|
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ГУЦОЛ НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА
УДК 636.085.5
Продуктивність, обмін речовин та морфологічні показники органів травлення у молодняку свиней при згодовуванні мацеробациліну
06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Київ – 2001
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Вінницькому державному аграрному університеті
Міністерства аграрної політики України
Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор МАЗУРЕНКО Микола Олександрович Вінницький державний аграрний університет, завідувач кафедри технології виробництва продуктів тваринництва
Офіційні опоненти: – доктор сільськогосподарських наук, професор КАРПУСЬ Микола Михайлович, Інститут агроекології і біотехнології УААН, головний науковий співробітник групи координації науково-дослідної роботи і підготовки наукових кадрів
Кандидат сільськогосподарських наук, доцент ПОВОЗНІКОВ Микола Гаврилович, Подільська аграрно-технічна академія, доцент кафедри годівлі тварин і технології кормів
Провідна установа: – Полтавський державний сільськогосподарський інститут, кафедра загального тваринництва, Міністерство АП України,
м. Полтава
Захист відбудеться “ 11 ” жовтня 2001 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65, сектор захисту
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою:
03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10,
читальний зал.
Автореферат розісланий “ 10 ” вересня 2001 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Цицюрський Л.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Одним із шляхів підвищення ефективності свинарства є розробка нових способів використання поживних речовин кормів за рахунок збагачення раціонів тварин кормовими добавками, в тому числі і ферментними препаратами. При використанні останніх у годівлі свиней підвищується доступність основних поживних речовин корму для організму тварин завдяки посиленому ферментолізу екзогенними ферментами. Особливого значення для вирішення цієї практичної проблеми набувають дослідження кормів по вивченню ферментних препаратів, дія яких спрямована на підвищення перетравності компонентів клітинних оболонок кормів – целюлози, геміцелюлози, лігніну, пектину та ін.
Значний внесок у розробку теорії і практики застосування ферментних препаратів у тваринництві зробили вітчизняні вчені Н.В. Єздаков (1976), К.А. Калунянц (1980), Б.В. Тараканов (1987), К.Ф. Слободяник (1988), М.О. Герасименко (1993-94), С.М. Бакай (1996), завдяки чому вдається підвищити рівень трансформації поживних речовин кормів у тваринницьку продукцію, більш повно реалізувати генетичний потенціал продуктивності, підтримувати в межах фізіологічної норми відтворювальні функції та здоров’я тварин.
Серед нових кормових добавок мікробіологічного походження є мацеробацилін Г3х, що виробляється Державним підприємством “Ензим” (м. Ладижин, Вінницької області). Використання даного препарату у свинарстві вивчено недостатньо. При цьому основна увага дослідників повинна зосереджуватись не лише на вивченні рівня продуктивності, але і якості продукції, стану обміну речовин, морфофункціональних показників різних органів, що забезпечують ріст і розвиток тварин.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною наукової теми “Вивчити ефективність використання нових кормових добавок в раціонах свиней при вирощуванні на м’ясо”, зооінженерного факультету Вінницького державного аграрного університету, а також входить до науково-технічної програми № 03.04-МВ/24-96 “Кормовиробництво”, розділ: “Розробити та впровадити у виробництво рецепти преміксів та кормових добавок на основі нетрадиційних біологічно активних речовин рослинного і тваринного походження”, що координується Інститутом кормів УААН.
Мета і задачі досліджень. Мета роботи – вивчити вплив згодовування різних доз мацеробациліну Г3х на продуктивність, якість м’яса та показники обміну речовин і стан органів травної та ендокринної систем молодняку свиней при вирощуванні на м’ясо.
Для реалізації поставленої мети в задачі роботи входило:
- з’ясувати вплив різних доз мацеробациліну Г3х на відгодівельні і м’ясні якості свиней;
- дослідити морфологічні та біохімічні показники крові свиней;
- вивчити вплив мацеробациліну Г3х на органи травної та ендокринної систем свиней;
- дослідити фізико-хімічні показники м’яса свиней при згодовуванні мацеробациліну Г3х;
- дати зоотехнічну і економічну оцінку використання мацеробациліну Г3х у раціонах свиней при вирощуванні на м'ясо.
Об’єкт досліджень. Молодняк свиней великої білої породи, кров, органи травлення, м'ясо.
Предмет досліджень. Кормова добавка мацеробацилін Г3х, теоретичні та практичні аспекти її впливу на відгодівельні, забійні та м'ясні якості, обмінні процеси та структури внутрішніх органів молодняку свиней.
Методи досліджень. У роботі при проведенні досліджень використані загальноприйняті зоотехнічні методи (проведення досліду на тваринах), хімічні та біохімічні (аналізи м’яса, крові), морфологічні (дослідження органів травної та ендокринної систем), статистичні (біометрична обробка цифрового матеріалу).
Наукова новизна одержаних результатів. Експериментально обґрунтовано продуктивну дію різних доз мацеробациліну Г3х при вирощуванні молодняку свиней на м’ясо. Вперше вивчено фізико-хімічні показники м’яса, його білковий та жирнокислотний склад, морфологічні показники органів травної та ендокринної систем свиней при згодовуванні мацеробациліну Г3х. Встановлено, що згодовування молоднякові свиней мацеробациліну Г3х у кількості 0,2-0,6 г на 100 кг живої маси підвищує середньодобові прирости на 14,7–18,3%, покращує відгодівельні та забійні якості свиней, дозволяє отримати свинину високої якості. Мацеробацилін Г3х не має суттєвого впливу на морфологічні та біохімічні показники крові, посилює в незначній мірі функціональну активність деяких структур органів травної системи молодняку свиней.
Практичне значення роботи полягає в тому, що ферментний препарат – мацеробацилін Г3х рекомендується використовувати в годівлі молодняку свиней при вирощуванні на м’ясо, збагачуючи комбікорми або кормосуміші з кормів власного виробництва.
Використання мацеробациліну Г3х у раціонах молодняку свиней, що вирощується на м'ясо в кількості 0,4 г на 100 кг живої маси у виробничих умовах підвищує середньодобові прирости на 13,2 %, що забезпечує одержання додатково 24,2 грн. прибутку на одну голову за період вирощування.
Особистий внесок здобувача полягає в проведенні досліджень на тваринах у виробничих умовах, освоєнні методик та викладенні основних результатів досліджень, вивченні гематологічних показників та обміну речовин, фізико–хімічних показників якості м'яса, морфологічних показників органів травної та ендокринної систем, біометричному опрацюванні і аналізі первинного матеріалу, узагальненні фахової літератури та написанні дисертаційної роботи. Програма наукових досліджень розроблялась разом з науковим керівником.
Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідались на річних наукових конференціях викладачів ВДАУ (1999, 2000 рр., тези не публікувались); міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми виробництва екологічно-чистої сільськогосподарської продукції” (м. Житомир, 2000 р.), а також внесені до річного звіту про науково-дослідну роботу зооінженерного факультету ВДАУ (2000 р.).
Публікація результатів досліджень. За матеріалами дисертації опубліковано 5 робіт, з них 4 в наукових працях вузів, 1 – тези конференції.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, методики досліджень, аналізу експериментальних даних і їх узагальнення, висновків та пропозицій, списку використаної літератури, додатків. Робота викладена на 137 сторінках комп’ютерного тексту, включає 28 таблиць, 21 додатків. Список використаної літератури налічує 192 найменування, у тому числі 19 іноземних авторів.
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проведено на чотирьох групах молодняку свиней великої білої породи, підібраних за принципом аналогів, по 15 голів у кожній, за такою схемою (табл.1). Початкова жива маса однієї голови становила 16,0-16,4 кг.
Таблиця 1
Схема досліду
Примітка: ОРх – основний раціон, який у зрівняльний період був однаковим для всіх груп і складався з 0,5 кг дерті ячмінної, 0,5 кг дерті кукурудзяної, 1,5 кг зеленої маси кукурудзи та 1,5 кг збираного молока.
В основний період (93 дні) раціон молодняку свиней складався з 1 кг концентрованих кормів: 0,5 кг дерті ячмінної, 0,2 кг дерті пшеничної, 0,3 кг дерті горохової, 0,3 кг соняшникової макухи, 0,5 кг кормового буряка, 1,5 кг зеленої маси кукурудзи, 1,5 кг збираного молока. Загальна поживність раціону становила 2,05 корм. од. та 277 г перетравного протеїну. Тварини 2-4 груп до основного раціону одержували мацеробацилін Г3х в кількості 0,2, 0,4 та 0,6 г на 100 кг живої маси протягом трьох місяців після зрівняльного періоду. Добавку згодовували в сухому вигляді, попередньо змішавши її з концентрованими кормами. В заключний період вивчалась післядія згодовування мацеробациліну Г3х молоднякові свиней. Поживність раціону свиней (жива маса 80-90 кг) у цей період становила 3,3 корм. од. та 294 г перетравного протеїну при такому наборі кормів: 2,3 кг суміші концентрованих кормів: 1,5 кг дерті ячмінної, 0,5 кг дерті пшеничної, 0,3 кг дерті горохової, 0,4 кг трав’яного борошна люцерни, а також 1 кг сироватки молока та 2 кг кормового буряка. В структурі загальної поживності раціону концентровані корми становили відповідно по періодах 74,3-81,0 %, соковиті 16,5-8,3 %, тваринного походження 9,0-2,7 %, грубі 8,0 %.
Протягом досліду проводили облік спожитих кормів, щомісячне зважування тварин, а в кінці досліду, при досягненні живої маси 110–120 кг, було проведено контрольний забій і відібрано зразки м’яса та внутрішніх органів для досліджень.
За день до забою тварин, до ранкової годівлі, було взято зразки крові, в яких з’ясовували концентрацію гемоглобіну за допомогою гемометра Салі. Кількість еритроцитів та лейкоцитів визначали в лічильній камері Горяєва, а кольоровий показник та середній вміст гемоглобіну в 1 еритроциті - розрахунковим методом (Алейникова Т.Л., Рубцева Г.В., 1988). Лейкоцитарну формулу визначали за Романовським–Гімзе. В сироватці крові встановлювали: концентрацію білка за допомогою рефлактометра РЛУ-1, білкові фракції - нефелометричним способом, вміст кальцію – трилонометричним методом, кількість неорганічного фосфору – за Івановським та лужний резерв - за методом Раєвського (Коротченко Н.В., 1978).
Масу внутрішніх органів свиней визначали шляхом зважування після охолодження та очищення від інших тканин. Гістологічні дослідження зразків внутрішніх органів проведено після формалінової фіксації, промивки, зневоднення в спиртах і хлороформі, заливки в парафін, наступного виготовлення зрізів на мікротомі, забарвлення їх гематоксилін-еозином і дослідження у світловому пучку на мікроскопі МББ-1А (Єлісєєв В.Г., 1967).
Каріометричні дослідження різних внутрішніх органів свиней проведено при допомозі мікроскопа МББ-1А під масляною імерсією при збільшенні бінокулярної насадки 1,6х. Діаметр клітинних ядер визначали окуляр-лінійкою; об’єм – за формулою Якобі (Автанділов Г.Г., 1973), а кількість їх на 1 мм2 – користуючись сіткою окуляр – мікрометра (окуляр 7х, об’єктив 60х).
Після візуальної оцінки стану слизової оболонки шлунка щойно забитих тварин відбирали зразки з кардіальної, фундальної та пілоричної зон і фіксували в 10-процентному нейтральному формаліні. Дослідження товщини стінки, слизової і серозно-м'язової оболонок різних зон шлунка проводили при допомозі стереоскопічного мікроскопа МБС-9, користуючись окуляр-лінійкою.
Вимірювали довжину відділів кишечнику лінійкою та відбирали зразки тонкого та товстого відділів, фіксували їх у 10-процентному нейтральному формаліні та досліджували товщину стінки, слизової та серозно-м'язової оболонок за схемою, як і при дослідженні шлунка.
Вивчали загальну гістоструктуру печінки, розміри ядер гепатоцитів і їх кількість на 1 мм2 з допомогою окулярної сітки та лінійки, на мікроскопі МББ-1А.
В ендокринній частині підшлункової залози підраховували кількість острівців Лангерганса на 1 мм2, їх розміри, а також кількість і розміри ядер в інсулоцитах острівців. В екзокринній частині цього органу вивчали розміри ядер ацинозної тканини і їх кількість на 1 мм2.
У наднирниках визначали величину діаметра, в тому числі коркової і мозкової речовин (на мікроскопі МБС-9), а також мікроструктуру - характер розвитку клубочкової, пучкової і сітчастої зон кори та хромафільної тканини мозкової речовини. При цьому визначали кількість ядер на 1 мм2 та їх розміри (діаметр, об'єм) у кожній зоні.
Вивчали також загальну гістоструктуру щитовидної залози, розміри фолікулів, їх кількість на одиницю площі та висоту фолікулярного епітелію.
Фізико-хімічні показники якості м’язової тканини вивчали в найдовшому м’язі спини, над 9–12 грудними хребцями. Перед дослідженням м'ясо ретельно препарували, відділяли жирову і сполучну тканину. При цьому користувались такими методиками: вміст вологи, жиру та азоту визначали загальноприйнятими методами (Лукашик Н.А., Тащилин В.А., 1981); водоутримуючу здатність та ніжність м’яса методом пресування за Грау і Гамм, у модифікації В. Воловинської та Б. Кельман (1960); інтенсивність забарвлення м’яса – колориметричним методом за Февсоном і Кирсамером (1963); активну кислотність (рН) – потенціометричним методом на універсальному рН-метрі ОП-204/1; показник мармуровості м’яса – методом ВНДІМП (1967); калорійність – розрахунковим методом, на основі даних хімічного складу м’яса (вмісту жиру і білка); вміст триптофану – за Спайзом і Чемберзом, у модифікації Геллера; повноцінні та сполучнотканинні білки – за В.І. Соловйовим та Г.Н. Кузнецовою (1963); жирні кислоти–методом газохроматографічного аналізу на хроматографі “Хром-5”.
Основні показники досліджень оброблені біометрично (Плохинский Н.А., 1969). При цьому використані значення критерію вірогідності за Стьюдентом-Фішером при трьох рівнях ймовірності: Р=0,95, Р=0,99 та Р=0,999.
Для позначення рівня ймовірності (Р) критерію вірогідності різниці (tD) в таблицях прийнято такі умовні позначення: *Р<0,05, **Р<0,01,***Р<0,001.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ
Відгодівельні, забійні та м’ясні якості свиней
Дослідження показали, що продуктивна дія мацеробациліну Г3х за період вирощування свиней (176 днів) характеризується збільшенням середньодобових приростів тварин, а саме: в другій групі на 79 г, або 15,7 %, у третій - на 92 г або 18,3 %, у четвертій – на 74 г, або 14,7 % в порівнянні з контрольною групою (табл. 2). При цьому витрати корму на 1 кг приросту в дослідних групах зменшувались відповідно на 0,89 корм. од (13,6 %), 1,01 корм.од. (15,4 %) та 0,84 корм. од. (12,8 %) у порівняні з аналогами контрольної групи.
Характеризуючи отримані дані середньодобових приростів і витрат кормів на 1 кг приросту як в основний, так і в заключний періоди, слід відзначити, що збагачення раціонів молодняку свиней мацеробациліном Г3х в кількості 0,2 г, 0,4 г та 0,6 г на 100 кг живої маси позитивно впливає на їх відгодівельні якості. Серед дослідних груп кращі результати були одержані при введенні 0,4 г мацеробациліну Г3х на 100 кг живої маси свиней. Збільшення середньодобових приростів свиней при згодовуванні мацеробациліну Г3х пов’язані із підвищенням перетравності поживних речовин корму. Так, за даними О.Л. Роговської, перетравність поживних речовин раціону характеризується такими показниками: суха речовина 85,8-87,6 %, органічна речовина 87,1-88,8 %, протеїн 84,3-86,2 %, жир 50,6-54,5 %, клітковина 45,2-49,9 %, БЕР 91,3-92,5 %. У свиней контрольної групи перетравність поживних речовин відповідно становила: суха речовина 88,3 %, органічна речовина 89,5 %, протеїн 78,1 %, жир 26,8 %, клітковина 30,05%, БЕР 93,8 %.
Додавання до раціону молодняку свиней мацеробациліну Г3х у кількості 0,2, 0,4 та 0,6 г на 100 кг маси тіла позитивно впливало на забійні якості тварин. Так, забійна маса свиней дослідних груп була на 11-12 % вищою в порівнянні з аналогами контрольної групи. Також встановлено і збільшення маси туші свиней на 10,8-12,0 % при згодовуванні мацеробациліну Г3х. Забійний вихід і вихід туші свиней при додаванні мацеробациліну Г3х не змінювався і залишився в межах контролю. При згодовуванні різних доз мацеробациліну Г3х спостерігалась тенденція до збільшення жировідкладення в різних частинах тулуба свиней дослідних груп, особливо на холці та проти 6-7 ребра.
Таблиця 2
Відгодівельні та забійні якості свиней, М±m, n=15
Введення в раціон молодняку свиней різних доз мацеробациліну Г3х дозволяє одержувати свинину доброї якості. З одержаних результатів видно, що дана кормова добавка не впливає на якісні показники м’язової тканини як в парному стані, так і після 30-добового зберігання замороженим (табл. 3).
Таблиця 3
Показники якості охолодженого м'яса, М±m, n=4
Згодовування свиням різних доз мацеробациліну Г3х у незначній мірі впливало на жирнокислотний склад їх м’язової тканини (табл. 4). Спостерігалась тенденція зменшення вмісту насичених кислот і збільшення кількості ненасичених, що є позитивним явищем з погляду біологічної цінності жирних кислот. Зменшення насичених жирних кислот відбулось за рахунок пальмітинової – в 2 групі на 5,3 %, у 3 групі - на 3,5 %, і в 4 групі - на 4,8 % в порівнянні з контролем. Збільшення вмісту ненасичених жирних кислот у м’язовій тканині дослідних груп свиней під впливом різних доз мацеробациліну Г3х відбулось за рахунок підвищення рівня олеїнової кислоти в 2 групі - на 2,8 %, в 3 групі - на 0,4 % і 4 групі на 3,3 %, а також лінолевої кислоти в 2 групі на 29,2 %, в 3 групі - на 18,8 % і 4 групі на 9,1 % в порівнянні з контролем (табл. 4).
Таблиця 4
Вміст жирних кислот у м'язовій тканині молодняку свиней, % від суми кислот, M±m, n=4
Показники перебігу обмінних процесів в організмі свиней
Застосування мацеробациліну Г3х у годівлі свиней не впливає на концентрацію гемоглобіну та кількість еритроцитів і лейкоцитів у їх крові, але сприяє збільшенню кольорового показника та середнього вмісту гемоглобіну в 1 еритроциті у тварин 3 групи в порівнянні з контролем (табл. 5). Лейкоцитарна формула крові свиней дослідних груп відповідає фізіологічній нормі, але спостерігається зміна деяких показників відносно контролю. Так, кількість еозинофілів у крові свиней усіх дослідних груп дещо знизилась (Р<0,05), а кількість юних нейтрофілів у 2 групі підвищилась в порівнянні з контролем (Р<0,05). Спостерігалось також незначне збільшення сегментноядерних нейтрофілів у крові всіх дослідних груп свиней.
Таблиця 5
Показники крові піддослідних свиней, M±m, n=4
Результати біохімічних досліджень крові свідчать про те, що згодовування молоднякові свиней різних доз мацеробациліну Г3х не впливало на стан обміну речовин та показники резистентності тварин. Так, вміст загального білка сироватки крові, а також рівень альбумінів сироватки крові, фракцій α-, в-, г-глобулінів та резервна лужність крові і вміст кальцію та фосфору в сироватці крові дослідних груп тварин залишались в межах контрольної групи і відповідали фізіологічній нормі.
Стан структур органів травлення свиней під впливом мацеробациліну Г3х
Введення до раціону молодняку свиней дослідних груп мацеробациліну Г3х не впливає на масу шлунка тварин (табл. 6). Однак, зареєстровано деякі зміни окремих структур шлунка тварин дослідних груп. Так, у свиней дослідних груп спостерігається потовщення стінки шлунка кардіальної зони, і особливо серозно-м’язової оболонки, в порівнянні з контрольною групою. Товщина стінки шлунка у свиней другої групи переважала аналогічний показник у контрольній групі на 12,8 %, третьої – на 21,1 %, четвертої – на 12,8 %. Серозно-м’язова оболонка шлунка мала більшу товщину в другій групі на 3,8 %, третій – на 13,1 %, в четвертій – на 12,5 % в порівнянні з контролем. Характерною особливістю слизової оболонки шлунка свиней є те, що збільшення її товщини було вірогідним лише при споживанні мацеробациліну Г3х у кількості 0,4 г на 100 кг живої маси (третя група) в порівнянні з контролем.
При збагаченні раціонів молодняку свиней різними дозами мацеробациліну Г3х не встановлено вірогідних змін у показниках товщини стінки фундальної зони шлунка. Проте в серозно-м’язовій оболонці цієї зони шлунка свиней другої та третьої груп спостерігається незначне її потовщення в порівнянні з контролем. У третій дослідній групі свиней спостерігається незначне зменшення товщини слизової оболонки фундальної зони шлунка в порівнянні з контролем (табл. 6).
Характерною особливістю пілоричної зони шлунка свиней є деяке зменшення товщини слизової оболонки при згодовуванні різних доз мацеробациліну Г3х, а саме: в другій групі - на 13,3 %, третій – на 19,1 % і в четвертій – на 14,1 %. Зменшення товщини слизової оболонки пілоричної зони шлунка у тварин усіх дослідних груп вплинуло на стан усієї стінки шлунка, розміри якої зменшились відповідно на 7,5 % та 4,0 % в порівнянні з контролем (табл. 6).
Одержані дані свідчать про те, що при згодовуванні мацеробациліну Г3х не спостерігається зменшення маси та довжини тонкого відділу кишечнику. Також не відзначено істотного впливу згодовування мацеробациліну Г3х молоднякові свиней на показники товщини стінки та її складових в порівнянні з контролем. У товстому відділі кишечнику спостерігається незначне зменшення його маси та довжини в 3 і 4 дослідних групах тварин. У структурах стінки товстого кишечнику тварин дослідних груп також відбулись деякі незначні зміни. Так, товщина стінки товстого кишечнику у тварин 2 групи була на 16,8 %, а слизової на 17,9 % меншою, ніж у контролю. Однак, у тварин 3 групи товщина стінки товстого кишечнику збільшувалась на 22,4 %, слизової оболонки на 38,4 %, серозно-м’язової на 18,7 % в порівнянні з аналогічними показниками в контрольній групі. Такий же характер змін спостерігався у тварин четвертої групи.
Таблиця 6
Морфологічна характеристика шлунка, печінки та підшлункової залози піддослідних свиней, М±m, n=4
Дослідження показали, що згодовування молоднякові свиней мацеробациліну Г3х не впливало на масу печінки дослідних груп свиней (табл.6). Спостерігалась лише тенденція збільшення її маси у свиней дослідних груп у межах 3,5 - 16,6 %, що може свідчити про посилення функціональної активності печінки під впливом мацеробациліну Г3х. Цей висновок підтверджується показниками морфометрії окремих структур печінки свиней.
Встановлено, що кількість ядер у печінці свиней на 1 мм2 при споживанні ферментного препарату в дозах 0,4 г та 0,6 г на 100 кг живої маси не змінюється в порівнянні з контролем.
Проте згодовування молоднякові свиней мацеробациліну Г3х у різних дозах впливає на збільшення розмірів ядер, їх діаметра та об’єму. Останній показник був більшим у свиней дослідних груп у порівнянні з контрольним – на 27,5 % друга група, та на 20,5 % - четверта група. Одержані дані свідчать про те, що функціональна активність гепатоцитів при споживанні кормів, оброблених мацеробациліном Г3х, вища в порівнянні з контролем. Про вищий рівень функціональної активності гепатоцитів у свиней під впливом мацеробациліну Г3х можна також судити за показником кількості каріоплазми на 1 мм2. Так, у тварин третьої та четвертої груп цей показник переважав його значення в контрольній групі відповідно на 19 і 15,5 тис. мкм3, або на 41,7 та 34,5 % (табл. 6).
У підшлунковій залозі тварин 2, 3 та 4 груп при досліджуваних дозах мацеробациліну Г3х мало місце збільшення розмірів ядер – діаметра та об’єму, що за різної кількості ядер на 1 мм2 у дослідних групах сприяло збільшенню кількості каріоплазми на 1 мкм3 в порівнянні з контрольною групою.
Вплив мацеробациліну Г3х на структури ендокринних залоз свиней
Результати досліджень, показали, що згодовування мацеробациліну Г3х молоднякові свиней не впливає на зміну маси ендокринних залоз (табл. 7). Дія мацеробациліну Г3х позначилась лише на окремих структурах різних зон наднирників. Збільшення розмірів ядер і кількості каріоплазми на 1 мм2 у клубочковій зоні наднирників свиней спостерігається при згодовуванні всіх трьох доз мацеробациліну Г3х, в пучковій зоні – лише при 0,4 та 0,6 г препарату, а в сітчастій зоні – при 0,6 г мацеробациліну Г3х на 100 кг живої маси в порівнянні з контролем. Морфологічні зміни структур панкреатичних острівців підшлункової залози свиней при згодовуванні різних доз мацеробациліну Г3х зводяться до збільшення площі острівців ( 2 та 3 група), кількості ядер в острівці та їх об’єму у всіх дослідних групах.
Вплив згодовування різних доз мацеробациліну Г3х молоднякові свиней на окремі структури щитовидної залози тварин проявляється у збільшенні кількості фолікулів на 1 мм2 і зменшенні їх діаметра та висоти фолікулярного епітелію.
Економічна оцінка досліджень показала порівняно високу ефективність використання ферментного препарату мацеробациліну Г3х в раціонах молодняку свиней. При використанні мацеробациліну Г3х прибуток на кожній голові свиней за період досліду становив 39,5 грн. - в другій, 44,8 грн. - в третій та 33,4 грн. у четвертій групі. Отже, використання в годівлі свиней мацеробациліну Г3х дає можливість одержати від 6,0 до 17,9 грн. прибутку на одну гривню затрат.
Таблиця 7
Структурні показники ендокринних залоз свиней, М±m, n=4
Висновки та пропозиції
1. Використання в годівлі свиней мацеробациліну Г3х підвищує їх відгодівельні та забійні якості, позитивно впливає на обмін речовин, а також деякі структури органів травної та ендокринної систем і дозволяє одержувати свинину з добрими фізико-хімічними показниками її якості.
2. Згодовування молодняку свиней протягом 93 діб мацеробациліну Г3х в дозі 0,2, 0,4 та 0,6 г на 100 кг живої маси підвищує середньодобові прирости молодняку відповідно на 24,7%, 13,5% та 9,5%. Позитивний вплив попереднього згодовування мацеробациліну Г3х на продуктивність свиней проявляється протягом наступних 83 діб, про що свідчать вищі середньодобові прирости свиней відповідно на 10,0%, 21,1% та 17,9%, та менші витрати корму на 1 кг приросту на 9,1%, 17,5% та 15,3%.
3. Введення до раціонів молодняку свиней мацеробациліну Г3х в дозах 0,2 г, 0,4 г та 0,6 г на 100 кг живої маси тварин сприяє збільшенню забійної маси на 12,16%, 10,7% та 10,89%, маси туші відповідно на 11,9%, 12,1% та 10,8%. За морфологічним складом трьохреберного відрубу та масою внутрішніх органів тварин дослідних та контрольної груп вірогідної різниці не спостерігається.
4. Згодовування молоднякові свиней мацеробациліну Г3х не впливає на кількісний склад формених елементів крові, вміст гемоглобіну, лейкоцитарну формулу, вміст кальцію, фосфору, білка та його фракцій в сироватці крові.
5. Показано незначні структурні зміни кардіальної та пілоричної зон шлунка свиней при згодовуванні мацеробациліну Г3х в дозі 0,2-0,6 г на 100 кг живої маси, про що свідчить потовщення стінки шлунка і його оболонок в кардіальній зоні, потоншення - в пілоричній.
6. Мацеробацилін Г3х при згодовуванні молодняку свиней позитивно впливає на розмір клітинних ядер та кількість каріоплазми на 1 мм2 в паренхімі печінки і екзокринної частини підшлункової залози свиней.
7. У тварин дослідних груп спостерігається збільшення розмірів ядер і кількості каріоплазми в клубочковій зоні наднирників під впливом мацеробациліну Г3х; в пучковій зоні – лише в дозі 0,4 та 0,6 г, а сітчастій зоні наднирників – при 0,6 г на 100 кг живої маси.
8. Деякі зміни структур панкреатичних острівців підшлункової залози свиней під впливом різних доз мацербациліну Г3х характеризуються збільшенням кількості фолікулів, що супроводжується зменшенням їх діаметра та висоти фолікулярного епітелію в порівнянні з контролем.
9. Введення до раціону свиней різних доз мацеробациліну Г3х не впливає на фізико-хімічні показники, що характеризують якість м’язової тканини як в охолодженому стані, так і після зберігання замороженим протягом 30 діб. Спостерігається незначне зменшення у м’язовій тканині свиней дослідних груп вмісту триптофану, повноцінних білків, збільшення неповноцінних, а також підвищення рівня ненасичених жирних кислот при згодовуванні мацеробациліну Г3х.
10. Порівняльна характеристика продуктивної дії різних доз мацеробациліну Г3х за показниками обміну речовин, середньодобових приростів, якості м’яса та стану органів травної та ендокринної систем свиней, що вирощуються на м’ясо, дає підставу рекомендувати використовувати у свинарстві вказаний ферментний препарат у дозі 0,2-0,4 г на 100 кг живої маси.
Список опублікованих праць за темою дисертації
1.Мазуренко М.О., Ванжула Ю.І., Болоховська В.А., Гуцол Н.В., Кучерявий В.П., Косенко І.М., Кондратюк М.М., Роговська О.Л. Ефективність згодовування мацеробациліну і бовілакту відлученим поросятам // Збірник наукових праць Вінницького державного сільськогосподарського інституту. - Вінниця, 1998. – Випуск 5. – С. 239-244 (визначення продуктивної дії мацеробациліну Г3х, витрат кормів, написання статті).
2.Мазуренко М.О., Ванжула Ю.І., Болоховська В.А., Гуцол Н.В., Косенко І.М., Роговська О.Л. Продуктивність молодняку свиней при згодовуванні мацеробациліну // Збірник наукових праць ВДАУ. – Вінниця, 2000. – Випуск 7. – С. 148-152 (проведення досліду на тваринах, обробка цифрового матеріалу).
3.Гуцол Н.В., Кучерявий В.П., Гуцол А.В. Морфологічні показники крові свиней при годівлі раціоном із мацеробациліном //Вісник СДАУ, науково методичний журнал, серія “Тваринництво”. - Суми, 2000. – Випуск 4. – С.29-34 (проведення досліду на тваринах, написання статті).
4.Гуцол Н.В. Вплив мацеробациліну на біохімічні показники крові // Збірник наукових праць ВДАУ. – Вінниця, 2000. – Випуск 8, т.1. – С. 152-156.
5.Гуцол Н.В. Структурні зміни шлунка свиней при згодовуванні мацеробациліну // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми виробництва екологічно-чистої сільськогосподарської продукції”. Вісник ДААУ.– Житомир, 2000. – С. 141-142.
|
