|
Міністерство агропромислового комплексу України
Білоцерківський державний аграрний університет
БАБЕНКО СЕРГІЙ ПЕТРОВИЧ
УДК 636.4.084.52/:087.74
ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ РЕЖИМІВ
І НОРМ ЗГОДОВУВАННЯ МАЦЕРОБАЦИЛІНУ Г3х
СВИНЯМ НА ВІДГОДІВЛІ
03.00.20 - біотехнологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Біла Церква - 1999
Дисертація є рукопис
Робота виконана в науково-дослідному інституті екології і біотехнології у тваринництві Білоцерківського державного аграрного університету
Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент УААН, заслужений діяч науки і техніки України Герасименко Віктор Григорович, Білоцерківський державний аграрний університет, проректор
Офіційні опоненти: - доктор біологічних наук, професор, академік АНВШ України Бесулін Віктор Іванович, Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри дрібного тваринництва
- доктор сільськогосподарських наук Засуха Тетяна Володимирівна, Інститут розведення і генетики тварин УААН, старший науковий співробітник
Провідна установа: Національний аграрний університет, м. Київ
Захист дисертації відбудеться "6" жовтня 1999 року о "14" годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д27.821.01 в Білоцерківському державному аграрному університеті за адресою: 256400, Київська область, м. Біла Церква, Соборна площа 8/1, в ауд. 22.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Білоцерківського державного аграрного університету.
Автореферат розісланий "3" вересня 1999 року.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
кандидат біологічних наук Розпутній О.І.
загальна характеристика роботи
Актуальність теми. З метою пошуку нових кормових засобів та економії сировини у тваринництві різних країн світу все ширше використовують продукти біотехнологічної промисловості, у тому числі ферментні препарати різного асортименту.
Доведено, що при використанні ферментних препаратів у годівлі свиней підвищується доступність основних поживних речовин корму внаслідок їх ферментолізу екзогенними гідролітичними ферментами.
Найбільш перспективними вважаються препарати, що містять широкий спектр карбогідразної активності, здатної впливати на комплекс важкоперетравних компонентів клітинних оболонок рослинних кормів. Особливої актуальності застосування біологічно активних речовин, зокрема ферментних препаратів мікробного походження у годівлі свиней, набуло у теперішній час, коли у раціонах частка повноцінних кормів тваринного походження через високу вартість їх значно знизилась. Застосування біологічно активних речовин поряд із поліпшенням порідно-племінних якостей тварин дозволить скоротити строки відгодівлі тварин і отримати додаткову високоякісну тваринницьку продукцію.
Добре обгрунтованим вважається використання багатьох ферментних препаратів комплексної природи в годівлі різних статево-вікових груп свиней. Проте, останнім часом налагоджено виробництво нового вітчизняного ферментного препарату мацеробациліну Г3х, що рекомендований як біодобавка до комбікормів птиці. Але його застосування залишається ще недостатньо вивченим для інших видів сільськогосподарських тварин.
У зв’язку з цим дослідження, спрямовані на вивчення можливості застосування цього ферментного препарату у складі раціонів для молодняку свиней на відгодівлі, є актуальними.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Експериментальні дослідження з дисертаційної роботи виконані у НДІ біотехнології і екології у тваринництві та на кафедрі годівлі сільськогосподарських тварин БДАУ упродовж 1995–1998 років відповідно до державної тематики з проблеми "Продовольство–95" проекту "Свинина" (№ держреєстрації UА 01000994Р).
Мета і задачі дослідження. Мета роботи – вивчити можливість застосування мацеробациліну Г3х у раціонах для молодняку свиней на відгодівлі, визначити оптимальні режими та дози його згодовування, вивчити вплив на фізіолого-біохімічні показники, продуктивність тварин та якість продукції, виявити рівень стабільності, збереженості та сумісності з компонентами преміксу і комбікорму.
Для реалізації поставленої мети у проведених дослідженнях вирішувались такі завдання:
- оптимізація норм згодовування мацеробациліну Г3х та з’ясування впливу різної кількості ферментного препарату у складі раціонів на продуктивні і м’ясні якості свиней;
- визначення перетравності поживних речовин, обміну азоту та мінеральних елементів у свиней при згодовуванні різних доз мацеробациліну;
- вивчення фізіолого-біохімічного стану організму свиней при згодовуванні різної кількості ферментного препарату у складі раціону;
- з’ясування впливу різних технологічних режимів згодовування оптимальної дози мацеробациліну Г3х на продуктивні якості свиней;
- вивчення стабільності, збереженості та сумісності мацеробациліну Г3х у суміші з іншими біологічно активними речовинами;
- визначення економічної ефективності ферментного препарату у складі раціонів при відгодівлі свиней;
- розробка рекомендацій виробництву щодо згодовування мацеробациліну Г3х свиням на відгодівлі.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше виявлена можливість використання, визначені оптимальні режими та дози згодовування мацеробациліну при відгодівлі свиней.
Досліджено вплив ферментного препарату на інтенсивність росту свиней, перетравність поживних речовин, баланс азоту, кальцію та фосфору, біохімічні та морфологічні показники крові, забійний вихід та хімічний склад м’яса.
Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність роботи полягає в тому, що експериментальне обгрунтування оптимальних доз введення мацеробациліну Г3х до раціонів поросят при відгодівлі в умовах виробництва створює передумови одержання конкурентноспроможної свинини.
Особистий внесок здобувача. Автор даної роботи організував і провів науково-господарські та фізіологічні досліди на молодняку свиней, біохімічні дослідження крові, забій піддослідних тварин, статистичну обробку, обгрунтування та аналіз отриманих результатів, висновки.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на наукових форумах різного профілю і схвалені: на засіданнях кафедри годівлі сільськогосподарських тварин під час звіту аспірантів і викладачів про виконання науково-дослідної роботи (1995–
1998 рр.), наукових конференціях професорсько-викладацького складу та засіданнях вченої ради зооінженерного факультету (1995-1998 рр.), науково-практичній конференції "Наукове забезпечення аграрної реформи техніко-технологічного переоснащення сільськогосподарського виробництва відповідно до вимог Всеукраїнських нарад з питань агропромислової політики та проблем з розвитку науки" (Біла Церква, 1996 р.), науково-практичній конференції "Відродження тваринництва в Україні"(Біла Церква, 1998 р.).
Дисертаційну роботу розглянуто і схвалено на розширеному засіданні кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і біотехнології, кафедр круп-ного і дрібного тваринництва, розведення і генетики сільськогосподарських тварин, органічної і біологічної хімії, гігієни та основ ветеринарії
(1998 р.).
Публікації. Основні положення і результати досліджень опубліковані у п’яти друкованих працях у вигляді наукових статей.
Структура та об’єм роботи. Дисертація викладена на 126 сторінках, ілюстрована 29 таблицями і 2 рисунками, включає вступ, огляд літератури, методики досліджень, результати власних досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки, пропозиції виробництву, список використаних джерел, додатки. Список літератури включає 206 назв, у тому числі 34 – іноземних авторів.
Матеріал і методи досліджень
Експериментальні дослідження, які проводились з метою визначення оптимальних доз і режимів згодовування мацеробациліну Г3х, вивчення його біологічної дії, проводили на свинях великої білої породи. Мацеробацилін Г3х виробництва Ладижинського заводу "Ензим" отримують при глибинному культивуванні бактерій штам 31. За фізико-хімічними властивостями і біохімічними показниками це дрібний порошок світло-рожевого кольору, без різкого запаху, розчиняється у воді, містить у собі комплекс пектолітичних ферментів: пектаттранселіміназу, ендополігалактуроназу, екзополігалактуроназу, геміцелюлазу, активністю 2000 од./г. Дія препарату є оптимальною при 35–40°С, рН=4,8–8,6. Препарат має заключення № 08–6 ТУ–154 від 16.02.1984 р. заступника Головного державного санітарного лікаря РРСФР про його нетоксичність.
З метою вивчення впливу мацеробациліну Г3х на ріст, продуктивні якості, ефективність відгодівлі молодняку свиней та визначення оптимальних доз його згодовування в господарствах Ставищенського і Таращанського районів Київської області було проведено дві серії дослідів.
Перший науково-господарський дослід, спрямований на визначення оптимальних доз згодовування мацеробациліну Г3х молодняку свиней на відгодівлі та визначення його впливу на господарсько-біологічні якості піддослідних тварин, було проведено на товарній свинофермі у колективному сільськогосподарському підприємстві "Тікич" з 23 листопада 1995 року по 30 травня 1996 року за методикою М.А. Коваленка (1977).
Для проведення досліду було сформовано за принципом аналогів п’ять груп по 15 голів у кожній. Поросята усіх груп отримували однакові раціони. Дослід тривав 6 місяців і складався з двох періодів: зрівняльного (23 листопада 1995 року – 24 грудня 1995 року) та основного (24 грудня 1995 року – 30 травня 1996 року).
У зрівняльний період проводились спостереження за інтенсивністю росту тварин шляхом зважування кожної декади і визначення аналогічності підібраних у групи тварин. У кінці періоду для проведення подальшого досліду із кожної групи було залишено по 10 голів тварин – по 6 кабанців і 4 свинки. Основний період тривалістю 150 днів передбачав годівлю поросят згідно схеми досліду (табл. 1).
Таблиця 1
Схема проведення досліду
*) Примітка: ОР – основний раціон; ФП – ферментний препарат; СР – суха речовина
Основний раціон годівлі піддослідних тварин складався із доброякісних кормів. При складанні раціонів враховували вміст у них кормових одиниць, обмінної енергії, сухої речовини, сирого і перетравного протеїну, лізину, метіоніну+цистину, сирої клітковини, макро- і мікроелементів та
жиро- і водорозчинних вітамінів. Нормована годівля проводилась згідно деталізованих норм. Піддослідним тваринам усіх груп у зрівняльний період згодовували однаковий основний раціон, який включав дерть ячмінну,
борошно люцернове, молоко збиране, кормові коренеплоди та премікс.
В основний період поросятам продовжували згодовувати той же раціон (для контрольної групи – без ферментного препарату, для дослідних – включали ферментний препарат згідно схеми). Ферментний препарат і премікс змішували із ячмінною дертю безпосередньо перед згодовуванням. Годівля піддослідних свиней була груповою, двічі на добу із щоденним обліком з’їдених кормів. Коригували раціони за поживністю щомісяця з урахуванням зміни живої маси піддослідних тварин і поїдання ними кормів. Доступ тварин до води був вільним. Умови утримання поголів’я були однаковими (групами по 10 голів у станку). Зважування проводили індивідуально один раз на місяць, а на початку і в кінці досліду – протягом двох наступних днів.
З метою вивчення впливу ферментного препарату на обмін речовин та перетравність поживних речовин кормів у 6-місячному віці було проведено фізіологічний (балансовий) дослід на 3 кабанцях із кожної групи за методикою М.А. Коваленка (1977). Під час цього досліду тварини знаходились у спеціально обладнаних клітках. У дослідженнях вивчали фактичну кількість з’їдених кормів та їх поживність, динаміку живої маси і середньодобових приростів тварин, оплату кормів, економічну ефективність застосування мацеробациліну Г3х у раціонах годівлі молодняку свиней.
Фізіолого-біохімічний стан поросят оцінювали за показниками крові, яку брали через 30, 60, 90 і 120 днів від початку згодовування мацеробациліну Г3х від п’яти тварин із кожної групи із вушних вен або хвоста до ранкової годівлі. На основі отриманих даних робили висновок про характер білкового, вуглеводно-жирового і мінерального обміну в організмі тварин.
У кінці досліду для вивчення впливу згодовування різних доз мацеробациліну Г3х на розвиток внутрішніх органів і якість продукції провели контрольний забій підсвинків по 3 голови з кожної групи за методикою А.М. Поливоди, Р.В. Стробикіної і М.Д. Любецького (1977).
Другий науково-господарський дослід (виробниче випробування) проводили в КСП "Нове життя" Таращанського району Київської області з 1 жовтня по 31 листопада 1996 року.
Головна мета цього досліду – перевірка найефективнішої дози мацеробациліну Г3х у виробничих умовах при різних технологічних режимах його згодовування (щоденне та з інтервалом в один тиждень).
Для досліду відібрали 300 голів свиней віком 8–9 місяців. Тварин розділили на три групи: контрольну I, IІ і ІII дослідні по 100 голів у кожній. Дослід тривав 60 днів. Тварин зважували на початку і в кінці досліду. Мацеробацилін Г3х в кількості 0,05 % від сухої речовини раціону тваринам другої дослідної групи згодовували щоденно протягом усього періоду, а тваринам третьої дослідної групи – з інтервалом в один тиждень.
Свиней контрольної і дослідних груп забезпечували кормами відповідно до їх потреби у поживних речовинах. До складу основного раціону входили: трав’яне борошно різнотравне, комбікорм К-55-5, кормові коренеплоди. Годівля тварин була груповою, доступ тварин до води – вільний. Утримання було однаковим, груповим, по 50 голів у станку.
Поряд із згодовуванням ферментного препарату протягом першого і другого науково-господарських дослідів визначались активність, збереженість і сумісність мацеробациліну Г3х із компонентами преміксу, який використовувався в першому досліді, та компонентами комбікорму К-55-5, що використовувався у другому досліді. Контролем був мацеробацилін Г3х з пектолітичною активністю 2000 од/г.
Результати проведених експериментів у вигляді цифрових даних обробляли на мікрокалькуляторі МК-52 із застосуванням відповідних програм.
Результати досліджень
Динаміка живої маси піддослідних тварин
Одним із важливих показником, за яким характеризується ефективність застосування мацеробациліну Г3х, є динаміка живої маси піддослідних тварин (табл. 2).
Таблиця 2
Динаміка живої маси піддослідних тварин, кг
Примітка: ** – вірогідність P<0,01; *** – вірогідність P<0,001
У дослідженнях ми визначали інтенсивність росту поросят залежно від кількості ферментного препарату, введеного до складу раціону. Дані таблиці свідчать про те, що в результаті введення до складу раціонів різної кількості ферментного препарату одержано неоднакові показники ефективності його згодовування.
Про це свідчать дані живої маси тварин у кінці досліду. Якщо на початку експерименту жива маса підсвинків була однаковою, то по завершенні науково-господарського досліду у тварин контрольної групи вона складала 111,2 кг, у II дослідній групі – 112,3, у III – 118,2, IV – 125,8 і V – 114,7 кг. Тобто, приріст живої маси був найвищим у III і IV дослідних групах і більшим, ніж у тварин контрольної групи, відповідно на 6,9 і 14,6 кг, або відповідно на 8,9 і 19,6 %. Аналогічно з показником абсолютного приросту живої маси піддослідних тварин змінювався і середньодобовий приріст. Так, у тварин III і IV дослідних груп він був більшим, порівняно з контролем, відповідно на 45 і 99 г.
Однак, із збільшенням кількості ферментного препарату до 0,07 % в сухій речовині раціону загальна жива маса, а також абсолютний і середньодобові прирости були дещо вищі, ніж у контрольній групі, але значно менші, порівняно з III і IV дослідними групами тварин. Якщо абсолютний приріст живої маси поросят V дослідної групи складав 79,6 кг і був більшим від контрольної на 3,72 кг, то порівняно з III і IV дослідними групами він був меншим на 3,1 і 11,2 кг відповідно.
Таким чином, динаміка живої маси, інтенсивність росту піддослідних тварин, а також витрати кормів на 1 кг приросту живої маси свідчать про можливість застосування мацеробациліну Г3х свиням на відгодівлі. Опти-мальними є дози 0,03-0,05 % від сухої речовини раціону. При цьому слід зазначити, що мацеробацилін значно ефективніше впливає на прирости живої маси після досягнення тваринами 7-місячного віку.
Перетравність поживних речовин
Відомо, що мацеробацилін Г3х гідролізує складові речовини рослин-них тканин типу пектинів, ксиланів, лігніну, а також руйнує міжклітинні структури рослинних тканин і переводить нерозчинний протопектин у розчинну форму. З огляду на це особливу увагу звертали на вміст сирої клітковини у раціонах, рівень якої переважав норму удвічі.
У зв’язку з цим важливим було визначення впливу зазначеного фактора на перетравність поживних речовин (табл. 3). Аналіз даних таблиці свідчить про те, що при введенні у раціони мацеробациліну Г3х перетравність поживних речовин була досить високою. Однак, наявність у раціонах різної кількості ферментного препарату та значний надлишок клітковини, на нашу думку, вплинув на перетравність деяких поживних речовин. Згодовування тваринам ферментного препарату в кількості 0,03–0,05 % від сухої речовини значно підвищує перетравність сирої клітковини, порівняно з контролем, при досить високому рівні засвоєння інших поживних речовин.
Таблиця 3
Перетравність поживних речовин раціонів піддослідних тварин, %
Баланс азоту
При вивченні обміну речовин, зокрема білків, особливе значення має ступінь відкладання азоту в тілі тварин, оскільки цей показник найбільш точно визначає інтенсивність синтезу органічних речовин, а також збільшення живої маси поросят за рахунок нарощування м’яса. Тому поряд із перетравністю речовин вивчали обмін азоту (табл. 4).
Таблиця 4
Середньодобовий баланс азоту у піддослідних тварин, г
Про ефективність використання перетравленого азоту в організмі піддослідних тварин можна судити за показниками виділення його із сечею. Дані, отримані в нашому досліді, свідчать про зменшення вмісту азоту в сечі поросят III–IV дослідних груп на 1,19–2,56 г, порівняно з контролем.
Інтегральним показником інтенсивності обміну азоту є його баланс. В організмі поросят III, IV i V дослідних груп у середньому за добу відкладалось азоту відповідно на 1,57, 3,08 і 0,68 г, або на 5,1 % (P> 0,05),
10 % (P< 0,05) і 2,2 % (P> 0,05) більше, ніж у контрольних тварин.
У поросят другої дослідної групи середньодобове відкладення азоту, навпаки, зменшилось на 0,31 г, порівняно з контролем.
Таким чином, аналіз даних середньодобового балансу азоту свідчить про краще відкладення його у тварин дослідних груп, у раціоні яких було введено 0,03 і 0,05 % мацеробациліну Г3х від сухої речовини. При збільшенні у раціоні ферментного препарату до 0,07 % баланс азоту помітно погіршився.
Баланс мінеральних речовин у піддослідних тварин
Однією із основних функцій мінерального живлення є регулювання обміну і створення таких умов, при яких використання поживних речовин кормів в організмі тварин досягає найкращого ефекту (табл. 5).
Таблиця 5
Середньодобовий баланс кальцію і фосфору, г
У наших дослідженнях додавання ферментного препарату до раціонів покращувало використання сирої золи тваринами дослідних груп. Під час проведення фізіологічного (обмінного) досліду визначали баланс мінеральних елементів, зокрема кальцію і фосфору в організмі свиней. Дані табл. 5 свідчать, що баланс кальцію і фосфору в організмі поросят усіх груп був позитивним, а найкраще їх засвоїли піддослідні тварини III i IV груп. Так, поросятами цих груп щодобово засвоювалось кальцію на 0,21–0,39 г більше, порівняно з контролем, а поросятами II і V дослідних груп засвоєння кальцію щодобово було меншим на 0,065–0,15 г, ніж у контрольній групі. Що стосується фосфору, то у тілі тварин II групи фосфору відкладалося на 0,37, III групи – на 0,69, IV– на 0,77 і V – на 0,55 г більше, порівняно з контролем. Але найкраще засвоїли цей елемент піддослідні тварини ІII i IV груп.
Краще засвоєння мінеральних речовин тваринами пов’язуємо з більш інтенсивним використанням поживних речовин із травного каналу за рахунок підсилення дії ендогенних ферментів мацеробациліну Г3х.
Упродовж досліду у тварин не виявляли захворювань, пов’язаних із порушенням мінерального обміну.
Аналіз результатів досліджень крові свиней
Тривале застосування мацеробациліну Г3х не викликало суттєвих змін у концентрації гемоглобіну та кількості еритроцитів і лейкоцитів у крові свиней. Проте, слід зазначити, що середні показники вмісту гемоглобіну, еритроцитів і лейкоцитів протягом усього дослідного періоду були у межах фізіологічних норм.
При вивченні концентрації загального білка і його фракцій у сироватці крові дослідних свиней у 5-місячному віці (через 30 днів від початку застосування ферментного препарату) доведено, що вірогідних розбіжностей між ними не було виявлено.
У 6-місячному віці загальний вміст білка в сироватці крові свиней дослідних груп був нижчим: у II групі – на 13 % (P> 0,05), III – на 13,2 %
(P< 0,05), IV – на 13,1 % (P< 0,05), V – на 14,4 % (P< 0,05), ніж у сироватці крові поросят контрольної групи. За показниками концентрації білкових фракцій у сироватці крові суттєвої різниці у цьому віці не спостерігали.
У 7- і 8-місячному віці загальний вміст білка у сироватці крові свиней дослідних груп не відрізнявся від їх вмісту у сироватці крові свиней контрольної групи. Однак, слід зазначити, що загальна концентрація білка в сироватці крові свиней дослідних груп протягом усього досліду хоч і перебувала у межах фізіологічної норми, але була дещо нижчою, порівняно з контролем. За вмістом альбумінів і глобулінових фракцій вірогідних розбіжностей у цьому віці не виявлено.
Величина резервної лужності у крові піддослідних поросят контрольної і дослідної груп перебувала на одному рівні і вірогідної різниці між ними не спостерігалось.
Поряд з вивченням вмісту загального білка визначали рівень вмісту глюкози. Результати свідчать про вірогідне підвищення глюкози в сироватці крові (P< 0,05) поросят дослідних груп, порівняно з контролем.
Слід відзначити, що показники концентрації кальцію і фосфору у сироватці крові дослідних і контрольних тварин протягом використання ферментного препарату не виходять за межі фізіологічної норми.
Таким чином, можна зробити висновок, що згодовування поросятам мацеробациліну Г3х у дозах 0,01; 0,03; 0,05 і 0,07 % від сухої речовини раціону не мало негативного впливу на морфологічні та біохімічні показники крові, і підвищений вміст глюкози у сироватці крові дослідних поросят, на нашу думку, позитивно позначився на продуктивності тварин.
Результати контрольного забою тварин, оцінка якості продуктів забою
Окрім кількісних показників, вивчали також вплив згодовування мацеробациліну Г3х на м’ясну продуктивність піддослідних свиней. Відомо, що одержання високих показників продуктивності та економічної ефективності не завжди супроводжується отриманням продукції високої якості.
У поросят дослідних груп, які споживали із раціонами ферментний препарат, забійний вихід практично був на рівні контролю і складав у ІІ групі 54,9 %, у ІІІ – 57,6 %, у IV – 57,3 % і у V –56,1 % (у тварин контрольної групи – 55,4 % ). Товщина сала над 6–7-им грудними хребцями в усіх групах була майже однаковою.
Аналіз показників хімічного складу м’яса піддослідних тварин, зокрема найдовшого м’яза спини, свідчить про відсутність істотної різниці між групами, хоча слід відзначити деяке підвищення осаленості тварин дослідних груп.
У системі оцінки якості м’яса і м’ясопродуктів поряд із визначенням фізичних властивостей, хімічного складу та інших показників, важливим є органолептичний аналіз. У нашому досліді дегустаційну оцінку свинини, отриманої від дослідних і контрольних тварин, проводили за 9-бальною системою. Отримані результати свідчать про те, що м’ясо контрольних і
дослідних тварин має добру якість. Вірогідної різниці у показниках дегустаційної оцінки м’яса тварин контрольної та дослідних груп не виявляли. Показники дегустаційної оцінки проб із поздовжніх м’язів спини (аромат і прозорість бульйону, ніжність і соковитість м’яса) у III і IV дослідних групах були дещо кращими, порівняно з показниками у контрольних тварин. Таким чином, згодовування ферментного препарату не справило негативного впливу на якість м’яса, а за деякими показниками навіть поліпшило його властивості.
Отже, отримане від дослідних і контрольних тварин м’ясо має показники, які характеризують його як продукцію високої якості.
Оптимізація технологічних режимів згодовування мацеробациіну Г3х
Важливим показником, за яким можна характеризувати ефективність різних технологічних режимів застосування ферментного препарату, є динаміка живої маси піддослідних тварин та витрати кормів на 1 кг приросту живої маси. У своїх дослідженнях ми визначали інтенсивність росту свиней на відгодівлі, залежно від режимів згодовування мацеробациліну Г3х, введеного до складу раціону.
Результати біометричної обробки показників динаміки живої маси піддослідних тварин та витрати кормів наведено в табл. 6.
Таблиця 6
Результати впливу мацеробациліну Г3х на продуктивність
молодняку свиней на відгодівлі
Дані таблиці свідчать про те, що різні режими згодовування ферментного препарату у складі раціону мають свої особливості. Про це можна судити за даними кінцевої живої маси тварин. Якщо на початку науково-господарського досліду вона була однаковою, то після завершення його у тварин контрольної групи складала 123,8 кг, у другій дослідній групі – 127,3; у III – 128,29 кг. Причому, різниця за живою масою у тварин дослідних і контрольної групи була вірогідною (P< 0,001). Абсолютний і середньодобові прирости живої маси у підсвинків дослідних груп були вищими, ніж у підсвинків контрольної групи відповідно на 2,82 і 4,58 кг та 47 і 78 г (P< 0,001). Витрати кормів на 1 кг приросту живої маси у тварин контрольної групи склали 8,77 корм. од., у другої дослідної – 7,89 корм. од., третьої – 7,43, що відповідно на 10 і 15,3 % менше, ніж у контролі.
Інтенсивність росту поголів’я свиней при періодичному режимі згодовування ферментного препарату була вищою на 6,6 %, а витрати кормів нижчі на 5,8 %, ніж при постійному режимі згодовування. Результати цього досліду також підтвердили думку про доцільність періодичного режиму використання ферментного препарату.
Стабільність, збереженість і сумісність мацеробациліну Г3х з компонентами преміксу і комбікорму
На сьогодні доведено, що комплексне застосування природних і синтетичних біологічно активних речовин у вигляді преміксів значно підвищує повноцінність раціонів для всіх видів і вікових груп сільськогосподарських тварин.
Відомо, що ферментні препарати включають у раціони тварин у дозах 0,2–0,01 % від маси комбікорму. Таку незначну кількість досить точно можна ввести у комбікорм за рахунок преміксу.
Дослідження, спрямовані на виявлення активності мацеробациліну Г3х у чистому вигляді, а також у складі преміксу і комбікорму показали, що стабільність чистого ферментного препарату протягом п’яти місяців першого досліду і двох місяців другого повністю збереглась. Активність ферментного препарату у складі преміксу за вказаний строк також майже повністю збереглась. Якщо в перший місяць пектолітична активність склала 19,8 од/г проти 20 од/г розрахункових, то наприкінці п’ятого місяця вона становила 19,7 од/г.
Стабільність і активність мацеробациліну Г3х у складі комбікорму за досліджуваний період протягом двох місяців також виявилась близькою до розрахункової. Так, згідно розрахунку вона повинна складати 20 од/г ПкС, а фактично в кінці другого місяця зберігання було виявлено 21 од/г.
Таким чином, результати досліджень вказують на досить високу збереженість пектолітичної активності як чистого ферментного препарату, так і у складі преміксу та комбікорму протягом тривалого часу.
Економічна ефективність результатів досліджень
Враховуючи позитивний вплив ферментного препарату на продуктивні якості молодняку свиней на відгодівлі, а також порівняно невисоку вартість цього препарату, слід чекати значного економічного ефекту від його застосування (табл. 7).
Таблиця 7
Економічна ефективність згодовування ферментного препарату молодняку свиней на відгодівлі
| 
