|
ІНСТИТУТ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ
УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК
УДК 633.66: 631.54
ОПТИМІЗАЦІЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ
ВИРОЩУВАННЯ СТЕВІЇ
В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
06.01.09 – рослинництво
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Київ – 2006
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті цукрових буряків УААН протягом 2001–2003 рр.
Захист відбудеться “14” лютого 2006 року о 13оо годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.360.01 при Інституті цукрових буряків за адресою: 03141, м. Київ, вул. Клінічна, 25.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту цукрових буряків за адресою: 03141, м. Київ, вул. Клінічна, 25 (другий корпус).
Автореферат розісланий “10” січня 2006 р.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Стевія набула значного поширення як лікарська рослина, тому назріла нагальна необхідність глибокого вивчення особливостей її росту і розвитку, формування елементів продуктивності та розробки оптимальних складових технології її вирощування, які б сприяли більш повній реалізації генетичного потенціалу рослин, раціонального використання коштів і енергоносіїв, підвищення врожайності та поліпшення якості продукції.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження з теми дисертаційної роботи проводилися згідно з тематичним планом науково-дослідних робіт Інституту цукрових буряків УААН „Створити на основі методів біотехнології та передати до державного сортовипробування нові високопродуктивні сорти стевії” (номер державної реєстрації 0101U001245).
Мета і завдання дослідження. Мета досліджень полягала у вивченні особливостей росту й розвитку та закономірностей формування врожаю стевії за умови застосування різної густоти рослин і агротехнічних прийомів, обґрунтування рекомендацій щодо вдосконалення елементів технології вирощування стевії в умовах Лісостепу України.
Для досягнення поставленої мети передбачалося вирішити такі завдання:
- вивчити особливості росту й розвитку та формування врожайності стевії залежно від густоти рослин та агротехнічних прийомів;
- встановити особливості формування листкової поверхні рослин залежно від густоти посадки та технологічних прийомів вирощування;
- дослідити вплив різної густоти та агротехнічних прийомів на проходження фенологічних фаз в онтогенезі рослин стевії;
- встановити особливості формування кореневої системи стевії залежно від різної густоти насадження та технологічних прийомів вирощування;
- оцінити індивідуальну продуктивність рослин залежно від густоти посадки та інших технологічних прийомів;
- дослідити особливості формування елементів структури врожаю рослин стевії залежно від площі живлення та агротехнічних прийомів вирощування;
- визначити оптимальний термін проведення пінцирування рослин стевії залежно від густоти їх насадження;
- провести оцінку впливу мульчування ґрунту чорною поліетиленовою плівкою та густоти насадження на продуктивність рослин стевії;
- дати економічну й енергетичну оцінку ефективності розроблених технологічних прийомів.
Об’єкт дослідження – процеси росту, розвитку та формування врожайності стевії залежно від площі живлення та елементів технології вирощування.
Предмет дослідження – рослини стевії сорту Берегиня, фактори формування продуктивності стевії (площа живлення рослин, пінцирування, мульчування ґрунту чорною поліетиленовою плівкою), економічна та енергетична ефективність технології вирощування.
Методи дослідження. У процесі виконання роботи застосовували загальнонаукові й спеціальні методи досліджень. Серед загальнонаукових методів це: гіпотеза, експеримент, спостереження, аналіз, синтез, індукції, дедукції, абстрагування. Зі спеціальних агрономічних методів досліджень використовували: польовий – для виявлення достовірних різниць між варіантами досліду, кількісної оцінки впливу факторів на врожайність рослин; лабораторний – для визначення сухої маси рослини; візуальний, біометричний та ваговий – для встановлення фенологічних змін росту й розвитку рослин та формування продуктивності; статистичний – для визначення кореляційної і регресивної залежностей між основними елементами структури рослини, які формують продуктивність; дисперсійний аналіз результатів польових дослідів – для оцінки різниць між досліджуваними варіантами та частки впливу дії цих факторів; економічно-порівняльний та розрахунковий – для визначення енергетичної та економічної ефективності застосування досліджуваних елементів технології вирощування стевії.
Наукова новизна одержаних результатів. В умовах Лісостепу України вперше встановлено особливості формування надземної та підземної частин рослини стевії залежно від густоти посадки, строків проведення пінцирування рослин і мульчування ґрунту.
Встановлено вплив досліджуваних елементів технології на закономірності росту й розвитку та продуктивності рослин стевії. Уточнено оптимальний строк проведення пінцирування рослин і визначено оптимальну їх густоту, за якої воно найефективніше. Обґрунтовано застосування чорної поліетиленової плівки для мульчування ґрунту і визначено при цьому оптимальну площу живлення рослин для формування високопродуктивних агрофітоценозів стевії. Встановлено кореляційні залежності між основними біометричними показниками і густотою рослин, між елементами технології та продуктивністю стевії. Дана економічна й енергетична оцінка застосування досліджуваних елементів технології.
Практичне значення одержаних результатів. В умовах Лісостепу розроблено науково обґрунтовані раціональні елементи технології вирощування стевії, застосування яких забезпечить одержання врожайності сухих листків на рівні 5,24–5,43 т/га при зниженні енерговитрат на 40-42%.
Розроблені елементи технології пройшли виробничу перевірку в умовах Київської дослідної станції Інституту овочівництва і баштанництва УААН на площі 0,47 га.
Особистий внесок здобувача. Дисертант брав участь у розробці програми й методики досліджень. Автором особисто проведено пошук, аналіз і оцінка джерел літератури, закладено польові й виробничі досліди, здійснено інтерпретацію та узагальнення експериментального матеріалу, написання наукових праць і звітів.
Апробація роботи. Матеріали дисертаційної роботи було обговорено на засіданнях Методичної ради Інституту цукрових буряків УААН, на Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів Інституту цукрових буряків УААН „Перспективи і шляхи вирішення проблем у сучасному буряківництві” (м. Київ, 26–27 листопада, 2003 р.); на Науково-практичній конференції молодих вчених Інституту землеробства УААН (смт. Чабани, 23–25 листопада, 2004 р.); на І Міжнародній науково-практичній конференції “Науковий потенціал світу 2004” (м. Дніпропетровськ, 1–15 листопада 2004 р.); на VIII Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта 2005” (м. Дніпропетровськ, 7–21 лютого 2005 р.; на конференції науково-педагогічних працівників, наукових співробітників та аспірантів Інституту рослинництва, ґрунтознавства та екології НАУ (м. Київ, 17 березня 2005 р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 наукових статей у фахових виданнях.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, 6 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаної літератури та додатків. Вона викладена на 178 сторінках комп’ютерного набору, включає 56 таблиць, 31 рисунки, 11 додатків. Список використаної літератури включає 272 джерела, з яких 121 латиною.
ЗМІСТ РОБОТИ
ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРИЙОМИ ПІДВИЩЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ СТЕВІЇ (Огляд літератури)
У розділі наведено аналіз і узагальнення літературних джерел стосовно біологічних особливостей стевії та основних елементів технології її вирощування за впливом на врожайність і якість сировини. Висунуто робочі гіпотези пошуку та обґрунтовано перспективні напрями наукових досліджень.
Умови та методика досліджень
Дослідження проводилися протягом 2001–2003 рр. на Київській дослідній станції Інституту овочівництва і баштанництва УААН. Ґрунт дослідного поля – темно-сірий опідзолений легкосуглинковий на лесовидних суглинках і річкових алювіальних відкладах. В орному шарі ґрунту вміст гумусу (за Тюріним) становить 2,23%, ступінь насичення основами – 71%, рН сольове 5,9; сума ввібраних основ невисока (14–17 мг-екв. /100 г ґрунту). Вміст легкогідролізованого азоту сягав 5,02 мг, рухомого фосфору та обмінного калію (за Чириковим) – відповідно 12,0 і 5,6 мг/100 г ґрунту.
Показники гідротермічних умов у роки проведення досліджень відрізнялися від середньобагаторічних показників. Так, за середньої багаторічної кількості опадів за вегетацію стевії 308 мм за роки досліджень випало відповідно в 2001р. – 358 мм, 2002 р. – 392 і в 2003 р. – 179 мм. Сума активних температур за ці роки становила відповідно 2800, 2920, 2647 0С (середня багаторічна 21000С).
Методичною базою проведення досліджень були “Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур”(Вовкодав В.В., 2000), “Методика исследований при интродукции лекарственных расте–ний“(Майсурадзе Н.И., 1987).
З метою оптимізації елементів технології вирощування стевії проводили два двофакторних польових досліди.
Дослід 1. Визначити вплив густоти рослин та строку проведення пінцирування на ріст, розвиток і продуктивність стевії.
С х е м а досліду:
Фактор А. Строк проведення пінцирування:
- Контроль – без проведення пінцирування.
- При висаджуванні розсади стевії.
- Через 35 днів після садіння розсади (початок інтенсивного росту рослин).
- Через 60 днів після садіння розсади (інтенсивний ріст).
- При висаджуванні розсади і через 60 днів (дворазове).
Фактор Б. Густота рослин (тис. шт. /га) і схема садіння:
1. 65 (40х38 см, ширина міжрядь 40 см, між рослинами у рядку 38 см).
- 80 (35х35 см, ширина міжрядь 35см, між рослинами у рядку 35 см).
- 95 (35х30 см, ширина міжрядь 35см, між рослинами у рядку 30 см).
- 110 (45х20 см, ширина міжрядь 45см, між рослинами у рядку 20 см) – контроль.
Дослід закладали за методом розщеплених ділянок. Розміщення варіантів у блоці першого порядку послідовне, другого – рендомізоване. Площа елементарної облікової ділянки 15 м2. Повторність досліду – чотириразова.
Дослід 2. Визначити вплив густоти рослин та мульчування ґрунту чорною поліетиленовою плівкою на ріст, розвиток і продуктивність рослин стевії.
С х е м а двофакторного польового досліду:
Фактор А. Мульчування поверхні ґрунту чорною поліетиленовою плівкою:
1. Без проведення мульчування – контроль.
2. Мульчування плівкою.
Фактор Б. Густота рослин (тис. шт. /га) і схема садіння:
1. 65 (40х38 см, ширина міжрядь 40 см, між рослинами у рядку 38 см).
2. 80 (35х35 см, ширина міжрядь 35 см, між рослинами у рядку 35 см).
- 95 (35х30 см, ширина міжрядь 35 см, між рослинами у рядку 30 см).
- 110 (45х20 см, ширина міжрядь 45 см, між рослинами у рядку 20 см) – контроль.
Площа елементарної облікової ділянки 25 м2. Повторність досліду – чотириразова.
У дослідах проводилися такі обліки, спостереження і аналізи.
1. Фенологічні спостереження за рослинами стевії проводили за методикою держкомісії з сортовипробування сільськогосподарських культур (Вовкодав В.В., 2000). Початок кожної фази росту й розвитку стевії визначали після настання її у 10 % рослин, масову – у 75% рослин. Фенологічні спостереження проводили за фазами: початок інтенсивного росту, інтенсивний ріст, бутонізація, цвітіння. Фенофази визначали візуально одночасно на ділянках досліду, проводячи підрахунок рослин з характерними для них ознаками.
2. Облік приживаності розсади стевії здійснювали через 10–12 днів після її садіння суцільним підрахунком рослин на облікових ділянках (Бондаренко Г.Л., 2001).
3. Густоту рослин на всіх варіантах досліду визначали двічі – після приживання розсади і перед збиранням врожаю. Обліки проводили суцільним підрахунком рослин на всіх облікових ділянках досліду. Для проведення біометричних вимірювань на кожному варіанті виділяли 10 поряд розміщених рослин стевії, типових для певного варіанта густоти, які помічали кілочками (Майсурадзе Н.И., 1987).
4. Висоту рослин, довжину пагонів другого порядку, діаметр кущів, кількість пагонів визначали на тих же облікових 10 рослинах. Висоту вимірювали від поверхні ґрунту до верхньої частини рослини (Доспехов Б.А., 1985). Кількість бічних пагонів різного порядку на рослинах встановлювали відповідними підрахунками і виведенням середнього арифметичного (Бондаренко Г.Л., 2001).
5. Площу листкової поверхні стевії визначали на 10 типових для варіанта рослинах за методом висічок (Ничипорович А.А., 1956).
6. Вміст сухої речовини встановлювали термостатно-ваговим методом висушуванням зразка до постійної маси у сушильній шафі при температурі 1050С (Доспехов Б.А., 1985).
7. Кореневу систему рослин стевії досліджували методом викопування моноліту (Мойсейченко В.Ф., 1994).
8. Надземну масу стевії починали збирати, коли на контрольних варіантах рослини стевії вступили у фазу бутонізації. Перед збиранням аналізували структуру рослин, для чого з кожного повторення облікової ділянки по діагоналі відбирали типові для певного варіанта 10 рослин. Не допускаючи в’янення, кожну рослину зважували. Потім обривали листки і зважували їх також окремо (Майсурадзе Н.И., 1987).
9. Урожайність сухих листків і глікозидів визначали розрахунковим методом.
10. Статистичний аналіз результатів досліджень проводили за кореляційними і регресійними зв’язками, дисперсійним методом із використанням пакета програм для персонального комп’ютера „Statistica-6” (Ермантраут Е.Р. та ін. 2000).
11. Економічну оцінку елементів технології вирощування стевії здійснювали складанням технологічних карт за певними нормативами на ручні й механізовані роботи (1996). Вартість основної продукції, добрив, розсади визначали за закупівельними цінами станом на початок 2005 року. За визначеними витратами і фактичним врожаєм розраховували собівартість сухих листків і рівень рентабельності виробництва.
12. Оцінку енергетичної ефективності досліджуваних варіантів проводили за методикою О.К. Медведовського і П.І. Іваненка (1988).
РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН СТЕВІЇ
Дослід з густотою посадки і строком проведення пінцирування. Застосування пінцирування на рослинах стевії при висаджуванні розсади у відкритий ґрунт підвищувало їх приживаність порівняно до контролю (без нього) у середньому на 7% (рис.1).
Із збільшенням густоти приживаність рослин стевії у варіантах без пінцирування порівняно з її проведенням була менш детермінована від густоти (коефіцієнт детермінації (R2) становив за логарифмічною функцією відповідно 0,74 і 0,97). На ділянках з пінцируванням розсади при висаджуванні приживаність із загущенням посівів з 65 до 110 тис.шт./га зростала з 93,7 до 95,9%; на варіанті без пінцирування рівень приживання не збільшувався.
Рослини стевії у варіанті з пінцируванням при посадці на початку росту були найвищими: висота їх у середньому на 3 та 6 см (на 14 та 31%) переважала контроль та тих, яким застосовували агроприйом через 35 днів після садіння розсади. За варіантами строків проведення прийому найбільшою висотою у фазі бутонізації відзначалися рослини у варіанті із пінцируванням при посадці розсади – 66,0 см, найменшою – при дворазовому її проведенні (при посадці розсади та через 60 днів після неї – 57,1 см). На варіантах із пінцируванням при висаджуванні розсади та проведенням її через 35 днів після садіння найвищими були рослини за густоти насаджень 80 тис.шт./га – відповідно 72,4 і 63,5 см, тоді як з наступним збільшенням кількості рослин на площі висота рослин істотно зменшувалася. За інших строків проведення агроприйому перевагу мав варіант з густотою рослин 95 тис.шт./га.
Пінцирування, призупиняючи на певний період ріст центральних пагонів рослин, сприяло інтенсивному формуванню та росту бічних пагонів. Кращим строком проведення пінцирування за цією ознакою було його застосування через 35 днів після висаджування розсади (кількість пагонів першого порядку у фазу бутонізації становила 25 проти контролю 12 шт. /рослину). Із збільшенням пагонів першого порядку на рослинах стевії збільшувалася й кількість пагонів другого порядку (табл. 1).
Таблиця 1
Кількість пагонів другого порядку на рослині залежно від строків проведення пінцирування і густоти посадки стевії, шт.
(середнє за 2001-2003 рр.)
)* Після St подано НІР05 за фактором пінцирування.
Із збільшенням густоти рослин з 65 до 110 тис.шт./га кількість пагонів як першого, так другого порядків на рослинах стевії у фазі бутонізації була відповідно на 26 та 36% менша.
Встановлено, що між висотою рослин і кількістю пагонів першого та другого порядків існує середня за тіснотою зворотна залежність (рис.2 і 3). Щодо взаємозв’язку між утворенням пагонів першого і другого порядків, то тут виявлена майже функціональна позитивна залежність (r = 0,98).
Пінцирування рослин стевії позитивно впливало і на довжину пагонів другого порядку та величину кущів. Кращі результати виявлено у варіанті проведення пінцирування через 35 днів після садіння розсади: різниця до контролю за довжиною пагонів становила 8,9 см, за діаметром кущів – 21,0 см. Найдовшими пагони другого порядку за цього строку пінцировки були у варіанті густоти 80 тис.шт./га (32,5 см, що на 40% довші за контроль). Діаметр кущів рослин із збільшенням рівня загущення з 65 до 110 тис.шт./га у фазу бутонізації зменшувався з 53,2 см до 37,7 см.
Площа листкової поверхні рослин стевії визначалася як строком проведення пінцирування, так і густотою рослин (рис.4).
Найбільшу листкову поверхню фітоценозу стевії спостерігали у варіанті проведення пінцирування через 35 днів після посадки розсади; порівняно до контролю вона була більшою на 11,1 тис. м2/га. Збільшення листкової поверхні рослин до контролю при інших варіантах пінцирування становило від 10% (у варіанті з агроприйомом через 60 днів після садіння розсади) до 18% (при дворазовому проведенні пінцирування).
Асиміляційна поверхня рослин стевії в умовах зростання щільності посадок збільшувалась; найбільшою вона була за густоти 110 тис.шт./га (табл. 2). Лише у разі проведення пінцирування через 60 днів після висаджування розсади найвища площа листкової поверхні виявлена у варіанті з густотою 95 тис.шт./га – 28,1 тис. м2 /га. Площа ж асиміляційної поверхні окремої рослини із збільшенням щільності посадки зменшувалася. Найбільшою вона спостерігалася у варіанті з густотою рослин 65 тис.шт./га, при якій величина даного показника в середньому на 4,8 дм2 була більшою, ніж при густоті 110 тис.шт./га.
Таблиця 2
Площа листкової поверхні фітоценозу стевії залежно від строків
пінцирування і густоти рослин, тис. м2 /га
(фаза бутонізації, середнє за 2001–2003 рр.)
Між густотою рослин і площею листкової поверхні агрофітоценозу встановлено тісний позитивний кореляційний зв’язок (r = 0,83±0,04). Залежність площі листкової поверхні агроценозу (у) від густоти насадження (х) рослин можна виразити рівнянням регресії: у=3052,9+12,8х.
Фотосинтетична продуктивність рослин стевії із збільшенням густоти насаджень зменшувалась. З найбільшою продуктивністю працював листковий апарат рослин у фазі їх інтенсивного росту. Якщо у варіанті густоти рослин 65 тис.шт./га чиста продуктивність стевії у фазі інтенсивного росту рослин становила 6,4 г, то у варіанті з 110 тис. шт./га – 5,5 г/м2⋅добу. У варіантах проведення пінцирування через 35 днів після посадки та при висаджуванні розсади органічної речовини в цей час утворювалося відповідно в 2 і 1,6 рази більше, ніж на контролі. У фазі бутонізації продуктивність фотосинтезу рослин стевії дещо зменшувалась, але подібна залежність між варіантами залишалася.
За всіх строків проведення пінцирування спостерігалося прискорення настання фенологічних фаз росту й розвитку рослин. Якщо у варіанті без пінцирування у фазі цвітіння знаходилися лише поодинокі рослини стевії (2%), то у варіанті застосування прийому через 60 днів після садіння розсади і дво- разового пінцирування їх виявлено від 25% до 58%. Із збільшенням густоти посадки спостерігалося зменшення частки рослин, які вступали у фазу цвітіння.
Дослід з мульчуванням ґрунту і густотою посадки. Створення сприятливих умов при мульчуванні ґрунту чорною поліетиленовою плівкою позитивно впливало на ріст і розвиток рослин стевії, прискорювало ростові процеси проти ділянок без плівки у середньому на 5–7 днів. Починаючи з моменту посадки розсади у відкритий ґрунт, приживаність рослин порівняно з контролем підвищувалася з 88 до 96%. Рослини як на початку вегетації, так і у період інтенсивного росту були відповідно на 8,6 та 6,2 см вищими за контрольні. У фазі бутонізації вплив плівки на висоту рослин стевії практично нівелювався: порівняно з фазою інтенсивного росту приріст у висоту на варіанті без мульчування ґрунту при різній густоті рослин становив у середньому 13,6 см, тоді як на ділянках з плівкою лише 8,7 см, або на 36% менше.
У результаті сприятливого теплового і водного режимів ґрунту під плівкою рослини стевії суттєво збільшували формування бічних пагонів, довжину пагонів другого порядку та величину кущів.
У фазі бутонізації кількість пагонів як першого, так і другого порядків у рослин на варіанті із застосуванням мульчі з чорної плівки було більше проти контролю (без мульчування) відповідно на 9,5 та 29,6 шт. Найбільше пагонів формувалось на рослинах стевії за густоти насаджень 65 та 80 тис.шт./га у варіанті з мульчуванням. Із збільшенням щільності посадки стевії з 65 до 110 тис.шт./га кількість пагонів як першого, так і другого порядків на рослинах у фазі бутонізації зменшувалася у середньому на 21 та 27% відповідно.
Порівняно з контролем, мульчування ґрунту чорною плівкою сприяло збільшенню площі листкової поверхні рослини у середньому на 10,4 дм2 (табл. 3), а загальної площі асиміляційної поверхні агрофітоценозу – на 13,4 тис. м2/га.
Таблиця 3
Площа листкової поверхні рослин стевії
у фазі бутонізації (середнє за 2001–2003 рр.)
)* Після St подано НІР05 за фактором мульчування.
Найбільша площа листків рослини спостерігалася у варіанті з мульчуванням ґрунту за густоти посадки 80 тис.шт./га – 52,4 дм2. Площа листкової поверхні фітоценозу із збільшенням кількості рослин з 65 до 95 тис.шт./га у досліді зростала; як у варіанті з плівкою, так і без неї за густоти рослин 95 тис.шт./га вона була найбільшою (відповідно 40 і 25,6 тис. м2/га).
Чиста продуктивність фотосинтезу рослин протягом вегетаційного періоду у варіанті з мульчуванням була найвищою. У період інтенсивного росту вона становила у середньому 6,5 г, у фазу бутонізації – 4,0 г/м2.добу, тоді як на контролі відповідно – 4,2 і 3,2 г/м2·добу. Середньодобові прирости сухої маси були більші у варіантах з меншою густотою рослин.
Мульчування ґрунту прискорювало не тільки ріст, а й розвиток рослин. Порівняно з контролем, частка рослин, які перебували у фазі цвітіння тут збільшилася в середньому на 13%. Якщо на контролі зустрічалися лише поодинокі цвітучі рослини, кількість яких становила від 1% при щільності посадки 110 тис.шт./га до 3% при 65 і 95 тис.шт./га, тоді як у варіанті з плівкою у фазі цвітіння залежно від площі живлення знаходилось 10 - 19% рослин стевії.
КОРЕНЕВА СИСТЕМА СТЕВІЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ЕЛЕМЕНТІВ
АГРОТЕХНІКИ
Дослід з густотою посадки і строком проведення пінцирування. У варіантах з визначення оптимального строку пінцирування найбільш розвинена коренева система стевії утворювалася за його проведення через 35 днів після посадки розсади (середня маса кореневої системи на рослину тут становила 40,2 г, що на 22 г (або 55% ) більше контролю. За варіантами густоти рослин найбільша коренева маса рослин стевії (36,4 г) була при найбільшій площі живлення – 40х38 см (густота рослин 65 тис.шт./га); із зростанням рівня густоти з 65 до 110 тис.шт./га маса підземної частини рослин зменшувалась залежно від строку проведення агроприйому на 39-41%.
Між масою коренів та густотою рослин стевії встановлено тісний зворотній кореляційний зв’язок (r= - 0,82 ± 0,04). Залежність маси кореневої системи (у) від густоти насадження (х) можна виразити рівнянням регресії у=35,1 - 0,21х.
Пінцирування через 35 днів після висаджування розсади позитивно впливало на загальну кількість коренів на рослинах стевії (у цьому варіанті їх число становило 105 шт., що на 34,4 шт. більше, ніж на контролі, та на 16-27 шт. більше проти інших строків проведення).
Кількість потовщених коренів у загальній масі кореневої системи стевії із збільшенням густоти рослин з 65 до 110 тис.шт./га зменшувалась у середньому на 30%, тоді як тонких корінців збільшувалась на 36%.
У результаті пінцирування кількість коренепаросткових бруньок на рослинах стевії порівняно з контролем збільшувалася на 1-6 шт. Найбільше їх спостерігалося у варіанті проведення пінцирування через 35 днів після висаджування розсади (12,8 проти контролю 6,8 шт.). Із збільшенням густоти садіння стевії з 65 до 110 тис.шт./га кількість бруньок зменшувалась на 30%.
Дослід з мульчуванням ґрунту і густотою посадки. У варіанті з мульчуванням поверхні ґрунту чорною поліетиленовою плівкою формувалася більш потужна коренева система рослин стевії. Її маса та загальна кількість коренів порівняно з варіантом без плівки була більшою відповідно на 57,6 г і 44,9 шт. Наймасивнішою підземною частиною відзначилися рослини у варіантах з густотою посадки 65 та 80 тис.шт./га (відповідно 88,5 та 80,4 г). Застосування чорної плівки сприяло збільшенню кількості бруньок на одну рослину у середньому на 5,8 шт., або на 46%, а зростання густоти рослин з 65 до 110 тис. шт./га призводило до їх зменшення у середньому на 35%.
Між кількістю бруньок відновлення, закладених на кореневій системі рослин стевії, та густотою насадження спостерігався тісний зворотній кореляційний зв’язок (r= - 0,73±0,05). Залежність між кількістю коренепаросткових бруньок (у) і густотою рослин (х) виражається рівнянням регресії у = 8,61 - 0,07х.
ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ
ВИРОЩУВАННЯ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ СТЕВІЇ
Рівень продуктивності стевії визначався індивідуальною продуктивністю окремої рослини, збереженістю рослин до збирання надземної маси, вмістом солодких речовин у рослинах.
У варіантах досліду з проведенням пінцирування збереженість рослин порівняно з контролем була істотно вищою. Кращими строками її застосування стали варіанти з прищипуванням верхівок рослин при висаджуванні розсади стевії та у два строки – при посадці та через 60 днів після садіння розсади; кількість рослин у цих варіантах була більшою порівняно з контролем відповідно на 7,4 і 4,9%. Найбільшу збереженість рослин стевії на час збирання врожаю серед варіантів площ живлення рослин спостерігали при густоті 80 тис.шт./га (схема посадки 35х35 см) – 82,7%.
Кращий строк проведення пінцирування – через 35 днів після висаджування розсади; в цьому варіанті зелена маса однієї рослини найбільша – 372 г. Із збільшенням густоти рослин стевії з 65 до 110 тис.шт./га маса їх залежно від строку проведення пінцирування зменшувалася від 32 до 44%; найбільшою вона була у варіанті з густотою насадження 65 тис.шт./га – різниця до варіанту 110 тис.шт./га тут становила в 121 г.
Із зростанням загущення рослин стевії з 65 до 110 тис.шт./га виявлено відносне зменшення виходу сухої маси у всіх варіантах досліду в середньому на 3%. Якщо у варіанті з густотою посадки 65 тис.шт./га вихід сухої маси становив 28,8%, то при 110 тис.шт./га – лише 26,3%. Між вмістом сухої маси і густотою рослин стевії встановлено тісний зворотній зв’язок (r = - 0,72 ± 0,05).
Пінцирування порівняно з варіантом без нього сприяло істотному збільшенню частки сухих листків від загальної сухої маси. Тут позитивно виділявся варіант з пінцируванням через 35 днів після висаджування розсади, де частка сухих листків була на 4,4–5,5% більшою проти інших строків та на 8,1% порівняно з контролем. Серед варіантів площ живлення найбільша частка сухих листків у загальній структурі відзначена у варіанті з густотою рослин 80 тис.шт./га.
Між вмістом сухих листків у надземній сухій масі рослини і густотою рослин встановлено тісний позитивний кореляційний зв’язок (r=0,71 ± 0,05).
Маса сухих листків з рослини у досліді змінювалася залежно від густоти посадки та строку проведення прийому пінцирування (табл.4).
| 
