|
ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ХАДЖИДАВИДОВ ОЛЕКСАНДР ІЛЛІЧ
УДК 636.2.-083.37
ПІДВИЩЕННЯ ВІДГОДІВЕЛЬНИХ І М'ЯСНИХ ЯКОСТЕЙ
БИЧКІВ ЧЕРВОНОЇ СТЕПОВОЇ ПОРОДИ З ВИКОРИСТАННЯМ
ПАРАМЕТРІВ ІНТЕНСИВНОСТІ РОСТУ
06.02.01. – розведення та селекція тварин
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Херсон - 1998
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті
Міністерства АПК України.
Науковий керівник : доктор сільськогосподарських наук, професор
Вовченко Борис Омелянович,
Херсонський державний аграрний університет,
завідувач кафедри годівлі сільськогосподарсь-
ких тварин
Офіційний опонент : доктор сільськогосподарських наук,
Кононенко Надія Володимирівна,
Інститут тваринництва степових районів
ім. М.Ф.Іванова “Асканія Нова” УААН,
завідувач відділом скотарства
Офіційний опонент : кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Миронов Віктор Гаврилович,
Херсонський державний аграрний університет,
доцент кафедри спеціальної зоотехнії
Провідна установа : Одеський державний сільськогосподарський
інститут Міністерства АПК України,м.Одеса
Захист дисертації відбудеться “ 26 ” січня 1999 р.
о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 47.830.02
в Херсонському державному аграрному університеті
(Херсон – 6, вул. Р.Люксембург, 23, аудиторія 64 )
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського
державного аграрного університету за адресою: 325006, м.Херсон-6,
вул. Р.Люксембург, 23
Автореферат розісланий “ 23 ” грудня 1998 р.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради, доцент Карапуз В.Д.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Підвищення ефективності галузі скотарства і збільшення виробництва яловичини в сучасних умовах базується не тільки на додаткових капіталовкладеннях, впровадженні нових технологій, але і на використанні найновіших методів розведення та селекції.
У зв'язку з цим важливого значення набуває розробка критеріїв узагальненої оцінки при комплектуванні груп молодняка великої рогатої худоби для відгодівлі за комплексом мірних ознак. Згідно теоретичних основ методу стабілізуючого добору в тваринництві (Животовський Л.А.,1984; Колесник М.М.,1985) виділення в межах породи бичків модального класу, мінус і плюс-варіантів дозволяє мати особин з різним рівнем пристосованості до конкретних умов годівлі та утримання.
Сучасною є розробка методів раннього прогнозування продук-тивності з використанням параметрів біометричної обробки показників росту, розвитку і продуктивних ознак. Це дозволить відібрати тварин за живою масою при народженні і при використанні показників інтенсивності формування мати інтегральну оцінку фенотипу особин в межах популяції.
Зв'язок роботи з науковою тематикою. Дані дослідження є скла-довою частиною плану науково-дослідних робіт кафедри розведення та селекції сільськогосподарських тварин Херсонського державного аграрного університету (№ держ. реєстрації 0195U028318): “Розробка генетичних основ селекції тварин з використанням сучасних досягнень популяційної і екологічної генетики”.
Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчення відгодівельних і м'ясних особливостей бичків червоної степової породи різних груп розподілу за показниками живої маси при народженні, вивчення інтенсивності формування бичків різних класів розподілу за мірними ознаками і визначення параметрів для раннього прогнозування продуктивності.Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
- вивчити динаміку живої маси бичків різних груп розподілу за живою масою при народженні;
- дослідити ріст, розвиток, екстер'єрні особливості і показники відгодівельних якостей бичків;
- визначити м'ясну продуктивність, показники морфологічного та хі-мічного складу м'яса і крові бичків різних груп розподілу; встановити зв'язок між показниками живої маси і інтенсивності формування для розподілу бичків до модального класу, мінус і плюс-варіантів;
- визначити оптимальні параметри мірних ознак бичків для прог-нозування продуктивності в ранньому віці з використанням показників інтенсивності формування і напруженості росту;
- визначити тривалість відгодівлі та економічну ефективність виро-щування на м'ясо бичків з різною інтенсивністю формування.
Наукова новизна. Вперше в умовах Півдня України вивчені відго-дівельні особливості і м'ясна продуктивність бичків червоної степової по-роди різних груп розподілу за мірними ознаками.
Проведене порівняльне дослідження продуктивних якостей бичків і встановлені відповідні класи за інтенсивністю формування (М-,М0,М+), що дозволило визначити оптимальний віковий період для раннього прогнозування м'ясної продуктивності тварин, а також основні ранги за живою масою при народженні для комплектування однорідних рівновагових груп для відгодівлі.
Практична цінність роботи. Відбір тварин за мірними ознаками з подальшим розподілом у відповідні групи при диференційованій годівлі сприяє підвищенню їх м'ясної продуктивності. Використання показників оцінки бичків за інтенсивністю формування і напруженістю росту дозволяє у початковий постембріональний період прогнозувати продуктивність і живу масу наприкінці відгодівлі (24 міс.).
Особистий внесок здобувача. Повний обсяг експериментальних досліджень, збирання, обробка і аналіз первинних даних та формулювання основних положень виконані особисто автором при методичному сприянні наукового керівника.
Апробація роботи. Матеріали та результати дисертаційної роботи доповідались і схвалені на:
-науково-практичній конференції Південного НЦ НАН України- (Херсон, 1994) ;
-науково-практичній конференції зооінженерного факультету Херсонського сільськогосподарського інституту (Херсон, 1998);
-спільному засіданні кафедр розведення та селекції с.-.г. тварин, годівлі с.-г. тварин, спеціальної зоотехнії, хімії та морфології с.-г. тварин Херсонського державного аграрного університету (Херсон,1998).
Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано 5 статей.
Обсяг та структура роботи. Дисертація викладена на 160 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 58 таблицями, 5 рисунками. Вона складається з вступу, огляду літератури, методики досліджень, результатів власних досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури, який включає 155 джерел, 16 додатків.
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження по темі дисертаційної роботи проведені в КСП “Зоря” Білозерського району Херсонської області в 1993-1996 роках. Об'єктом експериментальних досліджень були бички червоної степової породи.
На першому етапі досліду вивчались показники росту, розвитку, продуктивні якості бичків в різні вікові періоди, для чого були сформовані три групи тварин за ознакою живої маси при народженні (табл.1).
Таблиця 1 – Схема досліду
Типові раціони піддослідних груп бичків мали однаковий набір кормів, балансувались згідно деталізованих норм (Ноздрін М.Т.,1991). Поживність кормів визначалась за фактичними даними хімічного складу.
Контроль за ростом і розвитком молодняка проводили шляхом індивідуального зважування при народженні, у віці 1,2,3,4,5,6,9,12,18,24 місяців. Екстер'єрні особливості вивчались після взяття промірів при народженні і у віці 3,6,12,18,24 місяців з подальшим розрахунком індексів будови тіла.Морфологічні та біохімічні показники крові вивчали у віці 6 та 24 місяців.
Для визначення забійних якостей і м'ясної продуктивності був проведений контрольний забій бичків у віці 24 місяців по три голови з групи. Морфологічний склад туш вивчали методом обвалювання лівих напівтуш, розділяючи їх на анатомічні відруби з подальшим виділенням м'якоті та кісток.
На другому етапі досліду вивчали інтенсивність формування піддослідних бичків за показниками живої маси в різні вікові періоди, на підставі яких були розраховані індекси інтенсивності формування :
 , де
 - жива маса при народженні, кг;  - жива маса в 1 місяць, кг;  - жива маса в 2 місяці, кг.
За результатами розрахунків встановили три класи: тварин в межах  б віднесли до модального класу (М0), нижче цих меж – до класу мінус-варіант (М-), а вище – до класу плюс-варіант (М+).
В досліді також вивчали енергію росту бичків, тобто рівень середньодобових приростів в суміжні вікові періоди. Напруженість росту молодняка визначали за формулою В.П.Коваленка (1996) :
 , де
ВП – відносний приріст живої маси; СП – середньодобовий приріст живої маси, кг;  - інтенсивність формування.Після визначення коефіцієнтів провели розподіл тварин у відповідні класи М-, М0, М+ в межах б ,  б,  та  б.
Методом дисперсійного аналізу вивчалась величина і суттєвість розподілу тварин в групи і класи за мірними ознаками продуктивності у відповідні вікові періоди.
З метою визначення оптимальних параметрів за мірними ознаками для прогнозування продуктивності в ранньому віці була визначена коре-ляційна залежність між показниками інтенсивності формування і напру-женістю росту з показниками живої маси у відповідні вікові періоди.
Економічна ефективність вирощування бичків різних груп розподілу розрахована за вартістю додатково отриманого приросту живої маси за співставними цінами 1996 року.
Всі статистичні матеріали оброблені методом біометричного аналізу на мікрокалькуляторах МК-61, МК-62 та МК-51 з використанням алгоритмів, запропонованих О.М.Плохинським (1969,1975).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Продуктивні якості бичків різних груп розподілу
Продуктивність бичків різних груп розподілу за показниками живої маси при народженні вивчалась на фоні помірної повноцінної годівлі з запланованими середньодобовими приростами 600-700 г в період вирощування та 700-800 г в період дорощування і відгодівлі.
Бичків при формуванні груп відбирали за показниками живої маси при народженні з тим, щоб різниця в межах кожної групи не перевищувала 15-17% (Д′яков С.М., 1986). Фактично жива маса тварин у піддослідних групах становила, кг: І-24,1; ІІ-27,7; ІІІ-33,0, а розбіжність дорівнювала, %: 8,6; 15,3; 12,9 відповідно.
Встановлено, що від народження до 24-місячного віку тварини відрізнялись за живою масою, продуктивністю і екстер'єрними показ-никами, що підтверджує наявність внутрішньопорідних генотипічних відмінностей (табл.2).
Таблиця 2 – Динаміка живої маси піддослідних бичків
Найвищу живу масу за дослідний період отримано у великих при народженні бичків (ІІІ група) – 571 кг, що більше, ніж у середніх (ІІ група) і мілких (І група) однолітків на 37 і 81 кг, або на 6,5 і 14,1%.Результати обробки статистичних даних продуктивності свідчать про більш високі прирости великих бичків, стабільність росту і розвитку середніх тварин і скоростиглість мілкого за масою молодняка (табл.3).
Таблиця 3 – Динаміка приростів живої маси бичків
Високі прирости піддослідні бички мали у 18- (І група – 715 г, ІІ – 774 г) та 24-місячному віці (ІІІ – 847 г). В останній період відгодівлі (18-24 міс.) у тварин з високою і середньою інтенсивністю формування знизи-лись середньодобові прирости, що свідчить про досягнення максимального рівня фізіологічного розвитку. В цілому за дослідний період різниця в при-ростах між крайніми групами склала 13,3%.
Для одержання за період досліду фактичних результатів продуктивності на кожного бичка в середньому було витрачено 4325,0 корм.од. по І групі, 4459,1 корм.од. - по ІІ групі і 4597,7 корм.од. – по ІІІ групі. Враховуючи показники продуктивності, які залежали від інди-відуальних особливостей розвитку тварин, витрати кормів на І кг при-росту за період досліду становили 9,28; 8,81; 8,55 корм.од. відповідно.
Середні витрати кормів на І кг приросту в межах кожної групи в окремі вікові періоди представлені в таблиці 4.
Таблиця 4 – Витрати кормів на 1 кг приросту, корм.од.
Вивчення порівняльної частки впливу ( ) груп розподілу (генотипових факторів) та умов зовнішнього середовища довело, що більш суттєвий вплив мали групи (табл.5).
Таблиця 5 – Дисперсійний аналіз мінливості живої маси бичків
За показниками оцінки живої маси частка впливу класів розподілення була високою і тільки в віці 2-4 місяці склала 71%, що нижче, ніж в інші вікові періоди. Можна припустити, що на відношення цих ознак вплинули фізіологічні особливості, пов'язані з рівнем розвитку системи травлення тварин.
Оцінка лінійного росту бичків
Для оцінки росту і розвитку тварин використані їх проміри у відповідні вікові періоди, які дозволили простежити формування будови тіла.Встановлено, що пропорції тіла з віком зазнали значних змін. Вони показали загальний розвиток організму, який тісно пов'язаний з продуктивністю тварин різних груп розподілення. За співвідношенням промірів визначені індекси будови тіла (табл. 6).
Таблиця 6 – Індекси будови тіла бичків у віці 3 і 24 місяців
У молодняка ІІІ групи у дворічному віці відносно високе значення індексів масивності і м'ясності і вони більші, ніж аналогічні показники тварин І і ІІ групи. Але за індексами довгоногості і збитості великі бички поступалися одноліткам інших груп, що характерно для повільно скоростиглої худоби, яка не закінчила ріст і продовжує його після досягнення певного віку, визначеного тривалістю досліду.
Результати контрольного забою
Проведений згідно з методикою контрольний забій показав, що маса туш піддослідних бичків була в межах 256 - 310 кг. За цим показником тварини ІІІ групи переважали однолітків І і ІІ групи відповідно на 53,5 та 28,9 кг (табл.7).
Таблиця 7 – Показники забою піддослідних бичків
За виходом м'яса в туші більш скоростиглі бички І і ІІ групи поступалися молодняку ІІІ групи відповідно на 3,1 і 1,6%. Забійний вихід у І групі становив 57,2%, ІІ – 58,8 % і ІІІ – 60,5%. Отже, за наведеними даними тварини, які повільно формувались і мали більшу масу тіла при народженні та в кінці досліду, переважали своїх ровесників з меншою масою, але з високою (І група) і середньою (ІІ група) інтенсивністю формування.Вихід м'якоті був на рівні 77,0 – 77,9%, або 195,9; 216,2 і 240,2 кг відповідно по групах (табл.8).
Таблиця 8 – Сортовий склад м'якоті туш піддослідних бичків
Скоростиглі бички І групи досягли забійної кондиції на більш ранньому етапі свого розвитку, ніж пізньостиглі, про що свідчать показники сортового виходу м'якоті. Таке припущення підтверджено даними хімічного складу середньої проби м'яса. В тілі скоростиглих бичків, які мали меншу живу масу у дорослому віці, в процесі індивідуального розвитку раніше почав відкладатися жир, ніж у пізньостиглих тварин. В середній пробі м'яса бичків І групи його вміст був вищий на 4,3 і 7,3 % в порівнянні з показниками однолітків ІІ і ІІІ групи.
Таким чином, проведені дослідження довели доцільність виділення в популяції бичків червоної степової породи типологічних груп за живою масою при народженні.
Прогнозування продуктивності бичків в ранньому віці
Вивчення загальних закономірностей вікових змін великої рогатої худоби є основою прогнозування її живої маси на генетичному рівні. Для цього використовують метод рангової оцінки тварин, при якому величини, які безперервно варіюють, об’єднані в невелике число груп, а серед різних вікових варіантів живої маси особливий інтерес пред-ставляють початкова маса новонародженого і маса, якою завершується ріст тварини. Для характеристики індивідуального розвитку були встановлені додаткові ранги за віковими групами, а визначення різниці у відносній швидкості росту бичків проводили в суміжні періоди росту: 0-1-2, 1-2-3, 2-3-4, 3-4-5, 4-5-6, 12-18-24 місяці.
Розрахунки індексів інтенсивності формування показали, що максимальне їх значення мали бички І групи з живою масою в кінці періоду відгодівлі 493,0 кг, які складали клас плюс-варіант (М+). До протилежного класу – мінус-варіант (М+) – віднесли особин з мінімальною величиною індексів, які відрізнялись від своїх однолітків більшою зйомною масою – 570,1 кг. Бички з середньою живою масою становили модальний клас (М0) з живою масою у 24-місячному віці 538,0 кг (табл.9).
Таблиця 9 – Показники середньої живої маси бичків різних класів розподілу за інтенсивністю формування
При визначенні оптимального вікового періоду і живої маси для прогнозування продуктивності був проведений кореляційний аналіз за класами розподілу з інтенсивністі формування, який виявив достовірну розбіжність у живій масі бичків у вікові періоди 1-2-3 місяці (жива маса 80,50; 74,05 і 66,91 кг, Р<0,05) та 12-18-24 місяці (жива маса 570,09; 538,05 і 493,00 кг, Р<0,05).
Результати дослідження кореляційної залежності інтенсивності формування та мірних ознак за класами розподілу піддослідних бичків наведені в таблиці 10.
Таблиця 10 – Кореляційний аналіз інтенсивності формування і мірних ознак
Кореляційна залежність в періоди 1-2-3 і 12-18-24 місяці виявилась негативною. Це свідчить про зворотню залежність інтенсивності фор-мування і мірних ознак, тобто, чим швидше росте тварина в молодому віці, тим раніше наступає гальмування росту. При повільному рості період активної продуктивності триває довше.
Дані таблиці 11 свідчать про частку впливу генотипової мінливості та умов зовнішнього середовища на поєднання “жива маса х інтенсивність формування”.
| 
