|
ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
ІМЕНІ С.З.ҐЖИЦЬКОГО
Щербатий Зеновій Євгенович
УДК 636.2.082
Методи консолідації західного внутріпородного типу української чорно-рябої молочної породи при використанні різних генотипових груп чорно-рябої худоби
06.02.01 - розведення та селекція тварин
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора сільськогосподарських наук
Львів – 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Львівській державній академії ветеринарної медицини ім. С.З.Ґжицького
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік
УААН Зубець Михайло Васильович, Президент УААН
Офіційні опоненти:
доктор сільськогосподарських наук, професор Ладика Володимир Іванович,
перший проректор Сумського національного аграрного університету
доктор сільськогосподарських наук., старший науковий співробітник Антоненко Вадим Іванович, заступник директора з наукової роботи Інституту мясного скотарства УААН
доктор сільськогосподарських наук, професорМирось Віталій Васильович, завідувач кафедри тваринництва Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва
Провідна установа: Херсонський державний аграрний університет, м.Херсон, кафедра і розведення сільськогосподарських тварин
Захист дисертації відбудеться 17.09..2002 р. о 11 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.02 Львівської державної
академії ветеринарної медицини ім.С.З.Ґжицького за адресою
79010, м.Львів, вул. Пекарська, 50
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50).
Автореферат розісланий 15.08.2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Слобода О.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. В 70-х роках минулого століття вченими Ф.Ф. Ейснером, М.В. Зубцем, В.П. Буркатом, М.Я. Єфіменком, М.С. Пелехатим, В.М. Макаровим, П.І. Хмарою було розроблено програму виведення нової чорно-рябої молочної породи великої рогатої худоби з продуктивністю корів 6-8 тис. кг молока, придатної для ефективного використання в умовах сучасної технології виробництва молока і м’яса. Протягом останніх років західний внутріпородний тип української чорно-рябої молочної породи формувався при використанні генетичного потенціалу голландської, німецької чорно-рябої і голштинської порід, що зумовило прояв значної як фенотипової, так і генотипової різноманітності та створило умови для ефективного використання в стадах відповідних селекційних програм. Такі селекційні програми повинні враховувати, поряд з часткою спадковості покращуючих порід, вираженість бажаного типу, ефективність використання окремих генотипових груп чорно-рябої худоби, ступінь реалізації в стадах генетичного потенціалу бугаїв різних генотипів, генетичну структуру стад та її трансформацію в процесі селекції. У зв’язку з цим необхідно розробляти такі селекційні програми, які б, поряд із застосуванням традиційних методів селекції, передбачали використання сучасних досягнень біохімічної генетики та імуногенетики. Розроблення і впровадження таких програм дасть можливість швидше консолідувати західний внутріпородний тип української чорно-рябої молочної породи та підвищити рівень продуктивності худоби. Тому метою наших досліджень було вивчення селекційно-генетичних параметрів різних генотипових груп чорно-рябої худоби та розробка можливості їх використання при консолідації західного внутріпородного типу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота випливає з наукових досліджень теми “Розробка методів інтенсифікації селекційного процесу в тваринництві шляхом використання генетично-біохімічних тестів”, яка виконувалася на замовлення Головного управління координації, освоєння НТП та інформатики Мінсільгосппроду України та теми науково-дослідної роботи кафедри генетики і розведення тварин Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького “Розробка генетико-селекційних методів підвищення продуктивних якостей популяції чорно-рябої худоби західного регіону України”, номер державної реєстрації 01020001333.
Мета і задачі досліджень. При проведенні наукових досліджень ставилося завдання з’ясувати шляхи і розробити методи селекції, які дали б можливість консолідувати західний внутріпородний тип української чорно-рябої молочної породи. Для реалізації цієї мети було поставлено такі завдання:
- вивчити рівень молочної продуктивності і живу масу корів голландської і німецької чорно-рябої порід як імпортних, так і першої та другої генерацій і на цій основі з’ясувати можливість їх використання при консолідації західного внутріпородного типу;
- дослідити за окремими поліморфними білковими системами генетичну структуру цих груп тварин, її трансформацію у тварин різних генерацій та зв’язок з молочною продуктивністю;
- з’ясувати ступінь реалізації генетичного потенціалу бугаїв німецької чорно-рябої, голштинської і британо-фризької порід та української чорно-рябої молочної породи різних генотипів у стадах чорно-рябої худоби на основі вивчення не тільки рівня молочної продуктивності їх дочок, але і з урахуванням їх росту в молодому віці, частоти окремих алелів трансферинового, амілазного і церулоплазмінового локусів та рівня молочної продуктивності корів стад, де вони використовувалися;
- вивчити ступінь прояву молочної продуктивності, деякі відтворні якості корів української чорно-рябої молочної породи з різною часткою спадковості за голштинською породою і на цій основі з’ясувати кінцеві генотипи тварин, яких доцільно розводити “в собі”, щоб одержати бажаний тип тварин з високим рівнем молочної продуктивності;
- вивчити рівень молочної продуктивності корів з різними типами поліморфних білкових систем;
- дослідити деякі біохімічні показники і активність ферментів початкових етапів гліколізу, її кореляційний зв’язок з показниками молочної продуктивності корів;
- провести моделювання добору корів за окремими типами поліморфних білкових систем, окремими їх комплексами, вмістом білка, активністю ферментів початкових етапів гліколізу з метою з’ясування можливості їх використання як додаткових біологічних тестів при доборі тварин;
- розробити рекомендації щодо шляхів консолідації західного внутріпородного типу української чорно-рябої молочної породи з використанням генетично-селекційних параметрів у технології селекційного процесу.
Об’єкт дослідження: телиці, корови, бугаї-плідники української чорно-рябої молочної, голландської, німецької, британо-фризької і голштинської порід.
Предмет дослідження: жива маса, молочна продуктивність корів, кров, сироватка крові.
Методи досліджень: біометричний, біохімічний та імуногенетичний методи.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах західного регіону України всебічно і детально вивчено особливості прояву молочної продуктивності корів голландської та німецької чорно-рябої порід як імпортних, так і одержаних першої і другої генерацій. З’ясовано кращі генотипи тварин з 3/4, 7/8 і 9/16 частками спадковості голштинської породи, яких доцільно розводити “в собі” для одержання бажаного типу тварин з високим рівнем молочної продуктивності у корів. Встановлено, що висока частота алеля ТfD трансферинового локусу і окремі комплекси поліморфних білкових систем трансферину, амілази, церулоплазміну є генетичними маркерами рівня молочної продуктивності корів. Алель ТfD трансферинового локусу доцільно враховувати також як генетичний маркер трансформації спадкового матеріалу з покоління в покоління тварин. Доведено, що в молочному скотарстві доцільно враховувати при селекції такий інтер’єрний показник, як вміст білка в сироватці крові.
Вивчено ступінь реалізації генетичного потенціалу бугаїв чорно-рябої худоби окремих генотипів та розроблено рекомендації щодо їх використання в стадах української чорно-рябої молочної породи з різним рівнем молочної продуктивності. Доведено, що при оцінці бугаїв-плідників за якістю нащадків потрібно враховувати інтенсивність росту і розвитку їх дочок. З’ясовано можливість використання в технології селекційного процесу з молочною худобою активності ферментів початкових етапів гліколізу.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати досліджень доцільно використовувати при розробці та впровадженні селекційних програм, спрямованих на консолідацію західного внутріпородного типу і підвищення продуктивності худоби української чорно-рябої молочної породи. Вони були також враховані при розробці і впровадженні “Програми підвищення ефективності ведення тваринництва на Львівщині на 1998-2000 роки” та “Програми Львівщина – 2010”. Від впровадження результатів досліджень у трьох стадах української чорно-рябої молочної породи одержано економічний ефект в сумі 328,4 тис. грн. на рік. Матеріали досліджень використовувалися в навчальному процесі при читанні дисциплін: ”Розведення сільськогосподарських тварин” студентам зооінженерного факультету, “Розведення сільськогосподарських тварин і спеціальна зоотехнія” студентам факультету ветеринарної медицини та студентам санітарно-технологічного факультету, спеціалізація ветеринарна санітарія.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана самостійно під науково-методичним керівництвом наукового консультанта академіка М.В. Зубця. Підбір груп тварин у господарствах, організація і проведення дослідів, лабораторні дослідження, збір даних про продуктивність тварин, їх аналіз, біометричне опрацювання, висновки і пропозиції виробництву зроблені здобувачем самостійно.
Апробація результатів дисертації. Результати наукових експериментів щорічно /1985-2001рр./ заслуховувалися на Вченій раді Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. Основні результати одержаних наукових досліджень доповідалися, обговорювалися та були схвалені на таких наукових конференціях: “Молоді вчені – Продовольчій програмі” (Львів, 1985); V з’їзд генетиків і селекціонерів України (Київ, 1986); Науково-практична конференція молодих вчених (Львів, 1986); Всесоюзний симпозіум “Біохімія сільськогосподарських тварин і Продовольча програма” (Ташкент, 1987); V з’їзд товариства генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавілова (Москва, 1987); Науково-практична конференція “Використання голштинської породи для інтенсифікації селекції молочної худоби” (Київ, 1987); VII симпозіум з машинного доїння сільськогосподарських тварин (Ленінград, 1988); Науково-практична конференція молодих вчених (Кам’янець-Подільський, 1990); Науково-практична конференція Львівської академії ветеринарної медицини (Львів, 1992); Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 110-м роковинам від дня заснування інституту (Львів, 1991); Наукова конференція Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавілова (Київ, 1992); Науково-практична конференція “Генетика продуктивності тварин,” присвячена 90-річчю проф. Колесника М.М. (Київ, 1994); Науково-практична конференція ЛДАВМ ім. С.З. Ґжицького (Львів, 1995); Науково-практична конференція “Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин” (Київ, 1996); Міжнародна науково-практична конференція “Корифей зоотехнічної науки М.Ф. Іванов і перспективи розвитку спеціальностей з зоотехнії і ветеринарії” (Харків, 1996); Науково-виробнича конференція “Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин” (Київ, 1996); Міжнародна науково-практична конференція “Сучасні проблеми зооінженерії, ветеринарії та технології продуктів тваринництва” ( Львів, 1997); VII Український біохімічний з’їзд (Київ, 1997); Міжнародна наукова конференція “Молекулярно-генетичні маркери тварин” (Київ, 1999); Міжнародна науково-практична конференція “Сучасні проблеми зооінженерії та шляхи їх вирішення” (Львів, 1999); 11-ий міжнародний симпозіум “Україна-Австрія. Сільське господарство: наука і практика” (Чернівці, 2000); Міжнародна наукова конференція “Живлення тварин як модифікаційний фактор у трофічному ланцюгу: корм, тварина, людина” (Варшава, 2000); Наукова конференція “Сучасні проблеми екології і виробництва продукції тваринництва” (Вінниця, 2000); Наукова конференція державної агроекологічної академії України (Житомир, 2000); Міжнародна науково-практична конференція “Аграрна наука і практика на рубежі тисячоліть: досягнення, проблеми і задачі” (Харків, 2001); Перша польсько-українська наукова конференція “Наука про тварин в 21 столітті” (Краків, 2001); Міжнародна науково-практична конференція “Актуальні проблеми розвитку сучасної аграрної науки” (Львів, 2001).
Публікації. За результатами проведених наукових досліджень опубліковано 58 наукових праць, з них в іноземних наукових виданнях – 4, наукових журналах – 13, збірниках наукових робіт – 41 праці. Видано інформаційний листок “Використання бугаїв голштинської породи в стадах української чорно-рябої молочної породи” та подано заяву на винахід.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на сторінках комп’ютерного тексту і включає: вступ, огляд літератури, матеріали і методику досліджень, результати досліджень, висновки і пропозиції виробництву. Містить 59 таблиці, 6 рисунків. Список літератури налічує 740 джерел, з них 173 - іноземними мовами.
МЕТОДИКА І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальні дослідження проведені в кращих племінних стадах української чорно-рябої молочної породи за період 1985-2001 років на основі розробленої програми. Зокрема, у стаді тварин племінної ферми агрофірми “Правда” Бродівського району вивчали ступінь рівня молочної продуктивності у корів голландської і німецької чорно-рябої порід як імпортних, так і першої та другої генерацій. У стадах тварин племінної ферми навчально-дослідного господарства “Комарнівське” вивчали рівень молочної продуктивності у корів місцевої чорно-рябої худоби.
На племінних фермах дослідного господарства “Радехівське” та аграрного коледжу “Бучацький” досліджували ступінь реалізації генетичного потенціалу бугаїв чорно-рябої худоби різних генотипів на основі особливостей росту і рівня молочної продуктивності корів-дочок окремих бугаїв, а на основі окремих типів поліморфних білкових систем - ступінь трансформації спадкової інформації з покоління в покоління. У стадах тварин племінного заводу “Селекціонер” проводили дослідження, в яких вивчався рівень молочної продуктивності корів української чорно-рябої молочної породи з різною часткою спадковості голштинської породи. У піддослідних групах у крові тварин визначали вміст білка, фруктози, фосфору неорганічного, типи трансферину, амілази, церулоплазміну та активність ферментів початкових ланок гліколізу: фосфоглюкомутази (КФ. 2.7.5.1), фосфогексоізомерази (КФ. 5.3.1.9), глюкозо-6-фосфатази (КФ 3.1.3.9), альдолази (КФ. 4.1.2.7.) і фруктозо-1,6-дифосфатази (КФ 3.1.3.11).
При проведенні досліджень визначали:
- вміст загального білка в сироватці крові – рефрактометрично (Комисаренко Л.Д., 1974);
- фруктозу за методом Кулька (Kulka R.Y., 1985);
- неорганічний фосфор –за методом Фіске і Субаров (Fiske C., Subbarow I., 1985);
- типи трансферину, амілази і церулоплазміну – методом електрофорезу (Gahne D.,1961; Smithies O., 1955);
- активність ферментів початкових етапів гліколізу за Ломаном (Lohman K., 1933).
Програма досліджень та шляхи її реалізації відображені на рисунку 1.
Рівень годівлі тварин у господарствах був задовільним. В середньому на корову заготовляли кормів з розрахунку 40-50 ц кормових одиниць. Раціони годівлі тварин складали щомісячно, виходячи з норм, розроблених ВІТ, з врахуванням середньодобових приростів живої маси тварин, рівня молочної продуктивності.
Наведені криві росту свідчать про те, що найвищою інтенсивністю масового росту в окремі вікові періоди відзначалися телиці німецької чорно-рябої породи першої генерації. Інтенсивність масового росту телиць німецької чорно-рябої породи другої генерації була дещо нижчою, особливо у віковому періоді 12-18 місяців. Проте ще меншою інтенсивністю росту відзначалися телиці голландської породи першої і особливо другої генерації.
Найвища жива маса була у завезених з Німеччини корів. Вона після першого отелення складала 510,2 кг, після другого – 552,6 кг і після третього – 583,9 кг. Жива маса завезених з Голландії чорно-рябих корів була дещо нижчою і після першого отелення дорівнювала 457,8 кг, після другого отелення – 507,1 кг, а після третього отелення – 568,5 кг. Корови німецької і голландської чорно-рябої порід наступних генерацій мали значно нижчу живу масу.
Особливості росту телиць і жива маса корів значною мірою вплинули на формування молочної продуктивності корів голландської і німецької чорно-рябої порід різних генерацій. Рівень молочної продуктивності корів голландської і німецької чорно-рябої порід першої і другої генерацій знижується, а вміст жиру в молоці залишається майже незмінним. Найвищий надій молока за першу лактацію був у завезених корів голландської чорно-рябої породи і складав 5546,8 кг, з вмістом жиру 4,03% і виходом молочного жиру 223,8 кг. Надій молока завезених корів німецької чорно-рябої породи за першу лактацію складав 5401,1 кг, вміст жиру – 4,06% і вихід молочного жиру - 219,3 кг.
Корови німецької чорно-рябої породи другої генерації мали надій молока дещо нижчий, він складав 4896 кг, з вмістом жиру 4,05% і виходом молочного жиру 198,1 кг. Корови голландської чорно-рябої породи другої генерації за першу лактацію мали надій молока 5375,7 кг, вміст жиру 4,05% і вихід молочного жиру 217,7 кг. Подібна закономірність спостерігається щодо рівня молочної продуктивності голландської і німецької чорно-рябої порід різних генерацій за третю лактацію (табл. 1). Це свідчить про кращі адаптаційні властивості німецької чорно-рябої породи.
1. Молочна продуктивність корів голландської і німецької чорно-рябої порід різних генерацій (третя лактація;  )
Генетична структура стада корів голландської і німецької чорно-рябої порід різних генерацій за поліморфними білковими системами крові. Крім вивчення молочної продуктивності корів голландської і німецької чорно-рябої порід різних генерацій, ми вивчали за типами трансферину, церулоплазміну і амілази генетичну структуру окремих груп тварин. Проведене тестування показало (табл.2), що серед завезених корів німецької і голландської чорно-рябої порід найбільша кількість тварин (63,1%) була з типом трансферину DD, дещо менша (23,7%) – з типом трансферину АD. Значно менше корів мали типи трансферину АА (5,4%), DЕ (5,2%), АЕ (2,6%). Частота алеля TfA трансферинового локусу завезених корів складала 0,185; TfD – 0,0776 і TfЕ - 0,039.
2. Співвідношення типів трансферину та частоти алелів трансферинового локусу корів голландської і німецької чорно-рябої порід різних генерацій
Для підтвердження можливостей використання окремих типів трансферину як генетичних маркерів прогнозування молочної продуктивності корів з різними типами трансферину за першу і третю лактації та живу масу корів після першого отелення наводимо в таблиці 3.
3. Молочна продуктивність корів голландської і німецької чорно-рябої порід з різними фенотипами трансферину ( )
Найвищі показники надою молока як за першу, так і за третю лактації були у корів, які мали тип трансферину DD і AD.
Вивчення рівня молочної продуктивності корів голландської і німецької чорно-рябої порід окремих генерацій з різними типами трансферинів показало, що у корів першої і другої генерацій, які мали тип трансферину DD і АD, був значно вищий рівень молочної продуктивності порівняно з тваринами, які мали тип трансферину АА. За третю лактацію надій молока корів першої генерації з типом трансферину DD складав 4827,8 кг, з типом трансферину АD – 5705,6 кг з вмістом жиру 4,06% і 4,02% і кількістю молочного жиру 196,0 кг і 229,4 кг. Аналогічна закономірність спостерігається у корів голландської і німецької чорно-рябої порід другої генерації. Корови місцевої чорно-рябої породи за надоєм і виходом молочного жиру значно поступалися своїм ровесницям німецької і голландської чорно-рябої порід. Різниця була статистично вірогідною при Р>0,01.
Нами проведено тестування корів голландської і німецької чорно-рябої порід за типами амілази і церулоплазміну (табл. 4).
4. Співвідношення типів амілази і церулоплазміну, частота алелів цих локусів у корів голландської і німецької чорно-рябої порід різних генерацій
З наведеного вище видно, що серед завезених голландських і німецьких чорно-рябих корів, а також тварин першої і другої генерацій та місцевої чорно-рябої худоби найбільша кількість тварин мала тип амілази ВС і тип церулоплазміну АВ або були гетерозиготними за цими локусами. Частка гетерозиготних корів з типом амілази ВС в окремих групах корів коливалася в межах від 65,5% до 73,7%, з типом церулоплазміну АВ - в межах від 59,1% до 70,5%. Частка тварин з типом амілази ВВ і СС була невисокою і коливалася в межах від 10,5% до 22,9%. Аналогічна закономірність спостерігається щодо типів церулоплазміну.
Таким чином, проведене тестування місцевої, голландської і німецької чорно-рябої порід як імпортних, так і різних генерацій за типами амілази і церулоплазміну та визначене співвідношення цих типів в окремих групах тварин свідчить про перевагу гетерозигот і високу частоту алеля АmС амілазного локусу і алеля СрВ церулоплазмінового локусу, що, можливо, пов’язано з селекційними перевагами. Це деякою мірою підтверджено даними про рівень молочної продуктивності корів голландської і німецької чорно-рябої порід з різними типами амілази і церулоплазміну, які наводимо в таблиці 5.
5. Молочна продуктивність корів голландської і німецької чорно-рябої порід з різними типами амілази і церулоплазміну (третя лактація;  )
Високий надій молока за третю лактацію був у корів, гетерозиготних за типом амілази ВС, і складав 5403,6 кг, а в групах тварин, гомозиготних за типами амілази ВВ і СС – 5288,1 кг і 4946,2 кг відповідно. Така ж закономірність мала місце щодо типів церулоплазміну. Найвищий надій молока був у групі корів, гетерозиготних за типом церулоплазміну (АВ) і складав 5494,6 кг, а у корів гомозиготних за типом церулоплазміну (АА і ВВ), він складав 4843,5 і 4918,4 кг. Що ж до вмісту жиру в окремих групах корів з різними типами як амілази, так і церулоплазміну, то істотних міжгрупових різниць за цим показником нами не встановлено.
Для підтвердження селекційного значення окремих типів трансферинів, амілази і церулоплазміну проведено моделювання добору тварин за гетерозиготністю цих локусів (табл. 6).
- Молочна продуктивність корів голландської і німецької чорно-рябої порід залежно від комплексних типів поліморфних білкових систем (
 )
Як видно з даних таблиці 6, різниця в рівні молочної продуктивності корів, гетерозиготних і гомозиготних за цими локусами, була порівняно високою. Так, надій молока за першу лактацію в групі корів з типом трансферину ТfАD, АmВС і СрАС складав 5799,4 кг з вмістом жиру 3,85% і виходом молочного жиру 223,2 кг і за третю лактацію – 5702,1 кг з вмістом жиру 3,92% і виходом молочного жиру 223,6 кг. Корови, гомозиготні за типом трансферину (ТfDD, АmСС і СрВВ), мали надій за першу лактацію 3443,1 кг з вмістом жиру 3,91%, виходом молочного жиру 134,6 кг, і за третю лактацію надій молока складав 4343,1 кг, вміст жиру – 4,01% і вихід молочного жиру – 174,1 кг. Різниця за молочною продуктивністю у окремих груп корів виявилася істотною лише за надоєм молока і кількістю молочного жиру за першу лактацію. Критерій вірогідності різниці за надоєм молока складав 7,35 і кількістю молочного жиру – 5,33. Між групами різниця за вмістом жиру в молоці виявилася статистично невірогідною, критерій вірогідності складав лише 0,75. За третю лактацію різниця в показниках молочної продуктивності виявилася статистично невірогідною, хоча критерій вірогідності за надоєм молока є порівняно високий і складає 2,89.
Молочна продуктивність корів української чорно-рябої молочної породи з різними комплексами поліморфних білкових систем. Проведене тестування тварин української чорно-рябої молочної породи дало можливість з’ясувати, що найбільша кількість корів – 28 голів, або 20,1% – мала комплексний генотип ТfAD, АmBC, CрАВ та 25 голів, або 18,0% мали комплексний генотип ТfAD, АmBC, CрАВ і характеризувалися високим рівнем гетерозиготності. Менша кількість корів – 7 голів, або 5,0% - мала комплексні генотипи ТfAD, АmBC, CрВВ; ТfAD, АmСC, СрАВ; ТfDD, АmВС, СрВВ.
Така значна частота окремих комплексів поліморфних білкових систем може свідчити про те, що тварини з вказаними комплексами мають селекційну перевагу, яка закріплюється добором. Очевидно, така селекційна перевага обумовлена, в першу чергу, вищим рівнем молочної продуктивності корів з окремими комплексами поліморфних систем, рівнем гетерозиготності, або різною адитивною дією генів окремих локусів цих поліморфних білкових систем. Вказане підтверджується даними про рівень молочної продуктивності корів з окремими комплексами поліморфних білкових систем (табл. 7).
З наведених даних (табл. 7) видно, що переважна більшість корів, гетерозиготних за двома і трьома локусами досліджуваних поліморфних білкових систем, проявила високий рівень молочної продуктивності. Проте, найвищі показники молочної продуктивності спостерігалися у корів з комплексними генотипами ТfDD, АmВС, СрАВ; ТfАD, АmСС, СрАВ. Надій молока за третю лактацію у цих групах корів складав 6119,8 і 6100,0 кг, з вмістом жиру 4,03 і 4,07% та кількістю молочного жиру 246,6 і 248,2 кг. Такий же рівень молочної продуктивності проявився в групах корів з комплексним генотипом ТfDD, АmВС, СрАА; ТfАD, АmВС, СрАВ.
7. Молочна продуктивність корів української чорно-рябої молочної породи при високій гетерозиготності локусів досліджуваних поліморфних білкових систем (третя лактація;  )
Одержані результати досліджень свідчать про існування певної залежності між окремими комплексами поліморфних білкових систем, ступенем гетерозиготності їх локусів та показниками молочної продуктивності корів. Тому зазначені поліморфні білкові комплекси доцільно врахувати як генетичні маркери при доборі тварин на підвищення молочної продуктивності.
Найвищим вмістом білка в сироватці крові (8,53%) відзначалися корови голландської і німецької чорно-рябої порід. Однак у корів цих порід першої і другої генерацій вміст білка в сироватці крові дещо знижується, проте порівняно з місцевою чорно-рябою худобою залишається високим. Так, у корів голландської і німецької чорно-рябої порід першої генерації вміст білка складає 8,25% та у корів другої генерації – 8,42%. Порівняно низьким був вміст білка у корів місцевої чорно-рябої худоби і дорівнював 7,67%.
З метою з’ясування ефективності добору корів за вмістом білка сироватки крові та впливу його на рівень молочної продуктивності корів, ми провели в окремих групах моделювання добору за високим і низьким вмістом білка ( табл. 8).
В усіх підгрупах корів, які відзначалися високим вмістом білка сироватки крові, надій молока був значно вищий, ніж у групах з низьким вмістом білка. Наприклад, у підгрупі завезених корів з високим вмістом білка надій молока за третю лактацію складав 6972,4 кг, у корів першої генерації дорівнював 5978,1 кг, другої генерації – 5243,0 кг та місцевої чорно-рябої – 4109,4 кг, або переважав надій молока в окремих підгрупах корів з низьким вмістом білка сироватки крові відповідно на 220 кг, 963,1 кг, 556 кг і 121,1 кг. У підгрупі першої генерації з високим вмістом білка кількість молочного жиру складала 251,0 кг, другої генерації – 206,5 кг і місцевої чорно-рябої – 153,9 кг, або була вищою, ніж у корів з низьким вмістом білка сироватки крові.
8. Молочна продуктивність корів голландської і німецької чорно-рябої порід при моделюванні добору за вмістом білка сироватки крові (третя лактація;  )
Що стосується активності ферментів початкових етапів гліколізу, то вона була найвищою у завезених з Голландії і Німеччини корів чорно-рябої породи. Наприклад, активність ферменту ФГМ у цій групі корів складала 8,35 ммоль/л, ГФІ – 7,89 ммоль/л, альдолази – 5,24 ммоль/л. Одержано позитивні наслідки щодо рівня молочної продуктивності при моделюванні добору за активністю ФТМ, ГФІ та альдолази. Найвищий надій молока за третю лактацію був у групі корів (n=36) з високою активністю ФГМ та ГФІ і складав 6506 кг, з вмістом жиру 4,21% і виходом молочного жиру 273,9 кг. У групі корів з низькою активністю цих ферментів (n=66) надій молока складав 4687 кг, з вмістом жиру 3,86% і виходом молочного жиру 180,9 кг. Моделювання добору за активністю альдолази показало, що корови з низькою її активністю мали дещо вищий надій молока порівняно з групою корів, у яких була низька активність цього ферменту. Хоч абсолютні показники надою молока і вмісту жиру в молоці були значно нижчими, ніж у групі корів з високою активністю ФГМ і ГФІ.
9. Молочна продуктивність корів чорно-рябої породи при моделюванні добору за активністю ферментів ( )
При моделюванні добору за активністю трьох досліджуваних ферментів (табл.9) встановлено, що у групі корів з високою активністю ФГМ і ГФІ та низькою активністю альдолази (n=10) надій молока за третю лактацію становив 6524 кг, з вмістом жиру 4,15% і кількістю молочного жиру 269,4 кг, а в групі корів з низькою активністю цих ферментів (n=21) надій молока був меншим – 4722 кг, вміст жиру – 3,80% і кількість молочного жиру –179,4 кг. Жива маса корів була вищою у другій групі тварин і складала 594,0 кг, а в першій групі корів вона становила лише 504,5 кг.
Різниця виявилася статистично вірогідною, критерій вірогідності за надоєм молока складав 4,46, за вмістом жиру – 4,33, за кількістю молочного жиру – 4,86 і за живою масою – 5,52. Отже, одержані дані свідчать про можливість використання активності цих трьох досліджуваних ферментів як додаткових біологічних тестів при доборі корів за рівнем молочної продуктивності.
Ступінь реалізації генотипу бугаїв голштинської породи в стадах чорно-рябої худоби. Найвищий надій молока за першу лактацію одержано від корів-дочок бугаїв голштинської породи Аветона 294 і Бастера 92, який складав 4317,6 кг і 4388,1 кг. Порівняно високий надій був також у дочок бугая Таля 658429 української чорно-рябої породи з 1/2 часткою спадковості за голштинами. Надій молока в цій групі корів складав 4469,1 кг. Проте найнижчий надій молока за першу лактацію було одержано від корів-дочок бугаїв Гамлета 1573 української чорно-рябої і Мегестра 731 британо-фризької породи, який відповідно складав 4036,4 і 3743,2 кг. Що стосується вмісту жиру в молоці, то в окремих групах корів він знаходився на рівні від 3,44% до 3,61%.
10. Молочна продуктивність корів-дочок бугаїв української чорно-рябої молочної, голштинської і британо-фризької порід (перша лактація;  )
Примітка: ЧР – українська чорно-ряба молочна порода; Г – голштинська порода.
Вивчення ступеня реалізації генотипу окремих бугаїв-плідників української чорно-рябої, голштинської і британо-фризької порід проводилося на маточному поголів’ї з високим рівнем продуктивності. Надій молока матерів за найвищу лактацію знаходився на рівні 5311,7 - 5936,7 кг.
На основі даних про молочну продуктивність у корів-дочок окремих бугаїв та їх матерів ми визначили індекси плідників за молочністю, жирномолочністю і кількістю молочного жиру, які найбільш об’єктивно відображають генетичний потенціал плідників. Найвищим генетичним потенціалом щодо надою молока, вмісту жиру і кількості молочного жиру відзначалися бугаї Аветон 294 і Бастер 82 голштинської породи. Індекс молочності цих бугаїв складав 4949,8 і 5119,0 кг, жирномолочності – 3,67 і 3,63%, кількості молочного жиру – 181,6 і 186,3 кг. Низький індекс молочності був у бугаїв Таля 658429, Мегестра 731, який становив 4255,3 і 4374,8 кг, а вміст жиру - у бугаїв Мегестра 731 та Гамлета 1573 і складав 3,43 і 3,50%. У бугая Мегестра 731 індекс кількості молочного жиру був найнижчим і складав лише 150,0 кг.
Отже, одержані індекси молочності, жирномолочності і кількості молочного жиру свідчать, що найвищим генетичним потенціалом, можливим ступенем його реалізації відзначаються бугаї голштинської породи. Вказані індекси були низькими у бугаїв Мегестра 731 британо-фризької породи і Таля 658424 української чорно-рябої породи з 1/2 часткою спадковості голштинської породи.
Поліморфізм трансферину і активність ферментів крові як генетичні маркери при оцінці генотипу бугаїв. Тестуванням виявлено, що співвідношення типів трансферину і частоти окремих алелів трансферинового локусу в окремих групах корів були різними (табл. 11).
11. Співвідношення типів трансферину та частота алелів трансферинового локусу корів-дочок бугаїв плідників української чорно-рябої молочної, голштинської та британо-фризької порід
Із даних таблиці 11 видно, що співвідношення типів трансферину було таким: тварин з типом трансферину АА - 9,0%, АD - 33,3%, DD - 40,0% і АЕ - 6,6%. При такому співвідношенні типів трансферину частота алеля ТfА дорівнювала 0,288, ТfD – 0,624 і ТfЕ – 0,088. Порівняно високий відсоток корів з типом трансферину АD і DD був у групах корів-дочок бугая Бастера 82 голштинської породи. Найвищий надій молока за третю лактацію був у групах корів-дочок голштинських бугаїв Бастера 82 та Аветона 294 і складав 5457 кг і 5145 кг. Вміст жиру в цих групах складав 3,63% і 3,65%, а кількість молочного жиру дорівнювала 198,3 кг і 187,7 кг.
Отже, одержані результати досліджень свідчать, що частота алеля ТfD трансферинового локусу тісно пов’язана з рівнем надою молока, вмістом жиру і кількістю молочного жиру. Корови української чорно-рябої молочної породи, які походили від голштинских бугаїв і мали високу частоту цього алеля, проявляли вищі показники молочної продуктивності.
Досліджувались окремі біохімічні показники та активність ферментів крові піддослідних тварин (табл.12 і 13).
Вивчення біохімічних показників і активності ферментів крові дало можливість встановити певну залежність між величиною окремих з цих показників та генотипом корів-дочок окремих бугаїв-плідників. Найбільш високий вміст білка в сироватці і плазмі крові, активність ферменту фосфогексоізомерази і фруктозо-1,6-дифосфатази та низька активність ферменту альдолази була у крові корів-дочок бугаїв-плідників Аветона 294 і Бастера 82 голштинської породи, які проявили найвищий рівень молочної продуктивності, що свідчить про можливість використання цього комплексного показника як додаткового біологічного тесту в селекції чорно-рябої худоби на підвищення рівня молочної продуктивності.
12. Біохімічні показники крові корів-дочок окремих бугаїв-плідників різних генотипів ( )
13. Активність ферментів початкових етапів гліколізу крові корів-дочок
окремих бугаїв-плідників (ммоль/л;  )
|
