весняних строків сівби забезпечили урожайність 31,7-21,9 т/га, і товарність 76,6-74,9 %, відповідно. Тоді як, пізні весняні строки сівби знижують ці показники (рис. 1).
Строки весняної сівби, сорти, погодно-кліматичні умови періоду вирощування вплинули на зміну хімічного складу коренеплодів (сухої речовини, аскорбінової кислоти, цукру і ефірної олії). З підвищеним вмістом сухої речовини - 20,1-18,4%, аскорбінової кислоти - 35,7-29,9 мг/100 г виділялися рослини ранньовесняних строків сівби (1-4.04 і 15-18.04), сорту Бордовицька, і вмістом цукру - 8,70-7,44 %. Вміст ефірної олії в коренеплодах петрушки незалежно від сорту дещо більше встановлено в ранніх весняних строках сівби.
Показники хімічного складу коренеплодів селери були дещо нижчими в порівнянні з петрушкою.
Вміст сухої речовини від ранніх весняних строків сівби становив - 16,4-14,1 %; цукру - 1,9-1,4 %; аскорбінової кислоти - 22,4-17,3 мг/100 г сирої маси.
Вплив літніх строків сівби петрушки і селери
на польову схожість насіння і продуктивність рослин
Результатами наших досліджень встановлено, що висіяне насіння у відкритий грунт в літній період потрапляє в неоднакові погодно-кліматичні умови, що впливає на його польову схожість. Так, при сівбі насіння 1-4.06 в середньому за чотири роки польова схожість петрушки становила - 20,9 %, селери - 17,2 %, що у порівнянні з ранньовесняним строком сівби (1-4.04) знизилася на 3,8 % і 2,0 %, відповідно. При сівбі 15-18.06 польова схожість також була нижчою і в середньому за роки становила 21,2 % (петрушки), 17,1 % (селери). При сівбі 1-4.07 вона також дещо знизилася і становила - 20,1% і - 16,9 %, відповідно. Від літніх строків сівби зелень надходила з 3 серпня до кінця жовтня, а в червні (1-4.06 і 15-18.06) від дворазового збирання зелені одержали від сорту Урожайна – 6,3 – 7,5 т/га, селери – 5,7 – 5,8 т/га.
Погодно-кліматичні умови літнього періоду, сорти вплинули на зміну хімічного складу товарної продукції петрушки і селери. При першому збиранні зелені петрушки від сівби 1-4.06 вміст сухої речовини становив: сорту Урожайна - 13,8 %, Бордовицька - 12,6 %, Звичайна листкова - 13,1 %, Цукрова - 8,7 % і Яблучна (селери) - 10,0 %. Вміст аскорбінової кислоти в середньому від строків становив: 116,1 мг/100 г, 110,3 мг/100 г, 121,4 мг/100 г, 104,5 мг/100 г і селери (Яблучна) - 17,3 мг/100 г сирої маси, відповідно. Від другого збору зелені петрушки і селери якісні показники продукції дещо знизилися і особливо аскорбінової кислоти більше як 1,5 рази.
Вирощування товарної продукції селери
розсадним способом, її урожайність
Для конвейєрного виробництва товарної продукції селери у відкритому грунті ранню зелень одержали від розсадного способу вирощування. При цьому товарна продукція надходить з другої половини травня до кінця серпня, залежно від строків її висаджування. Протягом періоду вегетації провели три збори врожаю зелені від висаджуванням розсади у відкритий грунт 15-18.04 і одержали урожайність 26,3 т/га.
|
