|
Львівська державна академія ветеринарної медицини
ім. С.З. Гжицького
ЦАРУК ЛЮДМИЛА ЛЕОНІДІВНА
ПРОДУКТИВНІСТЬ, ПЕРЕТРАВНІСТЬ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН РАЦІОНІВ ТА ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ СВИНЕЙ ПРИ ЗГОДОВУВАННІ СОЄВОГО БОРОШНА
06.02.02. – годівля тварин і технологія кормів
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
сільськогосподарських наук
Львів – 2000
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі технології виробництва продуктів тваринництва та кафедрі фізіології сільськогосподарських тварин Вінницького державного аграрного університету
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор,
Юрченко Василь Климентійович
Вінницький державний аграрний університет, завідувач кафедри фізіології сільськогосподарських тварин.
Офіційні опоненти: - доктор сільськогосподарських наук, професор Вудмаска Василь Юрійович, Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН, смт Оброшине Львівської області, завідувач лабораторії годівлі тварин і технології кормів;
- кандидат сільськогосподарських наук,
Кононенко Володимир Каленикович, Національний аграрний університет, доцент кафедри годівлі сільськогосподарських тварин.
Провідна установа: Подільська державна аграрно-технічна академія, кафедра годівлі тварин і технології кормів (м. Кам’янець-Подільський).
Захист відбудеться “19” грудня 2000 року об 1100 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 35.826.02 у Львівській державній академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького за адресою: 79010, м. Львів-10, вул. Пекарська, 50.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці академії.
Відзиви на автореферат у двох примірниках, завірених печаткою, просимо надсилати на ім’я вченого секретаря Спецради.
Автореферат розісланий “16” листопада 2000 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
кандидат сільськогосподарських наук, доцент Півторак Я.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Підвищення продуктивності тваринництва залежить від рівня і повноцінності годівлі. Тому проблема ліквідації дефіциту протеїну та розробка оптимальних умов білкового живлення сільськогосподарських тварин є однією з найбільш актуальних в сучасних умовах господарювання.
В Україні інтерес до виробництва продукції свинарства з роками зростає, отже розробка питань, пов’язаних із забезпеченням високих приростів цих тварин при мінімальних витратах кормів, набуває особливого значення. Враховуючи той факт, що свиням потрібний біологічно цінний протеїн, зумовлений доступністю незамінних амінокислот у відповідному наборі та співвідношенні, пошук альтернативних замінників кормів тваринного походження та дорогокоштуючих кормів є невідкладним завданням сьогодення.
Основним джерелом білка можуть бути багаті на протеїн рослинні корми, які шляхом спеціальної обробки, або підбору компонентів у сумішах могли б забезпечувати тварин повноцінним протеїном.
І без сумніву, найважливішим джерелом рослинного білка є зернобобові культури, в першу чергу соя, в зерні якої міститься 38-42% протеїну і 20-23% жиру.
Вагомий внесок у розробку питань вирощування та використання сої у годівлі тварин внесли вітчизняні та зарубіжні вчені: Бабич А.О., Деревянський В.П., Адамень Ф.Ф., Письменов В.Н., Січкар В.І., Свеженцов А.І., Кулик М.Ф., Петриченко В.Ф., Максаков В.Я., Лещенко А.К., Семенов С., Поліщук А., Фесина Б.Е., Зафрен С.Я., Левицький А.П., Шерстобитов В.В., Монарі Сержіо, Osborne T.B., Read J.W., Aumaistre A., Grenshaw M., Danielson M. та інші.
В зв’язку з тим, що соєві боби, попри всі свої кормові цінності, містять так звані антипоживні речовини, пошук нових альтернативних способів їх знешкодження з метою підвищення поживної цінності, забезпечення високої продуктивності тварин та якості одержаної продукції є актуальною народно-господарською проблемою.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі технології виробництва продуктів тваринництва та кафедрі фізіології сільськогосподарських тварин Вінницького державного аграрного університету як складова наукової теми: “Формування м’ясо-сальної продуктивності свиней залежно від білкового живлення”, яка входила до науково-технічної програми “Корми і кормовий білок” (номер держреєстрації 0194U040288).
Мета та завдання досліджень. Мета досліджень полягала у вивченні впливу соєвого борошна різних технологій підготовки до згодовування свиням на їх продуктивність, перетравність поживних речовин, баланс азоту, забійні якості, стан внутрішніх органів та якість продуктів забою.
Для досягнення цієї мети в завдання досліджень входило:
- вивчення можливості заміни соєвого та соняшникового шротів, м’ясо-кісткового борошна соєвим борошном, приготовленим за новими технологіями, та його вплив на продуктивність піддослідних свиней; перетравність поживних речовин та баланс азоту; забійні показники; органи травлення та органи ендокринної системи; якість продукції;
- проведення виробничої апробації соєвого борошна, приготовленого із зерна, обробленого кислотами (КНМК), в годівлі свиней, зоотехнічної та економічної оцінки використання соєвого борошна за результатами двох дослідів;
- на основі отриманих результатів запропонувати обгрунтовані рекомендації з використання в годівлі свиней соєвого борошна, приготовленого за новими технологіями.
Наукова новизна досліджень. Вперше на основі досліджень обгрунтовується можливість заміни соєвого та соняшникового шротів і м’ясо-кісткового борошна соєвим борошном, приготовленим за новими технологіями інактивації антипоживних речовин, запропонованими Інститутом кормів УААН. Вивчено вплив соєвого борошна на перетравність поживних речовин, продуктивність, забійні якості та стан внутрішніх органів у відгодівельних свиней.
Практичне значення одержаних результатів. Проведені експериментальні дослідження дозволили теоретично обгрунтувати доцільність використання соєвого борошна в годівлі свиней. Вивчення продуктивності, перетравності поживних речовин раціону, балансу азоту і забійних якостей у свиней на відгодівлі свідчать про позитивний вплив соєвого борошна, приготовленого за новими технологіями, на їх організм в цілому.
Одержані нами результати можуть бути використані в колективних, акціонерних, фермерських та приватних господарствах.
Використання соєвого борошна, приготовленого із зерна, обробленого КНМК і висушеного на АВМ-0.65, в годівлі відгодівельному молодняку свиней впроваджено на свинокомплексі “Липовецький” Вінницької області (акт від 6 вересня 1998 року).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана дисертантом самостійно під орудою наукового керівника. Особистий внесок здобувача полягає у проведенні науково-господарських та фізіологічного дослідів, виконанні аналітичних робіт, розробці схеми та виборі методів досліджень, опрацюванні та обговоренні одержаних результатів.
Висловлюємо глибоку вдячність доктору сільськогосподарських наук, професору Мазуренку М.О. за сприяння у проведенні морфологічних досліджень внутрішніх органів піддослідних тварин.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включені до дисертації, доповідалися на наукових конференціях професорсько-викладацького складу зооінженерного факультету Вінницького державного аграрного університету (м. Вінниця, 1999, 2000 рр.).
Публікації. По темі дисертаційної роботи опубліковано 3 наукові статті у Збірнику наукових праць Вінницького державного сільськогосподарського інституту (вип.5, 1998), Збірнику наукових праць Вінницького державного аграрного університету (вип.7, 2000) та Науковому віснику Львівської академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького (Том. 2, № 1, 2000).
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, методики досліджень, результатів досліджень і їх обговорення, висновків і пропозицій виробництву, списку використаних джерел і додатків.
Дисертація викладена на 170 сторінках машинописного тексту, містить 38 таблиць, 3 рисунки, 25 додатків. Список використаної літератури включає 226 джерел, із них 50 іноземних.
Матеріал і методика досліджень
З метою вивчення впливу соєвого борошна, приготовленого за новими технологіями, на продуктивність і забійні якості свиней на відгодівлі, стан їх внутрішніх органів та перетравність поживних речовин раціонів були проведені два науково-господарських і один балансовий досліди. Науково-господарські досліди проводилися в умовах Липовецького міжгосподарського підприємства по виробництву свинини і комбікормів Вінницької області, а балансовий дослід - в експериментальному господарстві Інституту кормів УААН “Бохоницьке” Вінницької області.
В науково-господарських та балансовому дослідах групи тварин формувалися за принципом аналогів з врахуванням живої маси, віку, статі, породи і енергії росту. У науково-господарських дослідах виділявся зрівняльний та основний періоди. Схему проведення дослідів подано в таблиці 1.
Для проведення першого науково-господарського досліду було сформовано дві групи молодняку свиней великої білої породи по 13 голів в кожній (6 кнурців і 7 свинок). Тривалість основного періоду – 110 днів.
Основний раціон відповідав нормі годівлі і складався із зерностержневої суміші кукурудзи (39.5% вологості), дерті зерна злакових, комбікорму-концентрату, в тому числі соєвий і соняшниковий шроти та монокальційфосфату.
Різниця в годівлі свиней в основний період першого досліду полягала в тому, що в раціонах тварин дослідної групи соєвий та соняшниковий шроти на 50% за вмістом перетравного протеїну заміняли соєвим борошном, приготовленим із зерна, обробленого 1%-ним водним розчином низькомолекулярних кислот (КНМК) з витримкою протягом 96 годин його в кислому середовищі з наступним висушуванням на АВМ-0.65 при температурі на виході 1050С, згідно технології, запропонованої Інститутом кормів УААН.
Для проведення балансового досліду по визначенню перетравності поживних речовин раціонів було сформовано 2 групи свиней великої білої породи, по 4 голови в кожній (табл. 1). Середня жива маса кастратів становила 94 кг. Раціон свиней в балансовому досліді відповідав концентратному типу годівлі. За набором кормів та їх співвідношенням він був тотожним з раціоном свиней в першому науково-господарському досліді і відповідав нормі годівлі.
Таблиця 1
Схема дослідження
На матеріалах балансового досліду вивчали такі показники: хімічний склад раціонів, перетравність поживних речовин раціонів та баланс азоту у піддослідних свиней.
В кормах, переїдах, калі та сечі за загальноприйнятими методиками визначали вміст сухої речовини, протеїну, золи, жиру, клітковини та безазотистих екстрактивних речовин.
Другий науково-господарський дослід проводили також на 2 групах свиней великої білої породи, підібраних за принципом аналогів за схемою, наведеною у таблиці 1.
Жива маса тварин на початок основного періоду складала 52 кг. Свині контрольної групи у зрівняльний і основний періоди та дослідної групи у зрівняльний період отримували основний раціон, який складався з ячмінної та пшеничної дерті, зеленої маси люцерни в першу половину досліду і трав’яного люцернового борошна - в другу половину основного періоду та м’ясо-кісткового борошна.
Для балансування годівлі за протеїном свиням контрольної групи вводили до раціону м’ясо-кісткове борошно (стандартне), а тваринам дослідної групи аналогічну за перетравним протеїном кількість м’ясо-кістково-соєвого борошна, приготовленого за технологією, розробленою Інститутом кормів УААН. Суть даної технології полягала в тому, що в період приготування м’ясо-кісткового борошна до нього вводили соєве борошно в кількості 50% від сухої речовини. Тривалість сушіння до вологості продукту 10% при цьому зменшувалася з 325 до 240 хвилин.
В науково-господарських дослідах вивчали: продуктивність свиней, витрати кормів на 1 кг приросту, забійні показники та якість продуктів забою, морфологічні показники органів травлення та ендокринних залоз.
Одержаним в дослідах матеріалам дана економічна оцінка та запропоновані рекомендації виробництву.
Весь цифровий матеріал оброблений біометрично за М.О.Плохинським (1969). Для аналізу табличного матеріалу прийняті такі умовні позначення: *Р<0.05, **Р<0.01, ***Р<0.001.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Відгодівельні якості піддослідних свиней в першому науково-господарському досліді. Заміна соєвого та соняшникового шротів в раціонах відгодівельних свиней соєвим борошном, приготовленим за вказаною технологією, позитивно впливала на інтенсивність їх росту та витрати кормів (табл. 2). Так, загальний приріст свиней дослідної групи за період досліду склав 66.6 кг, що на 4.4% більше приросту свиней контрольної групи. Середньодобовий приріст їх був вищим на 25 г (4.3%) порівняно з аналогами з першої групи. У свиней дослідної групи були дещо кращими і показники використання поживних речовин. Міжгрупова різниця у витраті кормових одиниць і перетравного протеїну на 1 кг приросту живої маси складала відповідно 3.2 та 9.8%.
Таблиця 2
Показники продуктивності піддослідних тварин (1-й дослід)
Перетравність поживних речовин раціонів та баланс азоту у піддослідних свиней. Дослідження показали, що в цілому показники перетравності поживних речовин раціонів були досить високими і суттєвої міжгрупової різниці у них не спостерігалося. Проте, у свиней дослідної групи відмічено тенденцію до збільшення перетравності сухої речовини на 1.5%, органічної на 0.8, протеїну на 1.5, жиру на 2.6%. Спостерігалася пряма залежність між вмістом жиру у раціонах і його перетравністю (табл. 3).
Таблиця 3
Перетравність поживних речовин раціонів у піддослідних свиней, %
Аналіз результатів вивчення балансу азоту у піддослідних тварин свідчить про те, що заміна соєвого та соняшникового шротів соєвим борошном, приготовленим за новою технологією з метою інактивації антипоживних речовин, забезпечує краще використання азоту тваринами дослідної групи у порівнянні з контрольною групою (табл. 4).
Відсоток утриманого в тілі азоту від прийнятого з кормом у свиней дослідної групи становив 35.3, а від перетравленого – 44.7. Збільшення утримання азоту у тілі підсвинків дослідної групи порівняно з контрольною склало відповідно 2.3 та 2.2%.
Таблиця 4
Баланс азоту у піддослідних свиней
Забійні та м’ясо-сальні якості піддослідних свиней, оцінка якості продуктів забою. Аналіз даних забою піддослідних свиней в першому науково-господарському досліді свідчить про збільшення забійного виходу у тварин дослідної групи на 4.3% (табл. 5). Згодовування тваринам соєвого борошна призвело і до збільшення жировідкладень. Так, свині дослідної групи переважали своїх аналогів з контрольної групи за кількістю внутрішнього жиру на 0.32 кг, або на 16.7% і по середній товщині шпику на 0.35 см або на 12.2% (Р<0.05). У довжині туші перевага на користь свиней дослідної групи склала 3.8 см, або 4.1%.
Таблиця 5
Показники забою піддослідних свиней (1-й дослід)
Зміни в якісній характеристиці сала зводилися до зниження температури плавлення на 3.6% та збільшення всіх досліджуваних показників. Суттєва міжгрупова різниця у складі сала спостерігалася у йодному числі, числі омилення, кислотному та тіобарбітуровому числам, і становила відповідно 6.9%, 6.1, 60, 11.5%. Проте, всі одержані показники якісної характеристики сала відповідають жировим константам для свиней. Отже, сало піддослідних свиней характеризувалося, як продукт доброї якості.
Показники якості м’яса свиней дослідної групи (перший дослід) мало відрізнялися від таких в контрольній групі. Проте, у дослідних свиней збільшувався показник мармуровості на 13.3% (Р<0.01), вміст жиру на 16.5% (Р<0.01) та калорійність м’яса на 1.04% порівняно з контрольними тваринами.
Отже, заміна соєвого та соняшникового шротів соєвим борошном, приготовленим із зерна, обробленого КНМК в кількості 1% від маси зерна і висушеного на АВМ-0.65 при температурі на виході 1050С, позитивно впливала на показники продуктів забою та якості м’яса піддослідних свиней.
Визначення маси внутрішніх органів – печінки, серця, нирок, селезінки, легень, підшлункової та щитовидної залоз, шлунку, товстого та тонкого відділів кишечнику показало, що соєве борошно у складі раціонів відгодівельних свиней не викликало суттєвих змін у величині цих показників.
Структурні особливості внутрішніх органів свиней. Вивчення впливу згодовування соєвого борошна, приготовленого за вказаною технологією (перший дослід) на шлунково-кишковий тракт показало, що досліджуваний фактор супроводжується суттєвими змінами у структурі шлунка, не впливаючи на його масу порівняно з контролем (табл. 6).
Так, нами встановлено, що використання спеціально обробленого зерна сої у вигляді соєвого борошна в раціонах свиней супроводжується потовщенням серозно-м’язової та потоншенням слизової оболонок кардіальної і пілоричної зон шлунку. Змін у фундальній зоні не відбувалося. Очевидно, збагачення раціону сирим жиром за рахунок соєвого борошна сприяло більшій активності травних процесів у пілоричній зоні шлунку, в якій, як відомо, проходить перетравлення жирів під впливом ліпази. Потовщення м’язового шару стінки шлунка сприяло активній механічній обробці корму.
Дослідження кишечнику свиней показали відчутні зміни в масі та довжині його відділів під дією соєвого борошна. Так, свині дослідної групи поступалися контрольним у масі тонкого відділу кишечнику на 390г (17.5%), тоді як товстий відділ у них був на 200 г (12.4%) важчим. При цьому у свиней дослідної групи із зменшенням маси тонкого кишечнику дещо збільшувалася його довжина.
Враховуючи той факт, що в тонкому відділі кишечнику, де проходить гідроліз та всмоктування поживних речовин, головну роль у перетравленні поживних речовин відіграє панкреатичний сік, можна стверджувати, що соєве борошно не впливало на інтенсивність його виділення. Тоді як встановлено, що соняшникова макуха ( у нашому досліді в раціоні містився соняшниковий шрот) є сильним збудником панкреатичної секреції. Цим можна пояснити збільшення маси тонкого відділу кишечнику у свиней контрольної групи порівняно з дослідною.
Таблиця 6
Особливості структури органів травлення піддослідних тварин (1-й дослід)
Очевидно, додаткове введення кислот, а саме КНМК, яким обробляли зерно сої, до ЛЖК, які містяться в товстому відділі кишечнику, в деякій мірі стримувало перетравлення клітковини і призводило до більшого навантаження на товстий відділ кишечнику, про що свідчить більша його маса у свиней дослідної групи.
Враховуючи те, що до антипоживних речовин, які містить нативне зерно сої, відноситься антитрипсин, дослідження підшлункової залози під дією соєвого борошна, приготовленого за новою технологією, досить доцільні.
Введення в раціони піддослідних свиней соєвого борошна призводило до змін в структурі як екзокринної, так і ендокринної зон підшлункової залози. Ці зміни виражаються в збільшенні кількості ядер на 1 мм2 при зменшенні їх розмірів (табл. 7).
Таблиця 7
Морфометричні показники підшлункової залози піддослідних свиней (1-й дослід)
Слід відмітити, що особливо суттєві зміни відбулися в інсулярному апараті підшлункової залози, де збільшення кількості острівців Лангерганса на 1 мм2 у тварин дослідної групи (перший дослід) становило 115%.
Отже, введення до раціону відгодівельного молодняку соєвого борошна, приготовленого за вказаною технологією, підвищувало проліферативну активність ацинусів (екзокринна частина) та посилювало інкрецію інсуліну і глюкагону в кров.
Картина, характерна для підшлункової залози, коли із збільшенням кількості ядер на 1 мм2 їх розміри зменшувалися, спостерігалася і при вивченні морфометричних досліджень печінки і щитовидної залози.
В цілому можна стверджувати, що одержані структурні зміни як у органах травлення, так і у ендокринній частині підшлункової та щитовидної залоз носили адаптивний характер і знаходилися в межах гомеостазу структур.
Відгодівельні показники піддослідних свиней у другому науково-господарському досліді. За результатами наших досліджень заміна м’ясо-кісткового борошна соєвим у кількості 50% від сухої речовини готового продукту з тривалістю сушіння 240 хвилин також підвищувала прирости піддослідних свиней при зниженні витрат кормів на 1 кг приросту. Так, середньодобовий приріст свиней дослідної групи за період досліду становив 625 г, що на 30 г або на 5% більше приросту свиней з контрольної групи, а витрати кормів на 1 кг приросту були відповідно нижчі на 0.16 корм.од. (3.4%) і 27.2 г (5.3%) перетравного протеїну (табл. 8).
Таблиця 8
Показники продуктивності піддослідних свиней ( 2-й дослід)
Забійні якості піддослідних свиней. У результаті контрольного забою встановлено, що соєве борошно позитивно впливало на показники забою. Відмічено тенденцію до підвищення на 1.3% забійної маси у свиней дослідної групи порівняно з контролем, та на 1.2% забійного виходу (табл. 9).
За довжиною туші свині дослідної групи поступалися своїм аналогам на 2.1%.
Таблиця 9
Забійні показники піддослідних свиней (2-й дослід)
Введення до складу раціонів соєвого борошна сприяло збільшенню кількості внутрішнього жиру на 0.37 кг або 13.8%, проте товщина підшкірного сала у різних частинах хребта зменшувалася . Так, свині дослідної групи мали меншу товщину шпику порівняно з контрольними в холці на 4.5%, на спині – на 15.6, на крижах – на 9.5%. Це призвело до зменшення частки жирової тканини у свиней дослідної групи на 0.9% порівняно з контролем, тоді як м’язова тканина у них виявилася більш розвиненою. Обмін речовин і пов’язані з ним продуктивність та морфо-фізіологічні особливості тварин в значній мірі визначаються розвитком внутрішніх органів. Маса легенів, нирок, шлунку, підшлункової залози і наднирників у свиней дослідної групи була дещо більша, ніж у контрольної. Дана тенденція спостерігається і у процентному відношенні маси цих органів до передзабійної живої маси. Це свідчить про те, що організм в цілому, а також названі органи приростали більш інтенсивно порівняно з контрольними.
Стан внутрішніх органів піддослідних свиней. Простежується вплив соєвого борошна і на органи травної системи піддослідних свиней. Так, маса шлунка свиней дослідної групи практично не змінювалася порівняно з контрольною групою, однак його розміри та структура зазнали деяких змін (табл. 10).
Таблиця 10
Особливості структури органів травлення піддослідних тварин (2-й дослід)
Дані морфологічних досліджень шлунка свідчать, що введення соєвого борошна до раціонів свиней викликає потовщення стінки у всіх його зонах. Характерним є те, що збільшення стінки кожної із зон відбувалося за рахунок їх серозно-м’язової оболонки. Міжгрупова різниця за товщиною стінки у кардіальній зоні склала 0.29 мм або 2.3%, у фундальній – 0.17 мм або 2.8% і у пілоричній – 0.28 мм або 2.1%.
Одночасно з потовщенням серозно-м’язової оболонки спостерігається потоншення слизової лише у фундальній зоні (міжгрупова різниця 0.32 мм або 9.5%), тоді як у кардіальній та пілоричній зонах різниця була несуттєвою.
Отже, заміна м’ясо-кісткового борошна соєвим в раціонах відгодівельних свиней сприяє активній механічній обробці корму, а також кращому виділенню шлункового соку із пристінних залоз в порожнину, про що свідчить потовщення серозно-м’язової оболонки у всіх зонах шлунка.
Нашими дослідженнями виявлені зміни маси та довжини товстого та тонкого відділів кишечнику під дією досліджуваного фактора. Так, при збільшенні маси товстого відділу кишечнику у свиней дослідної групи порівняно з контрольною на 0.18 кг (9.6%), довжина його зменшувалася на 0.18 м (3.5%).
Зміни протилежного характеру відбулися і у тонкому відділі кишечнику, де свині контрольної групи переважали своїх аналогів з дослідної групи за масою на 0.05 кг (3.5%) і за довжиною на 0.6 м (2.7%).
Враховуючи безпосередню участь печінки у обміні речовин, інактивації гормонів та секреції жовчі, нами були вивчені її основні морфометричні показники у піддослідних тварин.
Результати проведених досліджень свідчать про те, що введення до складу раціонів соєвого борошна суттєво не впливало на масу печінки (міжгрупова різниця - 2.8%), проте збільшувало кількість ядер на 1 мм2 на 8.7%, зменшуючи при цьому їх діаметр на 2.1%. Зменшення діаметру ядер в печінці свиней дослідної групи порівняно з контролем призвело до зменшення їх об’єму на 6.3%.
Дослідження підшлункової залози показали, що заміна в раціонах свиней 50% м’ясо-кісткового борошна від сухої речовини соєвим супроводжувалася збільшенням маси даної залози на 7.9 г або 11.1% і викликала зміни в її структурі (табл. 11).
Так, свині дослідної групи за кількістю ядер на 1 мм2 в екзокринній частині підшлункової залози переважали своїх аналогів з контрольної групи на 15.7%. Відмічається картина, що із збільшенням кількості ядер підшлункової залози свиней дослідної групи їх розміри зменшувалися, а кількість каріоплазми на 1 мм2 була більшою на 0.8%.
Отже, можна стверджувати, що згодовування соєвого борошна у суміші з м’ясо-кістковим посилює виділення підшлункового соку.
Виявлені незначні зміни в ендокринній частині підшлункової залози під дією досліджуваного фактора. Так, кількість острівців Лангерганса на 1 мм2 у свиней дослідної групи порівняно з контрольною збільшилася на 14.6%, а кількість ядер в острівці - на 1.7%, тоді як діаметр їх був меншим на 4.4%.
Відзначені зміни у структурі панкреатичних острівців можуть бути пов’язані з підвищенням функції підшлункової залози в конкретних умовах годівлі, тобто посиленням вуглеводного обміну в організмі тварин, що позитивно корелює з їх середньодобовими приростами маси.
Таблиця 11
Морфологічні показники підшлункової залози свиней (2-й дослід)
Отже, виявлені зміни мали адаптивний характер, тобто вписувалися у межі дії закону відхилення гомеостазу.
Результати наших досліджень свідчать, що при заміні м’ясо-кісткового борошна соєвим у раціонах свиней спостерігалося деяке зменшення (на 5.5%) маси щитовидної залози та змінювалася її структура.
Загальна кількість фолікулів на 1 мм2 у свиней дослідної групи збільшилася на 12.5%, тоді як розміри їх зменшувалися.
Так, за висотою фолікулярного епітелію залози свині дослідної групи поступалися контрольним на 6.3% (Р<0.001) і за діаметром на - 6.1%.
Отже, збільшення кількості фолікулів при зменшенні їх розмірів свідчить про явище компенсації функції залози в даних кормових умовах.
Дослідження наднирників, гормонам яких належить провідна роль у процесі адаптації тварин до різних факторів зовнішнього середовища, показали, що заміна м’ясо-кісткового борошна соєвим не впливала на їх масу, але збільшувала діаметр залоз за рахунок як кіркової так і мозкової речовин порівняно з контролем на 13.5%. Таким чином, відбувалося підвищення як кортикотропної, так і адренотропної функції наднирникових залоз.
Економічна ефективність результатів досліджень. Результати досліджень та відповідні розрахунки свідчать про те, що використання соєвого борошна в раціонах свиней, сприяючи збільшенню їх приросту, підвищує ефективність їх відгодівлі (табл. 12).
Таблиця 12
Економічна ефективність відгодівлі свиней на раціонах з використанням соєвого борошна (в розрахунку на 1 голову)
Збільшення середньодобових приростів, а також заміна більш дорогокоштуючих кормів соєвим борошном сприяли зниженню собівартості 1 кг приросту на 11.6 та 14.2% відповідно у першому та другому дослідах.
Рентабельність виробництва свинини з використанням соєвого борошна, приготовленого за новими технологіями, зросла у першому досліді на 16.4%, у другому – на 10.5%.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
1. Серед зернобобових культур які вважаються основним джерелом рослинного білка, особливе місце належить сої, яка містить 38-42% сирого протеїну і 20-23% жиру.
2. Заміна соєвого та соняшникового шротів еквівалентною за протеїном кількістю соєвого борошна, приготовленого із зерна, обробленого КНМК (1% за масою) і висушеного на АВМ-0.65 з метою інактивації антипоживних речовин, підвищує середньодобові прирости піддослідних свиней на 4.3%, зменшує витрати корму на 1 кг приросту на 3.2% і за період відгодівлі дозволяє зекономити на 1 голову 16 кг комбікорму.
3. Згодовування молодняку свиней соєвого борошна дещо збільшує перетравність поживних речовин раціонів у піддослідних свиней, підвищує рівень утримання азоту в їх тілі на 2.3% від прийнятого з кормом і на 2.2% від перетравленого в організмі.
4. Використання соєвого борошна, приготовленого за названою технологією, в годівлі молодняку свиней збільшує їх забійний вихід на 4.3%, довжину туші на 4.1%, кількість внутрішнього жиру на 16.7% та товщину шпику на 12.2% (Р<0.05).
5. Згодовування повножирової сої у вигляді соєвого борошна викликає зниження температури плавлення сала на 3.6%, збільшуючи в межах жирових констант для свиней йодне число, число омилення, кислотне та тіобарбітурове числа відповідно на 6.9%, 6.1, 60.0 та 11.5%. М’ясо характеризується збільшенням показника мармуровості на 13.3% (Р<0.01), вмісту жиру на 16.5% (Р<0.01) та калорійності на 1.04%.
6. Термічна обробка соєвого борошна одночасно з приготуванням м’ясо-кісткового дозволяє скоротити тривалість висушування останнього і підвищити його поживну цінність. Використання соєвого борошна у суміші з м’ясо-кістковим у кількості 50% від сухої речовини в раціонах відгодівельних підсвинків сприяє підвищенню їх середньодобових приростів на 5%, зменшенню витрати кормових одиниць на 3.4% і заощаджує за період відгодівлі 13.8 кг м’ясо-кісткового борошна на 1 голову.
7. Введення до раціонів м’ясо-кістково-соєвого борошна дещо підвищує забійний вихід (на 1.2%), м’ясність туші (на 1.5%) та кількість внутрішнього жиру (на 13.8%), при незначному зменшенні довжини туші та товщини шпику у різних частинах хребта відповідно на 2.1 та 7.7%.
8. Згодовування молодняку свиней соєвого борошна, приготовленого за вказаними технологіями, в певній мірі впливає на морфологічні показники їх внутрішніх органів. Спостерігається потовщення серозно-м’язових оболонок кардіальної (на 14.3% при Р<0.001) та пілоричної (на 5.6%) зон шлунку у першому та кардіальної (на 3.2%), фундальної (на 17.7%) і пілоричної (на 3.5%) зон у другому науково-господарських дослідах. Зміни у структурі органів травлення (шлунку, кишечнику, печінки та екзокринної частини підшлункової залози) при цьому носили адаптивний характер.
9.Застосування соєвого борошна спеціального приготування у годівлі свиней викликає певні структурні зміни підшлункової та щитовидної залоз, які проявляються у збільшенні кількості ядер на 1 мм2 при одночасному зменшенні їх розмірів. У наднирниках при цьому підвищується як кортикотропна, так і адренотропна функції.
10. Використання соєвого борошна, приготовленого за вказаними технологіями, у складі раціонів відгодівельного молодняку економічно обгрунтовано: економічна ефективність з розрахунку на 1 голову становила 55.28 грн. у першому та 35.78 грн. у другому дослідах, що на 48.0 та 45.3% більше ніж у контрольних тварин.
11. З метою балансування раціонів свиней за протеїном та підвищення ефективності їх використання пропонуємо згодовувати молодняку свиней соєве борошно, приготовлене із бобів сої, оброблених КНМК (1% за масою) і висушеного на АВМ-0.65, в кількості 50% від потреби в протеїні замість соєвого та соняшникового шротів або як замінник м’ясо-кісткового борошна у кількості 1:1 за масою.
| 
