|
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
БАРАБАШ ОЛЕНА ІВАНІВНА
УДК 634.11: 631.53.03
ПРИЙОМИ ПРИСКОРЕНОГО ВИРОЩУВАННЯ КРОНОВАНИХ
САДЖАНЦІВ ЯБЛУНІ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
06.01.07 – плодівництво
А в т о р е ф е р а т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Київ - 2001
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті садівництва УААН
Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук,
Бублик Микола Олександрович,
Інститут садівництва УААН,
заступник директора з наукової роботи
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор
Балабак Анатолій Федорович, Уманська
державна аграрна академія,
завідувач кафедри екології, декоративного
садівництва та лісівництва
кандидат сільськогосподарських наук,
Кіщак Юрій Петрович, Кабінет Міністрів
України, головний спеціаліст
Провідна установа: Мліївський інститут садівництва
ім. Л.П. Симиренка УААН
Захист відбудеться 29.05.2001 р. о 14 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 в Національному
аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв
оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного
аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв
оборони, 11, навчальний корпус 10, читальний зал.
Автореферат розісланий 27.04.2001 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Балабайко В.Ф.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Яблуня - основна плодова культура в помірному кліматичному поясі північної півкулі. Виробництво плодів у розвинутих країнах базується на вирощуванні насаджень інтенсивного типу. Для цього необхідний садивний матеріал таких сортів, які здатні забезпечити ранній вступ дерев у плодоношення та високі сталі врожаї. Цим вимогам відповідають саджанці високого гатунку на клонових підщепах з наявністю бічних розгалужень, на яких формуються генеративні бруньки. Світовий досвід показує, що одержати їх можна, використовуючи певні сорто-підщепні комбінування, високоякісні підщепи, застосовуючи дво- чи трирічний цикл вирощування та різні прийоми стимулювання утворення бічних пагонів.
У європейських країнах з розвинутим садівництвом ці елементи технології виробництва садивного матеріалу відпрацьовано.
Що ж до Лісостепу України, то його суворіші кліматичні умови вимагають використання дещо інших підщеп, сортів та прийомів вирощування, особливо в північних районах зони, де подібні дослідження практично не проводились.
Залишаються маловивченими питання впливу якості садивного матеріалу на ріст і продуктивність дерев. Тому виникає необхідність у розробці прийомів отримання високоякісних саджанців у розсаднику і визначенні впливу їх якості на продуктивність насаджень.
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту садівництва УААН за програмою 02. “Розробити сучасні інтенсивні технології розмноження і вирощування високоякісного елітного садивного матеріалу плодових, ягідних, горіхоплідних та декоративних культур”, розділ 02.04. (“Вдосконалити елементи технології вирощування саджанців зерняткових, кісточкових та горіхоплідних культур та забезпечення їх високої приживлюваності при пересадці в сад, з визначенням конкретизованих технологій, в яких доцільне застосування запропонованих прийомів”). Номер державної реєстрації 0196U018182.
Мета і завдання досліджень. Мета досліджень полягає в комплексному вивченні та впровадженні у виробництво скороплідних і високопродуктивних сорто-підщепних комбінувань з використанням середньо- і слаборослих клонових підщеп і кращих сортів яблуні, які б дали можливість значно підвищити продуктивність насаджень у зоні Лісостепу України при високій економічній ефективності виробництва та вдосконаленні прийомів вирощування саджанців, здатних давати урожай на 2-3-й рік після садіння. У зв'язку з цим ставилися такі основні завдання:
- визначити кращі сорто-підщепні комбінування для одержання скороплідних саджанців;
- встановити оптимальний вік садивного матеріалу для відповідних сор-
то-підщепних комбінувань;
- запропонувати раціональне використання підщеп різної якості для ви-
робництва садивного матеріалу;
- рекомендувати кращі прийоми формування крони в одно- та дворічних саджанців залежно від сорто-підщепних комбінувань;
- визначити вплив висоти окулірування на вихід стандартних кронованих саджанців;
- встановити вплив досліджуваних прийомів вирощування саджанців на вихід і якість продукції;
- дати економічну оцінку виробництва садивного матеріалу за
вдосконаленою технологією.
Об'єкт дослідження – прийоми прискореного вирощування кронованих
саджанців в умовах Лісостепу України.
Предмет дослідження – сорти і клонові підщепи яблуні, прийоми стимулювання кроноутворення.
Методи досліджень – багатофакторні рендомізовані повторення, варіаційна статистика, кореляційний аналіз.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах Лісостепу України на основі комплексних досліджень підібрано сорто-підщепні комбіну-вання районованих і перспективних сортів і підщеп для одержання кронова-них саджанців, здатних вступати в пору плодоношення на 2-3-й рік після садіння.
Обгрунтовано можливість вирощування в умовах Лісостепу України однорічних кронованих саджанців для скороплідних садів.
Встановлено оптимальні параметри різних типів клонових підщеп при вирощуванні садивного матеріалу із застосуванням різної висоти окулірування.
Вивчено вплив механічних та хімічних прийомів стимулювання кроноутворення в однорічних саджанців яблуні основних районованих сортів.
Визначено оптимальний вік саджанців для конкретних сорто-підщепних комбінувань.
Практичне значення одержаних результатів. На основі проведених досліджень розроблено рекомендації щодо вдосконалення технології вирощування кронованих саджанців, яка дозволить збільшити вихід стандартного садивного матеріалу зерняткових порід, покращити якість та знизити його собівартість, забезпечить ранній вступ дерев у пору плодоношення і зменшить затрати ручної праці при формуванні крони.
Результати досліджень пройшли виробничу перевірку в дослідних господарствах “Новосілки” і “Фастівське” Інституту садівництва та на Львівській дослідній станції садівництва УААН.
Особистий внесок здобувача. Дослідження за темою дисертації виконані здобувачем особисто.
Апробація роботи. Основні положення та результати дисертації доповідались і обговорювались на засіданнях Вченої ради Інституту садівництва УААН 1996-1999 рр., на Всеукраїнських конференціях “Інтенсивні технології в садівництві” (Київ, 1997 р.); “Ресурсозберігаючі технології в садівництві” (Київ, 1998 р.), “Садівництво на межі тисячоліть” (Київ, 2000 р.).
Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 7 наукових праць у фахових виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота включає вступ, 6 розділів, висновки та додатки. Викладена на 185 сторінках друкованого тексту, містить 46 таблиць, 6 рисунків, 5 фотографій і 36 додатків. Список літератури включає 228 джерел.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження виконано в 1996-1999 рр. у ДГ “Новосілки” Інституту садівництва УААН в шести польових дослідах.
В досліді 1 вивчали вплив сорто-підщепних комбінувань на гілкування та вихід однорічних стандартних саджанців яблуні.
Досліджували ріст однорічних саджанців яблуні сортів Спартан (контроль), Айдаред, Рубінове Дуки, Росавка, Флоріна, Теремок, Ліберті, Аскольда, Шафран краснокутський на клонових підщепах 62-396, 54-118, ММ 106, 57-490.
В досліді 2 вивчали вплив якості підщеп на вихід однорічних кронованих саджанців яблуні.
Дослідження проводили з підщепами різної товщини умовної кореневої шийки: 5,0-7,0; 7,1-9,0; 9,1-11,0 мм - на чотирьох типах клонових підщеп (62-396, 54-118, ММ 106 та 57-490) та з сортами Спартан (контроль), Айдаред, Рубінове Дуки, Росавка, Флоріна, Теремок, Ліберті, Аскольда, Шафран краснокутський.
В досліді 3 вивчали вплив якості підщеп та висоти окулірування на вихід кронованих стандартних саджанців.
У дослід було включено два сорти яблуні (Айдаред і Флоріна), щеплені на чотирьох типах клонових підщеп: 62-396, 54-118, ММ 106 та 57-490, які за товщиною умовної кореневої шийки були поділені на фракції: 5,0-7,0; 7,1-9,0; 9,1-11,0 мм. Висота окулірування - 20 (контроль), 30, 40, 50 см.
В досліді 4 вивчали вплив механічних прийомів на галуження однорічних саджанців.
Застосовували механічні прийоми: пінцирування, кербування та видалення молодих листочків біля точки росту на сортах Спартан, Айдаред, Рубінове Дуки, Росавка, Флоріна, Теремок, Ліберті, Аскольда, Шафран краснокутський, щеплених на таких клонових підщепах: 62-396, 54-118, ММ 106 і 57-490.
В досліді 5 вивчали вплив фізіологічно активних речовин на галуження однорічних саджанців яблуні.
Застосовували хімічні препарати: воду (контроль), полюстимулін А6, ІМК, ДГ-482, ДГ-009 та ДГ-735 на сортах Спартан, Айдаред, Рубінове Дуки, Росавка, Флоріна, Теремок, Ліберті, Аскольда, Шафран краснокутський, щеплених на клонових підщепах 62-396, 54-118, ММ 106 і 57-490.
В досліді 6 досліджували вплив висоти вкорочення однорічок на вихід дворічних стандартних саджанців сортів Спартан, Айдаред, Рубінове Дуки, Росавка, Флоріна, Теремок, Ліберті, Аскольда, Шафран краснокутський на клонових підщепах 62-396, 54-118, ММ 106 і 57-490.
Дослід включав варіанти: вкорочення окулянтів на висоті 60 (контроль), 70 см та на зворотний ріст ( 5 см) вище місця окулірування.
Схема садіння підщеп 90 х 30 см. В кожному варіанті по 15 рослин, повторення триразове. Варіанти розміщено рендомізовано. Грунт дослідної ділянки темно-сірий опідзолений, легкосуглинковий на карбонатному лесі утримували під чорним паром. Дослідні ділянки незрошувані.
При проведенні досліджень були використані методичні рекомендації: “ Методика вивчення підщеп плодових культур в Українській РСР” (Андрієнко М.В., Гулько І.П., 1990), “Методика проведення польових досліджень з плодовими культурами” (Кондратенко П.В., Бублик М.О., 1996). Облік приживлюваності підщеп і ревізію окулірування проводили за методикою Н.Д.Співаковського (1956); площу листкової поверхні визначали ваговим методом (Волков Ф.А., 1968); сумісність сорто-підщепних комбінувань - за методом В.А.Коровіна (1966); вміст хлорофілу в листках - на спектрофотометрі, крохмалю і цукрів, а також водний дефіцит - за Х.М. Починком (1976); об`єм кореневої системи – методом “скелету” (Колесніков В.А., 1962); загальну продуктивність фотосинтезу – методом половинок (Сакс Н.І., Мельник Т.К., 1969); концентрацію клітинного соку на рефрактометрі; питому поверхневу щільність листків – методом Х.Г. Тоомінга (1977); кількість і якість стандартних саджанців - відповідно до технічних вимог ОСТу 10.126-88 (1988). Статистичну обробку одержаних даних виконували методом дисперсійного аналізу за Б.О.Доспєховим (1985) із застосуванням комп`ютера ІВМ РСАТ за відповідними програмами М.О. Бублика (1991). Економічну ефективність вирощування саджанців обчислювали за методикою О.М.Шестопаля (1992).
СТИМУЛЮВАННЯ КРОНОУТВОРЕННЯ В ОДНОРІЧНИХ САДЖАНЦІВ ЯБЛУНІ
Підбір сорто-підщепних комбінувань. За ростовими показниками виділилися сорто-підщепні комбінування: Росавка, Аскольда і Флоріна на 54-118 та ММ106; Флоріна, Аскольда і Теремок на 62-396 та Флоріна, Росавка, Ліберті, Аскольда і Теремок на 57-490. Найбільш стриманим ростом відзначилися сорти Спартан і Шафран краснокутський на всіх типах підщеп, які вивчалися (табл.1).
Таким чином, ростові процеси в саджанців яблуні певною мірою залежать від біологічних особливостей сортів і впливу підщепи та кліматичних умов вегетаційного періоду.
Площа листкової поверхні в перерахунку на 1 гектар була найбільшою у високорослих саджанців (Флоріна, Росавка, Айдаред, Аскольда). Кращими підщепами за цим показником є 62-396 та 54-118.
Вміст хлорофілу в листках саджанців певною мірою характеризує ступінь сумісності сорто-підщепних комбінувань. В наших дослідженнях найбільша концентрація хлорофілу “а+в” виявлена в листі Айдареду, Росавки та Рубінового Дуки на всіх досліджуваних підщепах, яка коливалась у
межах 254,4 - 338,0 мг/100 г. Дані щодо вмісту хлорофілу свідчать про
достатню сумісність між компонентами усіх сорто-підщепних комбінувань.
Вміст вуглеводів у сорто-підщепних комбінуваннях. Основний продукт життєдіяльності листкового апарату – вуглеводи, що відіграють значну роль в житті рослин, є основним субстратом для процесу дихання. У вуглеводному обміні плодових культур важливе місце займають водорозчинні цукри, що впливають на швидкість зростання щеплених компонентів. Отримані дані вказують на вміст однакової кількості вуглеводів як у прищепі, так і в підщепі. Такий стан вуглеводів свідчить про відсутність у сорто-підщепних комбінувань ознак несумісності.
Оводненість. В листі саджанців, здатних до гілкування, вміст загальної води більший, ніж у саджанців, що не здатні до гілкування. У сортів Флоріна та Росавка на підщепі 54-118 цей показник становив 75,3 і 66,8, відповідно у Спартана і Шафрана краснокутського - лише 63,7 і 64,2 %. Найбільшу кількість води в листках відмічено в сорту Флоріна – 75,3 %. Деякою мірою це пояснюється найбільшою здатністю даного сорту до галуження.
Таблиця 1 – Вплив сорто-підщепних комбінувань на ріст однорічних саджанців яблуні, середнє за 1997-1999 рр.
Сорт П і д щ е п и
62-396 54-118 57-490 ММ106
висо- та сад- жан-ців, см діа- метр штам-ба, мм вихід стан-дарт- них сад-жанців, тис.шт./га висо-та сад- жан-ців, см діа- метр штам-ба, мм вихід стан-дарт- них сад-жанців, тис.шт./га висо-та сад- жан-ців, см діа- метр штам-ба, мм вихід стан-дарт- них сад-жанців, тис.шт./га висо-та сад- жан-ців, см діа- метр штам-ба, мм вихід стан-дарт- них сад-жанців, тис.шт./га
Спартан (к) 118 12,1 33,0 116 11,6 31,9 111 10,6 27,8 106 10,3 26,5
Айдаред 124 12,1 34,8 132 12,7 34,1 117 10,6 34,8 121 10,9 30,6
Флоріна 147 12,8 34,5 149 12,9 35,1 132 11,1 34,6 133 11,9 32,3
Росавка 140 12,3 35,0 172 14,0 36,0 157 12,2 35,5 149 12,3 34,0
Ліберті 123 13,2 34,6 131 12,7 33,0 122 11,8 33,6 111 11,0 32,0
Шафран крас-нокутський 108 12,0 32,7 104 12,4 28,4 101 10,9 29,2 112 11,1 28,5
Аскольда 138 13,2 35,6 139 11,3 34,3 137 12,2 33,7 145 12,8 33,4
Теремок 139 15,3 35,9 115 11,2 35,5 140 14,5 34,9 124 12,5 33,7
Рубінове Дуки 122 11,8 32,7 138 14,2 35,2 110 11,7 34,1 117 10,7 32,1
НІР05 10,0 1,0 12,6 1,0 12,6 1,4 10,2 1,2
Концентрація клітинного соку. Найвищу концентрацію клітинного соку від 18,7 до 22,9 % відмічено в сортів Росавка, Флоріна, Аскольда і Теремок на всіх без винятку підщепах. У підщеп 62-396, ММ106 і 57-490 цей показник склав у середньому 18,6-19,8 %, а на 54-118 - 20,5 %, що свідчить про інтенсивніший синтез органічних речовин.
Гілкування саджанців. Найбільший відсоток саджанців з бічними пагонами (табл. 2) був у сорту Флоріна на підщепах 62-396 (28,7%) та 54-118
Таблиця 2 - Вплив сорто-підщепних комбінувань на гілкування
однорічних саджанців , середнє за 1997-1999 рр.
Сорт Кількість рослин з бічними пагонами, % Кількість пагонів, штук Середня довжина пагона, см
62-396
Ліберті 5,3 1,0 27,5
Флоріна 28,7 1,5 32,7
Теремок 12,5 1,0 18,3
Росавка 0 0 0
Рубінове Дуки 0 0 0
Айдаред 0 0 0
54-118
Ліберті 0 0 0
Флоріна 20,8 3,0 35,2
Теремок 4,8 1,0 20,0
Росавка 5,0 2,0 25,0
Рубінове Дуки 17,8 2,0 32,0
Айдаред 9,0 1,0 31,0
НІР05 1,36 0,9 2,8
(20,8%). Середня довжина пагона становила відповідно по підщепах 32,7 і 35,2 см.
Коренева система. Основна частина коріння у саджанців досліджуваних сорто-підщепних комбінувань як за довжиною, так і за масою розміщена у верхньому (0-20 см) шарі грунту. Найбільшу довжину і масу коренів відмічено в сорту Флоріна на підщепі 57-490 – відповідно 68,6 м і 26,0 г, а найнижчими ці показники були у Спартана на 62-396 – 21,4 м і 17,1 г.
Найкращими сорто-підщепними комбінуваннями щодо виходу стандартного садивного матеріалу є Флоріна, Росавка, Аскольда і Теремок на всіх типах підщеп, які вивчалися (32,3 – 36,0 тис. шт/га).
Якість підщепного матеріалу. Найвищу приживлюваність вічок виявлено у підщеп товщиною 7,1-9,0 та 9,1-11,0 мм, у яких вона становила 98,9 – 100%, а у підщеп з діаметром умовної кореневої шийки 5,0-7,0 мм – 95 - 97%.
Висота саджанців за роки досліджень на підщепах діаметром 5,0-7,0 мм досягала 128, а при діаметрі 9,1–11,0 мм – 139 см. Вплив товщини підщеп на діаметр штамба однорічних саджанців визначався арифметичною прогресією – чим товща підщепа, тим більший був діаметр (табл. 3).
Таблиця 3 - Вплив товщини підщепи 54-118 на ріст однорічних саджанців,
середнє за 1997-1999 рр.
Сорт Висота, см Діаметр штамба, мм
Товщина підщеп, мм
5,0-7,0 7,1-9,0 9,1-11,0 5,0-7,0 7,1-9,0 9,1-11,0
Спартан (контроль) 128 133 133 10,8 11,6 11,5
Айдаред 137 138 143 11,9 13,0 13,1
Ліберті 134 141 140 11,6 12,3 14,0
Росавка 147 170 179 10,9 13,3 14,0
Флоріна 148 165 151 11,6 13,6 13,4
Шафран краснокутський 94 98 95 10,5 10,9 10,8
Аскольда 129 139 146 11,0 11,4 11,2
Теремок 114 116 121 10,9 11,4 11,7
Рубінове Дуки 128 141 122 10,8 12,3 11,2
НІР 05 23,7 17,5 16,2 1,3 1,3 1,8
Гілкування саджанців. В наших дослідженнях в однорічних саджанців, вирощених на підщепах товщиною 9,1–11,0 мм, кількість бічних пагонів була більшою (3,1 шт.), ніж на тонших, діаметром 5,0–7,0 мм (1,6 шт.). Середня довжина пагона становила відповідно 23,9 і 10 см. Відсоток однорічок з бічними пагонами був також більший на підщепах товщиною 9,1–11,0 мм (57%), ніж на тонких (17%) (табл. 4).
Таблиця 4 - Вплив товщини підщеп на гілкування однорічних саджанців, середнє за 1997-1999 рр.
Сорт Товщина підщеп, мм
5,0-7,0 7,1-9,0 9,1-11,0
кількість гілкую-чих сад- жанців, % кількість пагонів на 1 рослині , штук середня довжина пагона, см кількість гілкую-чих сад- жанців, % кількість пагонів на 1 рослині , штук середня довжина пагона, см кількість гілкую-чих сад- жанців, % кількість пагонів на 1 рослині , штук середня довжина пагона, см
62-396
Флоріна 22,5 1,3 13,7 36,8 1,7 33,5 70,0 3,1 42,8
Теремок 17,5 1,0 10,3 34,0 1,0 17,5 50,0 1,9 24,0
Росавка 0 0 0 0 0 0 0 0 0
Аскольда 0 0 0 0 0 0 0 0 0
54-118
Флоріна 17,1 2,7 15,7 38,0 3,7 24,1 54,8 4,5 35,3
Теремок 0 0 0 0 0 0 0 0 0
Росавка 15,4 1,0 15,0 34,7 2,0 15,4 48,3 3,0 23,5
Аскольда 15,0 2,0 4,2 35,1 3,0 5,5 48,1 3,0 16,3
57-490
Флоріна 0 0 0 0 0 0 0 0 0
Теремок 15,6 2,0 5,0 34,7 1,7 8,4 62,7 2,0 14,0
Росавка 14,9 1,0 8,2 28,8 2,0 10,8 55,5 4,0 19,0
Аскольда 15,4 2,0 6,0 31,1 2,0 9,2 59,2 3,0 16,0
НІР05 0,7 1,0 1,8 1,7 1,2 2,0 2,9 1,3 2,0
Продуктивність фотосинтезу. Визначення загальної та чистої продуктивності фотосинтезу в листі саджанців сорту Флоріна на підщепах 62-396 та 54-118 різної якості показало, що цей показник залежить від товщини підщепи. У листків саджанців на підщепах товщиною 9,1-11,0 мм вищим цей показник був, ніж на тонших (5,0-7,0 мм).
Оводненість. У саджанців на підщепах з використанням підщеп товщиною 5,0-7,0 мм кількість загальної води була дещо більшою, порівняно з саджанцями, для яких використовувались підщепи товщиною 9,1-11,0 мм. Різниця між цими варіантами була в межах 1,6-10,7 %. Найбільшою оводненістю характеризувалися листки саджанців сортів Флоріна, Теремок, Аскольда і Росавка на підщепах товщиною 5,0-7,0 мм, вміст загальної води в яких становив 65,28-67,78 %.
Питома поверхнева щільність листків (ППЩЛ) протягом вегетаційного періоду була вищою в саджанців на підщепах товщиною 9,1-11,0 мм - від 0,269 до 0,313, а при товщині 5,0-7,0 мм - 0,198-0,258 г/дм2.
Вихід стандартних саджанців. Вплив товщини клонових підщеп на вихід стандартних саджанців також визначається арифметичною прогресією. У підщеп 62-396 та 54-118 товщиною 9,1-11,0 мм він становив 33-35, а при товщині 5,0-7,0 мм - 24-27 тис. шт./га.
Застосування високого окулірування. Показники росту однорічних саджанців яблуні залежали від висоти окулірування (табл. 5) та товщини
Таблиця 5 – Вплив висоти окулірування підщепи 54-118 на ріст
однорічних саджанців яблуні, середнє за 1997-1999 рр.
Товщи-на під-щепи, мм Висота окулі-рування, см Айдаред Флоріна
висота саджан- ців, см діаметр штамба, мм вихід стан-дартних саджан-ців, тис. шт./га висота саджан- ців, см діаметр штамба, мм вихід стан-дартних саджан-ців, тис. шт./га
5,0-7,0 20 (к) 147 11,7 33,8 155 12,5 32,9
30 151 11,4 33,3 150 11,8 32,4
40 138 11,2 32,9 149 10,9 31,0
50 123 11,4 32,2 139 11,5 30,7
7,1-9,0 20 (к) 143 12,1 35,3 158 12,1 35,0
30 141 11,8 35,3 146 11,9 35,0
40 144 11,6 34,7 149 11,6 34,8
50 150 12,1 34,9 154 12,7 34,4
9,1-11,0 20 (к) 153 12,9 35,4 160 12,2 35,4
30 156 12,7 35,4 159 12,0 35,4
40 149 13,1 35,2 169 13,2 35,4
50 154 13,1 35,2 164 13,2 35,4
НІР05 7,4 0,8 0,6 13,6 1,0 0,7
підщеп . Так, висота і діаметр штамба на підщепах товщиною 5,0-7,0 мм
знижується із збільшенням висоти окулірування. При окуліруванні на 20 см
висота саджанців сорту Айдаред становила 147, а при виконанні цієї операції на 50 см - 123 см. При використанні підщеп товщиною 9,1-11,0 мм і різній висоті окулірування цієї різниці ми не спостерігали.
Вихід стандартних саджанців. Найбільший вплив на вихід стандартного садивного матеріалу (69 %) мала товщина підщеп.
Гілкування саджанців. Висота окулірування і товщина підщеп істотно впливали на гілкування однорічних саджанців. У варіантах з використанням підщеп з діаметром умовної кореневої шийки 5,0–7,0 мм саджанці не гілкувалися взагалі, а при товщині 7,1–9,0 мм гілкування спостерігалося при висоті окулірування 40 та 50 см. Лише на підщепах діаметром 9,1–11,0 мм саджанці гілкувалися незалежно від висоти окулірування, але такі показники, як відсоток саджанців, котрі гілкувалися і кількість пагонів, зростали із збільшенням висоти окулірування (табл.6).
Таблиця 6 - Вплив висоти окулірування підщепи 54-118 на гілкування
однорічних саджанців, середнє за 1997-1999 рр.
Сорт Товщина підщепи, мм Висота окуліруван-ня, см Кількість гілкуючих рослин, % Кількість бічних пагонів, шт. Середня довжина пагонів, см
Айдаред 7,1-9,0 20 0 0 0
30 0 0 0
40 9,6 1,5 14,8
50 8,2 2,0 19,6
9,1-11,0 20 8,4 1,5 18,0
30 10,4 2,0 19,6
40 26,0 2,0 14,0
50 26,0 5,0 25,0
Флоріна 7,1-9,0 20 0 0 0
30 0 0 0
40 9,7 1,0 22,9
50 12,2 1,5 20,5
9,1-11,0 20 15,3 1,5 27,9
30 19,5 1,0 30,1
40 35,0 3,0 24,0
50 33,0 6,0 23,2
НІР05 2,6 1,0 2,7
|
