|
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ КОРМІВ
УДК 631.527.5:633.25
СМЕТАНА
Сергій Іванович
продуктивність пажитнице-кострицевого гібриду
залежно від ТЕХНОЛОГічних прийомів його вирощування
в умовах західного Лісостепу
06.01.12 – кормовиробництво і луківництво
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Вінниця 2006
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону Української академії аграрних наук.
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор
МАЩАК Ярослав Іванович, Інститут землеробства і тваринництва
західного регіону УААН, головний науковий співробітник лабораторії
кормовиробництва
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор
ПІДПАЛИЙ Іван Федорович,
Вінницький державний аграрний університет,
завідувач кафедри кормовиробництва
доктор сільськогосподарських наук, професор
КУРГАК Володимир Григорович,
Інститут землеробства УААН,
завідувач лабораторії луківництва
Провідна установа: Львівський державний аграрний університет,
Мінагрополітики України
Захист відбудеться „22” червня 2006 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.854.01 при Вінницькому державному аграрному університеті і Інституту кормів УААН за адресою: 21008, Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Агрономічне, вул. Сонячна, 3.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Вінницького державного аграрного університету за адресою: 21008, Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Агрономічне, вул. Сонячна, 3.
Автореферат розіслано „18” травня 200 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат сільськогосподарських наук П.В. Материнський
1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Збільшення виробництва і покращення якості тваринницької продукції залежить від кормової бази, стан якої відстає від потреб тваринництва і стримує його розвиток. Для успішного виконання збільшення виробництва кормів необхідна інтенсифікація польового і лучного кормовиробництва (поліпшення кормових угідь, створення культурних пасовищ та сінокосів, а також дальший розвиток травосіяння).
Для створення сіяних пасовищ і сіножатей, поліпшення природних кормових угідь та посіву трав у польовому кормовиробництві потрібно використовувати кращі види багаторічних бобових і злакових трав, які б забезпечували високу врожайність зелених кормів, сіна і насіння.
Важливим завданням кормовиробництва є виробництво високоякісних кормів багатих на білки, незамінні амінокислоти, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини і мікроелементи.
Багаторічні трави є джерелом кормового білка в зимових раціонах великої рогатої худоби, це зокрема сіно та сінаж. У кормових раціонах тварин не вистачає майже 11,8 млн.т, білка внаслідок чого недобирається щорічно біля 20-25 відсотків продукції тваринництва (Бабич А.О.). Для підвищення продуктивності кормових угідь у Львівській області необхідно щорічно проводити корінне поліпшення на площі 35-40 тис.га, в т.ч. близько 20 тис. га продуктивних сіножатей (Мащак Я.І.). Для збагачення білком кормових раціонів та підвищення продуктивності сіножатей і пасовищ необхідно розширювати посіви пажитнице-кострицевого гібриду в польових умовах і тим самим збільшити його питому вагу в окультурених травостоях. Найвищі врожаї зеленої маси та сіна забезпечують посіви пажитнице-кострицевого гібриду як у одновидовому посіві, так і в сумішках. Але нестача насіння потрібних видів трав є головним гальмом у проведенні цих заходів. Тому, в першу чергу, треба збільшити виробництво насіння багаторічних трав для повного задоволення ним потреб фермерських і колективних сільськогосподарських господарств , які спеціалізуються на утриманні великої рогатої худоби.
Актуальність теми. Виникає необхідність удосконалення існуючих і розробки нових ефективних технологій стосовно різних екологічних умов, біологічних особливостей сорту для одержання високої продуктивності при раціональному його удобренні.
Можливості вирощування пажитнице-кострицевого гібриду як нової злакової трави у грунтово-кліматичних умовах західного Лісостепу України вивчено недостатньо, тому одержання таких даних і визначає актуальність теми дисертаційної роботи.
2
Слід відзначити, що в умовах західного Лісостепу пажитнице-кострицевий гібрид є високоврожайний, рано відростає і раніше від інших трав дає зелений корм. Він невибагливий до грунтів, добре пристосований до кліматичних умов зони, охоче поїдається тваринами і придатний як для пасовищного, так і сінокісного використання. Все це обумовило необхідність і доцільність вивчення впливу основних агротехнічних прийомів на продуктивність пажитнице-кострицевого гібриду.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до річних тематичних планів науково-дослідних робіт Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН і входили до завдання науково-технічної програми “Кормовиробництво” “Удосконалити ресурсозберігаючі технології, спрямовані на збільшення врожаю та покращення кормової якості бобово-злакових трав” (2000-2005 рр.), державний № реєстрації 0101U004011.
Мета і завдання досліджень полягає в опрацюванні і теоретичному обгрунтуванні основ вирощування пажитнице-кострицевого гібриду в оптимізованих посівах з однорічними культурами; в системі одержання двох урожаїв кормових культур за рік в західному Лісостепу; у
виявленні залежності формування врожаю пажитнице-кострицевого гібриду за різної густоти рослин у безпокривних і оптимізованих посівах. Метою роботи було вивчити технологію вирощування пажитнице-кострицевого гібриду в підпокривних і безпокривних посівах шляхом оптимізації норм висіву насіння при різних способах сівби і удобрення.
Виходячи з поставленої мети, дослідженнями передбачалося вирішення таких завдань:
вивчити залежність формування врожаю пажитнице-кострицевого гібриду в підпокривному та безпокривному посівах;
виявити біологічно найбільш сприятливі поєднання покривна культура – пажитнице-кострицевий гібрид;
встановити оптимальні норми висіву насіння покривних культур та пажитнице-кострицевого гібриду;
дослідити особливості ботанічного складу зеленого корму пажитнице-кострицевого гібриду, продуктивності покривних культур;
оцінити якість та поживність зеленого корму пажитнице-кострицевого гібриду і зеленої маси однорічних кормових культур;
вивчити вплив удобрення на продуктивність пажитнице-кострицевого гібриду;
3
дати економічну та біоенергетичну оцінки технології вирощування пажитнице-кострицевого гібриду при різних способах вирощування та удобрення.
Об’єкт дослідження. Процеси та закономірності агроценозу пажитнице-кострицевого гібриду, вплив прийомів його вирощування в західному Лісостепу на формування та покращення врожайності і якості корму сухої речовини.
Предмет досліджень. Новостворений пажитнице-кострицевий гібрид, покривні культури, норми висіву, способи сівби, мінеральні добрива.
Методи дослідження. Польові досліди із спостереженнями та обліками включали такі методи:
- візуальний – для ведення фенологічних спостережень за ростом і розвитком рослин дає можливість кількісно оцінити агротехнічні заходи;
- ваговий – для встановлення фенологічної змінності рослин та величини врожаю;
- лабораторно-хімічний – для визначення агрохімічного складу і властивостей ґрунту, хімічні аналізи зеленої маси, структурного аналізу снопового зразка, якісних показників насіння;
- математично-статистичний – для оцінки достовірності отриманих результатів досліджень;
- розрахунково-порівняльний – для встановлення економічної та енергетичної ефективності застосування вивчених елементів технології.
Наукова новизна Вперше в умовах західного Лісостепу вивчено біологічні особливості росту і розвитку рослин пажитнице-кострицевого гібриду на зелений корм та насіння, взаємовплив норм висіву, способів сівби, удобрення, що дає можливість розширити площі посіву цієї культури і цим значно збільшити виробництво та покращити якість кормів, зменшити дефіцит рослинного білка для тваринництва як основної галузі сільськогосподарського виробництва. Дано комплексну оцінку запропонованих технологічних прийомів підвищення врожайності та покращення якості пажитнице-кострицевого гібриду.
Практичне значення одержаних результатів. Вирощування пажитнице-кострицевого гібриду в оптимізованих посівах із однорічними кормовими культурами в західному Лісостепу забезпечує збір 4,6-10,6 т/га кормових одиниць. Експериментальний матеріал дає можливість економічно та енергетично обґрунтувати і рекомендувати сільськогосподарським товаровиробникам технології з оптимальним рівнем удобрення. Наукові розробки пройшли виробничу перевірку в Державному дослідному господарстві „Оброшино” Пустомитівського району Львівської області і впроваджені на площі 10 га та Державному підприємстві дослідному господарстві „Радехівське” Радехівського району Львівської області – на площі 50 га.
4
Особистий внесок здобувача. Автор розробив програму, виконав польові та лабораторні дослідження. На основі одержаних результатів особисто здійснено аналіз, теоретичне обґрунтування і узагальнення досліджень, що відображено в наукових працях, сформульовано основні положення дисертаційної роботи, зроблено загальні висновки і подано рекомендації виробництву.
Апробація результатів досліджень. Було здійснено апробацію результатів досліджень, які доповідалися на засіданнях методкомісії і Вченої ради Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН (2001, 2002, 2003 рр.). Матеріали дисертаційної роботи були апробовані і отримали позитивну оцінку на науково-практичній конференції “Науково-практичні аспекти кормовиробництва та ефективного використання кормів”. – Дубляни-Львів, 2003; науково-практичній конференцї науковців і аспірантів “Виробництво, заготівля та використання кормів” (Теорія і практика), присвяченої 75-ти річчю від дня народження відомого вченого-луківника, кандидата с.-г. наук Горба Владислава Дмитровича. – Оброшино, 2003; Міжнародній науково-практичній конференції „Стан, проблеми та перспективи сучасної аграрної науки і практики”. – Львів, 2005.
Публікації. За результатами матеріалів досліджень за темою дисертації опубліковано самостійно та в співавторстві 7 наукових праць, з них 4 наукових статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 тези і дві рекомендації, які можуть бути застосовані в господарствах різної форми власності.
Обсяг і структура роботи. Дисертаційну роботу у вигляді рукопису викладено на 160 сторінках комп’ютерного тексту, що включають вступ, шість розділів з відповідними підрозділами, висновки, практичні рекомендації виробництву, список використаних літературних джерел і додатки. Робота вміщує 29 таблиць, 3 рисунки, 9 додатків. Список використаних літературих посилань складає 211 найменувань, і зокрема 23 іноземних.
ЗМІСТ РОБОТИ
Наукове обґрунтування технологічних прийомів вирощування та продуктивність пажитнице-кострицевого гібриду
(Огляд літератури)
У розділі подано короткий аналіз результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів у галузі вивчення виробництва кормів в оптимізованих посівах на корм і насіння, способів сівби та мінеральних добрив для західного Лісостепу. На основі здійсненого аналізу літературних джерел
5
виявлено питання, які ще недостатньо вивчено, внаслідок чого обґрунтовано потребу в проведенні наших досліджень.
У вступній частині висвітлено актуальність проблеми, подано коротку характеристику роботи, її теоретичну, практичну цінність і апробацію результатів досліджень.
Проведено аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів з питань продуктивності пасовищ і сінокосів залежно від густоти посіву, агротехніки вирощування, ролі
основних елементів живлення у формуванні врожаю, ресурсозберігаючої технології вирощування пажитнице-кострицевого гібриду.
Умови і методика проведення досліджень
Дослідження проводили протягом 2000-2003 рр. в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону УААН у зоні західного Лісостепу.
Ґрунт дослідної ділянки - сірий лісовий поверхнево оглеєний. Агрохімічна характеристика
ґрунту в горизонті 0-20 см така: гумус (за Тюріним) – 1,86%, рН (сольової витяжки) – 5,2, гідролітична кислотність 4,09 мг-екв./100 г грунту, вміст рухомих форм Р2О5 (за Кірсановим) –
7,11 мг, обмінного калію (К2О) (за Масловою) – 9,72 мг/100 г ґрунту, азоту (за Корнфілдом) – 20,6 мг/100 г ґрунту.
Погодні умови в роки досліджень у значній мірі відрізнялися між собою, що дало змогу більш об’єктивно оцінити дію та взаємодію агротехнічних заходів, які ми вивчали. 2001 р. характеризувався порівняно теплими та сухими весняними місяцями, вологим червнем та липнем.
Умови 2002 р. у середньому за вегетаційний період були несприятливими для росту злакових трав. Опадів випало менше від норми на 28 мм, температура повітря була вищою за середньобагаторічну на 1,3оС.
6
Погодні умови 2003 р. були складними: взимку глибоке промерзання ґрунту (до 70 см) без снігового покриву на початку зими, часті відлиги в чергуванні з морозами за різких перепадів середньодобових температур повітря спричинили відмирання рослин. Травень
характеризувався екстремальними явищами (подекуди зливні дощі, грози, урагани, градобій), які призвели до пошкодження рослин пажитнице-кострицевого гібриду, що негативно позначилося на його урожайності.
Експериментальну роботу проводили на дослідних полях Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН. Польові досліди закладали за загальноприйнятою методикою.
Протягом вегетаційного періоду проводили спостереження за ростом і проходженням фаз вегетації рослин. Урожайність зеленої маси визначали поділяночним методом, вміст сухої речовини в зеленій масі – шляхом висушування пробного снопа масою 2 кг до постійної
маси, інтенсивність росту – вимірюванням рослин у декількох місцях ділянки, динаміку нагромадження зеленої маси травостою – скошуванням його на 1 м2 у трьох місцях по діагоналі на двох несуміжних повтореннях, стійкість рослин проти несприятливих умов – шляхом підрахунків їх на постійно закріплених двох погонних метрах у трьох місцях ділянки на двох несумісних повтореннях при масових сходах і перед збиранням урожаю.
Фенологічні спостереження проводили на всіх варіантах досліду із визначенням дат фаз вегетації пажитнице-кострицевого гібриду: сходів, кущіння, відростання, виходу в трубку, виколошування, цвітіння, дозрівання насіння. Продуктивність кожного варіанта визначали шляхом скошування і зважування зеленої маси з облікової площі.
Облік урожайності насіння проведено шляхом обмолоту його з кожної ділянки з наступним зважуванням, а облік зеленої маси з перерахунком на сіно – відповідно до коефіцієнта усушки. Зразки на усушку відбирали з чотирьох ділянок по 0,25 м2 їх висушували до постійної маси на повітрі. Густоту травостою визначали підрахунками кількості пагонів, структуру врожаю – шляхом поділу на фракції: листкові пластинки, стебла, колоски, якість насіння – за Державним стандартом України "Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості" (ДСТУ 2240-93 к.).
Удобрення проводили в нормі N60Р60К90, а в третьому досліді згідно зі схемою, поданою в табличному матеріалі.
Поживність корму визначали за сумою вмісту протеїну, жиру, клітковини і БЕР, переведених відповідними коефіцієнтами перетравності у кормові й енергетичні кормові одиниці (М.Ф. Томме, 1964; Ф.Ю. Палфій, 1977). При забур’яненості посіву бур’янами обробку проводили
7
гербіцидом гранстар, 75% с.т.с. (фірми Дюпон) у дозі 20-25 г/га в період весняного відростання. Сівбу проводили трав’яною сівалкою, збирання – комбайном "Сампо".
Біохімічні аналізи рослин та ґрунту, змін якості корму і визначення агрохімічних властивостей проведено за загальноприйнятими методиками.
Повний зоотехнічний аналіз корму: вміст абсолютно сухої речовини визначали за методикою ВІК (1971 р.), загальний азот – за К’єльдалем, жир – методом обезжиреного залишку, клітковину – за Геннебергом-Штоманом, золу – сухим озоленням, фосфор – на фотоколориметрі,
калій, натрій – на полум’яному фотометрі, кальцій, магній – комплексометричним методом, БЕР – методом розрахунку та білковий азот – за Барнштейном.
Ефективність енергозатрат розраховували за критерієм одержаних результатів щодо виробничих затрат, описаним у книзі О.К. Медведовського, П.І. Іваненко „Енергетичний аналіз інтенсивних технологій в сільськогосподарському виробництві” (1988).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Вирощування кормових культур в оптимізованих посівах із пажитнице-кострицевим гібридом
Стан розвитку пажитнице-кострицевого гібриду під покрив визначають вологозабезпечення, живлення й освітлення рослин. Оптимальне поєднання цих факторів дає змогу сформувати потенціально високопродуктивний травостій пажитнице-кострицевого гібриду та при доброму догляді за посівом одержувати високі врожаї корму та насіння на наступні роки.
На врожайність і якість корму впливають не тільки густота генеративних стебел злакових трав, але й покривні культури. Багаторічні злакові трави рекомендують висівати навесні, підпокривним або безпокривним способом.
Аналіз одержаних результатів з оптимізації формування агроценозів однорічних культур з пажитнице-кострицевим гібридом вказує, що редька олійна і ярий ріпак більше затіняють молоді рослини, ніж інші культури на зелений корм (табл. 1).
Як показали дослідження, найвищий урожай сухої маси (12,3 т/га) одержано з варіанту пажитнице-кострицевий гібрид + редька олійна. На варіанті пажитнице-кострицевий гібрид + ріпак ярий – 2,8 т/га. Дещо нижчий урожай зібрано на посівах вико-вівса на зелений корм,
який за 3 роки коливався в межах від 4,3 до 6,6 т/га сухої речовини. Пажитниця однорічна як покривна культура забезпечила найнижчий урожай як в окремі роки, так і в середньому за три роки досліджень.
8
Таблиця 1
Урожайність сухої маси кормових культур в оптимізованих посівах
із пажитнице-кострицевим гібридом, т/га
НІР05, т/га 1,64 1,09 1,32
Лабораторними аналізами встановлено якісні показники зеленого корму однорічних кормових культур. Наші дослідження показали, що якість корму залежить від виду і видового складу однорічних культур (табл.2).
Серед видів кормових культур на зелений корм найвищий вміст сирого протеїну виявлено в одновидовому посіві пажитнице-кострицевого гібриду – 16,41%. В сухій масі вміст сирого протеїну був досить високий на варіантах з ріпаком ярим (16,08%) і райграсом однорічним (15,7%). Дещо менше сирого протеїну і білка відмічено на варіанті, де висіяно вико-вівсяну суміш на зелений корм, який становив відповідно 14,66% і 9,48%. До складу протеїну входять білки і амінокислоти, тобто азотовмісні сполуки небілкового характеру, а тому вміст білкового компоненту в складі трав’яного корму був прямо пропорційним до протеїну в усіх дослідах.
Вплив бобового компонента на вміст протеїну і білка в зеленій масі вівса найбільше виражений на початкових фазах вегетації. Характерною особливістю вівса й бобових культур є
різна інтенсивність нагромадження азотних сполук впродовж періоду вегетації. Овес у фазі виходу в трубку за вмістом протеїну наближається до вики. У пізній період вегетації кількість його різко зменшується, тоді як у бобових цей процес проходить повільніше.
9
Таблиця 2
Хімічний склад однорічних кормових культур, (середнє за 2001-2003 рр.)
Найменше сирого протеїну і білка було на варіанті, де висівали редьку олійну на зелений корм (12,8% і 8,1%).
У наших дослідженнях поживність корму в значній мірі залежала від кормових культур в оптимізованих посівах з пажитнице-кострицевим гібридом (табл. 3).
Як показали дослідження, найвищий урожай сухої маси (12,3 ц/га) одержано з варіанта пажитнице-кострицевий гібрид + редька олійна, на варіанті пажитнице-кострицевий гібрид + ярий ріпак – 2,8 ц/га.
В одному кілограмі корму містилося 0,87-0,91 кормових одиниць на ділянках, де висівали кормові культури на зелений корм, і 0,91-0,93 кормових одиниць на ділянках з ячменем, вівсом, пшеницею ярою на зерно.
Збір кормових одиниць найвищим був на ділянках, де висівали редьку олійну і вико-овес на зелений корм, і становив відповідно 10,6 і 4,6 т/га. На ділянках, де висівали кормові культури на зерно, отримано нижчий збір кормових одиниць.
У наших дослідженнях на одну кормову одиницю на ділянках, де висівали однорічні культури на зелений корм, припадало 91-117 г протеїну, а на ділянках з ячменем, вівсом і пшеницею ярою на зерно – 119-124 г протеїну.
10
Таблиця 3
Поживність корму кормових культур в оптимізованих посівах з
пажитнице-кострицевим гібридом, (середнє за 2001-2003 рр.)
| 
