|
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МОЛДОВАН ВІКТОР ГРИГОРОВИЧ
УДК: 632.9: 633.15+635.65
ОБҐРУНТУВАННЯ І РОЗРОБКА КОМПЛЕКСНИХ ЗАХОДІВ
ЗАХИСТУ ЗМІШАНИХ ПОСІВІВ КУКУРУДЗИ ВІД БУР’ЯНІВ У ЗАХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
06.01.13 - гербологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
КИЇВ – 2004
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті кормів УААН, м.Вінниця
Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор
Борона Володимир Пантелеймонович,
Інститут кормів УААН, завідувач лабораторії
захисту рослин кормових культур
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор
Жеребко Володимир Михайлович,
Національний аграрний університет,
професор кафедри хімічного захисту рослин
кандидат сільськогосподарських наук,
старший науковий співробітник
Коломієць Микола Володимирович,
Інститут землеробства УААН,
старший науковий співробітник
лабораторії обробітку ґрунту та боротьби з бур'янами
Провідна установа - Уманський державний аграрний університет, кафедра
мікробіології, біохімії і фізіології рослин Міністерства
аграрної політики України, м. Умань.
Захист відбудеться “26” травня 2004 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.10 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 41.
Автореферат розісланий “21” квітня 2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Рожко В.М.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Однією з причин низької продуктивності широкорядних змішаних посівів кормових культур є висока їх забур'яненість. В умовах енергетичної кризи в усіх зонах України запаси насіння мало річних бур’янів у ґрунті зростають. Спостерігається тенденція до збільшення рівня забур'яненості посівів багаторічними бур'янами - осотом рожевим, осотом жовтим, пирієм повзучим та іншими видами. За таких умов лише агротехнічними заходами створити оптимальний фітосанітарний стан в агроценозах сільськогосподарських культур не можливо. Тому вивчення причин забур'яненості посівів, шкодочинності бур'янів та розробка комплексних заходів захисту посівів кукурудзи та її сумішок з зернобобовими культурами є актуальною проблемою.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з тематикою наукових досліджень Інституту кормів УААН (номер державної реєстрації 0196U018128) відповідно до НТП УААН на 1996-2000 рр. "Кормовиробництво".
Мета і задачі досліджень. Метою досліджень було розробити і обґрунтувати заходи захисту посівів кукурудзи та її сумішок з соєю, люпином білим і кормовими бобами від бур’янів у західному Лісостепу України.
Для досягнення вказаної мети необхідно було вирішити такі задачі:
- встановити шкодочинність найбільш поширених однорічних видів бур'янів у посівах кукурудзи та її сумішках з зернобобовими культурами;
- вивчити роль післяпосівних агротехнічних заходів захисту від бур'янів у посівах кукурудзи та її сумішках;
- визначити біологічну ефективність та вибірковість дії різних післясходових гербіцидів та їх бакових сумішей у посівах кукурудзи та її сумішках із зернобобовими культурами;
- дослідити вплив агротехнічних і хімічних заходів захисту від бур'янів на ріст, розвиток рослин кукурудзи, сої, люпину білого, кормових бобів, урожай та якість їх зеленої маси;
- визначити залишкові кількості гербіцидів у зеленій масі культур;
- встановити економічну і енергетичну ефективність заходів захисту посівів від бур'янів;
- обґрунтувати рекомендації по застосуванню комплексних заходів знищення бур’янів у змішаних посівах кукурудзи з зернобобовими культурами.
Об’єкт дослідження – забур'яненість посівів кукурудзи на силос та її сумішок з соєю, люпином білим, кормовими бобами в західному Лісостепу України.
Предмет досліджень - шкодочинність бур'янів, хімічні та агротехнічні заходи захисту змішаних посівів кукурудзи з зернобобовими культурами на силос.
Методи дослідження: польовий - для встановлення шкодочинності бур'янів та впливу різних заходів їх знищення на урожайність культурних рослин; візуальний - для ведення фенологічних спостережень; кількісно-ваговий - для встановлення біологічної ефективності заходів захисту посівів від бур'янів; хімічний - для визначення якості кормів; тонкошарової хроматографії - для визначення залишкових кількостей гербіцидів у рослинах; математично-статистичний - для об'єктивної кількісної оцінки експериментальних даних; розрахунковий - для встановлення економічної та енергетичної ефективності заходів захисту від бур'янів.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше для умов західного Лісостепу України встановлена шкодочинність однорічних бур'янів у змішаних посівах кукурудзи з соєю, люпином білим та кормовими бобами. Встановлена роль агротехнічних післяпосівних заходів у зменшенні рівня забур'яненості цих посівів. Розширений асортимент післясходових гербіцидів для використання у змішаних посівах кукурудзи з зернобобовими культурами.
Проведені випробування гербіцидів телл, 75 % в.г. (термін реєстрації до 31.12.2001.), хармоні, 75 % в.г. (термін реєстрації до 31.12.2004), з додаванням ПАР Тренд 90 (0,2 л/га), а також препарату базагран, 48 % в.р. (термін реєстрації до 31.12.2006).
Визначена селективність даних гербіцидів до рослин кукурудзи, сої, люпину білого, кормових бобів. Встановлені оптимальні норми їх витрати. Вивчений вплив заходів захисту посівів від бур'янів на якість кормів та визначені залишкові кількості гербіцидів у них. Зроблена економічна та енергетична оцінка агротехнічних та хімічних заходів знищення бур'янів у змішаних посівах.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні комплексної системи захисту посівів кукурудзи та її сумішок з соєю, люпином білим та кормовими бобами від бур’янів. Застосування агротехнічних і хімічних методів захисту дозволяє знижувати забур'яненість посівів кукурудзи та її сумішок з соєю на 58-70 і 68-96 % відповідно. При цьому агротехнічні заходи забезпечують приріст сухої речовини на 2,76-7,53, а хімічне прополювання на 3,34-12,32 т/га. В посівах кукурудзи з люпином білим та з кормовими бобами агротехнічні заходи забезпечують загибель бур’янів на 56-71 % та підвищують збір сухої речовини на 2,81-8,64 т/га. Вибірковість гербіцидів до люпину білого була низькою, а до кормових бобів селективним виявився лише базагран при витраті 2,5 л/га.
Результати досліджень по вивченню заходів захисту посівів кукурудзи і її сумішок з зернобобовими культурами від бур'янів були впроваджені у господарствах Хмельницької області на площі більше 2000 га.
Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто проведенні польові і лабораторні досліди, здійснено аналіз та узагальнення літературних джерел за темою, експериментальних даних та формулювання наукових положень, висновків і рекомендацій виробництву. Публікації виконано самостійно.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на засіданнях Вченої ради Хмельницької ДСГДС та Інституту кормів УААН у 1995-1999 рр.
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 наукові праці у фахових виданнях.
Обсяг та структура роботи. Дисертаційна робота викладена на 160 сторінках комп'ютерного набору та включає 52 таблиці і 3 рисунки. Вона складається із вступу, 6 розділів, висновків та пропозицій виробництву. Список використаної літератури містить 264 джерела, в тому числі 30 іноземними мовами. Додатки включають 30 таблиць, довідки про виробничу перевірку і впровадження результатів досліджень.
основний Зміст роботи
В огляді літератури узагальнені результати досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених по даній тематиці. На підставі аналізу дається обґрунтування доцільності вивчення шкодочинності бур'янів в агроценозах кукурудзи та її змішаних посівах з соєю, люпином білим, кормовими бобами, а також необхідність удосконалення системи захисту цих посівів від бур'янів.
МІСЦЕ, Умови та методика проведення досліджень
Польові дослідження проводили в 1995-1997 роках у відділі польового кормовиробництва Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції.
Грунт дослідного поля – чорнозем опідзолений середньосуглинковий. Агрохімічні показники орного шару: гумус – 3,2-4,0%, pH сольове - 6,0-6,6%, гідролітична кислотність і сума обмінних основ відповідно 1,1-3,4 та 34,2- 43,8 мг.екв. на 100 г сухого ґрунту, насиченість основами 91-97%, азот загальний – 0,22-0,27%, фосфор – 0,14-0,18 мг в 100 г ґрунту. Поживних речовин в мг на 100 г сухого грунту: азот гідролізований –13, рухомий фосфор 8-9, обмінний калій – 9-11.
Погодні умови в роки проведення досліджень відрізнялись від середньорічних показників, що помітно впливало на формування забур’яненості посівів, а також на ріст і розвиток культурних рослин.
Агротехніка вирощування культур була загальноприйнята для даної зони. Висівали кукурудзу гібриду Колективний 225 з нормою висіву 100 тис. схожих насінин на 1 га та сорти: сої - Київська – 27, люпину білого – Олежка, кормових бобів – КІУ-82 - по 150 тис./га. Сівбу проводили сівалкою СУПН-8 у третій декаді квітня широкорядним способом (в один рядок) з міжряддями 70 см. Попередником був ярий ячмінь.
Шкодочинність мишію сизого, лободи білої, щириці звичайної вивчали при спільному вирощуванні з кукурудзою та її сумішками з соєю, люпином білим, кормовими бобами за методикою ВАСГНІЛ (1985). Щільність бур’янів формували шляхом видалення вручну зайвих рослин по строках у відповідності до схеми досліду. Розмір облікової ділянки - 4,2 м2, повторність - п’ятиразова.
В досліді по вивченню ролі агротехнічних заходів у зменшенні забур’яненості культур перше боронування виконували на 3-5-й день після сівби, друге – у фазі 2-3-х листків у кукурудзи. Перший міжрядний обробіток проводили у фазі 3-4 листків у кукурудзи на глибину 8-10 см; другий – у фазі 5-6 листків на 6-8 см і третій – у фазі 7-8 листків на глибину 4-6 см. Розмір облікових ділянок становив 56 м2. Повторність досліду триразова. Вивчення біологічної ефективності післясходових гербіцидів проводили на ділянках такого ж розміру з триразовим повторенням. Розміщення ділянок - рендомізоване. Гербіциди вносили ранцевим обприскувачем „Оріон” з витратою робочої рідини 300 л/га.
Обліки забур`яненості і біологічну ефективність заходів захисту проводили за методикою ВІЗР (1981) перед внесенням гербіцидів(початкова забур’яненість) або після проведення до- і післясходових боронувань в дослідах по вивченню агротехнічних заходів по знищенню бур`янів через 30 днів після внесення гербіцидів та перед збиранням урожаю кількісно-ваговим методом. Видову забур’яненість обліковували на постійно закріплених майданчиках (0,25 м2) в 4-х місцях кожного варіанту у двох несумісних повтореннях.
Урожайність зеленої маси кукурудзи і її сумішок з зернобобовими культурами визначали шляхом суцільного збору облікової площі ділянки у фазі молочно-воскової стиглості кукурудзи та у фазі наливу бобових культур. Ботанічний склад урожаю зеленої маси культур визначали шляхом розбору пробних снопів масою 20 кг.
Визначення залишкових кількостей гербіцидів проводили методом тонкошарової хроматографії. Вміст сухої речовини в рослинах визначали шляхом висушування паралельних наважок до постійної маси при температурі 105 0С.
Економічну оцінку агротехнічних і хімічних заходів захисту від бур’янів в одновидових посівах кукурудзи і її сумішок з соєю, люпином і кормовими бобами визначали розрахунковим методом з використанням технологічних карт і користувались цінами 2002 р. Енергетичний аналіз заходів захисту проводили за методикою Медведовського О.К. та Іваненка П.І. (1988). Статистичний аналіз отриманих результатів проводили методом дисперсійного аналізу за Доспєховим Б.О. (1985).
ШКІДЛИВІСТЬ БУР'ЯНІВ У ПОСІВАХ КУКУРУДЗИ НА СИЛОС
ТА ЇЇ СУМІШКАХ З ЗЕРНОБОБОВИМИ КУЛЬТУРАМИ
Вплив однорічних бур'янів на продуктивність одновидових посівів кукурудзи на силос та її сумішок з соєю, люпином білим та кормовими бобами
Найбільш поширеними бур'янами в посівах кукурудзи на силос та її сумішках з соєю, люпином білим та кормовими бобами в західному Лісостепу були мишій сизий (Setaria glauca L.), лобода біла (Chenopodium album L.) і щириця звичайна (Amaranthus retroflexus L.). Чисельність цих бур'янів у дослідах складала від 67 до 79% від загальної кількості бур'янів. Через відсутність експериментальних даних про шкідливість названих вище видів бур'янів у посівах кукурудзи та її змішаних посівах щільність бур’янів формували вручну. Із збільшенням щільності бур’янів їх загальна сира маса зростала, а маса однієї рослини бур’яну знижувалась. Це можна пояснити тим, що між самими бур'янами існує міжвидова конкуренція за основні фактори життя (табл.1.)
В результаті проведеного дисперсійного і кореляційно-регресивного аналізу виявлена залежність між кількістю бур’янів, їх сирою масою та урожайністю сухої речовини кукурудзи і її сумішок з зернобобовими культурами, яка виражається таким рівнянням:
У= 17,186 + 0,19 · х1 – 4,921· х2 – 0,028 · х3; R = 0,953
де: У – урожайність сухої речовини, т/га;
х1 – кількість бур’янів, шт/м2;
х2 – сира маса бур’янів, кг/м2;
х3 – маса одного бур’яну, г
Як видно із кореляційно-регресивного рівняння, значний негативний вплив на урожайність сухої речовини культурних рослин має сира маса бур’янів, а також їх кількість, про що свідчать парні коефіцієнти кореляції (r = 0,905 і r = 0,764).
У широкорядних посівах кукурудза на силос наділена низькою конкурентною активністю проти однорічних бур'янів. Уже при наявності двох бур’янів на 1м2 окупляються всі затрати на захист від бур’янів. Проте економічний поріг доцільності знищення бур’янів, який враховує і плановий рівень їх рентабельності, настає при п’яти бур’янах на 1м2, коли втрати врожаю становлять 2,11 т/га або 15 %. Змішані посіви кукурудзи з зернобобовими культурами більш конкурентноздатні до бур’янів, ніж одновидові посіви кукурудзи. Витрати на заходи захисту посівів від бур’янів окупляються уже при їх щільності 2-5 шт./м2. Економічний поріг доцільності заходів захисту настає при 10 шт./м2 однорічних бур’янів, а недобір урожаю сухої речовини становив 13 %.
Таблиця 1 - Шкідливість однорічних бур'янів у посівах кукурудзи на силос та її сумішках з зернобобовими культурами, (середнє за 1995-1997 рр.)
Примітка: * - природна забур’яненість, шт./м2
** - без бур’янів (ручне прополювання), шт./м2
Отже, економічний поріг шкідливості бур’янів і поріг доцільності заходів по їх знищенню є непостійними величинами і залежать від типу і рівня забур’яненості, вартості гербіцидів і паливно-мастильних матеріалів, рівня урожайності та закупівельних цін на продукцію.
ЕФЕКТИВНІСТЬ АГРОТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ знищення БУР’ЯНІВ У ЗМІШАНИХ ПОСІВАХ КУКУРУДЗИ З ЗЕРНОБОБОВИМИ КУЛЬТУРАМИ
Вплив післяпосівних агротехнічних заходів на забур'яненість кукурудзи та її сумішок.
При вивченні впливу агротехнічних заходів на рівень забур'яненості змішаних посівів кукурудзи з зернобобовими культурами після їх сівби проводили коткування ґрунту кільчасто-шпоровими котками ЗККШ-6. Після цього догляд за посівами проводили згідно схем дослідів.
На початку вегетації на ділянках, де проводили досходове і післясходове боронування, кількість бур’янів зменшувалась у посівах кукурудзи на 39-41%, кукурудзи з соєю – на 44-47 %, кукурудзи з люпином білим – на 44-45 % і кукурудзи з кормовими бобами – на 45-47 %, при забур’яненні у контролі 182,8 шт./м2.
Обліки свідчать, що агротехнічні заходи істотно впливали на показники забур’яненості. Із збільшенням числа міжрядних обробітків від одного до трьох, кількість бур’янів суттєво знижувалась, що пов’язане з їх знищенням робочими органами культиватора.
В одновидових посівах кукурудзи на силос, де проводили один міжрядний обробіток, кількість бур’янів перед збиранням культури зменшувалась на 58 %, а при двох і трьох обробітках загибель бур’янів складала 64 і 69 %. В контролі без обробітків маса бур’янів становила 2,62 кг/м2, що на 59-71 % більше, ніж на ділянках з міжрядними розпушуваннями (табл. 2).
У змішаних посівах кукурудзи з соєю міжрядні обробітки знижували забур’янення на 58-70 %. При цьому маса бур’янів зменшилась на 57-71 %.
У посівах кукурудзи з люпином білим, на контролі кількість бур’янів перед збиранням складала 165,2 шт./м2, а їх маса – 2,47 кг/м2. На ділянках з міжрядними обробітками чисельність бур’янів знижувалась на 58-69 %, а їх маса – на 58-71 %.
На період збирання кукурудзи з кормовими бобами на контрольних ділянках бур’янів нараховували 176,2 шт./м2, маса яких досягала 2,44 кг/м2. Там, де проводили міжрядні обробітки, чисельність бур'янів зменшувалась на 56-71 %, а їх маса – на 57-73 %.
Таблиця 2 - Забур’яненість посівів кукурудзи на силос залежно від агротехнічних
заходів знищення бур’янів перед збиранням, (середнє за 1995-1997 рр.)
Примітка: * - кількість та маса бур’янів, шт./м2, кг/м2
** - загибель бур’янів та зменшення їх сирої маси, %
Вплив агротехнічних заходів на густоту стояння рослин та продуктивність змішаних посівів кукурудзи з бобовими культурами
Агротехнічні заходи не виявляли істотного впливу на густоту сходів культурних рослин та їх чисельність протягом вегетації. Тобто агротехнічні заходи, виконані якісно, в оптимальні строки, не зріджували густоти культурних рослин. Але на ділянках, де заходів захисту не проводили, внаслідок конкуренції з бур'янами спостерігали зрідження культурних рослин.
Бакові суміші гербіцидів телл з хармоні призводили до загибелі сходів люпину білого і кормових бобів.
Проведення агротехнічних заходів по різному впливало на урожайність сухої речовини кукурудзи і її сумішок із зернобобовими культурами. Збільшення числа технологічних операцій сприяло росту урожайності культур (табл. 3). Боронування і міжрядні обробітки позитивно впливали не тільки на забур'яненість, а й на поліпшення агрофізичних показників ґрунту та створювало сприятливі умови для росту і розвитку культурних рослин.
Проведення агротехнічних заходів, в середньому за три роки, забезпечило приріст врожаю кукурудзи від 1,77 до 7,25 т/га у порівнянні з контролем без обробітків. На ділянках, де крім боронувань використали післясходові гербіциди телл і хармоні, приріст урожайності склав 8,37 т/га.
У сумішках кукурудзи з соєю агротехнічні заходи зберегли 1,02-7,53 т/га сухої речовини урожаю. Максимальна урожайність (17,33 т/га) отримана при поєднанні агротехнічних і хімічних за ходів знищення бур’янів. В посівах кукурудзи з люпином білим проведення агротехнічних заходів забезпечило приріст 2,15-7,18 т/га сухої речовини, а в змішаних посівах кукурудзи з кормовими бобами урожайність зросла на 1,69-8,64 т/га.
Урожайність сумішок кукурудзи із зернобобовими культурами була вищою, ніж урожайність кукурудзи в чистих посівах. Так, змішані посіви кукурудзи із соєю були продуктивніші на 0,40-3,23 т/га, кукурудзи з люпином білим і кормовими бобами на 0,92-1,37 і 1,64-3,11 т/га відповідно, що свідчить про більш ефективне використання поживних речовин.
ЕФЕКТИВНІСТЬ ГЕРБІЦИДІВ В ОДНОВИДОВИХ ПОСІВАХ КУКУРУДЗИ ТА ЇЇ СУМІШКАХ З ЗЕРНОБОБОВИМИ КУЛЬТУРАМИ
Дія післясходових гербіцидів на забур`яненість агроценозів кукурудзи та її змішаних посівів
Вивчення біологічної ефективності післясходових гербіцидів базагран, 48% в.р., хармоні, 75% в.г. і телл, 75% в. г. свідчить про їх істотний вплив на зменшення забур`яненості посівів.
Перед обробкою гербіцидами ділянки мали змішаний тип забур`янення, який складався із злакових – на 33-39% і на 61-67 % двосім`ядольних видів. Крім того, зустрічалися багаторічні види.
Застосування базаграну 48% в.р. (2,5 л/га) знижувало забур’янення посівів кукурудзи на 65 %, а її змішаних посівів з соєю, люпином білим та кормовими бобами – на 67-69 % (табл. 4).
Таблиця 4 - Вплив гербіцидів на забур’янення посівів кукурудзи та її сумішок з зернобобовими культурами (середнє за 1995-1997 рр.)
Примітка: * - кількість та маса бур’янів в шт./м2 та кг/м2
** - загибель бур’янів та зменшення їх сирої маси, %
Для розширення спектру дії на двосім’ядольні бур’яни, використовували бакові суміші базаграну з хармоні, 75 % в.г., які забезпечували загибель 65-72 % бур’янів, а їх сира маса зменшувалася на 68-76 %. Обприскування посівів гербіцидом хармоні (10; 15; 20 г/га) забезпечувало зниження чисельності бур’янів на 63-68 %, а їх маси – на 65-74 %.
Гербіцид телл (10 г/га) з широкою гербіцидною активністю забезпечив загибель 86-94 % бур’янів. але, максимальне зменшення забур’яненості посівів (90-96 %) спостерігали при використанні бакових сумішей теллу (10; 15; 20 г/га) із хармоні (10 г/га), коли досягали спектру дії на однорічні та багаторічні бур’яни.
Вплив гербіцидів на густоту рослин та урожайність змішаних посівів кукурудзи з зернобобовими культурами
Гербіциди, які вивчали не виявляли вибірковості до люпину білого. Селективним до кормових бобів виявився лише базагран, 48% в.р. (2,5 л/га). Кукурудза і соя були стійкими до всіх гербіцидів.
Хімічне прополювання сприяло істотному приросту урожаю всіх культур. Так в посівах кукурудзи приріст урожаю був у межах 3,49-7,36 т/га, кукурудзи з соєю – 3,34-12,32 т/га, кукурудзи з люпином білим – 4,16-9,00 т/га і кукурудзи з кормовими бобами – 4,43-7,32 т/га (табл. 5).
Таблиця 5 - Вплив гербіцидів на урожайність кукурудзи та її змішаних посівів з зернобобовими культурами, т/га (середнє за 1995-1997 рр.)
Ефективним виявилось застосування гербіцидів базаграну, хармоні і теллу на одновидових посівах кукурудзи та сумішок її з соєю. Тут відмічена їх висока гербіцидна активність до бур’янів і вибірковість до культурних рослин. В посівах кукурудзи з люпином білим і кормовими бобами, гербіциди хоча і забезпечували значне зниження забур’яненості, але їх селективність до рослин бобового компоненту виявилося низькою, що не сприяло підвищенню кормової цінності зеленої маси.
Визначення залишкових кількостей гербіцидів у зеленій масі змішаних посівів кукурудзи із зернобобовими культурами
Визначенням залишкових кількостей гербіцидів було виявлено їх в межах максимально допустимих рівнів (МДР). Але залишків теллу в змішаних посівах кукурудзи з кормовими бобами та люпином білим було на 0,005-0,02 мг/кг більше нормативних показників. Проте, суміш теллу виявилась фітотоксичною до бобових рослин, тому вона не рекомендується для їх хімічного прополювання.
ЕФЕКТИВНІСТЬ ПОЄДНАННЯ АГРОТЕХНІЧНИХ І ХІМІЧНИХ ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ ВІД БУР'ЯНІВ ЗМІШАНИХ ПОСІВІВ КОРМОВИХ КУЛЬТУР
Вплив заходів знищення бур'янів на продуктивність посівів і якість зеленої маси кормових культур
Захист посівів від бур'янів суттєво впливає на урожайність сухої речовини, вихід кормових одиниць, сирого і перетравного протеїну з 1 гектара.
Проведення до і післясходового боронування на посівах кукурудзи в поєднанні з двома і трьома міжрядними обробітками забезпечило вихід 8,26 і 9,75 т/га кормових одиниць, а сирого протеїну – 7,90 та 9,33 ц/га. Збір кормових одиниць з 1 га посіву кукурудзи з соєю був 8,30-10,50 т/га, кукурудзи з люпином білим – 8,66-10,16 т/га і кукурудзи з кормовими бобами – 9,54-11,04 т/га, тоді як вихід сирого протеїну склав 11,52-14,58 ц/га, 9,32-10,94 і 10,11-11,69 ц/га відповідно.
Максимальна продуктивність і поживність зелених кормів при хімічному прополюванні бур’янів отримані у змішаних посівах кукурудзи з соєю, поскільки всі гербіциди виявили високу вибірковість до обох компонентів сумішки. Найбільший збір кормових одиниць і протеїну отримали при застосуванні гербіциду телл і його бакових сумішей з хармоні – 11,13-14,71 т/га та 15,46-20,43 ц/га відповідно.
Забезпеченість однієї кормової одиниці (к. од.) зеленої маси кукурудзи, кукурудзи з соєю, кукурудзи з люпином білим і кукурудзи з кормовими бобами перетравним протеїном відповідно становила 55,4; 92,4; 70,1; 68,8 грами. У змішаних посівах, де гербіциди знищували рослини люпину білого і кормових бобів, вміст перетравного протеїну в 1 к. од. становив 55,4-55,5 грами.
екоНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ агротехнічних і хімічних заходів ЗНИЩЕння бур'янів У посівах кукурудзи та ЇЇ сумішках З зернобобовими культурами
Розрахунки свідчать, що застосування агротехнічних і хімічних заходів захисту посівів кукурудзи і її сумішок із соєю, люпином білим і кормовими бобами від бур'янів є економічно вигідним. Проведення агротехнічних заходів по знищенню бур’янів у посівах дає змогу отримати від 130 до 1083 гривень чистого прибутку з 1 гектара, а кожна витрачена гривня окупляється 7,2-10,5 рази.
Обприскування посівів кукурудзи і її сумішок з соєю гербіцидами забезпечує одержання відповідно 259-881 та 223-1706 грн. чистого прибутку з гектара, а окупність однієї витраченої гривні відповідно складає 1,0-7,0 та 0,8-8,5 рази.
Аналіз енергетичної доцільності проведення заходів захисту від бур'янів показав, що із збільшенням урожайності культур валовий приріст енергії зростає. Коефіцієнт енергетичної ефективності (Кее) залежав від енергоємності збереженого врожаю та затрат на захист від бур’янів, а також витрат на збирання і транспортування збереженого урожаю. При проведенні агротехнічних заходів Кее зростав у межах 4,0-6,9, а при використанні гербіцидів – у 4,3-9,0 разів у вигляді поновлюваної енергії.
ВИСНОВКИ
1.У західному Лісостепу України в агроценозах кукурудзи та її сумішках із зернобобовими культурами формується змішаний тип забур’янення, де однорічні злакові бур’яни складають 33-39 % від загальної їх чисельності, а решта належить до дводольних малорічних і багаторічних видів. Середній рівень забур’янення в роки досліджень був у межах 179,6-197,0 шт./м2.
2. Домінуючими бур’янами у змішаних посівах кукурудзи із зернобобовими культурами були: мишій сизий, лобода біла і щириця звичайна. Чисельність цих бур’янів у дослідах складала 67-79 % від загальної їх кількості.
3. Широкорядні посіви кукурудзи на силос наділені низькою конкурентною спроможністю проти однорічних бур’янів. Навіть при наявності 2-х рослин на 1м2 збережений врожай окупляє витрати на заходи знищення бур’янів. Економічний поріг доцільності проведення заходів захисту посівів від однорічних бур'янів наступає при 5 шт./м2. Змішані (широкорядні) посіви кукурудзи із зернобобовими культурами є більш конкурентноздатними до бур’янів, але потребують надійного захисту на початку вегетації. Економічний поріг доцільності проведення заходів по їх знищенню в цих посівах становить 10 шт./м2.
4. Проведення до- і післясходового боронувань в поєднанні з двома або трьома розпушуваннями міжрядь протягом вегетації зменшує чисельність бур’янів у посівах кукурудзи на силос – на 64-69 %, кукурудзи з соєю на 65-70 %, кукурудзи з люпином білим на 65-69 %, кукурудзи з кормовими бобами на 63-71 %, а також зменшує сиру надземну масу бур’янів на 65-71, 66-71, 66-71 і 64-73 % відповідно.
5. Виконання до- і післясходових боронувань з 2-3 міжрядними обробітками сприяло збільшенню врожаю сухої речовини кукурудзи на 5,20-7,17 т/га, кукурудзи з соєю – на 4,50-7,53, кукурудзи з люпином білим – на 5,13-7,18, кукурудзи з кормовими бобами – на 6,45-8,64 т/га. Агротехнічні заходи контролювання бур'янів, які вивчались, не зріджували густоти рослин кукурудзи, сої, люпину білого, кормових бобів.
6. В посівах кукурудзи та сумішках її з соєю селективними виявилися гербіциди базагран 48 % в.р., хармоні 75 % в.г. та телл 75 % в.г. Бакові суміші гербіцидів телл, 75 % в.г. і хармоні, 75 % в.г. забезпечували загибель 89-96 % бур’янів, що дало змогу додатково отримати від 6,25 до 12,32 т/га сухої речовини.
7. В змішаних посівах кукурудзи з люпином білим біологічна ефективність гербіцидів була високою, але всі знищували рослини люпину білого. Тому урожай тут формувала лише кукурудза. Кормові боби у сумішках з кукурудзою були стійкими тільки до базаграну в нормі 2,5 л/га. Хармоні, 75 % в.г. і телл, 75 % в.г. були згубними для кормових бобів. Застосування базаграну (2,5 л/га) знижувало загальну забур’яненість цих посівів на 67-68 %, при цьому врожайність сухої речовини зросла на 4,43 т/га.
8. Залишкові кількості гербіцидів базагран 48 % в.р., хармоні 75 % в.р., телл 75 % в.р. в зеленій масі кукурудзи та її сумішок з соєю, а також базаграну, 48 % в.р. в зеленій масі кукурудзи з кормовими бобами були в межах допустимих гігієнічних нормативів.
9. Агротехнічні заходи знищення бур'янів дають змогу додатково отримати від 31 до 116 % сирого і перетравного протеїну з одного гектара в порівнянні з контролем. Використання гербіцидів базагран, 48 % в.р., хармоні, 75 % в.р., телл, 75 % в.р. та їх сумішок у посівах кукурудзи та кукурудзи з соєю забезпечує приріст збору протеїну з гектара на 59-127 та 50-198 відсотків відповідно. Забезпеченість однієї кормової одиниці зеленої маси кукурудзи, кукурудзи з соєю, кукурудзи з люпином, кукурудзи з кормовими бобами перетравним протеїном відповідно становить 55,4; 92,4; 70,1; 68,8 грами.
10. Агротехнічні заходи захисту посівів кукурудзи і її сумішок з зернобобовими культурами від бур'янів дають змогу отримати чистий прибуток від 130 до 1083 грн. Обприскування гербіцидами посівів кукурудзи і її сумішок з соєю забезпечує одержання 223 -1706 грн. чистого прибутку, а окупність однієї витраченої гривні складає 0,8-8,5 рази. Енергетична оцінка показала, що із збільшенням урожайності досліджуваних культур приріст валової енергії зростав.
11. Результати досліджень підтвердились в умовах виробничої перевірки протягом 1998-2002 рр.
| 
