|
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА
Рубцов Ігор Олександрович
УДК 636. 22/.28. 082. 12
МІНЛИВІСТЬ ТА ГЕНЕТИЧНА ОБУМОВЛЕНІСТЬ ГОСПОДАРСЬКО-КОРИСНИХ ОЗНАК У БУГАЇВ-ПЛІДНИКІВ БУРИХ ПОРІД
06.02.01 - розведення та селекція тварин
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Харків - 1999
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Сумському державному аграрному університеті Мінагропрому України
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор
Котенджі Геннадій Павлович, Сумський державний аграрний університет, завідувач кафедрою
технології виробництва продукції тваринництва
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор
Рубан Юрій Дмитрович, Харківський зооветеринарний інститут, завідувач кафедрою
крупного тваринництва
доктор біологічних наук, професор
Каци Георгій Дмитрович, Луганський
державний аграрний університет
завідувач кафедрою біології тварин
Провідна установа: Їнститут розведення і генетики тварин УААН,
лабораторія розробки методів підвищення відтворювальної здатності високопродуктивних тварин
Захист відбудеться “ 6 ” квітня 1999 р. о 1000 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 65. 356. 01 Інституту тваринництва УААН за адресою: 312120, м. Харків, п/в Кулиничі.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці інституту тваринництва УААН (312120, м. Харків, п/в Кулиничі)
Автореферат розісланий “28” січня 1999 р.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради Хватов А.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Удосконалення лебединської худоби почалося з використання бугаїв-плідників швіцької породи американської селекції в середині 70-х років. У подальшому розведенні використовували бугаїв австрійської, німецької селекцій, та їх нащадків, отриманих у репродукторах швіцької худоби Сумської області.
На початковому етапі планувалося “прилиття крові” американських швіців з метою покращення технологічних та продуктивних якостей лебединської худоби. Проте більшість помісей першого покоління не відповідала встановленим вимогам, і тому було прийнято рішення продовжити схрещування зі швіцькою худобою. На частині поголів’я почалося використання зворотнього схрещування з бугаями-плідниками лебединської худоби, тому з’явились бугаї-плідники з різними частками крові по поліпшуючій породі. У цей період виникли значні труднощі з оцінкою бугаїв-плідників за якістю нащадків, пов’язані зі скороченням поголів’я бурої худоби та кількості господарств, у яких було можливо провести об’єктивну оцінку. У подальшому розведенні з середини, 80 і на початку 90 років, з появою репродукторів з’явились бугаї-плідники швіцької породи австрійської та німецької селекцій, які у свою чергу також мали частку крові американських швіців.
Сучасна селекція з лебединською худобою спрямована на створення молочного типу зі збереженням високих м’ясних якостей та продуктивного довголіття.
У періодичній літературі є повідомлення про погіршення м’ясних якостей вітчизняних порід, яких поліпшують іноземними молочними породами (Жукорський О. та ін., 1995; Здор М.В., 1996). Виходячи з цього, слід вважати актуальним вивчення росту і розвитку тварин, так як ці ознаки зумовлюють м’ясну продуктивність худоби. Для високої вірогідності результатів досліджень необхідно створити оптимальні умови утримання та годівлі тварин. Вони є, як правило, на племпідприємствах, де вирощують та оцінюють бугаїв-плідників.
На жаль, до цього часу не має повної ясності в деяких аспектах селекції лебединської худоби. По-перше, який повинен бути кінцевий генотип по поліпшуючій породі; по-друге, бугаїв якої селекції краще використовувати (американської, австрійської, німецької чи місцевої, отриманих в репродукторах); по-третє, з якою часткою крові швіцької породи північноамериканської селекції (BS) вони повинні бути; і четверте, які при цьому варіанти підбору краще використовувати.
Недостатній стан вивченості впливу цих факторів на ріст, розвиток, відтворну здатність та племінну цінність бугаїв-плідників бурої худоби дозволяють вважати дослідження в цьому напрямі актуальними.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась згідно з планом науково-дослідних робіт Сумського державного аграрного університету за темою: “Удосконалення селекційних програм і технологій при розведенні молочної та м’ясної худоби” номер державної реєстрації 01. 944017732 та “Розробка селекційної програми якісного удосконалення стада швіцької худоби ДПЗ “Бездрик” номер державної реєстрації 01. 97. V 01. 90. 77.
Мета і задачі дослідження. Метою наших досліджень було вивчення росту, розвитку, відтворної здатності та племінної цінності бугаїв-плідників бурих порід різних генотипів і селекційної належності та визначення напрямів подальшої селекції бурої худоби.
При проведенні роботи були поставлені наступні завдання:
- визначити вплив генотипу бугаїв-плідників бурих порід на їх ріст та розвиток;
- проаналізувати формуванння будови їх тіла;
- встановити кількісні та якісні показники спермопродукції, а також її запліднювальну здатність;
- з’ясувати вплив інбридингу на основні господарсько-корисні ознаки та племінні якості бугаїв;
- узагальнити результати оцінки бугаїв-плідників за якістю нащадків;
- визначити селекційно-генетичні параметри бугаїв-плідників різних генотипових груп;
- розрахувати економічну ефективність використання швіцької породи в процесі селекції бурої худоби.
Наукова новизна одержаних результатів. У процесі виконання роботи вперше в Україні здійснені комплексні дослідження по вивченню основних господарсько-корисних ознак у бугаїв-плідників бурих порід різних генотипів і селекцій. На великому поголів’ї встановлені особливості росту і розвитку, екстер’єру, типу будови тіла, проаналізовані показники спермопродукції та запліднювальної здатності, з’ясовано, як генотипні фактори (інбридинг, частка BS, селекційна належність) впливають на розвиток ознак і як вони поєднуються.
Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень застосовуються при комплексній оцінці бугаїв бурих порід за власною продуктивністю з урахуванням особливостей формування типу будови тіла, функціонування їх репродуктивної системи, для корегування заходів по добору тварин, які використовуються на Сумському племпідприємстві та в племінних господарствах, які займаються розведенням бурої худоби.
Особистий внесок здобувача. За безпосередньою участю здобувача зібрано первинні матеріали про бугаїв-плідників бурої худоби, здійснено їх статистичне опрацювання, описані й проаналізовані отримані результати, проведено їх узагальнення, зроблені висновки та пропозиції виробництву. Отримані результати враховані при розробці програми селекційно - племінної роботи з бурою худобою Сумскої області на період до 2012 року.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень і основні положення дисертації викладені і обговорені в доповідях звітної науково-технічної конференції співробітників ЛСГІ (1994р. м. Луганськ), міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 110-річчю від дня народження Потьомкіна Миколи Дмитровича “Генофонд порід тварин та методи його використання” (1995р. м. Харків), науково-виробничій конференції “Теоретичні й практичні аспекти породоутворю-вального процесу у молочному та м’ясному скотарстві (1995р. м. Київ), науковій конференції “Напрямки підвищення продуктивності та якості сільськогосподорської науки” (1995р. м. Суми), міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 140-річчю від дня народження професора Кулешова Павла Миколайовича “Основоположник зоотехніч-ної науки П..М. Кулешов та перспектива розвитку спеціальностей по зоотехнії та ветеринарії” (1995р. м. Харків), міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 80-річчю від дня народження члена-кореспондента ВАСГНІЛ Ейснера Федора Федоровича “Теорія і практика племінної справи в тваринництві (1996р. м. Харків), міжнародній науково-виробничій конференції “Удосконалення племінних і продуктивних якостей популяції бурої худоби” (1996р. м. Київ), міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження професора О.Ю. Яценко “Методи створення порід і використання сільськогосподарських тварин” (1998р. м. Харків).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в 14 наукових працях у тому числі у фахових виданнях 4 , матеріалах наукових конференцій 9 та науково-виробничому бюлетню “Селекція” 1.
Структура дисертації. Загальний обсяг роботи 145 стор., у т. ч. 47 табл., додатки - 10 табл., 1 малюнок. Дисертація має такі розділи: вступ, огляд літератури, матеріал та методики досліджень, результати досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки й пропозиції виробництву. Бібліографія - 180 найменувань, у т. ч. 24 - іноземних видань.
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Науково-господарські дослідження були проведені у виробничих умовах Сумського племпідприємства та в основних господарствах, які займаються розведенням бурої худоби: держплемзаводи “Михайлівка, “Бездрик” та племзаводи “Чупахівський”, “Півненківський” та дослідного господарства “Еліта”.
Вихідним матеріалом для досліджень стали дані зоотехнічного обліку Сумського племпідприємства за останні вісімнадцять років (мал. 1). Ступень інбридингу визначали за
Мал. 1 Загальна схема досліджень
формулою С. Райта в модифікації Д.А. Кисловського. Кровність за поліпшуючою породою та (BS) визначалась за загальноприйнятою зоотехнічною методикою з використанням генеалогічної схеми швіцької породи північно-американської селекції. Селекційну належність - у залежності від походження та місця народження.
Вивчення росту та розвитку дослідних тварин проводили за результатами зважувань при народженні, в 6, 12, 18 місяців та в 2, 3, 4, 5 років. Визначали середньдобові та відносні прирости.
Екстер’єр та конституціональні особливості оцінювались у бугаїв-плідників у віці 3 років за результатами основних промірів тіла, та розрахунком індексів будови тіла.
Відтворні функції плідників вивчались у перші два роки вико-ристання. Враховували об’єм еякуляту, концентрацію та рухливість сперміїв, запліднювальну спроможність від першого осіменіння, тривалість племінного використання, кількість спермодоз на одне запліднення та кількість сперми за рік використання.
Біометрична обробка даних велась методом варіаційної статистики, кореляційного та дисперсійного (одно та двохфакторного комплексу) аналізів (Є.К. Меркур’єва, 1970; 1984) з використанням ПК IBM PC/AT - 486 ДХ та програмного забезпечення компанії “Microsoft”.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Ріст та розвиток бугаїв-плідників бурих порід. Вирощування племінних бугайців спрямоване на одержання здорових тварин, здатних максимально проявити генетичний потенціал. Аналіз росту бугаїв-плідників бурих порід різних генотипів показує, що починаючи з 6-и місячного віку більш інтенсивний ріст спостерігався у чистопородних швіцьких тварин, які вірогідно перевищували інші групи на 19-30.6 кг (Р>0.999). Серед помісних тварин відзначалася група генотипу 75%ш + 25%ол, які в періоди старше 2 років переважали оригінальних лебединських і інших помісних на 1.7-11.3 %.
При вивченні росту бугаїв-плідників велике значення має наявність у генотипі певної частки швіцької породи північно-американської селекції. Встановлено, що тварини різних генотипних груп мали не однакові показники росту (табл. 1). Якщо від народження до 12 місяців вірогідної різниці між групами не виявлено, то у 18 - місячному віці тварини з часткою BS 50-62.5 % вірогідно поступалися бугаям, які мали більшу частку крові BS (Р>0.99), але в подальшому ця різниця нівелюється.
Серед тварин різних селекцій кращі результати мали бугаї, які були завезені з Австрії та Німеччини, ніж ті, які були отримані у вітчизняних репродукторах від завезенного поголів’я. Перевага у 2 роки склала (4.1-14.9 %), у 3 роки (3.0-10.3 %), у 4 роки (2.3-5.7 %) та в 5 років (0.2-0.7 %).
Тип будови тіла. Установлено, що бугаї-плідники різних генотипів характеризуються значною різноманітністю промірів тіла. Тварини, які мали 50 % і менше крові швіцької породи вірогідно поступалися як чистопородним швіцьким, так і помісям з більшою часткою крові поліпшуючої породи по висоті в холці на 5.6-10.0 см (Р>0.999). Останні у свою чергу були і найбільш довгими. Перевага склала від 7.7 до 13.0 см і лише за обхватом п’ястка спостерігалася тенденція його зменшення з підвищенням крові швіцької породи.
Таблиця 1
Показники росту бугаїв-плідників швіцької породи
різних генотипів, М±m
Серед бугаїв швіцької породи різних генотипів більш глибока грудна клітина була у тварин з більшою часткою крові BS на 2.2-3.3 см, але вони поступалися іншим за косою довжиною тулуба та шириною в маклаках на 3.7-8.5 та 1.4-2.8 см відповідно.
По висоті в холці плідники, отримані в місцевих репродукторах від завезенного австрійського поголів’я, мали перевагу над завезеними з Австрії на 3.3 см (Р>0.95), завезеними з Німеччини на 7.1 см (Р>0.999). Тварини цієї ж групи переважали всіх інших по ширині грудей на 2.7- 5.8 см, по ширині в маклаках на 3.3-5.3 см.
Індекси будови тіла показали, що з підвищенням крові швіцької породи до 75 % зменшувався індекс збитості та костистості і збільшувався грудний індекс. Підвищення крові швіцької породи північноамериканської селекції до 75 % призвело до того, що тварини були низьконогими, менш розтягнутими, з меншою шириною грудної клітки. Більш розтягнутими виявилися тварини, які були завезені з Німеччини та місцева їх репродукція. Бугаї, які були завезені з Австрії, мали найбільший тазогрудний індекс, що говорить про розвиток у бік розширення грудної клітки в порівнянні з шириною заду. Тварини австрійської репродукції розвивалися більш у бік масивності на що вказував розмір грудного індексу.
Вплив генотипу і селекційної належності на відтворну здатність бугаїв-плідників. Стан відтворної здатності бугаїв характеризується перш за все кількісними та якісними показниками отриманої від них сперми. При вивчені якості сперми плідників оригінальної лебединської, швіцької порід та їх помісей (табл. 2) встановлено, що більшими об’ємами еякуляту характеризувалися тварини генотипу 75%ш + 25%ол. Вони перевищували тварин з інших груп на 0.20-0.62 мл. З підвищенням крові поліпшуючої породи просліджувалася тенденція зменшення концентрації сперміїв від 1.09 до 0.84 млрд/мл, крім напівкровних тварин та її активності. За показниками запліднювальної здатності перевагу мали тварини генотипу 37.5%ш + 62.5%ол на 1.91-3.67 %. Кількість отриманої сперми за рік була найвища в бугаїв оригінальної лебединської породи - на 13.0-73.0 мл, ніж у тварин в інших групах.
З підвищенням крові BS у швіцькій породі відзначалося зниження запліднювальної здатності від першого осіменіння на 0.44-2.81 %, але значно зростала кількість отриманої сперми за рік (394.1мл).
Нами відзначено вплив селекційної належності на відтворні функції плідників. Так, за об’ємом еякуляту перевагу мали тварини, які були завезені з Австрії та місцева репродукція від завезеного з Німеччини поголів’я (12.1-15.5 %). Відзначено досить низьку концентрацію сперміїв по всіх групах тварин (0.80-0.86 млрд/мл). Запліднююча здатність від першого осіменіння була вищою у бугаїв, отриманих у місцевих репродукторах на 3.07-4.14 %. Найбільша кількість сперми була одержана від тварин, завезених з Австрії (на 111.0-160.7 мл).
Вплив спорідненого спарювання на розвиток господарсько-корисних ознак у бугаїв-плідників бурої худоби. При аналізі поголів’я бугаїв встановлено, що значна їх частина була в тій чи іншій мірі інбредна. По оригінальній лебединській породі цей показник становив 43 %, по швіцькій - 33 %.
Результати росту плідників вказували, що між різними групами тварин є деякі розбіжності. Так, при народжені в оригінальній лебединській породі інбредні тварини поступалися аутбредним на 0.9 кг (Р>0.95). Але починаючи з 6 місяців і до 4 років, інбредні плідники перевищували аутбредних у 6 місяців - на 7.5 кг (Р>0.95), у 12 місяців - на 5.6 кг, у 18 місяців - на 19.8 кг (Р>0.95), у 2 роки - на 10.4 кг, у 3 роки - на 19.9 кг, а в 4 роки - на 12.1 кг. У швіцькій породі за періоди крім 18 місяців та 4 років аутбредні тварини перевищували інбредних на 2.2-15.0 кг.
Між лінійними промірами тіла в оригінальній лебединській породі вірогідна перевага аутбредних плідників спостерігалася лише за обхватом п’ястка на 0.4 см (Р>0.95). У швіцькій породі перевершення останніх були більш суттєві: за глибиною грудей - на 2.5 см (Р>0.95), обхватом грудей та п’ястка - на 3.8 та 0.4 см (Р>0.95) відповідно, але як показали індекси будови тіла, це не призводе до зрушень типу.
Відтворна здатність залежала від варіанту підбору. В оригінальній лебединській породі перевага аутбредних становила за концентрацією сперміїв - на 0.02 млрд/мл, за рухливістю - на 0.27 бали, за запліднюючою можливістю від першого осіменіння - на 1.41 %, та кількістю отриманої сперми за рік - 34.5 мл. У швіцькій породі за більшістю показників перевагу мали плідники, які були отримані від спорідненого спарювання: за об’ємом еякуляту - 0.04 мл, за концентрацією сперміїв - 0.02 млрд/мл, за їх рухливістю - на 0.11 бала та за запліднюючою можливістю від першого осіменіння - на 0.5 %.
Вплив генотипу і селекційної належності бугаїв-плідників на молочну продуктивність дочок. Отримані дані свідчать, що найвищі показники молочної продуктивності спостерігалися у корів, отриманих від швіцьких чистопородних плідників (табл. 3). Вони перевищували тварин з інших груп по надою за першу лактацію на 880.3-982.9 кг, за другу лактацію - на 590.3-935.4 кг та за третю лактацію - на 594.1- 836.8 кг; за вмістом жиру в молоці - на 0.13-0.22 %, 0.08-0.20 % та 0.04- 0.16 %; за кількістю молочного жиру - на 38.9-43.8 кг, 26.1-42.9 кг та 24.8-36.3 кг відповідно (Р>0.999), але у цих тварин спостерігалося зменшення вмісту жиру в молоці з першої до третьої лактації - на 0.06 %.
У зв’язку з тим, що плідники використовувались на різних генотипах корів, їх нащадки також відрізнялись по генотипах за поліпшуючою породою. Дані молочної продуктивності корів, батьки яких були оригінальними лебединськими показали, що тварини генотипу 6.25%ш + 93.75%ол мали надій за першу лактацію більший на 125.0-314.3 кг. За другу та третю лактації просліджувалась перевага оригінальних лебединських та 25%ш + 75%ол над групою тварин генотипу 12.5%ш + 87.5%ол - на 277.7, 458.1 кг та 255.8, 465.0 кг відповідно (Р>0.95). Підвищення надою з першої до третьої лактації склало по групах: оригінальні лебединські - 19.8 %, 6.25%ш + 93.75%ол - 11.3 %, 12.5%ш + 87.5%ол - 13.3 % та 25%ш + 75%ш - 21.3 %.
Аналіз молочної продуктивності корів різних генотипів від бугаїв генотипу 25%ш + 75%ол свідчив, що за надоями за першу лактацію корови генотипу 12.5%ш + 87.5%ол перевищували тварин генотипу 37.5%ш + 62.5%ол - на 289.7 кг, за вмістом жиру в молоці - на 0.09 %, за кількістю молочного жиру - на 13.3 кг (P>0.95).
За надоями та кількістю молочного жиру напівкровні корови “в собі” поступалися тваринам генотипу 25%ш + 75%ол по трьох лактаціях на 852.0, 335.6, 235.0 кг та 30.6, 6.9, 5.6 кг відповідно. Але за вмістом жиру в молоці мали перевагу на 0.02, 0.08 та0.09 % при невірогідній різниці. При розведенні “в собі” значне підвищення надою до третьої лактації - 24.2 % проти 2.5 % в іншій групі.
Від бугаїв швіцької породи були отримані корови від чистопородних до напівкровних. Корови швіцької породи мали вірогідне перевищення над іншими за всіма показниками (Р>0.999). Перевага за надоями в 1-3 лактації склала 691.1-1766.0 кг, за вмістом жиру в молоці - на 0.08-0.25
% та за кількістю молочного жиру - на 30.4-76.8 кг відповідно. Серед помісних тварин виділялась група 93.75%ш + 6.25%ол, які за 1 та 2 лактації мали перевагу над іншими за надоями - на 158.3-675.3 кг, за вмістом жиру в молоці - на 0.04-0.10 % та за кількістю молочного жиру - на 9.8-26.4 кг відповідно при невірогідній різниці. У
корів швіцької породи та 93.75%ш + 6.25%ол спостерігалося зниження надою та жирності молока до 3 лактації на 1.3 та 10.4 %. В інших же групах просліджувалося поступове підвищення надою на 14.7-20.7 %.
Нами відзначено вплив генотипу швіцьких бугаїв-плідників (північноамериканської селекції BS) на молочну продуктивність нащадків. За надоями в першу лактацію переважали корови, батьки яких мали більш 75 % BS на 52.0-409.9 кг, але вірогідна різниця спос-терігалася лише між групою до 50 % BS, але за вмістом жиру в молоці ці тварини поступалися іншим на 0.06-0.14 % при невірогідній різниці.
Серед дочок бугаїв різної селекційної належності кращі показники мали ті корови-первістки, батьки яких походили з Австрії та Америки. Вони мали перевагу за надоями на 329.6, 371.3 кг (Р>0.95) над тваринами від австрійської репродукції та за вмістом жиру в молоці на 0.06, 0.10 % (Р>0.95). За 2 та 3 лактації подібна тенденція зберігалася, але вірогідності вже не було виявлено.
У репродукторах швіцької породи держплемзаводів “Михайлівка” та “Бездрик” розводять худобу з Австрії та Німеччини. Між тваринами різної селекційної належності та господарства малися розбіжності. Так по першій лактації найбільш продуктивними виявилися тварини ДПЗ “Михайлівка”, які були завезені з Австрії. Вони перевищували корів, завезених з Німеччини на 310.0 кг (Р>0.95) ДПЗ “Бездрик” та на 251.6 кг тих, які були завезені до них у господарство. Але за вмістом жиру в молоці значна перевага спостерігалася у корів ДПЗ “Бездрик” (Р>0.999). У зв’зку з цим вони і мали найбільший вихід молочного жиру. До третьої лактації вірогідної переваги за надоями вже не просліджувалося, але за вмістом жиру в молоці вона зберігалася (0.39-0.46 % Р>0.999).
Селекційно-генетичні параметри. Вивчення повторюваності живої маси бугаїв-плідників дає змогу зробити поправки на вплив віку, годівлі та інше. Від народження до 5 років він становив в оригінальній лебединській породі 0.110, у швіцькій 0.461, між 6 та 10 місячним віком 0.393 та 0.686, 10-12 місяців - 0.735 та 0.813, 12-18 місяців - 0.461 та 0.210, 18 місяців-2роки - 0.553 та 0.493, 2-3 роки - 0.526 та 0.552, 3-4 роки 0.674 та 0.467, 4-5 років - 0.760 та 0.509.
Фенотипні кореляції між лінійними промірами тіла у плідників різних генотипів були не однакові. Між висотою в холці і глибиною грудей у тварин всіх груп був позитивний від 0.157 до 0.561 (Р>0.95 - 0.99), але в бугаїв швіцької породи невірогідний. Між висотою в холці та обхватом грудей в оригінальній лебединській - 0.155 (Р>0.95), 25%ш + 75%ол - 0.264 (Р>0.95), у швіцькій породі - 0.225 (Р>0.95). Між бугаями швіцької породи різних генотипів за BS відзначалися позитивні і вірогідні взаємозв’язки у плідників генотипу до 50 % BS. У тварин генотипу 50-62.5 % позитивний зв’язок спостерігався лише між глибиною грудей - обхватом грудей та обхватом грудей - косою довжиною тулуба (Р>0.999).
На ту чи іншу ознаку тварин впливають не генетичні та генетичні фактори, які взмозі викликати його мінливість. Ступінь і спрямованість різних факторів неоднакові. Так доля крові швіцької породи у помісних бугаїв не суттєво впливала на ріст дослідних тварин. Її вплив коливався від 1.4 до 6.3 % у загальній мінливості ознак і в усі вікові періоди був невірогідний. До 2 річного віку спостерігалася тенденція збільшення впливу селекційної належності та генотипу за швіцькою породою північноамериканської селекції (BS). По-першому - від 11.9 (Р>0.999) до 37 % (Р>0.999), по-другому - від 0.3 до 21.3 % (Р>0.999). Вивчення впливу цих же факторів на показники відтворної здатності бугаїв показало, що генотип помісних тварин діяв на концентрацію сперміїв 7.9 % (P>0.95) та її рухливість 7.4 % (Р>0.95). Фактор селекційної належності вірогідно впливав на активність сперміїв, запліднювальну здатність від першого осіменіння, тривалість племінного використання та кількість отриманої сперми за рік використання - 10.7 (Р>0.95), 28.3 (Р>0.999), 19.2 (Р>0.99) та 16.3 % (P>0.99) відповідно. Вплив генотипу за BS вірогідно спосте-рігався лише за тривалістю племінного використання та за кількістю отриманої сперми за цей період 15.3 (Р>0.95) та 18.8 % (Р>0.99) відпо-відно. За показниками молочної продуктивності спостерігався вірогідний вплив лише селекційної належності за вмістом жиру в молоці (Р>0.95).
Двофакторні статистичні комплекси дозволяють виявляти не тіль-ки долю дії кожного фактору, але долю їх спільного впливу (табл. 4, 5).
Подібні результати отримані по дії цих факторів на молочну продуктивність. Вірогідний загальний вплив факторів спостерігався за надоєм (Р>0.999) та кількістю молочного жиру (Р>0.999). Але в значно більшій мірі він залежав від породної належності.
Економічна ефективність результатів дослідження. За даними бонітування за 1997 рік удій 2650 голів швіцізованих корів племінних заводів та ферм склав 2735 кг молока жирністю 3.78 %. При використанні бугаїв-плідників авсрійської та німецької селекції з вмістом в собі крові північноамериканської селекції 50-75 %, надій їх дочок склав 3657 кг з вмістом жиру 3.88 %. При перерахуванні на базисну жирність удій відповідно дорівнює 3043 та 4173 кг. Фактачний економічний ефект визначений у відповідності з “Методикою визначення економічної ефективності використання у сільському господарстві науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, нової техніки, винаходів та раціоналізаторських пропозицій (М.: ВАСГНІЛ, 1980) на одну тварину при закупівельній ціні молока 0.36 грн. за літр складе 304.8 грн.
Таблиця 4
Вплив породи та варіанту підбору на живу масу бугаїв-плідників бурої худоби в різні вікові періоди, %
Таблиця 5
Вплив породи та варіанту підбору на відтворну здатність бугаїв-плідників бурої худоби, %
* -Р>0.95, ** -Р>0.99, *** -P>0.999.
ВИСНОВКИ
1. Розвиток господарсько-корисних ознак бугаїв-плідників бурої худоби генетично обумовлений і певним чином взаємозв’язаний з її генеалогічною та селекційною належністю.
2. Ріст та розвиток бугаїв бурих порід суттєво відрізняється в залежності від генотипу. Швіцькі чистопородні плідники значно перевищували як оригінальних лебединських, так і помісних тварин. З підвищенням долі крові BS у швіцькій породі до 75 % зменшується жива маса дорослих тварин у 5 років на 64.8 кг.
3. Розвиток лінійних промірів у значній мірі обумовлений походженням тварин. Чистопородні швіцькі плідники мають перевагу за всіма промірами тіла над оригінальними лебединськими та помісними бугаями за виключенням обхвату п’ястка. З підвищенням крові швіцької породи спостерігається тенденція наближення показників розвитку до рівня поліпшуючої. Підвищення крові BS у швіцькій породі веде до зрушень розвитку грудної клітки більш у глибину ніж у ширину, що вказує на прояв молочного типу. Це ж підтверджують також і індекси будови тіла.
4. Відтворна здатність піддослідних бугаїв-плідників має вірогідні відміності, пов’язані з генотипною та породною належністю. Підвищення крові поліпшуючої породи в бурій худобі та BS у швіцькій призводе до зменшення концентрації сперміїв та її рухливості.
5. Використання спорідненого спарювання має відчутний вплив на розвиток лінійних промірів тіла лише у бугаїв швіцької породи. Інбредні тварини цього генотипу поступаються аутбредним за всіма показниками, крім висоти в холці, але це не призводить до зміни будови тіла.
6. За результатами оцінки за якістю нащадків аутбредні плідники всіх піддослідних груп дещо перевищують інбредних за надоєм дочок. Але за вмістом жиру в молоці різниці не виявлено.
7. Молочна продуктивність корів, отриманих від бугаїв швіцької породи, значно перевищувала показники тварин, які є нащадками оригінальних лебединських та помісних за надоєм - на 880.3 -928.9 кг, 590.3 - 935.4 кг та 594.1 - 836.8 кг, за вмістом жиру - на 0.13 - 0.22 %, 0.08 - 0.20 % та 0.04 - 0.16 %, за кількістю молочного жиру - на 38.9 - 43.8 кг, 26.1 - 42.9 кг та 24.8 - 36.3 кг відповідно в I, II та III лактації. Спостерігається незначна тенденція підвищення показників молочної продуктивності зі збільшенням частки крові швіцької породи в генотипі корів. Не відзначено позитивного впливу при використанні бугаїв, отриманих від зворотнього схрещування.
8. Підвищення крові BS у генотипі швіцьких бугаїв-плідників до 75 % і більше веде до зменшення жиру в молоці дочок на 0.11 - 0.14 % у порівнянні з бугаями, які мали 50 - 62.5 % BS, при загальній тенденціїї збільшення рівня надою з ростом частки крові поліпшуючої породи.
9. Серед факторів, які в значній мірі впливали на показники росту бугаїв, є селекційна належність та відсоток BS до 37.0 та 21.3 % відповідно в залежності від віку тварин. Суттєва дія цих факторів впливає також на тривалість племінного використання та кількість отриманої сперми - 19.2, 15.3 та 16.3, 18.8 % відповідно. На вміст жиру в молоці корів у більшій мірі впливала селекційна належність швіцьких бугаїв - 25.0 %.
10. При розрахунках подвійної дії породи та варіанту підбору на господарсько-корисні ознаки відзначено більший вплив першого фактору. Вплив спорідненого спарювання і сполучення обох факторів не суттєві.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. При подальшому удосконаленні популяції бурої худоби України слід враховувати селекційну та генотипову належність бугаїв-плідників.
2. При формуванні молочного типу будови тіла бурої худоби України необхідно здійснювати добір бугаїв для отримання у нащадків 62.5-87.5 % швіцької породи.
3. Суттєве збільшення обсягів виробництва молока можливе при використовуванні в селекційній роботі бугаїв-плідників австрійської та німецької селекцій з часткою північноамериканської селекції BS 50-75 %.
СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Буркат В., Котенджі Г., Обливанцов В., Рубцов І. Акліматизація швіцької худоби в Україні// Тваринництво України. - 1994. - № 1. - С. 9-10.
2. Котенджі Г.П., Ладика В.І., Обливанцов В.В., Рубцов І.О. Селекційні аспекти створення молочного типу бурої худоби// Вісник Сумського сільськогосподарського інституту: Науково-методичний журнал. - Суми, Вип 1. - 1997. - С. 183-186.
3. Рубцов І.О., Салогуб А.М. Молочна продуктивність корів, отриманих від бугаїв-плідників різних генотипів// Вісник Сумського державного аграрного університету: Науково-методичний журнал. - Суми, Вип. 2. - 1998. - С. 370-372.
4. Рубцов І.О., Котенджі Г.П. Вплив селекційної належності бугаїв-плідників швіцької породи на розвиток у них господарсько-корисних ознак// Вісник Сумського державного аграрного університету: Науково-методичний журнал. - Суми, Вип. 2. - 1998. - С. 372-375.
| 
