|
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМіЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН
СТАТНІК ІРИНА ЯКІВНА
УДК 636.52/.58.082.088
ПРИЙОМИ І МЕТОДИ ПОЛІПШЕННЯ ПЛЕМІННИХ
та ПРОДУКТИВНИХ ЯКОСТЕЙ ЯЄЧНИХ КУРЕЙ
Спеціальність 06.02.01 - розведення та селекція тварин
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
сільськогосподарських наук
Чубинське Київської області – 2005
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті птахівництва УААН
Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Степаненко Іван Андрійович,
Інститут птахівництва УААН,
відділ селекції і генетики птиці,
провідний науковий співробітник
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор
Бородай Віталій Петрович,
Національний аграрний університет,
кафедра птахівництва, завідувач
кандидат сільськогосподарських наук
Патрєва Людмила Семенівна,
Миколаївський державний аграрний університет,
кафедра спеціальної зоотехнії, доцент
Провідна установа: Херсонський державний аграрний університет Міністерства
аграрної політики України, кафедра генетики та розведення
сільськогосподарських тварин.
Захист відбудеться „ 21 ” червня 2005 року о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: вул. Погребняка, 1, с. Чубинське, Бориспільського району, Київської області, 08321.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН.
Автореферат розісланий „ 19 ” травня 2005 року
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради Ю.В.Мільченко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Підвищення генетичного потенціалу птиці є одним з найважливіших завдань птахівництва. Завдяки використанню високопродуктивних порід і кросів країни з розвинутою ринковою економікою додатково одержують 30-40% продукції (Зубець М.В., Буркат В.П, Мельник Ю.Ф., 2000 та ін.).
Поряд з високою продуктивністю птиця, що використовується для виробництва яєць, повинна мати високу життєздатність, стійкість до стресів, високий вихід стандартних яєць, ефективну конверсію корму, високу якість яєць (Фісінін В.І., 1998, Гальперн І.Л., 2002). Поєднання в одному організмі таких цінних якостей можливе тільки при застосуванні високоефективних методів і прийомів селекції. Питанням по застосуванню різних методів відбору птиці на певних етапах вдосконалення ліній присвячені роботи Заморської Т.А., 1975, Орлова М.В., 1980, Анненкової М.І., 1984, Кравець Г.І., 1987, Флока Д. і Боніца В., 2000, виявленню цінних плідників – Варакіної Р.І. та ін., 1978, Солоніної Т.П., 1987, Лук’янової В.Д., 1991, розробці принципів створення нових ліній і кросів - Фісініна В.І та ін., 1982, Гальперн І.Л., 2002, Флока Д., 2003. Але не всі методи, що використовувались, давали однаковий ефект, тому деякі із них потребують уточнення або вдосконалення.
Недостатньо також розроблені селекційні підходи для прискорення селекційного процесу удосконалення ліній яєчних курей за комплексом господарсько корисних ознак, особливо негативно кореляційних, з врахуванням їх спеціалізації в кросі та ступенем розвитку цінних якостей на певному етапі консолідації лінії.
Для забезпечення товаровиробників харчових яєць України птицею власної селекції, яка відповідала б вимогам ринку в умовах жорсткої конкуренції, необхідно вдосконалювати наявний генетичний матеріал яєчних курей та створювати новий з залученням цінного світового генофонду шляхом використання високоефективних селекційних технологій.
Враховуючи вищесказане, дослідження даної роботи, які спрямовані на розробку нових та вдосконалення існуючих прийомів та методів селекції є актуальними.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано на базі держплемптахозаводу ім.Фрунзе АР Крим згідно договірної теми: “Вдосконалення кросу “Білорусь 9“ в держплемзаводі ім. Фрунзе“ в 1999-2001рр. (договір №919 від 31.03.1999р.), затвердженої вченою радою Інституту птахівництва УААН 28.04.1999р., протокол №8 та “Вдосконалення ліній яєчних курей, що розводяться в племзаводі і створення на їх основі нового яєчного кросу“ в 2002-2004рр. (договір №2201 від 02.01.2002р.), затвердженої вченою радою Інституту птахівництва УААН 12.04.2002р., протокол №7 та "Плану селекційно-племінної роботи з яєчними курми у держплемзаводі ім. Фрунзе на 2001-2005рр.", затвердженого Міністерством аграрної політики України 03.06.2001р. Робота була складовою частиною тематики Інституту птахівництва УААН по завданню “Розробити і апробувати генетико-селекційні методи і прийоми при створенні нових та вдосконаленні існуючих кросів і порід курей“ ( № держреєстрації 0104U004288 )
Мета і завдання дослідження. Метою досліджень було розробити нові та вдосконалити існуючі селекційні методи і прийоми для підсилення спеціалізації ліній за основними економічно-вагомими для курей яєчних кросів ознаками та поліпшення їх кількісних і якісних показників.
Для досягнення мети були поставлені такі задачі:
- встановити ефективність застосування методу "прилиття крові" від різного генетичного матеріалу для підвищення маси яєць та несучості;
- провести порівняльну оцінку племінних якостей півнів з використанням даних продуктивності напівсестер і дочок та при різних варіантах підбору пар для відтворення нащадків;
- розробити селекційні прийоми та критерії добору птиці для оптимізації форми і маси яєць;
- удосконалити систему відтворення селекційного стада для підвищення генетичного прогресу при внутрішньолінійному розведенні;
- оцінити адаптивну здатність прабатьківських та батьківських форм імпортного кросу "Хайсекс білий" при використанні в умовах України.
Об’єкт дослідження - кури яєчних кросів "Білорусь-9", "Хайсекс білий", інкубаційні яйця.
Предмет дослідження – господарсько корисні кількісні та якісні показники, які відображають продуктивність, життєздатність та відтворні якості птиці.
Методи дослідження. Основний метод – експериментальний, що включає спрямований добір птиці за певними ознаками, “прилиття крові“, рангову оцінку племінних якостей плідників, електрофорез білків яєць у крохмальному гелі. При обробці і аналізі даних експериментів використані біометричні методи, кореляційний і порівняльний аналіз.
Наукова новизна одержаних результатів. Розроблено нові підходи застосування методу „прилиття крові” для прискореного підвищення маси яєць і несучості курей шляхом підбору поліпшуючого генетичного матеріалу, його схрещування з поліпшуваними лініями та використання напівкровних нащадків.
Проведено широку порівняльну оцінку племінної цінності півнів-плідників за новим ранговим методом і доведена доцільність одночасного використання даних напівсестер і дочок для підвищення точності такої оцінки. Удосконалена система відтворення селекційного стада з використанням кращої молодої і переярої птиці. Розроблена нова технологія селекції для оптимізації форми яєць з метою підвищення їх інкубаційних якостей.
В умовах України оцінено адаптивну здатність, продуктивні і відтворні якості прабатьківських і батьківських форм імпортного яєчного кросу „Хайсекс білий” та встановлено його позитивну реакцію на поліпшення умов утримання у вигляді швидкої компенсації росту, нарощування маси яєць і рівня яйцекладки, підвищену життєздатність батьківських форм кросу адаптованого в Україні прабатьківського стада.
Практичне значення одержаних результатів. Використання розроблених методів, прийомів і технологій селекції при поглибленій племінній роботі в племзаводах сприятиме збільшенню маси та покращенню форми яєць існуючих генетичних ресурсів, несучості, скоростиглості і життєздатності птиці та створенню нових конкурентноздатних селекційних форм.
При впровадженні розроблених нових методів і прийомів оцінки, відбору та відтворення птиці в практичній селекції по удосконаленню трьох ліній кросу “Білорусь 9“ в держплемзаводі ім. Фрунзе АР Крим за 4 генерації селекції досягнуто підвищення несучості курей на 32-52 шт., маси яєць на 2,5-3,6 г у віці несучок 30 тижнів, на 3,6-4,3 г у 52 тижні, скорочення віку початку яйцекладки на 18-28 днів, підвищення виходу інкубаційних яєць на 4-12%. Економічний ефект від впровадження становив 10,5 грн. на несучку (Акт впровадження від 23.01.2003р.).
Особистий внесок здобувача полягає у виборі напрямку, розробці методики та проведенні експериментальних досліджень з питань прийомів і методів поліпшення племінних і продуктивних якостей яєчних курей. Опис, статистична обробка даних, аналіз та теоретичне обґрунтування виконані автором особисто. Імуногенетичний моніторинг та оцінка внутрішніх фракцій яйця виконані разом із співробітниками Інституту птахівництва УААН.
В загальному обсязі проведених робіт на долю автора припадає 97%, у друкованих наукових працях авторство складає 90%.
Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень, що викладені в дисертації, доповідались на ІІІ та IV Українській конференції по птахівництву з міжнародною участю (АР Крим, м. Алушта, 2001, 2003 рр.), на семінарах спеціалістів з птахівництва, що проводились в ДППЗ ім. Фрунзе (2002 р.) та в ВНО „Укрптахопром” (2003 р.), на розширеному засіданні відділу селекції і генетики птиці Інституту птахівництва УААН ( 2005 р ).
Публікації. Всього надруковано 13 праць, з них за темою дисертації 11 наукових праць опубліковані у виданнях, визнаних ВАК України фаховими
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, огляду літератури, матеріалу і методики досліджень, результатів досліджень, висновків і пропозицій виробництву. Основний зміст викладений на 110 сторінках і містить 40 таблиць, 11 рисунків, 4 додатки. Список використаних літературних джерел включає 209 найменувань, з них 32 іноземною мовою.
Матеріал та методика досліджень
Експериментальні дослідження проведені за чотирма етапами в держплемзаводі ім.Фрунзе АР Крим (рис. 1). Перші три були виконані протягом 1999-2003 рр. із використанням методів індивідуально-сімейної селекції на лініях кросу "Білорусь 9" (4 - сіра каліфорнійська порода, 5 і 6 - породи леггорн, лінії Д породи леггорн із кросу "Хайсекс білий" російської селекції). Четвертий етап був проведений в 2003-2004 рр. на птиці прабатьківських і батьківських форм кросу "Хайсекс білий", який був завезений в господарство із Голландії в 2003 році.
Ефективність застосування методу "прилиття крові" з метою підвищення маси яєць вивчали на лініях 5 і 6 при використанні гніздових спарювань (1♂ і 20♀). В якості поліпшуючого матеріалу використовували півнів ліній 07, 12, 20, 36 породи білий леггорн селекції Інституту птахівництва УААН, які 15-18 років розводились по типу замкнутої популяції і лінії Д, що була завезена з племзаводу "Горки 2" (Росія). Із ліній 07, 12, 20, 36 використовували молодих і переярих півнів, оцінених за якістю напівсестер чи нащадків. Півні лінії Д були без походження. В зворотних схрещуваннях напівкровних самців і самок спарювали з птицею поліпшуваної лінії. У птиці одержаної методом „прилиття крові" оцінювали відтворні і продуктивні якості на індивідуальному рівні згідно Інструкції з ведення племінного обліку в птахівництві, затвердженої МінАП України 20.02.2001. Контролем служила лінійна птиця ліній 5 і 6.
З метою підвищення точності оцінки племінних якостей півнів-плідників використовували метод рангової оцінки, що розроблений в Інституті птахівництва УААН (Степаненко І.А. та ін., 2004). Відповідні ранги (від 1 до 5) присвоювали на основі вірогідності різниці між показниками дочок і ровесниць за критерієм Фішера. Порівнювали ранги одних і тих же півнів, визначених за даними напівсестер і дочок. Для розробки більш ефективної технології відтворення селекційного стада провели порівняльну оцінку інкубаційних якостей яєць та продуктивних якостей нащадків, одержаних від молодої і переярої птиці. Молоду птицю відбирали в селекційні гнізда за показниками несучості за 40 тижнів життя, маси яєць в 30 тижнів, скоростиглості, переяру - за даними несучості повного циклу і в останні 2 місяці яйцекладки, скоростиглості, маси яєць в 30 і 52 тижні.
Птицю утримували в індивідуальних клітках кліткової батареї Л-103.
Облік несучості здійснювали щоденно по кожній несучці. Масу яєць визначали шляхом індивідуального зважування яєць від кожної несучки протягом 10 днів підряд. Щоденно реєстрували вибуття птиці. При інкубації яєць по кожній несучці враховували відходи інкубації, а виведених курчат мітили криломітками і фіксували у відповідному журналі походження кожного курчати по батькові і матері (Інструкція з ведення племінного обліку в птахівництві та бонітування сільськогосподарської птиці. - К., 2003, форми 1-6). Форму яєць визначали на індексомірі ІМ 1. Внутрішні фракції яєць оцінювали з використанням спеціальних приладів із рендомізованих вибірок згідно методики Сергеєвої А.М.,1986.
Всі дані первинного обліку вводили в ПЕОМ і обробляли з використанням комплексу комп’ютерних програм, що розроблені в Інституті птахівництва УААН і впроваджувались у держплемзаводі ім.Фрунзе з 1999 року. Статистичну обробку даних, кореляційний та дисперсійний аналізи проводили за загально прийнятими методиками (Плохинський Н.А.,1961, Лакін Г.Ф.,1968 ).
Умови утримання і годівлі птиці відповідали прийнятим нормативам. При оцінці прабатьківських і батьківських форм імпортного кросу "Хайсекс білий" облік несучості, маси яєць, живої маси проводили груповим методом по кожному пташнику і оцінюваній групі.
Рис. 1. Схема досліджень
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Ефективність застосування методу “прилиття крові“ для поліпшення господарсько-корисних ознак лінійної птиці. За результатами дослідження у 1999 році у птиці F1 вірогідне підвищення маси яєць на 0,7-1,3 г було тільки при використанні півнів лінії 12 (Р<0,01) (табл. 1).
1.Основні продуктивні якості курей F1 після прилиття крові
Примітка: -м - молода птиця; п - переяра птиця а - Р< 0, 01
У лінії 5, де в половину гнізд півні поліпшуючих ліній 07 і 20 були підібрані до курей з нейтральною і погіршуючою характеристикою їх батьків, ефекту не було. При варіантах підбору “кращих з кращими“ у 2000 році перевага груп з “прилиттям крові“ ліній 07, 12, 20 над чистолінійними ровесницями була вірогідна (Р<0,01) і становила для маси яєць в 30 тижнів 1,1-2,3 г, в 52 тижні - 1,2-2,4 г. Від лінії 36 ефекту по масі яєць не одержано. Найбільший ефект за масою яєць (на 1,2-2,3 г) і несучістю (на 11 яєць) було одержано від “прилиття крові“ лінії Д (Р<0,01). За збереженістю птиці вірогідної різниці не відмічено. Показники виводимості яєць у гібридів F1 були на 1,3-5,3% вищі після “прилиття крові“ від ліній 07 і 20.
При зворотних схрещуваннях півнів і курей з ½ долею крові поліпшуючої лінії більший приріст маси яєць як в 30-тижневому, так і в 52-тижневому віці було одержано від лінії 5 ніж від лінії 6. Відповідно він становив - 1,7-2,5 г, 1,0-2,4 г (Р<0,01) і 0,8-1,6 г, 0,6-0,9 г (табл. 2).
2.Показники продуктивних якостей птиці при зворотних схрещуваннях F1
на поліпшувані лінії
Примітка: a) P<0,01 b) P<0,05
У групах з використанням напівкровних самців, маса яєць була вищою, ніж при використанні напівкровних самок. Перевага цих груп склала за масою яєць у віці несучок 30 тижнів 0,4 -0 ,8 г, у 52 тижні - 0,8 - 1,1 г. Вищий рівень несучості (на 3,2 - 4,1 яйця) одержано при використанні самок із ½ крові ліній 07. В більшості випадків, як в F1 так і в F2 ,“прилиття крові“ від лінії 36 ефекту не дало, тобто різний генетичний матеріал при “прилитті крові“ давав різний ефект.
Рангова оцінка племінної цінності плідників з використанням даних напівсестер і дочок. При порівнянні рангів півнів з використанням даних напівсестер або дочок за початковий (до 40 тижнів) і весь період яйцекладки (65-66 тижнів) в двох суміжних генераціях виявлено відносно високу ступінь кореляції між рангами (табл. 3).
Для ліній 4 і 6 коефіцієнти кореляції рангів були не стабільними за генераціями і коливались для показника несучості від 0,51 до 0,84 для лінії 6, для маси яєць від 0,56 до 0,73 для лінії 4. Цей взаємозв’язок в процесі селекції ліній треба контролювати, і якщо він низький, то включати в оцінку дані за обидва періоди яйцекладки.
Оскільки при відтворенні наступної генерації півнів від молодої птиці оцінку проводять за даними продуктивності їх напівсестер до 40-тижневого віку, важливо було простежити наскільки вона відображає цінність, визначену за якістю нащадків. При порівнянні рангів півнів за якістю напівсестер і дочок
3.Коефіцієнти кореляції між рангами самців, визначених за показниками
напівсестер і дочок в різні періоди яйцекладки
встановлено низький рівень співпадання таких оцінок і значні відхилення коефіцієнтів кореляції за генераціями: від 0,18 до 0,32 за показниками несучості у лінії 6 та від 0,23 до 0,47 - за масою яєць у лінії 4 (табл. 4).
4. Коефіцієнти кореляції між рангами племінної цінності півнів
за даними напівсестер і дочок
Примітка: Вірогідність коефіцієнтів кореляції: *) Р<0,05; **) Р<0,01; ***) Р<1,001
Це свідчить про те, що оцінка племінної цінності півнів за показниками напівсестер мало відображає їх цінність за якістю нащадків.
При аналізі співпадання вищих рівнів племінної цінності (ранги 1 і 2) за показниками напівсестер і дочок встановлено, що серед півнів, які за масою яєць напівсестер мали ранг 1, поліпшувачів (рангів 1 і 2) за величиною цього показника у дочок було від 44,4 до 80%, а за несучістю дещо менше - від 37,5 до 67% (табл. 5).
Таких цінних півнів доцільно максимально використовувати або в кількох турах, або при підвищеному статевому співвідношенні, що легко зробити при штучному осіменінні птиці.
5. Рівень співпадання вищих рангів півнів за даними напівсестер і дочок
В кожній лінії були виявлені півні, які стійко передавали свої поліпшуючі якості синам. Встановлено, що нащадків з високою масою яєць (ранги 1 і 2) частіше можна одержувати від спарювання півнів і курей з такими ж високими рангами їх батьків. Навіть при гетерогенному підборі самок до півнів-поліпшувачів ранги синів були не нижче третього, тобто з нейтральною характеристикою. Синів від таких півнів використовували в практичній селекції при поліпшенні ліній.
Спрямована селекція на підвищення маси і поліпшення якості яєць. Важливою характеристикою курей яєчної продуктивності є прискорене нарощування маси яєць в перші місяці яйцекладки. З метою пошуку нових критеріїв відбору кращих курей за цим показником було проведено оцінку ліній 4, 6, Д за масою яєць не тільки в 30-тижневому віці несучок , а й у 26-тижневому.
Коефіцієнти фенотипової кореляції між масою яєць в 26 і 30-тижневому віці несучок ліній 6 і Д породи леггорн були в межах 0,71-0,72, генотипової - значно вищі 0,90-0,91. У більш пізньостиглої птиці лінії 4 сірої каліфорнійської породи ці коефіцієнти були нижчі: rf = 0,59, rg = 0,81. Взаємозв’язок маси яєць у курей несучок 26-ти тижневого віку із скоростиглістю був на рівні rf = 0,02…0,06, rg = 0,02 ...-0,10, а з несучістю rf= -0,03…0,03, rg = -0,29…-0,02, тобто практично відсутній. Відмічені високі коефіцієнти рангової кореляції півнів за масою яєць дочок у віці 26 і 30 тижнів (r = 0,991-0,999). Одержані дані свідчать, що показники маси яєць у 26-тижневому віці можна використовувати як критерій відбору птиці для підвищення маси яєць у перші місяці яйцекладки.
Оскільки, як відмічають ряд дослідників (Коваленко Г.Т.,1971, Хорунжий Н.В.,1986, Царенко П.П.,1988), від форми яєць залежить їх виводимість, а також рівень пошкодження на всіх етапах виробництва, зберігання і транспортування, нами була вивчена можливість оптимізації форми яєць шляхом спрямованого добору птиці за цією ознакою. Для цього була розроблена спеціальна технологія селекції, згідно з якою для кожної лінії в залежності від ступеня варіабельності індексу форми яєць спочатку визначали параметри відбору кращої птиці, потім здійснювали спрямований добір за вибраними параметрами і аналізували результати такої селекції.
При першій оцінці ліній за формою яєць в 2000 році у лінії 4 було виявлено біля 20% яєць округлої форми (індекс форми >80), а у лініях 5 і 6 до 13,7% продовгуватої форми (індекс форми <73). В подальшому в цих лініях вели спрямовану селекцію на зменшення яєць від вказаних вище відхилень. В результаті за 4 генерації селекції у лінії 4 кількість яєць округлої форми зменшилась в 3 рази, а продовгуватої форми у лініях 5 і 6 - в 1,5 рази (табл. 6). Різниця була вірогідна при Р <0,01.
Виключення з селекції несучок, які зносили яйця з дефектами шкаралупи і аномаліями форми, сприяло зменшенню кількості таких яєць у лінії 4 з 3,8 до 2,2% за 2 генерації селекції. Одержані дані свідчать, що методами спрямованого добору можна швидко підвищити вихід стандартних яєць.
6. Кількість яєць і несучок із нестандартною формою яєць за генераціями
Вдосконалення системи відтворення селекційного стада. З метою розробки системи відтворення ліній, яка б дозволяла підвищити показники продуктивності як за початковий, так і повний період яйцекладки та використовувати плідників з більш точною оцінкою племінних якостей, а саме за нащадками, нами протягом трьох генерацій була проведена порівняльна оцінка інкубаційних якостей яєць і продуктивності нащадків від молодої і переярої птиці, відібраної за різними показниками. Молодих курей відбирали за показниками несучості, маси яєць та скоростиглості до 40-тижневого віку, переярих - за даними несучості за 65 тижнів життя і останні 2 місяці яйцекладки, масою яєць в 30 і 52 тижні.
У ліній 5 і 6 породи леггорн між показниками заплідненості і виводимості яєць від молодої і переярої птиці не відмічено вірогідної різниці, в той час як у лінії 4 сірої каліфорнійської породи від переярої птиці вони були вірогідно нижчі: по заплідненості на 7,4-12,6% у різні роки, по виводимості - на 9,2-10,5%. Це пов’язано з тим, що ця птиця гірше переносить примусову линьку. При виборі системи відтворення необхідно враховувати ці особливості окремих порід. Вірогідна різниця між показниками несучості, скоростиглості та маси яєць у нащадків від молодої та переярої птиці відсутня (табл. 7). Збереженість нащадків від переярої птиці була вища у різні роки на 0,2-2,7% ніж від молодої, але ця різниця не була вірогідною.
7. Показники продуктивності нащадків молодих і переярих курей
Ефективність практичного використання наукових розробок при вдосконаленні ліній кросу “Білорусь 9“. При впровадженні в племзаводі ім. Фрунзе розроблених методів, прийомів і технологій селекції вдалося підсилити диференціацію ліній за певними ознаками і суттєво їх вдосконалити за такими важливими для яєчної птиці показниками, як несучість, маса яєць, скоростиглість, що наглядно видно на рис. 2-5. Ріст продуктивності за 5 генерацій селекції становив у різних лініях від 32 до 52 яєць (Р <0,01), маса яєць, одержаних від курей несучок у 30 тижневому віці, збільшилась на 2,5-3,6 г( Р <0,01), у 52 тижневому віці - на 3,6-4,3 г (Р <0,001) при скороченні віку знесення першого яйця у ліній породи леггорн на 23-28 днів (Р <0,01), у лінії 4 сірої каліфорнійської породи на 18 днів (Р <0,05). Економічний ефект на несучку становить 10,5 грн.
| 
