Библиотечный каталог авторефератов Украины

Український державний лісотехнічний УНІВЕРСИТЕТ

ЧЕРНЯК Володимир Максимович

УДК 581.9(477.8)

КУЛЬТИВОВАНА ДЕНДРОФЛОРА ВОЛИНО-ПОДІЛЛЯ,

ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ ТА ЗБАГАЧЕННЯ

06.03.01 – лісові культури та фітомеліорація

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора біологічних наук

Львів – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України.

Науковий консультант:        доктор біологічних наук, професор

       КУЗНЄЦОВ Сергій Іванович, Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України, завідувач відділу дендрології та паркознавства.

Офіційні опоненти:        доктор біологічних наук, професор

       Гордієнко Михайло Іванович, Національний аграрний університет, професор кафедри лісових культур;

доктор біологічних наук, професор,

Гревцова Ганна Терентіївна, Ботанічний сад ім.. акад. О.В.Фоміна Київського національного університету імені Т.Шевченка, провідний науковий співробітник;

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Шлапак Володимир Петрович, Національний дендрологічний парк „Софіївка” НАН України, заступник директора з наукової роботи.

Провідна установа: Державний Нікітський ботанічний сад УААН, відділ дендрології та квітникарства, м. Ялта.

Захист відбудеться 17.06.2005 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.072.02 в Українському держаному лісотехнічному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 79057, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 103, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського держаного лісотехнічного університету за адресою: 79057, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 101.

Автореферат розіслано 14.05. 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради                                І.Є. Кульчицький-ЖигайлоЗА­ГАЛЬ­НА ХА­РАК­ТЕ­РИС­ТИ­КА РО­БО­ТИ

Ак­ту­аль­ність те­ми ди­сер­та­ції пов’яза­на із су­час­ною на­ці­ональ­ною по­лі­ти­кою та між­на­род­ни­ми зо­бов'язан­ня­ми Ук­ра­їни у га­лу­зі охо­ро­ни бі­оріз­но­ма­ніт­тя, не­об­хід­ніс­тю ви­рі­шен­ня прак­тич­них пот­реб фі­то­ме­лі­ора­ції дов­кіл­ля, зок­ре­ма проб­лем збе­ре­жен­ня, від­нов­лен­ня та охо­ро­ни ста­ро­вин­них пар­ків-пам'яток са­до­во-пар­ко­во­го мис­тец­тва, а та­кож ви­мо­га­ми між­на­род­ної кон­вен­ції про бі­оло­гіч­не різ­но­ма­ніт­тя (Ріо-де-Жа­нейро, 1992).

До ком­плек­су біоеко­ло­гіч­них проб­лем са­до­во-пар­ко­во­го бу­дів­ниц­тва вхо­дять: ана­ліз так­со­но­міч­но­го скла­ду всіх ка­те­го­рій зе­ле­них на­сад­жень, спів­від­но­шен­ня або­ри­ген­них та ін­тро­ду­ко­ва­них ви­дів; їх стійкість, дов­го­віч­ність, прог­но­зу­ван­ня їх рос­ту й роз­вит­ку та ди­на­мі­ка фі­то­це­но­зів у ста­ро­вин­них пар­ках то­що.

Ок­ре­мі ас­пек­ти розв’язан­ня цих проб­лем в умо­вах Во­ли­но-По­діл­ля вис­віт­ле­ні в пра­цях Н.Л. Бри­гин­ця, Б.В. За­ве­ру­хи (1958), О.Л. Ли­пи (1937, 1939, б, 1946, 1949, 1953, 1960), І.О. Ко­са­ревсь­ко­го (1961, 1977), Г.А.Дом­бровсь­ко­го (1968) М.А. Кох­на (1962, 1982, 1986, 1991, 1994, 1996, 2001), М.Г. Кур­дю­ка (1982, 1986), Л.П. Ка­зі­мі­ро­ва (1996), Р.В. Кар­ма­зі­на, (1970, 1996), В.П. Ку­че­ря­во­го (1972, 1973, 1981, 1984, 1991, 1997), Б.К. Тер­ме­ни (1982, 1984), Л.А. Ко­цу­на (1996, 1999), Т.М. Че­рев­чен­ко (1996, 1997), А.А. Щер­би­ни (1951, 1954), W. Bes­ser (1810), S. Ma­ko­wi­ec­ki (1936), R. Af­ta­nazy (1988) та ін. Про­те ці­ліс­но­го дос­лід­жен­ня куль­ти­во­ва­ної ден­дроф­ло­ри Во­ли­но-По­діл­ля не про­во­ди­ло­ся

Ак­ту­аль­ним є та­кож вста­нов­лен­ня за­галь­них під­хо­дів у під­бо­рі рос­лин для ін­тро­дук­ції та ви­яв­лен­ня ге­не­тич­ної спо­рід­не­нос­ті флор і пов’яза­них з цим еко­ло­го-ге­ог­ра­фіч­них за­ко­но­мір­нос­тей ево­лю­ції де­рев­них рос­лин у районі Во­ли­но-По­діл­ля.

Роз­роб­ка те­оре­тич­но­го обґрун­ту­ван­ня за­сад роз­вит­ку су­час­ної мо­бі­лі­за­ції хвойних і лис­тя­них на Во­ли­но-По­діл­лі від­кри­ває ши­ро­кі мож­ли­вос­ті для їх ін­тро­дук­ції в дос­лід­жу­ва­но­му ре­гі­оні.

Зв’язок ро­бо­ти з на­уко­ви­ми прог­ра­ма­ми, пла­на­ми, те­ма­ми. Ро­бо­та ви­ко­на­на в рам­ках на­уко­во-дос­лід­них тем у На­ці­ональ­но­му бо­та­ніч­но­му са­ду ім. М.М. Гриш­ка НАН Ук­ра­їни: „Оп­ти­мі­за­ція пар­ко­вих лан­дшаф­тів По­ліс­ся і Лі­сос­те­пу Ук­ра­їни шля­хом збе­ре­жен­ня, від­тво­рен­ня на­сад­жень, ін­тро­дук­ції но­вих і ма­ло­по­ши­ре­них рос­лин”, дер­жреєстра­ційний № 2-09-05/034-93 (1993–1996 рр.); „На­уко­ві ос­но­ви вив­чен­ня, збе­ре­жен­ня і фор­му­ван­ня ге­но­фон­ду куль­тур­ної ден­дроф­ло­ри в ко­лек­ційних та пар­ко­вих на­сад­жен­нях По­ліс­ся та Лі­сос­те­пу Ук­ра­їни”, дер­жреєстра­ційний № 01954002739 НАН Ук­ра­їни (1997–1999 рр.); “Біоеко­ло­гіч­ні ос­но­ви фор­му­ван­ня де­ко­ра­тив­но­го по­тен­ці­алу ден­дроф­ло­ри По­ліс­ся та Лі­сос­те­пу Ук­ра­їни” дер­жреєстра­ційний № 0100И000417 НАН Ук­ра­їни (2000–2004 рр.).

Фак­тич­ний ма­те­рі­ал от­ри­ма­но внас­лі­док ста­ці­онар­них, польо­вих і ла­бо­ра­тор­них дос­лід­жень в об’єктах куль­ти­во­ва­ної ден­дроф­ло­ри Во­ли­но-По­діл­ля, ек­спе­ди­ційних дос­лід­жень в Ук­ра­їні та за її ме­жа­ми (у Поль­щі).

Ме­та і зав­дан­ня дос­лід­жень. Ме­та ро­бо­ти – вста­но­ви­ти за­ко­но­мір­нос­ті рос­ту й роз­вит­ку, сис­те­ма­тич­ні, фло­рис­тич­ні та еко­ло­го-бі­оло­гіч­ні особ­ли­вос­ті куль­ти­во­ва­ної ден­дроф­ло­ри Ва­ли­но-По­діл­ля, пер­спек­ти­ви її ви­ко­рис­тан­ня для куль­ту­ри та роз­ро­би­ти те­оре­тич­ні ос­но­ви під­бо­ру ви­хід­но­го ма­те­рі­алу для ін­тро­дук­ції.

Ос­нов­ні зав­дан­ня дос­лід­жень:

1. вста­но­ви­ти осе­ред­ки куль­ти­во­ва­ної ден­дроф­ло­ри Во­ли­но-По­діл­ля, виз­на­чи­ти їх­ній су­час­ний стан та ден­дро­ло­гіч­ні ре­сур­си, склас­ти спи­сок ви­дів, різ­но­ви­дів, гіб­ри­дів, форм, сор­тів де­рев­них і ча­гар­ни­ко­вих рос­лин куль­ти­во­ва­ної ден­дроф­ло­ри дос­лід­жу­ва­но­го ре­гі­ону;

2. здійсни­ти ана­ліз іс­то­рич­но­го дос­ві­ду ін­тро­дук­ції на Во­ли­но-По­діл­лі;

3. про­ана­лі­зу­ва­ти шля­хи і нап­рям­ки іс­то­рії вив­чен­ня куль­ти­во­ва­ної ден­дроф­ло­ри Во­ли­но-По­діл­ля;

4. дос­лі­ди­ти бі­оло­гіч­ні, мор­фо­ло­гіч­ні, еко­ло­гіч­ні особ­ли­вос­ті куль­ти­во­ва­ної ден­дроф­ло­ри, її ріст і роз­ви­ток, цві­тін­ня і пло­до­но­шен­ня, спо­со­би роз­мно­жен­ня;

5. про­вес­ти сис­те­ма­тич­ний, фло­рис­тич­ний ана­лі­зи ви­дів куль­ти­во­ва­ної ден­дроф­ло­ри;

6. про­ана­лі­зу­ва­ти життєві фор­ми, сту­пінь по­ши­рен­ня та ві­ко­ві особ­ли­вос­ті куль­ти­во­ва­них ви­дів ден­дроф­ло­ри;

7. вив­чи­ти фі­ло­ге­нез при­род­ної ден­дроф­ло­ри Во­ли­но-По­діл­ля на ос­но­ві уза­галь­нен­ня спо­ро-пил­ко­во­го ана­лі­зу, па­ле­обо­та­ніч­них да­них;

8. роз­ро­би­ти те­оре­тич­не обґрун­ту­ван­ня ос­нов­них за­сад роз­вит­ку су­час­ної мо­бі­лі­за­ції куль­ти­во­ва­ної ден­дроф­ло­ри Во­ли­но-По­діл­ля;

9. роз­ро­би­ти ін­тро­дук­ційне району­ван­ня Во­ли­но-По­діл­ля;

10. про­вес­ти ана­ліз пер­спек­тив­нос­ті та роз­ро­би­ти шля­хи ви­ко­рис­тан­ня іс­ну­ючої куль­ти­во­ва­ної ден­дроф­ло­ри Во­ли­но-По­діл­ля;

11. вив­чи­ти дос­від впро­вад­жен­ня в лі­со­ві куль­ту­ри пер­спек­тив­них ін­тро­ду­цен­тів, зап­ро­по­ну­ва­ти но­ві пер­спек­тив­ні ін­тро­ду­цен­ти в лі­со­ві куль­ту­ри.

Об’єкт дос­лід­жен­ня: куль­ти­во­ва­на та або­ри­ген­на ден­дроф­ло­ра Во­ли­но-По­діл­ля.

Пред­мет дос­лід­жен­ня: бі­оло­гіч­ні та еко­ло­гіч­ні особ­ли­вос­ті куль­ти­во­ва­ної ден­дроф­ло­ри, ана­ліз шля­хів і нап­рям­ків ін­тро­дук­ції де­рев­них рос­лин, виз­на­чен­ня пер­спек­тив­нос­ті їхньої ін­тро­дук­ції.

Ме­то­ди дос­лід­жен­ня: ек­спе­ди­ційні і польо­ві, бі­омор­фо­ло­гіч­ні, фі­зі­оло­гіч­ні, ві­зу­аль­ні, бі­омет­рич­ні.

На­уко­ва но­виз­на одер­жа­них ре­зуль­та­тів дос­лід­жень. Упер­ше роз­роб­ле­но та те­оре­тич­но обґрун­то­ва­но ос­нов­ні за­са­ди роз­вит­ку су­час­ної мо­бі­лі­за­ції куль­ти­во­ва­ної ден­дроф­ло­ри Во­ли­но-По­діл­ля, про­ана­лі­зо­ва­но іс­то­рич­ний дос­від ін­тро­дук­ції де­рев­них рос­лин на Во­ли­но-По­діл­лі, здійсне­но ін­вен­та­ри­за­цію осе­ред­ків куль­ти­во­ва­ної ден­дроф­ло­ри, да­но ха­рак­те­рис­ти­ку су­час­но­го ста­ну 63 об’єктів са­до­во-пар­ко­во­го мис­тец­тва, впер­ше ви­ді­ле­но чо­ти­ри гру­пи ста­ро­вин­них пар­ків са­до­во-пар­ко­во­го мис­тец­тва за сту­пе­нем цін­нос­ті та збе­ре­жен­ня. Упер­ше скла­де­но пов­ний пе­ре­лік куль­ти­во­ва­ної ден­дроф­ло­ри Во­ли­но-По­діл­ля, дос­лід­же­но особ­ли­вос­ті рос­ту й роз­вит­ку, бо­та­ні­ко-сис­те­ма­тич­ні та еко­ло­го-бі­оло­гіч­ні особ­ли­вос­ті ви­дів, їх реп­ро­дук­тив­ну спро­мож­ність та де­ко­ра­тив­ні якос­ті, оці­не­но не­ви­ко­рис­та­ні у куль­тур­фі­то­це­но­ло­гії ре­зер­ви при­род­ної ден­дроф­ло­ри. Вдос­ко­на­ле­но схе­му ін­тро­дук­ційно­го району­ван­ня Во­ли­но-По­діл­ля, ре­ко­мен­до­ва­но вве­ден­ня Прид­ніс­тровсь­ко­го ок­ру­гу до За­хід­но­го ін­тро­дук­ційно­го району та ви­ді­ле­но чо­ти­ри гру­пи ви­дів для ін­тро­дук­ції за по­каз­ни­ка­ми життєздат­нос­ті в умо­вах куль­ту­ри на Во­ли­но-По­діл­лі.

Прак­тич­не зна­чен­ня одер­жа­них ре­зуль­та­тів. Ма­те­рі­али ін­вен­та­ри­за­ції не­об­хід­ні для ком­плек­ту­ван­ня бан­ку да­них про стан ве­ден­ня ін­тро­ду­цен­тів та ре­гі­ональ­но­го ка­дас­тру куль­ти­во­ва­ної ден­дроф­ло­ри на Во­ли­но-По­діл­лі. Під­го­тов­ле­но ма­те­рі­али для від­нов­лен­ня та фун­кці­ональ­но­го ви­ко­рис­тан­ня 45 ста­ро­вин­них пар­ків, об’єдна­них за сту­пе­нем цін­нос­ті та збе­ре­жен­ня, про­ве­де­но до­бір цін­них ві­ко­вих уні­каль­них осо­бин у якос­ті ма­точ­ни­ків. Прик­лад­не зна­чен­ня має вив­чен­ня куль­ти­во­ва­них ге­не­тич­них ре­сур­сів ре­гі­ону та ви­ко­рис­тан­ня їх для фі­то­ме­лі­ора­ції, а та­кож ори­гі­наль­не ан­ке­ту­ван­ня ві­діб­ра­них у якос­ті ма­точ­ни­ків цін­них ві­ко­вих осо­бин ма­ло­по­ши­ре­них ін­тро­ду­цен­тів та пред­став­ни­ків міс­це­вих ви­дів.

Одер­жа­ні ре­зуль­та­ти вклю­че­ні ав­то­ром до нав­чаль­них по­сіб­ни­ків та ме­то­дич­них ре­ко­мен­да­цій для сту­ден­тів ви­щих, уч­нів за­галь­но­ос­віт­ніх нав­чаль­них зак­ла­дів і вчи­те­лів бі­оло­гії.

Во­ни ви­ко­рис­то­ву­ють­ся та­кож під час чи­тан­ня лек­цій та про­ве­ден­ні ла­бо­ра­тор­них за­нять з роз­роб­ле­но­го кур­су „Де­ко­ра­тив­не са­дів­ниц­тво і квіт­ни­кар­ство” у Тер­но­пільсь­ко­му на­ці­ональ­но­му пе­да­го­гіч­но­му уні­вер­си­те­ті ім. Гна­тю­ка, в прос­віт­ниць­кій ді­яль­нос­ті се­ред уч­нів, сту­ден­тів, учи­те­лів, на­се­лен­ня краю.

Осо­бис­тий вне­сок ди­сер­тан­та. Ро­бо­та є са­мос­тійним дос­лід­жен­ням здо­бу­ва­ча, кот­рий про­тя­гом 1990–2002 рр. здійснив по­над 50 ек­спе­ди­цій по Во­ли­но-По­діл­лю Ук­ра­їни та Поль­щі. Ним  про­ве­де­но фе­но­ло­гіч­ні спос­те­ре­жен­ня, уза­галь­не­но от­ри­ма­ні ре­зуль­та­ти, здійсне­но об­роб­ку ма­те­рі­алу, да­но їх­ню на­уко­во-те­оре­тич­ну ін­тер­пре­та­цію, під­го­тов­ле­но на­уко­ві пуб­лі­ка­ції. Час­ти­на ав­торсь­ких ма­те­рі­алів дос­лід­жень опуб­лі­ко­ва­на із спі­вав­то­ра­ми: у двох мо­ног­ра­фі­ях (ав­торсь­кий вне­сок ста­но­вить 2,3 друк. арк..); двох ме­то­дич­них ре­ко­мен­да­ці­ях (ав­торсь­кий вне­сок – 2,6 друк. арк..); 1 по­сіб­ни­ку (ав­торсь­кий вне­сок – 2,5 друк. арк.); 10 стат­тях, опуб­лі­ко­ва­них у на­уко­вих фа­хо­вих ви­дан­нях з ін­ши­ми ав­то­ра­ми (ав­торсь­кий вне­сок – 1,0 друк. арк.). Ди­сер­тан­том зіб­ра­но гер­ба­рій 670 ви­дів, гіб­ри­дів де­рев, ча­гар­ни­ків, лі­ан, роз­мно­же­но на­сін­ним і ве­ге­та­тив­ним спо­со­ба­ми 160 ви­дів, форм, сор­тів де­рев, ча­гар­ни­ків, лі­ан, що зрос­та­ють на трьо­х ма­точ­них план­та­ці­ях пло­щею 0,75 га, які зак­ла­де­но ним осо­бис­то у 1994–2004 рр. Ви­го­тов­ле­но два ві­де­офіль­ми про ста­ро­вин­ні пар­ки са­до­во-пар­ко­во­го мис­тец­тва Рів­ненсь­кої та Тер­но­пільсь­кої об­лас­тей.

Ди­сер­тант був іні­ці­ато­ром від­род­жен­ня Кре­ме­нець­ко­го бо­та­ніч­но­го са­ду як цін­но­го іс­то­ри­ко-бо­та­ніч­но­го об’єкту. Брав ак­тив­ну участь у ви­го­тов­лен­ні про­ек­тної до­ку­мен­та­ції та ви­ро­щу­ван­ні са­дів­но­го ма­те­рі­алу.

Ап­ро­ба­ція ре­зуль­та­тів дос­лід­жень. Ма­те­рі­али ро­бо­ти по­да­ва­ли­ся і до­по­ві­да­ли­ся на 13 між­на­род­них кон­фе­рен­ці­ях (Оде­са, 1993; Ки­їв, 1997; Ял­та, 1997, 1998; Тер­но­піль, 1999, 2004; Дуб­но, 2000; Львів, 2001, 2004; Вар­ша­ва, 2001; Оде­са, 2002; Гри­майлів, 2002; Трос­тя­нець, 2004); 12 все­ук