|
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МАРТЕНЮК ГАЛИНА МИКОЛАЇВНА
УДК: 633.352:633.41:631.559:631.81:636.85.2
ПРОДУКТИВНІСТЬ І КОРМОВА ЦІННІСТЬ ВИКО-ВІВСЯНОЇ
СУМІШКИ ТА КОРМОВИХ БУРЯКІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ДОБРИВ
В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛІССЯ
06.01.12 – кормовиробництво і луківництво
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Вінниця-2002
Дисертацією є рукопис
Дисертаційна робота виконана на кафедрі годівлі сільськогосподарських тварин Державного агроекологічного університету (м. Житомир).
Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор,
член-кореспондент УААН
Славов Володимир Петрович,
Інститут розведення і генетики тварин УААН,
завідувач відділу технології м'ясного скотарства
Офіційні опоненти – доктор сільськогосподарських наук, професор
Дзюбайло Андрій Григорович,
Львівський державний аграрний університет,
завідувач кафедри агрохімії та грунтознавства
кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Коротєєв Анатолій Володимирович,
Уманська державна аграрна академія, доцент кафедри рослинництва і кормовиробництва
Провідна установа: Інститут землеробства УААН, смт. Чабани,
Київська обл.
Захист відбудеться “12” грудня 2002 року о 10 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 05.854.01 при Вінницькому державному аграрному університеті за адресою: 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна, 3, корпус 2.
Відгук надсилати за адресою: 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна, 3. Секретарю Спеціалізованої вченої ради.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького державного аграрного університету.
Автореферат розісланий 11.11.2002 р.
Секретар
Спеціалізованої вченої ради В.І. Янчук
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. В світлі сучасних реформ у аграрному секторі важливим завданням кормовиробництва є підвищення продуктивності, якості і еколого-біоенергетичної цінності кормових культур, а також вивчення факторів, що впливають на формування урожаю і його якість. Найбільший вплив мають рівень внесення органічних і мінеральних добрив та строки збирання кормових культур. Проте ці питання в умовах центрального Полісся вивчені не в повній мірі.
Недостатньо характеризується динаміка накопичення нітратів та важких металів в зеленій масі вико-вівсяної сумішки і кормових буряків та заготовлених з них кормів залежно від удобрення. Тому вивчення цих екологічних показників якості кормів є досить актуальним на сучасному етапі розвитку агропромислового комплексу. Крім цього в умовах енергетичної кризи не менш важливим є встановлення енергетичної доцільності, витрат коштів на технологічні заходи вирощування кормових культур, що і зумовило вибір теми дисертаційної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами. Тема досліджень є складовою частиною науково-дослідної роботи Державного агроекологічного університету (м. Житомир), що виконується в розділі Державної науково-технічної програми “Біоекологічні основи системи кормовиробництва в зоні Полісся України” за номером держреєстрації 0100U000083.
Мета і задачі дослідження. Мета роботи – встановити продуктивність вико-вівсяної сумішки і кормових буряків, якість і перетравність заготовлених з них кормів залежно від добрив в інтенсивній кормовій сівозміні центрального Полісся, а також строків збирання вико-вівсяної сумішки.
Для реалізації мети вирішувались наступні задачі:
? визначити урожайність вико-вівсяної сумішки і кормових буряків в інтенсивній кормовій сівозміні залежно від фази росту і добрив;
? оцінити залежність якості зеленої маси, силосу і сіна вико-вівсяної сумішки від фази росту і розвитку рослин;
? виявити вплив органічного та органо-мінерального удобрення на якість зеленого корму, силосу і сіна з вико-вівсяної сумішки і кормових буряків;
? встановити динаміку накопичення нітратів і важких металів у кормах з вико-вівсяної сумішки і кормових буряків залежно від фази росту і удобрення;
? встановити перетравність сухої речовини кормів із вико-вівсяної сумішки за фазами вегетації та кормових буряків в рубці жуйних тварин, як найбільш об'єктивного фактора оцінки їх якості;
? дати економічну та біоенергетичну оцінку кормів із вико-вівсяної сумішки та кормових буряків при вирощуванні їх в інтенсивній кормовій сівозміні.
Об'єкт дослідження – процес формування урожаю та кормової якості вико-вівсяної сумішки і кормових буряків залежно від добрив та фаз росту і розвитку.
Предмет дослідження – вико-вівсяна сумішка та кормові буряки, як натуральний корм, так і консервовані корми з них – сіно і силос.
Методи дослідження – польовий, який забезпечує в поєднанні з візуальними та фенологічними спостереженнями за ростом і розвитком вико-вівсяної сумішки та кормових буряків встановити їх урожайність залежно від удобрення;
- лабораторно-аналітичний – для визначення хімічного складу вегетативної маси рослин та заготовлених кормів - силосу і сіна;
- фізіологічний – для визначення перетравності сухої речовини зеленої маси, силосу, сіна, коренеплодів і гички в рубці великої рогатої худоби;
- математико-статистичний – для визначення вірогідності результатів дослідів та кореляційних залежностей;
- порівняльно-розрахунковий – для визначення економічної та біоенергетичної ефективності технологій вирощування вико-вівсяної сумішки і кормових буряків залежно від добрив.
Наукова новизна отриманих результатів. В агрокліматичних умовах центрального Полісся вперше визначена комплексна кормова оцінка якості кормів з вико-вівсяної сумішки і кормових буряків залежно від удобрення, фази росту і розвитку рослин. Встановлено рівнозначні показники вмісту нітратів і важких металів в урожаї вико-вівсяної сумішки, кормових буряків і кормах, виготовлених із них, від удобрення.
Отримані дані щодо динаміки перетравності сухої речовини зеленої маси, силосу і сіна вико-вівсяної сумішки, гички і силосу із гички кормових буряків в рубці великої рогатої худоби залежно від удобрення та фаз росту і розвитку рослин.
Дана біоенергетична і економічна оцінка виробництва кормів з вико-вівсяної сумішки і кормових буряків залежно від добрив.
Практичне значення отриманих результатів досліджень полягає в агроекологічному і зоотехнічному обгрунтуванні оптимального строку збирання кормових культур залежно від добрив з метою одержання високоякісних і екологічно безпечних кормів. Визначені шляхи застосування добрив при інтенсивному використанні орних земель і доведено, що витрати енергії на вирощування вико-вівсяної сумішки в умовах інтенсивної кормової сівозміни окуповуються за рахунок отриманої продукції в 7 разів, кормових буряків – у 2,4-2,9 рази, додаткові витрати на силосування гички кормових буряків - у 18 разів. Коефіцієнт енергетичної ефективності при виробництві силосу і сіна з вико-вівсяної сумішки складає 2,8-3,1.
Особистий внесок здобувача. Дисертант особисто виконав польові і лабораторні дослідження, опрацював наукові дані вітчизняної та світової літератури за темою дисертації, провів математичну обробку отриманих результатів. На основі отриманого експериментального матеріалу була підготовлена дисертація та сформульовані висновки.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались і обговорювались на міжнародній конференції “Бобовые культуры в современном сельском хозяйстве 1998 г., г. Новгород”; на міжнародній конференції “Проблеми радіоекології через 15 років після аварії на Чорнобильській АЕС”, 2001 р., м. Житомир”; на засіданнях Вченої ради зооінженерного факультету Державного агроекологічного університету (1997-1999 рр.); конференціях зооінженерного факультету, на засіданнях кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і кормовиробництва Державного агроекологічного університету (1997-1999 рр).
Публікації. Основні положення дисертації викладені в 5 статтях, 4 з яких опубліковано у фахових виданнях.
Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 123 сторінках машинописного тексту, включає 40 таблиць і 13 ілюстрацій. Складається із вступу, 6 розділів, висновків, пропозицій виробництву і додатків. Список використаних джерел охоплює 214 найменувань, 25 із них латиницею.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
У розділі наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених з питань вивчення факторів, що впливають на формування урожаю і якість кормів з вико-вівсяної сумішки і кормових буряків стосовно умов Полісся. Розглянуто питання процесу перетравності корму в організмі тварин. Доведено доцільність проведення комплексних досліджень з питань оцінки кормів з вико-вівсяної сумішки та кормових буряків залежно від удобрення.
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Грунтово-кліматичні умови центрального Полісся України. Клімат центрального Полісся помірно-континентальний з відносно теплим, вологим літом і м'якою зимою. За багаторічними даними середньорічна температура повітря складає 6,4-6,8 оС. Сума активних температур (вище 5 оС) складає 2300-2350 оС. Тривалість періоду з температурою вище 10 оС – 150-170 днів. Мінімальна температура повітря спостерігається у січні (-5,7 оС), а максимальна у липні (+18,9 оС). Середньомісячна температура квітня і травня за багаторічними даними відповідно складає 7,4 та 13,7 оС.
Метеорологічні умови в роки проведення досліджень. Температура повітря протягом вегетаційного періоду 1997 і 1998 рр., мало відрізнялася від середніх багаторічних даних. Ці роки відзначалися досить великою кількістю опадів у вегетаційний період. Найбільша кількість опадів випадала у червні і липні. В ці місяці, як в 1997, так і в 1998 р. кількість опадів майже вдвічі перевищувала норму. Такі умови сприяли наростанню вегетативної маси ранніх ярих культур, і зокрема вико-вівсяної сумішки, найбільш інтенсивний ріст якої відбувається саме у цей період. Порівняно з попередніми роками досліджень, період з травня по липень 1999 р. характеризувався вищими температурами повітря і значно меншою кількістю опадів. Сума їх за червень і липень склала 63 % від норми і була майже втричі меншою, ніж у 1997 і 1998 рр. У серпні 1999 р. сума опадів склала 165 % від норми і майже вдвічі перевищувала показники попередніх років. Така нерівномірність випадання опадів не сприяла наростанню фітомаси ранніх кормових культур, в яких на час інтенсивного природного зволоження грунту вегетаційний період вже закінчився. Достатня кількість опадів і досить висока температура повітря початку осені дозволили отримати високий урожай кормових буряків.
Методика досліджень. Польові дослідження проводились протягом 1997-1999 рр. в стаціонарному досліді інтенсивної кормової сівозміни в учбовому господарстві “Україна” Черняхівського району Житомирської області. Черняхівський район не відоситься до територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
У шарі (0-20 см) дерново-середньопідзолистого легкосуглинкового грунту містилося: гумусу - 1,03 %, рухомого фосфору (за Кірсановим) – 100, обмінного калію – 80 мг на 1 кг грунту, рН (сольове) - 4,9. Показники агрохімічного складу грунту є типовими для дерново-підзолистих легкосуглинкових грунтів, поширених на території Полісся.
Кормова сівозміна типова для господарств з розвиненим молочно-м'ясним скотарством, із таким чергуванням культур: 1) кормові буряки; 2) вико-вівсяна сумішка з підсівом конюшини і тимофіївки; 3) конюшина лучна + тимфіївка лучна першого року використання; 4) конюшина лучна + тимфіївка лучна другого року використання; 5) озиме жито на зелений корм + кукурудза на силос; 6) люпин на зелений корм; 7) озиме жито на зерно + післяжнивні капустяні (редька олійна).
Загальна площа сівозміни 3,0 га, кожне поле площею 0,46 га розділене на 2 частини, на одній з яких застосовувалися органічні добрива, а на іншій – органо-мінеральні.
Технологія вирощування кормових культур в сівозміні загальноприйнята для зони Полісся. Норма посіву кормових буряків (сорт Переможець) складала 4,5 кг/га, вики (сорт Білоцерківська-2) і вівса (сорт Скакун) – по 90 кг/га. При удобренні кормових буряків застосовувалося 70 т/га гною і поєднання 50 т/га гною з мінеральнеральними добривами - N60Р40К70.
Облікова площа ділянки - 50 м2. Повторність триразова, розміщення ділянок в дослідах системне.
Визначення урожаю, висоти та густоти рослин, ботанічного складу і забур'яненості посівів, відбір зразків для повного зоохімічного аналізу, визначення вмісту нітратів, мікроелементів та важких металів, а також виготовлення силосу і сіна проводили за фазами вегетації: вико-вівсяної сумішки – в період бутонізації вики і виходу в трубку вівса; на початку цвітіння вики і вівса; при повному цвітінні вики і вівса; кормових буряків – при досягненні технічної стиглості.
Хімічні аналізи кормів і грунту проводили за загальноприйнятими методиками.
Вміст мікроелементів і важких металів визначали методом атомно-абсорбційної спектрометрії.
Вихід кормових одиниць, обмінної енергії, сирого і перетравного протеїну розраховували за фактичними даними хімічного складу кормів.
Перетравність сухої речовини кормів у рубці визначали методом нейлонових мішечків.
Біоенергетичну ефективність технологій вирощування вико-вівсяної сумішки і кормових буряків визначали згідно “Методичних рекомендацій по біоенергетичній оцінці сівозмін і технологій вирощування кормових культур” (1989). Розрахунок економічної ефективності вирощування кормових культур проведено методом порівняння на основі технологічних карт.
Економічну ефективність технології вирощування вико-вівсяної сумішки і кормових буряків визначали розрахунковим методом за цінами 2001 р.
ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ПОСІВІВ ВИКО-ВІВСЯНОЇ СУМІШКИ І КОРМОВИХ БУРЯКІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ДОБРИВ
Формування вегетативної маси вико-вівсяної сумішки інтенсивно проходило від фази бутонізації вики і виходу в трубку вівса до повного цвітіння їх.
В період онтогенезу рослин злаковий і бобовий компоненти утворювали майже вирівняний травостій, в якому активно проходив процес фотосинтезу і нагромадження вегетативної маси. Рослини вівса, дещо нижчі під час виходу в трубку (36 см при органічному і 43 – при о ргано-мінеральному удобренні), на початку цвітіння перевершували рослини вики (63-68 см), і в період повного цвітіння висота рослин вівса складала 85 см при органічному і 88 см при органо-мінеральному удобренні.
Урожайність вико-вівсяної сумішки значно змінювалась залежно від погодних умов, що в першу чергу пов'язано з різною забезпеченістю рослин вологою протягом вегетаційного періоду. Нестабільне і недостатнє зволоження вико-вівсяної сумішки протягом періоду вегетації в 1999 р. призвело до значного зниження урожайності зеленої маси порівняно з попередніми роками. Від фази бутонізації до повного цвітіння вики вихід сухої маси з 1 га збільшився лише на 0,6 т/га як при органічному удобренні, так і при органо-мінеральному, коли у достатньо зволожені 1997 - 1998 рр. приріст урожаю за цей період склав 4,9 – 4,8 та 5,7 – 4,9 т/га відповідно.
Вивчення забур'яненості посівів вико-вівсяної сумішки показало, що внесення якісних органічних добрив сприяє забезпеченню чистоти зеленого корму. Так, в період від початку до повного цвітіння вики забур'яненість травостою складала 7,3 – 7,9 % при органічному удобренні і 10,4– 11,9 % при органо-мінеральному.
Таблиця 1
Вихід сухої маси вико-вівсяної сумішки залежно від
строків збирання та удобрення, т/га
Фаза росту і розвитку вики 1997 р. 1998 р. 1999 р. Середнє
Органічне удобрення
Бутонізація Початок цвітіння Повне цвітіння 2,82 4,79 7,70 2,52 4,49 8,23 1,87 2,10 2,46 2,40 3,79 6,13
Органо-мінеральне удобрення
Бутонізація Початок цвітіння Повне цвітіння 2,98 5,41 7,77 3,33 4,19 8,27 2,09 2,27 2,69 2,80 3,96 6,24
НІР05, т/га 1,57 0,54 0,16
Дослідженнями встановлено також, що органічні і мінеральні добрива по-різному впливають на продуктивність і структуру урожаю кормових буряків. Урожайність коренеплодів з листям при органічному удобренні в середньому за три роки складала 64,3, а при органо-мінеральному – 66,3 т/га, що на 3 % більше, проте ця різниця не вірогідна (р>0,05). Урожайність кормових буряків за роками також не мала вірогідної різниці при застосуванні органічних і органо-мінеральних добрив.
Погодні умови 1999 р. сприяли отриманню найвищої урожайності кормових буряків порівняно з попередніми роками. В 1997 р. отримано 40,1 т/га при органічному удобренні і 43,7 при органо-мінеральному, в 1998 – відповідно 46,9 і 50,6 т/га, тоді як в 1999 р. ці показники склали 105 т/га. Органічне і органо-мінеральне добриво однаково впливало на урожайність коренеплодів. В середньому за три роки отримано 49,6 т/га при органічному удобренні і 49,8 - при органо-мінеральному, а гички відповідно 14,7 і 16,6 т/га.
Не було великих розходжень і по вмісту сухої речовини у рослинах кормових буряків. При органічному удобренні він у коренеплодах в середньому за три роки становив 16,7, а при органо-мінеральному – 17,2 %, у листі відповідно 12,4 та 12,9 %. За рахунок різниці у співвідношенні надземної і підземної частин рослини, вміст сухої речовини в цілій рослині кормових буряків склав 15,7 % при органічному і 16,1 % при органо-мінеральному удобренні.
Вихід її з коренеплодів кормових буряків в середньому за три роки при органічному удобренні складав 7,5 а при органо-мінеральному – 7,8 т/га, а з гички відповідно 1,7 і 2,0 т/га. Загальний вихід сухої речовини кормових буряків складав 9,2 т/га при органічному удобренні і 9,8 т/га при органо-мінеральному, що на 4,0 % більше (р>0,05).
ЗООТЕХНІЧНА ОЦІНКА І ПОЖИВНІСТЬ КОРМІВ ІЗ ВИКО-ВІВСЯНОЇ СУМІШКИ ЗА ФАЗАМИ ВЕГЕТАЦІЇ ТА КОРМОВИХ БУРЯКІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ДОБРИВ
Вміст поживних речовин у вико-вівсяній сумішці значною мірою залежав від фази росту і розвитку рослин. Найбільше змінювався вміст протеїну, клітковини та жиру (табл. 2).
Таблиця 2
Хімічний склад зеленої маси вико-вівсяної сумішки,
% у абсолютно сухій речовині (середнє 1997-1999 рр.)
Показники Органічне удобрення Органо-мінеральне удобрення
фази вегетації
бутоні-зація початок цвітіння повне цвітіння бутоні-зація початок цвітіння повне цвітіння
Сирий протеїн Перетравний протеїн Сира клітковина Сирий жир БЕР Цукор Крохмаль Сира зола 13,0 7,3 30,3 5,7 43,9 7,5 2,5 7,1 11,3 5,9 37,9 3,5 40,5 9,5 2,8 6,8 8,5 3,7 42,2 2,2 40,7 11,6 3,0 6,6 13,5 7,7 28,8 5,7 44,6 6,1 2,5 7,3 11,0 5,6 38,8 3,5 39,7 9,2 2,7 7,1 8,0 3,5 41,9 2,2 41,3 10,9 2,8 6,5
Вміст сирого протеїну найвищим був у фазу бутонізації (13,0-13,5 %) як при органічному, так і при органо-мінеральному удобренні, із поступовим зменшенням – до фази повного цвітіння, де цей показник складав 8,5-8,0 %. Істотної різниці вмісту сирого протеїну залежно від удобрення не встановлено.
Вміст перетравного протеїну від фази бутонізації вики і виходу в трубку вівса до фази повного цвітіння вики і вівса зменшувався майже вдвічі при застосуванні як органічних, так і органо-мінеральних добрив.
Вміст сирої клітковини від фази бутонізації вики і виходу в трубку вівса підвищувався з 30,3 до 42,2 % у фазу повного цвітіння при органічному удобренні і відповідно з 28,8 до 41,9 % при органо-мінеральному. Залежності вмісту клітковини у зеленій масі від удобрення не встановлено.
Вміст сирого жиру від фази бутонізації до повного цвітіння знижувався з 5,7 до 2,1 % при органічному удобренні і з 5,7 до 2,2 % при органо-мінеральному, тобто майже втричі.
У зеленій масі, вирощеній при органічному і органо-мінеральному удобренні, вміст БЕР відрізнявся незначно.
Вміст цукру по мірі проходження фаз росту і розвитку істотно підвищувався і складав у фазі бутонізації 7,5% при органічному удобренні та 6,1% - при органо-мінеральному. В фазу повного цвітіння вики ці показники зростали відповідно до 11,6% і 10,9%.
Вміст крохмалю в сухій речовині зеленої маси вико-вівсяної сумішки залежно від фаз росту і розвитку змінювався незначно і складав у фазі бутонізації вики 2,5%, а фазі повного цвітіння 2,8 і 3,0%.
По мірі старіння рослин вміст сирої золи зменшувався з 7,1-7,3 у фазу бутонізації до 6,5-6,6 % у фазу повного цвітіння вики і вівса при застосуванні органічних і органо-мінеральних добрив. Вміст кальцію, магнію, калію і фосфору у зеленій масі вико-вівсяної сумішки не мав вірогідної різниці при застосуванні органічних і органо-мінеральних добрив.
Вміст кормових одиниць в 1 кг сухої речовини від бутонізації вики до повного цвітіння її зменшувався з 0,9 до 0,8 при застосуванні органічних і органо-мінеральних добрив.
Хімічний склад і поживна цінність силосу і сіна з вико-вівсяної сумішки, вирощеної при застосуванні органічного і органо-мінерального удобрення, практично не відрізнялися, а більше залежали від фази вегетації.
Хімічний склад коренеплодів і листя кормових буряків значною мірою залежав від удобрення (табл. 3).
Внесення гною 70 т/га в порівнянні з внесенням 50 т/га гною + N60Р40К70 сприяло меншому вмісту сирого протеїну в коренеплодах на 2,8%, та більшому вмісту його в листі на 0,9%. В рослині кормового буряка вміст сирого протеїну при внесенні органічного добрива складав 9,1%, органо-мінерального – 11,1%.
Аналогічна картина спостерігалась і за вмістом перетравного протеїну. У коренеплодах, вирощених при органо-мінеральному удобренні, його містилося в 1,7 рази більше, ніж при органічному. На вміст перетравного протеїну у листі кормових буряків вид удобрення практично не впливав.
Таблиця 3
Хімічний склад кормових буряків,
% у абсолютно сухій речовині (середнє 1997-1999 рр.)
Показники Органічне добриво Органо-мінеральне добриво
корене плоди листя цілі рослини корене плоди листя цілі рослини
Сирий протеїн Перетравний протеїн Сира клітковина Сирий жир БЕР Цукор Крохмаль Сира зола 7,7 3,0 11,7 2,9 68,7 59,8 2,8 9,0 13,8 16,1 16,1 6,2 44,7 13,8 1,6 19,2 9,1 6,0 12,7 3,2 63,7 49,2 2,5 11,4 10,5 5,2 12,4 3,5 64,2 58,9 2,7 9,4 12,9 16,0 16,0 6,3 44,2 1,6 1,6 20,6 11,1 7,9 13,3 4,2 59,2 47,7 2,4 12,2
Вміст сирої клітковини у рослинах кормових буряків при застосуванні органічних і органо-мінеральних добрив значної різниці не мав.
Вміст жиру був вищим при органо-мінеральному удобренні як у коренеплодах (в 1,2 рази), так і в цілих рослинах (в 1,3 рази), проте різниця ця не вірогідна.
При органічному і органо-мінеральному удобренні отримано майже однакові показники вмісту БЕР.
Вміст цукру в абсолютно сухій речовині коренеплодів не мав вірогідної різниці про органічному і органо-мінеральному удобренні (59,6-58,9 %). Значно менша його кількість містилася у листі буряків (13,8-14,4%). Вміст крохмалю у рослинах кормових буряків, вирощених при органічному і органо-мінеральному удобренні був майже однаковим – 2,8-2,7% у коренеплодах і 1,6 % у листі.
Вид удобрення вірогідно не впливав на вміст сирої золи у рослинах кормових буряків, причому вміст її у коренеплодах був удвічі меншим, ніж у листі.
Вміст кормових одиниць у сухій речовині кормових буряків практично не залежав від виду удобрення і складав 1,4-1,5 у коренеплодах і 1,0 у листі.
Дані наших досліджень свідчать, що коренеплоди, вирощені як при органічному, так і при органо-мінеральному удобренні, містять значно більшу кількість сухої речовини, золи, цукру і крохмалю, ніж листя і поступаються йому вмістом жиру. Проте вихід поживних речовин в цілому з коренеплодами складає 84 %, а з листям - 16 %, що потребує бережного відношення до гички як до кормового засобу. Як при органічному, так і при органо-мінеральному удобренні листя кормових буряків містило більшу кількість кальцію – 0,2 % і магнію – 0,06-0,08 % при вмісті його у підземній частині 0,03 %. Не виявлено суттєвих відмінностей у нагромадженні надземною і підземною частинами кормових буряків калію і фосфору. Силос із гички кормових буряків, вирощених при органічному удобренні, за хімічним складом практично не відрізнявся від силосу, виготовленого з гички буряків, вирощених при органо-мінеральному удобренні.
Результати дослідження перетравності зеленої маси вико-вівсяної сумішки в рубці бичків свідчать, що при органічному удобренні за три години перетравлювалося 29,6 % сухої речовини сумішки в фазу бутонізації, а при органо-мінеральному 27,8 %, тобто на 1,7 % менше. По мірі збільшення часу перебування корму в рубці збільшувався відсоток перетравлення і через 24 години експозиції корму цей показник складав 65,2 - 63,0 %.
Таблиця 4
Перетравність сухої речовини зеленої маси
вико-вівсяної сумішки в рубці великої рогатої худоби, %
Експо-зиція в рубці, годин Бутонізація вики Початок цвітіння Повне цвітіння
орга-нічне удоб-рення органо-міне- ральне орга-нічне удоб-рення органо-міне- ральне орга-нічне удоб-рення органо-міне- ральне
Зелена маса
3 6 12 24 29,57 35,84 42,93 65,15 27,81 33,75 40,66 63,06 25,47 31,76 40,20 55,74 24,26 29,07 38,24 54,37 20,58 26,17 37,38 51,93 19,11 25,01 35,39 49,22
Силос
3 6 12 24 33,64 37,06 42,66 46,88 30,85 34,65 41,46 44,55 24,20 31,03 38,49 41,28 23,53 30,01 37,62 40,11 22,42 28,34 34,33 36,07 18,74 24,62 31,85 34,50
Сіно
3 6 12 24 25,70 29,70 37,92 40,89 24,40 28,32 33,26 36,24 21,35 22,69 27,18 37,67 20,69 21,78 25,55 34,52 18,40 19,94 27,73 32,66 16,46 17,75 22,45 29,47
У фазу початку цвітіння вики і вівса перетравність сухої речовини зеленої маси за три години зменшувалася на 4,1 % порівняно з фазою бутонізації, а далі з часом перебування корму в рубці збільшувалася і за 24 години цей
показник був вірогідно меншим на 9,4 % і складав 55,7 % при органічному удобренні. При органо-мінеральному удобренні ці показники практично не відрізнялися від показників при органічному удобренні у всі проміжки часу перебування корму в рубці.
Зелена маса, вирощена при органічному удобренні і зібрана у фазу повного цвітіння, за три години мала перетравність сухої речовини 20,6 %, а далі збільшуючись досягала за 24 години показника тільки 51,9 %, що на 13,2 % вірогідно менше порівняно з фазою бутонізації.
Показники перетравності сухої речовини травосумішки, вирощеної при органо-мінеральному удобренні практично не відрізнялись від показників перетравності при органічному удобренні.
Таким чином, дані досліджень показують, що з часом перебування зеленої маси в рубці перетравність її збільшується, незалежно від фази вегетації і удобрення. Але на показник збільшення загальної перетравності впливає фаза вегетації рослин і умови їх вирощування.
Перетравлення сухої речовини силосу з вико-вівсяної сумішки в рубці великої рогатої худоби залежало перш за все від часу перебування цього корму в рубці.
Спостерігалася тенденція до збільшення перетравності сухої речовини залежно від тривалості експозиції незалежно від фази збирання і удобрення вихідної сировини. Виявлено також значний вплив фази вегетації та добрив на перетравність сухої речовини силосу.
Так, по мірі старіння рослин сумішки, перетравність її вірогідно знижувалася при застосуванні як органічних, так і органо-мінеральних добрив. Удобрення вірогідно впливав лише на початку перебування корму в рубці, за перші три години експозиції показники перетравності при органічному удобренні були вищими у всі три фази. При експозиції 24 години вірогідної різниці не виявлено.
Сухої речовини сіна за перші три години при органічному удобренні перетравлювалося на 1,3 % менше, ніж при органо-мінеральному. По мірі збільшення часу перебування корму у рубці бичків показник перетравності сухої речовини поступово зростав і за 24 години експозиції складав 40,9 % при органічному удобренні і 36,2 % при органо-мінеральному. Перетравність сіна, виготовленого з сумішки на початку цвітіння вики і вівса, була значно нижчою, ніж у фазу бутонізації протягом всього часу перебування цього корму в рубці.
У наших дослідженнях коренеплоди кормових буряків мали досить високу перетравність. Так, за перші три години перебування коренеплодів у рубці бичків перетравлювалося 65,0 % сухої речовини при органічному удобренні і 63,0 – при органо-мінеральному.
З часом перебування корму у рубці перетравність сухої речовини зростала, і при експозиції 24 години цей показник складав відповідно 92,4-91,5%.
Вид удобрення вірогідно не впливав на перетравність сухої речовини коренеплодів кормових буряків в рубці бичків.
Перетравність у рубці бичків сухої речовини гички кормових буряків із збільшенням часу перебування корму у рубці збільшувалася. Проте це зростання було неоднаковим і залежало від удобрення. Так, при органічному удобренні руйнувалося від 57,4 за три години до 72,2 % сухої речовини за 24 години експозиції корму в рубці, тоді як при органо-мінеральному удобренні ці показники були вірогідно нижчими – 55,7 і 71,6 %.
Перетравність сухої речовини силосу з гички кормових буряків значною мірою залежала від виду удобрення. За перші три години експозиції корму у рубці перетравлювалося 24,5 % сухої речовини при органічному удобренні і 23,6 % при органо-мінеральному, що на 0,9 % вірогідно менше. Протягом послідуючого часу ця тенденція зберігалася, а показники перетравності зростали і при експозиції 24 години складали 66,7 % при органічному удобренні і 65,3 % при органо-мінеральному, що на 1,4 % вірогідно менше.
| 
