|
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН
ТАРЧИНСЬКИЙ Віктор Вацлавович
УДК 636.22/28.082
СИСТЕМА ДОБОРУ МАТОК ПРИ ФОРМУВАННІ
ВИСОКОПРОДУКТИВНОГО ТОВАРНОГО
МОЛОЧНОГО СТАДА
Спеціальність 06.02.01- розведення та селекція тварин
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
с.Чубинське Київської області
1999
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті розведення і генетики тварин УААН
Науковий керівник : доктор сільськогосподарських наук, професор,
академік УААН Зубець Михайло Васильович
Офіційні опоненти : доктор сільськогосподарських наук, професор,
Недава Володимир Юхимович,професор
кафедри розведення і генетики с.-г. тварин
Національного аграрного університету
кандидат сільськогосподарських наук,
Антоненко Вадим Іванович,
завідувач відділу інформатики і
ком’ютерного програмування
Інституту розведення і генетики тварин УААН
Провідна установа: Інститут сільського господарства Полісся УААН м.Житомир/
Захист відбудеться “ 01 “ червня 1999 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01.у Інституті розведення і генетики тварин УААН, 256319, Київська область , Бориспільський р-н., с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН.
Автореферат розісланий “ 28 “ квітня 1999 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради ,
кандидат сільськогосподарських наук Ю.В. Мільченко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Наукові дослідження в молочному скотарстві по схрещуванню з кращими породами світу, розроблення перспективних селекційно- генетичних програм поліпшення стад переважно проводились в кращих племінних і базових господарствах при досить сприятливих умовах взаємодії “генотип х середовище” ( Зубець М.В., Буркат В.П. 1996,Вінничук Д.Т., Пабат В.О., 1996; Єфіменко М.Я.,1996).
Більшість товарних господарств залишалась поза увагою конкретного вивчення існуючих проблем і розроблення системи племінної роботи в таких стадах.
Отже, розробка оптимальної системи племінної роботи в товарних стадах з їх складною генотиповою структурою в сучасних умовах ведення молочного скотарства є актуальною проблемою, яка потребує науково обгрунтованого вирішення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами.
Дисертаційна робота є складовою частиною плану науково-дослідних робіт Інституту розведення і генетики тварин УААН:”Вивести український тип чорно-рябої худоби з надоєм дорослих корів 5,5-6 тис. кг молока, вмістом жиру 3,6-3,7%, білка 3,1-3,3%, живою масою 550-560 кг шляхом використання генофонду голштинської породи” (1991-1995 рр., № держреєстрації АU01001479Р) та теми: ”Консолідація новостворених та виведення нових високопродуктивних порід і типів великої рогатої худоби молочного напрямку продуктивності з більш високим її потенціалом на основі сучасних досягнень генетики та біотехнології” 1996-2000рр., № держреєстрації 0196U016323 ).
Мета і задача досліджень. Мета роботи-розроблення комплексної системи формування рентабельного товарного стада в молочному скотарстві.
Для цього вирішувались такі завдання: вивчити ефективність добору ремонтних телиць з врахуванням особливостей їх індивідуального росту і розвитку, походження і відтворної здатності; дослідити дію природного і штучного добору в процесі вирощування молодняка і використання корів та встановити ефективність добору ремонтного молодняка від корів різного віку; оцінити ефективність схрещування чорно-рябої породи з бугаями-плідниками різної кровності за голштинською породою ; визначити особливості селекції тварин у конкретних умовах промислової технології виробництва молока в товарному стаді.
Наукова новизна результатів досліджень. В умовах товарного молочного стада вивчено ефективність використання корів різних генотипів, одержаних від різних варіантів схрещування симентальської, чорно-рябої і голштинської порід.
Вивчена ефективність підбору бугаїв-плідників різних порід до маточного поголів’я товарного стада з метою одержання якісного ремонтного молодняка. Досліджено залежність продуктивності помісних корів-первісток різних генотипів від впливу паратипових факторів. Вивчено дію природного і штучного добору в процесі вирощування молодняка і селекції тварин в умовах товарного господарства середнього рівня продуктивності.
Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень використані для розробки комплексної системи добору маточного поголів’я при формуванні рентабельного товарного стада в ССВ ім.Петровського Новоушицького району Хмельницької області. Дані оцінки бугаїв-плідників за якістю потомства практично використовуються в селекційній роботі з маточним поголів’ям товарного стада при одержанні більш продуктивного потомства наступних поколінь.
Результати науково-господарського досліду в умовах молочного товарного стада про рівень реалізації генетичного потенціалу молочної продуктивності корів різних порід і їх помісей, а також дані вікових закономірностей росту молодняка в зв’язку з їх наступною молочною продуктивністю є практичною основою раціональого формування маточного поголів’я для товарних стад молочного напрямку продуктивності.
Особистий внесок дисертанта полягає в організації і проведенні досліджень, підборі плідників різних порід до маточного поголів’я стада, зборі, узагальненні і біометричній обробці первинних даних про ріст, розвиток і продуктивність помісних первісток різних породних поєднань.Безпосередньо дисертантом в умовах конкретного господарства розроблена і апробована система формування рентабельного молочного стада. Понад 90% матеріалу, викладеного в дисертації, зібрано і проаналізовано безпосередньо автором, або під його керівництвом. Дисертанту належать постанова проблеми, розробка методичних положень до її вирішення, аналіз і узагальнення результатів досліджень, впровадження їх у виробництво.
Апробація роботи. Результати досліджень і основні положення дисертації доповідались і обговорювались на засіданнях координаційно-методичної ради наукового центру ”Розведення тварин”, на вченій раді Інституту розведення і генетики тварин УААН та відділу розведення молочної худоби інституту ( с.Чубинське, Київської області, 1996-1998 рр.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано три роботи без співавторів.
Структура та об’єм дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, пяти розділів власних досліджень, висновків, бібліографічного списку. Обсяг дисертації 185 сторінок, в тому числі рисунків 2, таблиць 28, додатків19. Список літератури містить 242 джерела, в тому числі 36 на іноземній мові.
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження виконані шляхом проведення науково-господарського експерименту в умовах товарного стада ССВ ім. Петровського Хмельницької області згідно загальної схеми ( рис.1).
В науково-господарському досліді було використано 648 ремонтних телиць різних генотипів (симентальських- 95 гол, чорно-рябих –183 гол, помісних–370 гол., з них 3/16 кровних за голштинською породою–200 гол., 1/4 кровних-57гол і 1/2 кровних- 110 гол.) від 10 бугаїв-плідників симента-льської, чорно-рябої і голштинської порід.
Тварини знаходились у схожих умовах утримання і годівлі, які забезпечували розвиток телиць на рівні 2 класу від стандарту породи Від народження до 6 місяців телички утримувались в групових станках по 6-8 голів і вирощувались за загальноприйнятою схемою випоювання незбирного і збирного молока, а також інших видів кормів.
Тварини на протязі всього дослідного періоду знаходились на господарських раціонах, які забезпечували до 6- місячного віку середньо-добовий приріст у межах 561-579 г, від 6 до 12 місяців–440-460г, від 12 до 18 місяців- 367-415 г.
Молочну продуктивність і відтворну здатність тварин (вік першого осіменіння, індекс осіменіння, вік плідного осіменіння і отелення первісток,% запліднення, сервіс-період, міжотельний період і інші показники) визначали за даними зоотехнічного і ветеринарного обліку.
Напруги природного, штучного, племінного, заводського доборів визначали за модифікованими формулами показника “напруги добору” запропонованого В.С. Кирпічніковим (1966) для природних популяцій.
Рис.1 Загальна схема досліджень
Індекс пристосування окремих груп тварин у стаді визначали за В.І.Власовим.і А.Н. Лапченко (1984).
Екстер’єр тварин оцінювали окомірно і за промірами корів після першого отелення.
Генеалогію бугаїв-плідників і маточного поголів’я стада аналізували за методикою М.А. Кравченка (1973 ).
Умовний генотип кожної тварини за породним поєднанням і належність до ліній визначали за родоводами. Кореляційно-регресійний аналіз взаємозв’язку селекційних ознак здійснювали за методичними рекомендаціями Ю.П. Полупана (1988).
Економічну ефективність виробництва молока визначали на основі обліку всіх затрат. Біометричну обробку даних досліджень проводили за М.А. Плохінським (1970), К.К.Меркур’євою ( 1970 ).
ДИНАМІКА РОСТУ РЕМОНТНИХ ТЕЛИЦЬ І ІНТЕНСИВНІСТЬ
ЇХ ДОБОРУ
Жива маса ремонтних телиць відповідала вимогам інтенсивності росту між першим і другим класами від стандартів порід без суттєвих породних відмінностей (табл.1).
Дещо більшою живою масою в 6-12- місячному віці /відповідно, 128,8; 211,6 кг/ відзначались помісні телиці, але ця перевага над ровесницями інших порід була незначною і статистично невірогідною /Р > 0,05/.
Жива маса телиць, які були залишені на ремонт стада, перевищувала в 6- місячному віці вибувших телиць – серед сименталів на 7,8 кг/6,2%/, чорно-
1.Динаміка росту ремонтних телиць за живою масою, кг
рябих –8,6 кг / 7,2 %/ і помісних тварин-9,9 кг / 8%/.Серед телиць річного віку ця відмінність за живою масою значно збільшилась і становила, відповідно, серед сименталів –27 кг / 13,4 %/, чорно-рябих –25,9кг /13,2%/ і помісних тварин –19,3 кг / 9,6 %/.
Жива маса матерів, від яких залишено телиць на ремонт стада, порівняно з вибувшими, суттєво не відрізняється.Невелику перевагу в межах 3,9-7,3 кг /0,9-1,5%/ виявлено на користь ремонтного поголів’я. Ця відмінність за живою масою значно збільшилась і становила, відповідно, серед сименталів –27 кг / 13,4 %/ , чорно-рябих –25,9кг /13,2%/ і помісних тварин –19,3 кг / 9,6 %/.
Жива маса телят при народженні до деякої міри визначає кінцеву живу масу помісних / 433,0±4,3/ і чистопородних / 403,5±8,1 кг/ первісток.
Інтенсивність росту телиць у різні вікові періоди впливає на рівень їх наступної молочної продуктивності / табл.2./. Встановлено, що найбільш рельєфно цей вплив вияляться у помісних тварин у 18- місячному віці і при першому отеленні. Так, телиці, які в 18 місяців мали живу масу не менше 300 кг дали за першу лактацію 3023 кг молока проти 2492 кг у тих, які росли менш інтенсивно / + 531 + 118 кг, Р< 0,01/.
В середньому по всьому дослідженому поголів’ю кореляція між живою масою первісток і їх надоєм становила + 0,18 .
Отже, висока жива маса є бажаною селекційною ознакою у всі вікові періоди вирощування ремонтного поголів’я і при першому отеленні.
Результати проведеного досліду підтверджують доцільність добору телиць для ремонту товарного стада з обов’язковим врахування їх індивідуального росту і розвитку, походження та племінної цінності бугаїв-плідників.
ПРИРОДНИЙ І ШТУЧНИЙ ДОБІР ТЕЛИЦЬ І КОРІВ У СТАДІ
Для використання в умовах товарних господарств потрібні добре розвинуті і міцні тварини. Виведення із стада хворих тварин та вибраковка недорозвинутих є невід’ємною складовою частиною процесу формування високопродуктивного стада і співпадає з напрямом природного добору.
За три роки в господарстві загальне вибуття телиць склало 314 із 541 народжених, або 58%, залишено на ремонт стада 42% / табл.3/
Брак по екстер’єру склав 17%. Через хвороби вибракувано 30,8% . Порушення відтворної системи спостерігалось в 10,2% телиць.
Порівняння продуктивності матерів телиць, яких залишили на ремонт стада і тих, що вибули у процесі вирощування, вказує на незначні відмінності між ними. У процесі росту і розвитку вибувають телиці від матерів як з низькою продуктивністю, так і з високою. Виходячи з цих даних, для товарних господарств бажано залишити всіх народжених телиць і проводити добір на подальших етапах їх вирощування.
3. Інтенсивність природного і штучного добору телиць
Для характеристики природного і штучного добору в господарстві визначено згідно методики В.С. Кирпічнікова / 1966/ “ напругу природного добору” – 46% , “ напругу штучного добору” – 43% , “ напругу племінного добору” – 69% , “ напругу заводського добору” – 35%. Дані показники характеризують специфіку ведення племіннї роботи в даному стаді і реалізацію його генетичного потенціалу.
Оцінка тварин за їх пристосуванням показала, що в цілому по стаду індекс пристосування популяції становить 0,656 і його значення коливаються від 0,030 в розрізі дочок окремих бугаїв, які складають популяцію / табл.4/ .
4.Індекси пристосування груп дочок окремих бугаїв-плідників
ВІДТВОРНА ЗДАТНІСТЬ ТВАРИН
При направленому вирощуванні телиць для ремонту маточного стада потрібно постійно враховувати особливості всіх фізіологічних функцій самок, в тому числі й статевої з тим, щоб на цій основі забезпечувати широкі виробничі умови для максимального прояву фізіологічної здатності організму тварин на найвищому рівні, вдаватися до найраціональніших в організаційному плані й науково обгрунтованих методів штучного осіменіння, підвищення заплідненості телиць, використовувати ефективні засоби і способи профілактики неплідності.
Вивчення відтворної здатності первісток-дочок бугаїв різних генотипів показує, що кращі показники господарської скоростиглості були в голштинських помісей / табл. 5/.
По дочках напівкровних за голштинською породою бугаїв середній вік першого осіменіння складає 645 днів / 21,5 міс./, а плідного 669 днів / 22,3 міс./.
Від даної групи первісток одержано молочну продуктивність на 153 доби / 5,1 міс. / раніше, ніж у середньому по всій групі.
Аналіз відтворної здатності телиць, народжених від матерів з різним рівнем продуктивності, свідчить про вищу скоростиглість у тварин з надоями в межах 2751-4250 кг. Частка таких первісток складає 66 %. Вивчення скорости-глості дослідних тварин залежно від віку їх матерів показує, що кращі результати одержані від матерів-первісток, середній вік отелення дочок яких склав 34,2 міс. Встановлено, що низька жива маса матерів негативно впливає на скоростиглість дочок. Оптимальною у досліді є жива маса матерів 500-600 кг.
Визначено, що продуктивність первісток в деякій мірі залежить від віку їх першого отелення, хоча прямої кореляції між продуктивністю корів- первісток різних генотипів і віком першого отелення не встановлено ( r= 0,01±0,16). Оптимальним у досліді виявився вік 801-1100 діб з рівнем продуктивності 2701-2764 кг.
Вивчення екстер’єрно-конституційних особливостей тварин показало, що голштинські помісі помітно відрізняються від материнської породи.
5. Відтворна здатність тварин різних генеалогічних груп
ОСОБЛИВОСТІ ЕКСТЕР’ЄРУ КОРІВ-ПЕРВІСТОК ТОВАРНОГО СТАДА
Помітна їх перевага за висотою в холці, косою довжиною тулуба і обхватом грудей/ табл.6 /. Їм властива пропорційна будова тіла, ніжна щільна конституція, порівняно тонка складчаста шкіра, міцний кістяк і пряма рівна спина.
Із зменшенням кровності за голштинською породою, проміри зме-ншуються і наближаються до вихідної материнської чорно-рябої. За індексами будови тіла голштинізоване поголів’я більш довгоноге і розтягнуте, але менш масивне і компактне, з меншими грудьми.
Основними недоліками екстер’єру голштинізованого поголів’я за окомірною оцінкою є слабкі зв’язки задніх кінцівок, пряма їх постава, нерівномірний розвиток окремих часток вим’я й не досить щільне його прикріплення, м’якість копитцевого рогу ратиць.
Високопродуктивні тварини, які переважали своїх ровесниць за продуктивністю на 23-25 % відрізнялись більшими промірами тіла на 1,3-3,6%. Окомірна оцінка цієї групи корів дала можливість виявити ряд додаткових деталей, властивих тваринам молочного типу. У них більш легка голова, середньої довжини шия з тонкою складчастою шкірою, довга й глибока грудна клітка. Середня частина тулуба більш об’ємиста, кістяк міцний, щільний, вим’я залозисте, об’ємисте. Аналіз кореляційних зв’язків окремих промірів екстер’єру змолочною продуктивністю первісток показав, що вони незначні і статистично невірогідні / 0,022-0,073,при n=280 гол./.
Оцінка корів за масометричним коефіцієнтом / Вінничук Д.Т., 1983/ свідчить, що з підвищенням продуктивності спостерігається його зростання.
Отже, величина корів, яка досягається за рахунок доброго розвитку лінійних розмірів тіла, середньої частини тулуба і грудей, а не за рахунок ожиріння і надмірного розвитку мускулатури, є бажаною ознакою в селекції тварин.
Для промислової технології виробництва молока потрібна певна стандартизація
6.Екстер’єрні проміри первісток різних генеалогічних груп
тварин як за продуктивними і екстер’єрними якостями, так і за морфологічними і фізіологічними властивостями вим’я.
Проміри вим’я корів-первісток різних генотипів / табл. 7/ свідчать, що схрещування чорно-рябих корів з бугаями голштинської породи помітно поліпшує форму вим’я і його розміри, особливо це відносится до тварин напівкровних за голштинською породою, які по всіх промірах переважають своїх чорно-рябих ровесниць: по ширині вим’я на 3,0 см / 14,2 %/; довжині вим’я-5,6 см / 23,1%/; глибині вим’я – 4,0 см /19,5%/; обхвату вим’я –12,5 см/ 14,7%/. Високопродуктивні корови стада переважають ровесниць по промірах вим’я на 6,5-12,1 %.
| 
