|
ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ШАЛАМАЙ ЛАРИСА ПЕТРІВНА
УДК 636. 32/38.082.23
06.02.01 - розведення та селекція тварин
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Херсон - 2000
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті тваринництва степових районів
ім. М.Ф.Іванова “Асканія-Нова” - Національному науковому
селекційно-генетичному центрі з вівчарства УААН
Захист дисертації відбудеться “31” серпня 2000 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті (73006, Херсон-6, вул. Р.Люксембург, 23, головний навчальний корпус, аудиторія 118).
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006, Херсон-6, вул. Р.Люксембург, 23, головний навчальний корпус.
Автореферат розісланий “28” липня 2000 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Карапуз В.Д.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Дослідження щодо створення в Україні племінної бази м’ясо-вовнового вівчарства світового рівня визначені вимогами сьогодення. У дослідному господарстві Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова “Асканія-Нова” доктором сільськогосподарських наук, лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки П.І. Польською створено інтенсивні типи м’ясо-вовнових овець - асканійські кросбреди і асканійські чорноголові. Науково-дослідна робота щодо розробки методів їх створення та удосконалення шляхом поглибленої селекції, прово-дилася в малій замкнутій популяції на протязі 30 років. Асканійські кросбреди широко використовуються в різних регіонах України як для створення м’ясо-вовнових овець нового напряму, так і в промисловому схрещуванні для підвищення м’ясної і вовнової продуктивності.
У барановідтворювальному ядрі асканійських кросбредів племзаводу “Асканія-Нова” застосовується чистопородне розведення шляхом поглибленої селекції з використанням інбридингу. Відношення до інбридингу, як методу розведення, неоднозначне. Зоотехнічна практика виявила, як позитивні, так і негативні наслідки застосування інбридингу. Результати досліджень багатьох вчених свідчать про перевагу племінних якостей інбредних плідників над аутбредними (Солдатов А.П., 1972; Арзуманян Є.А., 1977; Глембоцький Я.Л., 1977; Анкер О. та інш., 1982; Філатов А.І., 1984; Єрохін О.І. та інш., 1985; Вінничук Д.Т., 1986; Басовський М.З. та інш., 1992; Петренко І.П., 1994). Тому вивчення продуктивних і племінних якостей асканійських кросбредних баранів-плідників, одержаних різними методами підбору, є важливим і актуальним. Тим більше, що барани-плідники, забезпечуючи майже 80% генетичного поліпшення стада, відіграють вирішальну роль в селекційному прогресі (Єрохін О.І., Лашманов А.М., 1987).
Зв’язок роботи з науковими програмами, тематичними планами. Дослідження виконані у відповідності з тематичним планом науково-дослідних робіт лабораторії напівтонкорунного вівчарства інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова “Асканія-Нова” на 1984-1997 рр., який був складовою частиною науково-технічної програми УААН “Вівчарство-2000 р.” (номери державної реєстрації 0187.0098793; UA 01000981 P).
Мета і задачі досліджень. Метою досліджень було визначення впливу інбридингу на продуктивні і племінні якості асканійських кросбредних баранів-плідників.
Відповідно меті було поставлено такі завдання:
- оцінити баранів за походженням і продуктивністю предків;
- визначити вплив інбридингу на відтворювальну здатність, продуктивність, природну резистентність, а також селекційно-генетичні параметри баранів-плідників;
- визначити продуктивність вівцематок, підібраних до інбредних і аутбредних баранів-плідників;
- оцінити інбредних і аутбредних баранів за якістю потомства з визначенням інтенсивності відбору, скоростиглості, продуктивності і селекційно-генетичних параметрів потомства та природної резистентності ярок;
- оцінити м’ясну продуктивність та деякі інтер’єрні особливості інбредних і аутбредних баранців;
- встановити вплив рівня годівлі на ефективність застосування спеціального підбору з використанням інбридингу;
- визначити племінну цінність інбредних і аутбредних баранів та ефективність їх використання.
Наукова новизна результатів досліджень. Уперше встановлено, що використання інбридингу в малій замкнутій популяції асканійських кросбредів при спеціальному підборі пар, в умовах достатньої і повноцінної годівлі, дозволяє створити високоцінні генотипи з унікальною поєднуваністю основних селекційних ознак і високою племінною цінністю. Одержані результати досліджень поглиблюють теоретичні і практичні положення щодо використання інбридингу в малій замкнутій популяції.
Практичне значення одержаних результатів. Використано високопродуктивних інбредних і аутбредних баранів-плідників для формування генеалогічної структури барановідтворювального ядра асканійських кросбредів та створення селекційних стад м’ясо-вовнових овець з кросбредною вовною в дослідних господарствах “Асканія-Нова” з поголів’ям овець 2000 голів, “Маркеєво” - 2000 і КСП “Зоря” - 1200 голів Херсонської та КСП “Надія” - 2000 голів Одеської областей, а також для промислового схрещування в господарствах АР Крим, Херсонської, Дніпропетровської, Одеської та Чернівецької областей.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто розроблено методику досліджень, оцінено баранів-плідників за походженням і продуктивністю предків, визначено продуктивність вівцематок, підібраних до інбредних та аутбредних баранів-плідників, здійснено план спеціального підбору пар з використанням інбридингу, проведено оцінку баранів-плідників за якістю потомства та визначено їх племінну цінність, проаналізовано результати досліджень. Із матеріалів наукових експериментів та публікацій дисертант використав за узгодженням із співавторами частину спільно одержаних результатів. У загальному обсязі досліджень частка автора становить 95%.
Апробація роботи. Результати досліджень і основні положення дисертації викладено і обговорено на вченій раді ІТСР “Асканія-Нова”, розширеному засіданні відділу вівчарства, методичних радах з проблем вівчарства (1993-2000), міжнародній виставці “Агро-95” (с. Чубинське), всеукраїнському семінарі з питань сучасного стану і перспектив розвитку вівчарства в умовах ринкової економіки (Асканія-Нова, 1996), міжнародній конференції молодих вчених “Творчий розвиток наукової спадщини академіка М.Ф.Іванова” (Асканія-Нова, 1998).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано шість робіт, в тому числі три у фахових виданнях, де викладено основний зміст наукових досліджень.
Структура та об’єм роботи. Робота включає вступ, огляд літератури, матеріал і методику досліджень, результати досліджень, висновки і рекомендації виробництву, список використаних джерел і додатки. Дисертацію викладено на 185 сторінках комп’ютерного тексту, вона вміщує 57 таблиць, одну схему та 22 додатки. Список літератури налічує 254 найменувань, у тому числі 17 іноземних.
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження виконано у дослідному господарстві інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова “Асканія-Нова”, в 1989-1996 рр. за схемою (рис.1).
Науково-господарський дослід проведено на асканійських кросбредних баранах-плідниках, одержаних різними методами підбору за схемою (табл. 1).
Таблиця 1 - Схема досліду
Баранів використовували в стаді протягом 3-6 років на 1290 вівцематках, від яких одержано 1862 потомки.
Дослідні групи - інбредні барани-плідники з середнім коефі-цієнтом інбридингу (Fx сер.) 5,2, мали такі ступені інбредності за Райтом (Fx): 11,5; 6,44; 3,12; 0,88%. Контрольна група - аутбредні барани-плідники, аналоги за віком та лінійною належністю.
Інбредних та аутбредних баранів-плідників одержано шляхом поглибленої селекції, яка базується на багатоступінчастому відборі, спеціальному індивідуальному підборі та спрямованому вирощуванні молодняка.
Піддослідних баранів-плідників і їхнє потомство, утримували в однакових умовах годівлі та догляду. Річний рівень годівлі овець селекційного стада на протязі 1984-1997 рр. за поживністю становив 6,1-7,2 ц кормових одиниць.
Інбредних та аутбредних баранів-плідників оцінено за походженням, вивчено їх відтворювальну здатність і продуктивність за весь період використання.
Дослідних вівцематок оцінено за віковим складом та типом походження, визначено їх продуктивність у 14-місячному віці.
Відтворювальну здатність баранів вивчено за об’ємом еякуляту та активністю сперміїв, вівцематок - за показниками їх заплідню-вальної здатності і багатоплідності.
Інтенсивність відбору потомства, одержаного від інбредних та аутбредних баранів-плідників, визначено шляхом обліку кількості відібраного молодняку при народженні, відлученні та в 14-місячному віці.
Живу масу баранів-плідників та їхнього потомства визначено шляхом індивідуального зважування при народженні, відлученні, у 14-місячному віці і кожного наступного року під час бонітування.
Настриг вовни баранів-плідників, вівцематок та їх потомків визначено шляхом індивідуального обліку з точністю до 0,1 кг, оцінку рун проведено за 5-бальною шкалою.
Фізико-технічні властивості вовни баранів-плідників вивчено на зразках, відібраних на боці за методикою ВІТа (1958, 1971, 1973, 1985).
Екстер’єр та індекси тілобудови інбредних і аутбредних баранів-плідників визначено у трирічному віці.
Вплив інбридингу на показники м’ясної продуктивності та деякі інтер’єрні особливості вивчено на баранцях в 9-місячному віці, після їх відгодівлі до вищесередньої вгодованості за методикою ВІТа (1978). Серцевий коефіцієнт та коефіцієнти легенів і печінки вивчено за методикою К.Б. Свечіна (1976).
Якість м’яса визначено за кількістю повноцінних і неповноцінних білків в найдовшому м’язі спини. Вміст повноцінних білків і білково-якісний показник визначено за кількістю триптофана, неповноцінних білків - за кількістю оксипроліна.
Вплив інбридингу на природну резистентність вивчено у інбредних (Fx сер. = 12,5) баранів-плідників та аутбредних ровесників, а також у ярок-дочок, одержаних від високоінбредних батьків в порівнянні з ровесниками від аутбредних батьків.
Селекційно-генетичні параметри (повторюваність, взаємозв’язок і успадковуваність) визначено методом варіаційної статистики за М.О. Плохінським (1969) і Є.К. Меркур’євою (1970).
Вплив інбридингу на продуктивність і племінну цінність баранів-плідників вивчено шляхом порівняння показників продуктивності інбредних баранів з середнім (Fx сер. = 5,2%) і максимальним (Fx = 11,5%) ступенями інбридингу та аутбредних, а також в одержаного від них потомства.
Вплив рівня годівлі на ефективність застосування інбридингу визначено шляхом порівняння продуктивності дочок і матерів у 14-місячному віці.
Племінну цінність баранів-плідників вивчено шляхом визначення питомої ваги одержаних від них елітних потомків, а також порівнянням продуктивності дочок і матерів.
Ефективність використання асканійських кросбредних баранів-плідників вивчено шляхом визначення продуктивності їх потомства, вартості одержаної валової продукції, витрат на утримання та рівня рентабельності.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Оцінка інбредних і аутбредних баранів-плідників
за походженням та продуктивністю предків
Інбредні та аутбредні барани належать до п’яти генеалогічних ліній: №№ 1181, 2562, 856, 5527 і 7527 та десяти споріднених груп: №№ 1143, 1424, 551, 325, 495, 579, 106, 518, 669 і 1014.
Предки інбредних і аутбредних баранів в першому, другому та третьому рядах родоводу за основними селекційними ознаками: живою масою, довжиною та настригом вовни були аналогами. Так, в першому ряді родоводу жива маса баранів-батьків інбредних та аутбредних плідників становила 137,6 і 137,3 кг, довжина вовни 18,9 см, настриг вовни 13,2 і 13,5 кг; матерів - відповідно: 76,4 і 73,4 кг; 15,7 і 15,8 см; 7,5 і 7,3 кг.
Відтворювальна здатність та продуктивність баранів- плідників, одержаних різними методами підбору
Відтворювальна здатність. Тривалість використання інбредних баранів-плідників (Fx сер.=5,2) у відтворюванні становила в середньо-му 5,2 роки, у тому числі з Fx =11,5 - 6 років; Fx =6,44 - 5,5; Fx =3,12 - 5; Fx =0,88 - 4,5, аутбредних - 5 років.
У інбредних баранів-плідників (Fx сер.=5,2) в період їх максимального використання об’єм еякуляту становив 1,0±0,02 мл, активність сперміїв - 8,9±0,04 бали; у аутбредних ровесників - відповідно 0,98±0,03 мл (P<0,9) і 8,4±0,08 бала (P>0,999).
Запліднювальна здатність сперми інбредних баранів (Fx сер. =5,2) при першому осіменінні вівцематок становила - 56,3%, аутбредних - 57,9%, багатоплідність - відповідно 1,42 і 1,50% (P<0,9).
Встановлено, що при спеціальному підборі пар інбридинг не впливає негативно на тривалість використання, об’єм еякуляту і активність сперміїв баранів-плідників, а також запліднювальну здатність та багатоплідність вівцематок.
Жива маса, екстер’єр. Барани-плідники, як інбредні, так і аутбредні, у всі вікові періоди характеризувалися великою живою масою (табл.2).
Таблиця 2 - Динаміка живої маси асканійських кросбредних баранів, одержаних різними методами підбору
Жива маса інбредних баранів при народженні була на 0,4 кг, або на 7,4% нижча, ніж в аутбредних (5,4 проти 5,8 кг, P<0,90). При відлученні - інбредні барани були крупніші аутбредних на 0,8 кг, або на 2,3% (35,0 проти 34,2 кг, P<0,90). Найбільшу живу масу мали інбредні барани-плідники з Fx = 0,88, які у чотирирічному віці пере-вищували аутбредних ровесників на 12,6 кг, або на 10% (139 проти 126,4 кг, P>0,90).
Максимальні показники живої маси баранів-плідників у період їх використання становили: у інбредних (Fx сер. =5,2) - 128,1±7,9 кг (lim 112-144 кг), у тому числі за ступенями інбридингу - з Fx =11,5 - 128,0±16,0 кг; з Fx =6,44 - 121,5±8,5 кг; з Fx =3,12 - 123,7±6,4 кг; з Fx =0,88 - 141,5±0,5 кг; у аутбредних баранів-плідників - 130,2±5,3 кг (lim 108-155 кг).
Отже, чіткої закономірності впливу інбридингу на показники живої маси баранів-плідників в різні вікові періоди не встановлено.
Селекція овець інтенсивного типу на міцність конституції, скоростиглість та чітку вираженість м’ясних форм дає позитивні результати. Про це свідчать індекси будови тулуба баранів-плідників, одержаних різними методами підбору. Характерними ознаками м’ясності, як інбредних, так і аутбредних баранів-плідників був видовжений круглий тулуб (індекс розтягнутості - 105,5±1,4... 106,4±0,6), широка і рівна спина, широкі груди (грудний індекс - 93,5±1,6...95,7±2,2), добре виповнені стегна (індекс м’ясності - 100,4±1,6...101,9±1,0).
Вовнова продуктивність та якість вовни. Інбредні і аутбредні барани-плідники мали високу вовнову продуктивність (табл. 3).
Таблиця 3 - Вовнова продуктивність асканійських кросбредних
баранів-плідників за максимальними показниками
Інбредні барани за показниками довжини (18,3 проти 18,0 см) і настригу чистої вовни (9,6 проти 9,28 кг) дещо перевищували аутбредних, але різниця невірогідна. Рекордний настриг чистої вовни мали інбредні барани з Fx =11,5 та з Fx =3,12 - 10,0 кг, що більше ніж в середньому по всіх групах інбредних баранів на 0,4 кг, або на 4,2%, і на 0,72 кг, або на 7,8% (P<0,90), ніж у аутбредних. Вихід чистого волокна у баранів-плідників високий і становив у інбредних - 67,3, у аутбредних - 70,2% (P<0,90). Коефіцієнт вовновості у інбредних баранів дещо вищий, ніж у аутбредних -75 проти 71 г/кг.
Тонина вовни інбредних і аутбредних баранів в основному 35,7-36,2 мкм (44-48 якість), міцність вовни - 10,6-12,8 км розривної довжини і значно перевищує вимоги стандарту: у інбредних на 18,7-28,8%, в аутбредних - на 18,8-29,0%. Якість жиропоту баранів-плідників висока: співвідношення жир:піт становило у інбредних - 1:0,7, в аутбредних - 1:0,6.
Селекційно-генетичні параметри баранів-плідників. Найбільш високі коефіцієнти повторюваності живої маси у інбредних баранів-плідників у віці два-три роки (0,73), у аутбредних - в три-чотири роки (0,933). Коефіцієнти повторюваності довжини вовни у інбредних баранів були більш стабільні, ніж у аутбредних (0,405…0,628 проти 0,076…0,499). Найбільш високий коефіцієнт повторюваності настригу чистої вовни у баранів-плідників у віці два-три роки: при цьому у інбредних він у два раза вищий, ніж в аутбредних (0,738 проти 0,355). Таким чином, коефіцієнти повторюваності основних селекційних ознак у інбредних баранів-плідників більш стійкі і стабільні за величиною ніж у аутбредних, що свідчить про високу їх селекційну цінність та необхідність проведення багатоступінчастого і щорічного коригуючого відбору.
Цілеспрямована селекція щодо створення високопродуктивних інбредних баранів-плідників, які вдало поєднують велику живу масу, довгововновість і високі настриги чистої вовни, достатньо резуль-тативна. Так, взаємозв’язок основної селекційної ознаки - живої маси з настригом та довжиною вовни у інбредних баранів позитивний і досягав середніх або високих значень (+0,299...+0,716), тоді як у аутбредних баранів він негативний (-0,394...-0,213).
Природна резистентність. Морфологічні і біохімічні показники крові у інбредних і аутбредних баранів-плідників майже однакові і становили відповідно: гемоглобін - 15,2 і 14,4 г%; еритроцити - 11,5 і 10,8 млн/мм2; лейкоцити - 7,7 тис/мм2; загальний білок - 8,4 і 8,0 г%; його γ-глобулінова фракція – 2,4 і 2,3 г%; бактерицидна - 74,2 і 76,0% та лізоцимна активність - 6,4 і 7,3%, що свідчить про відсутність інбредної депресії.
Характеристика вівцематок
Показники продуктивності вівцематок у 14-місячному віці, які були підібрані до інбредних і аутбредних баранів-плідників високі і становили відповідно: жива маса - 59,9 і 60,5 кг, довжина вовни – 20,0 і 20,5 см, настриг вовни - 7,2 і 7,4 кг.
Оцінка баранів за якістю потомства
Інтенсивність відбору потомства, одержаного від інбредних баранів (Fx сер =5,2), при його відлученні від матерів становила 81,9%, у 14-місячному віці - 70,4%, від аутбредних баранів - відповідно 79,1 і 64,3%. Отже, для формування селекційного ядра від інбредних баранів відібрано потомків у 14-місячному віці на 6,1% більше, ніж від аутбредних.
Скоростиглість і продуктивність потомства. Потомство, одержане від інбредних і аутбредних батьків, було висо-копродуктивне.
Скоростиглість асканійських кросбредних ягнят була високою, так кратність збільшення живої маси за період підсису у них становила – 6,2…6,5, від відлучення до 14-місячного віку – 1,9…2,1 рази.
Середньодобовий приріст у баранців і ярок, як за період підсису, так і за період вирощування від відлучення до 14-місячного віку, становив відповідно – 235 і 212 г та 124 і 96 г. Суттєвої різниці щодо середньодобових приростів за ці періоди між баранцями і ярками, які одержані від інбредних і аутбредних батьків, не встановлено.
Жива маса, як баранців, так і ярок у всі вікові періоди, незалежно від якого типу батьків вони одержані, була майже однаковою.
Баранці у 14-місячному віці, одержані від інбредних батьків (Fx сер.= 5,2), за живою масою поступалися ровесникам від аутбредних лише на 1,3 кг, або на 1,8% (69,7 проти 71,0 кг, P<0,90, табл.4).
Таблиця 4 - Продуктивність баранців-синів у 14-місячному віці
Баранці, одержані від високоінбредних батьків за живою масою, не відрізнялися і навіть дещо перевищували ровесників, одержаних від аутбредних баранів (71,1-71,4 проти 71,0 кг, P<0,9). За довжиною вовни баранці від інбредних батьків перевищували ровесників від аутбредних на 0,5 см, або на 2,5% (20,1 проти 20,6 см, P>0,999). Найбільшу довжину вовни мали баранці, які одержані від інбредних баранів з Fx = 3,12 - 20,9 проти 20,1 см у ровесників від аутбредних батьків (P>0,999). Настриг вовни у баранців, одержаних як від інбредних, так і аутбредних батьків був однаковий і високий - 8,8 кг.
Ярки, одержані від інбредних батьків, за всіма показниками продуктивності в середньому дещо перевищували ровесниць від аутбредних, але різниця вірогідна лише за довжиною вовни (табл. 5).
Ярки, які одержані від високоінбредних батьків (Fx = 11,5), також не поступалися ровесницям від аутбредних за довжиною вовни, тоді як показники живої маси, на відміну від баранців, у них були дещо нижчі, а саме на 3,3 кг, або на 5,5% (P>0,99), настригу вовни - на 0,4 кг, або 5,3% (P>0,99).
|
