|
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА
БАБАРИКА ІГОР ГРИГОРОВИЧ
УДК 636.2.082.4.034.
ПРИРОДНИЙ ДОБІР
У СТАДАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ ХУДОБИ
ПРИ РІЗНИХ СПОСОБАХ ЇЇ УТРИМАННЯ
06.02.01 – розведення та селекція тварин
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Харків-2000
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті тваринництва Української академії аграрних наук.
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор
Мирось Віталій Васильович,
заступник директора Інституту тваринництва УААН
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор
Рубан Юрій Дмитрович,
завідувач кафедри крупного тваринництва
Харківського зооветеринарного інституту;
доктор сільськогосподарських наук
Ладика Володимир Іванович,
проректор Сумського державного аграрного університету
Провідна установа: Полтавський державний
сільськогосподарський інститут
Захист відбудеться “30 “ січня 2001 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 65.356.01 у Інституті тваринництва УААН за адресою 62404 м. Харків, п/в Кулиничі.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту тваринництва УААН
Автореферат розісланий “ 26 “ грудня 2000 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат сільськогосподарських наук І.А.Помітун
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Природний добір – є рушійною силою в еволюції видів, і одним із визначальних факторів по вирішенню складних питань селекції сільськогосподарських тварин. В умовах популяцій, які селекціонуються на високу продуктивність, його дія не тільки не співпадає, але і вступає в протиріччя з зусиллями селекціонерів. Тому цей феномен постійно знаходиться у полі зору як біологів, які працюють з дикими видами, так і науковців, основний напрям наукової роботи яких є забезпечення росту продуктивності сільськогосподарських тварин.
Важливий внесок у вивчення дії природного добору в стадах молочної худоби зробили вітчизняні вчені Ф.Ф.Ейснер (1968, 1969, 1981, 1986), В.І.Власов (1981, 1984, 1990), О.П.Полковникова (1973, 1992), В.І. Барабаш (1986) та інші. Вони вивчали пристосувальні функції організму тварин та вплив навколишнього середовища на формування молочної продуктивності.
У той жє час у доступній нам літературі практично відсутні наукові матеріали стосовно комплексних досліджень по вивченню впливу природного добору на молочну худобу різних генотипів, які відзначаються високою молочною продуктивністю, у господарствах з різними способами її утримання.
Недостатньо вивчені і пристосувальні якості корів, одержаних від бугаїв-плідників зарубіжної селекції.
Тому, вивчення впливу природного добору у стадах молочної худоби, та розробка оптимальних систем племінної роботи з урахуванням дії зазначеного фактору має наукове і народно-господарське значення для успішного ведення подальшої селекційної роботи з українською чорно-рябою молочною породою, що і визначило актуальність теми дисертаційної роботи.
Зв'язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами і темами. Дослідження виконані у відповідності з Державним планом науково-дослідних робіт Інституту тваринництва УААН “Розробити енерго- та ресурсозберігаючі, конкурентоспроможні технології виробництва молока, що забезпечуть річний надій 5-8 тис. кг на фуражну корову в підприємствах різних форм господарювання” (1995-2000 рр. № Держреєстрацiї 0196U011388).
Мета і завдання досліджень. Метою дисертаційної роботи було вивчення впливу природного добору, на фоні селекції української чорно-рябої молочної худоби, на продуктивні і репродуктивні ознаки дочок бугаїв голштинської породи імпортованих із Канади (молочний тип) і Німеччини (молочно-м'ясний тип), які були використані у процесі створення української чорно-рябої молочної худоби в умовах господарств з різною технологією утримання (прив'язне, безприв'язне).
Для вирішення поставленої мети були передбачені наступні завдання:
1. Вивчення ступеня прояву природного добору за показниками господарсько-корисних ознак тварин української чорно-рябої худоби різних генотипів при різних способах утримання.
2. Вивчення співвідношення показників і ролі впливу батьківського генотипу та факторів зовнішнього середовища на молочну продуктивність і показники відтворної здатності дочок бугаїв різної селекції.
3. Проведення порівняльного аналізу вибуття тварин української чорно-рябої молочної породи у зв'язку з природним та штучним добором в умовах прив'язного та безприв'язного утримання худоби різних генотипів (по періодах постембріонального розвитку).
4. Визначити розміри збитків в залежності від інтенсивності природного добору, дати обгрунтовані пропозиції по його елімінації в ході проведення селекційних заходів у роботі з вітчизняною чорно- рябою худобою.
Об'єкт. Об'єктом досліджень були групи тварин української чорно-рябої молочної породи у дослідних господарствах Інституту тваринництва УААН “Українка Слобідська” та “Кутузівка”.
Предмет. Вивчався прояв природного добору на фоні селекції молочної худоби.
Метод. Дослідження проведені на основі науково-господарського досліду та аналізу матеріалів зоотехнічного обліку за методом груп. Тварин підбирали за походженням. При обробці матеріалу користувалися відомими (загальноприйнятими і оригінальними) статистичними та економічними методиками досліджень.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше в Україні проведені комплексні дослідження по вивченню дії природного добору на молочну худобу з високим генетичним потенціалом молочної продуктивності в господарствах з різною технологією виробництва молока. Проведена оцінка тварин різних генотипів за комплексом ознак з урахуванням пристосувальних функцій організму, що дозволило дати науково-обгрунтовані пропозиції по наступному використанню імпортних бугаїв-плідників у стадах української чорно-рябої молочної худоби.
Практичне значення одержаних результатів. Виявлені у процесі проведених досліджень дані про дію природного добору у стадах тварин української чорно-рябої молочної породи різних генотипів, які утримувались в умовах контрастних технологій, були враховані при розробці перспективних планів селекційно-племінної роботи у дослідних господарствах “Кутузівка” та “Українка Слобідська”
Одержані в умовах різних технологій виробництва молока дані про ріст молодняку, відтворну здатність тварин у зв'язку з їхньою наступною молочною продуктивністю, ступінь реалізації генетичного потенціалу молочної продуктивності корів різних генотипів, пристосувальні якості худоби – являються практичною основою для раціонального формування маточного поголів'я як у товарних, так і у племінних стадах молочного напряму продуктивності.
Особистий внесок дисертанта полягає в організації і проведенні науково-господарського досліду, збиранні, узагальненні і біометричній обробці матеріалів зоотехнічного обліку про ріст, розвиток і продуктивність худоби української чорно-рябої молочної породи різних генотипів. Увесь матеріал, викладений у дисертації, зібраний і проаналізований безпосередньо автором. Дисертанту належать розробка методичних підходів, формування висновків та рекомендацій виробництву.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень доповідались і одержали позитивну оцінку на:
- міжнародній науково-практичній конференції від 100-річчя з дня народження академіка Квасницького О.В. (м. Полтава, 2000 р.);
- Українсько-австрійському симпозіумі (м. Чернівці, 2000 р.);
- міжнародній науково-практичній конференції ”Проблеми і шляхи їх вирішення в сучасному тваринництві”, присвяченій 80-річчю зооінженерного факультету Харківського зооветеринарного інституту (м. Харків, 2000 р.).
- наукових конференціях викладачів і аспірантів (м. Полтава, м. Харків, 2000 р.);
- засіданнях відділу технології виробництва молока ІТ УААН (м. Харків, 2000 р.);
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано шість наукових статтей, з яких самостійних - чотири , у фахових виданнях – п'ять.
Структура і об'єм дисертації. Дисертація включає розділи: вступ, огляд літератури, основну частину, висновки та пропозиції виробництву, список використаної літератури. Дисертацію викладено на 158 сторінках машинописного тексту. Вона включає 37 таблиць, сім рисунків. Список літератури включає 325 літературних джерел, в тому числі 80 іноземних.
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження були проведені за матеріалами зоотехнічного обліку та на основі науково-виробничого досліду у 2-х племінних господарствах української чорно-рябої худоби, – дослідні господарства (д/г) “Кутузівка” і “Українка Слобідська” Харківського району, Харківської області, згідно з наведеною схемою (табл. 1).
Забезпеченість кормами у господарствах в обліковий період знаходилась на рівні 55-65 ц корм.од. на корову в рік. Годівля тварин у них відбувалася за “Нормами і раціонами годівлі сільськогосподарських тварин” (О.П.Калашніков і інші, 1985).
Рівень годівлі молодняку на протязі науково-виробничого досліду за період з 1997 по 1999 рік був 18,1-25,4 ц корм. од. на 1 голову за рік.
На основі науково-виробничого досліду вивчалася жива маса телиць, як вибувших через дію природного або штучного добору, так і залишених на ремонт власного стада, та молочна продуктивність їхніх матерів за першу та кращу лактацію
У кожному господарстві для досліджень відбиралися бугаї-плідники канадського молочного та німецького молочно-м'ясного напрямів селекції, у яких кількість лактуючих дочок перевершувала 20 голів. У роботі були використані дані про продуктивність первісток.
При проведенні аналізу вибуття худоби із стада, до ознак, які характеризували дію природного добору, були віднесені: захворювання шлунково-кишкового тракту, органів дихання, вим'я, кінцівок, статевого апарату, захворювання на лейкоз, а також показники, які характеризували зниження відтворної здатності маточного поголів'я
До причин вибуття під дією штучного добору відносили вибракуваних тварин з низькою продуктивністю та продаж виранжируваних тварин.
Для вивчення генетичного впливу на добір у різних його проявах був використаний метод ранжирування бугаїв за М.О.Плохінським (1961).
При вивченні впливу живої маси та віку першого плідного осіменіння на продуктивність первісток був застосований однофакторний дисперсійний аналіз (М.О.Плохінський, 1961).
Для визначення величини пристосованості групи тварин до технологічних умов доїння (І.П.П.) використовували формулу (з деякою видозміною) Ф.Ф.Ейснера (1966).
Пристосованість молочної худоби до умов оточуючого середовища (F) вивчали за формулою О.П.Полковникової (1992)
Напругу природного та штучного добору визначали за методикою В.С.Кірпічнікова (1966).
Оцінку впливу генотипу матері на молочну продуктивність дочок проводили за допомогою кореляційного аналізу за методом “мати-дочка”.
Взаємозв'язок молочної продуктивності з показниками відтворної здатності оцінювали також методом кореляційного аналізу. Ступінь прямолінійних кореляційних зв'язків визначали за коефіцієнтом кореляції (Г.Ф.Лакін, 1980).
При вивченні генетичного впливу бугаїв на молочну продуктивність і показники відтворної здатності дочок, нами був застосований метод дисперсійного аналізу трифакторного нерівномірного комплексу. Розрахунок трифакторного комплексу проводився на персональному комп'ютері з використанням пакету програм SPSS 8,0.
Генетичний потенціал молочної продуктивності розраховували за формулою Ф.Л Гарькавого (1974).
Економічну оцінку збитків, отриманих від порушення відтворної здатності під дією природного добору (ОЗВ), проводили згідно з методикою В.І.Власова, В.М.Войтенка (1990).
Усі математичні розрахунки М, m, у, Cv, td проводилися за алгоритмами М.О.Плохінського (1961).
Достовірність одержаних результатів за окремими ознаками оцінюваних первісток визначали перевіркою нульової гіпотези з обчисленням критерію Стьюдента та порівнюванням його зі стандартними значеннями.
Оцінка досліджуваних ознак проводилася за показниками первинного обліку без поправок на умови годівлі.
1. Схема використання матеріалів первинного зоотехнічного обліку при вивченні тиску природного добору в стадах молочної худоби при різних способах утримання Основні параметри, які вивчалися Вплив природного добору на селекційні ознаки: молочну продуктивність; живу масу; відтворну здатність ; пристосованість до технологічних умов виробництва молока та умов оточуючого середовища. Частка впливу генотипічних та паратипічних факторів на молочну продуктивність та на показники відтворної здатності первісток Вибуття молочної худоби із стада під дією природного та штучного добору. Оцінка збитків від негативної дії природного добору на відтворну здатність чорно-рябої худоби різних генотипів в залежності від способу утримання
Технологія утримання, годівлі та доїння корів Безприв'язне утримання худоби усіх вікових груп протягом року на глибокій підстилці, годівля при вільному доступі до кормів на вигульних майданчиках, доїння на доїльній установці “Ялинка”, роздача концентрованих кормів під час доїння Прив'язне утримання худоби з моціоном, годівля в стійлах, доїння на доїльній установці “Ялинка”, роздача концентрованих кормів під час доїння
Кількість дочок, гол. 257 98 197 102
Кількість бугаїв, гол. 5 3 5 3
Генотипічні групи Нащадки бугаїв-плідників канадської (молочного напряму) селекції (НКБ) Нащадки бугаїв-плідників німецької (молочно-м'ясного напряму) селекції (ННБ) Нащадки бугаїв-плідників канадської (молочного напряму) селекції (НКБ) Нащадки бугаїв-плідників німецької (молочно-м'ясного напряму) селекції (ННБ)
Господарство Дослідне господарство “Кутузівка Дослідне господарство “Українка Слобідська”
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Молочна продуктивність та ознаки пристосованості первісток до умов утримання та одержання молока. За молочною продуктивністю первістки української чорно-рябої молочної породи (табл. 2) д/г “Українка Слобідська” (прив'язне утримання), перевищували своїх аналогів д/г “Кутузівка” (безприв'язне утримання).
Слід зазначити, що в умовах прив'язного утримання худоби кращими за надоями були дочки німецьких бугаїв (4994±120), ніж у канадських (4559±101), а в господарстві з безприв'язною технологією - дочки канадських бугаїв перевищували надої дочок бугаїв німецького напряму селекції (4082±81 проти 3920±115). Удій нащадків канадських бугаїв в умовах прив'язного утримання перевищував аналогічний показник в умовах безприв'язного утримання на 477 кг (Р ? 0,01)
2. Показники продуктивності, технологічності та індекси пристосованості первісток різних генотипів до різних технологічних умов
Показники Способи утримання худоби
прив'язний безприв'язний
НКБ ННБ разом НКБ ННБ разом
n 197 102 299 246 90 336
Удій за I лактацію, кг М ±m 4559 ±101 4994 ±120 4684 ±80 4082 ±81 3920 ±115 4046 ±68
у 1413 1215 1387 1194 1087 1021
Швидкість молоковід-дачі, кг/хв М ±m 1.78 ±0.01 1.70 ±0.02 1.75 ±0.01 2.03 ±0.02 1.83 ±0.03 1.98 ±0.02
у 0.09 0.17 0.12 0.40 0.29 0.39
Тривалість доїння, хв М ±m 4.56 ±0.07 5.21 ±0.1 4.78 ±0.05 4.25 ±0.08 5.34 ±0.31 4.53 ±0.15
у 0.91 0.97 0.88 1.28 3.03 2.77
Жирність молока, % М ±m 3,98 ±0,02 4,05 ±0,03 4,00 ±0,02 3,74 ±0,02 3,79 ±0,03 3,75 ±0,02
у 0,29 0,32 0,30 0,26 0,33 0,28
І.П.П. -1.385 -0.131 -0.841 +0.643 -0.221 +0.223
F 1.13 1.01 1.09 1.35 1.41 1.36
Жирність молока корів була кращою у д/г “Українка Слобідська” (4,00±0,02%), ніж у д/г “Кутузівка” (3,75±0,02%). Причому в межах окремих господарств кращу жирність молока мали дочки бугаїв німецького напряму селекції.
Індекс пристосованості (І.П.П.) коливався у значних межах і в цілому свідчив про те, що в обох господарствах пристосованість молочної худоби до вивчених технологічних умов виробництва молока досить низька і не сприяє спадковому закріпленню у корів високої продуктивності, притаманної батьківській породі.
Пристосованість корів до умов оточуючого середовища при прив'язному утриманні знаходилась в межах норми F=1,09, а при безприв'язному - F=1.36, що вказує на те, що паратипічні умови негативно впливали на пристосованість молочної худоби до умов існування, внаслідок чого порушується баланс у відношенні генотип-середовище і значення F ухиляється від оптимума в бік погіршення пристосовчих якостей.
Таким чином, умови утримання худоби суттєво впливають на показники молочної продуктивності худоби. При цьому дія природного добору проявляється в тому, що одні генотипи можуть реалізувати свої генетичні можливості в даних умовах і його вплив при цьому мінімальний, а інші генотипи - не можуть і природний добір у цьому випадку вступає у протидію з штучним добором, елімінуючи кращі генотипи.
Вплив генотипу матері на молочну продуктивність дочок. За даними таблиці 3 коефіцієнт кореляції (r) в цілому був досить низьким і складав 0,120 по групі тварин, які утримувались бесприв'язно і 0,085 в господарстві з прив'язним утриманням худоби. Визначені за коефіцієнтами кореляції коефіцієнти спадковості (h2) складали відповідно 0,240 і 0,170.
3. Генетичний вплив матерів на молочну продуктивність дочок в залежності від їх генотипу та способу утримання
Показники Способи утримання худоби
прив'язний безприв'язний
НКБ ННБ разом НКБ ННБ разом
n (М-Д) 197 102 299 246 90 336
Середній удій матерів бугаїв (М), кг 11394 9351 10373 10415 9075 9745
Середній удій дочок за I лактацію (М), кг 4559 4994 4684 4082 3920 4046
Середній удій матерів за I лактацію (М), кг 4395 4391 4380 4587 4463 4583
r (М-Д) 0,039 0,188 0,085 0,141 -0,088 0,110
h2 =2r 0,078 0,376 0,170 0,282 0,220 0,240
Генетичний потенціал (Д), кг 5926 5865 5828 5349 4951 5186
Такі показники спадковості молочної продуктивності по групах тварин, взятих для дослідження в обох господарствах, вказують на те, що паратипічні умови в них досить далекі від високих вимог генотипу бугаїв зарубіжної селекції, а також про несуттєвий при цьому генетичний вплив на дочок з материнського боку, про що свідчить і різниця між визначеним генетичним потенціалом їх молочної продуктивності і фактичною продуктивністю.
Роль природного добору у формуванні показників живої маси та відтворної здатності. Як свідчать дані таблиці 4, жива маса дочок бугаїв канадського напряму селекції у д/г “Українка Слобідська” та у д/г “Кутузівка” в усі періоди розвитку була нижчою за аналогічний показник нащадків німецьких бугаїв, причому різниця має високу вірогідність P<0,001 до 18 місяців і P<0,01 у віці першого плідного осіменіння. У д/г “Кутузівка” дочки німецьких бугаїв мали вищу живу масу при народженні (34,9±0,3) кг, у порівнянні з дочками канадських бугаїв (33,3±0,2). У д/г “Українка Слобідська” відповідно – 32,4 проти 30,0 кг. Жива маса при першому плідному осіменінні у д/г “Українка Слобідська” становила 402±3,1 кг (ННБ) проти 393±2,4 кг (НКБ), у д/г “Кутузівка” відповідно 402±3.1 і 393±2.4 кг.
У цілому по піддослідній групі тварин кращі показники живої маси мали тварини за умов безприв'язного утримання.
За даними таблиці 5 у д/г “Кутузівка” нащадки бугаїв канадського напрямку селекції в порівнянні з нащадками німецьких бугаїв на 43 дні пізніше осіменилися (Р ? 0,001), і вік першого отелення у них складав 900±6,9 днів, що на 44 дні більше, ніж у потомства німецьких бугаїв, причому різниця статистично вірогідна (Р ? 0,001). У нащадків канадських бугаїв був подовжений сервіс-період (різниця в 15 днів, статистично невірогідна) і міжотельний період (різниця 19 днів, Р ? 0,05). У д/г “Українка Слобідська” спостерігалася аналогічна картина, тобто нащадки бугаїв-плідників німецького напряму селекції мали кращі показники відтворної здатності, а саме - їх сервіс-період був на 25 днів коротший (Р ? 0,01), вони на 4 дні раніше осіменилися (Р ? ,001), і на 69 днів раніше розтелилися (Р ? 0,001). Ці дані вказують на те, що дочки бугаїв німецького напряму селекції як у д/г “Кутузівка”, так і у д/г “Українка Слобідська” мали кращі показники відтворної здатності, ніж дочки бугаїв канадського напряму селекції.
Зв'зок живої маси та віку першого плідного осіменіння з молочною продуктивністю первісток. При вивченні впливу живої маси та віку першого плідного осіменіння на молочну продуктивність первісток, було встановлено, що в обох господарствах найвищий удій мали первістки, які при осіменінні у віці до 18 місяців мали живу масу вищу за 401 кг, але таких тварин у обстежених стадах був невеликий відсоток. Це вказує на необхідність у цих господарствах інтенсифікувати вирощування ремонтного молодняку і отримувати телиць, які у 16-18 місячному віці будуть мати живу масу у межах 400 кг
4. Динаміка живої маси телиць різних генотипів при різних способах утримання, кг
Показники Прив'язний спосіб утримання Безприв'язний спосіб утримання
НКБ ННБ разом НКБ ННБ разом
М±m CV, % М±m CV, % М±m CV, % М±m CV, % М±m CV, % М±m CV, %
n 197 102 299 257 109 366
При народженні 30.0±0.2 8.0 32.4±0.5 15.0 30.8±0.2 11.4 33.3±0.2 10.5 34.9±0.3 10.3 33.8±0.2 10.7
6 156±1.5 13.7 167±1.5 9.1 160±1.1 11.9 164±1.5 14.5 158±2.9 19.6 162±1.4 16.3
12 268±2.52 11.4 302±2.4 7.9 280±1.4 8.3 272±2.3 13.7 270±4.8 18.6 272±2.2 15.3
16 351±1.9 7.8 386±2.7 7.0 363±1.3 5.9 360±2.9 13.1 383±4.7 12.7 367±2.6 13.3
При I осіменінні 374±1.9 7.3 383±2.2 5.7 377±1.5 6.7 393±2.4 9.8 402±3.1 8.1 396±1.9 9.3
5. Показники відтворної здатності первісток в залежності від генотипу та способу утримання
n 197 102 299 257 103 360
Вік першого осіменіння, днів 638±6.9 15.1 514±7.8 13.5 616±4.9 13.8 620±6.9 17.7 577±8.7 15.4 607±5.6 17.4
Тільність, днів 282±1.1 5.4 282±1.4 4.9 282±10.8 5.2 280±1.2 6.5 279±1.1 3.9 280±0.9 5.9
Вік першого отелення, днів 922±7.1 10.8 853±7.6 8.9 898±4.9 9.6 900±6.9 12.2 856±8.5 10.1 887±5.4 11.4
Сервіс-період після I отелення, днів 136±5.3 54 111±6.5 58.3 127±4.0 54.7 111±4.2 60.9 96±6.5 66.6 107±3.6 62.5
МОП (I-II от.) днів 424±6.7 22.1 404±8.1 20.1 417±5.1 21.4 408±5.9 22.8 389±7.5 18.6 403±4.8 21.9
Індекс осіменіння 1.61 1.70 1.64 1.30 1.36 1.33
Вплив факторів оточуючого середовища та генотипічних факторів на молочну продуктивність і відтворну здатність первісток. Вік першого плідного осіменіння дослідних телиць (табл.6) не залежав ні від способу утримання телиць, ні від походження бугаїв (їх батьків). При цьому вплив генотипу бугаїв знаходився у межах 13% (Р ? 0,01). В основному на цю ознаку впливали паратипічні фактори (86,7%, Р ? 0,001). Це свідчить про те, що умови оточуючого середовища, а значить і природний добір у цьому випадку відігравали основну роль.
6. Вплив паратипічних та генотипічних факторів на молочну продуктивність та відтворну здатність первісток
Показники Фактори Вплив факторів, % Р
Молочна продуктивність Спосіб утримання 1,5 = 0,01
Походження бугаїв 0 -
Генотип бугаїв 3,1 = 0,05
Паратипічні фактори 95,4 = 0,01
Вік першого плідного осіменіння, днів Спосіб утримання 0 -
Походження бугаїв 0 -
Генотип бугаїв 13,3 = 0,01
Паратипічні фактори 86,7 = 0,001
Тільність, днів Спосіб утримання 0 -
Походження бугаїв 0 -
Генотип бугаїв 1,6 -
Паратипічні фактори 98,4 = 0,001
Вік першого отелення, днів Спосіб утримання 0 -
Походження бугаїв 0 -
Генотип бугаїв 12,6 = 0,001
Паратипічні фактори 87,4 = 0,001
Кількість осіменінь Спосіб утримання 3,6 = 0,001
Походження бугаїв 0 -
Генотип бугаїв 4,3 = 0,01
Паратипічні фактори 92,1 = 0,001
Сервіс період після першого отелення, днів Спосіб утримання 0,7 = 0,05
Походження бугаїв 0 -
Генотип бугаїв 3,6 = 0,05
Паратипічні фактори 95,7 = 0,001
Міжотельний період між I і II отеленням, днів Спосіб утримання 0,6 -
Походження бугаїв 0 -
Генотип бугаїв 3,9 = 0,01
Паратипічні фактори 95,5 = 0,001
Кількість днів тільності первісток за даними наших досліджень залежала тільки від паратипічних факторів (98,2%, Р ? 0,001), вплив генотипу бугаїв був дуже малий 1,6% і невірогідний. Це пов'язано з тим, що цей показник у молочної худоби був сформований у процесі еволюції під дією природного добору, а тому він має дуже незначні коливання у межах породи.
Вік першого отелення тісно взаємопов'язаний з віком першого осіменіння, тому одні і ті ж фактори впливають на ці ознаки однаково.
На показники кількості осіменінь, тривалості сервіс- та міжотельного періоду дещо вплинув спосіб утримання худоби, а саме на сервіс- і міжотельний період влив цього фактору склав відповідно 0,7 і 0,6% (Р ? 0,05; Р ? 0,01), а на кількість осіменінь телиць 3,6%, (Р ? 0,001). Основну роль у формуванні і прояві вивчаємих ознак відтворної здатності відігравали паратипові фактори. Відсоток їхнього впливу складав відповідно: кількість осіменінь-92,1%; тривалість сервіс-періоду-95,7%; тривалість міжотельного періоду-95,5% (Р ? 0,001)
Зв'зок молочної продуктивності з показниками відтворної здатності. В обох господарствах (табл. 7) спостерігалася негативна, або майже нульова кореляція показників відтворної здатності телиць (вік першого осіменіння, кількість днів тільності, вік першого отелення, індекс осіменіння) з майбутньою продуктивністю за першу лактацію.
7. Коефіцієнти кореляції молочної продуктивності первісток з показниками відтворної здатності, (r±r)
Показники відтворної здатності Прив'язний спосіб утримання Безприв'язний спосіб утримання
НКБ ННБ Разом НКБ ННБ Разом
n 197 102 299 257 103 360
Вік першого осіменіння -0,069 ±1,071 -0,039 ±0,099 -0,091 ±0,057 -0,017 ±0,632 -0,361 ±0,101 -0,057 ±0,054
Тільність, днів 0 -0,002 ±0,100 0 -0,012 ±0,063 0,091 ±0,108 0,001 ±0,054
Вік першого отелення -0,052 ±0,071 -0,052 ±0,099 -0,084 ±0,057 -0,014 ±0,063 -0,354 ±0,102 -0,053 ±0,054
Кількість осіменінь -0,016 ±0,071 0,032 ±0,099 0,006 ±0,058 0,065 ±0,063 -0,043 ±0,109 0,036 ±0,054
Сервіс-період після 1 отелення 0,563 ±0,059 0,636 ±0,077 0,709 ±0,070 0,440 ±0,056 0,366 ±0,101 0,429 ±0,049
МОП між 1і 2 отеленням 0,672 ±0,053 0,640 ±0,076 0,645 ±0,044 0,698 ±0,045 0,623 ±0,085 0,685 ±0,039
Примітка. Виділене жирним шрифтом вірогідне при Р?0,001
Тобто чим більші значенняі показників відтворної здатності телиць, тим менша молочна продуктивність первісток. Встановлено тісний зв'язок надою за першу лактацію з послідуючим сервіс– та міжотельним періодом, а саме у д/г “Українка Слобідська” r(МОП?УДІЙ)=0,685±0,039 (Р Ј 0,001), r(С-ПЧ?ДІЙ)=0,429±0,049 (Р Ј 0,001), у д/г “Кутузівка” r(МОП?УДІЙ)=0,645±0,044 (Р Ј 0,001), r(С-ПЧ?ДІЙ)=0,709±0,070 (Р Ј 0,001). Одержані дані свідчать про те, що селекція худоби на високу молочну продуктивність, без урахування технологічних умов, сприяє прояву природного добору і при цьому значно погіршуються показники відтворної здатності.
Вибуття чорно-рябої худоби із стада під дією природного та штучного добору. Як свідчать дані таблиці 8, до кінця третьої лактації із стада вибуває 82,7% тварин від народжених при прив'язному утриманні, і 73,6% - при безприв'язному.
Співвідношення природного добору до штучного по тваринах, взятих для дослідження при різних умовах виробництва молока мали значні відмінності. При прив'язному утриманні цей показник склав 3/1, а при безприв'язному – 8/1, це свідчить про те, що тиск природного добору у д/г “Кутузівка” набагато вищий, ніж у д/г “Українка Слобідська”, а високий відсоток вибуття тварин від народження до кінця третьої лактації (прив'язне утримання), свідчить про досить інтенсивне бракування худоби (штучний добір) з причини низької продуктивності (первісток-16%, корів по ІІ-й лактації-10,8%, корів по ІІІ-й лактації-6,7%).
8. Вибуття телиць та повновікових корів із стада при різних способах утримання
Періоди онтогенезу n Вибуло всього В тому числі під дією Співвід- ношення: П.Д/Ш.Д
природного добору штучного добору
голів % голів % голів %
Прив'язне утримання
Телиці 1370 485 35,4 434 31,7 51 3,7 9 / 1
Первістки 892 355 40,0 212 24,0 143 16 1,5 / 1
Корови II лактації 537 176 33,0 118 22,0 58 10,8 2 / 1
Корови III лактації 361 117 32,4 93 26,0 24 6,7 4 / 1
Всього 1133 82,7 857 62,6 276 20,1 3 / 1
Безприв'язне утримання
Телиці 1359 531 39,0 476 35,0 55 4 9 / 1
Первістки 828 266 32,1 238 28,7 28 3,4 9 / 1
Корови II лактації 562 129 22,9 111 19,7 18 3,2 6 / 1
Корови III лактації 433 74 17,0 66 15,2 8 1,8 8 / 1
Всього 1000 73,6 891 65,5 109 8,1 8 / 1
Вплив генотипу бугаїв на вибуття худоби із стада за періодами постембріонального розвитку під дією природного та штучного добору. Важливим, на наш погляд, є високий показник рангової кореляції (табл. 9) за ознакою вибуття із стада у д/г “Кутузівка” внаслідок захворювання на лейкоз (r=0,863 при Р ? 0,01) корів на протязі другої лактації, що, можливо, пов'язане із залученням до
| 
