|
IНСТИТУТ ЗЕРНОВОГО ГОСПОДАРСТВА
УКРА?НСЬКО? АКАДЕМI? АГРАРНИХ НАУК
УДК 633.11:681.8:631.581
СТЕБЛЮК Андрiй Васильович
ПIДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТI ТА ЯКОСТI ЗЕРНА
ТВЕРДО? ЯРО? ПШЕНИЦI В СТЕПУ УКРА?НИ
06.01.09 — рослинництво
Автореферат
дисертацi? на здобуття наукового ступеня
кандидата сiльськогосподарських наук
Днiпропетровськ - 1999
Дисертацi?ю ? рукопис.
Робота виконана в Iнститутi зернового господарства Укра?нсько? академi? аграрних наук в 1995-1997 рр.
Науковий керiвник: доктор сiльськогосподарських наук, старший
науковий спiвробiтник ДЕМIШЕВ Леонiд Феофанович, Iнститут зернового господарства УААН, завiдувач вiддiлом технологi? вирощування озимо? пшеницi
Офiцiйнi опоненти: доктор сiльськогосподарських наук, професор
ТКАЛIЧ Iгор Дмитрович, Iнститут зернового господарства, завiдувач лабораторi? технологi? вирощування ярих зернових i олiйних культур
кандидат сiльськогосподарських наук, старший науковий спiвробiтник ШАБАШОВ Венiамiн Васильович, Луганський Iнститут агропро-мислового виробництва, завiдувач лабораторi? рослинництва
Провiдна установа: Днiпропетровський державний аграрний унiвер-ситет, кафедра рослинництва, м. Днiпропетровськ
Захист вiдбудеться “24”_09_ 1999 р. о ___ 13 на засiданнi спецiалiзовано? вчено? ради Д 08.353.01 при Iнститутi зернового господарства УААН. За адресою 320027, м. Днiпропетровськ, 27, вул. Дзержинського, 14; телефон 45-02-36.
З дисертацi?ю можна ознайомитись у бiблiотецi Iнституту зернового господарства УААН.
Вiдгуки на автореферат просимо надсилати в двох примiрниках, засвiдчених печаткою за адресою: 320027, м. Днiпропетровськ, вул. Дзержинського, 14, Iнститут зернового господарства УААН.
Автореферат розiсланий “17”_08_ 1999р.
Вчений секретар спецiалiзовано?
вчено? ради ___________________ Артюх О.Д.
#1. УДК 633.11:559
#2. Науковий ступ?нь - кандидат.
#3. Галузь науки - с?льське господарство.
#4. Шифр спец?альност? за перел?ком - 06.01.09.
#5. Назва спец?альност? за перел?ком - рослинництво.
#6.1. Ключов? слова укра?нською мовою: яра пшениця, iнтентенсивна технологiя вирощування, добрива, захист рослин, норми висiву, продуктивнiсть рослин, якiсть эерна.
#6.2. Ключов? слова рос?йською мовою: яровая пшеница, интенсивная технология выращивания, удобрения, защита растений, нормы высева, продуктивность растений, качество зерна.
#6.3. Ключов? слова англ?йською мовою: spring wheat, intensive growing technology, fertilizers, chemical plant protection, seeding rates, grain yielding ability, grain quality.
#7. Назва дисертац??. Пiдвищення продуктивностi та якостi зерна твердо? яро? пшеницi в Степу Укра?ни.
#8. Назва установи, де в?дбудеться захист дисертац??. ?нститут зернового господарства УААН.
#9. М?сто, р?к захисту. Дн?пропетровськ, 1999.
#10. Пр?звище, ?м’я, по батьков? здобувача. Стеблюк Андрiй Васильович.
#11. Р?к народження здобувача. 1964.
#12. Стать здобувача. Чолов?ча
#13. М?сце роботи, посада. КСП “Червоний партизан”, головний агроном.
#14.1. Анотац?я укра?нською мовою.
Стеблюк А.В. Пiдвищення продуктивностi та якостi зерна твердо? яро? пшеницi в Степу Укра?ни. - Рукопис.
Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата сiльськогосподарських наук за спецiальнiстю 06.01.09 - рослинництво. - Iнститут зернового господарства УААН. Днiпропетровськ, 1999 р.
Дослiдження проводились у 1995-1997 рр. при достатньо широкому дiапазонi змiни погодних умов. Встановленi особливостi росту, розвитку та формування врожаю зерна яро? пшеницi в Степу в залежностi вiд доз азотних добрив, хiмiчних заходiв захисту рослин та норм висiву. Визначенi оптимальнi дози азотних добрив при вирощуваннi яро? пшеницi. Розробленi ефективнi заходи захисту рослин вiд бур’янiв та шкiдникiв. Визначенi оптимальнi норми висiву, обгрунтована ?х економiчна доцiльнiсть. Розробленi оптимальнi норми водоспоживання, iнтенсивностi засвоювання азоту, фосфору i калiю в критичнi фази розвитку, при яких найбiльш повно реалiзу?ться потенцiал продуктивностi сорту та форму?ться якiсть зерна. Рекомендуються кращi моделi технологi? для господарств з рiзним рiвнем ресурсозабезпечення.
#14.2. Анотац?я рос?йською мовою.
Стеблюк А.В. Повышение продуктивности и качества зерна твердой яровой пшеницы в Степи Украины. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. - Институт зернового хозяйства УААН, Днепропетровск, 1999.
Исследования проводились в 1995-1997 гг. при достаточно широком диапазоне изменения погодных условий. Изучены особенности роста, развития и формирования урожая зерна яровой пшеницы в зависимости от доз азотных удобрений, химических приемов защиты растений и норм высева. Установлена также динамика накопления сухого вещества в яровой пшенице. Определены оптимальные способы и дозы внесения азотных удобрений, оценена их окупаемость зерном, белком и клейковиной. Усовершенствованы системы защиты растений от сорняков и вредителей в зависимости от способов и доз внесения азотных удобрений. Определены оптимальные нормы высева, обоснована их экономическая и биоэнергетическая целесообразность. Разработаны оптимальные параметры водопотребления, а также интенсивность расхода почвенной влаги по периодам вегетации в зависимости от доз азотных удобрений и гидротермических условий года. Установлены потребности азота, фосфора и калия в критические фазы развития, при которых обеспечивается наиболее полная реализация потенциала продуктивности сорта и формирования показателей качества зерна. Введены коэффициенты корреляционной зависимости между урожаем и содержанием азота в растениях по всем фазам развития яровой пшеницы, при которых наиболее полно реализуется биологический потенциал этой культуры. Определен вынос яровой пшеницей основных элементов питания. Установлены закономерности создания высокопродуктивных агроценозов и возможность их коррекции в зависимости от доз внесения минеральных удобрений, погодных условий в период вегетации и обеспеченности растений основными факторами жизни.
Определены взаимосвязи между основными метеорологическими факторами и продолжительностью фенофаз развития растений. Разработаны приемы борьбы с вредителями и сорной растительностью в посевах яровой пшеницы. Дана оценка, с экономической и биоэнергетической точек зрения, эффективности моделей технологии возделывания яровой пшеницы с различным уровнем насыщения азотными удобрениями. Впервые в северной подзоне Степи Украины выявлены особенности формирования качественного зерна яровой пшеницы в зависимости от способов и доз внесения азотных удобрений и химических средств защиты посевов. Определена существенная разница в усвоении элементов минерального питания растениями яровой пшеницы и научно обоснованы особенности технологии ее выращивания.
#14.3. Анотац?я англ?йською мовою.
Steblyuk A.V. Increasing yielding ability and grain quality of solid spring wheat in the Ukrainian Steppe.
Thesis to be defended on candidate’s scientific degree in the speciality 06.01.09 - Plant industry. A manuscript. - UAAS Institute of Grain Farming. - Dniepropetrovsk, 1999.
In the field trials conducted during 1995 to 1997 under different weather conditions the main trents in spring wheat growth, development and grain yield and quality formation have bern studies as influenced by nitrogen fertilizer rates, chemical means of plant protection and seeding rate. The optimum perameters of all the positions under investigations are elaborated end scientifically substantiated from economical point of virw. Those permit to fully realize the yielding potential as well as ensure high grain quality of the commercial spring wheat varieties in the Steppe Zone of Ukraine. The best technological models of spring wheat growing for the farms with different level of resource security are recommended.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальн?сть теми. Проблема збiльшення продовольчого зерна в Укра?нi i, зокрема, в степовому регiонi вирiшу?ться головним чином шляхом пiдвищення врожайностi озимо? пшеницi.
На протязi двох останнiх десятирiч, на вiдмiну вiд озимо? пшеницi, практично не придiлялось уваги вдосконаленню та розробцi нових елементiв технологi? вирощування яро? пшеницi не тiльки в Степу, але i в цiлому на Укра?нi. Дослiдженнями провiдних вчених (Борисоник З.Б., Голик В.С., 1977; Костромитин В.М., Гринев В.М., 1989; Кочегарова Н.Ф., Волков Е.Д., 1992; Шабашов В.В., Токаренко В.М., Барановський О.В., 1996; Дубовий В.I., 1996) виявлено, що ця культура досить чутлива на добрий агрофон, а ?? зерно ма? високi хлiбопекарськi властивостi. Забезпечення потреб населення кра?ни у високоякiсному зернi, придатного для хлiбопекарського та макаронного виробництва, можливе не тiльки за рахунок розширення площ пiд ярою пшеницею, але i, перш за все, впровадження нових технологiй з потенцiалом врожаю 40-50 ц/га. Тому дослiдження по розробцi i вдосконаленню зональних технологiй вирощування яро? пшеницi в зонi Степу для сортiв з високим потенцiалом продуктивностi з врахуванням економiчно? та бiоенергетично? доцiльностi виробництва, без сумнiву, ? перспективними та актуальними.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Науковi розробки, узагальненi у дисертацi?, були складовою частиною темплану Iнституту зернового господарства УААН i виконувались за державною комплексною програмою “Продовольство”, проектом “Зерно”, а також завданням 01.05 НТП “Зерновi i олiйнi культури” на 1996-2000 рр., пiдпрограми “Технологiя вирощування зернових i олiйних культур в зонi Степу”, N д. р. 01870042489.
Мета та завдання досл?джень. Розробити та вдосконалити модель технологi? виробництва зерна яро? твердо? пшеницi для зони Степу, яка може бути придатною для господарств з рiзним рiвнем забезпечення ресурсами i визначити кращi, економiчно доцiльнi заходи для одержання високоякiсного зерна. Передбачалось вирiшення слiдуючих завдань:
- визначити оптимальнi способи та дози внесення азотних добрив пiд яру пшеницю, оцiнити ?х окупнiсть зерном, бiлком та клейковиною;
- вдосконалити систему захисту рослин вiд бур’янiв та шкiдникiв залежно вiд способiв i доз внесення азотних добрив;
- визначити оптимальнi норми висiву, обгрунтувати ?х економiчну доцiльнiсть;
- розробити оптимальнi параметри водоспоживання, iнтенсивностi засвоювання азоту, фосфору i калiю в критичнi фази розвитку, при яких найбiльш повно реалiзу?ться потенцiал продуктивностi сорту та форму?ться висока якiсть зерна;
- визначити вза?мозалежностi мiж основними метеорологiчними факторами та тривалiстю фенофаз розвитку рослин i формуванням якостi зерна яро? пшеницi;
- оцiнити з економiчно? та бiоенергетично? точок зору ефективнiсть моделей технологi? вирощування яро? пшеницi з рiзним рiвнем застосування добрив та пестицидiв;
- визначити вплив моделей вирощування яро? пшеницi на можливiсть i умови одержання в пiвнiчнiй пiдзонi Степу зерна I-II класу.
Наукова новизна дослiджень. Вперше, в пiвнiчнiй пiдзонi Степу Укра?ни, виявленi особливостi формування якiсного зерна яро? пшеницi в залежностi вiд способiв, доз внесення азотних добрив i хiмiчних засобiв захисту посiвiв. Визначена iстотна рiзниця в засво?ннi елементiв мiнерального живлення рослинами яро? пшеницi та науково обгрунтованi основнi елементи технологi? вирощування. Встановленi оптимальнi норми висiву цi?? культури.
Практичне значення одержаних результатiв поляга? в тому, що запропонованi до впровадження кращi моделi iнтенсивно? технологi? вирощування яро? пшеницi, особливiстю яких ? внесення 150 кг/га NPK, в тому числi азоту 60 кг пiд допосiвну культивацiю або в рядки, Р60К30 пiд основний обробiток грунту та застосування засобiв захисту рослин. Вказана модель забезпечу? одержання 129-139 грн/га умовно чистого прибутку. При недостатньому ресурсозабезпеченнi господарств прибуток вiд застосування енергозберiгаючо? технологi? вирощування яро? пшеницi може складати 51-95 грн/га. Модель технологi?, яка в наших дослiдах забезпечила максимальну реалiзацiю потенцiалу яро? пшеницi, впроваджувалась в КСП “Червоний партизан” Томакiвського району Днiпропетровсько? областi на площi 50 га i забезпечила отримання урожаю зерна на рiвнi 23,2 ц/га сильно? пшеницi сорту Харкiвська 37. Економiчний ефект дано? технологi?, порiвняно з прийнятою в господарствi, становив 62 грн/га.
Особистий внесок здобувача поляга? в самостiйному аналiзi спецiально? лiтератури зi стану вивчення проблеми, розробцi програми, проведеннi польових спостережень, а також в безпосереднiй участi в узагальненнi результатiв дослiджень i написаннi дисертацiйно? роботи.
Апробацiя результатiв дисертацi?. Результати дослiджень доповiдались на Мiжнароднiй науково-практичнiй конференцi? “Бiоток 95” (Днiпропетровськ, вересень, 1995, ДХТI). В 1995-1997 рр. результати дослiджень доповiдались на науково-методичних радах Iнституту зернового господарства УААН i увiйшли в рекомендацi? по технологi? вирощування яро? пшеницi в Днiпропетровськiй областi.
Публiкацiї результатiв дослiджень. За результатами дослiджень опублiковано 5 наукових праць, в тому числi 3 статтi в наукових журналах та 2 тези мiжнародних конференцiй.
Структура та обсяг дисертацiйно? роботи. Дисертацiя викладена на 145 сторiнках машинописного тексту, включа? 47 таблиць, 3 малюнки, 5 додаткiв. Склада?ться iз загально? характеристики роботи, шести роздiлiв, висновкiв та практичних рекомендацiй. Список використаних джерел охоплю? 236 найменувань, в тому числi 14 iноземних авторiв.
ЗМIСТ РОБОТИ
У першому роздiлi наводиться короткий аналiз результатiв дослiджень вiтчизняних та зарубiжних вчених по вивченню впливу основних елементiв технологi? вирощування (удобрення i хiмiчного захисту) на урожайнiсть та якiсть зерна яро? твердо? пшеницi
Роздiл 2 Умови i методика проведення дослiджень. Пода?ться характеристика погодних та грунтових умов, методика проведення польових та лабораторних дослiджень i спостережень.
Дослiдження з ярою пшеницею проводилися протягом 1995-1997 рр. в КСП “Червоний партизан” Томакiвського району Днiпропетровсько? областi i в Дослiдному господарствi Iнституту зернового господарства УААН. Об’?ктом дослiджень був районований для Степу сорт твердо? яро? пшеницi Харкiвська 37.
Грунти Дослiдного господарства - чорноземи звичайнi малогумуснi важкосуглинковi з валовим вмiстом в орному шарi (0-30 см) гумусу - 3,5-4,0; азоту - 0,18-0,20 i фосфору - 0,12%. Забезпеченiсть ?х рухомим фосфором пiдвищена (Р2О5 по Чирикову - 100-150 мг/кг). Обмiнного калiю (К2О) в орному шарi - 250-300 мг/кг. Грунтовi води залягають на глибинi 8-12 м.
КСП “Червоний партизан” розташований на вiдстанi 50 км на пiвдень вiд Дослiдного господарства. Грунти - чорноземи звичайнi малогумуснi важкосуглинковi з вмiстом гумусу - 4,3%.
Клiмат району характеризу?ться недостатнiм та нестiйким зволоженням, холодною малоснiжною зимою з частими вiдлигами, а також посухою весною i влiтку. В перiод дослiджень кожен з 3-х рокiв вiдзначався сво?рiднiстю погодних умов, якi значно впливали на рiст i розвиток рослин яро? пшеницi. Особливiстю вегетацiйного перiоду 1995 року було надмiрне зволоження у перiод I-V етапiв органогенезу. ГТК був на рiвнi 1,0, що на 1,2 нижче норми, це, в цiлому, сприяло значному пiдвищенню iнтенсивностi кущiння рослин. Тепла, суха погода в перiод наливу i дозрiвання зернiвки негативно вплинула на формування рiвня врожайностi пшеницi.
В 1996 роцi, у порiвняннi з 1995, рiвень реалiзацi? сортового потенцiалу яро? пшеницi був значно нижчим. За вегетацiю сума активних температур була вищою, тому ГТК у всi перiоди росту пшеницi був дуже низьким i становив в перiод IV-V етапiв органогенезу 0,9, на VI-VII - 0,7 при нормi 3,5 i 3,0 од., що в результатi обумовило значний недобiр врожаю зерна.
В 1997 роцi сума активних температур була вищою на 10 оС, а кiлькiсть опадiв перевищила норму на 90,5 мм, ГТК становив 3,0 при нормi - 2,2 од. Надлишок вологи та вiдносний дефiцит тепла у перiоди VI-VII та XI-XII етапiв органогенезу сприяли зменшенню стiйкостi соломини до вилягання. Тому налив зерна проходив в складних умовах (мiкроклiмат полеглого стебла, розвиток хвороб та бур’янiв).
При проведеннi дослiджень використовувалась загальноприйнята методика (Б.А. Досп?хов, 1965) i методичнi поради ВНДI кукурудзи (1983).
Попередником яро? пшеницi була кукурудза на зерно. Пiсля збирання кукурудзи проводили дискування стернi, вносили фосфорно-калiйнi добрива в дозi Р60К30 та проводили оранку на глибину 22-25 см. Азотнi добрива по схемi дослiдiв вносили пiд передпосiвну культивацiю та при сiвбi. В перiод кущiння по схемi застосовували гербiцид ковбой (0,150 л /га), а iнсектицид карате 5 % к.е. (0,1-0,15 л/га) - у фазу колосiння.
Площа облiково? дiлянки 73 м2, повторнiсть - триразова. Норма висiву в дослiдах з добривами становила 5 млн. схожих зерен на 1 га. Глибина заробки насiння - 6-7 см.
В дослiдах проводили фенологiчнi спостереження, бiометричнi вимiри в основнi фази розвитку; вмiст продуктивно? вологи в грунтi - за ГОСТом 70215-73, до глибини 1 м, через кожнi 10 см; вмiст нiтратiв визначали електрофотометричним методом; нiтрифiкацiйну здатнiсть грунту - по Кравкову в модифiкацi? ВНДI кукурудзи; засвоюванi фосфати визначали по Чирикову, а рухомий К2О - по методу ВIДА.
При агрохiмiчному аналiзi рослинних проб визначали вмiст загального фосфору калориметричним методом, вмiст загального калiю на пламенному фотометрi. Прирiст надземно? маси - за П.П. Найдiним (1965). Облiк урожаю проводили методом прямого комбайнування, одержанi данi обробляли методом дисперсiйного аналiзу за Б.А. Доспеховим (1965) на ПЕОМ. Технологiчнi якостi зерна визначали в Лабораторi? якостi зерна Iнституту зернового господарства УААН згiдно iснуючих ДСТ.
Економiчну та бiоенергетичну ефективнiсть вирощування яро? пшеницi в залежностi вiд добрив i захисту рослин оцiнювали згiдно iснуючих рекомендацiй за цiнами 1998 р.
Роздiл 3. Вплив способiв i доз внесення азотних добрив на рiст, розвиток та продуктивнiсть яро? пшеницi.
Прирiст сухо? речовини рослин в значнiй мiрi залежав вiд способiв та доз внесення азотних добрив. У варiантi без добрив у фазу кущiння маса сухо? речовини 100 рослин становила 20 г, а на фонi Р60К30 та азотного живлення (N60 пiд культивацiю) - 34 г. У перiод виходу рослин в трубку рiзниця ще бiльше зростала i становила вiдповiдно 51 i 84 г. Змiна приросту сухо? речовини також позначилась i на висотi рослин. В контрольному варiантi, де не вносили добрива, висота рослин була найменшою i становила, в середньому за три роки, 108,2 см. В цьому варiантi була також найменша кiлькiсть рослин, стебел, колосся та ?х маса. При внесеннi азотних добрив на фонi фосфорно-калiйних всi показники значно пiдвищувались. Так, на фонi Р60К30 висота рослин становила 110,5 см, ?х кiлькiсть на 1 м2 - 299, колосiв - 414 шт. , маса сухо? речовини 100 рослин - 452 г, а при внесеннi N60 Р60К30 - 112,5, 347, 518 i 559, вiдповiдно.
Результати дослiджень свiдчать, що на початку вегетацi? не вiдмiчалось iстотно? рiзницi в запасах продуктивно? вологи в грунтi пiд ярою пшеницею. В середньому за три роки, рiвень цього показника в шарi грунту 0-30 см становив 49,8-50,8 мм, а в метровому шарi - 157,5-157,9 мм. Протягом вегетацi? рослини яро? пшеницi використовували в середньому 1840-2060 м3 води. Бiльш високi витрати вологи вiдмiчались у варiантах, де були внесенi азотнi добрива. В середньому за три роки на дiлянках без внесення добрив пшениця використовувала 150 мм вологи, на фонi Р60К30 - 160 мм, а при додатковому внесеннi азотних добрив - 164-206 мм.
Застосування добрив пiд яру пшеницю сприяло ефективному використанню грунтово? вологи. Витрати ?? на утворення однi?? тонни зерна у варiантi без добрив становили 928 м3 , при внесеннi Р60К30 - 871 м3 , а на фонi азотних добрив - 845-853 м3/т.
Таким чином, при застосуваннi добрив для утворення одиницi сухо? речовини рослини яро? пшеницi в порiвняннi з контрольним варiантом витрачають вологи менше на 8-17%.
Умови азотного живлення iстотно впливають на вмiст цього елементу в тканинах рослин. Так, якщо у варiантi без добрив вмiст азоту в рослинах пшеницi у фазу кущiння становив 2,97%, трубкування - 2,24, колосiння - 1,82%, то на фонi Р60К30 та N60P60К30 пiд культивацiю - 3.09, 2.67, 1.94 %; 3.44, 3.05, 2.39 %, вiдповiдно.
У пiзнiшi етапи органогенезу рiзниця вмiсту азоту в рослинах мiж варiантами була менш помiтною, що обумовлено значним накопиченням об’?му бiомаси та активним використанням його з грунту. Встановлена висока позитивна залежнiсть мiж врожа?м яро? пшеницi i вмiстом азоту в рослинах. Коефiцi?нт кореляцi? становить у фазу кущiння r = 0,721; вихiд в трубку - 0,531 i колосiння - 0,587. На вiдмiну вiд азоту для фосфору характерне плавне зниження його вмiсту в рослинах протягом вегетацi?. Це обумовлено бiльш рiвномiрним надходженням фосфору в надземнi органи протягом вегетацi? пшеницi. У фазу кущiння, на удобрених азотом варiантах, вмiст фосфору в рослинах становив 0,66-0,70%, у перiод трубкування - 0,46-0,50% , колосiння - 0,33-0,37%.
Внаслiдок того, що рослини яро? пшеницi у варiантi без добрив були менш розвинутi у порiвняннi з удобреним фоном, процес засвоювання азоту, фосфору i калiю був повiльнiшим i тому збалансованiсть живлення основними макроелементами сутт?во вiдрiзнялась. Так, на контрольному варiантi без внесення добрив у фазу кущiння спiввiдношення фосфору i калiю до азоту в листях яро? пшеницi становили N = 5,4 Р = 0,98 К, а на фонi N60P60K30 - N = 5,06 P = 1,01 К.
Внесення мiнеральних добрив сприяло бiльш iнтенсивному кущiнню рослин, що пiдтверджу?ться даними про кiлькiсть сформованих стебел в посiвi яро? пшеницi. В середньому за три роки, на IV етапi органогенезу пшеницi загальна кiлькiсть рослин у цих варiантах коливалась в межах 576-897 шт/ м2, при синхроннорозвинутих пагонах - 480-598 шт/м2. На XII етапi органогенезу ранiше виявлена закономiрнiсть в розвитку рослин пшеницi збереглась. Однак загальна кiлькiсть стебел значно зменшилась i становила 425-541 шт., в тому числi продуктивних було 392-536 шт/м2. Найбiльше продуктивних стебел вiдмiчено у варiантах з внесенням N60-90P60K30, а продуктивнiсть колоса, де було внесено N30-60P60K30, становила 0,61-0,63 г.
Встановлено, що урожай зерна, в середньому за 1995-1997 рр., без застосування добрив складав 16,3 ц/га (табл. 1). Оптимальна доза добрив при основному внесеннi становила N60P60K30 (24,0 ц/га). Зб?льшення дози азотного добрива до N90 призводило до зниження ?х окупностi, що становило 4,3 кг зерна на 1 кг добрив, тодi як на фонi N60 цей показник був на рiвнi 5,1 кг. Внесення азотних добрив у рядки не мало сутт?вих переваг у порiвняннi з основним. Так, при внесеннi повного добрива N60P60K30 пiд культивацiю, урожай зерна в середньому за три роки становив 24,0 ц, а при внесеннi ?х в рядки при сiвбi - 23,8 ц/га. Таким чином, азотне добриво можна вносити як пiд основний обробiток грунту, так i в рядки при сiвбi яро? пшеницi.
Виявлено, що вирощування яро? пшеницi в умовах Степу Укра?ни без застосування азотних добрив у бiльшостi випадкiв не забезпечу? отримання зерна придатного для випiкання хлiба та виготовлення макаронiв i лише застосування розроблено? нами технологi? да? змогу одержати зерно, яке вiдповiда? I-II класам якостi. Як свiдчать данi, найменший вмiст бiлка в зернi i клейковини в борошнi був у варiантi без добрив (16,4 i 42,6%). Внесення
Таблиця 1
Урожайнiсть (ц/га) яро? пшеницi в залежностi вiд способiв та доз внесення
азотних добрив при iнтенсивнiй системi захисту рослин
К - пiд культивацiю; Р - в рядки.
тiльки фосфорно-калiйних добрив не сприяло пiдвищенню якостi зерна. Однак при внесеннi N60 пiд культивацiю вмiст бiлка в зернi та клейковини в борошнi рiзко збiльшився i становив 17,4 та 46,6%. Пiдвищення дози азотного добрива до N90 не сприяло подальшому росту якостi зерна. Внесення азотних добрив сприяло не тiльки кiлькiсному пiдвищенню вмiсту в зернi бiлка i клейковини в борошнi, але й ?х якостi. У варiантах, де азотнi добрива були внесенi дозами N60-90 пiд культивацiю, а також у рядки - N30-60 , клейковина була друго? групи, тодi як на контролi - третьо?.
Роздiл 4. Фiтосанiтарний стан рослин яро? пшеницi в залежностi вiд використання хiмiчних засобiв захисту посiвiв вiд бур’янiв та шкiдникiв на фонi рiзного рiвня мiнерального живлення.
Реалiзацiя потенцiалу продуктивностi сортiв яро? пшеницi в значнiй мiрi визнача?ться фiтосанiтарним станом посiвiв, тобто розповсюдженням та ступенем враження рослин шкiдниками, кiлькiсним та якiсним складом бур’янiв на рiзних етапах розвитку цi?? культури. При врахуваннi забур’яненостi у фазу кущiння, на фонi без обробки гербiцидом, кiлькiсть бур’янiв коливалась в межах 29-37 шт на 1 м2, а маса ?х становила 10,8- 13,9 г. На фонi з обробкою посiвiв гербiцидом рiзко зменшилась не тiльки кiлькiсть бур’янiв, але i ?х маса (кiлькiсть бур’янiв становила 12-22 шт, а ?х маса - 3,8-5,3 г/м2). Отже, незважаючи на те, що кiлькiсть бур’янiв на оброблених гербiцидом дiлянках була досить високою, вони виявилися нежитт?здатними i не конкурували з ярою пшеницею. Так, у перiод колосiння в варiантах без обробки гербiцидом, кiлькiсть бур’янiв була в межах 67- 81 шт i маса ?х становила 123,9-147,0 г/м2, а на оброблених варiантах - 12-21 i 7,2-10,2 г, вiдповiдно.
Застосування гербiцидiв в посiвi яро? пшеницi забезпечу? прирiст врожаю в межах 3,2-4,7 ц/га (табл. 2). Так, без обробки гербiцидом на фонi P60K30 + N60 пiд культивацiю, в середньому за три роки, урожайнiсть становила 17,2 ц, а при його застосуваннi у фазi кущiння - 21,6 ц/га.
Велико? шкоди посiвам яро? пшеницi завда? жук-кузька. В наших дослiдах чисельнiсть цього шкiдника в молочну стиглiсть зерна сягала 7- 8 екз/м2. Обробка посiвiв iнсектицидом карате практично повнiстю зводила до нуля ступiнь пошкодження рослин. Ефективнiсть обробки посiвiв на ярiй пшеницi, в середньому за три роки, становила проти клопа-черепашки 81,7-70,2%, злакових попелиць - 70,2-64,9%, проти пшеничного трипса - 73,7-67,6%. Обробка посiвiв iнсектицидом забезпечила середньофакториальну прибавку врожаю 3,2 ц/га. Однак, бiльш високий прирiст зерна був одержаний у варiантi з комплексним застосуванням гербiциду у перiод кущiння та iнсектициду у колосiння. Тут середньофакториальний прирiст врожаю становив 6,2 ц/га.
Таблиця 2
Урожайнiсть (ц/га) яро? пшеницi в залежностi вiд застосування гербiцида та iнсектицида, 1995-1997 рр.
Дослiдження показали, що обробка посiвiв iнсектицидом не сприяла сутт?вому впливу на кiлькiснi показники бiлка в зернi та клейковини у борошнi, проте в значнiй мiрi пiдвищувалась натура зерна та об’?м хлiба. Так, у варiантах без обробки посiвiв iнсектицидом натура зерна становила 650 г i об’?м хлiба - 460 см3 на 100 г борошна, а при обробцi посiвiв цi показники вiдповiдно збiльшились до 726 г та 520 см3.
Роздiл 5. Комплексний вплив норм висiву та хiмiчних засобiв захисту посiвiв на рiст i продуктивнiсть яро? пшеницi.
Визначення доцiльних норм висiву ? важливою передумовою одержання високих врожа?в зерна яро? пшеницi. Данi дослiдiв свiдчать, що при нормi висiву 4,0 млн. зерен на 1 га кiлькiсть продуктивних стебел на фонi без обробки посiвiв кливалась на рiвнi 247-270 шт/м2, при 5,0 млн. - збiльшилась до 377-399, а при 6,0 млн. становила 382-405 шт/ м2. Найбiльша кiлькiсть зарен в колосi та маса зерна як з одного колосу, так i 1000 зерен вiдмiчена при нормi висiву 5,0 млн. Збiльшення норми висiву до 6 млн. призводило до зниження цих показникiв. Так, на фонi застосування хiмiчних препаратiв та нормi висiву 4 млн/га кiлькiсть зерен в колосi була 18 шт., маса зерна з 1 колосу становила 0,61 г, а маса 1000 зерен - 33,9 г. При нормi висiву 6 млн/га цi показники вiдповiдно становили 16, 0,50 i 31,2 г. Подiбна закономiрнiсть простежувалась i у варiантах з захистом посiвiв вiд шкiдникiв i бур’янiв.
Виявлено, що норми висiву сутт?во впливали на змiну продуктивностi посiвiв яро? пшеницi (табл. 3). Так, на фонi без обробки посiвiв хiмiчними препаратами при нормi висiву 4 млн. на 1 га урожайнiсть становила 13,3, збiльшення норми до 5 млн. пiдвищувало врожайнисть до 16,2, а висiв 6 млн. схожих зерен на 1 га сутт?во не впливав на продуктивнiсть посiвiв. Подiбна закономiрнiсть простежувалась и на фонах з використанням хiмiчних засобiв захисту рослин.
Таблиця 3
Урожайнiсть (ц/га) яро? пшеницi в залежностi вiд норм висiву та хiмiчних
засобiв захисту рослин, 1995-1997 рр.
Таким чином, оптимальна норма висiву для яро? пшеницi сорту Харкiвська 37 становить 5 млн/га схожих насiнин. Найбiльший прирiст врожаю зерна вiд 5,3 до 6,8 ц/га спостерiгався при сумiснiй обробцi посiвiв гербiцидом та iнсектицидом.
Роздiл 6. Економiчна та бiоенергетична ефективнiсть технологi? вирощування яро? твердо? пшеницi
Аналiз економiчних та енергетичних показникiв технологi? вирощування яро? пшеницi показу?, що найкращий результат забезпечу? внесення пiд культивацiю азотних добрив в дозi N60 кг/га на фонi P60K30 (табл. 4). Тут
Таблиця 4
Економiчна та бiоенергетична ефективнiсть застосування азотних добрив
при вирощуваннi яро? пшеницi, 1995-1997 рр.
К - пiд культивацiю; Р - в рядки при сiвбi.
забезпечу?ться одержання найбiльш дешевого i найменш енерго?много зерна (22,3-22,6 грн/ц i 1080 МДж/ц, вiдповiдно). Окупнiсть однi?? гривнi гро-шово-матерiальних витрат i коефiцi?нт енергетично? ефективностi на цих варiантах були найбiльшими i становили 1,26-1,28 грн i 1,54 одиниць.
Нашими дослiдженнями доведено, що застосування хiмiчних засобiв захисту рослин в технологi? вирощування яро? пшеницi ? ефективним агрозаходом (табл. 5). Обумовлено це випереджуючим ростом урожай- ностi у порiвняннi зi збiльшенням виробничих витрат у розрахунку на 1 га посiву. Проти контрольних варiантiв (без обробок) пiдвищення урожайностi яро? пшеницi становить: на фонi застосування гербiцидiв на 20,9%, iнсектицидiв - на 25,5 %, гербiцидiв та iнсектицидiв - на 38,6%, а збiльшення витрат виробництва було значно нижчим i становило 4,7, 4,0 та 7,8%. В результатi чого спостерiга?ться здешевлення та зниження енерго?мностi виробництва зерна. Кожна гривня, яка вкладена при вирощуваннi яро? пшеницi, забезпечу? пiдвищення валово? продукцi? в межах 4,5-6,5 грн. При цьому максимальне одержання прибутку i саме найвище накопичення енергi? в урожа? забезпечу?ться на фонi, де в технологiчному регламентi яро? пшеницi по?дну?ться застосування гербiцидiв та iнсектицидiв. Тут одержано найвищий коефiцi?нт окупностi грошово-матерiальних та енергетичних витрат (1,31 та 1,57).
По економiчним та бiоенергетичним показникам найбiльший ефект досяга?ться при нормi висiву 5 млн. шт/га схожого насiння (табл. 6). У порiвняннi з нормою висiву 6 млн/га, тут економиться 40-50 кг насiння на 1 га, що склада? 24-30 грн i 1400-1500 МДж, вiдповiдно. Собiвартiсть та енер-
Таблиця 5
Економiчна та бiоенергетична ефективнiсть застосування засобiв захисту
рослин в технологi? вирощування яро? пшеницi, 1995-1997 рр.
го?мнiсть 1 ц зерна теж були нижчими на 2,8 i 3,8% i, як наслiдок, на цих варiантах був одержаний найбiльший коефiцi?нт окупностi грошово-матерiальних та енергетичних витрат.
Таким чином, результати експериментальних дослiджень, якi були проведенi в конкретному регiонi степово? зони Укра?ни (особливо в роки, несприятливi по перезимiвлi озимо? пшеницi), показують, що вирощування яро? пшеницi, важливо? продовольчо? та страхово? культури, ? одним з резервiв збiльшення ресурсiв цiнного зерна.
| 
