|
Херсонський державний аграрний університет
Нечипоренко Валентина Володимирівна
УДК 636.39/03.082.265
Продуктивні та біологічні особливості
кіз зааненської породи різних генотипів
в умовах ПІВНІчно-східного регіону України
06.02.01 – розведення та селекція тварин
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Херсон - 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.
Захист дисертації відбудеться “_27_”_квітня_ 2004 року о __10__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті за адресою: 73006 Херсон – 6, вул.. Р. Люксембург, 23, головний навчальний корпус
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: Херсон – 6, вул.. Р. Люксембург, 23, головний навчальний корпус
Автореферат розісланий “_26_”_березня 2004 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.Д. Карапуз
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Зааненська порода кіз є видатною породою молочного напрямку продуктивності. Тварини даної породи мають дуже високий рейтинг популярності в багатьох країнах світу і використовуються як з метою одержання від них високоцінного продукту харчування - молока і виготовленого з нього сирів, йогурту, так і для поліпшення місцевого низькопродуктивного поголів'я кіз (Денієв Х.Д., 1997; Шевченко М., 1998; Зотєєв В.С., Портнова А.И., 1997, 1999; Єрмаков В.В. та ін., 1999, 2000).
У зв’язку з цим важливого значення у козівництві набуває розробка ефективних методичних та організаційних підходів щодо прискореного удосконалення місцевих грубововняних порід кіз. Тому, назріла необхідність у вивченні росту і розвитку тварин, кількісних і якісних показників молока, взаємозв’язку їх з інтер’єром та обґрунтування використання чистопородних плідників зааненської породи в процесі акліматизації. Це має велике практичне значення і визначає актуальність теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконані у відповідності з тематичним планом науково-дослідних робіт Сумського національного аграрного університету. Робота є одним із підрозділів наукової тематики кафедри технології виробництва продукції тваринництва (номер державної реєстрації 0199U001622).
Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчення закономірності формування продуктивних та біологічних якостей чистопородних зааненських, місцевих та помісних кіз в умовах північно-східного регіону України.
У зв’язку з цим були поставлені наступні завдання:
- порівняти ріст та розвиток чистопородних і помісних тварин;
- встановити в процесі акліматизації деякі інтер’єрні показники у кіз зааненської породи, місцевих грубововняних та їх помісей;
- вивчити молочну продуктивність, біохімічний склад молока та жиру у кіз різних генотипів;
- встановити взаємозв’язок між промірами вим’я та дійок з молочною продуктивністю;
- вивчити відтворювальну здатність чистопородних кіз зааненської породи та помісей з місцевою грубововняною;
- визначити якісні показники м’яса піддослідних тварин;
- розрахувати економічну ефективність використання чистопородних плідників зааненської породи при схрещуванні з матками місцевої грубововняної породи.
Об’єкт дослідження. Чистопородні тварини зааненської породи, місцеві грубововняні і помісі 1 покоління - місцева грубововняна х зааненська від народження до 24-місячного віку.
Предмет дослідження. Продуктивні та біологічні якості кіз зааненської породи, місцевих грубововняних та їх помісей першого покоління.
Методи дослідження. Зоотехнічні - визначення живої маси, взяття лінійних промірів тіла, індексів будови тіла, відтворювальна здатність кіз; морфологічні - проміри вим’я та дійок; біологічні - вивчення кількісних і якісних показників молока, вміст амінокислот в ньому, жирнокислотний склад молочних ліпідів, біохімічні показники крові; методи математичної статистики - визначення середніх величин, їх похибки та взаємозв’язок між показниками за методиками М.О. Плохинського (1969) та Є.К. Меркур’євої (1970).
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведено комплексні наукові дослідження і доведена можливість підвищення генетичного та продуктивного потенціалу місцевої грубововняної породи кіз на основі розробленої програми з використанням зааненської породи.
Разом з визначенням екстер’єрних ознак, молочної продуктивності вперше проведено оцінку якісних і біохімічних показників молока та жиру, конверсії поживних речовин корму в молоко кіз зааненської породи різних поєднань генотипів в умовах північно-східного регіону України.
Розроблений спосіб визначення молочної продуктивності кіз шляхом разової оцінки розміру їх вим’я та дійок за промірами.
Автором детально вивчено забійні якості козлів різного походження, морфологічний і хімічний склад туші, визначено коефіцієнти конверсії протеїну кормів у білок м’яса.
Практичне значення роботи. Результати досліджень мають важливе значення для розробки практичних питань раціонального використання чистопородних плідників зааненської породи.
Дослідження підтвердили можливість додатково отримати 139 кг молока у помісних кіз за рахунок залучення генетичного потенціалу чистопородної зааненської породи. Матеріали наукових досліджень можуть використовуватись в навчальному процесі на біолого-технологічному, ветеринарному та економічному факультетах.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом розроблено методику досліджень, організовано і проведено науково-виробничі та лабораторні дослідження, зібрано первинні дані, статистично проаналізовано, описано й узагальнено результати, сформовано висновки.
Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень доповідались і отримали позитивну оцінку на:
- -наукових конференціях Сумського національного аграрного університету (1999-2003);
- -науковій конференції “Проблемы отрасли овцеводства и перспективы ее развития в Среднем Поволжье” (г. Пенза, 2001);
- -міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 150-річчю Харківської державної зооветеринарної академії (м. Харків, 2001);
- -міжнародній науково-практичній конференції “Научно-прикладные аспекты состояния и перспективы развития животноводства и ветеринарной медицины” (г. Курск, 2001);
- -міжнародній науково-практичній конференції „Перспективи розвитку скотарства у третьому тисячолітті”(м. Суми, 2002);
- -міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів „Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів, 2002).
Публікації. Матеріали дисертаційної роботи опубліковано у 5 друкованих працях фахових видань, що входять до переліку ВАК України.
Структура та об’єм роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури, матеріалу і методик, результатів власних досліджень, їх аналізу і узагальнення, висновків, списку використаних джерел літератури та додатків. Дисертація викладена на 107 сторінках тексту комп’ютерного набору, вміщує 48 таблиць, 4 рисунки і 15 додатків.
Список використаної літератури налічує 186 найменувань, в тому числі 32 іноземних.
Матеріал і методики досліджень
Експериментальні дослідження за темою дисертації проведено в умовах Конотопського племоб’єднання Сумської області, кафедри технології виробництва продукції тваринництва Сумського національного аграрного університету в період з 1999 по 2003 роки згідно схеми дослідження.
Об’єктом досліджень були чистопородні козли і кози зааненської породи, місцевої грубововняної породи і помісі першого покоління (зааненська х грубововняна). Тварини утримувались у відповідності з розпорядком дня, прийнятим у господарстві, і при огляді ветеринарним лікарем були клінічно здорові.
Типові раціони тварин мали однаковий набір кормів, балансувались згідно деталізованих норм (Калашніков А.П. та ін., 1985).
Контроль за ростом і розвитком тварин проведено шляхом індивідуального зважування щомісяця до 6-місячного віку та в 2-річному віці. На підставі окремих зважувань розраховувались добові і відносні прирости живої маси.
Екстер’єрні особливості вивчались після взяття промірів з подальшим розрахунком індексів будови тіла.
Молочну продуктивність кіз вивчалась за результатами контрольних доїнь протягом трьох разів на місяць. Молозиво досліджувалось щоденно протягом 10 діб. Середні проби молока від 10 козематок з кожної групи, аналізувались за основними показниками в міжкафедральній лабораторії біолого-технологічного факультету Сумського НАУ.
Амінокислотний склад молока піддослідних груп кіз визначався за методом іонообмінної рідинно-колоночної хроматографії на автоматичному
аналізаторі амінокислот Т 339. Жирнокислотний склад молочних ліпідів піддослідних кіз визначався методом газорідинної хроматографії.
Конверсія поживних речовин корму в молоко кіз визначалась згідно методики ВАСГНІЛ (1983).
Вивчення якості шкіряно-волосяного покриву проводилося за методикою Арзуманяна Є.А. (1957).
У віці 6 і 24 місяців тварин-аналогів з кожної групи вивчались клінічні і біохімічні показники крові.
Оцінка морфологічних ознак вимені і дійок проводилася шляхом виміру на 30 день лактації (до і після ручного доїння) восьми основних промірів з правої сторони у визначених точках, використовуючи мірну стрічку, циркуль і штангенциркуль.
Молочність козематок з використанням основних промірів вимені і дійок визначалась за розробленим нами індексом.
М’ясну продуктивність вивчено шляхом контрольного забою трьох козлів з кожної групи у віці 24 місяців за методикою ВНДІМС (1984). Хімічний склад м’яса та коефіцієнт м’ясності, вихід основних поживних речовин і конверсію протеїну корму в харчовий білок туші визначався за методикою ВАСГНІЛ (1982).
Економічна ефективність одержання молочної продуктивності тварин різних генотипів визначалась за загальноприйнятою методикою (ВАСГНІЛ, 1980)
Обчислення популяційно-генетичних параметрів виконувалось за загальноприйнятими методиками (Плохинський М.О., 1969; Меркур’єва Є.К., 1970).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Ріст і розвиток молодняка кіз зааненської породи різних генотипів. Вивченню росту і розвитку молодняка зааненської породи кіз присвячена незначна кількість робіт, майже немає даних про їх помісей з місцевими грубововняними козами. Зміна живої маси піддослідних тварин наведена в таблиці 1.
Козлики та кізочки зааненської породи в усі вікові періоди за живою масою статистично вірогідно перевищують місцевих грубововняних кіз (Р>0,999) і помісей (Р>0,95... 0,999).
Помісні козлики і кізочки (за виключенням при народженні), також статистично вірогідно (Р>0,95 ... 0,999) перевершують місцевих аналогів. За 6 місяців жива маса збільшилась у місцевих козликів у 6,9 рази, у кізочок – у 7,4 рази, у помісних та зааненських – у 7,3 та 7,7; 7,5 та 7,9 разів відповідно.
Найбільшою інтенсивністю росту відрізняються чистопородні козлики і кізочки зааненської породи, у яких середньодобовий приріст за період вирощування від народження до 6 місяців склав 127,3 та 111,1 г, що на 20,4 та 12,7 г вище, ніж у помісного молодняка і на 34,6 та 25,6 – у грубововняних
1. Динаміка живої маси зааненської породи кіз та її помісей, кг ( +S )
аналогів. Відносна швидкість росту маси від народження до 6-місячного віку найвища у піддослідного молодняка зааненської породи - 152,9 – 155,0% при 149,4 – 152,5 – у місцевих козликів і кізочок. У помісних ровесників вона склала 151,5 – 154,2 відсотка.
Аналіз результатів вимірювання статей будови тіла та індексів піддослідних тварин свідчить, що чистопородний зааненський молодняк з високою вірогідністю перевищує помісних і місцевих грубововняних одноліток (P>0,95…0,999).
Жива маса дорослих тварин. У віці 24 місяців різниця за живою масою у козлів та кіз між I і III групами склала – 17,8 кг (P>0,999) і 7,4 кг (P>0,999), I і II – 8,6 кг (P>0,999) і 2,8 кг (P>0,999). Встановлено, що в цьому віці взаємозв’язок “жива маса х молочна продуктивність” по групах піддослідних тварин становив 0,249+0,188; 0,276+0,169 і 0,334+0,154* відповідно.
Основні проміри та індекси будови тіла свідчать про задовільну акліматизаційну здатність в умовах північно-східного регіону України тварин зааненської породи як рогатих, так і безрогих при відповідних умовах годівлі і утримання.
Молочна продуктивність кіз. Порівняння молочної продуктивності кіз зааненської породи різних генотипів (табл. 2) показали перевагу чистопородних тварин над місцевими аналогами за лактацію на 399 кг (P>0,999) і помісями – на 260 кг (P>0,999). Різниця за надоями між першою та другою групами склала 139 кг (P>0,999) на користь помісей.
2. Молочна продуктивність, хімічний склад та конверсія поживних речовин корму в молоко кіз зааненської породи різних генотипів, ( +S )
Молочна продуктивність кіз залежить від рівня годівлі та використання тваринами поживних речовин корму. Коефіцієнт використання кормів у чистопородних кіз зааненської породи склав 36,85%. Це на 12,55 та 19,81 % краще, ніж у помісей і місцевих аналогів. У подальших дослідженнях доцільно вивчати економічну ефективність конверсії поживних речовин корму у кіз, враховуючи їх генотип.
Хімічний склад молока кіз. Склад молока свідчить про наявність різниці між групами піддослідних тварин.
За вмістом жиру в молоці грубововняні кози переважають аналогів чистопородної зааненської породи і їх помісей (0,07-0,19%), однак різниця статистично невірогідна.
У молоці місцевих грубововняних кіз кількість білка також більше, ніж у чистопородних на 0,17% (P>0,999) і помісей – на 0,09% (P>0,99).
Молочний цукор для організму є джерелом енергії. В наших дослідженнях статистично вірогідна різниця за кількістю молочного цукру була між тваринами I і III груп (P>0,99). Пріоритет за цим показником у місцевої грубововняної породи.
За рахунок високого вмісту жиру, білка і молочного цукру в молоці місцевих грубововняних кіз кількість сухої речовини на 0,37% вище у порівнянні з помісями і на 0,72% - з чистопородними зааненськими козами.
Ґрунтуючись на результатах досліджень можна зробити висновок про доцільність подальшої роботи по підвищенню молочної продуктивності місцевих грубововняних кіз методом міжпородного схрещування з чистопородними козлами зааненської породи як рогатих, так і безрогих. Необхідно здійснювати і чистопородне розведення їх в умовах північно-східного регіону України.
Цей висновок підтверджується однофакторним дисперсійним аналізом впливу породи на молочну продуктивність, вміст жиру, білка і молочного цукру в молоці.
Чим більша залежність змінних показників (надій, жир, білок, молочний цукор) від даного фактору (генетичний вклад породи), тим більша частина загальної варіанси комплексу припадає на факторіальну, отже тим більший і показник сили впливу. У першу чергу це стосується молочної продуктивності (P>0,999), вмісту білка (P>0,999) і молочного цукру в молоці (P>0,95). На вміст жиру в молоці сила впливу породи невірогідна.
Такий аналіз ознак господарського значення, необхідний для керування формоутворювальними процесами, що здійснюються в популяціях свійських тварин.
Жирнокислотний склад молочних ліпідів. В таблиці 3 наведено середні значення, насичених і ненасичених кислот у молоці кіз зааненської породи різних генотипів.
3. Співвідношення насичених і ненасичених жирних кислот
у молоці кіз зааненської породи різних генотипів, %
Найбільша частка в насичених кислотах належить пальмітиновій (25,52 – 30,44), стеариновій (11,20 – 13,43) і мірістіновій (8,54 – 10,51) кислотам.
З ненасичених жирних кислот у молочному жирі найбільшу частку складають олеїнова (23,18 – 31,81), лінолева (2,80 – 3,81) і пальмітолеінова (1,05 – 1,07).
Вміст лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот, що вважаються незамінними жирними кислотами, було зафіксовано найменшим у молоці кіз першої групи – 3,79, а найбільшим – у кіз третьої групи – 4,46.
Амінокислотний склад молока. За результатами аналізу збірного молока кіз зааненської породи різних генотипів встановлено, що в білках молока місцевих кіз вміст незамінних амінокислот був дещо вищий у порівнянні з помісними та чистопородними аналогами (табл. 4).
Одним із показників, який характеризує поживну цінність молока, є амінокислотний індекс. Він відображає співвідношення незамінних амінокислот
4. Амінокислотний склад молока, г в 100 мл
до замінних. Чим вище цей індекс, тим повноцінніше молоко. Пріоритет за цим показником за чистопородними козами зааненської породи в порівнянні з місцевими грубововняними аналогами.
Морфологічні ознаки вимені кіз зааненської породи. Зручним методом характеристики розвитку вимені є вимір його в сполученні з візуальною оцінкою (табл. 5).
За промірами вимені козематок встановлена статистично вірогідна різниця (P>0,999) між чистопородними тваринами зааненської породи і місцевими грубововняними аналогами. Помісні тварини також мають пріоритет перед місцевими тваринами (P>0,95…0,999).
Важливе значення мають дані про розміри дійок і відстань між ними. Різниця за цим проміром між тваринами першої і третьої груп склала 4,7 см (P>0,999), першою і другою – 1,8 см (P>0,95). За діаметром дійок у основі різниця несуттєва.
Для одержання об’єктивної оцінки молочності козематок на підставі основних промірів вимені і дійок нами розроблено індекс, який є умовним
5. Проміри вимені і дійок козематок зааненської породи різних генотипів,  +S
| 
