|
ЛЬВІВСЬКА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
ІМ. С.З. ГЖИЦЬКОГО
БЕРЕЖНЮК НАТАЛІЯ АНАТОЛІЇВНА
УДК 636.084:636.4:547.466.64
ПРОДУКТИВНІСТЬ, ПЕРЕТРАВНІСТЬ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН ТА ЗАБІЙНІ ЯКОСТІ СВИНЕЙ ПРИ ЗГОДОВУВАННІ ДОБАВОК ГЛУТАМІНОВОЇ КИСЛОТИ
06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів
А в т о р е ф е р а т
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук
Львів - 1999
Дисертація є рукопис
Робота виконана у відділі зоотехнічної оцінки кормів Інституту кормів Української академії аграрних наук та на кафедрі фізіології сільськогос-подарських тварин Вінницького державного сільськогосподарського інституту.
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор
Юрченко Василь Климентійович
Вінницький державний сільськогосподарський інститут,
кафедра фізіології сільськогосподарських тварин, завідувач.
Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор
Калачнюк Григорій Іванович
Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького,
НДІ біотехнологічних основ підвищення продуктивності тварин, директор
доктор сільськогосподарських наук, професор
Цвігун Анатолій Тимофійович
Подільська аграрно-технічна академія, м. Кам’янець-Подільський,
кафедра годівлі тварин і технології кормів, завідувач
Провідна установа: Одеський державний сільськогосподарський інститут, кафедра годівлі, розведення та генетики сільськогосподарських тварин.
Захист дисертації відбудеться “.5.” .жовтня .1999 року
о 11 год. на засіданні спеціалізованої ради Д.35826.02 при Львівській академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, 290010, м. Львів, вул Пекарська, 50.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Львівської академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького.
Відгуки на автореферат просимо надсилати за адресою:
290010, м. Львів, вул Пекарська, 50.
Автореферат розісланий “2” .вересня.1999 року.
Вчений секретар спеціалізованої ради,
кандидат сільськогосподарських наук, доцент Я.І. Півторак
В С Т У П
Актуальність теми. Проблема забезпечення повноцінності раціонів сільськогосподарських тварин є однією з найбільш актуальних в сучасних умовах господарювання. Перш за все це стосується свиней, які за швидкістю росту, інтенсивністю відтворення, рівнем використання енергії корму займають провідне місце серед домашніх тварин. В зв’язку з тим, що останнім часом інтерес до виробництва продукції свинарства в нашій країні підвищився, розробка питань, пов’язаних із забезпеченням високих приростів цих тварин при мінімальних витратах кормів, набуває особливого значення.
В цьому плані велика увага має бути приділена білковому живленню, що в значній мірі і обумовлює рівень продуктивності та якість м’яса свиней.
Вагомий внесок в розробку питань білкової годівлі внесли вітчизняні та зарубіжні вчені: І.С. Попов, М.Ф. Гулий, О.П. Дмитроченко, М.Ф. Ростовцев, І.Ф. Ткачов, Г.Ф. Степурін, Ю.М. Градусов, Г.О. Богданов, М.Г. Григор’єв, Г.І. Калачнюк, W.G. Pond, R.H. Barnes, H.J. Almquist та інші.
До недавнього часу мірилом повноцінності білка вважалося наявність в ньому та співвідношення незамінних амінокислот, водночас мало уваги приділялося замінним амінокислотам, а тим більше глутаміновій, частка якої в рослинних білках найвища. Однак введення до раціонів свиней великої кількості зернобобових (гороху, сої, люпину), кукурудзи та ячменю і виключення пшениці призводить до збіднення їх глутаміновою кислотою, що порушує установлений статус основних незамінних амінокислот. Тому виникає необхідність вивчення впливу добавок глутамінової кислоти до раціонів, насичених зернобобовими, на продуктивність, обмін речовин та якість м’яса свиней.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася у відділі зоотехнічної оцінки кормів Інституту кормів УААН як складова наукової теми: “Вивчити вміст амінокислот та розробити ефективні прийоми балансування раціонів за вмістом амінокислот для свиней” (номер державної реєстрації 05.02) та на кафедрі фізіології сільськогосподарських тварин Вінницького державного сільськогосподарського інституту.
Мета та завдання дослідження. Мета досліджень полягає у вивченні впливу добавок до раціонів свиней глутамінової кислоти на їх продуктивність, перетравність поживних речовин, баланс азоту, перетравність амінокислот, морфологічні та біохімічні показники крові та якість продуктів забою.
Для досягнення цієї мети в завдання досліджень входило: вивчення впливу добавки глутамінової кислоти на перетравність поживних речовин та баланс азоту свиней на відгодівлі; визначення м’ясної продуктивності піддослідних тварин; аналіз забійних показників при згодовуванні досліджуваної добавки; вивчення морфологічних та біохімічних показників крові свиней; проведення виробничої апробації запропонованої добавки, зоотехнічної та економічної оцінки її використання; на основі отриманих результатів запропонувати обгрунтовані рекомендації по використанню в годівлі свиней добавки глутамінової кислоти.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на основі досліджень обгрунтовується доцільність введення до раціонів глутамінової кислоти та її вплив на перетравність поживних речовин, продуктивність та забійні якості свиней на відгодівлі.
Практичне значення одержаних результатів. Проведені експериментальні дослідження дозволили теоретично обгрунтувати доцільність введення до раціонів відгодовуваного молодняку свиней глутамінової кислоти та її вплив на перетравність основних поживних речовин, в тому числі амінокислот, баланс азоту, продуктивність тварин, прирости, забійні показники та якість продуктів забою. Одержані нами результати можуть бути використані в колективних, акціонерних, фермерських та приватних господарствах .Окремі розробки, викладені в дисертації, впроваджені в науково-виробничому об’єднанні “Еліта” Вінницької області (акт на впровадження від 15 травня 1998 року).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана дисертантом самостійно під орудою наукового керівника та при сприянні співробітників відділу зоотехнічної оцінки кормів Інституту кормів УААН, де були проведені лабораторні дослідження.
В дисертації чужі розробки не використовувалися. Всі наукові праці по темі дисертації опубліковані самостійно та з керівником.
Основні положення, які виносяться на захист: перетравність поживних речовин, в тому числі амінокислот, а також баланс азоту у свиней при згодовуванні глутамінової кислоти; прирости піддослідних тварин та їх продуктивність; забійні показники та якість продуктів забою; гістологічні показники окремих органів; морфологічні та біохімічні показники крові; економічна ефективність використання глутамінової кислоти.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включені до дисертації, оприлюднено на міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії та технології продуктів тваринництва” 9-10 жовтня 1997 року (Львівська академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, м. Львів).
Публікації. По темі дисертаційної роботи опубліковано 5 наукових статей у збірнику наукових праць Вінницького державного сільськогосподарського інституту (випуск 4, 1997 рік; випуск 5, 1998 рік; випуск 6, 1999 рік) та журналі “Тваринництво України” (№ 5-6 за 1999 рік).
Структура і об’єм роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, методики досліджень, результатів досліджень та їх обговорення, висновків і пропозицій виробництву, списку використаних джерел і додатків.
Дисертація викладена на 170 сторінках машинописного тексту, містить 26 таблиць, 8 рисунків, 32 додатки. Список використаної літератури включає 299 джерел, з них 73 іноземних.
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
З метою вивчення впливу глутамінової кислоти на продуктивність і забійні якості свиней на відгодівлі та перетравність поживних речовин їх раціонів були проведені два балансових та один науково-господарський досліди. Балансові досліди проводились в експериментальному господарстві Інституту кормів УААН “Бохоницьке” Вінницького району Вінницької області, а науково-господарський дослід - у акціонерному товаристві приватних власників “Родъна” Калинівського району Вінницької області.
Для проведення обох балансових дослідів було виділено по 4 голови молодняку свиней великої білої породи, підібраних з урахуванням статі, віку, живої маси. Вік піддослідних тварин становив в першому досліді - 3-3.5 місяці, жива маса в середньому 33.7 кг. В другому досліді використовувалися свині 5-місячного віку живою масою в середньому 56.2 кг. Досліди проводилися методом періодів за наведеною нижче схемою (табл. 1).Тварин утримували в спеціальних індивідуальних станках, обладнаних для збирання переїдів, калу та сечі.
Основний раціон складався з суміші зернових кормів: дерті ячмінної - 49%, пшеничної - 25, горохової - 16 та соєвої - 10% (за поживністю).
У контрольний період обох дослідів свиням згодовували зернову суміш основного раціону. У дослідні періоди до основного раціону додатково вводили біля 10 % глутамінової кислоти від її вмісту в раціоні, що на одну голову за добу становило в першому досліді - 2.5 г, а в другому - 3.5 г.
Набір кормів в основному раціоні другого балансового досліду та їх співвідношення за поживністю були аналогічними раціону свиней в першому балансовому досліді.
Таблиця 1
Схема балансових дослідів
На матеріалах балансових дослідів вивчали такі питання:хімічний склад раціонів піддослідних свиней; перетравність поживних речовин раціонів, в тому числі амінокислот, та баланс азоту.
В кормах, переїдах, калі та сечі за загальноприйнятими методиками визначали вміст сухої речовини, протеїну, золи, жиру, клітковини та безазотистих екстрактивних речовин.
Визначення амінокислотного складу кормів та продуктів обміну проводилось методом елюентної іонообмінної хроматографії на автоматичних аналізаторах амінокислот ААА-881 і “Амінохром-ІІ” Чехословацького та Угорського виробництва.
Для проведення науково-господарського досліду було сформовано дві групи свинок великої білої породи по 10 голів в кожній. Тварин підбирали за принципом аналогів. Середня жива маса свинок на початок досліду становила 75.9 кг. Дослід проводили методом груп. Схему проведення досліду подано в таблиці 2.
Основний раціон був збалансований за показниками поживності і містив в собі: дерті ячмінної - 1 кг, пшеничної - 0.3, горохової - 0.2, кукурудзяної - 0.3, кормових буряків - 3, молока збираного - 0.5 кг.
До основного раціону тварин дослідної групи вводили глутамінову кислоту в кількості 2.5 г на голову за добу.
Таблиця 2
Схема науково-господарського досліду
Динаміку живої маси піддослідних свиней визначали шляхом їх індивідуального щомісячного зважування та на початку і в кінці кожного періоду досліду. Зважування проводили вранці перед годівлею.
В науково-господарському досліді вивчали: продуктивність свиней; забійні показники та якість продуктів забою; гістологічні показники окремих внітрішніх органів та ендокринних залоз; морфологічні та біохімічні властивості крові свиней.
Одержаним в дослідах матеріалам дано економічна оцінка та запропоновані рекомендації для виробництва.
Весь цифровий матеріал оброблений біометрично за М.О. Плохінським (1969).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Перетравність поживних речовин раціонів піддослідних свиней. Перетравність поживних речовин раціонів та окремих кормів не постійна і залежить від багатьох факторів. На рівень перетравності впливає склад кормової суміші, вміст деяких поживних речовин у раціоні, величина кормового навантаження, вид, вік тварини та інші фактори.
Перетравність поживних речовин у піддослідних свиней вивчалась нами за прийнятим в зоотехнії методом. Аналіз коефіцієнтів перетравності раціонів свиней в першому балансовому досліді показав, що при згодовуванні їм глутамінової кислоти перетравність сухої речовини знизилася на 0.3%, органічної речовини - на 0.3 і безазотистих екстрактивних речовин - на 0.2%, а перетравність протеїну, навпаки, збільшилася на 0.6 %, жиру - на 0.5, клітковини - на 2.2% (табл. 3).
Таблиця 3
Перетравність поживних речовин раціонів піддослідних свиней, %, n=4
Примітка: * P < 0.05.
Хоча підвищення перетравності поживних речовин у свиней під час дослідного періоду було незначним (різниця невірогідна), вказана тенденція спонукала нас провести ще один дослід за такою ж схемою на свинях старшої вікової групи.
У результаті в другому балансовому досліді при згодовуванні свиням 10-відсоткової добавки глутамінової кислоти від її вмісту в раціоні, коефіцієнти перетравності поживних речовин також збільшилися. Так, перетравність сухої речовини в дослідний період зросла на 1.9 %, органічної речовини - на 1.5, жиру - на 1.3, клітковини - на 2.0, безазотистих екстрактивних речовин - на 0.3 %. Вірогідно збільшився коефіцієнт перетравності протеїну (на 4.6 %, Р < 0.05).
Таким чином введення до раціону піддослідних свиней глутамінової кислоти підвищує перетравність поживних речовин, особливо протеїну, про що свідчать результати двох балансових дослідів.
Перетравність амінокислот у піддослідних свиней. Введення до раціонів свиней глутамінової кислоти сприяло підвищенню коефіцієнтів перетравності як незамінних (на 2.5 %) так і замінних (на 5.4 %) амінокислот у першому балансовому досліді. Піддослідні тварини в другому балансовому досліді також реагували на внесення глутамінової кислоти до їх раціону підвищенням перетравності амінокислот. Так, перетравність незамінних амінокислот у них в середньому збільшилася на 7.2 %, а замінних - на 2.8% (табл. 4).
Таблиця 4
Перетравність амінокислот у піддослідних свиней, %, n=4
Баланс азоту у піддослідних свиней. Рівень засвоєння азоту піддослідними свиньми в зв’язку з добавкою до їх раціону глутамінової кислоти визначали шляхом аналізу балансу азоту (табл. 5).
Таблиця 5
Середньодобовий баланс азоту у піддослідних свиней, n=4
Згодовування тваринам глутамінової кислоти призвело до збільшення утримання в їх тілі азоту в першому балансовому досліді на 2.02 %, а в другому на 4.7 % порівняно з контрольним періодом. Отже, введення глутамінової кислоти до раціонів свиней позитивно впливає на використання ними азоту корму.
Відгодівельні та забійні якості піддослідних тварин. Жива маса свиней контрольної та дослідної груп при постановці на науково-господарський дослід була однакова і становила 75.9 кг. При знятті ж з досліду свині дослідної групи переважали за масою своїх контрольних аналогів на 6.2%. Загальний приріст свиней другої групи зріс на 7.25 кг (17.5%), а середньодобовий - відповідно на 67.8 г.
Аналіз даних забою піддослідних тварин свідчить про те, що згодовування свиням на відгодівлі глутамінової кислоти забезпечувало збільшення забійних показників тварин. Так, забійна маса на 12.9% у тварин дослідної групи була вищою порівняно із свиньми контрольної групи, а забійний вихід - на 3.7 % (різниця вірогідна, Р < 0.05, табл. 6).
Таблиця 6
Забійні показники піддослідних свиней, n=4
Примітка: * Р < 0.05.
Показники якості продуктів забою піддослідних тварин у науково-господарському досліді. Дослідженнями встановлено, що згодовування свиням глутамінової кислоти не призвело до вірогідних змін в якості м’яса (після добової витримки). Відмічається деяке підвищення ніжності його у тварин дослідної групи (на 4.5%). Вміст білка у м’ясі свиней, що споживали глутамінову кислоту, був вищим, ніж в контролі на 6.2 %, а вміст жиру, навпаки, нижчим на 5.04% Викликають певний інтерес зміни показників якості розмороженого м’яса після його тривалого зберігання протягом 30 діб при температурі -260С (табл. 7).
Таблиця 7
Показники якості м’яса піддослідних свиней, n=4
Таким чином, згодовування свиням глутамінової кислоти позитивно вплинуло на якість їх м’яса як після добової витримки, так і після тривалого зберігання.
Структурні зміни внутрішніх органів піддослідних свиней. Дослідженнями внутрішніх органів піддослідних свиней встановлено, що маса печінки у тварин дослідної групи була більшою на 22.2%, а маса легенів - на 18.1 % порівняно з контролем (табл. 8). Особливо значні міжгрупові відмінності спостерігалися за масою нирок. Так, у свиней дослідної групи вони були масивнішими на 23.6% (Р < 0.05), ніж у контрольних.
Але у тварин дослідної групи було менше за масою серце (на 0.7 %) та селезінка (на 10.3 %). Проте вказана різниця була невірогідною.
Таблиця 8
Маса внутрішніх органів піддослідних свиней в науково-
господарському досліді, n=4
Примітка: * Р < 0.05.
При забої тварин у науково-господарському досліді відбирали зразки шлунку піддослідних свиней у різних зонах: кардіальній, фундальній та пілоричній (табл. 9).
Дослідженнями свиней дослідної групи виявлено збільшення товщини стінки шлунка у зв’язку з введенням до їх раціону глутамінової кислоти у фундальній (на 7.8 %) і пілоричній (на 18.5 %) зонах і зменшення товщини стінки в кардіальній зоні (на 8.1 %). При проведенні математичної обробки даних різниця виявилася вірогідною (Р < 0.01).
Таблиця 9
Товщина стінок шлунка піддослідних тварин у
науково-господарському досліді, n=4
Примітка: ** Р < 0.01; *** P < 0.001.
При введенні до складу раціону глутамінової кислоти в підшлунковій залозі свиней відбулося зменшення кількості ядер на 13.7%, а кількість каріоплазми зменшувалася на 10.3%.
Дані таблиці 10 свідчать про те, що в підшлунковій залозі піддослідних тварин пройшли деякі зміни, зокрема, відбулося вірогідне зменшення у свиней дослідної групи кількості ядер на 1 мм2 (на 13.7 %, Р < 0.001) порівняно з контролем. Об’єм ядер та їх діаметр був більшим у тварин другої групи відповідно на 2.7 та 0.9 % порівняно з тваринами контрольної групи.
Таблиця 10
Каріометрична характеристика підшлункової залози піддослідних свиней в науково-господарському досліді, n=4
Примітка. *** Р < 0.001.
Морфологічні та біохімічні показники крові свиней. Згодовування свиням глутамінової кислоти суттєво не вплинуло на морфологічні показники крові. Кількість еритроцитів в крові свиней дослідної групи була нижчою на 4.05%, а кількість лейкоцитів, навпаки, вищою на 14.3% порівняно з контролем, що можна пояснити стресовим станом піддослідних тварин. Проте вказані показники знаходились в межах фізіологічної норми, різниця була невірогідною (табл. 11).
Аналізуючи лейкоцитарну формулу, можна відмітити, що в крові тварин дослідної групи була більша концентрація сегментоядерних нейтрофілів на 15.4 % порівняно з тваринами контрольної групи. У свиней другої групи було також дещо більше двоядерних та моноцитів, а юних та паличкоядерних не було взагалі, на відміну від цих показників у контрольних тварин.
Кількість лімфоцитів в крові свиней дослідної групи зменшилася на 3.0%, а еозинофілів на 0.3 % порівняно з контрольною групою, хоч ці показники були вищими від фізіологічної норми в обох групах тварин.
Таблиця 11
Морфологічні показники крові піддослідних свиней у науково-господарському досліді, n=4
| 
