|
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН
Ляшенко Юрій Володимирович
УДК 638. 220. 82
Розробка способу добору
ВИСОКОжИТТЄЗДАТНОГО МАТЕРІАЛУ
в СЕЛЕКЦІЙНій роботі з ШОВКОВИЧНим ШОВКОПРЯДом
06. 02. 01 - розведення та селекція тварин
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
с. Чубинське Київської області - 2001
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті шовківництва Української академії аграрних наук,
м. Мерефа Харківської обл.
Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, професор, член-кореспондент УААН
Головко Валерій Олексійович, директор Інституту шовківництва УААН, завідувач відділом біотехнології, генетики і технології шовкопряда.
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Коваленко Віталій Петрович, завідувач кафедри генетики і розведення сільськогосподарських тварин Херсонського державного аграрного університету, м. Херсон;
доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник
Пилипенко Борис Феодосійович, пенсіонер.
Провідна установа: Харківський зооветеринарний інститут Міністерства аграрної політики України, кафедра крупного тваринництва, м. Харків.
Захист дисертації відбудеться “ 28 ” лютого 2001 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН, 08321, Київська область., Бориспільський район., с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН.
Автореферат розісланий “ 26 ” січня 2001 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат сільськогосподарських наук Ю. В. Мільченко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. У зв’язку з пойкілотермністю шовковичного шовкопряда його життєздатність і продуктивність в значній мірі залежать від дотримання оптимальних умов розведення (Головко, Злотин, Кириченко, 1992), які забезпечуються певним гігротермічним режимом, кількістю і якістю корму, комплексом санітарно-епідеміологічних заходів та ін.
Сучасним високошвконосним породам шовкопряда властива підвищена чутливість до порушень технології годівлі (Головко, Волянский, Шахбазов и др., 1996), які останнім часом все частіше виникають у зв’язку з причинами економічного характеру на фоні погіршення екологічного стану в Україні. Тому селекціонери вимушені направляти свої зусилля на подолання наслідків впливу низького рівня агрофону, який і зумовлює необхідність проведення робіт на підвищення стійкості шовкопряда до несприятливих факторів.
Одним із напрямків вирішення існуючої проблеми є розробка ефективних методів і прийомів добору шовковичного шовкопряда, спрямованих на підвищення адаптивного потенціалу, який забезпечує стійкий рівень його продуктивності в нестабільному середовищі.
Не зважаючи на існування значної кількості способів одержання високожиттєздатного матеріалу, проблема підвищення загальної стійкості шовкопряда залишається актуальною (Галанова з співавтор., 1998). До основних причин, які впливають на ефективність заходів у вирішенні даного питання, можна віднести:
- приуроченість існуючих непрямих способів підвищення життєздатності шовковичного шовкопряда до певних стадій його розвитку, а також обмеження, пов’язані з їх нераціональним використанням у селекційному процесі;
- низький рівень успадковуваності показника життєздатності гусені (Насириллаев, 1985);
- недостатню ефективність добору кращих сімей шовковичного шовкопряда за прямими показниками життєздатності при вигодівлях без повторностей (Струнников, 1987);
Виходячи з цього, слід вважати актуальними дослідження, спрямовані на розробку комплексних селекційних методів підвищення життєздатності шовковичного шовкопряда і його стійкості до несприятливих факторів середовища.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота проводилася згідно з республіканською науково-технічною програмою “Шовківництво” – “Розробити ефективні технології виробництва шовкової сировини на основі високопродуктивних нових порід і гібридів шовковичного шовкопряда та сортів шовковиці”, № державної реєстрації 03.04 - МВ / 14-96.
Мета і завдання дослідження. Метою досліджень була розробка ефективного способу добору високожиттєздатного селекційного матеріалу для підвищення адаптивного потенціалу шовковичного шовкопряда в сучасних екологічних умовах.
Відповідно до цього вирішувались такі завдання:
- Удосконалити методику добору селекційного матеріалу на основі використання
комплексного показника – індексу загальної життєздатності (Злотин, Чепурная, 1994) у поєднанні з найбільш ефективними непрямими способами підвищення життєздат-ності шовкопряда на різних стадіях його розвитку.
2. Дослідити вплив різноспрямованого добору за показником індексу загальної життєздатності (в “плюс” і “мінус” напрямках селекції) на життєздатність і продуктивність шовковичного шовкопряда.
3. Вивчити вплив різноспрямованого добору за показником загальної життє-здатності на генетичні параметри основних кількісних ознак, які визначають продуктивність штучних популяцій шовковичного шовкопряда.
4. Дослідити структуру фенотипної мінливості й екологічну адаптивність порід шовковичного шовкопряда в умовах різносезонних вигодівель.
5. Визначити рівень неспецифічної стійкості і комбінаційної здатності селекційного матеріалу за результатами термотестування грени.
- Дослідити вплив різноспрямованого добору на біофізичні властивості коконів.
Об’єктом дослідження було зниження продуктивності сучасних порід шовковичного шовкопряда, яке в значній мірі обумовлене зміною факторів середовища.
Серед основних біологічних показників, що визначають продуктивність шовкопряда, життєздатність зазнає найбільшого впливу екологічних факторів. Саме вивчення можливості підвищення рівня даного показника і с тало предметом наших досліджень.
Для досягнення поставленої мети був використаний метод масового і індивідуального добору за показником індексу загальної життєздатності. Досліджен-ня можливих наслідків селекції на життєздатність проводили на основі застосування різноспрямованого добору контрастного за рівнем продуктивності селекційного матеріалу. Для оцінки результатів проведеної роботи використовували методи генетико-статистичної обробки даних. Адаптивну пластичність селекційного матеріалу досліджували методом регресивного аналізу, а рівень його неспецифічної стійкості і комбінаційної здатності визначали за результатами термотестування грени.
Наукова новизна одержаних результатів. Науково обґрунтовано і практично реалізовано новий селекційний спосіб підвищення адаптивної здатності шовковичного шовкопряда на базі використання інтегральної оцінки загальної життєздатності селек-ційного матеріалу.
При обґрунтуванні запропонованого способу підвищення стійкості селекційного матеріалу до несприятливих факторів середовища вперше проведено дослідження впливу різноспрямованого добору за показником індексу загальної життєздатності на генетичну структуру основних параметрів продуктивності шовкопряда.
Доведено необхідність комплексної оцінки екологічної адаптивності селекцій-ного матеріалу в умовах різносезонних вигодівель.
Уперше показано можливість використання флуоресцентних властивостей коконів при доборі високожиттєздатного племінного матеріалу шовкопряда.
Практичне значення одержаних результатів. В результаті застосування запропонованого способу добору встановлено підвищення рівня загальної життєздат-ності штучно створеної популяції П-1 порівняно з контролем на 23,8 % (Р < 0,01).
На основі використання різноспрямованого добору на життєздатність в умовах різносезонних вигодівель експериментально підтверджена доцільність застосування песимального фону (Головко, Чепурная, Злотин, 1995) для оптимізації селекційної роботи в напрямку підвищення адаптивної здатності шовковичного шовкопряда. Тому добір кращих сімей за показником загальної життєздатності рекомендується проводити в песимальних умовах вигодівлі.
При дослідженні особливостей розподілу коконів за фракціями флуоресценції під впливом різноспрямованої селекції на життєздатність встановлена можливість використання добору коконів з темно-фіолетовим кольором свічення з метою підвищення життєздатності племінного матеріалу.
Особистий внесок здобувача. Безпосередня участь у підготовці, плануванні й обґрунтуванні експериментальних досліджень, вигодівлі селекційного матеріалу, математичній обробці й аналізі одержаних даних, формулюванні основних положень і висновків роботи.
Апробація результатів дисертації. Головні положення дисертаційних досліджень були оприлюднені на річних засіданнях ученої ради Інституту шовків-ництва УААН (Мерефа, 1996–1999), на Міжнародній науковій конференції, присвяченій 150-річчю з дня народження І. І. Мечнікова (Харків, 1996), на Міжнародній науковій конференції “Проблеми світового шовківництва кінця ХХ сторіччя” (Болгарія, 1996), на науково-практичній конференції “Шляхи підвищення якості продукції шовківництва в Республіці Узбекистан” (Ташкент, 1997), на Міжнародному симпозіумі “Перспективи розвитку шовківництва у ХХІ сторіччі” (сел. Високий (Харків), 1998).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 робіт, у тому числі 4 – у фахових виданнях.
Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, 7 розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Список літератури містить 217 найменувань (46 робіт зарубіжних авторів). Робота викладена на 154 сторінках машинописного тексту і містить 28 таблиць, 25 рисунків та 24 сторінки додатків.
ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи досліджень
Робота виконана в 1996–1999 рр. на базі Інституту шовківництва УААН (відділ селекції шовковичного шовкопряда).
Матеріалом для досліджень були контрастні за рівнем показників породи шовковичного шовкопряда: П-1 – як високопродуктивна та Білогренна – з відносно низьким рівнем основних біологічних показників. Вихідним матеріалом для створення П-1 був японський гібрид Shunrei × Shagetsu, а Білогренної – порода УН.
Добір проводили за показником індексу загальної життєздатності, який був запропонований Злотіним і Чепурною (1994) для контролю якості культур комах:
V= V1×V2×V3×100,%
де V – загальна життєздатність, %;
V1 – життєздатність яєць, у частках одиниці;
V2 – життєздатність гусені, у частках одиниці;
V3 – життєздатність лялечок, у частках одиниці.
Для визначення ймовірності відмінностей між варіантами однієї групи, яких вигодовували без повторностей, життєздатність у розрахунках розглядалась як альтернативна ознака. При порівнянні показників, поданих у відсотках (частках одиниці), використовували кутову трансформацію Фішера (φ= 2arcsin√P). У зв’язку з цим показник загальної життєздатності обчислювали за формулою:
V= n / m × 100,%
де n – загальна кількість метеликів, що вийшли з коконів, шт.;
m – початкова кількість яєць, узятих на вигодівлю, шт.
Числа m і n для кожної сім’ї розраховували теоретично, на підставі фактичних значень показників життєздатності для трьох стадій розвитку шовкопряда, а тому за абсолютною величиною значення показників V, розраховані різними способами, відрізнялися лише за рахунок округлення.
Добір за показником індексу загальної життєздатності проводили в “плюс” і “мінус” напрямках (на підвищення і зниження рівня показника V) в оптимальних умовах вигодівлі в літні та весняні сезони.
Перші три покоління отримані в результаті масового добору, наступні три – індивідуального добору сімей у різних напрямках прояву даної ознаки.
Основні біометричні параметри популяцій розраховували за прийнятими методиками (Плохинский, 1970; Рокицкий, 1978; Лакин, 1990; Доспехов, 1988). Ступінь імовірної різниці (td) між середніми значеннями для кількісних показників визначали за допомогою t-критерію.
Дослідження адаптивної здатності селекційного матеріалу проводили за методикою комплексної оцінки ступеня пластичності – стабільності (Субота, 1987).
Коефіцієнти успадковуваності (h2) кількісних ознак шовковичного шовкопряда визначали на основі внутрішньокласової кореляції між повними сибсами в резуль-таті аналізу однофакторного дисперсійного комплексу за методиками Снедекора і Плохінського (Снедекор, 1961; Плохинский, 1966). Коефіцієнти генотипних кореляцій розраховували методом однофакторного коваріаційного аналізу (Рудаков, 1988).
Для оцінки неспецифічної стійкості та комбінаційної здатності селекційного матеріалу був використаний метод термотестування грени (Шахбазов та ін., 1996).
Оцінка загальної (ЗКЗ) і специфічної (СКЗ) комбінаційної здатності селекцій-ного матеріалу за показником терморезистентності грени проводили згідно зі схемою повного діалельного схрещування (Вольф и др., 1980).
При дослідженні особливостей розподілу коконів за фракціями флуоресценції як джерело ультрафіолетового випромінювання використовували прилад УФО - 254 зі спектральним діапазоном довжини хвилі 234 – 334 нм.
Усі розрахунки були проведені на мікрокалькуляторі “Електроника БЗ-34” та на IBM PC (AT з процессором Pentium’ 100) з використанням загальноприйнятих комп’ютерних програм.
Аналіз змін загальної життєздатності та основних параметрів продуктивності шовковичного шовкопряда під впливом різноспрямованого добору
Ураховуючи ефективність використання масового добору на перших етапах селекційного процесу (Браславский, 1997), нами була досліджена можливість застосування даного підходу при різноспрямованій селекції за показником загальної життєздатності (ЗЖ) шовковичного шовкопряда.
Не зважаючи на порівняно низьку інтенсивність масового добору за даною ознакою (для “+” напрямку Sdсер = 2,33 ± 0,44; σ = 3,69 ± 1,12; для “-” – Sdсер = 2,37 ± 0,65; σ = 3,9 ± 1,39), уже в другому поколінні (літо 1996 р.) спостерігалося суттєве розход-ження між показниками “плюс” і “мінус” напрямків обох порід (tdφ Б+Б- = 2,59**; tdφ П+П-= 3,53***) (табл. 1). За результатами весняної вигодівлі 1997 р. перевищення показників відібраного селекційного матеріалу (А3) в “плюс” напрямках порід Біло-гренної і П-1 над контролем становило 3,5 – 4 % (Р < 0,05).
Т а б л и ц я 1
Сезонна мінливість показників загальної життєздатності шовковичного шовкопряда порід Білогренної і П-1 (1996-1999 рр.)
П р и м і т к а. Різні букви в стовпчику для кожної породи окремо вказують на достовірні відмінності в межах одного сезону, Р < 0,05.
Загальна картина сезонної мінливості дослідженої ознаки співпадала для обох порід (весняне підвищення змінювалося зниженням абсолютної величини показників у літні сезони вигодівель). Суттєві відмінності між показниками “плюс” і “мінус” напрямків породи П-1 упродовж трьох поколінь індивідуального добору (А4 – А6) підсилювалися і набули максимального вираження влітку 1998 р. (SDП+ = 18,39 при σ = 17,53 і SDП -= -8,56 при σ = 9,08.
Варіація показників ЗЖ породи Білогренної в більшій мірі залежала від впливу умов середовища, але влітку 1998 р. тут також одержана суттєва різниця між протилежними напрямками селекції.
У результаті шести поколінь добору (1996 – 1998 рр.) у “плюс” напрямку відбулося суттєве підвищення загальної життєздатності селекційного матеріалу порівняно з контролем на 9,34 % (tdφ Б+Бк = 2,21; Р < 0,05) для породи Білогренної і на 23,81 % (tdφ П+Пк = 6,49; Р < 0,001) – для породи П-1.
Необхідно відзначити, що ефективність селекційної роботи при індивідуаль-ному доборі зумовлювалася високою диференціацією сімей за рівнем життєздатності в несприятливих умовах вигодівлі літніх сезонів 1996 – 1998 рр. (відхилення в якості і кількості корму та гігротермічного режиму). Такі умови суттєво змінювали величи-ну одного з найбільш впливових компонентів показника ЗЖ – життєздатності гусені (ЖГ). На наш погляд, мінливість показника ЖГ (рис. 1) в “плюс” і “мінус” напрямках можна пояснити з позицій теорії формування компенсаційного комплексу генів (ККГ) (Струнников, 1987).
Рис. 1 Динаміка показника життєздатності гусені шовкопряда порід Білогренної і П-1.
Аналіз мінливості основних параметрів продуктивності селекційного матеріалу свідчить, що контрастні за рівнем біологічних показників стартові популяції по-різному реагували на зміну загального рівня життєздатності шовкопряда. Так, для “плюс” напрямку низькопродуктивної породи Білогренної відмічена лише тенденція до зниження показників маси кокона , маси оболонки і шовконосності живих коконів (Р > 0,05), тоді як високий рівень загальної життєздатності породи П-1 у підсумко-вий сезон весною 1999 р (табл. 2) супроводжувався їх деяким зниженням (Р < 0,05).
Т а б л и ц я 2
Результати виробничої перевірки ефективності добору високожиттєздатного селекційного матеріалу шовковичного шовкопряда
П р и м і т к а. * – Р < 0,05; ** – Р < 0,01
Важливо відзначити, що загальною для “плюс” напрямків обох порід була тенденція до підвищення рівня урожаю коконів (У). Весняний сезон 1998 р. (А5) для Білогренної (Убк= 3,08±0,29; УБ+= 4,07±0,15; td= 3,03) та літній 1998 р. (А6) – для П-1 (Упк= 2,83±0,09; УП+ 3,38±0,16; td= 3,0) супроводжувалися ймовірним (Р < 0,05) підвищенням урожаю коконів, хоча відмічена перевага між відповідними показника-ми весни 1999 р. знаходилася в межах статистичної помилки.
Структурний аналіз фенотипної мінливості основних кількісних показників шовковичного шовкопряда при селекції на життєздатність
Сезонні зміни умов вигодівель значно впливають на продуктивність шовковичного шовкопряда (Кенжаев, 1983; Браславский, 1987). У таких умовах мірою відмінностей у реакції генотипів виступає величина ефекту взаємодії факторів генотип–середовище (Стакан, 1969; Глотов, 1983; Щукин, 1988).
Суттєвий вплив даного взаємозв’язку було відмічено на загальну варіацію показників життєздатності гусені, загальної життєздатності шовкопряда і врожаю коконів. Для комплексної оцінки ступеня екологічної адаптивності штучних популяцій шовковичного шовкопряда за показниками життєздатності гусені і урожаю коконів була використана система класифікації генотипів за параметрами пластичності, стабільності і рівнем потенціалу кількісного показника (Субота, 1987), яка дозволяє проводити адаптивну оцінку селекційного матеріалу у “вузькому значенні”, коли до уваги беруться специфічні особливості реакції генотипів до певних умов середовища.
Аналіз результатів комплексної оцінки параметрів екологічної адаптивності показників життєздатності гусені і врожаю коконів (табл. 3) показав перспективність “плюс” напрямку добору породи П-1. Низька пластичність і високий рівень генотип-ного потенціалу забезпечує високу продуктивність штучно створеної популяції П-1 в умовах різносезонних вигодівель.
Т а б л и ц я 3
Результати регресивного аналізу селекційного матеріалу за показниками життєздатності гусені і урожаю коконів з визначенням класів за параметрами екологічної адаптивності (1996-1998 рр.)
П р и м і т к и: Xi. – середнє значення показника за всіма пунктами випробувань;
Ei. – генотипний ефект селекційного об’єкта; Ri.– коефіцієнт регресії (пластичність); Sz2 – відхилення від лінії регресії (стабільність);
Ш-3, Ш-4, П-2, К229-К1, Мер.-6 - породи нової селекції Інституту шовківництва.
Вплив добору за показником загальної життєздатності на генетичну структуру популяцій шовковичного шовкопряда
Визначення коефіцієнтів успадковуваності показників життєздатності і продуктивності шовкопряда. Можливість успадкування потомством кращих якос-тей відібраних батьків прямо залежить від величини внеску генетично обумовлених
.відмінностей у загальній популяційній мінливості кількісних ознак. Показником, що характеризує це співвідношення, виступає коефіцієнт успадковуваності.
Дослідження по визначенню коефіцієнтів успадковуваності для показників загальної життєздатності шовкопряда виявили їх низький рівень (0,01< h2< 0,3), який суттєво не залежав від методики їх розрахунку (табл. 4).
На прикладі породи П-1 спостерігалися сезонні зміни величин коефіцієнтів успадковуваності показників загальної життєздатності. Так, для весни 1998 р. h2А не перевищував 0,04, тоді як у літній сезон цього року відмічено зростання величини внеску генотипної компоненти в загальнопопуляційній мінливості дослідженої ознаки (h2А = 0,034 ÷ 0,245).
Т а б л и ц я 4
Коефіцієнти успадковуваності (h2SS і h2A) за показником загальної життєздатності шовковичного шовкопряда (1997–1998 pр.)
П р и м і т к и: Всі показники h2A і h2SS імовірні, Р < 0,05;
h2A– коефіцієнти успадковуваності розраховані за методикою Снедекора;
h2SS– коефіцієнти успадковуваності розраховані за методикою Плохінського.
Коефіцієнти успадковуваності показників загальної життєздатності породи Білогренної були дещо вищі, ніж у породи П-1 (h2Б = 0,11 ± 0,025; h2П-1 = 0,068 ± 0,025). Крім того, характерно, що максимальна генетична різноманітність h2А “плюс” напрямку добору породи Білогренної була відмічена у весняний сезон вигодівлі 1998 р. Такі різносезонні коливання величини внеску генотипної дисперсії в загально-популяційній мінливості ознак можна пояснити різною адаптивною пластичністю порід до змін умов середовища. Стосовно впливу спрямованості селекції на величину успадковуваності показника ЗЖ потрібно відмітити деяку перевагу “плюс” напрямку добору (для Р < 0,05 h2плюс = 0,035 ÷ 0,187; h2мінус = 0,023 ÷ 0,057).
Для дослідження впливу різноспрямованого добору за показником загальної життєздатності на генетичну структуру продуктивних ознак штучних популяцій шовкопряда були використані параметри – маса кокона (МК), маса оболонки (МО), шовконосність (Ш). Необхідно відмітити високий рівень достовірності розрахованих коефіцієнтів успадковуваності для показників МК (h2МК = 0,227 ÷ 0,311) і МО (h2МО = 0,153 ÷ 0,233) основна кількість яких (85-90 %) імовірна на високому рівні (Р < 0,001). Показники успадковуваності шовконосності коконів за абсолютною величиною мали низькі значення (h2Ш = 0,049 ÷ 0,117), достовірні в 35 випадках із 54.
Аналіз динаміки h2А основних параметрів продуктивності свідчить про відсутність організованих чинників зі статистично значущим впливом на величину успадковуваності показника Ш. Для h2МК і h2МО загальна частка факторіального впливу становила 7,6 – 9,8% (Р < 0,001). До найбільш впливових основних чинників слід віднести статевий склад коконів (η2 = 0,027; Р < 0,01), чоловічі субпопуляції якого характеризувалися більш високим рівнем генетичної гетерогенності. Частка факторів генотипу і сезону вигодівлі в загальній мінливості h2А складала 0,7 – 1,9 % (Р < 0,001). Необхідно відмітити перевагу генетичної різноманітності показників успадковуваності породи Білогренної, а також літніх сезонів вигодівель.
Вплив різноспрямованого добору на взаємозв’язок між кількісними ознаками шовкопряда. Для вирішення питання ймовірності результатів генетико-статистичної обробки даних дослідження взаємозв’язку між основними показниками продуктивності під впливом різноспрямованої селекції на життєздатність шовкопряда проводилися на внутрішньогруповому рівні. Це дало змогу одержати 98% достовірних коефіцієнтів фенотипних (rp) і генотипних (rg) кореляцій між показниками МК–МО (Р < 0,001), 76 % rp (75 % на Р < 0,001) і 98 % rg (95 % на Р < 0,001) - між МК–МО, а також 65 % - між МК–Ш (70 % на Р < 0,001).
Відносно високими значеннями rp, і rg характеризувався взаємозв’язок для пари ознак МК–МО (rp = 0,648 ± 0,043; rg = 0,824 ± 0,042). Величину кореляційної залежнос-ті між МО-Ш, за загальним рівнем можна віднести до розряду середніх (rp = 0,581 ± 0,027; rg = 0,467 ± 0,069). Низькими негативними значеннями характеризувався фено-типний взаємозв’язок показників МК і Ш (rp = - 0,322 ÷ - 0,062). Коефіцієнти генотип-них кореляцій для даної пари ознак знаходились в цьому ж інтервалі з деяким позитивним відхиленням у літній сезон вигодівлі 1998 р. (rg = - 0,264 ÷ 0,168).
За результатами аналізу дисперсійного комплексу по визначенню впливу основ-них організованих факторів (генотип, сезон, спрямованість добору, стать) встанов-лено, що в більшості випадків варіація rp,і rg знаходилась у межах статистичної помилки. Для коефіцієнтів фенотипних кореляцій необхідно відмітити суттєве підви-щення взаємозалежності між МК і МО в літні сезони вигодівлі (rв-98 = 0,505 ± 0,09; rл-98 = 0,766 ± 0,04). У субпопуляціях самців тенденція до підвищення спостерігалася для пар ознак МК – Ш (rсамці = - 0,217 ÷ 0,215; rсуміш = - 0,558 ÷ - 0,37) і МО – Ш (rсамці = 0,595 ÷ 0,719; rсуміш = 0,388 ÷ 0,564).
Коефіцієнти генотипних кореляцій виявилися більш стабільними показниками. Суттєва варіація rg спостерігалася лише під впливом сезонного фактора між МК – Ш (rв-98 = - 0,27 ± 0,2; rл-98 = 0,318 ± 0,072).
Аналіз кореляційного зв’язку між показником індексу загальної життєздат-ності шовкопряда і його продуктивними ознаками (МК, МО, Ш, У) проводився за результатами індивідуальної вигодівлі сімей на міжгруповому рівні, який за обсягом відповідав трьом поколінням добору.
Високий позитивний взаємозв’язок установлено між ознакою загальної життє-здатності і урожаєм (У) коконів (rp,і rg > 0,8; Р< 0,001; табл. 5). Помітним зниженням коефіцієнтів кореляції характеризувався “плюс” напрямок добору. Для пар ознак МК– ЗЖ і МО – ЗЖ установлена фенотипна кореляція середньої сили, яка підвищу-валась у межах усієї популяції і досягла високих значень у “мінус” напрямку добору.
Т а б л и ц я 5
Кореляція між показниками загальної життєздатності і основними параметрами продуктивності шовкопряда (1997–1998 рр.)
| 
