|
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КОРОПЕЦЬ ЛАРИСА АНАТОЛІЇВНА
УДК 636.03:636.2
ОБГРУНТУВАННЯ ОЗНАК ДОБОРУ БУГАЇВ М’ЯСНИХ ПОРІД
06.02.01 – розведення та селекція тварин
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Київ – 2005
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України, м. Київ
Захист відбудеться “30” травня 2005 р., о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 41
Автореферат розісланий “29” квітня 2005р.
Вчений секретар
cпеціалізованої вченої ради Чигрин А.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Система оцінки і добору м’ясних бугаїв, яку нині використовують (Прахов Л.П. з співр., 1990), має ряд недоліків, оскільки не забезпечує збільшення живої маси дорослих особин і спричинює небажане підвищення скороспілості. Відомо, що молодняк української м’ясної та казахської білоголової порід з більш високим приростом живої маси і краще вираженими м’ясними формами після відлучення інтенсивно росте до 15-місячного віку, потім цей показник різко знижується і тварини в подальшому набувають компактного типу (Черекаєв О.В., 1984, Угнівенко А.М., 1999). Проводячи добір бугайців з високим приростом до 15-місячного віку, недооцінюють і вибраковують тварин з помірним рівнем інтенсивності росту в цей період, але більш крупних у віці 3-х років.
Враховуючи, що метод оцінки м’ясних плідників за вираженістю м’ясних форм і середньодобовим приростом фактично вичерпав себе, набуває особливої ваги пошук, визначення та обґрунтування нових, більш об’єктивних, ознак добору племінних бугаїв. Використання у селекції м’ясної худоби ознак, визначених на підставі кореляційних зв’язків між ними, їх успадковуваності та повторюваності, а також гетерогенного підбору батьківських пар за факторами груп крові для отримання бугаїв, зумовить поліпшення племінної цінності тварин як за швидкістю росту, так і за спермопродуктивністю, забезпечить збільшення та здешевлення виробництва цінного продукту – яловичини, що є актуальним для розвитку м’ясного скотарства в Україні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота включає дослідження, передбачені тематичним планом НДР кафедри технології виробництва молока та яловичини Національного аграрного університету згідно з державним замовленням Кабінету Міністрів України з тематики: “Розробити систему селекції м’ясної худоби відповідно до сучасних вимог виробництва яловичини” (номер держреєстрації 0101U003216 від 29.11.2001р.).
Мета і задачі досліджень. Метою досліджень було обгрунтувати основні ознаки добору плідників м’ясних порід за власною продуктивністю. Відповідно до цього поставлені такі задачі:
- провести аналіз застосовуваних в Україні ознак добору бугайців за власною продуктивністю;
- з’ясувати доцільність використання ознак спермопродуктивності в селекції м’ясної худоби;
- дослідити кореляційні зв’язки між живою масою, середньодобовим приростом, вираженістю м’ясних форм бугайців та їх спермопродуктивністю;
- визначити успадковуваність та повторюваність ознак добору;
- дослідити вплив підбору пар за еритроцитарними антигенами на ознаки продуктивності їх синів;
- запропонувати уточнені ознаки добору в методику оцінки бугаїв м’ясних порід.
Об’єкт дослідження. Бугаї української м’ясної породи, в т. ч. придніпровського (ПМ – 1) та чернігівського (ЧМ – 1) внутрішньопородних типів.
Предмет дослідження. Жива маса, проміри тіла, показники кількості і якості спермопродуктивності, еритроцитарні антигени крові.
Методи дослідження. Поставлені в роботі задачі вирішувалися з використанням зоотехнічних (визначення живої маси, промірів тіла, показників спермопродуктивності), імуногенетичних (аналіз факторів груп крові) та біометричних (обчислення середніх величин, їх похибки, коефіцієнтів успадковуваності, повторюваності та кореляції) методів дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів. Удосконалено методику випробування бугайців м’ясних порід за власною продуктивністю на основі використання промірів висоти в крижах та косої довжини тулуба у віці 12 місяців замість суб’єктивної оцінки вираженості м’ясних форм. Отримано нові дані щодо доцільності добору бугайців за живою масою у 12-місячному віці порівняно з цією ознакою у старших вікових періодах (15 міс.).
Набув подальшого розвитку метод добору бугайців м’ясних порід від батьківських пар, що характеризуються меншим індексом антигенної подібності, і виявлено позитивний вплив гетероспецифічності тільності на підвищення живої маси і поліпшення показників спермопродуктивності у синів, що підтверджено деклараційним патентом на винахід “Спосіб підвищення спермопродуктивності бугаїв-плідників м’ясних порід” № 20031212595.
Практичне значення одержаних результатів. Добір бугайців м’ясних порід за живою масою, висотою в крижах та косою довжиною тулуба (палицею) у 12-місячному віці дозволяє скоротити термін їх випробування на 3 місяці. Використання гетерогенного підбору пар за факторами груп крові забезпечує отримання синів з вищими на 2,4 – 16% показниками спермопродуктивності.
Обґрунтовані селекційні ознаки бугаїв використані у “Програмі селекції української м’ясної породи на період 2002-2010 роки” (Київ, 2002; 2003); “Методиці оцінки бугаїв м’ясних порід” (Київ, 2005) для впровадження в контрольно-випробувальних станціях, племінних заводах і репродукторах України, які розводять м’ясну худобу. Основні положення дисертації використовуються при викладанні курсу “Спеціалізоване м’ясне скотарство” для ОКР “Спеціаліст” та “Магістр”.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно розроблено методику досліджень, зібрано первинні дані, статистично опрацьовано та узагальнено одержані результати, сформульовано висновки та пропозиції.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень і основні положення дисертації доповідались і отримали схвалення на конференції науково-педагогічних працівників, наукових співробітників та аспірантів, присвяченій 120-річчю з дня народження В.А. Нестерводського Навчально-наукового інституту тваринництва і водних біоресурсів НАУ (Київ, березень –2002); конференції науково-педагогічних працівників, наукових співробітників та аспірантів Навчально-наукового інституту тваринництва і водних біоресурсів НАУ (Київ, квітень –2004); міжнародній науково-практичній конференції “Біологічні основи продуктивності та здоров’я тварин” (Львів, червень –2004); міжнародній науковій конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження М.М. Колесника “Сучасний стан і перспективи розвитку генетики сільськогосподарських тварин” (Київ, грудень –2004).
Публікації. Результати дисертації опубліковані у 8 роботах, в т.ч. у монографії, 6 статтях у наукових фахових виданнях. За результатами досліджень одержано деклараційний патент України на винахід.
Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 148 сторінках комп’ютерного тексту і складається із вступу, основної частини (чотири розділи), висновків, списку використаних джерел і додатків. Робота містить 35 таблиць, 2 рисунки і 6 додатків. Список використаних джерел включає 307 найменувань, з них 41 іноземною мовою.
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження за темою дисертаційної роботи виконані за матеріалами племінного обліку племзаводу “Воля” Золотоніського району Черкаської області. Ознаки власної продуктивності аналізували за показниками всіх випробуваних з 1972 до 1978 року бугаїв української м’ясної породи, в т.ч. придніпровського та чернігівського типів, відповідно до схеми, поданої на рисунку 1.
Утримувались бугайці за традиційною для м’ясного скотарства технологією: до 7-місячного віку – підсисним методом, потім з 7 до 8-місячного віку їх привчали до типового раціону і ставили на випробування за власною продуктивністю згідно з методикою Л.П. Прахова (1972). Годівля тварин проводилась за діючими нормами, з урахуванням віку і живої маси.
Контроль за ростом бугайців здійснювали шляхом опрацювання даних живої маси: новонароджених, у віці 3-,6-, 8-, 12-, 15-, 18 місяців, а бугаїв – у 3 роки.
Лінійний ріст бугайців у 12-, 15-, 18-місячному віці характеризували промірами: висотою в холці (ВХ), висотою в крижах (ВК), шириною грудей (ШГ), глибиною грудей (ГГ), косою довжиною тулуба (КДТ), обхватом грудей за лопатками (ОГ).
Відтворну здатність бугаїв оцінювали за об’ємом еякуляту, концентрацією сперміїв в еякуляті та активністю (прямолінійно-поступальним рухом сперміїв - ППР), згідно з рекомендаціями І.В. Смирнова (1962).
Загальну кількість сперміїв у еякуляті визначали як добуток показників об’єму еякуляту і концентрації статевих клітин бугая в 1 мл нативної сперми, а кількість сперміїв з прямолінійно-поступальним рухом – шляхом одержання добутку загальної кількості сперміїв в еякуляті і активності сперміїв (у балах). Запліднювальну здатність сперміїв після першого осіменіння 24 бугаїв характеризували відсотком запліднених корів від кількості осіменених спермою даного бугая (всього запліднено 2036 корів).
Для аналізу еритроцитарних антигенів В-локусу груп крові використані дані каталогу “Типы крови быков-производителей и коров, используемых при выведении молочных и мясных пород крупного рогатого скота” (Подоба Б.Є. з співавт.,1987).
Для встановлення зв’язку еритроцитарних антигенів В-локусу груп крові з показниками росту та відтворною здатністю бугаїв визначали коефіцієнт антигенної подібності (rаs) тварин за Д.А. Животовським, А.М. Машуровим (1974). Рівень відмінності між приплодом і матір’ю за факторами груп крові розраховували за Г.О. Цілуйком та Є.Є. Заблудовським (2000).
Коефіцієнти успадковуваності (h2) ознак добору вивчені методом дисперсійного аналізу (Плохинський М.О., 1960), повторюваності (rw) – внутрішньокласової кореляції (Нікоро З.С. і інші, 1968) показників 65 бугаїв української та 10 симентальської м’ясних порід (за даними племінного обліку Головного селекційного центру України). Коефіцієнт кореляції між ознаками розраховано за методикою Є.К. Меркур’євої (1970).
Розрахунок біометричних показників здійснено з використанням програми MS Excel та програмами, описаними Ю.П. Полупаном (1988).
РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Мінливість ознак росту та спермопродуктивності плідників. Більшість досліджуваних господарсько корисних ознак характеризуються високою амплітудою мінливості, що пояснюється їх складною спадковою зумовленістю. Згідно з даними таблиці 1, максимальна мінливість живої маси спостерігається у молодих бугайців. У новонароджених тварин коефіцієнт мінливості складає 16,7, у 18-місячних – 12,0%, тобто, наближається до генетично зумовленої живої маси бугайців у 18- місячному віці.
Таблиця 1
Зміна живої маси (кг) бугайців з віком (n=52)
Така ж тенденція характерна і для коефіцієнта мінливості середньодобового приросту (табл. 2). За період від 8 до 12-місячного віку бугайців він становив 22,8%, а в період 12 – 15 міс. – знижувався до 18,0%.
Таблиця 2
Зміна середньодобового приросту (г) бугайців з віком (n=52)
Величина коефіцієнта мінливості показників лінійного росту з віком також зменшується, причому максимальним він був у бугайців 12-місячного віку.
Результати досліджень засвідчують високу мінливість спермопродуктивності бугаїв за об’ємом еякуляту (31,3 – 38,7%), активністю сперміїв (24,5 – 30,5%), концентрацією сперміїв (35,9 – 88,8%), загальною кількістю сперміїв в еякуляті (58,2 – 67,7%), загальною кількістю сперміїв з ППР в еякуляті (58,8 – 72,8%). Коефіцієнти мінливості показників спермопродуктивності значно вищі, ніж ознак росту і лінійних промірів, що пояснюється більш складним процесом реалізації генотипу в конкретних умовах.
Обґрунтування добору бугаїв за ростом живої маси. Жива маса бугайців у 12-місячному віці є об’єктивним показником добору. Встановлено високий (r=+0,90; Р<0,001) кореляційний зв’язок між живою масою у 12-місячному віці і у 15-місячному віці та середній (r=+0,41; Р<0,05) – з живою масою в 3 роки (табл. 3). Таким чином, добір бугайців за цим показником в 12-місячному віці дає можливість прогнозувати живу масу дорослих тварин.
Таблиця 3
Коефіцієнти кореляції між живою масою (кг) бугайців у різному віці
*Р<0,05; ***Р<0,001.
Жива маса в 12-місячному віці корелює з загальною кількістю сперміїв з ППР в еякуляті (r=+0,33; Р<0,01), об’ємом еякуляту (r=+0,23; Р<0,05), загальною кількістю сперміїв в еякуляті (r=+0,25; Р<0,05) (табл. 4). Всього досліджено 8315 еякулятів 12-місячних і 8292 еякуляти – 15-місячних бугайців.
Таблиця 4
Кореляційний зв’язок між живою масою бугайців (кг) з показниками їх спермопродуктивності за період продуктивного використання, r ± mr
*Р<0,05; **Р<0,01.
Коефіцієнти кореляції між живою масою в 15-місячному віці та показниками спермопродуктивності нижчі. Отже, добираючи бугайців у 12-місячному віці за живою масою, можна більш об’єктивно прогнозувати їх спермопродуктивність за життя.
Між середньодобовим приростом бугайців від 8 до 12-місячного віку і їх живою масою в 3 роки встановлено вищий коефіцієнт кореляції (r=0,17), ніж між середньодобовим приростом від 8 до 15-місячного віку та цим же показником (r=0,04) (табл. 5). У бугайців з приростом живої маси 1201 г і більше кореляційного зв’язку в обидва вікові періоди між названими ознаками не виявлено.
Таблиця 5
Кореляція між живою масою плідників у 3-річному віці і її приростом
Слід підкреслити вірогідний зв’язок (r=0,31; Р<0,01) між середньодобовим приростом бугайців за період від 8 до 12-місячного віку і загальною кількістю сперміїв в еякуляті та загальною кількістю сперміїв з ППР в еякуляті (r=0,28; Р<0,05) (табл. 6).
Таблиця 6
Взаємозв’язок між середньодобовим приростом бугайців і їх показниками спермопродуктивності за період продуктивного використання, r ± mr
*Р<0,05; **Р<0,01.
Кореляція між середньодобовим приростом за період від 8 до 15-місячного віку та від 12 до 15-місячного віку та показниками спермопродуктивності є незначною і різною за спрямуванням. Запліднювальна здатність сперміїв після першого осіменіння має тенденцію до зворотного зв’язку з середньодобовим приростом за досліджувані періоди і становить відповідно - 0,19 – -0,22, що переконливо вказує на недоцільність використання останнього для оцінки бугайців на випробуванні.
Проводячи добір бугайців за кращим середньодобовим приростом живої маси у зазначені вікові періоди, надають перевагу тваринам, які мають вищу скороспілість, меншу живу масу у дорослому віці (Черекаєв О.В., 1984) та гіршу спермопродуктивність, що економічно не вигідно.
Отже, результати кореляційного зв’язку між живою масою в 12-місячному віці з середньодобовим приростом, промірами тіла, показниками спермопродуктивності підтверджують доцільність проведення оцінки бугайців за живою масою саме в цьому віці. Добір бугайців у 12-місячному віці скоротить інтервал між поколіннями та зменшить витрати на їх випробування.
Обґрунтування добору бугайців за лінійним ростом. Жива маса в 12-місячному віці та середньодобовий приріст бугайців від 8 до 12-місячного віку найбільш вірогідно корелюють з висотою в крижах (r=0,74 і 0,50 відповідно) та косою довжиною тулуба (r=0,56 і 0,55 відповідно), тобто промірами, які свідчать про їх крупність і високорослість (табл. 7). Аналіз коефіцієнтів кореляції промірів тіла в 12-місячному віці з показниками спермопродуктивності за період продуктивного використання виявив вірогідний зв’язок (r=0,33; Р<0,05) між косою довжиною тулуба та об’ємом еякуляту.
Таблиця 7
Кореляція між промірами тіла бугайців у 12-місячному віці з показниками живої маси, приросту і зажиттєвої спермопродуктивності
*Р<0,05; **Р<0,01.
Висота в крижах та коса довжина тулуба в 15-місячному віці бугайців вірогідно корелюють з їх живою масою (r=0,56 і 0,49 відповідно) та середньодобовим приростом від 8 до 15-місячного віку (r=0,50 і 0,54 відповідно) (табл. 8). Кореляційний зв’язок між промірами тіла бугайців у 15-місячному віці з їх показниками спермопродуктивності за життя не вірогідний і надто варіює як за рівнем, так і за напрямом.
З великої кількості промірів тіла при оцінці бугайців у 12-місячному віці є сенс використовувати лише висоту в крижах та косу довжину тулуба, оскільки вони вірогідно корелюють з живою масою і середньодобовим приростом як у 12-, так і у 15-місячному віці. Добір за цими промірами не впливає на показники спермопродуктивності за період продуктивного використання, що є також важливим фактором у проблемі удосконалення селекції плідників м’ясних порід.
Таблиця 8
Кореляція між промірами тіла бугайців у 15-місячному віці і живою масою, приростом та спермопродуктивністю за життя
*Р<0,05; **Р<0,01.
Оцінка і добір бугайців за вираженістю м’ясних форм. Вивчаючи залежність між вираженістю м’ясних форм та живою масою і спермопродуктивністю за життя, виявлено відсутність кореляції між ними (r=-0,03 – -0,12) (табл. 9). Таким чином, оцінюючи та добираючи бугайців за власною продуктивністю, враховувати вираженість м’ясних форм, оцінених за 60-бальною шкалою, не має сенсу через відсутність для цього грунтовних підстав.
Таблиця 9
Кореляційний зв’язок між вираженістю м’ясних форм (за 60-бальною шкалою) і досліджуваними ознаками (n = 52)
Разом з тим, нами встановлено, що з візуально визначеною вираженістю м’ясних форм у 15-місячних бугайців вірогідно корелюють проміри, визначені у 12-місячному віці: висота в крижах (r=0,45; P<0,05) та коса довжина тулуба (r=0,43; P<0,05) (табл. 10).
Таблиця 10
Зв’язок між оцінкою м’ясних форм (в балах) у 15-місячному віці та промірами тіла бугайців (n=22)
*Р<0,05.
Отже, це можна розглядати як свідчення того, що саме за цими промірами можна прогнозувати розвиток м’язової тканини бугайців 15-місячного віку.
Успадковуваність та повторюваність ознак добору. Від 20 до 58% загальної мінливості живої маси, середньодобового приросту та промірів тіла самців української м’ясної породи зумовлено генотипом (табл. 11). Встановлені середні коефіцієнти успадковуваності живої маси в 12-місячному віці (h2=0,58), висоти в крижах (h2=0,29), косої довжини тулуба (h2=0,30) та високі коефіцієнти їх повторюваності (rw=0,72 – 0,94) також підтверджують висновок щодо ефективності добору бугайців за цими ознаками.
Таблиця 11
Коефіцієнти успадковуваності та повторюваності живої маси, приросту та промірів у бугайців
*Р<0,05; **Р<0,01; ***Р<0,001.
Коефіцієнт успадковуваності об’єму еякуляту, активності і концентрації сперміїв у бугаїв української м’ясної породи становить відповідно 0,31; 0,35 та 0,29 (Р<0,001), у симентальської – в межах від 0,52 до 0,72 (Р<0,001) (табл. 12).
Коефіцієнт повторюваності показників спермопродуктивності у бугаїв української м’ясної породи в межах 0,60 – 0,67 (P<0,001), а більш консолідованої симентальської – 0,90 – 0,99 (P<0,001).
Коефіцієнти успадковуваності та повторюваності, що відображають генетичну зумовленість у бугаїв названих ознак, свідчать про необхідність доповнення ними переліку використовуваних для оцінки власної продуктивності бугайців на випробуванні.
Таблиця 12
Успадковуваність та повторюваність показників спермопродуктивності бугаїв
***Р<0,001.
Вплив підбору батьківських пар за еритроцитарними антигенами на ріст та відтворну здатність бугаїв. Встановлено вірогідний зв’язок між основними показниками спермопродуктивності бугаїв та рівнем імуногенетичної подібності за факторами груп крові у батька і матері (табл. 13).
Таблиця 13
Спермопродуктивність бугаїв з урахуванням підбору пар за rаs
**Р<0,01; ***Р<0,01.
Так, у бугаїв придніпровського типу, отриманих від гетерогенного за еритроцитарними антигенами підбору пар, об’єм еякуляту був більшим на 7,4% (P<0,01), ніж у ровесників від гомогенного підбору, а у плідників чернігівського типу – на 9,1% (P<0,01). За активністю сперміїв тварини, одержані від батьків з меншим індексом антигенної подібності, переважали ровесників відповідно на 6,5% (P<0,001) та 9,8% (P<0,001), а за концентрацією сперміїв – на 2,4% та 16,7% (P<0,001).
Збільшення відмінностей між батьком та матір’ю за еритроцитарними антигенами сприяє підвищенню терміну використання їх синів. Одержані дані свідчать, що гетерогенність за певними антигенними факторами є надійним критерієм при індивідуальному підборі пар.
Рівень схожості батька та матері за антигенами впливає на відмінності за ними між приплодом і організмом останньої і зумовлює той чи інший ступінь їх сумісності або гетероспецифічності тільності. Встановлено, що збільшення відмінностей між організмом матерів і синів за факторами груп крові супроводжується підвищенням їх живої маси (табл. 14). У групі бугайців, у яких кількість антигенів, відсутніх у матері, перебуває в межах 6-8, встановлено збільшення живої маси на 9,1% у 18-місячному віці порівняно з бугайцями, що мали кількість антигенів, відсутніх у матері, від 0 до 3.
Таблиця 14
Жива маса бугайців у зв’язку з гетероспецифічністю тільності
*Р<0,05; **Р<0,01; *** Р<0,001 порівняно з першою групою
Зіставлення показників спермопродуктивності з ступенем гетероспецифічності тільності за антигенними факторами груп крові показує, що збільшення кількості у сина антигенів, яких немає у матері (від 8 до 14), супроводжується поліпшенням показників його спермопродуктивності (табл. 15). Всього досліджено 823 еякулятів у першій групі і 1230 еякулятів – у другій групі бугайців.
Таблиця 15
Спермопродуктивність бугаїв української м’ясної породи в зв’язку з гетероспецифічністю тільності
***Р<0,01.
Так, у групі бугаїв, у яких кількість антигенів, відсутніх у матері, перебуває в межах 8-14, об’єм еякуляту був більшим на 13,7% (P<0,001), активність сперміїв – на 13,3% (P<0,001), концентрація сперміїв – на 6,6 % (Р<0,001), порівняно з плідниками, що мали кількість антигенів, відсутніх у матері, від 0 до 7.
Отже, врахування при підборі факторів груп крові, що також зумовлює антигенну відповідність приплоду організмові матері, створює передумови для підвищення живої маси та зажиттєвих показників спермопродуктивності.
Економічна ефективність. З метою практичного використання бугайців за обгрунтованими ознаками добору (жива маса у 12-місяців) розраховували економічну ефективність за методикою, наведеною у “Методике определения экономической эффективности использования в сельском хозяйстве результатов научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ, изобретений и рационализаторских предложений” (1986). Для прогнозування ефективності племінної роботи розраховували селекційний диференціал і ефект селекції.
Використання бугаїв-поліпшувачів сприяє збільшенню живої маси синів на 27,3 кг, що в цінах на 01.03.2005 року становить 104,06 грн.
| 
