|
УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЛЕУС ВІТАЛІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
УДК. 634.11:631.53.03:581.05
СПОСОБИ ВИРОЩУВАННЯ і стимулювання кроноутворення у САДЖАНЦІВ ЯБЛУНІ ДЛЯ ІНТЕНСИВНИХ НАСАДЖЕНЬ у ПРАВОБЕРЕЖНІЙ ЧАСТИНІ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
06.01.07 – плодівництво
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Умань – 2005
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Уманському державному аграрному університеті
Міністерства аграрної політики України.
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор
Мельник Олександр Васильович,
Уманський державний аграрний університет,
завідувач кафедри плодівництва й виноградарства
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор
Омельченко Іван Климович,
Інститут садівництва УААН,
головний науковий співробітник відділу технології
вирощування плодових культур
кандидат сільськогосподарських наук,
старший науковий співробітник
Сіленко Володимир Олександрович,
Національний аграрний університет,
доцент кафедри садівництва
Провідна установа: Інститут зрошуваного садівництва ім. М.Ф.Сидоренка УААН,
відділ агротехніки і розсадництва, м. Мелітополь
Захист відбудеться “14” вересня 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 74.844.01 в Уманському державному аграрному університеті за адресою: аудиторія №142, навчальний корпус №2, вул. Давиденка 1, м. Умань, Черкаська область, 20305.
З дисертацією можна ознайомитися в читальному залі бібліотеки Уманського державного аграрного університету за адресою: вул. Давиденка, 3, м. Умань, Черкаська область.
Автореферат розісланий “11” серпня 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Манзій В.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Необхідність корінної реконструкції плодівництва України шляхом запровадження високопродуктивних скороплідних насаджень ставить на порядок денний нагальну потребу у високоякісному садивному матеріалі. Таким вимогам відповідають одно- чи дворічні саджанці яблуні на слаборослих клонових підщепах з наявністю бічних розгалужень, з генеративними бруньками. Набувають розповсюдження дворічні саджанці “кніп-баум” з однорічною кроною (“knip-boom”). В країнах з розвинутим садівництвом для отримання саджанців високої якості застосовують спеціальні агроприйоми.
Тому, розробка елементів технології вирощування високоякісного кронованого садивного матеріалу яблуні в умовах Західного Лісостепу України є актуальною.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконували за тематичним планом Уманського державного аграрного університету (УДАУ) “Оптимальне використання природного і ресурсного потенціалу агроекосистем Правобережного Лісостепу України”, номер державної реєстрації 0101U004495, підрозділ “Удосконалення існуючих і розробка нових ефективних технологій у плодівництві й виноградарстві”.
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження – розробка заходів покращення якості саджанців яблуні на вегетативно розмножуваних підщепах для досягнення максимальної ефективності їх вирощування.
Задачі дослідження:
– виявити вплив способу вирощування на якісні показники однорічних саджанців яблуні;
– встановити фітометричні показники росту надземної частини і утворення крони у саджанців яблуні залежно від підщепи, сорту та способу стимулювання кроноутворення;
– провести аналіз товарної якості одно- і дворічних саджанців яблуні;
– дати економічну оцінку вирощуванню саджанців яблуні залежно від досліджуваних агроприйомів.
Об’єкт дослідження – технологія вирощування саджанців яблуні на підщепі М9 і М26 та її удосконалення за рахунок способів вирощування й стимулювання кроноутворення.
Предмет дослідження – вегетативно розмножувані підщепи яблуні, помологічні сорти яблуні зимового строку достигання, способи вирощування саджанців і засоби стимулювання кроноутворення.
Методи дослідження: польовий – встановлення особливостей росту саджанців та продуктивності чергового поля розсадника; лабораторно-польовий і лабораторний – визначення площі листкової платівки, вмісту хлорофілу в листі та параметрів кореневої системи; математико-статистичний – кореляційні залежності та вплив досліджуваних факторів; економічно-порівняльний та розрахунковий (ефективність вирощування саджанців).
Наукова новизна одержаних результатів. В умовах нестійкого зволоження Правобережної частини Західного Лісостепу України встановлено ефективність вирощування саджанців яблуні способом “спляче” вічко. Обґрунтовано можливість вирощування дворічних саджанців яблуні з однорічною кроною (кніп-баум) на слаборослих підщепах.
Встановлено позитивний вплив способів стимулювання кроноутворення на результати вирощування дворічних саджанців яблуні з однорічною кроною: механічного – прищипуванням верхівкових листків без пошкодження точки росту і хімічного – обприскуванням рослин водним розчином 6-бензилоамінопурину.
Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовано ефективність вирощування саджанців способом “спляче” вічко, а також стимулювання кроноутворення саджанців для сортів яблуні з різною пагоноутворювальною здатністю.
Результати досліджень впроваджені в Артемівській дослідній станції розсадництва УААН (0,5 га), навчально-науковій станції Уманського ДАУ (0,5 га); використовуються у викладанні курсу “Розсадництво” в Уманському ДАУ.
Особистий внесок здобувача полягає в опрацюванні наукової літератури, виконанні експериментів, статистичній обробці матеріалів, узагальненні результатів досліджень та їх підготовці до публікації.
Консультації автору надали кандидати с.-г. наук В.П. Майборода, В.С. Цирта, С.Ю. Пермякова, В.О. Осадчий, В.В. Манзій.
Автор щиро вдячний за підтримку під час досліджень і оформлення дисертаційної роботи співробітникам кафедри плодівництва й виноградарства, проблемної науково-дослідної лабораторії з плодового розсадництва та навчально-наукової станції Уманського державного аграрного університету.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи обговорювалися на кафедрі плодівництва й виноградарства і фаховому семінарі “Плодівництво” в Уманському ДАУ (2002...2004), міжнародних семінарах “Високоінтенсивні технології – в садівництво” (Умань, 2003; 2004), конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів Кам’янець-Подільського державного аграрно-технічного університету (2004), науково-практичному семінарі “Виробництво, зберігання та переробка продуктів рослинництва в сучасних умовах” (Харків, 2004).
Результати роботи демонструвалися на міжнародних семінарах “Високоінтенсивні технології – в садівництво” в Уманському ДАУ (2003, 2004), а також міських (Умань 2002...2004), обласних (Черкаси, 2004) і загальнодержавній (Київ, 2004) виставках.
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 3 статті в наукових фахових виданнях обсягом 1,2 авт. аркушів і 2 тези доповіді.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 258 сторінках комп’ютерного набору, складається зі вступу, п’яти розділів, висновків та рекомендацій виробництву, 64 додатків; містить 35 таблиць, 33 рисунки, документи з використання результатів дослідження, а також їх впровадження у виробництво. Список використаної літератури містить 186 джерел, з яких 47 – латиницею.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ ІНТЕНСИВНИХ НАСАДЖЕНЬ ЯБЛУНІ (огляд літератури)
Проаналізовано технологічні особливості існуючих способів вирощування одно- і дворічних саджанців яблуні на слаборослих підщепах. Наведено результати вивчення способів розмноження та стимулювання кроноутворення саджанців яблуні. Виявлено, що заходи з вирощування високоякісного садивного матеріалу яблуні в умовах правобережної частини Західного Лісостепу України вивчено недостатньо. Висунуто робочу гіпотезу, опрацьовано мету та завдання досліджень.
УМОВИ, ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Умови та місце ведення досліджень. Дослідження виконано протягом 2002...2004 рр. в плодорозсаднику навчально-наукової станції Уманського державного аграрного університету в двох польових дослідах без стаціонарного зрошення.
Клімат Уманського району помірно-континентальний з нестійким зволоженням та нерівномірним розподілом атмосферних опадів і температури повітря. Середньорічна температура коливається в межах +7,9…+8,9°С, мінімальна температура повітря припадає на грудень-січень і становить -34,4...-34,7°C, а максимальна спостерігається у серпні (+37,5°С). Період із сумою середньодобової температури повітря вище 5°С триває 205...210 діб, а вище 10°С – 160...170 діб. Навесні приморозки можуть бути до 25 квітня (24.III–25.IV), хоч останні приморозки іноді спостерігаються в 2–3 декадах травня. Середньорічна кількість опадів у період вегетації складає 633 мм з максимальним значенням у червні – липні. Середньорічна вологість повітря складає 76%.
За роки досліджень спостерігалася значна зміна метеорологічних умов відносно багаторічних даних у сторону потепління. У 2002 та 2003 рр. початок літа був з високою температурою, що негативно позначилося на формуванні надземної частини і кроноутворення саджанців.
Ґрунт дослідної ділянки – чорнозем опідзолений важкосуглинковий з вмістом гумусу 3,5%. Орний шар містить 108 мг/кг лужногідролізованого азоту (за методом Корнфілда), рухомих сполук фосфору і калію за методом Чирикова, відповідно, 441 і 420 мг/кг. Щільність ґрунту – 1,2 г/см3, найменша польова вологоємність в орному шарі – 24% від маси сухого ґрунту.
Методика досліджень. Дослідження проводили протягом 2002–2004 рр. у двох польових дослідах. Схеми дослідів розробили доктор с.-г. наук, професор О.В. Мельник та кандидат с.-г. наук В.П. Майборода. Схема садіння рослин у чергових полях розсадника 1,0 х 0,33 м (30,3 тис. шт./га).
Дослід 1. Вирощування однорічних саджанців яблуні сортів Джонаголд (з високою здатністю до утворення крони) та Глостер (кронується важко) на карликовій клоновій підщепі М9 і напівкарликовій М26 способами окулірування (контроль), “спляче” вічко і зимове щеплення без заходів стимулювання кроноутворення. Трифакторний дослід з 24 варіантами в чотириразовій повторності. Варіанти розміщено методом рендомізованих повторень з 40 обліковими рослинами на ділянці.
При вирощуванні способом “спляче” вічко підщепи у розсаднику висаджували за схемою 0,7 х 0,08 м, окулірували в загальноприйняті строки й викопували восени. Після зимового зберігання в підвалі їх висаджували навесні за схемою 1,0 х 0,33 м, зрізували на “вічко” й отримували одно- та дворічні саджанці.
Дослід 2. Вирощування дворічних саджанців яблуні з однорічною кроною (кніп-баум) сортів Джонаголд і Глостер на клонових підщепах М9 і М26 способами окулірування (контроль), “спляче” вічко і зимове щеплення із хімічним та механічним стимулюванням кроноутворення. Дослід чотирьохфакторний з 36 варіантами. Повторність досліду чотириразова, варіанти розміщено методом рендомізованих повторень з 10 обліковими рослинами на ділянці.
механічне стимулювання кроноутворення – прищипування верхівкового листя без пошкодження точки росту, розпочинали з досягненням провідником довжини 10 см, повторюючи через 5-7 днів по мірі відростання верхівкового листя, а хімічне – обприскування 20-30 см верхівки водним розчином препарату 6–бензилоамінопурин з концентрацією 25 мл/л – з досягненням однорічним пагоном – провідником – довжини 40 см вище місця кронування (в другій декаді червня).
Окулірування і зимове щеплення виконували, відповідно, способами вприклад і поліпшене копулірування за загальноприйнятою технологією.
Садіння і догляд за рослинами здійснювали згідно загальноприйнятих рекомендацій підв’язуючи культурну частину рослин до бамбукових підпор.
Ріст і розвиток рослин досліджували загальноприйнятими методами. Визначали площу листкової платівки (метод висічок) і загальної листкової поверхні, діаметр штамба, висоту саджанців, довжину гілок у кроні, кількість бічних гілок, кути відходження бічних гілок від стовбура, сумарну і середню довжину гілок (Кондратенко П.В., Бублик М.О., 1996; Карпенчук Г.К., Мельник О.В., 1987); вміст хлорофілу (Годнєв Т.Н., 1957). Кореневу систему вивчали за методом скелету (Колесніков В.А., 1972).
Товарну якість однорічних саджанців яблуні визначали за ОСТ 10126 – 88.
При сортуванні дворічних саджанців яблуні з однорічною кроною (кніп-баум) використовували методику (В.П. Майборода, В.В. Леус):
– для сортів, що сильно галузяться – Джонаголд до першого товарного сорту відносили саджанці з такими мінімальними показниками: діаметр штамба не менше 15 мм, 7 гілок довжиною не менше 20 см з генеративними утвореннями на кінцях; до другого товарного сорту – з діаметром штамба не менше 12 мм і 4 гілками довжиною по 60 см;
– для сортів, що слабко галузяться (Глостер), мінімальні параметри для першого товарного сорту – діаметр штамба не менше 15 мм, 5 гілок довжиною не менше 20 см з наявністю генеративних утворень на кінцях; другий товарний сорт – діаметр штамба не менше 12 мм, 3 гілки довжиною по 60 см.
Статистичну обробку одержаних даних проводили методом дисперсійного чотирьохфакторного аналізу (Майборода В.П., 2002). Економічну ефективність вирощування саджанців яблуні визначали на основі технологічних карт за методикою Інституту садівництва УААН за редакцією О.М. Шестопаля (2002).
ОЦІНКА СПОСОБІВ ВИРОЩУВАННЯ ОДНОРІЧНИХ
САДЖАНЦІВ ЯБЛУНІ
Встановлено залежність фітометричних показників надземної частини та якості однорічних саджанців яблуні досліджуваних сортопідщепних комбінувань від способу їх вирощування.
Показники росту. Збільшення діаметра штамба однорічних саджанців яблуні (табл. 1) позитивно корелювало з висотою (r=0,97±0,07) і площею листкової поверхні (r=0,94±0,10).
Вирощування саджанців способом окулірування забезпечило досягнення максимального діаметра штамбу обох сортопідщепних комбінувань, хоча в більшій мірі діаметр штамба однорічних саджанців яблуні визначався способом вирощування (частка впливу фактора 90%).
Протягом усього періоду досліджень висота саджанців позитивно корелювала з діаметром штамба (r=0,84±0,17), кількістю листя (r=0,90±0,13), площею листкової платівки (r=0,97±0,07) та загальною асиміляційною поверхнею (r=0,96 ±0,08).
Таблиця 1 – Параметри надземної частини однорічних саджанців яблуні сортів Глостер і Джонаголд залежно від підщепи і способу вирощування (пересічно за 2002...2004 рр.)
В середньому за роки досліджень висота вирощених способом окулірування саджанців на 26% переважала рослини із “сплячого” вічка і на 31% – із зимового щеплення. Найбільший вплив на цей показник спричинив фактор “спосіб вирощування” (94%).
Площа листкової поверхні. Облистяність рослин визначалася переважно способом вирощування, причому максимальний показник зафіксовано у саджанців, вирощених способом окулірування.
Найбільшою площею листкової платівки характеризувалися саджанці, вирощені способом окулірування, що на 20,5% переважало спосіб “спляче” вічко і на 21,8% – зимове щеплення.
Формування загальної асиміляційної поверхні відбувалося за рахунок збільшення кількості листя (r= 0,96±0,08) і площі листкової платівки (r= 0,95±0,09). Пересічно за роки досліджень максимальною величиною аналізованого показника (7,9 тис. м2/га) відрізнялися саджанці сорту Глостер, вирощені на підщепі М26 способом окулірування. Впродовж усього періоду досліджень загальна асиміляційна поверхня більше залежала від фактору “спосіб вирощування” (77%).
Якісні показники. Вихід стандартного садивного матеріалу досліджуваних сортопідщепних комбінувань яблуні позитивно корелював з діаметром штамба (r= 0,94±0,08) і висотою (r= 0,94±0,08) рослин.
Пересічно по досліду саджанці на підщепі М9 характеризувалися на 11% більшою величиною аналізованого показника, ніж на М26. Дещо більший також вихід стандартних саджанців для сорту Глостер, а максимальне значення забезпечило вирощування способом “спляче” вічко – 21,1 тис. шт./га (рис. 1, угорі). Між способами окулірування і зимового щеплення істотної різниці не виявлено.
За роки досліджень максимальну кількість стандартних однорічних саджанців яблуні – 22,5 тис. шт./га зафіксовано на ділянках сортопідщепного комбінування Глостер/М9 за способу вирощування “спляче” вічко, а мінімальну – 14,2 тис. шт./га для зимового щеплення й сортопідщепного комбінування Глостер/М26.
Величина показника визначалася переважно способом вирощування (57%) і типом підщепи (рис. 1, внизу).
Вихід саджанців першого товарного сорту найбільший за способу окулірування (14,3 тис. шт./га), а другого – “спляче” вічко (12,4 тис. шт./га). Саджанці, отримані за способу зимове щеплення, відповідали переважно вимогам другого товарного сорту.
СПОСОБИ ВИРОЩУВАННЯ І СТИМУЛЮВАННЯ КРОНОУТВОРЕННЯ ДВОРІЧНИХ САДЖАНЦІВ ЯБЛУНІ
З ОДНОРІЧНОЮ КРОНОЮ (КНІП-БАУМ)
Встановлено залежність фітометричних показників надземної частини та якості дворічних саджанців яблуні з однорічною кроною (кніп-баум) від способу вирощування й стимулювання кроноутворення.
Показники росту. Діаметр штамба дворічних саджанців яблуні з однорічною кроною (кніп-баум) за роки досліджень залежав переважно від способу вирощування (вплив фактора 65%) і позитивно корелював з висотою рослин (r=0,60±0,13). вирощування саджанців яблуні окуліруванням забезпечило збільшення показника, відповідно, на 18 і 23%, порівняно зі способами “спляче” вічко і зимове щеплення. Стимулювання кроноутворення на зміну діаметру штамба істотного впливу не спричинило.
Висота дворічних саджанців яблуні кніп-баум визначалася переважно способами вирощування й стимулювання кроноутворення. Стимулювання кроноутворення, особливо механічне, величину аналізованого показника зменшує за рахунок постійного обмеження верхівкового листя. Вплив фактора “помологічний сорт” на зміну висоти саджанців відсутній.
Параметри крони. Кількість гілок у кроні саджанців в значній мірі визначалася помологічним сортом і наявністю стимулювання кроноутворення. На підщепі М26 саджанці мали істотно більшу кількість гілок, ніж на М9. В кроні саджанців сорту Джонаголд їх отримано в середньому 4,7 шт./садж., що на 3,4 гілки більше, ніж по сорту Глостер (табл. 2).
Максимальну кількість гілок виявлено для саджанців, отриманих способом окулірування, що, відповідно, на 20 і 44% більше від способів “спляче” вічко і зимове щеплення. Стимулювання кроноутворення збільшує кількість гілок у кроні саджанців, хоча різниці між способами стимулювання не зафіксовано.
Довжина гілок у кроні вирощених способом кніп-баум дворічних саджанців яблуні більше залежить від помологічного сорту (максимальне значення отримано для сорту Глостер) і способу стимулювання кроноутворення. Хімічне стимулювання кроноутворення довжину гілок зменшує.
Встановлено сильний прямий кореляційний зв’язок між сумарною довжиною гілок і кількістю гілок у кроні (r=0,96±0,04) та кількістю плодових утворень (r=0,86±0,08), а також середній обернений зв’язок сумарної довжини гілок з площею листкової платівки (r= -0,63±0,13). Пересічно найбільшу сумарну довжину гілок у кроні саджанців отримано за способу окулірування, причому сорт Джонаголд забезпечив у 2,4 рази більший показник. Стимулювання кроноутворення сприяло збільшенню величини аналізованого показника.
За хімічного способу стимулювання отримано дещо меншу сумарну довжину гілок – 126,8 см, порівняно з механічним (147,0 см).
Кути відходження гілок у кроні дворічних саджанців яблуні кніп-баум залежали переважно від помологічного сорту. Вирощування дворічних саджанців з однорічною кроною сортів, що добре галузяться – Джонаголд забезпечує тупіші кути відходження, порівняно з сортами, що галузяться слабко (Глостер).
Механічне стимулювання – прищипування верхівкового листя навколо точки росту без її пошкодження – значно збільшує величину показника (60,0°), а застосування хімічного стимулювання призвело до зменшення кута відходження.
Закладання плодових утворень визначалося переважно сортовими особливостями й по сорту Джонаголд було в 2,5 рази більшим, ніж для сорту Глостер. Максимальне число плодових утворень на саджанцях забезпечило окулірування, а стимулювання кроноутворення їх кількість збільшило на 80%.
Таблиця 2 – Параметри крони дворічних саджанців яблуні з однорічною кроною (кніп-баум) сортів Джонаголд і Глостер залежно від підщепи, способу вирощування та стимулювання кроноутворення (пересічно за 2003...2004 рр.)
Параметри листкової поверхні. Облистяність дворічних саджанців з однорічною кроною (кніп-баум) значно залежала від помологічного сорту і способу стимулювання кроноутворення. Саджанці на підщепі М26 мали на 8,4% більшу величину аналізованого показника, ніж на М9. у саджанців сорту Джонаголд число листків було на 57% більше, ніж на рослинах сорту Глостер. Механічне стимулювання кроноутворення істотно збільшує кількість листя.
Площа листкової платівки залежала від помологічного сорту, а стимулювання кроноутворення спричинило 2–8% зменшення величини показника. Пересічно за роки досліджень асиміляційна поверхня саджанців на підщепі М26 на 0,6 тис. м2/га перевищила отриманий для М9 показник. У саджанців сорту Джонаголд вона перевищила показник сорту Глостер на 3,2 тис. м2/га, в основному, за рахунок більшої кількості гілок у кроні. Менша загальна асиміляційна поверхня спостерігалася за вирощування дворічних саджанців яблуні способом зимового щеплення. Між способами окулірування і “спляче” вічко істотної різниці не виявлено.
Стимулювання кроноутворення значно збільшувало величину асиміляційної поверхні, хоча між способами механічного й хімічного стимулювання суттєвої різниці не встановлено.
Вміст хлорофілу в листках дворічних саджанців яблуні з однорічною кроною значно залежав від досліджуваних факторів. За аналізованим показником рослини сорту Глостер перевищували сорт Джонаголд. Саджанці із зимового щеплення мали найвищу величину показника – 210,7 мг/100 г сирої речовини, що, вірогідно, свідчить про краще приживлення щеплених компонентів.
Стимулювання кроноутворення спричиняє зменшення вмісту хлорофілу в листках саджанців, що узгоджується з даними В.Н. Кефелі (1985 р.).
Архітектоніка кореневої системи. Розвиток кореневої системи саджанців за роки досліджень у значній мірі залежав від досліджуваних факторів.
Хімічне стимулювання кроноутворення спричиняє зменшення загальної довжини кореневої системи в середньому по досліду у 1,7 рази, порівняно з варіантом без стимулювання, і в 1,4 – з варіантом механічного стимулювання.
Механічне й хімічне стимулювання кроноутворення спричинило зменшення маси кореневої системи, відповідно, на 2,3 і 6,5%.
Максимальну загальну довжину кореневої системи зафіксовано в шарі ґрунту 10-20 см для саджанців із зимового щеплення, що, вірогідно, забезпечує менші втрати коренів під час викопування. За даного способу вирощування основна частина коренів знаходилася в шарі ґрунту 0-30 см, хоча за механічного стимулювання кроноутворення незначна частина коренів була присутня також у шарі 30-40 см.
Якісні показники. Вихід стандартних дворічних саджанців яблуні з однорічною кроною (кніп-баум) пов’язаний з кількостю гілок у кроні (r=0,93±0,06), сумарною довжиною гілок (r=0,95±0,05) і наявністю генеративних утворень (r=0,86±0,08).
За результатами багатофакторного дисперсійного аналізу (рис. 2, угорі) пересічно за роки досліджень більший вихід стандартних саджанців отриманий на підщепі М26. вихід саджанців сорту Джонаголд значно перевищив показник для сорту Глостер. Спосіб вирощування окуліруванням сприяв збільшенню виходу стандартного садивного матеріалу яблуні порівняно зі способами “спляче” вічко й зимове щеплення. Механічне стимулювання кроноутворення сприяло отриманню саджанців вищої якості, порівняно з стимулюванням хімічним.
Найбільший вплив на вихід стандартних саджанців спричинено фактором “помологічний сорт”, значний – факторів “спосіб вирощування” і “спосіб стимулювання” (рис. 2, внизу).
Саджанців першого товарного сорту пересічно за роки досліджень сорт Глостер майже не утворив (0,2 тис. шт./га). Вирощування саджанців способом окулірування, відповідно, у 2,5 і 3,8 рази збільшило вихід першосортних саджанців, порівняно зі способами “спляче” вічко й зимове щеплення.
Стимулювання кроноутворення збільшило вихід саджанців першого товарного сорту обох помологічних сортів на 3,2-3,9 тис. шт./га, хоча між способами механічного й хімічного стимулювання кроноутворення істотної різниці не виявлено.
Усереднені способом багатофакторного дисперсійного аналізу дані за роки досліджень свідчать, що для сорту Джонаголд отримано на 7,1 тис. шт./га більше саджанців другого товарного сорту, ніж для сорту Глостер. Способом вирощування “спляче” вічко збільшено вихід другосортних саджанців, відповідно, на 1,6 і 2,8 тис. шт./га, порівняно з окуліруванням і зимовим щепленням. На ділянках з механічним стимулюванням кроноутворення було, відповідно, в 1,4 і 1,7 разів більше другосортних саджанців яблуні, ніж на ділянках з хімічним стимулюванням і без цього.
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ОДНО-
І ДВОРІЧНИХ САДЖАНЦІВ ЯБЛУНІ
Однорічні саджанці. Загальна сума витрат на виробництво однорічних саджанців яблуні залежала від способу вирощування. Найбільшу суму коштів – 41,8 тис. грн/га витрачено на вирощування саджанців способом окулірування, далі в напрямку зменшення – способами “спляче” вічко – 36,7 і зимове щеплення – 35,8 тис. грн/га.
Середня ціна реалізації однорічних саджанців яблуні прийнята на рівні 5 грн/шт., а дворічних з однорічною кроною кніп-баум – 12 грн/шт.
найбільший прибуток – 64,3–75,8 тис. грн/га отримано для способу “спляче” вічко, а мінімальний – 32,7–52,7 тис. грн/га – окулірування, що пояснюється для останнього максимальною собівартістю продукції і найнижчим виходом стандартних саджанців.
В середньому по досліду саджанці на підщепі М9 забезпечили на 24% вищий рівень рентабельності, ніж на М26. Порівняно з сортом Джонаголд, вирощування саджанців сорту Глостер більш рентабельне.
Дворічні саджанці. Вирощування дворічних саджанців яблуні з однорічною кроною (кніп-баум) забезпечило добру економічну ефективність.
Найбільша сума виробничих витрат на вирощування дворічних саджанців яблуні зафіксована для окулірування з хімічним стимулюванням кроноутворення (78,8 тис. грн/га), а найменша – 68,1 тис. грн/га – для зимового щеплення без стимулювання кроноутворення.
Вирощування саджанців сорту Джонаголд на підщепі М26 збільшувало середній рівень прибутку на 13%, порівняно з М9. для сорту Глостер така різниця досягла 32%.
стимулювання кроноутворення значно збільшило прибутковість виробництва саджанців обох досліджуваних сортів. При вирощуванні саджанців сорту Джонаголд між способами механічного й хімічного способів стимулювання кроноутворення різниці майже не виявлено (208,6 і 204,6 тис. грн/га, відповідно). Саджанці сорту Глостер за механічного стимулювання забезпечили майже в чотири рази більшу прибутковість. На ділянках без стимулювання кроноутворення прибуток для цього сорту не отримано взагалі.
Прищипування верхівкового листя значно підвищувало рівень рентабельності вирощування садивного матеріалу, особливо сорту Глостер. Вирощування дворічних саджанців яблуні з однорічною кроною (кніп-баум) сорту Глостер без стимулювання кроноутворення недоцільно.
Пересічно за варіантами досліду рівень рентабельності для сорту Джонаголд становив 216,9%, а для сорту Глостер 39,6%.
| 
