|
ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
НАЗАРЕВИЧ ЮРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
УДК 636.47:636.082.2
ПРОДУКТИВНІ І ВІДТВОРНІ ЯКОСТІ СВИНЕЙ НОВОГО ЗАВОДСЬКОГО ТИПУ “ДНІПРОВСЬКИЙ” В ЧИСТОПОРОДНОМУ РОЗВЕДЕННІ І ПОРОДНО-ЛІНІЙНІЙ ГІБРИДИЗАЦІЇ
06.02.01 – Розведення та селекція тварин
Автореферат дисертації на здобуття наукового
ступеня кандидата сільськогосподарських наук
Херсон – 2001
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті Міністерство аграрної політики України.
Науковий керівник – кандидат сільськогосподарських наук, доцент Пелих Віктор Григорович
Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедри технологій переробки та зберігання сільськогосподарської продукції
Офіційний опонент - доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент УААН, професор
Березовський Микола Давидович,
Інститут свинарства УААН,
завідувач відділу розведення та генетики
Офіційний опонент - кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри генетики та розведення с.-г. тварин
Лісний Віктор Анатолійович,
Херсонський державний аграрний університет
Провідна установа - Дніпропетровський державний аграрний університет, кафедра генетики та розведення сільськогосподарських тварин Міністерство аграрної політики України, м.Дніпропетровськ.
Захист дисертації відбудеться 28.12.2001 р. о14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті (73006 Херсон, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус, ауд.118).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006 Херсон, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус.
Автореферат розісланий 26.11.2001 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Карапуз В.Д.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Актуальність теми. Вченими селекціонерами і практиками племінних господарств України за останні роки створено перспективний генофонд свиней з підвищеними репродуктивними і мўясними якостями. До них відносяться дві породи свиней (українська і полтавська мўясна), три внутрішньопородних типи в великій білій породі та червоно-пояса спеціалізована лінія свиней полтавської селекції з високими показниками відгодівельних і м'ясних якостей молодняку (Рибалко В.П., 1999; Баньковський Б.В., Березовський М.Д., Медведєв В.О., 1996). Створені генотипи в оптимальних умовах годівлі і утримання забезпечують високі показники середньодобових приростів, віку досягнення живої маси 100 кг та зниження витрат кормів на одиницю приросту. Але до останнього часу їх оцінка та випробування здійснювались переважно при чистопородному розведенні, тому актуальним є вивчення ефективності їх використання як батьківських, так і материнських форм в двох і трьохпородних варіантах гібридизації. Поряд з цим недостатньо вивчені біологічні відмінності тварин в енергії росту, виході м'ясної продукції, фізико-хімічних властивостей мўяса і сала. Актуальними також є дослідження закономірностей індивідуального росту тварин в онтогенезі та можливості використання інтер'єрних показників для прогнозування основних показників продуктивності.
Виникла необхідність в комплексному вивченні господарсько-корисних ознак свиней нових генотипів при чистопородному розведенні і гібридизації, встановлення їх комбінаційної здатності. Виходячи з цього, слід вважати актуальними дослідження, які спрямовані на порівняльне вивчення репродуктивних, відгодівельних і м'ясних якостей нових заводських типів свиней, встановлення ефективності використання плідників спеціалізованих м'ясних порід в різних варіантах двох і трьохпородної гібридизації.
Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Робота проводилась згідно плану науково-дослідних робіт Херсонського державного аграрного університету за темами: “Розробити і впровадити технологічний проект підвищення репродуктивних якостей свиней універсальних і м'ясних порід шляхом оцінки їх інтенсивності формування” (№ державної реєстрації 0196U015903) і “Розробка та впровадження системи племінної роботи з метою формування високопродуктивного стада свиней великої білої породи з підвищеними м'ясними якостями” (номер державної реєстрації 0101U001996).
Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчення репродуктивних, відгодівельних і мўясних якостей свиней материнського заводського типу “Дніпровський” при чистопородному розведенні та двох і трьохпородній гібридизації при використанні плідників спеціалізованих мўясних порід. Для досягнення наміченої мети були поставлені наступні завдання:
- оцінити репродуктивні якості свиней заводського материнського типу “Дніпровський” (УВБ-1Д);
- визначити оптимальні поєднання свиноматок материнського типу в двох і трьохпородній гібридизації з плідниками пород дюрок, ландрас, велика чорна, українська мўясна за репродуктивними ознаками;
- вивчити відгодівельні якості та мўясну продуктивність чистопородного і гібридного молодняку, оцінити якість продукції;
- дослідити закономірності росту і розвитку чистопородних і гібридних тварин за допомогою індексів інтенсивності росту та моделі Т.Бріджеса;
- визначити інтер'єрні показники свиней різних породних поєднань та виявити їх залежність з відгодівельними якостями.
Об'єкт досліджень – Ріст та розвиток чистопородного молодняку свиней, вплив методів розведення на репродуктивні і продуктивні якості свиней.
Предмет досліджень – Вікова динаміка живої маси, енергія росту молодняку різних генотипів, якість м'ясо-сальної продукції, інтер'єрні показники тварин.
Методи досліджень. Проведення експериментів з порівняльної оцінки господарсько-корисних ознак у тварин різних генотипів, отриманих при чистопородному розведенні, а також в варіантах двох і трьохпородної гібридизації, відповідно методик наукових досліджень в свинарстві, визначення показників репродуктивних, відгодівельних і м'ясних якостей свиней. Вивчення за допомогою індексів та математичної моделі Т.Бріджеса особливостей росту і розвитку свиней різних генотипів. Визначення методами біометричної статистики ступеня впливу вивчаємих факторів на мінливість ознак.
Наукова новизна роботи. Вперше в умовах індустріальної технології виробництва свинини комплексно вивчені відтворні і продуктивні якості свиней нового заводського типу “Дніпровський” при чистопородному розведенні і в породно-лінійній гібридизації із спеціалізованими м'ясними породами (ландрас, дюрок, українська м'ясна). Доведено доцільність використання свиней нового типу як материнської форми в трьохпородній гібридизації із застосуванням в якості батьківської форми асканійського типу української м'ясної породи. Отримано нові дані щодо інтенсивності росту, відгодівельних та забійних якостей, деяких біохімічних показників крові, морфологічних та фізико-хімічних показників м'язевої та жирової тканини напівтуш свиней, репродуктивних якостей свиноматок. Вперше встановлено показники рівномірності і напруги, параметри кінетичної і експоненційної швидкості росту чистопородних і гібридних тварин. Обґрунтовано доцільність їх використання як додаткових критеріїв селекції на підвищення відгодівельних та репродуктивних якостей свиней. Вперше розроблено методи прогнозування відгодівельних ознак свиней, м'ясо-сальних якостей на підставі інтер'єрних тестів та визначення рівнянь множинної лінійної регресії. Їх використання забезпечує високу точність прогнозу продуктивності тварин (R2=0,95…0,98). Рівняння можуть бути використані в поглибленій селекційній роботі при відборі тварин з високою енергією росту та з більшим вмістом протеїну в м'ясі, що має важливе наукове значення.
Практична цінність роботи. Результати виконаних досліджень сприяють підвищенню, за рахунок використання кращого варіанту трьохпородної гібридизації, порівняно з чистопородним розведенням, середньодобових приростів на 72,33….77,65 г, в залежності від статі - зменшенню віку досягнення живої маси 100 кг на 17,39….19,12 діб, зниженню витрат кормів на 1 кг приросту на 0,36….0,40 корм.од. Економічна ефективність від впровадження у виробництво гібридних свиней на трьохпородній основі (УВБ-1Д ? Д) ? УМ складає в розрахунку на 100 голів відгодівельного молодняку 4093,54.…4643,51 грн.
Особистий внесок здобувача. Автор дисертації приймав участь в розробці схем і методик досліджень. Особисто виконав весь обўєм експериментальних робіт, аналіз і узагальнення первинних даних з методичною допомогою керівника дисертаційної роботи.
Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи були викладені, обговорені та схвалені на VI Міжнародній науковій конференції зі свинарства “Аспекти селекційних та технологічних процесів по відродженню галузі свинарства” (АР Крим, Саки, 1999), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції на межі 3-го тисячоліття” (Житомир, 2000), науково-практичній конференції “Ветеринарне забезпечення промислового свинарства в сучасних умовах” (Київ, 2000), VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Перспективи розвитку свинарства в ХХІ сторіччі” (Биково, 2001), на щорічних наукових конференціях викладачів ХДАУ за підсумками науково-дослідних робіт (1998….2001рр).
Публікації. Матеріали дисертаційної роботи опубліковані у 4 друкованих працях в фахових виданнях, де викладено основний зміст наукових досліджень за темою дисертації.
Структура і об'єм роботи. Дисертаційна робота включає – вступ, огляд літератури, матеріали і методику досліджень, результати досліджень, висновки, список використаних літературних джерел. Дисертація викладена на 136 сторінках комп'ютерного тексту, вміщує 42 таблиці, 8 рисунків. Список використаної літератури налічує 203 найменування, в тому числі 20 іноземних.
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження за темою дисертаційної роботи проводились на протязі 1998....2001 років в умовах свинокомплексу Агрогосподарства ВП “Запорізька АЕС”, кафедри генетики і розведення сільськогосподарських тварин та кафедри технологій переробки та зберігання сільськогосподарської продукції Херсонського державного аграрного університету на свинях нового заводського материнського типу “Дніпровський” великої білої (УВБ-1Д), великої чорної (ВЧ), української м'ясної (УМ) породи та порід ландрас (Л) і дюрок (Д).
Об'єктом досліджень служили ремонтні свинки і кнурці нового заводського материнського типу “Дніпровський” (УВБ-1Д) великої білої породи, які були завезені з держплемзаводу "Чумаки" Дніпропетровської області. Тварини за живою масою, розвитком і походженням відносились до класів еліта і перший.
З метою порівняльної оцінки ефективності різних методів розведення для підвищення відтворних і відгодівельних якостей тварин проведені двох і трьохпородні схрещування з використанням свиней заводського типу УВБ-1Д і спеціалізованих м'ясних порід (табл.1).
Таблиця 1 - Схема дослідів
Етапи досліджень Номер групи Порода і породність Кількість в групі, гол
материнська батьківська маток кнурів
І І ІІ ІІІ ІV УВБ-1Д УВБ-1Д УВБ-1Д УВБ-1Д УВБ-1Д Д Л ВЧ 20 20 20 20 4 4 4 4
ІІ V VІ VІІ VІІІ ІХ УВБ-1Д УВБ-1Д УВБ-1Д ? Д УВБ-1Д ? Л УВБ-1Д ? ВЧ УВБ-1Д УМ УМ УМ УМ 15 15 15 15 15 3 3 3 3 3
Для розробки прийомів відбору ремонтних свинок вивчали ріст і розвиток поросят шляхом щомісячного зважування (після відлучення). 3 метою вибору критеріїв оцінки закономірностей росту свиней в ранньому онтогенезі вивчались показники інтенсивності формування, напруги, рівномірності росту за слідуючими формулами (Свєчин Ю.К., 1995):
 (1)
де ?t – інтенсивність формування тварин;
W2,W4,W6 – жива маса відповідно в 2,4 і 6-місячному віці.
Вивчали показники напруги росту (Іn) та індексу рівномірності (Ір ):
 (2)
 , (3)
де СП - середньодобовий приріст; ВП – відносний приріст.
Математичне моделювання інтенсивності росту свиней виконували за допомогою моделі Т.К.Бріджеса (Коваленко В.П. та ін., 1997):
 , (4)
де N(t) - маса у момент часу t, кг; А - маса у зрілому віці, кг; a, з - ?араметри росту; t - вікові періоди, міс.; Т0 - період ембріонального розвитку міс.
Відтворні якості свиноматок вивчали за багатоплідністю, великоплідністю, молочністю, середньою масою поросят, масою гнізда і збереженістю поросят при відлученні в 45 днів. Визначали оціночний індекс материнських якостей за методикою М.Д.Березовського (1985):
 , (5)
де А - багатоплідність, голів; В - кількість поросят при відлученні, голів; G – середньодобовий приріст до 45-денного віку, г.
На контрольну відгодівлю відбирали тварин-аналогів кожного дослідного поєднання, за загальноприйнятою методикою. Відгодівельні якості молодняку оцінювались за віком досягнення живої маси 100 кг, середньодобовими приростами, витратами кормів на 1 кг приросту. Годівля тварин здійснювалась за зоотехнічними нормами ВІТу (1985), з урахуванням віку, живої маси і фізіологічного стану. Тип годівлі – помірно-концентратний, з використанням кормів власного виробництва.
Для вивчення м'ясо-сальних якостей проводили контрольний забій тварин, що досягли живої маси 100 кг. При цьому враховували передзабійну живу масу, масу парної туші, площу “м'язевого вічка”, товщину шпику над 6-7 грудними хребцями, довжину туші. Вивчення якості м'яса та обвалування туші проводились на охолодженій правій півтуші після 24 годинної витримки. Всього було забито і проведено обвалування 36 голів (16 голів – на першому етапі і 20 голів – на другому).
Для проведення фізико-хімічних досліджень м'язевої та жирової тканини відбирали проби з довгого м'язу спини та сала між 9...12 грудними хребцями. Хімічний аналіз м'язевої і жирової тканини проводили за загальноприйнятими методиками (Полівода А.М. та ін., 1977). З метою вивчення інтер'єрних особливостей свиней проведено дослідження активності ферментів протеїнового, ліпідного і вуглеводного обмінів. Проведено вивчення активності ферментів аспартат (АСТ) і аланін (АЛТ) – трансфераз – за методом Рейтмана і Френкеля (Тодоров І., 1983), холестерину – за методиками наведеними в довіднику В.В. Меншикова (1987). Сіалові кислоти визначали за методикою, розробленою інститутом педіатрії РАМН (1987).
Біометрична обробка даних проводилась методом варіаційної статистики за М.О. Плохінським (1969) з використанням персональних комп'ютерів. Для прогнозування відгодівельної і м'ясо-сальної продуктивності свиней виходячи з показників інтер'єрних тестів, визначених в ранньому віці (4місяці) використано пошаговий регресійний аналіз за програмами, що входять до пакету STATGRAРICS (Григор'єв С.Г. та ін., 1992).
Економічну ефективність проведених досліджень розраховували відповідно "Методики визначення економічної ефективності використання в сільському господарстві результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій" (1983).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Репродуктивні якості свиноматок. В результаті проведених досліджень встановлено (табл.2), що найбільш високі показники багатоплідності характерні для свиноматок нового заводського материнського типу “Дніпровський” (УВБ-1Д) (11,14...11,11 голів).
Таблиця 2 - Репродуктивні якості свиноматок різних поєднань
Група Багатоплід-ність, гол. Велико-плідність, кг Молочність, кг При відлученні у 45 днів Оціноч-ний індекс, балів
маса гнізда, кг середня маса 1 голови, кг збере-женість,%
І етап
І 11,14±0,29 1,23±0,04 53,43±0,85 112,50±3,07 11,80±0,12 85,20 38,40
ІІ 10,33±0,35 1,39±0,05* 55,80±1,47 120,35±3,01 13,51±0,17*** 86,45 37,63
ІІІ 10,47±0,22 1,40±0,03** 54,53±1,12 119,13±3,53 13,37±0,20*** 85,35 37,68
ІV 10,07±0,29* 1,31±0,02 54,36±1,46 111,96±3,06 13,12±0,22*** 85,11 36,40
ІІ етап
V 11,11±0,31 1,21±0,02 55,00±1,08 112,90±2,39 11,83±0,16 85,00 38,26
VІ 10,64±0,39 1,29±0,04 51,45±1,56 113,39±4,44 12,50±0,13* 86,78 37,54
VІІ 10,40±0,27*** 1,45±0,05 57,35±0,61 124,50±2,88** 13,70±0,18*** 87,50 38,13
VІІІ 10,64±0,28 1,43±0,05*** 56,64±1,45 126,85±2,45** 13,68±0,19*** 87,18 38,71
ІХ 10,18±0,18* 1,35±0,04** 53,55±1,25 118,21±2,04 13,27±0,08*** 87,50 37,16
Примітка: *- Р<0,05; **- Р<0,01; ***- Р<0,001.
На першому етапі дослідів встановлено, що застосування двопородної гібридизації дещо знизило багатоплідність свиноматок, із збільшенням великоплідності поросят. Найбільшу живу масу при народженні мали поросята поєднання УВБ-1Д ? Л – 1,40 кг (Р<0,01) та УВБ-1Д ? Д – 1,39 кг (Р<0,05), порівняно з чистопородними – 1,23 кг. Використання кнурів породи дюрок забезпечило також отримання найбільшої маси гнізда та середньої маси одного поросяти при відлученні в 45 днів.
Так, маса гнізда при відлученні у свиноматок поєднання УВБ-1Д ? Д становила 120,35 кг, а жива маса однієї голови – 13,51 кг (Р<0,001). Тварини поєднання УВБ-1Д ? Л поступались за цими показниками. Найвища збереженість поросят характерна для поєднання УВБ-1Д ? Д – 86,45%, що на 1,25% переважає чистопородних аналогів.
Використання кнурів української м'ясної породи при породно-лінійній гібридизації (на другому етапі досліджень) збільшує рівень відтворних якостей. У свиноматок поєднання (УВБ-1Д ? Л) ? УМ багатоплідність становить 10,64 голів, що на 0,17 гол більше, ніж у двопородних гібридів УВБ-1Д ? Л. Найбільша жива маса одного поросяти при відлученні виявилась у маток поєднання (УВБ-1Д?Д)?УМ (13,70 кг, Р<0,001), що свідчить про високу енергію росту поросят даного поєднання.
Близьким до зазначених даних був рівень цих показників у свиней поєднання (УВБ-1Д ? Л) ? УМ. Щодо маси гнізда у чистопородних свиноматок при відлученні, то вона становила лише 112,90 кг, при середній масі одного поросяти – 11,83 кг.
Трьохпородна породно-лінійна гібридизація сприяє підвищенню збереженості поросят (85,00% у чистопородних свиней заводського материнського типу “Дніпровський” (УВБ-1Д) у великій білій породі і 87,50% у свиноматок поєднання (УВБ-1Д?Д)?УМ). Оціночний індекс материнських якостей був найвищим у свиноматок поєднання (УВБ-1Д?Л)?УМ – 38,71 балів та чистопородних - 38,26 балів, свиноматки поєднання (УВБ-1Д?Д)?УМ поступалися за цим показником лише на 0,58….0,13 балів відповідно.
В цілому на підставі отриманих даних можна зробити висновок про високі репродуктивні якості свиноматок заводського материнського типу “Дніпровський” (УВБ-1Д) великої білої породи, а також про ефективність його використання в породно-лінійній гібридизації в якості материнської форми.
Відгодівельні якості та динаміка живої маси свиней. При вивченні показників росту чистопородних і помісних свиней за результатами І етапу досліджень встановлено, що найбільш скороспілими виявились свинки і кнурці поєднання УВБ-1Д?Д (табл.3).
Свинки мали вік досягнення живої маси 100 кг – 206,07 днів (Р<0,001), кнурці – 203,21 днів (Р<0,001), що менше ніж у чистопородних аналогів на 19,24 та 18,98 днів, відповідно. Найвищий рівень середньодобових приростів також характерний для свиней поєднання УВБ-1Д ? Д. Так, за весь період контрольної відгодівлі для свинок він становив 604,67 г, вірогідно переважаючи чистопородних тварин на 64,79 г, для кнурців – 611,50 г (Р<0,001), що більше ніж у чистопородних на 66,20г.
На другому етапі досліджень встановлено, що застосування трьохпородної породно-лінійної гібридизації значно підвищує середньодобові прирости і зменшує вік досягнення живої маси 100 кг та витрати кормів на 1 кг приросту. У свинок поєднання (УВБ-1Д?Д)?УМ вік досягнення живої маси 100 кг становив 200,21 днів, при середньодобових приростах – 619,50 г та витратах кормів на 1 кг приросту – 4,41 корм.од. (Р<0,001). Кнурці цього поєднання досягали живої маси 100 кг за 195,11 днів, що на 17,30 днів менше, ніж чистопородні та на 8,10 днів менше, ніж двопородні аналоги УВБ-1Д?Д, аналогічна залежність встановлена і за середньодобовими приростами та витратами кормів на 1 кг приросту.
Таблиця 3 - Відгодівельні якості свиней
Група Вік досягнення живої маси 100 кг, днів Середньодо-бовий приріст, г Витрати кормів на 1 кг приросту, корм.од. Вік досягнення живої маси 100 кг, днів Середньодо-бовий приріст, г Витрати кормів на 1 кг приросту, корм.од.
свинки кнурці
І етап
І 225,31±2,80 539,88±8,39 4,88±0,06 222,19±2,57 545,30±6,90 4,82±0,05
ІІ 206,07±2,37*** 604,67±4,68*** 4,48±0,02*** 203,21±2,49*** 611,50±6,99*** 4,45±0,03***
ІІІ 212,63±1,80*** 584,10±4,74*** 4,58±0,02*** 210,25±1,98*** 582,24±4,60*** 4,59±0,02***
ІV 225,22±2,01 538,40±6,99 4,87±0,05 223,54±1,86 535,55±4,96 4,87±0,03
ІІ етап
V 219,88±1,77 541,38±6,32 4,81±0,04 212,41±1,21 573,36±4,99 4,65±0,03
VІ 214,05±1,34* 580,65±6,55*** 4,43±0,03*** 207,10±0,82** 614,60±4,16*** 4,43±0,02***
VІІ 200,21±1,45*** 619,50±7,72*** 4,41±0,03*** 195,11±1,64*** 644,45±6,90*** 4,29±0,04***
VІІІ 207,21±1,77*** 601,46±8,38*** 4,49±0,04*** 201,14±1,55*** 608,59±7,16*** 4,45±0,03***
ІХ 211,14±1,36*** 581,12±4,03*** 4,61±0,03*** 205,38±1,45** 588,11±4,97* 4,57±0,03
Більш низькі показники енергії росту і витрати кормів виявились у свиней трьохпородного поєднання (УВБ-1Д?ВЧ)?УМ, але порівняно з чистопородними аналогами свинки цього поєднання мали виший рівень середньодобових приростів на 39,74 г (Р<0,001), на 8,74 днів менший вік досягнення живої маси 100 кг (Р<0,01) та на 0,2 корм.од. нижчі витрати кормів на 1 кг приросту.
Отримані дані свідчать, що кращі варіанти породно-лінійної гібридизації за рахунок прояву ефекту гетерозису мали більш високі показники відгодівельних якостей, що свідчить про ефективність їх використання при виробництві товарної свинини.
Математичне моделювання показників росту. З метою визначення впливу генетичної мінливості вивчаємих поєднань та статі поросят на мінливість їх живої маси в процесі індивідуального розвитку нами проведено двохфакторний дисперсійний аналіз (табл. 4).
Таблиця 4 - Дисперсійний аналіз
Джерела мінливості Жива маса в 8-місячному віці Відгодівельні якості молодняку
дисперсія С розрахункова F загальний внесок в дисперсію,% дисперсія С розрахункова F загальний внесок в дисперсію,%
Іетап Вік досягнення живої маси 100 кг, днів
Генотип, А 4926,75 59,25*** 53,76 6785,09 41,98*** 42,11
Стать, В 107,40 3,87*** 1,17 1878,50 46,49*** 11,70
Взаємодія, АВ 27,11 0,33 0,30 32,29 0,20 0,19
Факторна, Сх 5061,26 - 8695,88 - -
Загальна, Су 9163,56 - - 16090,70 - -
Залишок, Сz 4102,30 - 44,77 7394,82 - 46,00
ІІетап Середньодобовий приріст, г
Генотип, A 3875,09 36,20*** 43,60 104007,36 34,58*** 38,73
Стать, B 570,80 21,33*** 6,40 20186,09 26,85*** 7,52
Взаємодія, AB 78,25 0,73 0,90 6821,89 2,27 2,55
Факторна, Cx 4524,14 - - 131015,34 - -
Загальна, Cy 8886,20 - - 268621,90 - -
Залишок, Cz 4362,06 - 49,10 137606,56 - 51,20
Встановлено, що для двохпородних поєднань (І етап досліджень) найбільш суттєвий і значний вплив має генотип тварин. Його доля знаходиться на рівні 46,60% у віці 6 місяців і 53,76% у 8-місячному віці. Вплив статі був дещо менший (від 1,17 до 4,4%), але його достовірність була досить високою (Р<0,05….0,001). Не виявлено впливу дії генотипу і статі, що свідчить про відсутність материнського або зчепленого зі статтю ефекту на ознаку жива маса. При дисперсійному аналізі даних, отриманих на трьохпородних гібридах (ІІ етап) також встановлено вірогідний вплив генотипу, статі. При цьому доля впливу статі виявилась більш значною (від 6,4% в 8-місячному віці до 16,3% в віці 2 місяців, Р<0,01).
Слід зазначити, що в віці 2 місяці вплив статі був більш високим, ніж вплив генотипу. Так, в 2-місячному віці доля впливу генотипу складала 2,60 %, а до 6 місяців збільшилась до 45,60 %. Тобто, з віком генотипові особливості тварин проявились більш суттєво, що сприяло отриманню значного впливу генотипових відмінностей на динаміку живої маси. Дисперсійний аналіз відгодівельних якостей свиней також виявив значний вплив генотипу і статі на показники віку досягнення живої маси 100 кг і середньодобові прирости.
Виявилось, що вік досягнення живої маси 100 кг на 42,11% залежить від генотипу і на 11,70% від статі. На середньодобовий приріст стать має значно менший вплив – лише 7,52%, а доля впливу генотипу становить 38,73%. Взаємодія цих факторів на дані показники впливає лише на 0,19…2,25%. Що свідчить про адитивний тип дії генів. Структура впливу організованих факторів на мінливість живої маси у 8 місяців вказано на рисунку 1.
Рис.1.Вплив організованих факторів на мінливість живої маси у 8міс. (Іетап).
При вивченні параметрів моделі росту трьохпородних гібридів у кнурців поєднання (УВБ-1Д?Д)?УМ встановлена найвища кінетична швидкість росту – 1,747 (табл.5). Тварини цього поєднання також характеризувались високим рівнем середньодобових приростів, що дає підставу використовувати їх при виробництві товарної свинини. Близькими до них, за рівнем даного показнику, були свинки поєднання (УВБ-1Д?Л)?УМ і (УВБ-1Д?ВЧ)?УМ – 1,732 та кнурці поєднання (УВБ-1Д?ВЧ)?УМ – 1,724.
Таблиця 5 - Параметри моделі росту тварин
Поєднання порід Показник моделі
асимп-тота, А швидкість росту a/h асимп-тота, А швидкість росту a/h
кінетична,a експонен-ційна,h кінетична,a експонен-ційна,h
свинки кнурці
УВБ-1Д?УВБ-1Д 254,62 1,774 0,0128 139 297,31 1,723 0,0126 137
УВБ-1Д?УМ 262,20 1,726 0,0151 114 311,99 1,723 0,0127 136
(УВБ-1Д?Д)?УМ 290,22 1,696 0,0165 103 328,33 1,747 0,0123 142
(УВБ-1Д?Л)?УМ 269,50 1,732 0,0156 111 311,32 1,674 0,0148 113
(УВБ-1Д?ВЧ)?УМ 266,14 1,732 0,0149 116 312,94 1,724 0,0123 140
Отримані результати свідчать, що свині даних поєднань мають відокремлений генофонд, а їх дискретність може бути базою для отримання гетерозисного ефекту при використанні в багатопорідних комбінаціях. Тобто, молодняк зазначених поєднань придатний для використання його в товарних господарствах, але при відгодівлі до більш високих вагових кондицій.
Забійні і м'ясні якості свиней. Для визначення забійних і м'ясних якостей свиней вивчаємих генотипів, була проведена контрольна відгодівля тварин до живої маси 100 кг з наступним забоєм і визначенням морфологічного складу туш. В результаті досліджень виявлено (табл.6), що максимальний забійний вихід отримано для підсвинків поєднання УВБ-1Д?ВЧ – 67,93%.
Таблиця 6 - Забійні і м'ясо-сальні якості молодняку
Група Забійний вихід, % Товщина шпику над 6-7 грудними хребцями, мм Довжина туші, см Площа “мўязевого вічка”, см2 Маса задньої третини напівтуші, кг
І етап
І 67,30±1,28 32,67±0,88 100,67±0,67 32,80±0,20 11,20±0,59
ІІ 66,80±0,40 31,33±0,67 103,33±0,88 38,67±0,33*** 12,12±0,68
ІІІ 65,37±0,48 29,67±0,67 102,67±0,33 36,93±0,96* 11,57±0,12
ІV 67,93±1,14 34,33±0,88 98,00±0,58 30,53±0,74 10,48±0,29
ІІ етап
V 67,53±0,73 32,25±0,85 101,50±0,65 32,96±0,26 11,33±0,05
VІ 67,38±0,47 31,50±0,87 103,50±0,65 38,36±0,23 11,69±0,37
VІІ 68,33±0,35 29,25±0,48 104,25±0,25 41,05±0,35*** 12,34±0,61
VІІІ 68,18±0,40 28,25±0,25* 105,75±0,48** 40,29±0,75*** 12,34±0,61
ІХ 68,23±0,19 34,00±0,58 101,50±0,65 34,37±0,42* 10,53±0,28*
|
