|
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА
НОВІКОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
УДК: 636.1.082.26
ОЦІНКА РОБОТОЗДАТНОСТІ ТА РІВЕНЬ ІНТЕНСИВНОСТІ
СЕЛЕКЦІЇ ЧИСТОКРОВНОЇ ВЕРХОВОЇ ПОРОДИ
Спеціальність 06.02.01 – розведення та селекція тварин
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Харків – 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті тваринництва Української академії аграрних наук
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік
Академії наук вищої школи України Мирось Віталій Васильович, Інститут тваринництва УААН, провідний науковий співробітник відділу технології виробництва продуктів тваринництва
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, Рубан Юрій
Дмитрович, Харківська державна зооветеринарна академія Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри крупного тваринництва
кандидат сільськогосподарських наук, професор, Гопка Борис Максимович, Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, завідувач кафедри конярства
Провідна установа: Сумський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра загальної зоотехнії
Захист відбудеться „ 14 „ листопада 2002 року о 10 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 65.356.01. Інституту тваринництва Української академії аграрних наук за адресою: 62404, м. Харків, п/в Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської Армії, 3
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту тваринництва УААН
(62404, м. Харків, п/в Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської Армії, 3).
Автореферат розісланий „ 10 „ жовтня 2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Помітун І.А.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
В умовах реформування агропромислового комплексу та переходу до ринкової економіки, подальший розвиток галузі конярства буде сприяти вирішенню важливих виробничих, економічних і соціальних питань. У зв’язку з цим необхідне цілеспрямоване удосконалення заводських порід коней, методів оцінки їх роботоздатності та добору для племінного використання.
Актуальність теми. Сучасні умови розвитку призового кіннозаводства вимагають значного підвищення роботоздатності коней чистокровної верхової породи та прискорення темпів її удосконалення. Вирішення цього завдання можливе за умови використання в селекції більш досконалих методичних заходів виявлення роботоздатності коней та інтенсифікації селекційного процесу, для забезпечення конкурентоспроможності породи на міжнародному рівні.
На сьогодні чистокровна верхова порода української селекції за скаковим класом, жвавістю, дистанційністю поступається коням кінних заводів Росії і ведучих західноєвропейських країн та США.
У зв’язку з цим, необхідність проведення досліджень, спрямованих на розробку нових та удосконалення існуючих методів оцінки роботоздатності коней, а також визначення ефективності використання в селекції класів жвавості репродуктивної частини породи, стала підставою для вибору теми та проведення наукових досліджень дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами темами. Робота ви-конана в лабораторії конярства Інституту тваринництва УААН і є складовою час-тиною тематичного плану інституту у відповідності з завданням П.01.01. ”Розробити програми селекції та технології розведення запряжних та верхових порід з урахуванням вимог підприємств різних форм господарювання” (№ державної реєстрації 0196U011389) по розділу 01.03. „Удосконалити генеалогічну структуру чистокровної верхової породи з урахуванням ефективності відбору по роботоздатності”.
Мета і задачі досліджень. Метою роботи є вивчення показників робо-тоздатності популяції чистокровної верхової породи в Україні та визначення напрямів її удосконалення за рахунок модефікованих та нових методичних прийомів оцінки жвавості і дистанційності.
Для досягнення наміченої мети було поставлено завдання:
1. Вивчити можливості оцінки дистанційних якостей коней за призовими місцями та їх сумарними варіантами.
2. Вивчити різницю в дистанційності між лініями та потомством ведучих жеребців-плідників за різними варіантами призових місць.
3. Вивчити динаміку зміни показників жвавості в розрізі ліній та потомства ведучих жеребців-плідників при збільшенні дистанції та віку коней.
4. Вивчити інтенсивність відбору коней до виробничого складу.
5. Оцінити ефективність використання в селекції класів жвавості жеребців-плідників та маток.
Об’єкт досліджень – популяція коней чистокровної верхової породи кінних заводів України та ведучих кінзаводів Росії.
Предмет досліджень – показники дистанційності, жвавості та племінного використання коней чистокровної верхової породи.
Метод досліджень - порівняння однолітків між кінними заводами, лініями, потомством жеребців-плідників, класами жвавості та визначення різниці між ними.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше вивчено можливості використання в селекції з чистокровною верховою породою оцінки дистанційності потомства плідників і ліній за призовими місцями, та їх сумарними варіантами. Вивчено динаміку зміни показників жвавості основних ліній, потомства ведучих жеребців-плідників у розрізі статей, дистанцій у віці 2-3-х років та старше. Визначено інтенсивність відбору молодняку за скаковим класом та жвавістю для племінного використання. За результатами класів жвавості репродуктивної частини породи та її потомків визначено ефективність підборів за класами жвавості.
Практичне значення отриманих результатів. Для удосконалення української популяції чистокровної породи запропоновано нові методичні прийоми оцінки роботоздатності. Модифіковано методику оцінки дистанційності коней за призовими місцями. Розроблено новий методичний підхід відбору жеребців-плідників та маток для заводського використання на основі класів жвавості. Отримані результати забезпечують обгрунтовану розробку та практичне використання програм селекції в кінних заводах чистокровного напряму та складання ефективних планів підбору за показниками жвавості.
Особистий внесок здобувача. Матеріал дисертації виконано за результатами власних досліджень автора. Проведено оцінку дистанційності та жвавості ліній і потомства жеребців-плідників у лініях чистокровної верхової породи кінних заводів України та кінзаводів Росії. Оцінено інтенсивність відбору молодняку за показниками роботоздатності для заводського використання за дві генерації. Розроблено класи жвавості для репродуктивної частини породи для ведення добору та складання підборів.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні положення дисертації, обговорені та схвалені: у доповідях на раді по племінній роботі з заводськими породами коней (м. Львів, 1990р.); науково-виробничих нарадах фахівців кінних заводів та вчених Інституту тваринництва УААН (м. Київ, 1995 р., 1997 р., 1999 р.); Ради директорів кінних заводів корпорації „Конярство України” (м. Одеса, 1996 р., 1999- 2001 рр.); засіданнях координаційно-методичної комісії лабораторії конярства та дрібного тваринництва (1990- 2001 рр.).
Публікації. За матеріалами результатів досліджень одноосібно опублі-ковано 12 статей, з яких 10 опубліковано у фахових виданнях ВАК України.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літера-тури, матеріалу та методики, результатів власних досліджень, їх аналізу та уза-гальнення, висновків, пропозицій виробництву. Загальний обсяг роботи складає 165 сторінок машинописного тексту, містить 28 таблиць, 1 схему, 13 малюнків, 13 додатків, список використаних джерел, який включає 251 найменування, в тому числі 64 іноземних видань.
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Матеріалом для досліджень була популяція коней чистокровної верхової породи кінних заводів України, та ведучих кінзаводів Росії, які пройшли випро-бування на іподромах. Всього враховано 1975 потомків, в тому числі 994 жеребці та 981 кобила. Критеріями оцінки роботоздатності були перемоги та призові місця в традиційних призах, показники середньої дистанції перемог у віці 3-х років і старше, жвавість на спринтерських, середніх та стайерських дистанціях 2- 3-х років і старше, які опрацьовані за загальноприйнятими методиками з використанням статистичних параметрів (Е.К. Меркур’єва, 1969; М.А. Плохінський, 1969).
Для визначення можливості нового підходу оцінки дистанційності за трьома призовими місцями (I, II, III) було сформовано три групи жеребців та кобил (50-40-30 гол.). У групи включено жеребців та кобил незалежно від походження, які займали призові місця в групових, іменних та традиційних скачках. За контроль дистанційних якостей узята „середня дистанція перемог” за перше місце, а за вивчаємий показник – „середня дистанційність призових місць” (II, III) та їх сумарних варіантів (I+II, I+III, II+III, I+II+III). Зв’язок першого місця з призовими місцями визначали за ранговим коефіцієнтом кореляції по Спірмену (Ґs) і кореляційним зв’язком “середньої дистанції перемог” та „середньої дистанційності призових місць” (Н.А. Плохінський, 1969, С.К. Меркур’єва, 1970).
Потомство, у розрізі ліній та жеребців-плідників, за дистанційними якостями оцінювали за класифікацією В.О.Вітта (1957) та М.Б. Ігнатьєвої (1970).
При вивченні показників жвавості представників ліній та потомства окремих жеребців-плідників, кращу середню жвавість на всіх дистанціях перераховано на стометрові відрізки дистанцій (Д.А. Волков, 1968). Для порівняння зміни динаміки жвавості в залежності від віку та збільшення дистанції використовували метод графіків профілей (Е.Ф. Ліскун, 1935), відповідно до якого за 100% (умовний стандарт) взята вітчизняна лінія Граніта 2- го – Дугласа.
Вивчення мікроеволюції породи проводили за зміною двох основних показників роботоздатності – скакового класу та кращої середньої жвавості за дві генерації з виділенням груп коней, ставок народження 1973- 1975 рр. та 1983- 1985 рр. (інтервал зміни поколінь 10 років).
Вікову повторюваність (Ґw) жвавості визначали методом парних кореляцій у віці 2-3-х років.
Частку впливу батьків на рівень роботоздатності визначали методом дисперсійного аналізу 1- факторного комплексу (М.А. Плохінський, 1969), де за градації факторів були батьки та матері.
Розподіл виробничого складу за класами жвавості (високий, середній, тихий) проводили в межах 0,5 σ по кращій середній жвавості всіх дистанцій у перерахунку на 1000 м.
Для вивчення племінного використання жеребців-плідників (n= 50) різних класів жвавості, оцінювали тривалість племінного використання, навантаження кобил у підборах, середню кількість садок, кількість прохолостівших та зажеребівших кобил, відсоток благополучного жеребіння.
У кобил різних класів жвавості (n= 432) вивчали основні показники плодючості: кількість плодових років, відсоток прохолостів, жеребності, абортів, слабо- та мертвонароджених, кобил, що благополучно ожеребилися та зажеребилися в перші 5 років племінного використання.
Рівень годівлі та технологія утримання в кінних заводах і іподромах в період проведення досліджень відповідали прийнятим нормам. Випробування коней на всіх іподромах проводили за єдиними правилами випробувань.
РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Оцінка дистанційності за призовими місцями. Вивченням кореляційного зв’язку між I місцем, яке береться за основний критерій дистанційних якостей, II та III, а також можливими сумарними варіантами призових місць було з’ясовано, що в усіх групах позитивний, високий та вірогідний зв’язок існує між дистанційністю сумарних варіантів I+II, I+III, I+II+III (табл.1).
В усіх групах, показники дистанційності першого місця дещо нижчі за показники дистанційності другого, третього і сумарних варіантів. По всіх групах у жеребців перевершення показників дистанційності призових місць та їх сумарних варіантів над середньою дистанцією перемог становили: I гр.- від 52 до 160 м; II гр.- від 46 до 110 м; III гр.- від 65 до 122 м. У кобил перевершення було наступним: I гр.- від 39,2 до 110,8 м; II гр.- від 53,6 до 128 м; III гр.- від 55,4 до 153,4 м. Таке збільшення або зменшення не вплинуло на характеристику та оцінку дистанційних якостей.
В усіх групах дистанційність II і III місця та їх сумарних варіантів укладається в параметри дистанційності по середній дистанції перемог. Виходячи з класифікації М.Б. Ігнатьєвої (1967), в усіх групах жеребці по I, II, III та всіх сумарних варіантах мають стайєрську дистанційність, а кобили- відповідно середньодистанційні здібності.
З метою поглибленого вивчення можливості оцінки дистанційності за призовими місцями нами розглянуті дистанційні особливості основних ліній в породі. При порівняльному аналізі показників середньої дистанції перемог та середньої дистанційності призових місць не визначено вірогідної різниці як по жеребцях, так і по кобилах.
Таблиця 1
Зв’язок середньої дистанційності першого місця з призовими місцями та їх сумарними варіантами
* P>0,95; ** P>0,99; *** P>0,999
У оцінених ліній дистанційність II та III призових місць і їх сумарних варіантів у жеребців перевершує середню дистанцію перемог від 7,7 до 107,7 м, а по окремих місцях нижче від 3,4 до 33,5 м. У кобил- відповідно від 1,4 до 101,6 та від 2,2 до 47,2 м. За всіма місцями, що було оцінено, навіть при незначній тенденції збільшення середньої дистанційності призових місць принципово не змінюються дистанційні якості, тому оцінку дистанційних якостей коней можна проводити не тільки за I місцем, але й за другим, третім та їх сумарними варіантами.
Дистанційні якості ліній та потомства лінійних плідників. Одним із шляхів вивчення дистанційних якостей ліній в породі є визначення різниці між показниками дистанційності потомства (табл. 2).
Таблиця 2
Дистанційність коней різних ліній
Як показують проведені дослідження, середня дистанція перемог між лініями, як по жеребцях так і по кобилах, має незначний розбіг абсолютних показників. Вірогідну різницю дистанційності отримано тільки по жеребцях між дистанційністю стайєрської лінії Дарк Рональда, та середньою дистанцією перемог середньодистанційної лінії Брімстона – 90,2 м (P>0,95), а також між спринтерською лінією Фервора та середньодистанційною Брімстона – 76 м (P>0,95), які за фактичними дистанційними якостями визначені як середньодистанціонери. Результати порівняння свідчать, що навіть при вірогідній різниці за показниками середньої дистанції перемог стайєрські лінії Граніта 2-го- Дугласа, Дарк Рональда, Массіна, середньодистанційні – Гейнсборо, Тедді, Брімстона та спринтерські – Фервора, проявляють середньодистанційні якості. Подібність ліній за дистанційними якостями, зумовлена, на наш погляд подібність походження та високою консолідованістю породи.
Аналіз результатів порівняльної оцінки середньої дистанції перемог потомків основних продовжувачів ліній виявив, що в кожній лінії, незалежно від їх спеціалізованого напряму роботоздатності виділяються плідники в лінії Дарк Рональда – Рауфбольд, Массіна - Елемент, Фервора - Харків, Гейнсборо - Агрегат, які характеризуються високими дистанційними якостями нащадків (табл. 3).
Таблиця 3
Середня дистанція перемог потомства жеребців-плідників різних ліній
* P>0,95; ** P>0,99; *** P>0,999
Проведені дослідження дають змогу визначити, що навіть при незначній структурній диференціації ліній та потомства лінійних плідників за дистанційністю, в породі підтримується певна різноманітність, а звідси й можливість використання в селекції жеребців-плідників зі спеціалізованою роботоздатністю.
Характеристика ліній за максимально кращою та мінімально гіршою жвавістю. Невисокі рівні коефіцієнтів успадкування жвавості в породі потребують визначення найбільш жвавих ліній та плідників у лініях для ведення ефективної селекції. Розподіл ліній за показниками максимально кращої (жвавої) та мінімально гіршої (тихої) жвавості у віці 2-3-х років і старше вказує на суттєву різницю між лініями на дистанціях від 1000 до 2800 м.
Максимально кращу жвавість на спринтерських дистанціях 1000, 1200, 1500, 1600, середніх – 1800, 2000 м та класичній на 2400 м мали жеребці ліній Брімстона та Тедді (P>0,999). На класичній- 2400 м та стайєрських дистанціях- 2800 та 3200 м більш високою жвавістю відзначались лінії Граніта 2-го-Дугласа, Тедді та Гейнсборо. Мінімально гіршу жвавість на спринтерських, середніх та стайерських дистанціях показали представники ліній Гейнсборо, Тедді, Брімстона.
Максимально кращу жвавість у віці 2-х років на 1000, 1200, 1500 проявляли кобили лінії Фервора (P>0,999). У віці 3-х років на 1600, 1800, 2000м кращими були кобили ліній Граніта 2-го –Дугласа, Брімстона, Фервора, а на 2400 і 2800 м лінії Массіна (P>0,99 та P>0,999). Гіршу жвавість на спринтерських та середніх дистанціях показали кобили ліній Гейнсборо, Дарк Рональда, Тедді, Граніта 2-го-Дугласа, Фервора.
За показниками максимально кращої та мінімально гіршої жвавості виявлена суттєва різниця між лініями за віком та статтю як на спринтерських, так і на середніх та стайєрських дистанціях. Навіть при невисоких коефіцієнтах успадкування жвавості по породі, але при статистично вірогіднійї різниці між показниками жвавості на різних дистанціях, проявляється характер реальної різниці, що визначає направлену селекцію за даною ознакою.
Відсутність подібності ліній за принятою у практиці кіннозаводства класифікацією на спринтерів, середньодистанціонерів та стайєрів, вказує на необхідність систематичної оцінки ліній та використовуємих у них жеребців-плідників, за показниками жвавості для корегування напрямів селекції.
Динаміка жвавості ліній з урахуванням віку та дистанцій. Оцінено 7 ліній (рис.1.2) по кращій середній жвавості, вираженої у відсотках у порівнянні з вітчизняною лінією Граніта 2-го-Дугласа (умовний стандарт). На коротких дистанціях спринтерські здібності проявляють 2-річні жеребці ліній Тедді, Брімстона та Фервора. У віці 3-х років на середніх та класичних дистанціях високою жвавістю і відповідно середньодистанційними та стайєрськими здібностями характеризуються жеребці вітчизняної лінії Граніта 2-го-Дугласа, які на 1,4% або 0,9 сек жвавіше своїх однолітків. У старшому віці стайєрськими якостями виділяються лінії Брімстона, Массіна, Дарк Рональда.
У кобил у віці 2-х років спринтерськими здібностями характеризуються лінії Массіна, Фервора, Тедді. У 3-х річному віці, з подовженням дистанцій, зберігають високу жвавість та витривалість на дистанціях кобили ліній Массіна і Тедді. Погіршується жвавість та стайєрські здібності на 2800 м у представниць ліній Фервора, Гейнсборо, Дарк Рональда.
Лінійна та внутрішньолінійна структурна диференціація, з різноякісним рівнем у жвавості на різних дистанціях і у різному віці, свідчить про певний ступінь генетичної різноманітності, і відповідно про можливість використання в селекції чистокровної породи різних типів підбору, за показниками роботоздатності з урахуванням жвавості.
Інтенсивність відбору за жвавістю. Встановлено різний рівень відбору жеребців та кобил 2-х генерацій для племінного використання в кінних заводах України та кінзаводі „Восход” (Росія).
За інтенсивністю відбору жеребців-плідників за показниками жвавості в двох генераціях кінні заводи України не тільки не поступаються, а переважають склад жеребців кінзаводу „Восход”. За одне покоління рівень відбору плідників за жвавістю у віці 2-х років підвищився на 0,7, а 3-х років на 0,3 сек, що вказує на їх значний потенціал для використання в селекції.
Серед маточного складу кінних заводів України по першій генерації, тільки кобили Онуфрієвського заводу перевершували за жвавістю маток кінзаводу „Восход” у віці 2-х років на 0,6 сек а 3-х років – 0,7 сек. При такому рівні відбору кобил за жвавістю, Онуфрієвський кінзавод складав значну конкуренцію кінним заводам Росії на іподромах.
Маточний склад Дніпропетровського, Стрілецького та Деркульського заводів поступався за жвавістю кобилам кінзаводів „Восход” та Онуфриівський, а звідси- результативність виступів коней цих господарств на іподромах при розігруванні традиційних призів була дуже низькою.
По другій генерації матки кінних заводів України поступались кінзаводу „Восход” у віці 2-х років від 1,0 до1,6 сек., 3-х років від 0,8 до 1,3 сек. За одне покоління, вимоги до інтенсивності відбору кобил для племінного використання в Онуфрієвському заводі у віці 2-х років знизились на 0,9 сек., Стрілецькому- 0,5, а Дніпропетровському і Деркульському залишились на рівні I генерації. При такому зниженні вимог до жвавості маток, українські кінні заводи практично не складали конкуренції кінним заводам Росії при розігруванні традиційних призів у період 80-90 років. Покращення показників жвавості жеребців-плідників та маток у кінзаводі „Восход” за дві генерації підтвердило, що чим вищі темпи оновлення виробничого складу за показниками жвавості, тим вищий рівень селекційних досягнень у господарстві. 98
99
100
101
102
103
1000 1200 1500 1600 1600 1800 2000 2400 2800 2000 2400 3200
Дистанція (м) 2-х років 3-х років 4-х років та старше
Рис. 1. Динаміка змінення середньої жвавості жеребців різних ліній у залежності від віку і дистанції
98
99 Умовні позначення:
100
101
102
103
1000 1200 1500 1600 1600 1800 2000 2400 2800
Дистанція (м) 2–х років 3–х років
Рис. 2. Динаміка змінення середньої жвавості кобил різних ліній у залежності від віку і дистанціїКласи жвавості виробничого складу. Подальше удосконалення породи неможливе без використання в селекції показників жвавості. З метою вивчення впливу жвавості на якість потомства, виробничий склад у розрізі кінних заводів та генерацій за жвавістю в 2-х річному віці в межах 0,5σ був розподілений на такі класи: високий , середній, тихий, не випробувані (табл.4).
За одне покоління кількість плідників у високому та середньому класі збільшилась, а тихому- зменшилась. Середня жвавість жеребців високого класу покращилась на 0,8 сек, а середнього- на 0,5 сек, що вказує на високі вимоги до їх добору.
Жвавість маточного складу кінзаводів України за одну генерацію по всіх класах жвавості погіршилась. У той же час у кінному заводі „Восход” по високому і середньому класу отримано вірогідне покращення жвавості кобил, що відповідним чином позначилось на його селекційних досягненнях. У цілому по кінзаводах України у високому класі відмічалось погіршення жвавості на 0,5 сек, і середньому- 0,4 сек. В тому числі в Онуфрієвському кінзаводі в високому та середньому класах погіршення склало 0,9 сек, Дніпропетровському -0,8 сек, Стрілецькому- 0,5 сек.
У виробничому складі всіх кінзаводів за кількістю переможців та призерів у традиційних скачках домінували кобили середнього та високого класів жвавості. Кобили цих класів мали по дві і більш перемог, а у кобил тихого класу вони або зовсім відсутні, або є тільки по одній.
На сучасному етапі удосконалення чистокровної породи, класи жвавості, які рекомендовані для використання у селекційному процесі, стимулюватимуть не тільки підвищення роботоздатності коней, але й дадуть змогу прогнозувати та більш спрямовано використовувати в підборах плідників та маток різного класу жвавості.
Оцінка варінтів добору за класами жвавості. Оцінено та проаналізовано 640 поєднань жеребців та кобил різних класів жвавості. Визначено, що в обох генераціях за роботоздатністю потомства переважають жеребці високого класу жвавості, які мають високі показники за зайнятими першими місцями, кількістю виграних традиційних призів, при використанні не тільки на матках високого, а й середнього, тихого класів, а також і не випробуваних.
Серед переможців традиційних призів, матки високого класу жвавості на 5,1% перевершують маток середнього і на 6,5% тихого класів. За кількістю виграних традиційних скачок- відповідно на 19,3 та 19,6%.
Використання в селекції плідників та маток високого і середнього класів жвавості дало змогу кінзаводам України отримати 52,8% переможців традиційних скачок та виграти 89,1% традиційних призів.
Вплив класів жвавості на племінне використання та показники плодючості кобил племінного ядра. Ефективність селекції та темпи удосконалення чистокровної породи можуть бути забезпечені при широкому використанні високоцінних за жвавістю жеребців-плідників. Однак оцінка племінного використання 50 жеребців-плідників (табл.5) різних класів жвавості показала, що після зняття з випробувань у високому класі жвавості, більше 10 років використовувались тільки 7 плідників (Суздаль, Баград, Ават, Перекоп, Риголетто, Акташ, Дамас). При високій жвавості вони забезпечували достатньо хорошу для породи жеребність кобил, благополучне вижереблення, а звідси – менший відсоток прохолостів.
Поряд з відносно високими показниками племінного використання плідників високого класу жвавості простежується нераціональність їх використання. Так, середнє навантаження маток на одного плідника, без урахування класу жвавості, становило 8 голів. Із оцінених плідників, більше 20 маток у підборах мали всього 5 жеребців (12%). Більше 15 кобил мали 11 жеребців (22%). Інші 33 плідники (66%), різних класів жвавості мали навантаження від 2 до 13 маток. Тривала та неширока апробація з застосуванням цілеспрямованого підбору значно знижувала селекційний ефект.
Таблиця 4
Розподіл жеребців та кобил за класами жвавості
Таблиця 5
Племінне використання плідників кінзаводів України різних класів жвавості
| 
