|
ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ ТВАРИН УААН
СТЕЦЬКО ТАРАС ІВАНОВИЧ
УДК 577.121: 636.2.084: 546.39
МЕТАБОЛІЧНА ТА ПРОДУКТИВНА ДІЯ
БІКАРБОНАТУ АМОНІЮ ПРИ ЙОГО ВИКОРИСТАННІ
В ГОДІВЛІ ТЕЛЯТ
03.00.04. – біохімія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Львів – 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону УААН та в Державному науково-дослідному контрольному інституті ветеринарних препаратів та кормових добавок МАП України.
Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор
Вудмаска Василь Юрійович,
Інститут землеробства і тваринництва
західного регіону УААН,
головний науковий співробітник
лабораторії годівлі тварин і технології кормів
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук,
старший науковий співробітник
Стапай Петро Васильович,
Інститут біології тварин УААН,
завідувач лабораторії фізіолого-біохімічних основ вовноутворення
доктор сільськогосподарських наук, професор
Захарів Орест Ярославович,
Львівська національна академія ветеринарної медицини
ім. С.З. Гжицького,
завідувач кафедри мікробіології і вірусології
Провідна установа: Білоцерківський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України,
кафедра органічної та біологічної хімії
Захист відбудеться „28”грудня 2004 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.368.01 в Інституті біології тварин УААН за адресою: вул. Стуса, 38, м. Львів, 79034.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту біології тварин УААН (вул. Стуса, 38, м. Львів, 79034).
Автореферат розісланий „ 26 ” листопада ” 2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради _____________________ Віщур О.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Ранній морфофункціональний розвиток рубця і становлення рубцевого типу травлення у телят є основною передумовою ефективного використання синтетичних азотових сполук в їх годівлі у перші місяці життя (Вридник Ф.І. та ін., 1986; Stewart C.S., Bryant M.P.,1988). Аналіз проведених у попередні роки досліджень дає можливість стверджувати, що при ранньому згодовуванні телятам грубих кормів і зменшенні швидкості розпаду синтетичних азотових сполук в рубці можна досягти більш максимального використання азоту рубцевими мікроорганізмами у синтезі амінокислот de novo (Грабовенский Н.И., Калачнюк Г.И., 1984; Fiems L.0. е. а., 1987; Zitnan R. е. а., 1997; Духин И.П., 1988). Целюлозолітичні бактерії, які розщеплюють клітковину грубих кормів, використовують для синтезу власних білків амінокислоти, які синтезуються з аміаку, а не пептиди та амінокислоти, які звільняються при розщепленні протеїну корму (Chalupa W., 1976; Alanis Ruiz J., 1992; Jenkins T.C., 1997; Янович В.Г., Cологуб Л.І., 2000). Цим зумовлена актуальність поглиблення науково-практичних основ підвищення ефективності використання синтетичних азотових сполук у годівлі телят у перші місяці життя з метою стимуляції росту популяції целюлозолітичних бактерій та більш ефективного використання наявної в рослинних кормах клітковини. У цьому контексті актуальним є дослідження метаболічної і продуктивної дії маловивченої синтетичної азотовмісної сполуки бікарбонату амонію при використанні її як джерела азоту в годівлі телят у перші місяці життя.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом досліджень лабораторії годівлі тварин і технології кормів Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН, проведених у 1990-1992 роках при виконанні завдання „Розробити і впровадити ефективні способи заготівлі і зберігання кормів, використання поживних, мінеральних та інших речовин тваринами в умовах кормовиробництва західних районів УРСР” (№ Держреєстрації 032396) і відділу контролю препаратів при незаразних хворобах, вітамінів та кормових добавок Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів і кормових добавок, проведених у 2002-2003 роках при виконанні завдання “Розробити і модифікувати методи контролю, провести порівняльну оцінку ефективності нових хімікофармацевтичних, біологічно активних, рослинних препаратів та кормових добавок” (№ Держреєстрації 0101U006354). У цих завданнях автор вивчав вплив згодовування телятам у ранньому віці бікарбонату амонію на обмінні процеси в їх організмі, на перетравність поживних речовин і ступінь засвоєння ними азоту та мінеральних елементів корму, на інтенсивність їх росту.
Мета і завдання досліджень. Метою дисертаційної роботи було встановити вплив додавання до раціону телят з 1-місячного віку як джерела азоту бікарбонату амонію окремо і разом з сорбентом перлітом на ферментативну активність і азотовий обмін в рубці телят, перетравність і засвоєння поживних та мінеральних речовин корму, метаболічні процеси в крові та інтенсивність їх росту.
У завдання роботи входило дослідження:
- вікової динаміки змін показників вмісту продуктів азотового і енергетичного обміну та ферментативної активності мікроорганізмів у вмісті рубця телят при додаванні до їх раціону бікарбонату амонію окремо і разом з сорбентом перлітом;
- вікової динаміки змін концентрації загального білка, амінного азоту, сечовини, глюкози, активності лужної фосфатази (ЛФ), аспартатамінотрансферази (АсАТ) і аланінамінотрансферази (АлАТ) у крові досліджуваних телят;
- перетравності поживних речовин, засвоєння азоту та мінеральних речовин корму в кишечнику телят.
Об’єкт дослідження – ферментативні процеси та азотовий обмін у рубці, перетравність поживних речовин, засвоєння азоту та мінеральних речовин корму, метаболічні процеси в крові та інтенсивність росту телят при додаванні до їх раціону з 1-місячного віку бікарбонату амонію окремо і разом з сорбентом перлітом.
Предмет дослідження – ферментативна активність мікроорганізмів та концентрація продуктів азотового і енергетичного обміну у вмісті рубця, морфологічні і біохімічні показники крові, вміст органічних та мінеральних речовини у кормах і калі.
Методи дослідження: колориметричні – протеолітична і амілолітична активність, концентрація амінного азоту вільних амінокислот і аміаку у вмісті рубця, кількість еритроцитів та вміст гемоглобіну, концентрація загального білка, амінного азоту вільних амінокислот, сечовини, глюкози та активність ЛФ, АсАТ і АлАТ у крові; фізико-хімічні – концентрація загального, білкового та залишкового азотів, сума летких жирних кислот (ЛЖК) у вмісті рубця; хроматографічні – частка окремих ЛЖК у вмісті рубця; гематологічні – гематокрит, кількість лейкоцитів та лейкоцитарна формула; спектрометричні – вміст мікроелементів у кормах та калі; фотометричні – вміст сірки та калію в кормах та калі; фізіологічні – дослід на фістульних тваринах; зоотехнічні –зоотехнічний аналіз кормів та калу, інтенсивність росту; токсикологічні – гостра токсичність; економічні – собівартість продукції та рентабельність виробництва; статистичні – середньоарифметична величина, середньоарифметична похибка та вірогідність різниці.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено вплив бікарбонату амонію при додаванні його до раціону телят з 1-місячного віку окремо і разом з перлітом на ферментативну активність мікроорганізмів, ферментативні процеси і утворення аміаку у рубці, метаболічний профіль та біохімічні показники крові телят, перетравність і засвоєння поживних речовин і мінеральних елементів корму та їх ріст. Виявлено підвищення утилізації аміаку мікроорганізмами та підвищення їх целюлолітичної активності під впливом бікарбонату амонію, особливо при додаванні його до раціону телят разом з сорбентом перлітом. Встановлено підвищення ступеня перетравності поживних речовин корму, засвоєння азоту і мінеральних елементів та інтенсивність росту телят при додаванні до їх раціону бікарбонату амонію, як джерела амонійного азоту для мікроорганізмів рубця.
Практичне значення одержаних результатів. Використання бікарбонату амонію в годівлі телят з 1-місячного віку в якості добавки до комбікорму як окремо, так і разом із перлітом підвищує інтенсивність їх росту та ефективність використання кормів, що підтвердили виробничі перевірки, проведені в господарствах Сокальського та Кам’янко-Бузького районів Львівської області.
Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно опрацював вітчизняну і зарубіжну літературу по темі дисертації, виконав експериментальну частину і статистично обробив отримані результати. Аналіз і обговорення отриманих результатів проведено спільно з науковим керівником.
Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертаційної роботи доповідалися на: звітних сесіях вченої ради Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН (1990-1992) та Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів і кормових добавок (2002, 2003); конференціях молодих вчених Інституту біології тварин УААН (Львів, 2002, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження професора П.Д.Пшеничного “Актуальні проблеми годівлі с.-г. тварин і технологія кормів“ (Київ, Національний аграрний університет, 2003); науково-практичній конференції “Наукові основи сталого розвитку кормовиробництва в Україні” (Вінниця, Інститут кормів, 2003); міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів „Молоді вчені у вирішення проблем аграрної науки і практики” (Львів, Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького, 2004).
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 8 наукових праць, з них 7 статей у фахових наукових виданнях і 1 тези.
Структура і обсяг роботи. Дисертація написана на 140 сторінках комп’ютерного тексту і складається з вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів досліджень, розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, який містить 306 джерел, в тому числі 161 зарубіжних авторів, 2 додатків. Дисертація ілюстрована 29 таблицями, які займають 15 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Огляд літератури. В огляді літератури, що складається з трьох підрозділів, представлено аналіз сучасних наукових літературних даних, які висвітлюють питання вікових особливостей живлення та процесів травлення телят і використання небілкових азотових сполук в їх годівлі.
Загальна методика та основні методи дослідження. Дослідження проводили на телятах-аналогах чорно-рябої породи, що належали дослідному
господарстві “Чишки” Інституту біології тварин УААН, в період з 1- до 4-місячного віку, яким у 20-денному віці накладали на рубець фістули. Телята були розділені на три групи, по 4 голови в кожній. Телята отримували раціон, що складався з незбираного молока, комбікорму, лучного сіна та прив’яленої зеленої маси. На відміну від телят 1-ї (контрольної) групи, телятам другої (дослідної) групи з місячного віку до раціону додавали разом із комбікормом бікарбонат амонію з розрахунку 0,5 г/кг живої маси, а телятам третьої (дослідної) групи – суміш бікарбонату амонію з перлітом у відношенні 1 : 1 з розрахунку 1,0 г/кг живої маси. Протягом першого місяця досліду телят дослідних груп привчали до поїдання бікарбонату амонію, починаючи з дози 0,1 г/кг живої маси і закінчуючи дозою 0,5 г/кг. Дослідження вмісту рубця і крові телят проводили в 2- і 4-місячному віці. Зразки вмісту рубця відбирали до і через 30, 60 і 180 хвилин після годівлі телят. Кров брали з яремної вени до і через 3 години після годівлі. У 3-місячному віці був проведений балансовий дослід.
Протеолітичну активність у вмісті рубця визначали за ступенем розщеплення казеїну, аміолітичну активність – за ступенем розщеплення крохмалю (Методики досліджень з фізіології і біохімії сільськогосподарських тварин. – Інститут землеробства і біології тварин УААН, Львів, 1998). Активність целюлолітичних ферментів у вмісті рубця визначали за ступенем розщеплення клітковини (Паєнок С.М., 1970). Концентрацію загального, білкового і залишкового азотів у вмісті рубця визначали за методом К’єльдаля, концентрацію амінного азоту вільних амінокислот – нінгідриновим методом, а концентрацію аміаку – методом Конвея (Кондрахин И.П., 1985). Загальну концентрацію ЛЖК визначали шляхом їх відгонки з наступним титруванням (Методики досліджень з фізіології і біохімії сільськогосподарських тварин. – Інститут землеробства і біології тварин УААН, Львів, 1998), а вміст окремих ЛЖК – методом газорідинної хроматографії (Немировський В.І., Терещук О.М., Гнатів В.І., Скорохід В.Й., 1989).
У крові досліджували: вміст гемоглобіну – геміглобін-ціанідним методом за допомогою стандартного набору реактивів; гематокрит – за Й.Тодоровим (Кондрахин И.П., 1985); кількість еритроцитів – колориметрично; кількість лейкоцитів і окремих їх форм – шляхом мікроскопії; вміст загального білка – біуретовим методом за допомогою стандартного набору реактивів; концентрацію сечовини – за кольоровою реакцією з диацетилмонооксимом за допомогою стандартного набору реактивів; концентрацію амінного азоту – нінгідриновим методом (Кондрахин И.П. та ін., 1985); активність АсАТ і АлАТ – за Райтманом-Френкелем за допомогою стандартного набору реактивів; активність ЛФ – за допомогою стандартного набору реактивів для мікроаналізу; концентрацію глюкози – орто-толуїдиновим методом (Кондрахин И.П., 1985). Ступінь перетравності поживних речовин корму і баланс азоту визначали за Вудмаскою В.Ю. (1975), засвоєння макроелементів – за Разумовим В.А. (1986), а мікроелементів – за Боровик-Романовою Т.Ф. (1973). Гостру токсичність бікарбонату амонію визначали за Кербером (Беленький М.Л., 1963).
До постановки на дослід, протягом його проведення та в кінці експерименту дослідних тварин індивідуально зважували.
Отримані цифрові дані опрацьовували статистично за комп’ютерною програмою Microsoft Excel.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Дослідження ферментативної активності у вмісті рубця телят. Як видно з таблиці 1, різниці протеолітичної активності у вмісті рубця телят 2- і 3-ї груп порівняно до телят 1-ї групи як у 2-місячному, так і у 4-місячному віці невірогідні (Р<0,5).
Таблиця 1
Протеолітична, амілолітична і целюлолітична активність
у вмісті рубця телят (М ± m; n = 4)
Примітка: 1) * - у цій та наступних таблицях різниці між показниками в телят дослідних груп порівняно з контрольною групою вірогідні;
2) ° - у цій та наступних таблицях різниці між показниками в телят у
4-місячному порівняно з 2-місячним віком вірогідні.
Проте, протеолітична активність у вмісті рубця телят 1-, 2- і 3-ї груп у 4-місячному віці була вища відповідно на 26,95; 44,30 і 42,52%, ніж у 2-місячному (P<0,05; P<0,01; P<0,02), що свідчить про посилення розщеплення протеїну в рубці телят після переходу від прерумінантного типу травлення до румінантного.
Різниці в амілолітичній активності у вмісті рубця телят 2- і 3-ї груп порівняно до телят 1-ї групи як у 2-, так і в 4-місячному віці також були статистично невірогідні (P<0,5). У 4-місячному віці амілолітична активність у вмісті рубця телят 1-, 2- і 3-ї груп була вища відповідно на 15,03; 13,89 і 18,59%, ніж у 2-місячному віці(P<0,05), що свідчить про посилення розщеплення крохмалю у вмісті рубця телят з віком.
Целюлолітична активність мікроорганізмів у рубці телят 1-, 2- і 3-ї груп у 4-місячному віці була відповідно в 1,75; 2,36 і 2,07 рази вища, ніж у 2-місячному віці (P<0,05; P<0,01; P<0,01), що можна пояснити збільшенням кількості целюлозолітичних мікроорганізмів і підвищенням їх активності в рубці телят після переходу від молочного до рослинного живлення. Целюлолітична активність у вмісті рубця телят 2- і 3-ї груп в 4-місячному віці була вища до годівлі відповідно на 22,65 і 30,62% (P<0,2; P<0,1), а через 3 години після годівлі – відповідно на 47,61 і 73,67% (P<0,02; P<0,01), ніж у вмісті рубця телят контрольної групи. З цих даних випливає, що додавання бікарбонату амонію до раціону телят стимулює ріст целюлозолітичних мікроорганізмів у рубці, і що це вплив підвищується при згодовуванні телятам бікарбонату амонію разом з ентеросорбентом перлітом.
Концентрація азотових сполук у вмісті рубця телят. З даних, наведених у таблиці 2, видно, що концентрація загального азоту у вмісті рубця телят 1-, 2- і 3-ї груп у 4-місячному віці була відповідно на 32,88; 35,03 і 38,72% вища, ніж у 2-місячному віці (P<0,01; P<0,001; P<0,01), що можна пояснити посиленням його метаболізму в рубці телят після переходу від молочного живлення до рослинного внаслідок зростання кількості мікроорганізмів. Концентрація загального азоту у вмісті рубця телят дослідних груп до годівлі в 2- і 4-місячному віці була більша відповідно на 4,35 і 6,96% (Р<0,5) та на 6,03 і 11,66% (Р<0,5), ніж у вмісті рубця телят контрольної групи. Зростання концентрації загального азоту у вмісті рубця телят всіх груп у перші 60 хвилин після годівлі відбувається в основному за рахунок збільшення вмісту залишкового азоту, що свідчить про підвищення інтенсивності протеолізу в цей період. Через 180 хвилин після годівлі концентрація загального азоту у вмісті рубця телят зростає за рахунок збільшення вмісту білкового азоту, що можна пояснити інтенсивним синтезом мікробного білка.
Концентрація білкового азоту у вмісті рубця телят дослідних груп у 2-місячному віці була більша відповідно на 4,38 і 7,23% (Р<0,5), у 4-місячному віці – на 6,18 і 10,78% (Р<0,5; Р<0,2), ніж у вмісті рубця телят контрольної групи, що свідчить про підвищення інтенсивності росту мікроорганізмів, які використовують азот бікарбонату амонію в синтезі власних білків.
Частка залишкового азоту в загальній його кількості у вмісті рубця телят 1-, 2- і 3-ї груп у 2-місячному віці становила відповідно 22,56; 22,53 і 22,36%, у 4-місячному – 25,28; 25,18 і 25,71%, що свідчить про посилення розпаду протеїну корму в рубці телят з віком. Концентрація залишкового азоту у вмісті рубця телят всіх груп, особливо телят 2- і 3-ї груп, значно зростала протягом години після годівлі, але через 3 години вона знижувалася, що свідчить про інтенсивний розпад протеїну корму і дезамінування амінокислот у рубці телят у першу годину після годівлі.
Таблиця 2
Концентрація азотових сполук у вмісті рубця телят, ммоль/л (М±m; n=4)
Концентрація амінного азоту вільних амінокислот у вмісті рубця телят 1-, 2- і 3-ї груп у 4-місячному віці до годівлі була відповідно на 52,91; 43,11 і 46,54% більша (P<0,05), ніж у 2-місячному, що свідчить про підвищення протеолітичної активності рубця телят після переходу від молочної до рослинної годівлі. Вміст амінного азоту вільних амінокислот у вмісті рубця телят всіх груп через 60 хвилин після годівлі був значно вищий (P<0,01-001), ніж до чи через 3 години після годівлі, а різниці в його вмісті у телят 2- і 3-ї груп порівняно з телятами 1-ї групи майже на всіх стадіях дослідження невірогідні (Р<0,5).
Концентрація аміаку у вмісті рубця телят 1-, 2- і 3-ї груп у 4-місячному віці була відповідно в 1,50; 1,40 і 1,29 раз вища (Р<0,01; Р<0,01; Р<0,05), ніж у 2-місячному віці (таблиця 3), що свідчить про кращий морфофункціональний розвиток рубця у них після переходу з молочної годівлі на рослинну, що зумовлює підвищення інтенсивності дезамінування амінокислот його мікроорганізмами. Динаміка концентрації аміаку у вмісті рубця досліджуваних телят свідчить про те, що максимальне розщеплення протеїну корму і дезамінування амінокислот відбувається протягом першої години після годівлі. Ступінь підвищення рівня аміаку у вмісті рубця телят у 4-місячному віці через 30 і 60 хвилин після початку годівлі виражений значно меншою мірою, ніж у 2-місячному віці, що можна пояснити зростанням кількості мікроорганізмів, особливо целюлозолітичних бактерій, у вмісті рубця телят після переходу від прерумінантного типу травлення до румінантного, що зумовлює кращу їх здатність утилізувати аміак.
При згодовуванні бікарбонату амонію разом з перлітом рівень аміаку у вмісті рубця телят 3-ї групи в 4-місячному віці через 30 хвилин після годівлі був у 1,39 рази менший (Р<0,01), а через 60 і 180 хвилин після початку годівлі – відповідно у 1,07 і 1,24 рази більший (P<0,5; P<0,05), ніж у рубці телят 2-ї групи. Це можна пояснити тим, що перліт проявляє сорбційно-десорбційні властивості у рубці телят, завдяки яким він поглинає аміак при високому його рівні у вмісті рубця і виділяє його при низькому рівні.
Таблиця 3
Концентрація аміаку у вмісті рубця телят, ммоль/л (M±m; n=4)
Сума та співвідношення окремих коротколанцюгових жирних кислот у вмісті рубця телят. Дані, наведені в таблиці 4, показують, що рівень ЛЖК у вмісті рубця телят всіх груп у 2-місячному віці значно зростає в перші 60 хвилин після годівлі (Р<0,05), а в наступний період істотно не змінюється (Р<0,5). Через 180 хвилин після годівлі концентрація ЛЖК у вмісті рубця телят 2-ї групи була на 14,75% (Р<0,05), а у вмісті рубця телят 3-ї групи – 9,83% (Р<0,1), менша, ніж у вмісті рубця телят 1-ї групи, що можна пояснити кращим їх використанням мікроорганізмами у синтезі амінокислот.
Таблиця 4
Загальна концентрація та частка окремих ЛЖК у вмісті рубця телят
(M±m, n=4)
Протягом трьох годин після годівлі у вмісті рубця телят поступово зменшується частка оцтової кислоти і збільшується частка пропіонової кислоти. Хоча різниці у відносній концентрації оцтової і пропіонової кислот у вмісті рубця телят 2- і 3-ї груп порівняно з телятами 1-ї групи невірогідні (Р<0,5), вони свідчать про інгібуючий вплив бікарбонату амонію на оцтовокисле бродіння і стимулюючий вплив на пропіоновокисле бродіння в рубці.
Концентрація ЛЖК у вмісті рубця телят у 4-місячному віці була більша, ніж у 2-місячному віці (P<0,01), що свідчить про посилення ферментації вуглеводів після переходу від прерумінантного до румінантного типу живлення, а більша сума ЛЖК у вмісті рубця телят дослідних груп, ніж у вмісті рубця телят контрольної групи, – про стимулюючий вплив бікарбонату амонію на морфофункціональний розвиток рубця. Після годівлі частка ацетату в загальній кількості ЛЖК у вмісті рубця телят зменшується, а частка пропіонату і бутирату збільшується, причому у телят дослідних груп зростання частки пропіонату виражене більшою мірою, ніж у телят контрольної групи. Оскільки пропіонова кислота є основним попередником глюкози у жуйних, посилення пропіоновокислого бродіння приводить до збільшення її утворення у печінці шляхом глюконеогенезу, а відтак до зростання синтезу м’язових білків.
Вміст загального білка, амінного азоту і сечовини в крові телят. Як видно з таблиці 5, вміст загального білка у сироватці крові телят всіх груп у 2-місячному віці був приблизно однаковий (P<0,5), а в 4-місячному віці він був помітно вищий у телят 2- і 3-ї дослідних груп, ніж у телят контрольної групи (Р<0,1), що свідчить про позитивний вплив згодовування телятам бікарбонату амонію у ранньому віці на синтез сироваткових білків.
Таблиця 5
Концентрація загального білка, амінного азоту вільних амінокислот
і сечовини у сироватці крові телят (M±m; n=4)
Концентрація амінного азоту вільних амінокислот у сироватці крові телят 2- і 3-ї дослідних груп у 2-місячному віці була більша відповідно на 8,04 і 11,01% (Р<0,1), у 4-місячному – на 11,74 і 15,77% (Р<0,05), ніж у сироватці крові телят 1-ї групи, що свідчить про краще субстратне забезпечення синтезу білків в їх тканинах, у тому числі в скелетних м’язах. Згодовування бікарбонату амонію викликало підвищення концентрації сечовини в сироватці крові телят дослідних груп, проте його згодовування разом з перлітом приводить до меншого її вмісту в крові, що можна пояснити зниженням рівня аміаку в рубці при додаванні вказаного сорбенту.
Перетравність телятами поживних речовин корму, засвоєння азоту та мінеральних речовин. Перетравність сухої речовини у телят 2- і 3-ї груп була вища відповідно на 5,36 і 5,08% (P<0,01), органічної речовини – на 5,77 і 5,56% (P<0,01), протеїну – на 5,28 і 1,04% (P<0,05; P<0,5), жиру – на 4,76 і 4,08% (P<0,05), клітковини – на 11,73 і 13,39% (P<0,01; P<0,001), безазотових екстрактивних речовин – на 3,93 і 4,67% (P<0,01), ніж у телят контрольної групи (табл. 6). Вищий рівень перетравності поживних речовин корму у телят дослідних груп можна пояснити кращим ростом мікроорганізмів рубця, особливо целюлозолітичних бактерій при додаванні до їх раціону бікарбонату амонію.
Баланс азоту у телят другої групи був більший на 4,98% (Р<0,01), а телят третьої групи – на 5,37% (Р<0,01), ніж у телят контрольної групи. У телят 2- і 3-ї груп засвоїлось відповідно 32,24 і 32,59% азоту від прийнятого та 38,55 і 40,49% від перетравленого. У телят контрольної групи ці показники відповідно становили 27,26 і 35,39%. У телят 2- і 3-ї груп порівняно до телят 1-ї групи встановлено вірогідно більше засвоєння фосфору, міді, марганцю, цинку, нікелю, хрому, барію і менше засвоєння сірки. При згодовуванні телятам бікарбонату амонію разом з перлітом у них вірогідно збільшилося також засвоєння заліза, ванадію, цирконію, стибію, титану і зменшилося засвоєння стронцію і свинцю.
Таблиця 6
Перетравність поживних речовин корму в травному каналі досліджуваних телят у 3-місячному віці, % (M±m; n=3)
Інтенсивність росту телят. Середньодобові прирости живої маси у телят 2-ї групи були на 96,7 г або на 19,00%, а у телят 3-ї групи – на 130,0 г або на 25,54% більші, ніж у телят контрольної групи. Прирости живої маси у телят третьої групи, яким згодовували бікарбонат амонію разом з перлітом, були на 5,5% більші, ніж у телят другої групи.
Загалом, одержані нами результати свідчать про обгрунтованість використання бікарбонату амонію, особливо бікарбонату амонію разом з сорбентом перлітом, у раціоні телят у перші місяці життя як джерела амонійного азоту для синтезу мікроорганізмами рубця амінокислот de novo і як фактора прискорення становлення рубцевого травлення та росту целюлозолітичних мікроорганізмів у рубці.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне обгрунтування доцільності використання у годівлі телят з 1-місячного віку як добавки до комбікорму бікарбонату амонію окремо і разом із сорбентом перлітом з метою підвищення інтенсивності їх росту та ефективності використання кормів.
Встановлено позитивний вплив бікарбонату амонію при додаванні його окремо і разом з природним мінералом перлітом до раціону телят з 1-місячного віку на ферментативну активність мікроорганізмів рубця, перетравлення поживних речовин і засвоєння азоту корму, на обмін речовин в їх організмі та інтенсивність росту.
- Целюлолітична активність мікроорганізмів у вмісті рубця телят дослідних груп, яким згодовували бікарбонат амонію у вигляді добавок до комбікорму, у 2- і 4-місячному віці була вірогідно вища, ніж у телят контрольної групи.
- Концентрація білкового азоту у вмісті рубця телят дослідних груп, до раціону яких додавали бікарбонат амонію як окремо, так і разом із сорбентом перлітом, була відповідно на 6,18 і 10,78% вища, ніж у вмісті рубця телят контрольної групи.
- Підвищення концентрації аміаку у вмісті рубця телят при згодовуванні їм комбікорму з добавкою бікарбонату амонію у суміші з перлітом у перші години після годівлі виражено меншою мірою, ніж при згодовування комбікорму з самим бікарбонатом амонію.
- Відсутні вірогідні різниці в загальній концентрації ЛЖК у вмісті рубця телят дослідних груп, до раціону яких додавали бікарбонат амонію, і у вмісті рубця телят контрольної групи. Згодовування телятам комбікорму з добавками бікарбонату амонію приводить до зменшення частки оцтової кислоти і збільшення частки пропіонової кислоти у складі ЛЖК у рубці телят.
- Згодовування телятам комбікорму з добавками бікарбонату амонію окремо і разом з перлітом істотно не вплинуло на кількість еритроцитів і лейкоцитів, вміст гемоглобіну, загального білка, амінного азоту вільних амінокислот, активності АлАТ, АсАТ і ЛФ в їх крові у 2- і 4-місячному віці. На обох етапах дослідження в крові телят дослідних груп виявлена вірогідно більша концентрація сечовини, ніж у крові телят контрольної групи.
- Перетравність сухої і органічної речовини, жиру, клітковини і безазотистих екстрактивних речовин у телят, яким згодовували комбікорм із добавками бікарбонату амонію, була вірогідно вища, ніж у телят контрольної групи.
- Засвоєння азоту в телят дослідних груп, яким згодовували комбікорм із добавками бікарбонату амонію окремо і разом з перлітом, було відповідно на 4,98 і 5,27% вище, ніж у телят контрольної групи.
- У телят дослідних груп при згодовуванні бікарбонату амонію у вигляді добавок до комбікорму в балансовому досліді встановлено вірогідне збільшення засвоєння фосфору, міді, марганцю, цинку, нікелю, хрому, барію і менше засвоєння сірки, ніж у телят контрольної групи. При згодовуванні телятам бікарбонату амонію разом із перлітом у них збільшилося також засвоєння заліза, ванадію, цирконію, стибію, титану і зменшилося засвоєння стронцію і свинцю.
- Прирости живої маси телят, яким згодовували бікарбонату амонію окремо і разом із перлітом, за дослідний період були відповідно на 19,0 і 25,5% більші, ніж у телят контрольної групи.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
З метою підвищення інтенсивності росту телят, ефективності використання ними поживних речовин корму і прискорення становлення рубцевого типу травлення рекомендується поступово вводити в їх раціон з 1-місячного віку як джерело азоту бікарбонат амонію. За період з 1- до 2-місячного віку кількість бікарбонату амонію поступово збільшують з 0,1 до 0,5 г на кг живої маси тварин і залишають на такому рівні до 4-місячного віку.
|
