|
УМАНСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ
КУЧЕР МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ
УДК 634.721:631.521
РІСТ, РОЗВИТОК ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОРТІВ ЧОРНОЇ СМОРОДИНИ
В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ
УКРАЇНИ
06.01.07-плодівництво
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Умань-2002
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Мліївському інституті садівництва
ім. Л.П.Симиренка УААН
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор
Марковський Василь Станіславович
Інститут садівництва УААН,
головний науковий співробітник
лабораторії ягідних та малопоширених культур
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор
Копилов Володимир Іванович,
Кримський державний аграрний університет,
завідувач кафедри плодівництва
кандидат сільськогосподарських наук
Чмух Анжеліна Йонівна,
Подільська дослідна станція садівництва,
науковий співробітник відділу селекції і сортовивчення
Провідна установа: Національний аграрний університет, кафедра садівництва,
Кабінет Міністрів України, м. Київ
Захист дисертації відбудеться <<_19_>> ___червня____2002 р. о <<_1100> годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д74.844.01 в Уманській державній аграрній академії за адресою: 20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Давиденка, 1, навчальний корпус №2, аудиторія 142.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Уманської державної аграрної академії за адресою: 20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Давиденка, 3, читальний зал.
Автореферат розісланий <<_16_>>_травня____2002 р.
Вчений секретар 
спеціалізованої вченої ради Заморський В.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку садівництва України збільшення виробництва садівничої продукції і зокрема ягід, можливе лише за рахунок всебічної інтенсифікації галузі на основі впровадження інтенсивних технологій з використанням високоврожайних, великоплідних, високовітамінних сортів, стійких проти хвороб і до шкідників, з оптимальним співвідношенням компонентів продуктивності та високої технологічності рослин. Аналіз сортового складу ягідних насаджень в Україні переконливо свідчить про те, що нові перспективні сорти української селекції надто повільно поширюються у виробництві. Основною причиною такого стану є недостатня вивченість нових сортів смородини, що обмежує можливість широкого їх впровадження у виробництво.
Новий сортовий фонд смородини вимагає всебічного вивчення у зв’язку зі слабкою адаптацією сортів до особливостей грунтово-кліматичних умов регіону вирощування. Тому поглиблене вивчення біологічних особливостей росту, розвитку і плодоношення їх в умовах Правобережного Лісостепу України має важливе значення у справі вдосконалення сортименту для промислових та аматорських насаджень цієї культури і збільшення обсягів виробництва високовітамінної ягідної продукції в Україні. Виділення сортів-носіїв цінних господарсько-біологічних ознак дозволяє розширити генетичну основу селекційного процесу і сприяє створенню більш досконалих сортів для кожної плодової зони.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Науково-дослідна робота за темою дисертації проводилась у відповідності до завдання тематичного плану Мліївського інституту садівництва ім.Л.П.Симиренка УААН "Створити і вивчити колекцію цінних ознак генофонду смородини за рахунок інтродукції та залучення сортів селекції інституту з метою ефективного використання його в селекційній роботі та практичному садівництві". Номер державної реєстрації 0196U010554.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є виявлення серед досліджуваного нового сортименту смородини швидкоплідних, високопродуктивних, стійких проти хвороб і до шкідників високотехнологічних сортів з високим рівнем адаптації, щоб рекомендувати їх для вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України. Для використання в селекції наші дослідження мають на меті виділити і рекомендувати сорти-носії окремих цінних біологічних та господарських ознак високого рівня. Відповідно до поставленої мети вирішували наступні завдання:
- вивчити адаптацію нових сортів смородини до умов Правобережного Лісостепу України;
- оцінити біологічну здатність їх до формування високої врожайності та визначити їх фактичну продуктивність;
- визначити рівень стійкості сортів проти ураження найбільш поширеними хворобами та до пошкодження шкідниками;
- відібрати кращі за комплексом господарсько-цінних ознак сорти, що придатні до механізованого збирання врожаю за лімітованими та нелімітованими показниками;
- визначити економічну ефективність вирощування нових сортів смородини.
Об’єктом дослідження є 27 нових сортів смородини різного генетичного походження.
Предметом дослідження є вивчення росту, розвитку та продуктивності сортів смородини в умовах Правобережного Лісостепу України.
Методи дослідження. Робота проведена на основі польових, лабораторно-польових і лабораторних досліджень з застосуванням загальноприйнятих агрономічних, фізіологічних, економічних методик та статистичних методів обробки наукових даних.
Наукова новизна одержаних результатів. Широкомасштабно в умовах Правобережного Лісостепу України проведено комплексну оцінку біологічної здатності 27 нових сортів смородини до формування високої врожайності та їх фактичної продуктивності в умовах виробництва; визначено рівень адаптації нових сортів до умов регіону; встановлено ступінь їх стійкості проти найбільш поширених хвороб та до шкідників. Вперше в умовах Правобережного Лісостепу України експериментально визначено продуктивність фотосинтетичної діяльності нових сортів смородини та відібрано кращі сорти, що придатні до механізованого збирання врожаю за лімітованими та нелімітованими показниками. Для подальшого використання в селекційній роботі виділено сорти-носії окремих цінних біологічних та господарських ознак високого рівня.
Практичне значення одержаних результатів. За результатами проведених досліджень, виділено нові перспективні сорти смородини різних строків достигання для вирощування у господарствах різної форми власності; рекомендовано кращі сорти-запилювачі для нових сортів смородини та набір сортів для механізованого збирання врожаю.
З метою впровадження у виробництво результатів досліджень в дослідному господарстві Мліївського інституту садівництва ім.Л.П.Симиренка УААН створено маточні насадження перспективних сортів смородини (1 га). Заготовлено і висаджено восени 2001 року 35 тис. шт. живців для вирощування саджанців та їх реалізації садівничим господарствам та садівникам-аматорам. Для виробничого випробування саджанці нових сортів передано в дослідне господарство Інституту та ВСК "Колос" Компаніївського району Кіровоградської області. Проходять Державне сортовипробування наші сорти смородини Комфорт і Улюблена Млієва.
Особистий внесок здобувача. Наукові дослідження, аналітична робота, обробіток і аналіз експериментальних даних виконані здобувачем особисто.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні положення дисертації щорічно доповідались та обговорювались на засіданнях Вченої ради Мліївського інституту садівництва ім. Л.П.Симиренка УААН (1996-2000 рр.); засіданнях відділу ягідних культур Інституту садівництва УААН в 1996 та 1997 роках; на обласних галузевих нарадах в 19972001 роках (м.Черкаси); на міжнародній науково-методичній конференції "Стан сортименту плодових і ягідних культур та завдання селекції" (Орел, 1996 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових робіт у журналах та збірниках наукових праць, в т.ч. у фахових виданнях 4.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 197 сторінках комп’ютерного набору і складається з вступу, дев’яти розділів, висновків та рекомендацій виробництву, додатків на тринадцяти сторінках, довідок про впровадження у виробництво результатів досліджень, містить 35 таблиць, 11 малюнків, 10 фотографій. Список використаних літературних джерел вміщує 260 найменувань, в тому числі 31 на іноземній мові.
Автор висловлює щиру вдячність колективу Мліївського інституту садівництва ім.Л.П.Симиренка УААН, кандидату с.-г. наук Горьовому М.М. за надану методичну і практичну допомогу при проведенні досліджень та підготуванні дисертаційної роботи.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Умови, об’єкти та методика досліджень
Дослідження за темою дисертаційної роботи проводились протягом 19962000 рр. в стаціонарних дослідах Мліївського інституту садівництва ім.Л.П.Симиренка УААН, що розташований у центральній частині Черкаської області на висоті 125 м над рівнем моря в зоні Правобережного Лісостепу України. Клімат помірно-континентальний, хоч бувають відхилення від різкої континентальності до значного пом’якшення.
За багаторічними спостереженнями, тривалість періоду з середньодобовою температурою повітря вище 5°С складає 213 днів, а період з температурою вище 10°С - 167 днів, середньорічна температура повітря 7,8°С, річна сума опадів становить 545 мм, а кількість їх протягом вегетаційного періоду 338 мм.
Грунт дослідних ділянок - чорнозем типовий малогумусний легкосуглинковий на лесі, який цілком придатний для вирощування ягідних насаджень. Грунтові води залягають на глибині 5 м від поверхні грунту.
В досліді 1991 року закладання вивчалося 14 сортів, з них по 5 рослин кожного сорту, схема садіння 2,5 х 0,5 м (8000 шт. на 1 га). В досліді закладання 1995 року вивчалося 16 сортів в кількості по 30 рослин кожного (по 10 штук в трьох повтореннях). Схема 2,5 х 0,5 м. Контрольними служили кращі районовані в умовах зони Лісостепу України сорти, такі як Славута - для ранньостиглих сортів, Зелена димка - для середньостиглих і Багіра - для пізньостиглих. Протягом періоду проведення досліджень грунт в міжряддях утримувався під чорним паром. Агротехнічні заходи на дослідних ділянках проводили відповідно до діючих рекомендацій.
Фенологічні фази розвитку смородини, зимостійкість, самоплідність та перехресна плодовитість, стійкість проти хвороб та до шкідників вивчалися за загальноприйнятою "Програмою і методикою сортовивчення плодових, ягідних і горіхоплідних культур" (1973). Урожайність сортів визначали ваговим методом в кілограмах з куща з наступним перерахунком на 1 га. Середню масу ягоди - зважуванням 100 ягід, максимальну масу - зважуванням 100 найбільших ягід. Для вимірювання довжини приросту гілок і розміру куща застосовували мірну лінійку і штангенциркуль. Фотосинтетичну діяльність сортів у зв’язку з формуванням врожаю вивчали згідно з методикою А.С.Овсяннікова (1985). Оцінку сортів на придатність до комбайнового збирання врожаю проводили відповідно до рекомендацій О.Ф.Якименка і В.С.Новопокровського (1988). Визначення основних компонентів хімічного складу ягід проводили в період їх достигання, згідно до методики Г.М.Рибак, Є.В.Михайлової, А.А.Блашкіної та інших (1980). Економічну ефективність вирощування сортів смородини розраховували за методикою О.М.Шестопаля (1992). Статистичний обробіток результатів досліджень проводили з використанням дисперсійного аналізу та визначенням кореляційної залежності між окремими показниками за методикою Б.О.Доспєхова (1985). Отримані дані оброблені на комп’ютері IBM РС/АТ з використанням відповідних програм М.О.Бублика (1990).
МОРФОЛОГІЧНІ ТА БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ І РОЗВИТКУ СМОРОДИНИ
Фенологічні фази розвитку. Дослідженнями встановлено, що для початку вегетації сортів смородини необхідна сума позитивних температур 52,3-87,9°С. Ранній початок вегетації характерний для сортів з генами смородини дикуші. Пізніше починають розвиток сорти європейського підвиду та створені за участю скандинавського підвиду смородини. Цвітіння розпочинається через 22-46 днів після початку вегетації при настанні суми позитивних температур 280,1-359,5°С. Відмічено прямий кореляційний зв’язок (r=0,65) між часом початку вегетації та початком цвітіння. Тривалість періоду цвітіння за роки досліджень складала 7-12 днів.
Достигання ягід розпочинається через 41-55 днів після початку цвітіння з настанням суми позитивних температур 1049,81240,2°С. Переважно це кінець першої - середина третьої декади червня. Встановлено, що строк достигання ягід більше залежить від початку цвітіння (r=0,59) і менше від початку вегетації (r=0,42). Сорти смородини закінчували вегетацію в середньому через 212 днів після розпускання бруньок при накопиченні суми тепла 3116,83280,4°С.
Зимостійкість. За роки досліджень усі зими були сприятливими для перезимівлі рослин. Мінімальна температура повітря в 1998 році знижувалася до мінус 29,3°С, проте пошкоджень вегетативних органів та генеративних утворень не відмічено. Погодні умови 1999 та 2000 років у період цвітіння смородини дали змогу оцінити стійкість квіток та зав’язі сортів до пізновесняних заморозків, коли мінімальна температура повітря знижувалась до мінус 3,8°С та мінус 1,1°С відповідно. У 1999 році найвищий відсоток загибелі зав’язі (35-55%) відмічений у раноквітуючих сортів Доля, Мрія, Німфа, Консул, Надія, Славута, Комфорт, Міф, Кентавр, Улюблена Млієва. У середньоквітуючих сортів загибель зав’язі складає 25-45%. Зав’язь пізноквітуючих сортів Клусонівська, Отелло, Віра, Церера, Багіра та Катюша виявилася більш стійкою до пошкоджень заморозками. У цих сортів загинуло 1530% зав’язі. Сила пізновесняного заморозку в травні 2000 року була значно меншою і пошкодження генеративних органів більшості сортів відсутні, лише у раноквітуючих сортів Славута, Міф, Німфа та Доля загинуло 5, 10, 20 і 30% зав’язі відповідно. Підвищену стійкість генеративних органів до весняних заморозків мають пізноквітуючі сорти.
Особливості росту та розвитку смородини. Дослідженнями встановлено, що інтенсивний ріст пагонів розпочинається наприкінці квітня - на початку травня і триває до другої декади червня. Середньодобовий приріст за цей період становить у середньому 1,4-1,9 см залежно від біологічних особливостей сорту. В другій декаді червня ріст пагонів припиняється і відновлюється на початку липня. Однак тривалість другого періоду росту та інтенсивність ростових процесів незначна. В окремі роки у сортів Комфорт, Медведиця, Паулінка, Шедевр повне припинення росту пагонів відсутнє, хоча середньодобовий приріст значно зменшується і становить 0,10,8 см. За роки досліджень сорти смородини істотно відрізнялися за силою росту. Переважна більшість сортів має сумарну довжину приростів в межах 817 м/кущ і характеризується оптимальними умовами для закладання врожаю по всьому об’єму крони. Порівняно невелику загальну довжину річних приростів мають сорти Дубровська - 5,8 м/кущ; Ізмайловська - 5,6; Славута - 7,4; Созвєздіє - 6,1; Чорноглаза - 6,2 м/кущ, яким характерні компактні кущі невеликих розмірів. Форма крони куща, сила росту, а також площа зайнята кроною куща, визначають площу живлення для кожного сорту. Середньорослим сортам відповідає площа живлення 2,5 х 0,51 м, а сильнорослим 3 х 0,751 м.
Площа листкової поверхні. Протягом досліджень істотно більшу за контроль площу асиміляційної поверхні на 1 га утворюють сорти Отелло (48,5 тис. м2), Клусонівська (47,8), Віра, Улюблена Млієва (47,3), Надія (46,9), Пегас (44,2), Німфа (43,6), Доля (41,3), Комфорт (35,3 тис. м2). Високий рівень стабільності у формуванні листкової поверхні за роками відмічено у сортів Катюша, Кентавр, Консул, Міф, Мрія, Отелло, Церера, Юлія.
ОСОБЛИВОСТІ ПЛОДОНОШЕННЯ
Самоплідність та перехресна плодовитість сортів. За результатами досліджень виділено високосамоплідні (самоплідність більше 50%) сорти Консул, Комфорт, Доля, Церера, Мрія, Дубровська, Улюблена Млієва, які в окремі роки мають 81,8-96,6% зав’язування ягід. Серед сортів з доброю самоплідністю найбільшу цінність мають Шедевр, Чорноглаза, Велой, Отелло, Надія, яким характерний середній ступінь зав’язування ягід 42,247,2%, а максимальний 54,784,5%.При порівнянні ступеня самоплідності сортів смородини та їх урожайності відмічено прямий кореляційний зв’язок середньої сили між цими показниками (r=0,43).
Поряд з ознакою самоплідності важливе значення для підвищення врожайності має перехресне запилення, завдяки якому підвищується кількість життєздатних зародків, а також збільшується відсоток зав’язування ягід та їх середня маса. Кращим запилювачем для нових сортів Консул та Надія є сорт Пам’ять Правика, для Мрії та Улюбленої Млієва - Сінець Голубки, для Віри Зелена димка. Статистичний обробіток результатів досліджень вказує на прямий кореляційний зв’язок показників середньої маси ягід та кількості насіння в них (r=0,85).
Фотосинтетична діяльність у зв’язку з формуванням урожаю. За роки досліджень встановлено достовірну різницю за показником чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ) листків нових сортів смородини. Істотно вищою від контролю є фотосинтетична активність листкової поверхні у Мрії, Надії та Улюбленої Млієва (табл.1).
Таблиця 1 - Чиста продуктивність фотосинтезу сортів смородини,
г/м2 за добу
Дещо менший показник ЧПФ листкової поверхні у порівнянні з контролем має сорт Комфорт (6,97 г/м2 за добу), а Віра (7,95 г/м2 за добу) та Доля (7,28 г/м2 за добу) неістотно переважали контроль (7,14 г/м2 за добу) за цим показником. З різницею сортів за показником ЧПФ пов’язана їх різноманітність і за фотосинтетичним потенціалом урожайності. Досить високий фотосинтетичний потенціал сортів смородини в агроценозі свідчить про незначне використання продуктів фотосинтезу на формування господарського врожаю. Найкращі показники фотосинтетичної продуктивності листкової поверхні мають сорти Мрія, Надія та Улюблена Млієва.
Урожайність. Головним показником господарської цінності сортів смородини є урожайність. В значній мірі вона залежить від грунтово-кліматичних умов вирощування, рівня технологічного догляду, але насамперед від біологічних особливостей сорту. Найвищими врожаями (табл. 2) відзначаються сорти: ранньостиглої групи - Улюблена Млієва (17,2 т/га), Комфорт (15,6), Німфа (8,2), Кентавр (7,4); середньостиглої - Мрія, Шедевр (по 11,8), Пегас (11,3), Консул (10,8) і пізньостиглої - Віра (19,0), Катюша (11,4), Чорний жемчуг (10,6), Церера (10,3 т/га).
Таблиця 2 - Господарсько-біологічні показники нових сортів смородини,
середнє за 1996-2000 рр.
Біологічна здатність сортів до формування врожаю. Облік врожайності зважуванням маси ягід з куща з наступним перерахунком на одиницю площі не забезпечує повної інформації про рівень навантаження сортів урожаєм, бо вони значно відрізняються за силою росту і розмірами кущів. Тому оцінка кущів за коефіцієнтом щільності врожаю дає змогу виділити сорти інтенсивного типу. До них належать Консул - середня щільність врожаю 3,35 кг/м3, в контролі 1,48; Віра 3,07 (1,50); Комфорт 2,66 (1,83); Мрія 2,58 (1,48); Улюблена Млієва 2,49 кг/м3 (1,83).
Ранній вступ рослин у пору плодоношення є головною умовою підвищення ефективності вирощування культури та більш раннього строку окупності насаджень. На основі отриманих нами даних про співвідношення ростових бруньок та бруньок з генеративними утвореннями на прикореневих пагонах (рис.1) констатуємо, що швидкоплідність нових сортів залежить від їх генетичного походження.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27
С о р т и
Рис.1. Швидкоплідність сортів смородини за кількістю бруньок з генеративними утвореннями на прикореневих пагонах:
1-Славута,2-Чорноглаза,3-Ізмайловська,4-Велой,5-Німфа,6-Медведиця,7-Міф, 8-Отелло,
9-Юлія,10-Зелена димка;11-Чорний жемчуг,12-Созвєздіє,13-Клусонівська, 14-Кентавр,
15-Надія,16-Катюша,17-Церера,18-Доля;19-Віра,20-Багіра,21-Дубровська, 22-Мрія,
23-Комфорт,24-Улюблена Млієва,25-Шедевр,26-Пегас; 27-Консул
Найвищу кількість бруньок з генеративними утвореннями на нульових пагонах мають тригеномні сорти, що створені з участю європейського і сибірського підвидів та смородини дикуші. Значно поступаються їм за цим показником двогеномні сорти, а також сорти європейського походження. Найвищий відсоток генеративних бруньок на нульових пагонах мають сорти Консул (89%), Пегас, Шедевр (87%), Улюблена Млієва (86%), Комфорт, Мрія (85%).
Господарська урожайність сортів залежить від їх потенційної продуктивності та здатності максимально реалізувати свої можливості в конкретних грунтово-кліматичних умовах. Біологічною особливістю смородини є плодоношення на однорічному прирості, де зосереджено 66,0-91,7% врожаю майбутнього року. У зв’язку з цим маса врожаю ягід на 1 м річного приросту може бути показником потенційної продуктивності культури. Високим рівнем цього показника характеризуються сорти Віра (353 г/м), Консул (338), Мрія (324), Комфорт (303), Доля (258), Улюблена Млієва (254), Багіра (249 г/м). Найнижчий рівень потенційної продуктивності в сортів Отелло, Чорноглаза, Велой, Юлія, Міф, Ізмайловська - він становить від 97 до 146 г/м приросту.
ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ ЯГІД
Середня маса ягід за роки досліджень коливається в межах 0,9-2,1 г. До групи дуже великоплідних виділено сорти Доля, Комфорт, Надія, Улюблена Млієва, Мрія, Консул, середня маса ягід яких становить 1,6-2,1 г, що істотно перевищує цей показник контрольних сортів. За максимальним показником великоплідності виділено сорти Консул (середня маса найбільших ягід 3,9 г); Мрія (3,2 г); Улюблена Млієва (3,0 г); Надія, Шедевр (2,8 г); Комфорт (2,7 г); Чорний жемчуг (2,5 г).
Значення показника щільності шкірочки ягід є досить різноманітним і знаходяться в межах 264-454 г (табл. 3). Найвищу щільність шкірочки відмічено в сортів Медведиця (545 г), Церера (406 г), Чорний жемчуг (404 г).
Таблиця 3 - Якість ягід смородини (1996-2000 рр.)
Для всіх досліджуваних нами сортів характерне сухе відділення ягід від грона. Дегустаційна оцінка ягід коливається в межах 4,3-5,0 балів. Високі смакові властивості у сортів Надія 5,0 балів, Доля, Консул, Мрія, Німфа, Юлія (4,9 бала). Найнижчий показник у Медведиці-4,3 бала, Катюші, Клусонівської, Чорного жемчуга (4,5 бала).
Сорти характеризуються різноманітним вмістом сухих речовин в ягодах (від 12 до 21,3%). Вміст сухих розчинних речовин у межах 10,115,6%. Кількість цукрів змінюється відповідно до вмісту в них сухих розчинних речовин. З них цукри складають 4079%. Високим вмістом цукрів характеризуються сорти Дубровська - 8,94; Надія - 8,78; Доля - 8,29; Церера - 8,10; Мрія - 8,07%. Найнижча кислотність в сортів Мрія - 1,89%; Юлія - 2,06; Надія - 2,22; Консул - 2,24. Високий вміст вітаміну С мають Улюблена Млієва (252,7 мг/100 г); Доля, Пегас (247,7); Созвєздіє (242,8); Німфа (237,8); Консул (224,6).
СТІЙКІСТЬ ПРОТИ ХВОРОБ ТА ДО ШКІДНИКІВ
Оцінка сортів смородини за рівнем стійкості проти ураження борошнистою росою вказує на значну різницю між сортами і за роками досліджень. Максимальне поширення хвороби відмічено в 1998 та 1999 роках. До високостійких (ступінь ураження 0-0,5 бала) належать Доля, Віра, Комфорт, Консул, Міф, Мрія, Улюблена Млієва, Шедевр, Катюша, які за роки досліджень не уражувалися борошнистою росою або мали незначне ураження листків лише в окремі роки.
Проведена нами оцінка ураження сортів антракнозом свідчить про різний рівень їх стійкості. Максимальне поширення антракнозу відмічене в 1997 та 1998 роках Середній ступінь ураження сортів антракнозом коливається в межах 0,5 - 2,6 бала. Найменше ураження хворобою (0,5-0,9 бала) в сортів Катюша, Улюблена Млієва, Шедевр, Віра, Медведиця, Клусонівська, Комфорт, Созвєздіє, Церера, Отелло, Чорний жемчуг.
За рівнем стійкості до пошкодження бруньковим кліщем нами виділено групу стійких сортів (середній ступінь пошкодження бруньок до 0,5 бала) -Віра, Доля, Катюша, Комфорт, Консул, Мрія, Надія, Німфа, Отелло, Пегас, Улюблена Млієва, Церера, Шедевр. Простежуючи зв’язок між стійкістю сортів до брунькового кліща та їх генетичним походженням, на нашу думку, важко встановити тут чітку закономірність. Наприклад, до групи стійких належать сорти похідні як європейського та сибірського підвидів, так і тригеномні, що створені за участю смородини дикуші. Однак для всіх сортів, що створені за участю скандинавського екотипу смородини, характерне сильніше пошкодження бруньковим кліщем протягом усього періоду досліджень.
ОЦІНКА СОРТІВ ЩОДО ПРИДАТНОСТІ ДО
КОМБАЙНОВОГО ЗБИРАННЯ ВРОЖАЮ
Результати вивчення лімітованих показників придатності сортів до комбайнового збирання врожаю свідчать, що переважна їх більшість в цілому придатна до механізованого збирання. Непридатними є сорти Дубровська, Ізмайловська, Клусонівська, Медведиця та Чорноглаза, для яких характерне неодночасне достигання ягід та розміщення значної кількості врожаю в недоступній для комбайна зоні. Нелімітовані показники визначають рівень підготовки насаджень до механізованого збирання врожаю, а також необхідність проведення попереднього формувального обрізування і наступного санітарного догляду. На основі результатів вивчення 27 нових сортів смородини виділено найбільш перспективні за лімітованими та нелімітованими показниками придатності до комбайнового збирання врожаю, такі як Доля, Катюша, Мрія, Надія, Отелло, Пегас і Шедевр.
Враховуючи повну відповідність моделі сорту за лімітованими показниками, високу врожайність та ряд інших позитивних нелімітованих ознак за виключенням форми крони куща, сорти Віра, Зелена димка, Комфорт, Улюблена Млієва та Чорний жемчуг можуть рекомендуватися для вирощування в насадженнях із застосуванням комбайнового збирання врожаю за умови підготовчого формувального обрізування.
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ СОРТІВ СМОРОДИНИ
Головним показником економічної оцінки сортів є прибуток з 1 га насаджень, рівень рентабельності виробництва ягід та строк окупності капітальних вкладень. Найбільший прибуток з одиниці площі забезпечується при вирощуванні високоврожайних сортів Віра, Улюблена Млієва, Комфорт, Мрія, Шедевр, Катюша, Консул, Чорний жемчуг (21559-10848 грн./га). Найнижчим цей показник є в сортів Дубровська, Чорноглаза (858 грн.), Ізмайловська (961), Велой (2815), Міф (3742 грн./га).
Найвищий рівень рентабельності виробництва ягід смородини забезпечують ранньостиглі сорти - Комфорт (159%), Улюблена Млієва (165%); середньостиглі - Консул (132%), Мрія (139%), Шедевр (138%); пізньостиглі - Віра (172%); Катюша (136%), Чорний жемчуг (131%). При вирощуванні цих сортів на 1 грн. витрат отримано 1,31-1,72 грн. прибутку.
Найменший строк окупності капітальних вкладень мають сорти Віра, Улюблена Млієва, Комфорт, Мрія, Шедевр, Катюша, Консул, Церера, Чорний жемчуг (1,6-2,3 року).
ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення питання господарсько-біологічної оцінки сортів чорної смородини, що виявляється у виділенні нових, перспективних сортів цієї культури і рекомендації їх для вирощування в умовах Правобережного Лісостепу україни та визначенні сортів-носіїв цінних біологічних і господарських ознак високого рівня для використання в селекційній роботі.
1. За господарсько-цінними ознаками, такими як швидкоплідність, висока продуктивність, стійкість проти хвороб і до шкідників, адаптивність до грунтово-кліматичних умов Лісостепу України, технологічність вирощування виділено ранньостиглі сорти смородини Доля, Комфорт, Надія, Улюблена Млієва; середньостиглі - Консул, Мрія, Отелло, Шедевр та пізньостиглі - Віра, Катюша, Церера, Чорний жемчуг.
2. В період глибокого спокою та після виходу з нього зимостійкість генеративних бруньок смородини досить висока. Заморозки до мінус 3,8°С під час цвітіння ранньо- та середньостиглих сортів призводять до загибелі 35-55% квіток та зав’язі. Вищу стійкість генеративних органів до пізньовесняних заморозків мають пізноквітуючі сорти Клусонівська, Отелло, Віра, Медведиця, Церера, Чорноглаза, уражуваність яких складає від 15 до 30%.
3. Джерелом швидкоплідності є тригеномні сорти Консул, Пегас, Шедевр, Улюблена Млієва, Комфорт, Мрія, які на прикореневих пагонах формують 85-89% генеративних бруньок під урожай наступного року.
Таблиця 4 - Економічна ефективність виробництва ягід смородини (1996-2000 рр.)
4. Найвищим ступенем самоплідності характеризуються Церера, Консул, Доля, Віра, Комфорт, Улюблена Млієва, Мрія, Созвєздіє, які несуть в собі гени смородини дикуші. Між ступенем самоплідності та урожайністью сортів існує прямий кореляційний зв’язок середньої сили (r=0.43).
5. Кращими запилювачами для сортів Мрія та Улюблена Млієва є Сіянець Голубки; для Консула та Надії - Пам’ять Правика; для сорту Віра - Зелена димка.
6. Розмір та форма крони кущів, сила росту, фотосинтетична діяльність листкової поверхні, щільність врожаю у сортів смородини визначають площу їх живлення. Для більшості середньорослих сортів найбільш прийнятною є площа живлення 2,5 х 0,51 м, а для середньорослих з розлогою кроною та сильнорослих 3 х 0,751 м. Високий фотосинтетичний потенціал сортів смородини в агроценозі вказує на незначне використання продуктів фотосинтезу для формування господарського врожаю. Найвищу фотосинтетичну продуктивність листкової поверхні мають Мрія, Надія, Улюблена Млієва.
7. Найвищими врожаями (т/га) характеризуються сорти ранньостиглої групи: Улюблена Млієва (17,2), Комфорт (15,6), Німфа (8,2), Кентавр (7,4); середньостиглої: Мрія (11,8), Шедевр (11,7), Пегас (11,3), Консул (10,8); пізньостиглої: Віра (19,0), Катюша (11,4), Церера (10,3) і Чорний жемчуг (10,6 т/га).
8. Високим рівнем потенційної продуктивності (г/м приросту) характеризуються Віра (353), Консул (338), Мрія (324), Комфорт (303), Доля (258), Улюблена Млієва (254), Багіра (249 г/м). Найнижчий рівень цієї продуктивності в сортів Отелло, Чорноглаза, Велой, Юлія, Міф, Ізмайловська - він становить від 97 до 146 г/м приросту.
9. За товарними і споживчими якостями плодів виділено сорти: великоплідні, з середньою масою ягоди 1,6-2,1 г і максимальною 2,5-3 г, до них належать Доля,
Комфорт, Надія, Улюблена Млієва, Консул; з високими смаковими властивостями ягід - Надія (5,0 балів), Доля, Консул, Мрія, Німфа, Юлія (4,9 бала); з високим вмістом сухих розчинних речовин (понад 12-14%) Багіра, Віра, Доля, Дубровська, Ізмайловська, Катюша, Консул, Медведиця, Міф, Надія, Отелло, Церера, Шедевр. За високим вмістом вітаміну С (понад 200 мг/100 г) Віра, Доля, Консул, Мрія, Німфа, Пегас, Улюблена Млієва, Чорний жемчуг, Шедевр, Юлія.
10. Високою комплексною стійкістю проти грибних хвороб і до брунькового кліща характеризуються Віра, Шедевр, Улюблена Млієва, Комфорт, Консул.
11. Придатними для комбайнового збирання врожаю за лімітованими та нелімітованими показниками є сорти Доля, Катюша, Мрія, Надія, Отелло, Пегас, Шедевр.
12. Високими показниками економічної ефективності виробництва ягід відзначаються ранньостиглі сорти Комфорт, Улюблена Млієва; середньостиглі Консул, Мрія, Шедевр; пізньостиглі Віра, Катюша, Чорний жемчуг, які в середньому забезпечують прибуток з гектара насаджень від 17,2 до 21,6 тис. грн., рівень рентабельності 131-172% та окупність капітальних вкладень за 1,6-2,3 року.
Результати проведених досліджень дозволяють рекомендувати виробництву і селекціонерам наступне:
- Для створення високопродуктивних насаджень смородини в умовах Правобережного Лісостепу України поряд з районованими використовувати перспективні сорти селекції Мліївського інституту садівництва ім.Л.П.Симиренка УААН: ранньостиглі - Доля, Комфорт, Надія, Улюблена Млієва; середньостиглі - Консул, Мрія, Шедевр; пізньостиглий - Віра.
- Для оптимального запилення сортів Мрія, Улюблена Млієва, Консул, Надія, Віра кращими запилювачами є Зелена димка, Сіянець Голубки, Пам’ять Правика. Інші необхідно висаджувати групами по 3-4 сорти з використанням тих же запилювачів.
- Для механізованого збирання врожаю насадження закладати сортами Комфорт, Надія, Улюблена Млієва, Мрія, Пегас, Шедевр, Віра.
- В селекційній роботі використовувати визначені сорти носії цінних ознак: великоплідності - Консул, Мрія, Надія; швидкоплідності - Консул, Пегас, Шедевр, Улюблена Млієва, Комфорт, Мрія; високого рівня продуктивності - Віра, Улюблена Млієва, Катюша, Комфорт, Мрія; комплексної стійкості проти хвороб та до шкідників - Віра, Катюша, Шедевр; стійкості генеративних органів до весняних заморозків - Клусонівська, Отелло, Віра, Церера; високої вітамінності - Улюблена Млієва, Доля, Пегас.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
- Горьовий М.М., Кучер М.Ф. Сорти чорної смородини мліївської селекції //Новини садівництва. - 1996. №1-4. - С.65-66.
- Кучер М.Ф. Фотосинтетична діяльність сортів смородини в зв’язку з формуванням врожаю //Зб. наук. праць Мліївського інституту садівництва ім.Л.П.Симиренка та Уманської сільськогосподарської академії. - Мліїв-Умань. - 2000. - С.17-20.
- Кучер М.Ф. Підбір кращих запилювачів для нових сортів смородини //Зб. наук. праць Мліївського інституту садівництва ім.Л.П.Симиренка та Уманської сільськогосподарської академії. - Мліїв-Умань. - 2000. - С.21-23.
- Кучер М.Ф. Нові сорти смородини селекції Мліївського інституту садівництва //Зб. наук. праць Мліївського інституту садівництва ім.Л.П.Симиренка та Уманської сільськогосподарської академії. - Мліїв-Умань. - 2000. - С.24-26.
- Кучер М.Ф. Продуктивність та біологічна здатність до формування врожаю нових сортів смородини в умовах Лісостепу України //Зб. наук. праць Уманської державної аграрної академії. -Умань, 2001. - С. 113118.
- Кучер М.Ф. Американська борошниста роса. Стійкість нових сортів смородини проти збудника хвороби //Захист рослин. 2002. - №1. С.15.
- Кучер М.Ф. Перспективні сорти смородини для зони Центрального Лісостепу України //Сучасні проблеми садівництва. Зб. наук. пр. Мліївського ін-ту садівництва ім.Л.П.Симиренка. -Мліїв. - 1999. - С. 49.
- Кучер М.Ф. Господарсько-біологічна оцінка нових сортів смородини в умовах Лісостепу України //Сучасні проблеми садівництва. Зб. наук. пр. Мліївського ін-ту садівництва ім.Л.П.Симиренка. -Мліїв. - 1999. - С. 50-52.
- Кучер Н.Ф. Сортоизучение чёрной смородины в условиях Центральной Лесостепи Украины //Тез. докл. межд. научн.-метод. конф. "Состояние сортимента плодовых и ягодных культур и задачи селекции". - Орел. - 1996. - С. 143145.
- Кучер А.А., Силенко В.А., Божкова С.П., Ласкавый В.Ф., Кучер Н.Ф., Чепурный В.Г. Перспективные сорта института садоводства //Информационный листок №43. Черкассы, 1998. 6 с.
- Кучер Н.Ф. Сорт чёрной смородины Вира //Атлас перспективных сортов плодовых и ягодных культур Украины. Под ред. Копаня В.П. К., 1999.С. 370.
- Кучер М.Ф. Перспективні сорти смородини //Нові мліївські сорти плодових та ягідних культур. За ред. Хоменка І.І. - Черкаси, 1999. - С. 26.
АНОТАЦІЇ
Кучер М.Ф. Ріст, розвиток та продуктивність сортів чорної смородини в умовах Правобережного Лісостепу України. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 - плодівництво. - Уманська державна аграрна академія, Умань, 2002.
В дисертації викладені результати досліджень по вивченню адаптації та продуктивності нових сортів смородини в умовах Правобережного Лісостепу України. Виділені найбільш швидкоплідні, високопродуктивні сорти різних строків достигання з високим рівнем самоплідності, зимостійкості, стійкості проти хвороб та до шкідників, з ягодами високих товарних та споживчих властивостей. Для них встановлені кращі запилювачі та схеми садіння. Вивчено фотосинтетичну діяльність сортів смородини в зв’язку з формуванням врожаю.
Запропоновано сортовий конвейєр для продовження роботи ягодозбирального комбайна і підвищення ефективності його використання протягом сезону на основі кращих сортів різних строків достигання. Визначено високу економічну ефективність вирощування нових сортів смородини.
Ключові слова: сорт, смородина, самоплідність, стійкість, фотосинтетична діяльність, конвейєр, продуктивність, адаптація.
|
