Библиотечный каталог авторефератов Украины

УКРАЇНСЬКА  АКАДЕМІЯ  АГРАРНИХ  НАУК

ІНСТИТУТ  ТВАРИННИЦТВА

Василенко  Ольга  Пилипівна

УДК 636.22/28.082

ОЦІНКА  КОМПЛЕКСУ  ФАКТОРІВ 

ПРИ  ФОРМУВАННІ  ВИСОКОПРОДУКТИВНОГО МОЛОЧНОГО  СТАДА

06.02.01 – розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Харків - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті тваринництва Української академії аграрних наук

Науковий керівник :     доктор сільськогосподарських наук, професор

                                      Мирось Віталій Васильович,

                                      Інститут тваринництва УААН, директор.

Офіційні опоненти :     доктор сільськогосподарських наук, професор

                                      Рубан Юрій Дмитрович, Харківський

                                      зооветеринарний інститут, завідувач кафедри

                                      крупного тваринництва;

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, Василець Валентина Григорівна, Харківський державний аграрний університет ім. В.В.Докучаєва, доцент кафедри тваринництва;

Провідна установа :     Полтавський державний сільськогосподарський інститут,

кафедра загального тваринництва, Міністерство аграрної політики України, м. Полтава.

Захист відбудеться “    “          2001 р. о    1000  годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 65.356.01 Інституту тваринництва Української академії аграрних наук за адресою : 62404, м.Харків, п/в Кулиничі, вул.7-ї Гвардійської Армії, 3.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту тваринництва УААН (62404, м.Харків, п/в Кулиничі, вул.7-ї Гвардійської Армії, 3).

Автореферат розісланий “          “                               2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради        ____________          Помітун І.А.

ЗАГАЛЬНА  ХАРАКТЕРИСТИКА  РОБОТИ

       Актуальність теми. У зв’язку з реформуванням виробничих відносин у сільському господарстві все частіше постає питання щодо формування молочних стад шляхом інтродукції, коли тварин завозять з інших господарств. Як правило, одноразове комплектування стада тваринами з одного господарства викликає труднощі через брак коштів, або неможливість набрати необхідне за кількістю поголів’я. Найчастіше закупівля худоби проводиться дрібними партіями з різних господарств протягом тривалого часу.

       При цьому в стаді, що формується, концентруються тварини різних генетичної цінності, віку, напряму продуктивності, породності тощо. Значно відрізняються й умови зовнішнього середовища, в яких вони знаходилися до закупівлі. Всі ці фактори певною мірою впливають на продуктивні ознаки тварин в нових умовах.

       Однак питання про те, як саме впливають конкретні генетичні та негенетичні фактори на молочну продуктивність при формуванні стада, який ступінь впливу кожного з них окремо і певних факторів у сукупності, на сьогоднішній день лишається не вивченим.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась згідно з планом науково-дослідних робіт Інституту тваринництва УААН за період з 1999 по 2001 р. по темі 02. – “Розробити енерго- та ресурсозберігаючі, конкурентноспроможні технології виробництва молока, що забезпечують річний надій 5-8 тис. кг на фуражну корову в підприємствах різних форм господарювання (№ держ. реєстрації 0196 UO11388).

       Мета і завдання досліджень. Метою досліджень була порівняльна оцінка впливу на надій основних генетичних та негенетичних факторів, які діють в процесі формування молочного стада, створюваного шляхом інтродукції.

       Для досягнення цієї мети було поставлено такі завдання:

1. Визначити основні фактори, що зумовлюють надій при формуванні молочного стада.
2. Оцінити ступінь впливу кожного окремого фактора і залежності надою від них.
3. Провести одночасну оцінку впливу генетичних та негенетичних факторів на молочну продуктивність.
4. Розробити моделі оцінки надоїв на базі сукупностей факторів.
5. На основі доступних факторів розробити моделі прогнозування надою тварин створюваного стада, придатні для практичного використання.

Об’єкт дослідження – стадо молочної худоби, яке формується шляхом закупівлі телиць з декількох господарств.

Предмет дослідження – фактори, які впливають на формування молочної продуктивності закуплених тварин.

Методи дослідження – визначення залежностей, які найбільш адекватно описують зв’язки між впливаючими факторами і надоєм, встановлення ступеня, основних характеристик впливу генетичних і негенетичних факторів, оцінка градацій факторів, створення моделей оцінки надою на базі вивчених факторів за допомогою регресійного, дисперсійного аналізів та застосування апарату загальної лінійної моделі.

       Наукова новизна одержаних результатів. У даній роботі вперше визначено особливості та параметри впливу основних генетичних і негенетичних факторів на надій корів у стаді, що формується шляхом закупівлі тварин з різних господарств. Розроблено шляхи використання виявлених закономірностей впливу для добору телиць при комплектуванні нових молочних стад.

       Практичне значення одержаних результатів. Відпрацьовано моделі передбачення майбутніх надоїв тварин стада, що комплектується, які можуть використовуватися практиками при закупівлі худоби з інших господарств.

Особистий внесок здобувача. У роботі наведено матеріали, що отримані в результаті проведених автором науково-виробничих дослідів у період з 1990 по 2000 р. Безпосередньо автором проводилася робота по закупівлі телиць і нетелей з різних господарств, їх подальшому розведенню та формуванню молочного стада, збиранню інформації, її аналізу та інтерпретації, розробці моделей прогнозування молочної продуктивності, написанню рукопису дисертації. За участю автора здійснювалася статистична обробка інформації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися й отримали позитивну оцінку на:

• міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження академіка Квасницького О.В. (м. Полтава, 2000);
• міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 80-річчю зооінженерного факультету Харківського зооветеринарного інституту (м. Харків, 2000);
• українсько-австрійському симпозіумі (м. Чернівці, 2000).
• засіданнях відділу технології виробництва молока ІТ УААН (м. Харків, 2000);
• загальних зборах АТОВ “Харківплемсервіс” (с. Мала Рогань Харківського району Харківської області, 1995-2001 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 наукових статті, з них у фахових виданнях - 4.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація включає наступні основні розділи: вступ; огляд літератури, загальна і спеціальна методики досліджень, результати власних досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки, пропозиції виробництву, список використаної літератури, додатки. Обсяг дисертації - 146 стор., містить 33 таблиці, 10 рисунків. Кількість використаних джерел - 197, в тому числі 30 - іноземних.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Матеріалом для досліджень (рис. 1) послужили 457 телиць 5 порід 10-20-місячного віку, закуплені колективним сільськогосподарським підприємством “Харківплемсервіс” у 1991-1994 роках з 12 господарств Харківської області, а також одержаних у цьому підприємстві.

.

Дорощування телиць здійснювалося у КСП “Харківплемсервіс”. У цьому ж господарстві надалі тварин утримували; в ньому одержані основні характеристики дорослих тварин.

В якості зумовленого фактору виступав надій за 305 днів першої лактації.

Виділяли фактори, які зумовлюють надій: порода, бугай-батько, лінія, “кровність” за різними поліпшуючими породами, найвищий надій матері, найвищий надій матері батька, жива маса телиць у віці 6, 12 і 18 місяців, господарство, з якого закуповували тварин, середній надій у господарстві, з якого закуповували тварин, рік народження, рік отелення, сезон отелення, вік першого отелення тварини, жива маса при першому отеленні. Дані фактори умовно поділяли на дві категорії – генетичні та негенетичні.

На першому етапі досліджень проводили вивчення впливу на надій кожного з зумовлюючих факторів окремо. З цією метою застосовували методи одномірного нелінійного регресійного аналізу, які базуються на методі Ньютона–Гауса–Маркварда. Кожний з кількісних зумовлюючих показників досліджувався за допомогою комп’ютерного стандартного пакету програм Table Curve 1.1. Критерієм точності опису реальних даних регресійними рівняннями виступав коефіцієнт детермінації R2, зо дозволяє оцінити частку загальної дисперсії надою, зумовлену дією окремого фактора.

За даним критерієм з більш ніж 3000 потенційних рівнянь вибирали такі, які найбільш адекватно описували реальну залежність надою від зумовлюючого фактору.

На другому етапі досліджень вивчали залежності надою від фіксованих факторів. Кожний з фіксованих факторів спочатку аналізували за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу, що дозволило виділити найбільш впливові фактори. Однак значна частина їх була зв’язана між собою тим чи іншим чином. При цьому ефекти дії зв’язаних факторів можуть або дублювати, або доповнювати одне одного. З метою виявлення провідних впливаючих факторів було проведено серію багатофакторних аналізів впливу досліджуваних факторів на надій. При цьому використовували апарат загальної лінійної моделі з пакету прикладних програм SPSS-8.0.

На заключному етапі проводили моделювання добору телиць за прогнозом при закупівлі, а також оцінку його економічної ефективності.

РЕЗУЛЬТАТИ  ДОСЛІДЖЕНЬ

Залежність надою корів від “кровності”. Встановлено, що в цілому надій збільшується з підвищенням “кровності” за поліпшуючими породами (рис. 2).

При цьому коефіцієнт детермінації був рівний R2=0,045 (P>0,999) при стандартній помилці передбачення SE=989,6 кг. Найбільш чітка тенденція позитивного зв’язку між “кровністю” і надоєм має місце на відрізку до 40% “кровності”, яка з подальшим насиченням спадковістю поліпшуючих порід втрачається. На наш погляд, це пов’язано із стримуючою дією умов середовища, які спроможні забезпечити надій близько 4000 кг.

       Залежність надою корів від найвищого надою їх матерів. Розроблено модель оцінки надою корів, виходячи з найвищого надою матерів.

Даною моделлю було зумовлено 8,8% мінливості надою (P>0,999). При цьому стандартна помилка передбачення становила SE=964 кг.

Встановлено, що при продуктивності матерів від 1000 до 3000 кг молока за найвищу лактацію, має місце майже однозначна пряма залежність: чим вище надій матері – тим вище надій дочки, що найбільш вірогідно зумовлено генетичними факторами. Так, від матерів з надоєм до 2000 кг не одержано жодної дочки з надоєм вище 5000 кг, хоча від решти матерів одержували дочок з 6-7-тисячними і більш високими надоями.

Найвищий надій за першу лактацію мали тварини, матері яких характеризувалися найвищою молочною продуктивністю в межах 3400 кг – 5200 кг молока. Отже, якщо при формуванні молочного стада, орієнтованого на надій близько 4000 кг від первістки за лактацію виходити лише з найвищого надою матерів, то можна рекомендувати придбання тварин з найвищою продуктивністю матері не нижче 2500 кг за лактацію, а бажано 3000 кг і вище.

Залежність надою корів від найвищого надою матері батька. Одним із найпоширеніших у практиці методів оцінки бугаїв-плідників є оцінка за найвищим надоєм їх матерів. Причому майже загальноприйнятою є думка, що чим вище продуктивність матері бугая, ти вищою буде продуктивність його дочок незалежно від умов. Наші дослідження спростовують такий спрощений підхід до селекції.

Так, між надоями онучок і найвищими надоями їх матерів батьків встановлено зворотній зв’язок, який характеризувався рівнянням

y=5125-0,116x .

Однак, продуктивність бабусь за батьком в наших дослідженнях коливалася в межах 6500-13500 кг, знаходячись у переважній більшості випадків на рівні 8000-12000 кг, тобто продуктивність матерів батьків була в масі дуже високою. Отже, встановлена залежність характерна саме для вказаних параметрів стада і продуктивності матерів батьків.

Зумовленість надоїв найвищими надоями матерів батьків дуже низька (R2=0,026; P>0,999), що ставить даний показник в ряд малоефективних з селекційної точки зору. Таким чином, орієнтація селекційного процесу на оцінку лише за надоєм матері батька є помилковою.

Залежність надою корів від живої маси на вирощуванні. Встановлено, що при врахуванні нелінійності залежностей зумовленість надою живою масою на вирощуванні (рис. 3) суттєво зростає. Так, надій за першу лактацію може бути описаний на базі живої маси в 6 місяців- на 4,4%, у 12 місяців- на 11,6%, у 18 місяців – на 12,9% (P>0,999).

Таким чином, за інших рівних умов, при формуванні молочного стада перевагу слід надавати тваринам, які мали більш високу живу масу в усі періоди вирощування, а особливо у більш старшому віці.

Залежність надою корів від господарства, звідки вони були закуплені. Встановлено, що залежність надою корів від середнього надою в господарстві, звідки вони були закуплені, найбільш прийнятно описувала лінійна функція у=2377+0,4079х. З її допомогою можна описати 8,4% мінливості надоїв (Р>0,999). Однак за величиною надої наближаються до середнього надою в КСП  “Харківплемсервіс” (табл. 1).

Комплекс умов, специфічних для кожного з підконтрольних господарств, найточніше відображає фактор “господарство”. Встановлено, що ступінь впливу господарства на надій первісток складає 14,6% (P>0,999).

Тварини, закуплені з різних господарств, суттєво різняться за середньою молочною продуктивністю і її мінливістю в середині груп (табл. 2). За інших рівних умов бажано зупиняти вибір на тих господарствах, де продуктивність більш висока, а мінливість її мінімальна.

Залежність надою корів від сезону отелення. За допомогою фактора “сезон отелення” можливо описати 6,9% мінливості надою за першу лактацію (P>0,999). Той факт, що відмінності між градаціями сезону за надоями досить суттєві наочно видно з таблиці 3. Найвищим середнім надоєм характеризувалися первістки осінньо-зимового періоду отелення, найнижчим – ті, які отелилися в березні-червні.

Таким чином, урахування сезонів майбутнього отелення при комплектуванні молочного стада є суттєвим резервом підвищення надоїв.

Залежність надою корів від лінійної належності. Встановлено, що фактор лінії вірогідно впливає на надій (Р>0,999). Ним зумовлено 11,1% мінливості надою. Кращими слід визнати лінії У.Б.Ідеала, і П.Ф.А.Чіф, які значно переважають інші лінії за середніми показниками надоїв (табл. 4).

Крім того, слід зазначити, що дані показники впливу одержані на вдосконаленій нами лінійній структурі, яка суттєво відрізняється від вихідної.

Так, зокрема, найчисленніша вихідна лінія Рефлекшн Соверинг 198998 (243 гол.) була розбита нами на 8 гілок, в кожній з яких виділено видатних продовжувачів. За їх кличками і були названі нові більш “короткі” лінії.

Умовні позначення:   * – походять від лінії Рефлекшн Соверінг 198998.

У результаті аналізу відмінностей за надоями між лініями, що походять від Рефлекшн Соверінга 198998 встановлено, що ці відмінності вірогідні (Р>0,999) і оцінюються ступенем впливу 13,1%. Отже, розбіжності за надоєм між тваринами цих ліній виявилися приблизно такими ж значними, як і між тваринами інших неспоріднених ліній, адже спільний предок – Рефлекшн Соверинг 198998 знаходиться у 6-10 ряді родоводу використовуваних нині бугаїв-плідників.

Таким чином, формальна лінія Рефлекшн Соверинг 198998 практично не відображала суттєвих якостей віднесених до неї тварин, в той час як започатковані нами нові, більш “короткі” лінії несуть певну цінну інформацію про тварин, зокрема, про їх надій.

Залежність надою корів від бугая-батька. Найбільш впливовим фактором з розглянутих при однофакторному аналізі виявився фактор бугая-батька. Ступінь його впливу на надій складав 0,251 при високій вірогідності (Р>0,999).

З таблиці 5 видно, що кращим за надоями дочок бугаєм виявився Пілмор. Продуктивність дочок інших бугаїв була значно гіршою. Найбільш інтенсивно використовувані бугаї Сіваш, Сєвєр і Джексон, продуктивність матерів яких складала в межах 9500-11800 кг молока, виявилися найгіршими за надоями дочок.

Таким чином, при формуванні молочного стада цінність бугая-плідника, який є батьком закуповуваних тварин, є одним з провідних зумовлюючих надій факторів і найбільш важливим критерієм оцінки.

Одночасна оцінка комплексів факторів. Проводили багатофакторний аналіз впливу основних умовно генетичних факторів на надій. До останніх були віднесені порода, лінія, бугай-плідник, “кровність” за поліпшуючими породами та найвищий надій матері. Встановлено, що виділений комплекс факторів зумовлює 52,6% мінливості надою.

До групи умовно негенетичних були включені фактори господарства, звідки закуплялись телиці й нетелі, рік отелення, сезон отелення, середній надій по стаду в період вирощування закуповуваних тварин і жива маса в різні періоди вирощування. Встановлено, що за допомогою даної сукупності негенетичних факторів, можна описати 63,2% варіації надою.

Було проведено ряд пошукових досліджень з метою виявлення найбільш впливових факторів. Такі фактори були об’єднані в підсумкову модель, яка представлена в табл. 6.

Дана модель являє собою ідеалізований варіант оцінки майбутніх надоїв закуповуваних тварин при припущенні, що є можливість попередньо оцінити ефекти перелічених факторів у господарстві, яке комплектує молочне стадо. Коефіцієнт детермінації надою розробленою моделлю складає 0,81 (Р>0,999), що є досить високим показником.

За ступнем впливу на надій фактори можна умовно поділити на три категорії. До першої категорії сильно впливаючих факторів були віднесені фактори “батько”, “батько × “кровність” за поліпшуючими породами” і “батько × найвищий надій матері”. Дані фактори зумовлюють від 17,5% до 21,1% варіації надоїв.

До другої групи, яка характеризується середнім ступенем впливу на молочну продуктивність, ми віднесли фактори ”сезон отелення × господарство”, “рік отелення × сезон отелення” і “господарство × середній надій по господарству”.

Решта факторів була віднесена до третьої групи слабо впливаючих на надій показників.

Аналіз виділених груп факторів свідчить про те, що до першої групи увійшли виключно генетичні фактори. Причому в усіх трьох факторах присутній батько, що свідчить про високе значення оцінки бугаїв-плідників, в тому числі і для формування молочного стада. Так, для того, щоб вибір закуповуваних тварин був більш обґрунтованим, необхідно поряд з традиційною оцінкою бугаїв мати інформацію по сполучуваність бугаїв з матками різного рівня продуктивності (фактор “батько × найвищий надій матері”) і різної “кровності” (фактор “батько × “кровність” за поліпшуючими породами”).

До груп факторів, середньо і слабо впливаючих на надій, увійшли переважно негенетичні фактори. І хоча ступені впливу окремих з них на надій менші, ніж генетичних факторів, в сумі цей вплив близький до впливу показників першої групи.

       Розробка та оцінка доступних моделей прогнозування. Однак застосування даної моделі на практиці неможливе через те, що ряд факторів, які входять до складу моделі, не можуть бути спрогнозовані. Тому нами було розроблено модель, яка використовує в якості зумовлюючих факторів показники, які на даний час оцінюються в більшості молочних стад, або в племоб’єднаннях (табл.6). Щоб вичислити найбільш вірогідний надій тварини достатньо підставити відповідні значення факторів у модель.

       Не дивлячись на відносну простоту, модель високовірогідна (Р>0,999) і дозволяє описувати 42,2% мінливості надоїв.

       Моделюванням добору потенційно закуповуваних тварин різної інтенсивності на основі даної моделі (табл. 7) встановлено, що відбраковка гірших тварин за моделлю дозволяє суттєво підвищити надій закуплених тварин. Так, при бракуванні, наприклад, 40% гірших за результатами роботи моделі телиць відбувається підвищення середнього надою закуплених тварин з 4159 до 4580 кг, або на 421 кг. При можливості відбраковки 70% телиць за прогнозом одержуємо середні надої 4961 кг при селекційному диференціалі 802 кг.

       При цьому витрати на утримання тварин практично не змінюються, а за рахунок зниження собівартості виробленого ними молока досягається значний економічний ефект (табл. 8).

ВИСНОВКИ

1. На даний час дослідження дії різних генетичних і негенетичних факторів на надій проводилися або на окремому стаді, або ж на групі стад, що не дозволяло робити досить вірогідну їх порівняльну оцінку. Проведені нами дослідження впливу різних факторів на надій в процесі формування високопродуктивного молочного стада дозволило вивчити реалізацію широкого спектру факторів у фіксованих умовах.
2. Відпрацьовані моделі оцінки впливу широкого комплексу генетичних і негенетичних факторів при інтродукції селекційного матеріалу у процесі формування стада.
3. Закупівля тварин з господарств різного рівня молочної продуктивності з подальшим їх утриманням у фіксованих умовах, які забезпечують середні надої на рівні 4000 кг молока призводить до наближення всіх тварин до даного рівня продуктивності. Однак у масі тварини з кращих господарств мали більш високі, а з гірших – більш низькі надої.
4. Оцінка закуповуваних тварин за окремими неперервними факторами дає можливість контролювати до 12,9% мінливості надою. Так, варіацію даної продуктивної ознаки можна пояснити відмінностями: середніх надоїв у господарствах-постачальниках молодняку – на 8,5%; віку першого отелення – на 3,8%; живої маси після першого отелення – на 4,7%; живої маси у 6, 12 і 18 місяців – відповідно на 4,4%, 11,6% і 12,9%; найвищих надоїв матері батька – на 2,6%; найвищих надоїв матері – на 8,8%; “кровностей” за поліпшуючими породами – на 4,5%.
5. Оцінка закуповуваних тварин за окремими фіксованими факторами дає змогу контролювати до 25,1% варіації надою. Так, мінливість надою описується: господарством, звідки був закуплений молодняк – на 14,6%; роком народження – на 16,6%; роком отелення – на 19,0%; сезоном отелення – на 6,9%; породою – на 3,9%; лінією – на 11,1%; бугаєм-батьком – на 25,1%.
6. При одночасній оцінці всіх досліджених умовно генетичних факторів, включаючи попарні ефекти, встановлено, що при формуванні молочного стада ними можливо пояснити 52,6% мінливості надою (P>0,999).
7. Комплектування молочного стада молодняком з різних господарств пов’язане з дією ряду умовно негенетичних факторів. Вивчені нами паратипові фактори зумовлюють разом 63,2% варіації надою (P>0,999).
8. Залучення до одночасної оцінки генетичних і негенетичних факторів, найбільш значимих для надою сформованого нового молочного стада, дозволило описати 81,0% мінливості даної продуктивної ознаки (P>0,999).
9. Найбільш впливовим з усіх вивчених факторів є фактор бугая-батька. При одночасній оцінці основних факторів встановлено, що його прямий вплив складав 17,5%, спільний із “кровністю” за поліпшуючими породами – 21,1%, а з найвищим надоєм матері – 18,8%.
10. Модель прогнозування надою тварин на базі максимально доступних генетичних і негенетичних факторів, які можуть бути реально заздалегідь оцінені при умові високого рівня селекційно-племінної роботи і комп’ютерної обробки інформації дозволяє контролювати 68,9% мінливості надою (P>0,999). Застосування даної моделі для закупівлі тварин при можливості відбору 30% телиць із запропонованих дає змогу підвищити середню молочну продуктивність закуплених тварин на 1075 кг молока в порівнянні з придбанням тварин без попереднього добору за прогнозом.
11. Розроблена на базі загальнодоступних генетичних і негенетичних факторів модель прогнозування надою описує 42,2% варіації надою (P>0,999). Застосування даної моделі для закупівлі тварин при можливості відбору 30% телиць із запропонованих дає змогу підвищити середню молочну продуктивність закуплених тварин на 802 кг молока і отримати чистий дохід в умовах КСП “Харківплемсервіс” 199 тис. грн. в порівнянні з придбанням тварин без попереднього добору за прогнозом .

ПРОПОЗИЦІЇ  ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою підвищення молочної продуктивності закуповуваних тварин та зниження собівартості молока застосовувати запропоновані моделі оцінки.
2. При формуванні високопродуктивних молочних стад з річним надоєм близько 4000 кг молока закупляти телиць з продуктивністю матерів не менше 2500-3000 кг молока за найвищу лактацію;
3. Для підвищення надоїв закуповуваних тварин планувати їх отелення на осінньо-зимовий період.

СПИСОК  ОСНОВНИХ  ПУБЛIКАЦIЙ  ЗА  ТЕМОЮ  ДИСЕРТАЦIЇ

1. Мирось В.В., Шабля В.П., Василенко О.П. Вплив деяких факторів на надій в процесі формування молочного стада // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - Випуск 5 (частина 1). - Харкiв, 1999. - С. 108-112.
2. Мирось В.В., Василенко О.П., Шабля В.П. Можливості прогнозування надою на основі стандартної зоотехнічної інформації // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. - № 2. – Полтава, 2000. – С. 41-42.
3. Мирось В.В., Василенко О.П., Шабля В.П., Задорожна І.Ю. Генетичні чинники надою при формуванні молочного стада // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - Випуск 6 (частина 1). - Харкiв, 1999. - С.98-100.
4. Безуглий М.Д., Мирось В.В., Шабля В.П., Василенко О.П. Шляхи реформування племінної справи // Проблеми розвитку тваринництва. Міжвідомчий тематичний збірник наукових праць. - Вип. 2. – Київ, 2000, С.18-21.