|
Міністерство аграрної політики україни
Херсонський державний аграрний університет
Кушнеренко Владислав Григорович
удк 636.52/58.034.082
Підвищення продуктивності птиці яєчних кросів шляхом удосконалення прийомів оцінки і вирощування молодняку
06.02.01 – розведення та селекція тварин
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук
Херсон – 2001
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.
Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН, заслужений діяч науки і техніки України Коваленко Віталій Петрович
Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедри генетики і розведення сільськогосподарських тварин
Офіційний опонент - доктор сільськогосподарських наук, професор Бородай Віталій Петрович, селекційно-генетичний центр м'ясних курей "Оріана", директор
Офіційний опонент - кандидат сільськогосподарських наук, доцент Патрєва Людмила Семенівна, Миколаївська державна аграрна академія, доцент кафедри спеціальної зоотехнії
Провідна установа - Одеський державний сільськогосподарський інститут, кафедра годівлі, генетики і розведення с.-г. тварин, Міністерства аграрної політики України, м. Одеса
Захист дисертації відбудеться 27.04.2001 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті, 73006, м. Херсон-6, вул. Р.Люксембург, 23, аудиторія ___.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету, за адресою м. Херсон-6, вул. Р.Люксембург, 23
Автореферат розісланий 23.03.2001 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Карапуз В.Д.
загальна характеристика роботи
Вступ. В сучасному птахівництві важливого значення набуває розробка нових прийомів підвищення продуктивності птиці в умовах промислового ведення галузі.
Одним з таких методів підвищення продуктивності і життєздатності птиці є використання принципів стабілізуючого відбору, відповідно до якого певна перевага в популяції властива особинам, що мають параметри росту і розвитку близькі до середніх значень (Горін В.Т., 1978; Животовський Л.А., 1984; Алтухов Ю.П., 1989; Коваленко В.П., Куцак С.М., Губа Г.К., 1994; Прокопенко Н.П., 1999; Сурженко М.В., 1999). Такі особини мають найбільш високу адаптаційну норму порівняно з індивідуумами класів мінус і плюс, що проявляється в їх більшій плодючості, збереженості, а також і підвищенні інтегральної оцінки за виходом продукції на одиницю площі, або голову родинного стада. Окремим аспектом є вивчення доцільності вирощування молодняку птиці в рівновагових угрупованнях. Дослідженнями Г.К. Губи (1995), С.Ю. Болілої (1996), О.В. Шабаєва (1993) встановлено, що вирощування молодняку яєчних курей, каліброваних за масою інкубаційних яєць з яких його виведено, а також за живою масою в добовому і більш пізньому віці сприяє підвищенню живої маси ремонтного молодняку на 3-5%, що забезпечує значний економічний ефект.
Актуальність теми. До цього часу не достатньо вивчена ефективність експлуатації курей-несучок в змішаних і рівновагових угрупованнях під час утримання в кліткових батареях. Практично не досліджена роль ієрархічних взаємовідносин птиці різних класів розподілу між собою М- (мінус), М0 (модальний), М+ (плюс), а також в різних варіантах їх об'єднань під час посадки в кліткові батареї.
Виходячи з цього слід вважати актуальними дослідження спрямовані на вивчення доцільності утримання промислових курей-несучок різних класів розподілу за живою масою, а також визначення впливу калібрування ремонтного молодняку на реалізацію генетичного потенціалу яєчної продуктивності курей перспективних кросів в промислових умовах.
Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Робота проводилась згідно плану науково-дослідних робіт кафедри генетики і розведення с.-г. тварин з теми "Розробка генетичних основ селекції тварин з використанням сучасних досягнень популяційної і екологічної генетики" (номер державної реєстрації 0195U028318).
Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було удосконалення прийомів оцінки і вирощування ремонтного молодняку яєчних курей на основі застосування методів стабілізуючого відбору для підвищення яєчної продуктивності
Для досягнення наміченої мети були поставленні наступні завдання:
- Визначити вплив калібрування молодняку кросу "Бєларусь – 9" за живою масою на ефективність вирощування у рівновагових угрупованнях і на подальшу яєчну продуктивність.
- Встановити закономірності росту і розвитку молодняку курей яєчного напрямку продуктивності, враховуючи ієрархічні взаємовідносини між особинами різних класів розподілу за живою масою.
- Оцінити закономірності росту і розвитку молодняку яєчних курей і прогнозування майбутньої продуктивності за допомогою математичних моделей.
- Визначити вплив вирощування курчат у рівновагових угрупованнях на особливості прояву ознак яєчної продуктивності.
- Вивчити особливості яєчної продуктивності гібридів кросу "Бєларусь-9", групи яких сформовані методами стабілізуючого відбору, на основі оцінки параметрів несучості за допомогою математичного моделювання.
Об'єкт досліджень – ріст і розвиток молодняку курей. Яєчна продуктивність, якість курячих яєць.
Предмет досліджень – динаміка живої маси молодняку яєчних курей, несучість курей, маса і морфологія яєць.
Методи досліджень – методами стабілізуючого відбору проводили дослідження особливостей росту і розвитку молодняку яєчних курей у рівновагових і різновагових угрупуваннях і впливу на подальшу яєчну продуктивність.
Методом масової селекції досліджували продуктивні відмінності курей породи адлерська срібляста і її помісей з лініями кросу Ломан браун.
За допомогою математичних моделей Бріджеса і Мак-Мілана вивчали параметри закономірностей росту молодняку і несучості курей.
Методами біологічної статистики визначали достовірність отриманих результатів.
Наукова новизна роботи. Встановлена доцільність вирощування гібридного молодняку яєчного кросу "Беларусь-9" у рівновагових угрупованнях. Вперше встановили які класи розподілу під час формування промислових і родинних стад слід об'єднувати для забезпечення оптимально високої яєчної продуктивності. За допомогою математичних моделей Бріджеса і Мак-Мілана вперше встановлені параметри експоненційної і кінетичної швидкості росту, а також норми нарощування і спаду кривих несучості промислових (гібридних) несучок і на цьому обґрунтована доцільність використання цих моделей для прогнозування мірних ознак в таких стадах, так як середній відсоток відхилення теоретичних і емпіричних значень не перевищує 5% порогу безпомилкового судження про вірогідність отриманих результатів.
Практична цінність роботи. Результати виконаних досліджень дають змогу застосовувати в промисловому птахівництві прийоми стабілізуючого відбору, вирощувати молодняк у рівновагових угрупованнях, формувати стадо несучок, об'єднуючи відповідні класи за живою масою, і завдяки цьому підвищити несучість на 18 шт. яєць і їх масу на 1,2 г.
Особистий внесок здобувача. Автор дисертації особисто приймав участь в розробці схем і методики досліджень. Особисто виконав весь об'єм виробничих спостережень і експерементальних досліджень, аналіз і узагальнення первинних даних з методичною допомогою наукового керівника дисертаційної роботи.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи були викладені і обговорені на науковій конференції молодих вчених в інституті тваринництва степових районів "Асканія–Нова", на щорічних наукових конференціях викладачів ХДАУ за підсумками виконання науково-дослідних робіт (1995-1999).
Публікації. Матеріали дисертаційної роботи опубліковані у 5 друкованих працях, в тому числі 5 у фахових виданнях, де викладений основний зміст наукових досліджень за темою дисертації.
Структура і об'єм роботи. Дисертаційна робота включає – вступ, огляд літератури, матеріали і методика досліджень, результати досліджень, висновки, список використаних літературних джерел і додатки. Дисертація викладена на 128 сторінках комп'ютерного тексту, вміщує 29 таблиць, 36 рисунків і 2 додатки. Список використаної літератури налічує 110 найменувань, в тому числі 47 іноземних.
Матеріал і методика досліджень
Дослідження виконані на кафедрі генетики і розведення с.-г. тварин, в СВАТ “Ольговське” Бериславського району і ВАТ птахорадгосп “Придніпровський” Горностаївського району Херсонської області в період 1995-1998 років. Матеріалом для досліджень були кури кросу "Бєларусь–9", порода адлерська срібляста і її помісі з лініями кросу Ломан браун.
З метою вирішення першого, другого і четвертого завдання цієї роботи була розроблена схема дослідів (табл. 1).
Цією схемою передбачено:
- У віці 90 днів молодняк кросу "Бєларусь-9", фінальний гібрид розсортований на три класи за живою масою. Різниця між класами розподілу складала +0,67s від середнього арифметичного ( ± 0,67у Мо) клас М+ (плюс варіант), а різниця в -0,67у від Мо – клас М- (мінус варіант);
- Курчат рівновагових угрупувань розсадили у кліткові батареї типу БКН-3 кожен із сформованих класів в усі три яруси по 50 голів в кожний (всього 150 голів, груп 1-9);
- Для визначення впливу формування груп із різновагових угрупувань сформували три змішаних групи (11, 12, 13) М-Мо, МоМ+ і М-М+;
- Основним контролем слугувала перша група в якій на усіх трьох ярусах утримували нерозсортовану за живою масою птицю (по 100 голів в кожному).
Таблиця 1 - Схема дослідів
Групи Класи розподілу птиці Кількість голів Ярус розміщення
1 2 3 М- 150 Верхній Середній Нижній
4 5 6 М0 150 Верхній Середній Нижній
7 8 9 М+ 150 Верхній Середній Нижній
10 нерозсортовані 300 -
11 М-М0 150 -
12 М0М+ 150 -
13 М-М+ 150 -
Рівень годівлі підтримували відповідно до існуючих рекомендацій. Умови утримання були для усіх дослідних груп однакові.
В дослідах обліковували наступні показники:
- Живу масу у віці 4, 5 і 12 місяців шляхом індивідуального зважування.
- Несучість за 350 днів випробовування курей - несучок.
- Масу яєць у 7 і 12 - місячному віці несучок.
- Морфологічні ознаки яєць у 12 - місячному віці курей.
- Біохімічні показники крові піддослідної птиці – загальний білок, фосфор, кальцій, аспартаттрансфераза і аланінтрансфераза у чотирьох і дванадцятимісячному віці за загальноприйнятими методиками;
- Визначали індекси:
а) несучості: несучість за 12 місяців життя / жива маса несучки у віці 12 міс.
б) маси яєць: маса яйця у віці 12 міс / жива маса несучки у віці 12 міс.
На курях адлерської сріблястої породи проведені дослідження методом масової селекції на підвищення маси яєць в чистопородному розведені і схрещуванні з плідниками кросу Ломан браун. Для цього були отримані помісі з часткою крові Ѕ адлерські сріблясті х Ѕ ломан браун, які в подальшому розводились в собі з метою виявлення особин типових за екстер'єрно-конституційними відмінностями, характерними для курей адлерської сріблястої породи, але з більш високими ознаками яєчної продуктивності. Поряд з використанням генофонду кросу Ломан браун для підвищення несучості, маси яєць і відтворних здатностей адлерських сріблястих курей було проведено калібрування інкубаційних яєць і закладки в інкубатор партії яєць модального класу, за масою та індексом форми. Формувались групи М-, М0 і М+ для вивчення ефективності вирощування ремонтного молодняку в рівновагових угрупованнях.
З метою оцінки закономірностей росту молодняку дослідних груп нами використана математична модель Т. Бріджеса, яка дозволяє виявити компоненти експоненціальної і кінетичної швидкості росту (б, k), що можуть бути використані як складові складної полігенної ознаки – живої маси птиці.
Модель має вигляд:
 , (1)
де Wt - жива маса у віці, міс (t);
Wf - асимптота живої маси, г;
t0 - період ембріонального розвитку;
a, k - параметри росту.
Закономірності динаміки несучості визначали за допомогою параметрів моделі Мак-Мілана, що дозволяє виявити норми нарощування і спаду несучості, теоретично очікуваний пік несучості, прогнозовану продуктивність курей.
Модель має вигляд:
 , (2)
де N - несучість за час (t);
M - асимптота;
to - час початку несучості;
t - місяць несучості;
a, м - параметри несучості.
Матеріали досліджень статистично оброблені на персональному комп'ютері з використанням алгоритмів Лакіна Г.Ф. (1990).
Результати досліджень.
Ефективність вирощування ремонтного молодняку у рівновагових угрупованнях
Ремонтний молодняк розсортували у віці 90 днів і розподілили на три класи із живою масою 994-1104 г, в якості контролю використовували групу не розсортованих курчат. На протязі 60 денного періоду вирощування отримали показники живої маси які наведені в таблиці 2.
Таблиця 2 - Жива маса молодняку в рівновагових угрупованнях і поєднаннях різних класів
Класи птиці Яруси X±S s Cv
М- Верхній 1370±84,56 189,08 13,8
Середній 1330±75,17 168,08 12,6
Нижній 1390±43,01 96,18 6,9
М0 Верхній 1710±116,62 260,77 15,2
Середній 1520±71,76 160,47 10,6
Нижній 1498±32,77 73,28 4,9
М+ Верхній 1750±99,25 122,47 7,0
Середній 1710±99,25 221,92 12,9
Нижній 1700±85,15 190,39 11,2
Не розсортовані - 1303±43,67 138,09 10,6
М-М0 - 1421±48,75 154,16 10,8
М0М+ - 1477±34,39 108,73 7,4
М-М+ - 1541±78,35 247,77 16,1
Як свідчать дані таблиці вирощування курчат в заключний період за показниками живої маси більш ефективно в рівновагових угрупованнях, де за середньою живою масою молодняк перевершував своїх ровесників із не розсортованої групи на 57-447г (4-34%). Сполучення двох різних класів розподілу також показали свої переваги над не розсортованою групою курчат.
Якщо розглядати вплив технологічної умови, якою являється ярус розташування молодняку у клітковій батареї, то слід зазначити, що в цілому цей фактор не мав суттєвого впливу на мінливість живої маси для курчат класів розподілу М- і М+. Молодняк класу Мо виявився більш чутливим за реакцією мінливості живої маси в залежності від ярусу розташування в клітковій батареї. Так найбільш сприятливим для курчат модального класу (Мо) виявився верхній (трет1й) ярус, в якому отримали живу масу вищу на 190-212 г ніж у першому і другому ярусі (на 11-13% у 150 денному віці).
Реакція зміни живої маси на технологічний фактор (ярусу батареї) у групах курчат сформованих із двох класів розподілу, в середньому була проміжною між відповідними класами розподілу. Цей факт свідчить про не суттєвий вплив ярусу на результати вирощування цих об'єднаних угруповань. Слід відзначити, що оптимальнішим сполученням двох класів розподілу можна вважати М- і М+, яке дало можливість отримати курочок-молодок у 150 денному віці на 64-120 грамів важчих ніж у інших досліджених сполученнях.
За допомогою однофакторного дисперсійного аналізу визначили частку впливу на мінливість живої маси класів розподілу.
Результати цього аналізу показали досить високу ступінь впливу організованих факторів (77%) із суттєвою вірогідністю (Р<0,001).
Динаміку живої маси в заключний період вирощування ремонтного молодняку (90-150 днів), піддали двофакторному дисперсійному аналізу. Результати аналізу вказують на значний вплив класів розподілу на мінливість живої маси у такі ж вікові періоди, частка цього впливу склала 43,7% з вірогідністю Р<0,001. В той же час частка впливу технологічного фактору ярусу кліткової батареї була незначною 3,2-3,6% (Р<0,05).
Наведені результати стану досліджень обґрунтовано свідчать про перевагу вирощування ремонтного молодняку яєчних курей промислових і родинних стад у рівновагових угрупованнях.
Яєчна продуктивність курей
Результати обліку яєчної продуктивності за 450 днів несучості наведені в таблиці 3.
Максимальну несучість за цей період спостерігали у курей класу М- 218,3 шт, при цьому середня маса яйця була 57,5 г, що дало можливість отримати найвищій вихід яєчної маси від однієї несучки – 12,6 кг.
Таблиця 3 - Яєчна продуктивність птиці різних класів розподілу за живою масою
Класи розподілу Ярус батарей Несучість на середню несучку, шт Маса яєць в 12 міс., г Вихід яєчної маси, кг
М- Верхній 218,33 57,5±0,62 12,56
Середній 171,35 57,5±0,79 9,85
Нижній 174,30 60,8±0,81 10,59
М0 Верхній 175,15 57,8±0,81 10,12
Середній 178,15 57,8±0,86 10,29
Нижній 174,31 57,8±0,82 10,08
М+ Верхній 202,34 59,1±0,74 11,96
Середній 169,25 59,1±0,65 10,00
Нижній 174,71 59,0±0,69 10,32
Нерозсортовані 150,88 58,0±0,77 8,75
М-М0 158,03 59,3±0,81 9,37
М0М+ 172,74 58,6±0,75 10,12
М-М+ 151,88 57,8±0,59 8,78
Висока несучість була і у курей класу М+, яка в поєднанні з більшою ніж у М- масою яйця 59,1 г, (що являється досить закономірним із-за позитивної кореляція між живою масою і масою яйця), також забезпечили вихід яєчної маси на рівні І2 кг від несучки. Однак на відміну від живої маси вирощуваного ремонтного молодняку технологічний фактор, ярусність кліткової батареї, впливає досить суттєво. Наведені високі показники несучості ї виходу яєчної маси мали місце тільки у випадку розташування курей цих класів (М- і М+) у верхнім ярусі кліткової батареї. Кури, які були розміщені у середньому і нижньому ярусі за показниками несучості відставали від своїх ровесниць із верхнього ярусу на 33-47 шт яєць і більш ніж на 2 кг за яєчною масою. Кури модального класу Мо не відреагували значною мінливістю несучості на технологічний фактор – ярус кліткової батареї, тут різниця була 1-4 шт яєць, що лежить в межах статистичної помилки. В цьому випадку можна констатувати високу стійкість курей класу Мо вирощених в цьому рівноваговому угрупованні до зміни технологічних факторів.
Формування продуктивного стада із вирощеного молодняку у сполученні двох класів розподілу має сенс тільки у випадку сполучення Мо і М+. Всі інші комбінації, як свідчить таблиця 3, недоцільні в зв'язку з тим, що кури одного класу негативно реагують яєчною продуктивністю на присутність у групі особин іншого класу.
За допомогою математичної моделі Мак-Мілана були досліджені основні параметри кривої несучості курей, які подані в таблиці 4.
Таблиця 4 - Параметри кривих несучості
Класи Яруси М Параметри моделі Несучість, шт
a m a/m То
М- Верхній 58,131 0,532 0,143 3,72 0,785 218,33
Середній 49,823 0,778 0,173 4,49 0,840 171,35
Нижній 51,557 0,657 0,172 3,82 0,777 174,30
М+ Верхній 54,347 0,687 0,163 4,21 0,597 202,34
Середній 48,345 0,535 0,170 3,15 0,386 169,25
Нижній 54,900 0,641 0,193 3,32 0,507 174,41
М0 Верхній 53,896 0,630 0,180 3,5 0,679 175,15
Середній 58,598 0,706 0,202 3,49 0,619 178,15
Нижній 58,541 0,547 0,187 304 0,726 174,31
Нерозсортовані - 51,548 0,624 0,196 3,18 0,747 150,88
М-М0 - 47,986 0,843 0,182 4,63 0,862 158,03
М0М+ - 60,549 0,593 0,199 2,98 0,734 172,74
М-М+ - 64,870 0,527 0,227 2,32 0,766 151,88
| 
