|
Київський національний університет
імені Тараса Шевченка
Якименко Ігор Леонідович
УДК 636.52/.58:611.013/.612.014.44
регуляторна дія монохроматичного видимого світла нетеплової інтенсивності на розвиток птиці
(за функціонуванням енергетичної, гідроксилюючої та
антиоксидантної систем)
03.00.02 – біофізика
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора біологічних наук
Київ – 2003
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Білоцерківському державному аграрному
університеті Міністерства аграрної політики України
Наукові консультанти:
– доктор біологічних наук, професор
Бесулін Віктор Іванович,
Білоцерківський державний аграрний університет,
завідувач кафедри дрібного тваринництва
– доктор медичних наук, професор
Сидорик Євген Петрович,
Інститут експериментальної патології, онкології
і радіобіології НАН України
ім. Р.Є. Кавецького, завідувач відділу
біофізики канцерогенезу
Офіційні опоненти:
доктор біологічних наук, професор
Зима Валентин Леонідович,
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка,
професор кафедри біофізики;
доктор біологічних наук, професор
Шахбазов Валерій Гайович,
Харківський національний університет ім. В.М. Каразіна,
завідувач кафедри генетики і цитології;
доктор біологічних наук
Тугай Василь Андрійович,
Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, провідний
науковий співробітник відділу біохімії м’язів.
Провідна установа:
Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України.
Захист відбудеться 09 квітня 2003 року о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 Київського національного
університету імені Тараса Шевченка
(Київ, пр. акад. Глушкова, 2, біологічний факультет, ауд. 215)
Поштова адреса: 01033, Київ – 33 , вул. Володимирська, 64
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського
національного університету імені Тараса Шевченка
(01033, Київ – 33, вул. Володимирська, 58)
Автореферат розісланий 04 березня 2003 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 Цимбалюк О.В
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Протягом останніх десятиріч сформувалася і інтенсивно розвивається галузь біофізики, що вивчає біологічні ефекти низькоінтенсивного монохроматичного світла. Значною мірою це обумовлено появою на початку 60-х років минулого століття принципово нових джерел оптичного випромінювання – лазерів. Низькоінтенсивні лазери є ідеальними джерелами монохроматичного видимого світла для біологічних досліджень та терапевтичної практики (В.Л. Шевченко, 1999). Попри широту виявлених біологічних ефектів монохроматичного світла нетеплових інтенсивностей (E. Mester, 1968; Р.Е. Кавецкий и др., 1969; С.М. Зубкова, 1978; Т.Й. Кару, 1985; G.A. Callaghan et al., 1996; N. Cohen, 1998; N. Grossman et al., 1998; Н.Ф. Гамалея и др., 1999 та ін.) та запропоновані механізми біологічної ефективності останнього (С.М. Зубкова и др., 1981; Н.Г. Самойлов, 2000; Т.Й. Кару, 2001) вкрай обмеженою є кількість досліджень щодо комплексної оцінки впливу монохроматичного видимого світла на тваринні організми. Практично відсутні роботи по вивченню впливу монохроматичного світла на стан ключових метаболічних систем організму протягом усього ембріонального та постнатального періодів розвитку. Аналіз літературних даних спонукає до висновку про необхідність першочергової оцінки при цьому стану систем, безпосередньо пов’язаних з окислювальними процесами в організмі птиці – енергетичної системи мітохондрій, гідроксилюючої системи мікросом, антиоксидантної системи. Залишається відкритим питання щодо порівняльної оцінки ефективності монохроматичного видимого світла різних ділянок спектру. Переважна кількість робіт виконана за використання червоного лазерного світла, проте достатнього експериментального та теоретичного обгрунтування цьому немає.
У ряді робіт виявлено вплив монохроматичного лазерного світла на ембріональний розвиток та виведення молодняку птиці (Б.Ф. Бессарабов, Е.Б. Петров, 1982, 1983; А.И. Кононский, 1984; М.Н. Мамукаев, 1998 та ін.). Роботи носили переважно прикладний характер і не мали на меті проведення всебічного аналізу впливу випромінювання на стан ембріонів та отриманої при цьому птиці. Проте комплексна оцінка стану птиці після дії ефективних режимів монохроматичного видимого світла за різних умов проведення експерименту дозволить виявити можливості та обмеження цього фактора щодо його біологічної ефективності та виявити метаболічні шляхи реалізації останньої. Прикладний аспект експериментальної моделі з використанням ембріонів птиці також є вкрай важливим, оскільки розробка та обгрунтування методів збільшення виведення та виживання молодняку птиці має неабияке значення для сучасного промислового птахівництва. При цьому слід наголосити на екологічній безпеці фактора впливу, яким є монохроматичне світло нетеплових інтенсивностей.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота тісно пов’язана з дослідженнями, що виконувалися автором у межах участі у державних наукових темах на замовлення Міністерства аграрної політики України та Кабінету міністрів України “Створення материнських ліній перспективного кросу та впровадження технологічних елементів виробництва племінної продукції м’ясних курей у СГЦ “Оріана” Київської області”, № держреєстрації 0199U002431 та “Удосконалення технології виробництва племінних якостей перспективних кросів м’ясних курей в АТ “Племпол”, № держреєстрації 00198U005145. Фрагменти роботи виконано за підтримки гранту міжнародного проекту по співробітництву між науковцями країн – членів НАТО та країн – партнерів НАТО “Удосконалення промислової технології інкубації яєць сільськогосподарської птиці” (NATO Рroject SA LST.CLG977291).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи було комплексне дослідження впливу монохроматичного видимого світла нетеплових інтенсивностей на ембріональний і постнатальний розвиток птиці та оцінка стану енергетичної, гідроксилюючої та антиоксидантної систем птиці після дії монохроматичного видимого світла за різних умов проведення експерименту.
У задачі роботи входило:
Визначення діапазону густини енергії монохроматичного видимого світла, що впливає на ембріональний та постнатальний розвиток птиці.
Дослідження методом електронного парамагнітного резонансу (ЕПР) впливу монохроматичного видимого світла на рівень функціонування електронтранспортного ланцюга (ЕТЛ) енергетичної системи мітохондрій в печінці птиці за вмістом вільних радикалів (ВР) семіхінонного типу, відновлених залізосірчаних центрів та наявністю нітрозильних комплексів негемового заліза у цьому органі.
Оцінка методом ЕПР функціонального стану гідроксилюючої системи печінки птиці за рівнем окисленої форми цитохрому Р-450 після дії монохроматичного випромінювання видимого діапазону.
Вивчення динаміки стану антиоксидантної системи (АОС) птиці за рівнем пероксидного окислення ліпідів (ПОЛ) та активністю ферментів АОС печінки та крові після дії монохроматичного видимого світла.
Оцінка вмісту парамагнітних комплексів марганцю у структурах ембріона та печінці птиці при дії монохроматичного випромінювання видимого діапазону.
Дослідження впливу монохроматичного видимого світла на кінцеві показники еритропоезу птиці.
Оцінка дії монохроматичного видимого світла на ембріони птиці, уражені значними дозами рентгенівського випромінювання.
Вивчення дії монохроматичного видимого світла на організм птиці на фоні модельної інтоксикації птиці CCl4.
Оцінка хронічної дії монохроматичного видимого світла на організм птиці.
Вивчення змін кореляційних зв’язків між досліджуваними показниками метаболізму у птиці з опромінених монохроматичним червоним світлом інкубаційних яєць.
Об’єкт досліджень – біологічна ефективність електромагнітного випромінювання оптичного діапазону.
Предмет досліджень – дія монохроматичного видимого світла червоного та синього діапазонів (λ=633 нм, λ=442 нм, λ=600–700 нм) нетеплових інтенсивностей на ембріональний та постнатальний розвиток птиці за станом енергетичної системи мітохондрій, гідроксилюючої системи мікросом та антиоксидантної системи печінки та крові птиці.
Методи досліджень. Для аналізу вмісту вільних радикалів та парамагнітних центрів у тканинах використовували метод електронного парамагнітного резонансу в умовах низькотемпературної стабілізації зразків (Т=77 К), активність ферментів антиоксидантного захисту та рівень пероксидів ліпідів визначали біохімічними та спектрофотометричними методами, оцінку рівня еритропоезу – цитометрично. Інтенсивність ембріонального та постнатального розвитку птиці оцінювали морфометрично, за біологічним контролем інкубації та продуктивними показниками птиці. Отримані результати опрацьовували статистичними методами.
Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено, що опромінення інкубаційних яєць птиці монохроматичним світлом червоного (λ=633 нм) та синього (λ=442 нм) діапазонів густиною потужності 0,01–0,5 мВт/см2 та часі опромінення 60–180 с (густина енергії 0,6–30 мДж/см2) стимулює ембріональний розвиток та вірогідно зменшує ембріональну смертність птиці. Ефективність опромінення має обернену кореляційну залежність від інкубаційних якостей яєць (патент 25688А України від 24.12.97, автор – Якименко І.Л.).
Встановлено, що опромінення ембріонів перепелів червоним лазерним світлом, попередньо уражених значними дозами рентгенівського випромінювання, збільшує виживання ембріонів у 1,7–1,9 рази (патент 34045А України від 18.05.99, автори – І.Л. Якименко, Т.М. Царенко).
Методом ЕПР виявлено активацію функціонування електронтранспортного ланцюга енергетичної системи мітохондрій печінки перепелів ембріонального та постембріонального періодів розвитку після опромінення інкубаційних яєць монохроматичним світлом червоного та синього діапазонів (за рівнем вільних радикалів семіхінонного типу). Вперше встановлено наявність нітрозильних комплексів заліза у печінці тритижневих перепелят та виявлено вплив на цей показник монохроматичного червоного світла.
Методом ЕПР виявлено активацію гідроксилюючої системи мікросом у печінці перепелів, отриманих з опромінених монохроматичним червоним світлом інкубаційних яєць, та нормалізуючу дію курсового опромінення птиці червоним лазерним світлом на функціональний стан системи цитохрому Р-450 при інтоксикації птиці чотирихлористим вуглецем.
Вперше досліджено кінетику змін рівня пероксидів ліпідів (ПЛ) та активності ферментів антиоксидантної системи у печінці та крові перепелів, одержаних з опромінених монохроматичним світлом інкубаційних яєць. Встановлено, що опромінення яєць червоним світлом чинить виражену прооксидантну дію на етапі виведення молодняку та вірогідний антиоксидантний вплив у постембріональний період розвитку птиці.
Виявлено збільшення рівня парамагнітних комплексів Mn2+ у тканинах ембріонів та печінці молодняку перепелів з опромінених червоним лазерним світлом інкубаційних яєць. Вперше зареєстровано парамагнітний сигнал комплексів Mn2+ у жовточному мішку та жовтку 15-добових перепелиних ембріонів з опромінених червоним світлом інкубаційних яєць.
Досліджено кінетику рівня гемоглобіну та кількості еритроцитів у крові перепелів з опромінених монохроматичним червоним світлом інкубаційних яєць та встановлено збільшення вмісту гемоглобіну в одному еритроциті у дослідної птиці протягом усього постембріонального періоду розвитку.
Показано м’яку стимулюючу дію хронічного опромінення перепелів монохроматичним червоним світлом нелазерних джерел протягом постембріонального періоду розвитку на стан гідроксилюючої та антиоксидантної систем та прискорення статевого дозрівання птиці.
Вперше проведено оцінку кореляційних зв’язків між показниками енергетичної, гідроксилюючої, антиоксидантної систем та гематологічними показниками перепелів. Встановлено наявність кореляційних зв’язків між цими показниками та їх зміни після дії монохроматичного червоного світла на ембріони птиці. Запропоновано схему модулюючого впливу червоного лазерного світла на метаболічні процеси в організмі птиці після опромінених інкубаційних яєць.
Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження виявили можливість регуляторного впливу монохроматичного світла на ембріональний і постнатальний розвиток птиці та причетність до біологічних ефектів монохроматичного видимого світла ключових метаболічних систем організму птиці – енергетичної, гідроксилюючої, антиоксидантної. Це розширює сучасні уявлення про механізми біологічної ефективності монохроматичного випромінювання видимого діапазону. Опромінення ембріонів птиці червоним лазерним світлом може бути використане для запобігання наслідків від ураження іонізуючим випромінюванням. Опрацьовані режими лазерного опромінення інкубаційних яєць можуть бути використані для покращення продуктивності птиці в умовах сучасних птахогосподарств (згідно методичних рекомендацій "Низькоінтенсивне лазерне опромінення інкубаційних яєць сільськогосподарської птиці", затверджених Науково-технічною радою Міністерства аграрної політики України, протокол № 4 від 22.12.2000 р., автори – Якименко І.Л., Царенко Т.М., Мельник М.А., Бесулін В.І.)
Результати досліджень використовуються у науково-дослідній роботі та навчальному процесі на кафедрах фізики та дрібного тваринництва Білоцерківського державного аграрного університету, в Інституті лазерної біології та лазерної медицини при Харківському державному університеті, на кафедрі тваринництва Чукуровського аграрного університету (Туреччина).
Особистий внесок здобувача в отримання результатів досліджень, покладених в основу докторської дисертації. Автором особисто розроблені схеми лабораторних та виробничих досліджень, власноруч проведено дослідження за усіма методиками, використаними у роботі, статистична обробка та аналіз отриманих результатів. З наукових статей, опублікованих у співавторстві, автор за узгодженням із співавторами використав результати власних досліджень.
Апробація результатів дисертації. Результати роботи доповідалися на Міжнародних науково-практичних конференціях “Применение лазеров в медицине и биологии” (Харків, 1999; Алушта, 1999; Харків, 2000; 2001; 2002; Феодосія, 2001), Міжнародній науково-практичній конференції “Прогресивні технології ветеринарної медицини у промисловому птахівництві ХХІ сторіччя” (Київ, 2000), Всеукраїнських науково-виробничих конференціях “Електромагнітні випромінювання у біології та практичне використання їх позитивних ефектів” (Біла Церква, 1996; 1999; 2001), Науково-методичному семінарі “Лабораторна ветеринарна медицина: фізико-хімічні методи досліджень” (Рівне, 1998), Науково-практичних конференціях Білоцерківського ДАУ (Біла Церква, 1992–2001).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 39 друкованих праць: 30 статей у фахових наукових журналах та збірниках наукових праць, 1 методичні рекомендації, 8 публікацій у матеріалах наукових конференцій та отримано 3 патенти України.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з таких розділів: "Вступ", "Огляд літератури", "Матеріал і методи досліджень", "Результати досліджень", "Обговорення результатів досліджень", "Висновки", "Практичні рекомендації" та список використаних джерел (577 найменувань). Дисертацію викладено на 244 сторінках тексту, вона містить 43 таблиці та 13 рисунків.
основний зміст роботи
Матеріали та методи досліджень
Роботу виконано протягом 1992–2002 рр. на кафедрах фізики та дрібного тваринництва Білоцерківського державного аграрного університету та у відділі біофізики канцерогенезу Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України. Матеріалом для досліджень служили інкубаційні яйця, ембріони та птиця постнатального періоду розвитку. Лабораторні дослідження виконано на перепелах (перепел японський, фараони). Виробничі досліди проведено на курах м’ясних кросів. Аналізу піддавали гомогенати тканин ембріонів, зразки печінки та крові перепелів та курей. Для опромінення об’єктів використовували червоне світло гелій-неонового лазера (ГНЛ) ЛГН-602-Н (λ=633 нм), як таке, що за чисельними літературними даними проявляє найбільш виражену біологічну активність. Синє світло гелій-кадмієвого лазера (ГКЛ) ЛГН-405-К (λ=442 нм) використовували для порівняльної оцінки ефективності монохроматичного світла різних діапазонів. Для вивчення біологічної ефективності монохроматичного світла нелазерних джерел використовували широкосмугове червоне світло від ламп розжарювання з кольоровим склом фірми Pila (λ=600–770 нм).
У першій серії дослідів було досліджено вплив лазерного світла червоного та синього діапазонів на ембріональний розвиток та виведення молодняку птиці. Досліди проводили на перепелиних та курячих інкубаційних яйцях. Для кожного досліду формували групи-аналоги яєць відповідного кросу птиці. Яйця дослідних груп опромінювали перед закладкою на інкубацію, попередньо прогрівши його до кімнатної температури. У цей час ембріон птиці перебуває в яйці на стадії ранньої гаструли (В.В. Рольник, 1968). Для опромінення використовували розфокусоване за допомогою системи лінз лазерне випромінювання густиною потужності 0,005–20 мВт/см2, час опромінення – 60–180 с. В окремих дослідах використовували дворазове опромінення інкубаційних яєць – перед інкубацією та при перекладці яєць на виведення. Контрольні групи яєць не опромінювали. Інкубацію проводили з дотриманням стандартних вимог. Під час інкубації здійснювали біологічний контроль, по її завершенню – аналіз відходів інкубації (Ю.З. Буртов и др., 1983). Інтенсивність раннього ембріонального розвитку перепелів оцінювали за кількістю диференційованих пар сомітів у 38-годинних ембріонів (Б.Ф. Бессарабов и др., 1986). Стан ембріонів та виведеної птиці (перепелів) оцінювали за рядом показників енергетичної, гідроксилюючої, антиоксидантної систем, показниками крові та рівнем парамагнітних комплексів у печінці. Гомогенати тканин ембріонів аналізували у 5- та 10-добовому віці. Зразки печінки та крові аналізували у 15-добових ембріонів та перепелів добового, 3-, 6-, 12- та 40-тижневого віку.
Рівень функціонування енергетичної системи мітохондрій у печінці птиці оцінювали методом ЕПР за концентрацією ВР семіхінонного типу та відновлених залізосірчаних комплексів (Я.И. Ажипа, 1983). Цим же методом оцінювали стан гідроксилюючої системи печінки птиці за вмістом окисленої форми цитохрому Р-450. Зразки печінки для ЕПР аналізу масою 700 мг заморожували у рідкому азоті у спеціальних прес-формах. Сигнали ЕПР реєстрували на радіоспектрометрі РЭ-1307 при Т=77 К. Концентрацію ВР у зразках визначали за інтенсивністю ЕПР сигналу з g-фактором 2,00, вміст Fe-S-комплексів – за інтенсивністю сигналу з g=1,94, рівень окисленого цитохрому Р-450 – за інтенсивністю ЕПР сигналу з g=2,25, вміст комплексів Mn2+ – за інтенсивністю сигналу з g=2,14, залізонітрозильні комплекси детектували у зразках за наявністю сигналу з g=2,03.
Стан антиоксидантної системи перепелів оцінювали за рівнем реагуючих з тіобарбітуровою кислотою (ТБК) пероксидних ліпідних сполук у печінці і плазмі крові (Л.И. Андреева и др., 1988) та активністю ферментів антиоксидантного захисту: супероксиддисмутази (С. Чавари и др., 1985), глутатіонпероксидази (В.М. Моим, 1986), каталази (М.А. Королюк и др., 1988) та церулоплазміну (Э.В. Тен, 1981). Гомогенати печінки для аналізів розводили строго 1:100 у 50 мМ Тріс-НСl буфері (рН=7,6). Плазму крові отримували із свіжої стабілізованої крові центрифугуванням протягом 10 хв при 1500 об/хв. Еритроцити відмивали із стабілізованої крові 0,9 % розчином NaCl. Гемолізат еритроцитів готували шляхом заморожування-розморожування відмитих еритроцитів, розведених 1:1 у дистильованій воді.
Рівень гемоглобіну крові визначали гемоглобінцианідним методом, кількість еритроцитів крові – шляхом підрахунку у камері Горяєва, залізозв’язуючу здатність плазми – за допомогою тест-наборів (“Агат”, Росія), тест-гемоліз еритроцитів проводили за використання 0,1 %-ного розчину лимонної кислоти (Б.И. Антонов и др, 1991).
У другій серії дослідів вивчали вплив монохроматичного лазерного світла на ембріональний розвиток та виведення птиці з інкубаційних яєць з ослабленими ембріонами. Для пригнічення життєздатності ембріонів яйця зберігали при кімнатній температурі протягом двох–трьох тижнів перед закладкою на інкубацію. Досліди проводили на перепелиних та курячих яйцях. Всього в ході перших двох серій дослідів було проінкубовано понад 8,5 тис. шт. яєць.
У третій серії дослідів вивчали дію червоного лазерного світла на уражені рентгенівським випромінюванням ембріони перепелів та віддалені наслідки цієї дії. Для дослідів формували по три групи-аналоги інкубаційних яєць (n=52–117). 1-у групу яєць за добу до інкубації обробляли рентгенівським випромінюванням у дозах 8,0 Гр – 8,55 Гр. При цьому використовували рентгенівське випромінювання терапевтичного апарату РУМ-17. 2-у групу яєць обробляли рентгенівським випромінюванням у таких же режимах, та після цього – світлом ГНЛ при густині енергії 9,5–13,5 мДж/см2. 3-я група яєць служила контролем. Усі групи яєць інкубували у стандартному режимі. У статевозрілої птиці оцінювали стан енергетичної, гідроксилюючої та антиоксидантної систем, кінцеві показники еритропоезу.
Дослід по вивченню впливу червоного лазерного світла на стан птиці на фоні хімічної інтоксикації було виконано на статевозрілих самцях перепела японського масою 130–150 г (n=7). Самцям 1-ої та 2-ої груп протягом 7 діб щодобово вводили внутрішньом’язово 50 %-ний олійний розчин ССІ4 у разовій дозі 0,5 мл на голову. Після цього птицю 2-ої групи протягом 7 діб щодобово опромінювали світлом ГНЛ (р=50 мВт, t=60 с) черезшкірно у зону проекції печінки. Птицю 3-ої групи не піддавали дії вищеозначених факторів і вона служила контролем. Після цього птицю усіх груп декапітували та піддавали аналізу.
У досліді по вивченню хронічної дії монохроматичного червоного світла нелазерних джерел на розвиток перепела японського дослідну групу молодняку (n=30) з тижневого до двомісячного віку вирощували при постійному освітленні від ламп розжарювання з червоним матовим склом (λ=600–770 нм) при інтенсивності світла 50–100 лк в залежності від віку. У контрольній групі (n=30) витримували такий же рівень освітлення широкосмуговим білим світлом. У двомісячному віці птицю дослідної та контрольної груп оцінювали за показниками енергетичної, гідроксилюючої, антиоксидантної систем та показниками крові. У подальшому птицю обох груп утримували при білому світлі і оцінювали її продуктивні показники.
Модельні досліди по черезшкірному опроміненню перепелів та опроміненню крові птиці in vitro виконували за використання нерозфокусованого світла ГНЛ (λ=633 нм, р=40 мВт, t=60–180 c).
Виробничі випробування ефективності опромінення інкубаційних яєць птиці червоним лазерним світлом проводили в умовах ЗАТ “Гаврилівський птахівничий комплекс” на високопродуктивних кросах курей-бройлерів Arbor Acres та Cobb (n=3274–6048).
Усі отримані в ході досліджень дані обробляли за стандартними статистичними методами у програмі Microsoft Excel, вірогідність різниць між групами оцінювали за критерієм Фішера (для процентних показників) та критерієм Стьюдента (Н.А. Плохинский, 1969).
Результати досліджень та їх обговорення
Вплив монохроматичного видимого світла на ембріональний розвиток та виведення молодняку птиці. Виявлено, що певні режими монохроматичного лазерного світла червоного та синього діапазонів чинять модулюючий вплив на ембріональний розвиток птиці. При цьому відмічено вірогідне прискорення темпів розвитку ембріонів на перших етапах інкубації. Так, кількість діференційованих пар сомітів у 38-годинних перепелиних ембріонів з яєць, опромінених перед інкубацією червоним світлом протягом 60 с при густині потужності 0,05 мВт/см2 та 0,5 мВт/см2, перевищила контрольні показники на 18,34 % (р<0,01) та 14,00 % (p<0,05), відповідно (рис. 1). Характерно, що зменшення густини потужності випромінювання до 0,005 мВт/см2, як і збільшення її до 20 мВт/см2 приводило до нівелювання модифікуючого ефекту.
Встановлено зменшення кількості загиблих ембріонів та збільшення виведення молодняку перепелів у дослідних групах яйця, опроміненого перед інкубацією червоним лазерним світлом при густині енергії 2,5–5,5 мДж/см2 (табл. 1). Використання синього світла ГКЛ у подібних режимах приводило, як правило, до менш виражених ефектів. Опромінення інкубаційного курячого яйця (Бройлер-6) у виробничих умовах (n=3272–3313) світлом ГНЛ при густині потужності 0,02 мВт/см2 та часі опромінення 120 с привело до зменшення ембріональної смертності на всіх етапах розвитку. Виведення кондиційних курчат у дослідній групі на 3,48 % (р<0,01) перевищило цей показник у контролі, де він становив 75,40 %.
Опромінення перепелиних яєць після 2–3-х тижнів зберігання світлом ГНЛ при густині енергії порядка 1–3 мДж/см2 приводило до вірогідного зменшення загибелі ембріонів та збільшення кількості виведеного молодняку на 13,53–22,62 % порівняно із контролем, де цей показник становив 58,97–65,38 %. При цьому у ряді дослідів практично повністю усувалося послаблення інкубаційних якостей яєць, забезпечуючи виведення молодняку на рівні свіжого інкубаційного яйця. Аналіз вираженості модулюючого ефекту червоного світла виявив сильну обернену кореляційну залежність між виводимістю у контрольних групах та збільшенням
Рис. 1. Вплив опромінення інкубаційних перепелиних яєць червоним світлом (λ=633 нм) різної густини потужності на кількість диференційованих пар сомітів у 38-годинних ембріонів.
Примітка: тут і далі * – р<0,05; ** – p<0,01 порівняно з контролем.
Таблиця 1
Вплив опромінення інкубаційних перепелиних яєць монохроматичним видимим світлом на ембріональний розвиток та виведення молодняку
виводимості у дослідних групах-аналогах (рис. 2). Для перепелиних яєць коефіцієнт кореляції між цими показниками склав r = – 0,94 (р<0,001), для курячим яєць м’ясних кросів – r = – 0,90 (р<0,05).
| 
