|
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН
ПЕШУК-ТОПІХА Людмила Василівна
УДК 636.271.082
МЕТОДИ СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНОГО УДОСКОНАЛЕННЯ ЧЕРВОНОЇ СТЕПОВОЇ ПОРОДИ ПРИ ЧИСТОПОРОДНОМУ РОЗВЕДЕННІ ТА СХРЕЩУВАННІ
06.02.01 - розведення та селекція тварин
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора сільськогосподарських наук
Київ - 1999
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова “Асканія - Нова” УААН та Інституті розведення і генетики тварин УААН
Науковий консультант: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Буркат Валерій Петрович, віце-президент Української академії аграрних наук.
Офіційні опоненти:
доктор сільськогосподарських наук, професор Cірацький Йосип Зенонович, Інститут розведення і генетики тварин УААН, завідувач відділу;
доктор сільськогосподарських наук, професор Недава Володимир Юхимович, Національний аграрний університет, м. Київ, професор кафедри;
доктор сільськогосподарських наук, професор Рубан Юрій Дмитрович, Харківський зооветеринарний інститут, завідувач кафедри.
Провідна установа:
Одеський державний сільськогосподарський інститут Міністерства агропромислового комплексу України
Захист відбудеться “30” вересня 1999 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: 256319 с. Чубинське Бориспільського району Київської області.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН (256319 с. Чубинське Бориспільського району Київської області).
Автореферат розісланий “28” серпня 1999 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат сільськогосподарських
наук, старший науковий співробітник Ю.В. Мільченко
Загальна характеристика роботи
Вступ. Забезпечення населення високоякісними продуктами харчування, в тому числі тваринного походження – головне завдання агропромислового комплексу України.
Скорочення поголів'я худоби і зниження її продуктивності за останні 6 років, хоча і є наслідком об'єктивних економічних змін в Україні, але носить тимчасовий характер і не може бути підставою до припинення чи уповільнення робіт по удосконаленню тварин.
Удосконалення організації племінної справи, підвищення племінних і продуктивних якостей тварин є одним із головних напрямків науково-технічного прогресу в усіх галузях тваринництва.
Нині в непростих економічних умовах важливо зберегти і примножити накопичений за багато років генетичний потенціал тварин вітчизняних порід і раціонально використовувати кращий генофонд світової селекції.
Підвищення темпів селекційно-племінної роботи, спрямованої на створення стад і порід, які відповідають новим вимогам, технічне і технологічне переоснащення галузі молочного скотарства, забезпечення її ефективності – головне завдання зоотехнічної науки на сучасному етапі. Вирішенню його присвячені роботи вітчизняних вчених: Л.К.Ернста (1975,1984,1995), А.П.Солдатова (1977,1984), Ф.Ф.Ейснера (1978), М.З.Ба-совського (1980), Н.В.Кононенко (1981,1992,1995), П.Н.Прохоренка (1984, 1989), В.М.Зубця (1987,1995), В.П.Бурката (1992,1996,1999), Ю.Д.Рубана (1992), Д.Т.Вінничука (1993,1997), В.П.Коваленка (1997), І.П.Петренка (1997), М.І.Стрекозова (1997) та інших. Цільова програма стабілізації і розвитку агропромислового виробництва в Україні на 1996 - 2000 рр. передбачає розвиток молочного скотарства на основі збільшення поголів'я високопродуктивних молочних порід, здійснення комплексних заходів по підвищенню продуктивності корів.
Актуальність теми. Протягом останніх 20 років для вдосконалення племінних і продуктивних якостей червоної степової породи використо-вуються племінні ресурси англерської, червоної датської та червоно-рябої голштинської порід. Багаточисельне потомство від схрещування цих порід потребує наукового аналізу й узагальнення результатів для внесення коректив у селекційно-племінну роботу.
Створені молочні стада в племзаводах приватно - орендного коопера-тиву (ПОК) “Зоря” Херсонської, “Малинівка” та “Більшовик” Донецької, “Чумаки” і “Любомирівка” Дніпропетровської областей, “Славне” та “Ши-роке” АР Крим з продуктивністю за повновікову лактацію 5.5–6.0 тис.кг мо-лока, вмістом молочного жиру 3.8–4.0% та білку 3.3–3.4% підтверджують, що з використанням червоної степової, англерської, червоної датської та голштинської порід виведено оригінальний і цінний в племінному та гос-подарському відношенні масив тварин молочного типу, що і визначило актуальність обраної теми досліджень. Виходячи з цього, наші дослідження були спрямовані на розробку і впровадження методів і прийомів, які підвищують ефективність племінної роботи з масивом червоної молочної худоби, формування його генеалогічної структури, наукове обґрунтування продуктивних, технологічних та інтер’єрних особливостей тварин з метою максимальної реалізації їхнього генетичного потенціалу. Дисертаційна робота є складовою частиною Програми по виведенню вітчизняної червоної молочної породи для господарств степової зони України.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження по темі виконані в 1991-1999 рр. згідно планів науково - дослідних робіт Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова “Асканія - Нова” УААН та Інституту розведення і генетики тварин УААН в рамках Державної науково-технічної програми “Молоко”, підпрограми “Удосконалити червону степову породу в напрямку підвищення молочної продуктивності” та науково - технічної програми (НТП) № 15 “Розведення та генетика тварин”, підпрограми “Селекція молочної худоби”.
Номери державної реєстрації UА 01000994 Р і 0196UO16323.
Мета і задачі дослідження. Головною метою роботи є формування генеалогічної структури створюваної червоної молочної породи, оцінка основних селекційних ознак, що обумовлюють племінну цінність тварин, аналіз результатів використання бугаїв англерської, червоної датської та червоно-рябої голштинської порід, розробка ефективних прийомів селекції.
Відповідно до цього були поставлені такі завдання:
- удосконалити прийоми поетапної селекції при створенні високопро-дуктивних стад, ліній, родин жирномолочного типу червоної молочної худоби;
- оцінити за комплексом ознак групи тварин різних популяцій і виявити найкращі за молочною продуктивністю поєднання ліній;
- визначити селекційні і генетичні параметри основних ознак червоної молочної худоби;
- оцінити корів по тривалості господарського використання та стійкості до захворювань;
- вивчити деякі аспекти взаємодії "генотип х середовище" і на їх основі розробити оптимальні підходи до вирішення ряду практичних питань селекції;
- вивчити алелофонд червоної худоби за поліморфними системами Tf, Cp, Am, Hb і провести пошук взаємозв'язку генетичних маркерів із господарсько корисними ознаками;
- визначити ефективність використання жирномолочного типу в базових племінних господарствах і розробити напрямки подальшого удосконалення червоної молочної худоби в товарних господарствах півдня України.
Наукова новизна одержаних результатів. У роботі комплексно розглянуті теоретичні і методичні підходи, виявлені нові закономірності, принципи і форми організації селекційного процесу в стадах червоної худоби. Запропоновані оптимальні варіанти використання покращующих порід при створенні нової червоної молочної породи, представлені науково обгрунтовані біологічні, зоотехнічні, технологічні та економічні рішення, впровадження яких забезпечує прискорення науково-технічного прогресу в молочному скотарстві.
Доповнені теоретичні знання про вплив паратипових умов на продук-тивні властивості корів і взаємодію “генотип х середовище”: виявлено зв'я-зок основних ознак із захворюванням корів на мастит і визначено економічну ефективність запобігання тварин від цього захворювання. Представлені й апробовані Державною комісією два типи в червоній степовій породі: жирномолочний, який створено схрещуванням корів червоної степової з бугаями-плідниками англерської та червоної датської порід і голштинізований - з використанням червоно-рябих голштинів. Вияв-лені найбільш продуктивні поєднання ліній. Проведено комплексне вивчен-ня господарських і біологічних особливостей тварин щойно створеної популяції червоної худоби з метою визначення придатності її до інтенсивної технології виробництва молока.
Практичне значення одержаних результатів. Виробництву запропоновані: жирномолочний і голштинізований типи червоної степової худоби, у виведенні яких протягом 1987-1999рр. автор приймала особисту участь. Використання в 14 базових господарствах жирномолочного типу дало змогу збільшити надій за найвищу лактацію в середньому на 814 кг в порівнянні з вихідною червоною степовою породою.
Результати досліджень мають принципове значення для розробки теоретичних і практичних аспектів створення нових порід, типів, ліній молочної худоби, конкурентноздатних в умовах інтенсивної технології виробництва молока. На основі результатів наукових досліджень автором розроблено і впроваджено ряд програм і перспективних планів селекційно-племінної роботи в провідних базових і племінних господарствах.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом розроблені тема й робоча програма наукових досліджень, опрацьовані, проаналізовані й узагальнені одержані дані, результати яких впроваджені у виробництво. Водночас деякі питання, що торкаються тематики, вирішені спільно з доктором с.-г. наук, заслуженим зоотехніком України Н.В.Кононенко. Дисертантом особисто проаналізовано генезис жирномолочного типу та визначено потенційні можливості цих тварин, як бази для створення нової червоної молочної по-роди, що грунтується на комплексі запропонованих автором селекційних підходів, масштабів і методів передбачаючих схеми та етапи цієї роботи, а також модель червоної молочної худоби.
У публікаціях по удосконаленню червоної степової худоби, формуван-ню генеалогічної структури жирномолочного типу спільно з Н.В.Кононенко, І.І. Салієм, Л.А. Пилипенко використані методичні підходи дисертанта щодо оцінки продуктивних і біологічних властивостей тварин, консолідації ознак добору, тривалості господарського використання та резистентності до завхорювань.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на: науково - практичних конференціях у Херсоні (1989, 1990, 1992, 1994), Кам’янець - Подільську (1989), Оренбурзі (1991), Києві (1992), Рязані (1992), Москві (1991, 1994); міжнародних конференціях в Ольштині (Польща, 1990), Мінську (1991), Тарту (1991), Асканії-Нова (1996, 1998); засіданні асоціації червоних порід Європи ERDB, Кильському університеті (Німеччина, 1998); І Російсько-Українській міжнародній конференції в Пущино (1996); щорічних науково-виробничих семінарах і обласних виставках (1994,1996-1998); засіданнях Вчених Рад: Інституту тваринництва степових районів ім.М.Ф.Іванова “Асканія-Нова” УААН (1991-1997), Інституту агроекології та біотехнології УААН, м.Київ (1995,1996), Інституту розведення і генетики тварин УААН, м. Київ (1999).
Публікації. Матеріали дисертації опубліковані в збірниках і бюле-тенях, науково-виробничих журналах. Всього по темі дисертації опубліко-вана 51 робота, в т.ч. у 37 - без співавторів, отримані позитивні рішення на одержання двох патентів на винаходи.
Структура і обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 317 сторін-ках машинописного тексту. Вона складається з огляду літератури, загальної методики і основних методів досліджень, власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів досліджень, містить 67 таблиць, ілюстрована 9 малюнками та 18 фотографіями. Перелік використаної літератури містить 400 джерел, у тому числі 56 іноземних.
Загальна методика і основні методи досліджень
Дослідження проведені в період з 1991 по 1999 рр. в базових госпо-дарствах Херсонської, Донецької та Дніпропетровської областей згідно загальної схеми досліджень (Рис.1).
При вивченні господарсько-біологічних особливостей червоної степо-вої худоби і впливу схрещування корів цієї породи з бугаями-плідниками англерської, червоної датської та голштинської порід на продуктивні якості помісного потомства проаналізовані матеріали за ряд років у племінних заводах приватно-орендного кооперативу (ПОК) “Зоря”, колективно сільсь-когосподарського підприємства (КСП) “Лідія” Херсонської, “Малинівка” Донецької, а також матеріали по чистопородному поголів’ю червоної степової породи держплемзаводу “Червоний Шахтар” Дніпропетровської та англерської – відкритого акціонерного товариства (ВАТ) “Лідіївське” Миколаївської областей. Рівень годівлі в цих господарствах забезпечує середню продуктивність корів в межах 3100-5400 кг молока.На різних етапах досліджень в обробку матеріалів були включені дані продуктивності 15186 тварин.
Ріст і розвиток тварин, екстер'єрні особливості вивчали на основі щомісячних зважувань, взяття промірів, обчислення індексів будови тіла та побудови екстер'єрних профілів.
Відтворювальну здатність корів оцінювали за даними зоотехнічного та ветеринарного обліку: віком першого отелення, кількістю осіменінь на одне запліднення, тривалістю сервіс- і міжотельного періоду, виходом телят, співвідношенням бичків і теличок; коефіцієнтом відтворювальної здатності за формулою В.П.Бурката (1982) та індексом плідності за Й.Дохі (1961).
Морфологічні ознаки та функціональні властивості вим’я вивчали згідно “Рекомендацій по оцінці вим’я та молоковіддачі корів молочних і молочно-м’ясних порід” (М.: Колос, 1970).
Молочну продуктивність корів враховували на підставі щомісячних добових контрольних доїнь з подальшим розрахунком за місяць і за лактацію. Вміст молочного жиру і білку визначали один раз на місяць на датському приладі “Мілко-Тестер” МК-2 і вітчизняному Лактан-1-4.
Оцінку характеру лактаційної діяльності корів визначали за індексами, запропонованими Х.Тернером (1926), Е.Брууном (1928), В.Веселовським (1930), І.Іогансоном і А.Хансоном (1940). Прогнозування надоїв за лактацію проведено по модифікованій моделі Т.К. Бріджеса за трьома відомими даними (В.П.Коваленко, С.І.Болєла, 1997).
Поліморфні типи трансферину і гемоглобіну визначали методом горизонтального електрофорезу в крохмальному гелі (B.Ganne, 1961; O.Smithies, 1959). При електрофорезі білків сироватки крові на типи амілази використовували методику G.Ashton (1965), церулоплазміна – J.Schroffel (1966). Розподіл білків молока на беталактоглобуліни проводили за методикою B.Larson and M.Thymann (1966), казеїни – по методу К.І.Прозори (1969).
Частоту генотипів (фенотипів) визначали як частку осіб, які мають да-ний генотип від загальної кількості обстежених тварин. При обчисленні тео-ретично очікуваних фенотипів застосовували формулу закону Харді-Вейн-берга. Аналіз генетичної збалансованості за різними локусами проводили порівнянням фенотипового розподілу генотипів із теоретично очікуваними за допомогою критерію відповідності χ2 (П.Ерліх, Р.Холм, 1966).
Оцінку бугаїв-плідників проводили методом порівняння “дочки-мате-рі” і “дочки-ровесниці” згідно інструкції “Оцінка бугаїв-плідників молочних і молочно-м'ясних порід за якістю нащадків” (М., 1980).
Оцінку родин здійснювали за методикою Ф.Ф.Ейснера (1978). Визна-чення гетерозисного, аддитивного та материнського ефектів проводили згідно з методикою D.Minkema (1963, 1974).
Рівень природної резистентності визначали за бактерицидною актив-ністю сироватки крові (О.В. Смірнова, Г.А.Кузьміна, 1966), лізоцимної по методиці С.К. Плященко (1976) і фагоцитарної активності крові - по В.В.Нікольському (1968). Рівень гемоглобіну крові визначали на ФЕК-М по методу Г.В.Дервіза та А.І.Воробйова (1959), кількість лейкоцитів – підра-хунком в камері Горяєва, загальний білок - рефрактометрично, білкові фрак-ції експрес-методом (по Оллу та Мак Корду в модифікації С.С.Карпюка, 1962).
Взаємодію “генотип х середовище” визначали з використанням двох-факторного дисперсійного аналізу, де в якості організованих факторів були взяті генотипи, а за середовище - господарства. Розрахунок робили за алго-ритмом, описаним М.О.Плохінським (1969). Оцінку загальної (ЗАЗ) і специ-фічної (САЗ) адаптаційної здатності проводили за методикою А.В. Кільчев-ського (1984), відповідно до якої ЗАЗ є середнє значення генотипу в середо-вищі, а САЗ - відхилення від ЗАЗ у конкретному середовищі. Вірогідність різниці середніх величин визначали за t-критерієм Ст'юдента.
Вивчені параметри основних селекційних ознак: мінливість, успадко-вуваність, повторюваність. Тривалість господарського використання визна-чали за кількістю закінчених лактацій.
Генеалогію тварин червоних порід вивчали за допомогою даних первинного зоотехнічного та племінного обліку господарств, племінних книг, книг високопродуктивних тварин, каталогів бугаїв-плідників Німеччи-ни, Данії, Швеції, Норвегії та України.
Розлад секреції молочної залози вим’я вивчали за допомогою інди-катора маститу ЕА-04, робота якого заснована на електропровідності моло-ка. Економічну ефективність ранньої діагностики корів, хворих на мастит, проведено по методиці М.Х.Шайхаманова, В.Т.Грішина та А.Н.Ільченко “Визначення економічної ефективності ветеринарних заходів” (1987).
Розрахунки економічної ефективності розведення червоної худоби проведені згідно “Методики визначення економічної ефективності використання в сільському господарстві результатів науково-дослідних робіт...” (М.:Россельхозиздат,1984).
Основні результати досліджень оброблені методом варіаційної статистики (Е.К. Меркур'єва, 1964; М.О.Плохінський, 1969), а також на персональному комп'ютері IBM Pentium 133 по заданим програмам.
Результати досліджень
Обгрунтування основних напрямків удосконалення червоної степової худоби
Значному зростанню чисельності поголів’я червоної степової породи в Україні, збільшенню її продуктивного потенціалу сприяла копітка робота науковців і практиків – селекціонерів України. Удосконалення породи в умовах степової зони України здійснюється в двох напрямках: перший – передбачає чистопородне розведення з метою збереження генофонду вітчиз-няної породи, як національного надбання України, другий грунтується на створенні вітчизняної червоної молочної породи з продуктивністю 5.0-6.0 тис.кг молока шляхом використання червоної степової, англерської, червоної датської та червоно-рябої голштинської порід (рис.2) через жирно-молочний та голштинізований типи червоної худоби.
Виведення породи проводиться по методиці поетапної селекції:
- на першому етапі (1981-1985 рр.) методом відтворного схрещування одержано достатню кількість помісних тварин з різною часткою крові англерської та червоної датської порід (в основному 3/8; 3/4; 5/8 та 7/8-кровних) з випробуванням таких генотипів бугаїв-плідників;
- на другому етапі (1985-1990 рр.) – розведення тварин бажаного генотипу “в собі”. Формування структури типу за рахунок добору типових тварин з використанням видатних бугаїв-поліпшувачів;
- на третьому етапі (1990-2000 рр.) - консолідація цінних господарсько корисних ознак тварин нового типу. До 2000 року планується створити популяцію тварин бажаного типу достатню для державної апробації нової породи.
На даний час сформовані генеалогічні структури жирномолочного та голштинізованого типів, виділено племінне ядро корів бажаних типів в кількості 3110 та 1969 голів. Вихід молока на 1 ц живої маси перевищує 1000 кг, що відповідає вимогам щодо молочних порід.
Результати оцінки бугаїв - плідників за якістю нащадків
Найбільш складним процесом породоутворення є вибір перспек-тивних бугаїв-продовжувачів нових споріднених груп з метою створення генеалогічної структури нового типу. За результатами заводського викорис-тання кращими визнано бугаїв: серед червоних датських - Нагана 32794 та Зефіра 32796 (КСП “Лідія”), дочки яких по продуктивності за першу лактацію переважали ровесниць на 752-809 кг молока і 31-34 кг молочного жиру (Р>0.99), серед англерів - Радикала 653, Маркіза 6195, Бархата 1537 (ПОК “Зоря”) та Берсера 21406 (КСП “Лідія”), дочки яких мали перевагу над однолітками на 311-558 кг молока та на 12-21 кг молочного жиру з вірогідністю на рівні першого-другого порогу ймовірності. Нащадки голш-тинських бугаїв племзаводу “Малинівка” - Регал 75 і Елегант 721 переважа-ли ровесниць на 197-779 кг молока та 0.03-0.02% жиру (8.8-32.3 кг молочного жиру). Серед червоних степових кращі показники спостерігалися у нащадків бугаїв-плідників Барія 531, Фараона 6343 і Паркета 121 (від плюс 279 до плюс 252 кг молока, від плюс 0.03 до плюс 0.08% жиру та від плюс 14 до плюс 17 кг молочного жиру).
Результати оцінки бугаїв-покращувачів червоних порід (табл.1) пока-зали, що дочки бугаїв голштинської породи по продуктивності за І лактацію переважали ровесниць червоної степової породи на 641 кг (td=1.96), дочок від англерських бугаїв на 389 кг (td=1.61) і ровесниць від бугаїв червоної датської породи на 425 кг молока (td=1.55).
Водночас дочки англерських бугаїв відповідно ровесниць червоної степової породи - на 252 кг і червоної датської - на 36 кг молока, останні мали перевагу в 216 кг над ровесницями червоної степової породи. Найбільш високу племінну цінність за вмістом молочного жиру мали дочки бугаїв англерської породи, що на 0.03-0.25% вище, в порівнянні з однолітками інших порід, зокрема голштинських корів Р<0.001.
1.Результати оцінки бугаїв-плідників червоних порід за якістю нащадків
Дослідження підтвердили високу племінну цінність бугаїв голштинсь-кої породи за показниками молочної продуктивності нащадків, англерської та червоної датської - щодо жирномолочності.
Результати продуктивності двох поколінь нащадків англерської, чер-воної датської та голштинської порід від прямого та зворотного схрещува-ння дали можливість виділити адитивний генетичний ефект, що виражається в розрізненості англерських і червоних датських бугаїв і в схожості бугаїв голштинської породи племзаводів “Зоря” та “Малинівка” (табл.2).
Вірогідний вплив адитивного генетичного ефекту голштинських бугаїв виявлено на продуктивні і репродуктивні якості корів вищезгаданих господарств, високовірогідний адитивний вплив англерських бугаїв виявле-но на тривалість господарського використання і довічну молочну продук-тивність корів (ПОК "Зоря"), по червоним датським - на репродуктивні яко-сті корів (ДПЗ “Малинівка” та КСП "Лідія").
Вплив материнського ефекту англерської породи виявлено на репродуктивні та продуктивні якості нащадків ПОК “Зоря”, червоної датсь-кої - на вміст молочного жиру і репродуктивні якості (КСП “Лідія”). Серед голштинів цей ефект відсутній.
2.Визначення гетерозисного, адитивного та материнського ефектів у корів червоних порід України
Примітка: АНГ - англерська, ЧД - червона датська, ЧРГФ - червоно-ряба голштинська; h – гетерозисний; a – адитивний, m – материнський.
Дослідженнями встановлено, що високим аддитивним ефектом по молочній продуктивності характеризуються плідники голштинської породи. Їх генетичний потенціал визнає істотне поліпшення продуктивності помісей різної кровності. Виявлення адитивного ефекту в покращуючій дії англерсь-кої та червоної датської порід у значній мірі обумовлено паратиповим впливом - рівнем годівлі та утримання тварин в господарствах. Визначення типу успадкування ознак нащадками бугаїв-плідників дозволяє оцінити характер мікроеволюційних процесів, що виникають при використанні ефективних методів розведення молочної худоби.
Основні селекційні прийоми при створенні високопродуктивних родин
В результаті тривалої цілеспрямованої селекційної роботи в племінних господарствах Херсонської та Донецької областей створено більше 30 високопродуктивних родин, які забезпечують відтворення цінного племінного поголів'я нового типу і дають необхідну кількість бугаїв-плідни-ків з високим спадковим потенціалом продуктивності.
В процесі виведення родин були застосовані різні варіанти підбору з використанням сперми високоцінних бугаїв-плідників з Німеччини, Данії та США, а також їх нащадків з середньою продуктивністю матерів 8700 кг молока жирністю 4.2% і матерів батьків, відповідно, 9500 кг і 4.4%.
Характерною рисою багатьох високопродуктивних родин є вдале поєднання високих надоїв з підвищеним вмістом молочного жиру. Так, при підборі до дочок Салюта 19998, Техніка 20102, Радія 19813, Макета 4379 і Раствора 0231 англерських бугаїв одержано тварин з продуктивністю 6-8 тис. кг молока з вмістом 4.0-4.5% молочного жиру, що переважали своїх напівсестер за батьком на 92-1444 кг молока. Корови родин Запинки 0360 і Рєпки 052 за вмістом молочного жиру мали перевагу над напівсестрами на 0.2-0.55% (Р<0.01). Створення таких маточних родин гарантує одержання цінних бугаїв-плідників при виведенні заводських ліній, споріднених груп і жирномолочного типу червоної молочної худоби.
Поєднання порід, споріднених груп і ліній
На поголів'ї 2655 корів проведений аналіз поєднання порід, спорід-нених груп і ліній, вивчена результативність різних варіантів спарювання. При чистопородному розведенні тварин найвищу продуктивність мали корови червоної датської та англерської порід - 6283 і 5722 кг молока з 3.98-4.11% жиру. При схрещуванні кращим виявилось поєднання червона степо-ва х англерська, від корів такого поєднання було одержано 6158 кг молока жирністю 3.96%. Використання голштинських бугаїв на маточному поголів'ї червоної степової та англерської порід забезпечило порівняно високий ефект - 6075 і 6441 кг молока з 3.86 і 3.81% жиру (235-245 кг молочного жиру).
Одним із ланцюгів у загальній системі племінної роботи, спрямованої на підвищення продуктивності тварин і пристосованості їх до навколиш-нього середовища, є розведення молочної худоби за лініями.
При внутрішньолінійному підборі кращими виявилися корови з лінії Казбека (4612 кг молока по першій і 6951 кг по повновіковій лактаціям), Цируса (4501 і 6725 кг), Фрема (5250 і 5654 кг) (ПОК "Зоря"), Ганібала (4846 кг по першій та 5824 кг молока по найвищій) КСП “Лідія”, що на 180, 69, 818 і 764 (по першій) і на 1376, 1150, 75 і 486 кг молока (по найвищій лактації) більше в порівнянні з середніми показниками стада.
При міжлінійних кросах розширюється основа успадковуваності, збільшується розмах мінливості. На формування нового організму впливає не тільки спадковість батьків, але й специфічність поєднання, яке може бути вдалим і невдалим. При цьому належну увагу варто приділяти аналізу результатів, отриманих як при внутрішньолінійному так і при міжлінійному розведенні.
При поєднанні ліній і споріднених груп (табл.3) були одержані різні показники продуктивності, в залежності від місця знаходження в родоводі нащадка видатного родоначальника. Так, при використанні бугаїв лінії Андалуза на маточному поголів'ї лінії Рекорда (племзавод “Малинівка”) продуктивність склала 4679 кг з 4.11% молочного жиру по першій і 6053 кг з 4.25% жиру по найвищій лактаціям (Р<0.01), що на 291-652 кг молока та 0.2- 0.35% жиру більше середнього показника по стаду. При зворотному підборі (Андалуз х Рекорд) продуктивність корів була нижчою на 1046-1634 кг молока (Р<0.001) та 0.11-0.18% молочного жиру.
Аналогічна закономірність спостерігається при поєднанні тварин ліній Андалуза х Міномета та Фрема х Цируса.
В племзаводі КСП “Лідія” кращі кроси отримані при підборі бугаїв - плідників лінії Цируса до корів лінії Ладного, Кертемінде Тела до Рудме Ідеала. Продуктивність корів при такому підборі на 493-692 кг (Р<0.05-Р<0.001) по першій та на 1034-475 кг молока (Р<0.05) по найвищій лактації була вище середнього показника по стаду. При зворотному підборі спостерігаються небажані кроси, в яких продуктивність нижча як від середніх показників, так і від попередніх поєднань - на 576 (Р<0.05)-1578 (Р<0.01) кг молока.
В ПОК “Зоря” кращими виявилися кроси Корбітця х Цируса, Фрема х Вала та Цируса х Уєс Ідеала. Значно нижчі були показники у корів при по-єднанні ліній Ладного х Казбека, Цируса х Корбітця і Цируса х Казбека.
Для корів англерської та червоної датської порід, незалежно від того, в якому боці родоводу знаходиться та чи інша лінія, характерна підвищена жирність молока. Кращими за жирномолочністю виявилися нащадки від внутрішньолінійного підору Мідоу В’ю Дестіні х Мідоу В’ю Дестіні (4.11-4.12%) та кросів споріднених груп Рудме Ідеала х Кертемінде Тела (4.11- 4.16%), Ганібала х Рудме Ідеала (4.0-4.18%), Фрема х Цируса (4.0-4.08%). Визначення комбінаційної здатності ліній і споріднених груп при викорис-танні в підборі вдало поєднаних ліній дає можливість підвищити продуктив-ність нащадків на 10-15% в порівнянні з середніми показниками стада.
Вивчення продуктивності корів різних генотипів за покращуючими породами показало, що частка впливу кровності незначна, і не може бути головною ознакою при доборі тварин бажаного типу. Тому при доборі корів в селекційну групу враховували рівень їхньої продуктивності згідно вимог селекційної програми по створенню нового жирномолочного типу червоної худоби.
3. Молочна продуктивність корів при різних методах підбору
Від корів, які несуть в собі 50 і більше відсотків “крові” англерської породи, було отримано на 513 кг (Р>0.05) по першій і на 987 кг (Р<0.01) по третій лактації більше молока в порівнянні з чистопородними червоними степовими однолітками (КСП “Лідія”). Трьохпородні помісі (червона степова х англерська х червона датська) і корови з 25-50% “крові” червоної датської породи дали в середньому на 200...458 і 259...529 кг молока (td=1.2-1.4) і 11-20, 15-23 кг молочного жиру більше, ніж корови червоної степової породи.
У сформованій генеалогічній структурі жирномолочного типу найбільший відсоток корів племінного ядра (43.8%) належить до ліній Цируса 16497, Фрема 17291, споріднених груп Ганібала Е-4776, Рудме Ідеала Е-4864 та Кертемінде Тела 26767.
| 
