|
УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
ДИЧКО Аліна Олегівна
УДК 628.1/3:628.54:628543.531.53
Біотехнологія локального очищення
ЖИРОВМІСНИХ стічних вод
03.00.20 - Біотехнологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук
Київ - 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Українському державному університеті харчових технологій Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: кандидат технічних наук, доцент
Салюк Анатолій Іванович,
Український державний університет харчових технологій, кафедра біохімії та екології харчових виробництв, завідувач кафедри
Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор
Циганков Сергій Петрович,
Інститут харчової хімії і технології Міністерства аграрної політики України, заступник директора з питань науки і нової техніки
кандидат технічних наук
Кошель Михайло Іванович,
Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів Міністерства аграрної політики України, завідувач відділу екології
Провідна установа: Інститут колоїдної хімії та хімії води ім.А.В.Думанського НАН України, м. Київ.
Захист відбудеться “_10_” квітня 2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.058.03 Українського державного університета харчових технологій за адресою: 01033, м.Київ, вул. Володимирська, 68, корпус А, ауд. 311.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Українського державного університету харчових технологій за адресою: 01033, м.Київ, вул. Володимирська, 68.
Автореферат розісланий “__7__” березня 2002 р.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради, к.т.н. РОМОДАНОВА В.О.
1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Актуальність теми. Висока водоємність та відсутність досконалих очисних споруд характерні для більшості підприємств олійно-жирової промисловості в Україні. Найдоцільнішим при вирішенні проблеми утилізації відходів є створення замкнутого циклу виробництва з метою додаткового отримання з відходів цінних білково-вітамінних та ліпідних компонентів, біогазу тощо.
Тому актуальним є дослідження процесу очищення висококонцентрованих жировмісних стічних вод із застосуванням методів біотрансформації органічних забруднень, що містяться в стоках, зокрема їх аеробної та анаеробної обробки. Розробка ефективної енерго- та ресурсоощадної технологічної схеми обробки стічних вод цієї категорії дасть змогу створити систему очищення стоків, якість яких відповідатиме нормативним вимогам при скиданні стічних вод у міську каналізацію.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась у рамках постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.1994 р. №429 “Про реалізацію пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки”, Державної науково-технічної програми Міністерства України у справах науки і технологій “Відновлення якості природних вод України” (1997 р.), постанови Верховної Ради України “Про концепцію розвитку водного господарства України” від 14.01.2000 р. №1390-XIV, а також у рамках наукової роботи кафедри біохімії та екології харчових виробництв Українського державного університету харчових технологій на 1995-2002 рр. за темою “Розробка технологій очищення стічних вод і переробки відходів харчової промисловості”.
Мета і завдання досліджень. Метою цієї роботи є розробка технології очищення жировмісних стічних вод (ЖСВ) до норм при скиданні стоків у міську сплавну каналізацію.
Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:
- аналіз існуючих технологій очищення висококонцентрованих ЖСВ олійно-жирового виробництва з максимально можливою утилізацією продуктів, що утворюються (біогаз, зброджені осади);
- розробка технології локального очищення стоків олійно-жирового комбінату;
- вивчення закономірностей процесу метанової ферментації ЖСВ олійно-жирового виробництва в періодичному та безперервному режимах за різних температурних умов;
- дослідження аеробних процесів доочищення ЖСВ до норм їх скидання в міську сплавну каналізацію;
- розробка апаратурно-технологічної схеми очищення стічних вод олійно-жирових підприємств;
2
- аналіз процесу анаеробної обробки ЖСВ із застосуванням кінетики метанової ферментації;
- розробка технічної документації на впровадження технології очищення ЖСВ у виробництво.
Наукова новизна роботи. Встановлено, що при підвищенні температури до 55оС процес метанового збродження стічних вод олійно-жирового виробництва інтенсифікується, а інші досліджені температурні режими обробки таких стоків недостатньо ефективні. Виявлено, що інтенсивність процесу бродіння покращується також при збільшенні концентрації активного мулу до 19 г/л, а вища концентрація мулу не призводить до поліпшення якості очищення. В результаті визначення оптимальних температури та концентрації активного мулу досягнуто високого ступеня попереднього очищення стічних вод і максимальної кількості біогазу з високим вмістом метану.
Встановлено, що в термофільному режимі при анаеробному очищенні стоків впродовж 36год у першому метантенку та подальшій їх обробці впродовж 48 год у другому метантенку глибина очищення досягає 84%, а вихід біогазу – 0,6 л/г ХСКзбр з вмістом метану до 88%, завдяки чому розроблено ефективні режими здійснення безперервного процесу анаеробного очищення стічних вод олійно-жирового виробництва.
Встановлено, що мікрофлора, іммобілізована на дисках, які обертаються, інтенсивніше сприяє доочищенню зброджених стічних вод по всьому об”єму. Визначено, що при доочищенні в симбіотенку тривалістю 12 год досягається необхідна глибина очищення стоків, завдяки чому вперше запропоновано доочищення в симбіотенку зброджених жировмісних стічних вод перед скиданням їх у сплавну каналізацію міста.
За результатами дисертаційної роботи отримано патент України на винахід “Метантенк”.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено комплексну технологію локального очищення стічних вод олійно-жирових виробництв, що включає термофільне метанове бродіння та аеробну обробку із застосуванням мікрофлори, іммобілізованої на дисках, які обертаються. Розроблено оригінальну конструкцію метантенка для очищення висококонцентрованих стічних вод. Видано завдання на розробку робочого проекту локальних очисних споруд, рекомендації до впровадження технології та розроблено дослідно-промисловий регламент технології очищення стічних вод Вінницького олійно-жирового комбінату. Введено в експлуатацію станцію “Симбіотенк” на Білоцерківському хлібокомбінаті і видано рекомендації щодо впровадження технології очищення стоків та експлуатації станції. Розроблено дослідно-промисловий регламент очищення стічних вод на станції “Симбіотенк” на Діанівській птахофабриці.
3
Особистий внесок здобувача. Визначення завдання досліджень проводилось за безпосередньою участю автора. Проведення експериментів, аналітичний контроль та інтерпретація отриманих результатів виконані автором особисто. Розробка технічної документації на впровадження біотехнології очищення стічних вод на Вінницькому олійно-жировому комбінаті проводилась автором особисто. Розробка технічної документації та впровадження технології очищення жировмісних стічних вод на Білоцерківському хлібокомбінаті та Діанівській птахофабриці проводились автором сумісно з Підприємством “Науково-інженерна фірма по охороні навколишнього середовища “Екосервіс” та Українським державним науково-дослідним та проектно-вишукувальним інститутом “УКРНДІВОДОКАНАЛПРОЕКТ”.
Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідались та дістали позитивну оцінку на Міжнародній науково-технічній конференції "Розроблення та впровадження прогресивних ресурсоощадних технологій та обладнання в харчову та переробну промисловість", Київ, УДУХТ, 21–24 жовтня 1997 р., Міжнародній науково-технічній конференції “Техника и технология пищевых производств”, Могильов, 25–27 березня 1998 р., ІІ Всеукраїнській науково-методичній конференції з міжнародною участю “Екологія та інженерія. Стан, наслідки, шляхи створення екологічно чистих технологій”, Дніпродзержинськ, 13–15 жовтня 1998 р., ІІ Міжнародній конференції “Наука і освіта'99”, Київ-Дніпропетровськ-Луганськ-Черкаси- Дніпродзержинськ, 15–30 січня 1999 р., Міжнародній науковій конференції "Фальцфейновські читання", Херсон, 21–23 квітня 1999 р., ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство” пам'яті професора О.П.Шутька, Київ, НТТУ “КПІ”, 13–14 травня 1999 р., Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальные проблемы водоснабжения и водоотведения”, Одеса, 9–11 вересня 1999 р., ІІІ Міжнародній конференції “Наука і освіта'2000”, Київ-Дніпропетровськ-Харків-Черкаси, 1-15 лютого 2000 р., VIІІ Міжнародній науково-технічній конференції “Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов”, Щелкино, АР Крим, 12–16 червня 2000 р., ІХ Міжнародній науково-технічній конференції “Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов”, Щелкино, АР Крим, 11–15 червня 2001 р., VII Міжнародній науково-технічній конференції “Пріоритетні напрями впровадження в харчову промисловість сучасних технологій, обладнання і нових видів продуктів оздоровчого та спеціального призначення”, Київ, 23–25 жовтня 2001 р.
Публікації. Основні положення дисертації викладені в 16 друкованих працях – у 5 статтях, 10 тезах та патенті України на винахід.
4
Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, 7 розділів, висновків, списку літератури (252 назви, в тому числі 154 зарубіжних) та 10 додатків. Робота викладена на 115 сторінках друкованого тексту, містить 21 таблицю та 21 рисунок.
ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, сформульовані мета і завдання досліджень, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів. Наведено дані про апробацію результатів досліджень, публікації основних положень роботи та особистий внесок здобувача.
У першому розділі “Сучасний стан проблеми очищення жировмісних стічних вод” наведено огляд світової літератури з питання джерел утворення на виробництві та існуючих методів очищення стоків олійно-жирового виробництва. Наведено кількісну та якісну характеристику стічних вод цієї категорії. На основі аналізу науково-технічної літератури показано, що ЖСВ належать до висококонцентрованих промислових стоків, а деструкція їх забруднень потребує будівництва складного комплексу очисних споруд. Застосування існуючих механічних та фізико-хімічних методів очищення жировмісних стічних вод не є економічно доцільним, оскільки вони потребують значних витрат, не дають достатнього ефекту очищення і призводять до утворення нових відходів, що потребують додаткової утилізації. Разом з тим підкреслюється, що для очищення висококонцентрованих стічних вод доцільно впроваджувати процес метанового зброджування. Для досягнення високої ефективності процесу необхідно застосовувати технології двоступінчастого метанового бродіння з рециркуляцією активного мулу, а стабільність процесу підтримувати за рахунок мікрофлори, іммобілізованої на носіях. Економічність процесу залежить від глибини зброджування органічних сполук, тривалості оброблення стоків та утилізації корисних продуктів метанового бродіння – використання отриманого біогазу як палива та застосування збродженої біомаси як сировини для виробництва БВК.
У другому розділі “Матеріали та методи досліджень” наведено характеристику вибраних обўєктів досліджень, описано лабораторні установки та прилади для проведення експериментів, методи біохімічних аналізів та методика математичної обробки результатів досліджень. Визначення якісних показників води та якісного складу біогазу проводили за загальноприйнятими стандартними методиками. Для проведення досліджень використовували лабораторні установки й прилади кафедри біохімії та екології харчових виробництв УДУХТ.
У третьому розділі “Анаеробне очищення стічних вод олійно-жирового виробництва” наведено результати досліджень метанового зброджування висококонцентрованих стоків у
5
періодичному та проточному режимах. Анаеробній обробці піддавали загальний стік олійно-жирового комбінату, забруднення якого за ХСК становило 11700 мгО2/л.
Процес метанового бродіння здійснювали за температур 37, 45 та 55+2 оС, що відповідають мезофільному режиму, температурі вихідних стоків та термофільному режиму бродіння. Результати досліджень періодичного зброджування стоку за різних температурних режимів наведено в табл.1, 2 та відображено на рис.1.
Таблиця 1
Характеристика ЖСВ в періодичному режимі метанового бродіння
за різних температурних умов
Показник Вихідні ЖСВ ЖСВ, зброджені при
37 оС 45 оС 55 оС
Час бродіння, діб – 8 4 6
ХСК, мгО2/л 11 700 1940 3686 1746
Сухі речовини, мг/л 1200 1370 1460 950
Жири, г/л 6,5 1,88 4,1 2,5
Таблиця 2
Ступінь зброджування органічних речовин у стоках та теоретична швидкість протоку
в метантенку за різних температурних режимів
Температура, +2оС Теоретична швидкість протоку, год-1 Ступінь зброджування, %
за вмістом жирів за ХСК
37 0,005 71,1 83,4
45 0,014 36,9 68,5
55 0,007 61,5 85,1
Як видно з табл. 1, 2, високий ступінь очищення стоків – 83,4% (з 11700 до 1940 мгО2/л) та 85,1% за ХСК (з 11700 до 1746 мгО2/л) – може бути досягнутий за умов ведення процесу відповідно при 37 та 55 +2оС.
Незважаючи на те що глибина очищення та вихід біогазу в результаті мезофільної метанової ферментації досить високі, оптимальною температурою ведення процесу є 55+2 оС, оскільки мезофільний режим є тривалим і на практиці швидкість протоку рідини в метантенку буде набагато меншою за швидкість протоку в термофільному режимі.
У зв'язку з тим, що режим метанової ферментації при 45 +2 оС є перехідним режимом анаеробного бродіння, що підтвердилось отриманими результатами – недостатньою глибиною очищення жировмісних стоків за даних умов ведення періодичного процесу, необхідне проведення другого ступеня доброджування стоків цієї категорії за такої самої температури.
Встановлено, що при доочищенні стоків на другому ступені при 45 +2 оС значення ХСК не знижується до величини, допустимої для подальшого біохімічного доочищення стоків.
 а  б
 в Рис. 1. Динаміка зміни основних величин у процесі періодичного метанового зброджування ЖСВ: а – при 37+2оС; б – при 45+2оС; в – при 55+2оС;
7
Проведеними дослідженнями щодо збільшення концентрації активного мулу з метою інтенсифікації процесу біотрансформації органічних забруднень, наявних у ЖСВ, за температури 45 +2 оС встановлено, що оптимальною концентрацією активного мулу є 19 г/л, а збільшення завантаження не сприяє підвищенню ступеня очищення цих стоків (табл. 3).
Таблиця 3
Вплив концентрації активного мулу на процес зброджування ЖСВ при 45+2оС
Концентрація активного мулу, г/л Біогаз, л/г ХСКзбр Вміст метану, % Ступінь зброджування за ХСК
19 0,41 82 0,52
22 0,54 76 0,33
27 0,59 79 0,38
У зв'язку з тим, що теоретична швидкість протоку рідини в метантенку дуже мала для проведення дослідів на існуючих лабораторних установках у безперервному режимі, для визначення оптимального часу обробки жировмісних стічних вод в проточному режимі були проведені дослідження відбирально-доливного способу анаеробного очищення стоків.
Проточне зброджування ЖСВ олійно-жирового комбінату проводили за температур 45 і 55+2oС та рециркуляції активного мулу концентрацією 19 г/л за сухими речовинами (табл. 4, 5).
Таблиця 4
Характеристика одноступінчастого проточного процесу бродіння ЖСВ при 45 +2оС
Швидкість протоку D, год-1 Навантаження, кг ХСК/м3 за добу Ступінь зброджування, % ХСКпоч, мгО2/л ХСКкінц, мгО2/л Біогаз, л/г ХСКзбр
0,004 1,56 84 11700 1854 0,254
0,008 2,93 79 11700 2472 0,325
0,014 3,95 70 11700 3492 0,203
Таблиця 5
Характеристика одноступінчастого проточного процесу бродіння ЖСВ при 55 +2оС
Швидкість протоку D, год-1 Навантаження, кг ХСК/м3 за добу Ступінь зброджування, % ХСКпоч, мгО2/л ХСКкінц, мгО2/л Біогаз, л/г ХСКзбр
0,007 2,33 84 11700 1854 0,333
0,008 3,09 83 11700 1980 0,329
0,014 4,94 80 11700 2360 0,336
Під час дослідження проточного режиму анаеробного очищення стоків при 45+2 оС та швидкості протоку рідини в метантенку 0,004–0,014 год-1 отримали низький ступінь очищення стоків (з 11700 до 2472–3492 мгО2/л).
Разом з тим встановлено, що під час термофільного бродіння швидкість протоку рідини в метантенку можна збільшити до 0,008 год-1 і при цьому досягається достатньо високий ступінь
8
очищення води – до 83% за ХСК (з 11700 до 1980 мгО2/л) та утворюється до 0,329 л/г ХСКзбр біогазу.
З метою досягнення вищої якості очищення стоків здійснювали двоступінчасте проточне зброджування ЖСВ за температури 55+2оС та рециркуляції активного мулу концентрацією 19 г/л за сухими речовинами. Стічні води подавали в метантенк І ступеня і далі – знизу вгору в метантенк ІІ ступеня. Біогаз, що утворювався під час розкладання органічних речовин, наявних у стоках, з першого метантенка пропускали крізь культуральну рідину другого метантенка. При цьому процеси розкладання забруднень на другому ступені метанової ферментації інтенсифікувалися за рахунок повнішого контакту активного мулу з органічними речовинами, що містяться в стоках. Співвідношення об'ємів I і II метантенків становило відповідно 1:1 та 1:2.
Під час дослідження двоступінчастого проточного процесу метанової ферментації в однакових за об'ємом метантенках було з'ясовано, що за швидкості протоку 0,014 год-1 на першому ступені відбувається значне зниження ХСК стічної води і глибина зброджування становить 75,4%, однак на другому ступені через триваліший процес біотрансформації органічних речовин ступінь зброджування становить лише 25,9% і мінімальне значення ХСК очищеної води дорівнює 2134 мгО2/л, що робить такі умови ведення процесу анаеробного очищення ЖСВ недоцільними. Тому було застосовано диференціацію об'ємів метантенків з урахуванням різних швидкостей перебігу процесів на двох стадіях розкладання органічних забруднень стоків.
При співвідношенні об'ємів І і ІІ метантенків як 1:2 швидкість протоку в першому метантенку D1 була збільшена до 0,027 год-1, а навантаження на активний мул становило 6,745 кг ХСК/м3 за добу. Проведеними дослідженнями встановлено оптимальні параметри ведення процесу, за яких швидкість протоку в другому метантенку становить 0,021 год-1, глибина зброджування – 83,8% (з 12000 до 1940 мгО2/л), вихід біогазу – 0,63 л/г ХСКзбр або 5 м3/м3 стічної води з високим вмістом метану – до 88,3% (табл.6).
Таблиця 6
Характеристика двоступінчастого проточного процесу метанового зброджування ЖСВ
в ІІ метантенку при D1=0,027 год-1
Швидкість протоку D2, год-1 Навантаження, кгХСК/м3за добу Загальна ступінь зброджування, % ХСКпоч, мгО2/л ХСКкінц, мгО2/л. Біогаз, л/г ХСКзбр
0,008 0,678 88,7 5600 1760 0,22
0,014 1,099 87,7 5600 1822 0,47
0,021 1,463 83,8 5600 1940 0,63
0,027 1,593 78,2 5600 2616 0,65
Зброджені за таких умов ЖСВ можуть бути направлені на аеробне доочищення.
У четвертому розділі “Аеробне доочищення жировмісних стічних вод” зазначається, що
9
процес аеробного доочищення попередньо зброджених ЖСВ олійно-жирового комбінату в аеротенку проводили в періодичному режимі впродовж 24 год. Доочищені стоки мали різкий запах гниття, характеризувалися високим значенням ХСК – 845,0 мгО2/л (ступінь очищення 57,3%) та БCК5 – 564,0 мгО2/л (ступінь очищення 64,7%), вміст жирів становив 0,45–1,8 г/л. За фізико-хімічним складом такі стічні води характеризуються як сильно мінералізовані.
При концентрації мулу 10 г/л порівняно з початковою 3,6 г/л було досягнуто вищого ступеня аеробного доочищення стоків від жирів (на 34,5%), завислих речовин (на 5,6%), азоту амонійного (на 12,5%) та фосфатів (на 27%), а вміст органічних забруднень зменшився ще на 7,6% за БСК5 та на 12,4% за БСК. Ступінь доочищення становив 69,7% за ХСК (з 1980 до 600,0 мгО2/л).
Таким чином, доочищення в аеротенку зброджених ЖСВ не задовольняло вимогам до якості очищення стоків для можливого їх скидання у сплавну каналізацію міста. Крім того, параметри аеробного процесу через велику тривалість обробки є економічно недоцільними.
Враховуючи вищевикладене, досліди з біохімічного доочищення ЖСВ, зброджених у метантенку, проводили на лабораторній моделі симбіотенка.
Вибір симбіотенка для доочищення зброджених ЖСВ зумовлений тим, що в кожному модулі споруди складається свій специфічний біоценоз, пристосований до певних умов вегетації при надходженні стічних вод із забрудненнями, які розкладаються в процесі життєдіяльності симбіозу бактерій, грибів та найпростіших. Це дає змогу використовувати споруду для очищення висококонцентрованих стічних вод, при цьому ступінь очищення стоків залежить від кількості модулів симбіотенка.
Дослідження процесу доочищення ЖСВ олійно-жирового комбінату, зброджених при 55+2оС та охолоджених до ~45оС, в симбіотенку здійснювали впродовж 6, 8 та 12 год.
Дані досліджень (табл. 7) свідчать про те, що вже через 6 год перебування стоків у симбіотенку якість води значно поліпшилась. Зі збільшенням тривалості обробки в споруді якість очищення стоків підвищується.
Ступінь очищення зброджених стічних вод олійно-жирового комбінату, які піддавали доочищенню в симбіотенку впродовж 12 год, становить 80,3% за ХСК (з 1980 до 390 мгО2/л), а якість очищених стоків, загальний ступінь очищення яких – 96,8% за ХСК (з 12000 до 390 мгО2/л), відповідає вимогам до якості стоків, що скидаються в каналізацію міста (див. табл. 7).
У пўятому розділі “Розробка апаратурно-технологічної схеми очищення стічних вод олійно-жирових підприємств” наведено апаратурно-технологічну схему локального очищення ЖСВ та техніко-економічне обґрунтування розробленої технології очищення стоків. За пропонованою схемою (рис.2) стічні води після жировловлювача надходять у збірник- Таблиця 7
Характеристика зброджених ЖСВ олійно-жирового виробництва, доочищених у симбіотенку
Показник Якість ЖСВ
після метанового зброджування після доочищення в симбіотенку впродовж
6 год 8 год 12 год
Абсолютні величини Ефект очищення, % Абсолютні величини Ефект очищення, % Абсолютні величини Ефект очищення, %
Запах Сірководню Немає – Немає – Немає –
рН 7,5 7,8 – 8,0 – 8,1 –
Розчинений кисень, мгО2/л Немає 0,9 – 1,7 – 2,5 –
Твердість, ммоль-екв/л 9,3 9,0 – 8,7 – 7,9 –
БCК5, мгО2/л 1598,5 616,4 61,4 499,0 68,8 325,0 79,7
ХCК, мгО2/л 1980,0 742,6 62,5 504,9 74,6 390,0 80,3
Азот амонійний, мг/л 8,0 5,0 37,5 2,3 71,3 1,2 85,0
Азот нітритний, мг/л 2,0 2,0 – 1,9 – 1,8 –
Азот нітратний, мг/л 1,9 2,6 – 3,1 – 3,7 –
Фосфати, мг/л Сульфаты, мг/л 2,6 1,8 30,8 1,0 61,5 0,6 127,0 76,9
Сульфати, мг/л 169,0 167,0 1,2 164,0 2,9 160,0 5,3
Залізо, мг/л 2,4 2,0 16,7 1,2 50,0 0,1 95,8
Хлориди, мг/л 305,0 314,0 – 321,0 – 327,0 –
Завислі речовини, мг/л 3745 1146 69,4 459,0 87,7 141,0 96,2
Сухий залишок, мг/л 4850 1490 69,3 596,0 87,7 232,5 95,2
Жири, г/л 2,5 – 4,0 0,005 99,9 Немає 100 Немає 100
| 
