|
.
ДНIПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОРДЕНА ТРУДОВОГО ЧЕРВОНОГО
ПРАПОРА ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНIВЕРСИТЕТ
На правах рукопису
КРОТIНОВ IВАН ВОЛОДИМИРОВИЧ
УДК 633.11:631.55:631.582
ПРОДУКТИВНIСТЬ ОЗИМО? ПШЕНИЦI ЗАЛЕЖНО ВIД
ПОПЕРЕДНИКIВ, СПОСОБIВ ОБРОБIТКУ ГРУНТУ I
ДОБРИВ У ПIВДЕННО-СХIДНОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ
06.01.01 - загальне землеробство
Автореферат
дисертацi? на здобуття наукового ступеня
кандидата сiльськогосподарських наук
Днiпропетровськ, 2000
Дисертац??ю ? рукопис.
Робота виконана на Роз?вськ?й досл?дн?й станц?? Iнституту зернового господарства Укра?нсько? академ?? аграрних наук у 1995-1998 рр.
Науковий кер?вник - доктор с?льськогосподарських наук, академiк УААН, професор, Леб?дь ?вген Макарович, Iнститут зернового господарства УААН, директор.
Оф?ц?йн? опоненти - доктор с?льськогосподарських наук, професор Храмцов Леонiд Iванович, Днiпропетровськiй державний аграрний унiверситет, завiдувач кафедри рослинництва;
доктор с?льськогосподарських наук, професор Гудзь Володи- мир Павлович, Нацiональний аграрний унiверситет, завiдувач кафедри землеробства.
Пров?дна установа: ?нститут землеробства УААН (лабораторiя сiвозмiн), м. Ки?в
Захист дисертац?? в?дбудеться "25" лютого 2000 року о 13 годин? на зас?данн? спец?ал?зовано? вчено? ради Д 08.804.02 при Дн?пропетровському державному аграрному ун?верситет? за адресою: 49027, м. Дн?пропетровськ, 27, вул. Ворошилова, 25, корпус 1, конференцзал (ауд. 342).
З дисертац??ю можна ознайомитись у б?бл?отец? Дн?пропетровського агроун?верситету.
Автореферат роз?слано " 25 " січня 2000 року.
Вчений секретар
спец?ал?зовано? вчено? ради,
професор Чабан I.П.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальнiсть теми. Основною продовольчою культурою на Укра?нi, ? озима пшениця. Подальший розвиток сiльського господарства та екстремальнi умови економiчно? кризи змiнюють iснуючi уявлення про вплив попередникiв, добрив, способiв основного обробiтку грунту на ?? продуктивнiсть. Зокрема, збiльшення кiлькостi посiвiв озимини по непарових попередниках потребу? перегляду та уточнення агротехнiних прийомiв вирощування та дифференцiйованого ?х застосування у конкретному районi.
В цих умовах зроста? значення сiвозмiнного фактору, який забезпечу? вагому прибавку урожаю всiх культур. Правильне розмiщення ?х у сiвозмiнi ? важливим резервом збiльшення продуктивностi за рахунок полiпшення агрофiзичних властивостей, водного, пов?тряного та поживного режимiв грунту. Загострення екологiчних проблем обумовлю? необхiднiсть пошуку шляхiв зменшення негативно? дi? пiдвищених доз мiнеральних добрив, можливостей замiни ?х мiсцевими органiчними.
Важливiсть визначення комплексного впливу попередникiв, добрив i способiв основного обробiтку грунту на водний та поживний режими, агрофiзичнi властивостi грунту, забур'яненiсть посiвiв, урожайнiсть озимо? пшеницi та якiсть ?? зерна, а також на показники економiчно? i бiоенергетично? ефективностi вирощування озимо? пшеницi та продуктивностi сiвозмiн, зумовила вибiр напрямку цi?ї науково? працi. Подiбнi дослiдження у пiвденно-схiднiй частинi Степу Укра?ни не проводились.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослiдження ? складовою частиною тематичного плану вiддiлу землеробства Iнституту зернового господарства УААН (номер державної ре?страцi? - UA0100079Р).
Мета та завдання дослiджень. Враховуючи актуальнiсть проблеми, головна мета нашо? роботи: з'ясувати можливiсть пiдвищення продуктивностi озимо? пшеницi шляхом пiдбору оптимального сполучення дi? попередникiв, способiв основного обробiтку грунту i добрив, а також вивчити ?х комплексний вплив на агроф?зичнi властивостi та родючiсть грунту, забур'яненiсть посiвiв, рiст, розвиток рослин, урожай та якiсть зерна озимо? пшеницi. Одночасно встановлювались параметри економiчно? та бiоенергетично? ефективностi виробництва зерна i продуктивностi польових сiвозмiн у пiвденно-схiднiй частинi Степу Укра?ни
Об'?кт дослiджень- озима пшениця сорту Альбатрос Одеський, посiви яко? розмiщувалась по чотирьох найбiльш поширених у зонi вирощування попередниках, iз застосуванням рiзних способiв основного обробiтку грунту та фонiв удобрення. Питома вага озимо? пшеницi у сiвозмiнах 30%.
Наукова новизна проведених дослiджень у тому, що вперше в умовах пiвденно-схiдно? частини степово? зони Укра?ни дана всебiчна агротехнiчна оцiнка попередникам озимо? пшеницi у зв'язку з комплексним впливом рiзних способiв основного обробiтку грунту та добрив на фактори, якi визначають рiвень продуктивностi як озимо? пшеницi, так i сiвозмiни в цiлому, що дозволя? надавати конкретнiшi з економiчно? точки зору рекомендацi? виробництву.
Практичене значення i реалiзацiя результатiв дослiджень. В результатi проведених експериментiв охарактеризованi найбiльш поширенi попередники озимо? пшеницi, визначенi кращi з них, розмiщення пiсля яких посiвiв озимо? пшеницi забезпечу? сталу високу продуктивнiсть; вивченi способи основного обробiтку, фони удобреностi грунту та ?х вплив на родючiсть, бiологiчнi та фiзико-хiмiчнi показники грунту, а також на урожайнiсть озимо? пшеницi та якiсть зерна; на параметри економiчно? i бiоенергетично? ефективностi виробництва зерна, зернову продуктивнiсть сiвозмiн.
Всебiчний аналiз отриманих результатiв дозволив вперше для пiвденно-схiдного регiону степово? зони запропонувати науково обгрунтованi рекомендацi? по розмiщенню озимо? пшеницi у сiвозмiнах, орi?нтованi на ширше застосування бiологiчно? системи землеробства, по впровадженню сучасних способiв основного обробiтку при рiзних фонах удобреностi грунту. Розробленi рекомендацi? мають важливе практичне значення: ?х впровадження сприятиме пiдвищенню урожайностi озимо? пшеницi, збереженню та вiдновленню родючостi грунту, пiдтримцi екологiчно? рiвноваги в агроценозi, а також забезпечить бiльш високу продуктивнiсть зернових сiвозмiн при помiтнiй економi? грошово-матерiальних ресурсiв. Науковi розробки пройшли виробничу перевiрку у господарствах Запорiзько? областi, що дозволило пiдвищити валовий збiр зерна озимо? пшеницi.
Апробацiя роботи i публікацi?. Результати дослiджень i основнi положення дисертацiйно? роботи автор доповiдав на республiканськiй науково-практичнiй конференцi? молодих вчених (м.Днiпропетровськ, 1996, 2000рр.), науковому семінарі “Селекція, насінництво і виробництво нових гібрідів кукурудзи в екстремальних умовах пізньовесняного повернення холодів, аномально жаркого літа, грунтової та повітряної посухи” (Синельниково, 1999), науково-методичних радах вiддiлiв землеробства Розiвсько? дослiдно? станцi? та Iнституту зернового господарства УААН (м. Днiпропетровськ, 1995-1998 рр). Результати дослiджень пропагувались на виставках та у публiчних лекцiях. Основнi результати дослiджень автора, включенi до дисертацi·, опублiкованi у 6 наукових статтях.
Декларац?я особистого внеску дисертанта. Проведення польових, лабора-торних дослiджень, аналiз i теоретичне обгрунтування отриманих даних вико-нувались дисертантом особисто або при його безпосереднiй участi. У проведеннi дослiджень i узагальненнi ?х результатiв доля автора склада? не менше 70%.
Структура та обсяг роботи. Дисертацiя викладена на 158 сторнках машинописного тексту i склада?ться з вступу, 7 роздiлiв, висновкiв, рекомендацiй виробництву. До работи включено 41 таблиць, 3 граф?ки, 19 додаткiв. Перелiк лiтератури мiстить 224 найменувань, з яких 5 - iноземними мовами.
ГРУНТОВО-КЛIМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОНИ I ОСОБЛИВОСТI
МЕТЕОРОЛОГIЧНИХ УМОВ У РОКИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛIДIВ.
МЕТОДОЛОГIЧНI ОСНОВИ ДОСЛIДЖЕНЬ.
Клiмат пiвденно-схiдного регiону Степу континентальний. Це - зона недостатнього зволоження. Средньорiчна кiлькiсть опадiв 489 мм. Средньорiчна температура повiтря +8,4 0С. Кiлькiсть днiв з среднедобовою температурою вище + 10 0С - 160-180.
Грунт дослiдно? дiлянки - чорнозем звичайний, малогумусовий, легкоглинистий. Глибина гумусного горизонту - 68-80 см. Вмiст гумусу 5,33-5,88%; азоту - 11,9-12,32; фосфору -13,1-14,2; калiю - 17,0-20,5 мг/100г грунту; рН - 6,5-6,55. Погоднi умови у роки дослiдiв склались таким чином: 1998 р.- сприятливий для розвитку озимо? пшеницi, 1997 рр. - задовiльний, а 1995 i 1996 - несприятливi.
Дослiдження проводяться у двох семипiльних польових сiвозмiнах, в яких озима пшениця вирощу?ться пiсля чорного пару, гороху, еспарцету на один укiс та кукурудзи на силос. Озиму пшеницю вирощували за iнтенсивною технологi?ю, розробленою для умов пiвденно-схiдних районiв Степу Укра?ни.
Дослiджуються способи основного обробiтку грунту пiд озиму пшеницю: по чорному пару - оранка на 25-27 см та чизельний обробiток на 25-27 см з щiлюванням на 40-45 см; пiсля кукурудзи на силос - мiлкий обробiток на 6-8 см i такий же обробiток з щiлюванням на 40-45 см; пiсля гороху - оранка на 16-18 см та мiлкий обробiток на 10-12 см; пiсля еспарцету - мiлкий обробiток на 8-10 см i такий же обробiток з щiлюванням на 40-45 см. Вивчаються чотири фони удобреностi посiвiв: без добрив, внесення органiчних, органо-мiнеральних, мiнеральних добрив у рекомендованих дозах.
Розмiр посiвно? площi дiлянки 105, облiково? - 54 м2, повторення триразовi, систематичнi.
При фенологiчних спостереженнях вiдмiчались: дата сiвби, фази сходiв, кущiння, припинення осiнньо? та вiдновлення весiнньо? вегетацi?, вихiд у трубку, колосiння, молочно?, восково? та повно? стиглостi.
Проводолось визначення: польово? схожостi насiння, стану рослин та забур'яненостi посiвiв протягом вегетацi?; структури урожаю, урожайностi та якостi зерна озимо? пшеницi. При дослiдженнi грунту у динамiцi визначали: об'?мну масу, шпаруватiсть, водопроникненiсть, структурно-агрегатний склад, запаси продуктивно? вологи, поживний режим (нiтратний азот, рухомi фосфати, обмiнний калiй). Аналiзи проводились згiдно з загальноприйнятими методиками та стандартами. Математичну достовiрнiсть результатiв обраховували за допомогою комп'ютерних програм.
Проводились розрахунки з метою оцiнки продуктивностi сiвозмiн та економично? i бiоенергетично? ефективностi вирощування озимо? пшеницi за методиками, розробленими в IЗГ та IАЕ УААН. Визначали: собiвартiсть, рентабельнiсть, розмiр чистого доходу, енерго?мкiсть одиницi продукцi?, ККД окупностi енергозатрат, коефiцi?нт енергетично? ефективностi. Розрахунки велись за цiнами, якi склались на кiнець 1998 р.
ЗМIНИ АГРОФIЗИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ГРУНТУ У ЗВ'ЯЗКУ З ПОПЕРЕДНИКАМИ I СПОСОБАМИ ОСНОВНОГО ЙОГО ОБРОБIТКУ ПIД ОЗИМУ ПШЕНИЦЮ
Об'?мна маса колива?ться у межах 1,0-1,2 г/см3 . Протягом вегетацi? на не? помiтно вплива? спосiб i глибина основного обробiтку грунту, але на кiнець вегетацi? рiзниця мiж варiантами обробiтку нивелю?ться под впливом клiматичних факторiв. Попередники озимо? пшеницi на об'?мну масу грунту майже не впливали.
Шпаруватiсть грунту ма? оптимальнi показники (54-63%). Пiсля пiдготовки грунту пiд сiвбу озимо? пшеницi вiдмiча?ться рiст ?? показникiв у всiх варiантах дослiду у порiвняннi з станом грунту пiсля збирання попередникiв. Так, у варiантi з оранкою на 16-18 см пiсля еспарцету шпаруватiсть збiльшилась на 5%. На кiнець вегетацi? пiд впливом атмосферних опадiв i cамоущiльнення ця рiзниця зника?. Попередники i способи основного обробiтку грунту не погiршують показникiв шпаруватостi, але рiзниця мiж ними незначна.
Структурно-агрегатнй склад. Пiсля збирання попередникiв в орному шарi (0-30 см) грунту пiсля еспарцету вiдмiчена дещо краща структура порiвняно з грунтом п?сля кукурудзи на силос, де гiршим виявився i коефiцi?нт структурностi (1,4).
При пiдготовцi грунту пiсля кукурудзи на силос пiд сiвбу озимо? пшеницi структурний склад дещо погiршу?ться - у шарi грунту 0-10 см знижу?ться кiлькiсть часток бiльше 3 мм, одночасно бiльшими стають фракцi? менше 0,25 мм. Особливо негативно на такi змiни вплива? застосування дискових знарядь.
Пiсля еспарцету у варiантi з оранкою фракц?я агрегат?в розмiром бiльше 3 мм зростала на 2,9%. Застосування плоскорiза пiсля еспарцету зменшило у цьому шарi грунту вмiст агрегатiв розмiром бiльше 3 мм з одночасним збiльшенням пилово? фракцi?: проведення мiлкого обробiтку пiсля еспарцету, замiсть оранки приводило до деякого п?двищення розпиленостi верхнього шару грунту.
Як свiдчить коефiцi?нт структурностi, попередник еспарцет на один укiс i застосовуванi пiсля нього знаряддя для основного обробiтку грунту сприятливiше дiють на структуру грунту, нiж кукурудза на силос та дисковi знаряддя, якi використовуються при обробiтку грунту пiсля цього попередника (коефiцi?нт структурностi склада? вiповiдно 1,7-1,8 i 1,4).
За перiод вегетацi? озимо? пшеницi вiдбува?ться полiпшення структури грунту у всiх варiантах дослiду, але на час збирання пшеницi краща структура характерна для посiвiв пiсля еспарцету.
Водопроникненiсть грунту пiд посiвами озимо? пшеницi у фазу колосiння кращою виявилась пiсля чорного пару, г?ршою - пiсля кукурудзи на силос (на 19-23 мм менше, нiж по пару). Пiсля гороху та еспарцету показники водопрониникненостi займали промiжне становище. Застосування щ?лерiзiв позитивно впливало на швидкiсть поглинення води грунтом.
ВОДНИЙ I ПОЖИВНИЙ РЕЖИМИ ГРУНТУ ПIД ОЗИМОЮ
ПШЕНИЦЕЮ
Вологозабезпеченiсть посiвiв восени. У перiод сiвби озимо? пшеницi найбiльше продуктивно? вологи як у шарi 0-30 см, так i у шарi 0-150 см мiститься у грунтi поля чорного пару - у 2,2 рази бiльше, нiж пiсля кукурудзи на силос, де ?? вмiст мiнiмальний. Важливим ? також те, що пiсля пару розподiл води по шарах грунту практично рiвномiрний. Значнi запаси вологи накопичуються також i пiсля еспарцету (84,8-86,5% вiд кiлькостi води у грунтi поля чорного пару). Пiсля кукурудзи на силос та гороху вологи у грунтi у 1,9-2,3 рази менше, нiж по черному пару. Аналогiчна закономiрнiсть спостерiгалась протягом всi?ї осiнньо? вегетацi?, коли активно iде процес накопичення вологи по всiх попередниках.
Вiд сiвби до припинення осiнньо? вегетацi? озимини у грунтi вiдбува?ться процес накопичення вологи. На рiвень запасiв грунтово? вологи восени значно вливають погоднi умови. У сприятливу осiнь 1995 р. кiлькiсть води, накопичено? у пiвтораметровому шарi була в 1,5-2,5 рази бiльша, нiж в посушливому 1994р.
Чiткого впливу способiв основного обробiтку та внесених добрив на кiлькiсть запасiв вологи у грунтi восени не виявлено.
Водоспоживання озимо? пшеницi у весняно-лiтнiй перiод вегетацi?. Визначення кiлькостi вологи, яку мiстив грунт на час вiдновлення вегетацi? озимо? пшеницi, показало, що найбiльшою ?? кiлькiстю характеризувався грунт пiсля чорного пару (216-226 мм), а пiсля iнших попередникiв рiзниця значно згладжувалась (165-178 мм), особливо у вологiшi роки.
Способи основного обробiтку грунту на збiльшення весняних запасiв вологи сутт?во не впливали. Але у варiантах з оранкою пiсля еспарцету i у раз? застосування щiлювання пiсля iнших попередникiв спостерiга?ться тенденцiя до збiльшення кiлькостi грунтово? вологи. Пiсля непарових попередникiв атмосфернi oпади поглинаються грунтом iнтенсивнiше, нiж пiсля чорного пару.
За час вiд вiдновлення вегетац? до колосiння рослини активно споживають вологу, накопичену за осiнньо-зимовий перiод. Серед iнших попередникiв найбiльше вологи з шару 0-150 см споживали посiви озимо? пшеницi пiсля чорного пару, де рослини були найкраще розвиненi. З грунту удобрених варiантiв по всiх попередниках рослини витрачали вологу iнтенсивнiше, нiж у варiантах без добрив (табл.1).
Таблиця 1. Витрати продуктивно? вологи озимою пшеницею вiд початку весняно? вегетацi? до фази колосiння пicля рiзних попередникiв i добрив, мм (середн? за 1995-1998 рр.)
На фон? внесення добрив максимальну к?льк?сть вологи використовували пос?ви пшениц? по чорному пару, де витрати вологи складали 61% в?д початкових запас?в. Досить багато ?? споживали удобрен? пос?ви озимини, яка розм?щувалась п?сля еспарцету ? гороху - 51-56%. Найб?льша к?льк?сть вологи використовувалась з шару 0-50 см. На час повного достигання озимо? пшениц? запаси продуктивно? вологи у грунт? значно зменшувались по вс?х попередниках, фонах добрив ? вар?антах способ?в основного оброб?тку грунту. Незважаючи на те, що п?д час вес?нньо-л?тньо? вегетац?? найб?льшу к?льк?сть ?? споживали пос?ви, розм?щен? по чорному пару, саме п?сля цього попередника у грунт? лишалось найб?льше води.
Загальн? витрати води за вегетац?ю залежать в?д багатьох фактор?в, зокрема в?д погодних умов. У роки з сприятливими погодними умовами вологи на одиницю урожаю витрача?ться у 2-2,3 рази менше, н?ж у посушлив?. Найб?льша к?льк?сть вологи з грунту виноситься рослинами, розм?щеними п?сля чорного пару, саме тут вона економн?ше витрача?ться на утворення одиниц? урожаю. У волог? роки по загальних витратах води з грунту до чорного пару наближаються еспарцет ? горох, але витрати води на одну тону зерна тут сутт?во вищ?. Найменш ефективно витрачали воду пос?ви п?сля кукурудзи на силос. (табл. 2).
Таблиця 2. Витрати вологи за вегетац?ю з шару грунту 0-150 см пос?вами озимо? пшениц? залежно в?д попередник?в, добрив ? погодних умов
Пом?тно впливали на цей показник добрива. Найб?льш? витрати води в?дбувались у вар?антах без ?х застосування. Продуктивн?ше витрачалась волога пос?вами по чорному пару при органо-м?неральному живленн?, а також по гороху - при внесенн? м?неральних добрив. М?неральн? добрива дещо зб?льшували витрати води на одиницю урожаю, внасл?док вилягання хл?б?в у вологому роц? ? п?дгоряння у посушливому. Сутт?во? р?зниц? у витратах води залежно в?д способ?в основного оброб?тку грунту не виявлено.
Забезпечен?сть елементами живлення. Визначення к?лькост? н?тратного азоту у грунт? у пер?од с?вба - сходи показало, що найвищ? його запаси м?стились у грунт? п?сля чорного пару (25,6-53,7 мг/кг), а найнижч? - п?сля кукурудзи на силос (10,5-34,9 мг/кг). Грунт п?сля еспарцету ? гороху займав м?ж ними пром?жне становище. Застосування добрив сприяло п?двищенню концентрац?? н?тратних сполук в грунтовому розчин?, але перевага лишалась за грунтом п?сля чорного пару. По вс?х попередниках б?льшим вм?ст н?трат?в виявився у грунт? вар?ант?в, де вносились м?неральн? добрива (але ?х вм?ст значно нижчий за ГДК).
На початок вес?нньо? вегетац?? запаси азоту у грунт? значно меншились (у 2,5-3 рази). У фазу колос?ння озимо? пшениц? в?м?чено подальше зниження вм?сту сполук азоту до 1,1-5,0 г/кг. Але законом?рност? у д?? попередник?в, в?дм?чен? в ос?нн?й пер?од, спостер?гались ? у цей час.
П?д час достигання зерна у рослин зменшу?ться потребн?сть у поживних речовинах, ? тому у фаз? повно? стиглост? зерна озимо? пшениц? по вс?х попередниках ? фонах удобренност? грунту в?дбува?ться деяке п?двищення запас?в н?тратного азоту пор?вняно з фазою колос?ння пшениц?.
Способи основного оброб?тку протягом вс??? вегетац?? на динам?ку н?тратного азоту грунту пом?тно не впливали.
У динам?ц? вм?сту сполук рухомого фосфору у грунт? загалом в?дм?чен? т? ж законом?рност?, як? характерн? для н?тратного азоту, р?зниця поляга? у тому, що зниження запас?в сполук фосфору у грунт? спостер?галось протягом вс??? вегетац??.
Вм?ст обм?нного кал?ю у грунт? значно менше залежить в?д попередник?в ? колива?ться в удобрених вар?антах в межах 164-196 мг/кг (дещо менше його лише п?сля кукурудзи на силос). Протягом вегетац?? в?дбува?ться скорочення к?лькост? солей кал?ю у грунт? до 121-146 мг/кг. Сутт?вого впливу способ?в основного оброб?тку грунту на динам?ку рухомого кал?ю у грунт? не виявлено.
ВПЛИВ ПОПЕРЕДНИКIВ, СПОСОБIВ ОСНОВНОГО ОБРОБIТКУ ГРУНТУ I ДОБРИВ НА ЗАБУР'ЯНЕНIСТЬ ПОСIВIВ ОЗИМО? ПШЕНИЦI
У фаз? колос?ння найменш забур'яненими виявились пос?ви, розм?щен? по чорному пару. Значну к?льк?сть бур'ян?в виявлено п?сля еспарцету ? гороху (у 2,5-3,6 рази б?льше, н?ж по чорному пару). Пос?ви п?сля кукурудзи на силос по цьому показнику займали пром?жне становище. Значного впливу способ?в основного оброб?тку грунту на р?вень забур'яненост? пос?в?в не в?дм?чено.
Залежно в?д фону добрив достов?рно? залежност? по к?лькост? бур'ян?в у пос?вах не виявлено, за виключенням вар?ант?в, де у грунт вносився гн?й - тут в?дм?чено деяке ?х зб?льшення. Вегетативна маса бур'ян?в на удобрених вар?антах у к?нц? вегетац?? в середньому була у 1,8-2,6 рази б?льша, н?ж у грунт? без добрив.
РIСТ, РОЗВИТОК I ФОРМУВАННЯ УРОЖАЮ ОЗИМО? ПШЕНИЦI ЗАЛЕЖНО ВIД ПОПЕРЕДНИКIВ, СПОСОБIВ ОСНОВНОГО ОБРОБIТКУ ГРУНТУ I ДОБРИВ
Структура урожаю. Найб?льшу к?льк?сть продуктивних стебл?в формували пос?ви озимо? пшениц?, розм?щен? по чорному пару, п?сля ?нших попередник?в ?х було на 11-25% менше. Внесення добрив позитивно впливало на густоту стеблостою по вс?х попередниках ? вар?антах основного оброб?тку грунту, але по чорному пару в?н був найплотн?шим. Серед добрив ефективн?ше д?яли на цей показник м?неральн? - к?льк?сть продуктивних стебл?в тут на 13-23% б?льша, н?ж у вар?ант? без добрив, застосування орган?чних добрив пол?пшило цей показник лише на 5-8%.
Б?льшу висоту рослин та довжину колосу у фазу повно? стиглост? мали пос?ви, розм?щен? по чорному пару (87-95 ? 7,9-9 см в?дпов?дно), найнижчими показниками в?др?знялась пшениця, розм?щена п?сля кукурудзи на силос (71-83 ? 6,6-7,6 см).
Добрива сприяли розвитку рослин б?льшо? висоти з довшим колосом. Прир?ст висоти у раз? застосування органо-м?неральних добрив по чорному пару складав 8,1-8,2 см, м?неральних - 7,8-8,9 см. Не виявлено пом?тного впливу попередник?в та добрив на масу 1000 зернин.
Способи основного оброб?тку грунту не мали значного впливу на формування елемент?в урожаю. Значною мўрою воно залежало в?д погодних умов: вищ? значення вс?х досл?джуваних показник?в характерн? для б?льш сприятливих по режиму зволоження рок?в.
Урожайн?сть. Попередники ? добрива сутт?во впливають на урожайн?сть озимо? пшениц?. Найб?льший урожай (33,9-42,1 ц/га) забезпечило розм?щення пос?в?в по чорному пару. П?сля еспарцету ? гороху в?н був на 15,1 и 16,8%, а п?сля кукурудзи - на 46,2% нижчим, н?ж по пару. (табл. 3).
Таблиця 3. Урожайн?сть озимо? пшениц? (ц/га) залежно в?д попередник?в,
способ?в основного оброб?тку грунту ? добрив (середн? за 1995-1998 рр.)
Значно впливають на величину урожаю добрива. Внесення п?д пар 50 т/га гною забезпечило прибавку 3,3-4,3 ц/га, органо-м?неральних ? м?неральних - 6,6-8,2 ц/га. П?сля кукурудзи на силос середня прибавка в?д застосування добрив складала 12,0-12,4 ц/га, а п?сляд?я орган?чних зб?льшила урожай на 3,7 ц/га. П?сля еспарцету ? гороху м?неральн? добрива сприяли росту урожайност? на 6,6 ? 6,8 ц/га, а органо-м?неральн? - 5,5 и 4,0 ц/га в?дпов?дно.
Не виявлено впливу способ?в основного оброб?тку грунту на урожайн?сть озимо? пшениц?. Т?льки п?сля еспарцету спостер?галась ст?йка тенденц?я до ?? зниження у вар?ант? з оранкою на 16-18 см.
Р?вень урожайност? озимо? пшениц? значно коливався залежно в?д погодних умов: ?х д?я обумовила р?зницю у 2,3-2,7 рази при пор?внянн? урожаю по вс?х вар?антах у вкрай посушливий та вологий роки.
Як?сть зерна. На вм?ст б?лка у зерн? озимо? пшениц? серед попередник?в найб?льш позитивно впливають чорний пар, горох та еспарцет, як? забезпечують прибавку 0,6-0,9% пор?вняно з кукурудзою на силос, де його вм?ст виявився найнижчим. Добрива значно п?двищують к?льк?сть б?лка у зерн?: при внесенн? м?неральних добрив його прибавка складала 1,0-1,6%, органо-м?неральних - 0,7-1,5%, орган?чних - 0,3-01,2% залежно в?д попередника.
Визначення вм?сту сиро? клейковини у зерн? дозволило виявити т? ж законом?рност?. Як?сть клейковини не залежала в?д попередник?в ? в?дпов?дала перш?й та друг?й групам.
В аналог?чн?й посл?довност? розм?стились попередники озимо? пшениц? по впливу на технолог?чн? якост? борошна.
ЕКОНОМIЧНА I БIОЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНIСТЬ ВИРОЩУВАННЯ
ОЗИМО? ПШЕНИЦI I ПРОДУКТИВНIСТЬ СIВОЗМIН
Економ?чна ? б?оенергетична ефективн?сть вирощування озимо? пшениц?. У п?вденно-сх?дн?й частин? Степу Укра?ни найб?льша продуктивн?сть, економ?чна ? б?оенергетична ефективн?сть виробництва озимо? пшениц? забезпечу?ться у ланц? с?возм?ни з чорним паром. П?вищен? витрати грошово-матер?альних ? енергетичних засоб?в на гектар пос?ву по цьому попереднику окупаються приростом урожайност? ? здешевленням виробництва зерна.
Досить висок? економ?чн? та енергетичн? показники отриман? при вирощуванн? озимо? пшениц? п?сля гороху та еспарцету на один ук?с: окупн?сть 1 гривн? затрат ? коефиц??нт енергетично? ефективност? в середньому по вс?х вар?антах складали в?дпов?дно 1,37-1,47 грн. та 2,53-2,74 одиниц?.
П?сля кукурудзи на силос отримуване зерно значно дорожче. Установлен? переваги чизельного оброб?тку грунту: на кожному гектар? економиться 5-6 кг паливно-мастильних матер?ал?в, 16-18 грн. грошових кошт?в, 630-720 МДж сукупно? енерг?? ? 23-30% затрат прац?.
Проведення щ?лювання грунту на фон? м?лкого оброб?тку грунту п?сля кукурудзи та гороху не дало позитивного ефекту. П?сля чорного пару такий зах?д позитивно впливав на продуктивн?сть ? ефективн?сть виробництва на фон? чизельного оброб?тку грунту. Особливо це пом?тно при внесенн? органо-м?неральних ? м?неральних добрив.
При вирощуванн? озимо? пшениц? п?сля еспарцету установлена б?льш висока продуктивн?сть ? ефективн?сть ?? виробництва на фон? м?лкого (на 10-12 см) об-роб?тку грунту: окупн?сть витрат п?двищувалась на 6,3%, а енергозатрат - на 8,8%.
При вирощуванн? озимини по чорному пару висока ефективн?сть вар?анту з м?неральними добривами. Тут отримано найдешевше ? найменш енерго?мке зерно пшениц?: соб?варт?сть центнеру зерна 18,59 грн., а енергозатрати - 623 МДж). Пор?вняно висока ефективн?сть вирощування озимо? пшениц? на фон? органо-м?неральних добрив.
П?сля еспарцету на один ук?с найб?льший економ?ко-енергетичний ефект достигався при внесенн? N45P60K30, а п?сля гороху - N60P60K30.
При вирощуванн? озимо? пшениц? п?сля кукурудзи на силос установлена висока чутлив?сть ц??? культури до застосування м?неральних добрив: внесення N90Р60K30 зумовило прибавку урожаю 12,6 и 12,8 ц/га (залежно в?д способ?в оброб?тку грунту), при цьому кожна гривня затрат забезпечила 2,74 грн. умовно чистого прибутку, соб?варт?сть знижувалась з 26,38 грн. до 19,39 грн., енерго?мк?сть виробництва - на 17,4-21,1%.
Продуктивн?сть с?возм?н. Большу к?льк?сть зерна (20,3 ц) з гектару с?возм?нно? площ? отримано у друг?й с?возм?н?, де зернов? у структур? пос?в?в займали 71%. У перш?й с?возм?н?, де зернових було 57%, валове виробництво зерна зменшилось на 14%. При однаковому збор? кормових одиниць з гектару с?возм?нно? площ? у друг?й с?возм?н? внасл?док введення багаторчних трав та гороху переварюваного проте?ну отримано на 35 кг/га б?льше.
Застосування добрив п?двищу? продуктивн?сть с?возм?н. Внесення у перш?й с?возм?н? орган?чних добрив (14,2 т гною на гектар) пор?вняно з вар?антом без добрив веде до зб?льшення урожайност? зернових на 9%, органо-м?неральних (7,1 т гною та N43P47K29) - на 23 %, м?неральних (N81P69K50) - на 25%. Аналог?чно п?двищувався зб?р зерна з гектару с?возм?нно? площ? та вих?д кормових одиниць.
У друг?й с?возм?н? внесення добрив сприяло зб?льшенню збору зерна на 8-29%, кормових одиниць - на 7-26%, переварюваного проте?ну - на 23-38%.
В И С Н О В К И
1. Попередники мають певний вплив на агроф?зичн? властивост? грунту. Зокрема, п?д пос?вами озимо? пшениц?, яка розм?щу?ться по еспарцету на один ук?с, у пор?внянн? з пос?вами п?сля кукурудзи, яка збира?ться у фаз? молочно-восково? стиглост?, в?м?чено кращий структурно-агрегатний стан грунту, по чорному пару та еспарцету вище водопроникнен?сть. Показники об'?мно? маси ? шпаруватост? залежать в?д попередник?в незначно. Способи основного оброб?тку грунту слабко впливають на досл?джуван? характеристики агроф?зичних властивостей грунту.
2. На час с?вби озимо? пшениц? найб?льш? запаси доступно? рослинам вологи м?стяться у грунт? чорного пару ? п?сля еспарцету на один ук?с - в?дпов?дно 57,5-57,8 та 37,1-40,8 мм проти 25,7-26,0 мм у грунт? п?сля кукурудзи на силос. Протягом ос?нньо? вегетац?? в?дбувалось поповнення запас?в вологи у грунт?, проте, в?дм?чена законом?рн?сть збер?галась як у волог?, так ? у сух? роки.
3. Способи основного оброб?тку грунту п?сля збирання попередник?в певним чином впливають на динам?ку вологи у грунт? на початок с?вби озимо? пшениц?. У сприятлив? по опадах роки ?? накопичувалось дещо б?льше на вар?антах з щ?люванням, а у посушлив? роки цей прийом сприяв зб?льшенню втрат вологи. За пер?од в?д с?вби до припинення ос?нньо? вегетац?? не зазначено сутт?вого впливу прийом?в основного оброб?тку на вологонакопичення.
4. Запаси продуктивно? вологи навесн? багато в чому залежать в?д погодних умов ос?нньо-зимового пер?ода ? глибини промерзання грунту. Най?нтенсивн?ше опади поглинались грунтом п?сля непарових попередник?в, проте, максимальна к?льк?сть вологи на початок в?дновлення вес?нньо? вегетац?? м?стилось у грунт? пос?в?в по чорному пару - на 30% б?льше, н?ж п?сля кукурудзи на силос або гороху. Найб?льша к?льк?сть грунтово? вологи протягом вес?нньо-л?тньо? вегетац?? витрачалась пос?вами по чорному пару (154,1-164,4 мм), найменша - пос?вами п?сля кукурудзи на силос (117,8-127,6 мм). П?сля вс?х попередник?в волога економн?ше використовувалась удобреними пос?вами озимо? пшениц?.
5. Кращ? умови азотного живлення рослин утворюються при розм?щенн? озимо? пшениц? п?сля чорного пару ? еспарцету. Максимальна к?льк?сть поживних речовин у грунт? в?дм?чена у пер?од с?вби, м?н?мальна - у фази колос?ння ? повно? стиглост?. Динам?ка сполук фосфору та кал?ю у грунт? значно менше залежить в?д попередник?в, але перевага лиша?ться за чорним паром ? еспарцетом на один ук?с. Застосування чизельного оброб?тку та щ?лювання не пог?ршу? поживний режим грунту ? це сл?д визнати позитивним, враховуючи ?х економ?чну ефективн?сть.
6. Менше заростають бур'янами пос?ви озимо? пшениц?, розм?щен? у с?возм?н? по чорному пару, б?льше - п?сля непарових попередник?в, що виклика? необх?дн?сть проведення додаткових прийом?в боротьби з ними, а зв?дси ? додаткових витрат ресурс?в. Кукурудза на силос як попередник озимо? пшениц? сприя? кращому очищенню пос?в?в в?д бур'ян?в, н?ж горох або еспарцет. Способи основного оброб?тку грунту на к?льк?сть бур'ян?в сутт?во не впливали. Не встановлено достов?рно? р?зниц? у забур'яненост? пос?в?в залежно в?д фон?в удобреност? грунту.
7. Кращу польову схож?сть (64,6-88,5%), густоту пос?в?в (318-329 шт./м2 ), кустист?сть (3,4-4,6 шт./м2), б?льшу висоту (20,6-25,4 см) ? масу рослин (23,8-34,2 г) перед уходом в зиму, а також ?х зимост?йк?сть, забезпечу? розм?щення озимо? пшениц? по чорному пару. Найменш сприятливо д?? на стан пос?в?в такий попередник як кукурудза на силос. При внесенн? добрив озима пшениця ?нтенсивн?ше росте ? краще розвива?ться. Особливо ефективне воно у пос?вах п?сля непарових попередник?в.
8. В умовах п?вденно-сх?дного Степу Укра?ни кращим попередником, який забезпечу? гарантован? урожа? зерна озимо? пшениц?, ? чорний пар, г?ршим - кукурудза на силос, продуктивн?сть яко? нижча на 31-70% (залежно в?д фону удобреност?). Досить сприятливими попередниками сл?д визнати еспарцет ? горох - по них зерна отримано лише на 11-14% менше, н?ж по чорному пару.
9. Зам?на полицево? оранки чорних пар?в на глибину 25-27 см чизельним оброб?тком на таку ж глибину з застосуванням щ?лювання на 40-45 см, р?вно як ? щ?лювання на 40-45 см п?сля гороху ? кукурудзи, а також оранки на 16-18 см п?сля еспарцету пор?вняно з м?лким оброб?тком на 10-12 см не вело до росту урожаю зерна. Серед застосовуваних добрив найб?льш ефективними виявились органо-м?неральн? ? м?неральн?, орган?чн? - менш ефективн?.
10. Зерно озимо? пшениц? найвищо? якост? отримано при розм?щенн? ?? пос?в?в по чорному пару, дещо г?рше п?сля гороху ? еспарцету на один ук?с, найб?льш низька як?сть зерна п?сля кукурудзи, яка збира?ться на силос. Внесення добрив п?сля вс?х попередник?в пол?пшувало як?сть зерна.
11. Найб?льша продуктивн?сть, економ?чна ? б?оенергетична ефективн?сть виробництва озимо? пшениц? забезпечу?ться у ланц? с?возм?ни з чорним паром. Досить висок? економ?чн? та енергетичн? показники отриман? також у вар?антах, коли озима пшениця вирощу?ться п?сля гороху та еспарцету (окупн?сть 1 гривн? затрат ? коеф?ц??нт енергетично? ефективност? складали у середньому 1,37-1,47 грн. ? 2,53-2,74 одиниц? в?дпов?дно). При вирощуванн? озимо? пшениц? п?сля кукурудзи на силос виробництво зерна найдорожче, оск?льки темпи зниження урожайност? обганяють темпи зменшення затрат засоб?в на гектар площ?.
12. Застосування чизельного оброб?тку грунту по чорному пару пор?вняно з традиц?йною безполицевою оранкою дозволя? економити на кожному гектар? 5-6 кг паливно-мастильних матер?ал?в, 16-18 грн. грошово-матер?альних кошт?в, 630-720 МДж сукупно? енерг?? та 23-30% трудових затрат. Проведення щ?лювання на фон? чизельного оброб?тку грунту позитивно в?дбива?ться на продуктивност? та ефективност? виробництва дано? культури, тод? як п?сля кукурудзи на силос ? гороху на фон? м?лкого оброб?тку грунту цього не виявлено. При розм?щенн? озимо? пшениц? п?сля еспарцету на один ук?с зам?на оранки м?лким оброб?тком вела до п?двищення виробництва зерна.
13. Ефективн?сть вирощування озимо? пшениц? на фон? р?зних р?вней удобреност? грунту обумовлю?ться величиною урожайност? ? витратами на ?х застосування. Найдешевше ? найменш енерго?мке зерно пшениц? п?сля чорного пару отримано при вирощуванн? ?? без добрив ? при м?неральному живленн?. Пор?вняно високою ефективн?сть виробництва зерна виявилась також на фон? органо-м?неральних добрив. Найб?льший економ?чний ? енергетичний ефект при вирощуванн? озимо? пшениц? п?сля еспарцету ? гороху досягався у вар?антах внесення повного м?нерального добрива у доз? N45P60K30 (п?сля еспарцету) ? N60P60K30 (п?сля гороху). П?двищення дози основного добрива, а також додаткове проведення п?дкормки озимо? пшениц? азотними добривами по обох попередниках не дало позитивного результату, оск?льки не окупалось ростом урожайност?. При вирощуванн? пшениц? п?сля кукурудзи на силос виявлена досить висока чутлив?сть ц??? культури на застосування м?неральних добив. Прибавка урожаю пшеничного зерна в?д ?х внесення у варт?сному вираз? б?льш, як у три рази перевищила витрати на добрива, а кожна гривня затрат забезпечила 2,74 грн. умовно чистого доходу.
14. Б?льшу к?льк?сть зерна (20,3 ц) з гектару с?возм?нно? площ? отримано у с?возм?н?, де зернов? культури у структур? пос?в?в займали 70%. тод? як у с?возм?н? з питомою вагою зернових 57% його валове виробництво зменшилось на 14%. Введення у с?возм?ну гороху та багатор?чних трав вело до росту збору переварюваного проте?ну з одиниц? площ?. Внесення добрив сприя? п?двищенню збор?в зерна та ?ншо? рослинницько? продукц??. Найб?льш висока продуктивн?сть культур в?дм?чалась у вар?ант? з м?неральною системою добрив у с?возм?н?.
| 
